Соціальна політика іспанської соціалістичної робітничої партії (1982-1996 рр.): історіографічний огляд

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальна політика іспанської соціалістичної робітничої партії (1982-1996 РР.): історіографічний огляд

доктор історичних наук, професор кафедри суспільно-політичних наук, Вінницький національний технічний університет (Україна, Вінниця)

Анотація

Здійснено огляд історичної науки з проблеми соціального розвитку Іспанії в період правління Іспанської соціалістичної робітничої партії. В останній чверті ХХ століття країна здійснила успішний перехід до демократичного суспільства. Диктатура, встановлена в 1939 р. генералом Ф. Франко в результаті громадянської війни, була ліквідована мирним шляхом. Крім змін у політичній сфері, суттєві перетворення торкнулися соціальної. Важливе значення для практики наукового історичного дослідження має окреслення й аналіз історіографічної літератури. Автором були використані порівняльно- історичний, типологічний, історико-системний методи, що дозволило з достатньою повнотою, точністю та достовірністю опрацювати наявні наукові дослідження з проблеми соціального розвитку Іспанії.

Ключові слова: Іспанія, демократизація, історіографія, соціальний розвиток, соціальна політика.

іспанія робітничий демократичний диктатура

В останній чверті ХХ ст. Іспанія здійснила успішний перехід від авторитарного до демократичного суспільства. Трансформація франкістського авторитарного режиму в демократичний пройшла через класичних три етапи: підготовчий (лібералізація), етап прийняття рішень (встановлення демократії) та фазу адаптації (консолідації або утвердження демократії). Період консолідації демократичного режиму припав на час правління Іспанської соціалістичної робітничої партії (1982-- 1996 рр.) на чолі з Ф. Гонсалесом.

Особливо важливою соціальна політика стає в період суспільних трансформацій, що супроводжуються подоланням соціально-економічних проблем. Негайне здійснення соціальних реформ і суттєве коригування соціальної політики в досліджуваний період було викликано цільовими установками на поліпшення становища населення, зростаючим впливом соціальних факторів на макроекономічний розвиток та необхідністю забезпечити політичну стабільність. Недооцінка соціальних чинників могла призвести до порушення принципу соціальної рівноваги. Економічні реформи уряду Ф. Гонсалеса дозволили ефективно реалізовувати соціальну політику (в сфері освіти, охорони здоров'я, в соціальному забезпеченні тощо), оскільки середньорічне зростання ВВП з 1986 по 1991 рр. склало 4,5%. Серйозною проблемою для соціалістів виявилась проблема безробіття.

Аналізу соціально-трудових відносин присвячені праці в основному зарубіжних науковців. Репрезентативною є російська історична наука. Так, особливе місце в монографії С. М. Хенкіна «Іспанія після диктатури» відводиться вивченню еволюції трудових відносин, структури зайнятості, проблем робітничого руху: зрушень у суспільній свідомості і соціальних ідеалах, форм політичної активності робітників [1]. І. В. Данилевич, досліджуючи перебування соціалістичної партії при владі, також присвятила увагу трудовим відносинам. Нею проаналізовано особливості переформатування трудових відносин, взаємодію провідних профспілок Іспанії та влади, проблеми зайнятості [2]. Регулювання сфери зайнятості охарактеризовано Г Н. Понедєлко. Науковець стверджує, що введення контрактної системи здійснило революцію в системі трудових відносин, стало вирішальним фактором її соціальної стабільності [3].

Ґрунтовним дослідженням є монографія західного науковця Ч. Пауелла «Іспанія в роки демократії. 19752000». Аналізуючи еволюцію трудових відносин, автор акцентував свою на увагу на діяльності профспілок, їх ролі в демократичних процесах, на особливостях взаємодії соціалістичних профспілок і соціалістичного уряду, а також прагнув пояснити основні причини розбіжностей між ними [4].

Зміни в економічній та соціальній сферах досліджував Х. М. Ласьєра Естебан. Однією з ключових реформ процесу інтеграції та інтернаціоналізації світової економіки, на думку автора, є реформи ринку праці [5]. У статті Х. Ф. Хімено Серрано «Трудова реформа: економічна перспектива» описані основні інституційні аспекти іспанського ринку праці, а також реформи трудового законодавства та їх економічні наслідки. Основні висновки цієї статті: по-перше, деякі інститути в сфері функціонування ринку праці, збалансовуючи рівень безробіття і формуючи стійкість до економічних потрясінь, викликають зростання безробіття, і, по-друге, послідовні реформи трудового законодавства не вирішують суттєво проблеми функціонування ринку праці [6].

Також зазначену проблему досліджували М. Л. Медіа- віллья Крус, Х. Сола Еспіноса, М. Редеро Сан Роман та інші. Проте дослідниками не з'ясовано, яким чином модернізація трудових відносин вплинула на утвердження демократичних засад в іспанському суспільстві.

Реформування системи соціального забезпечення не досить глибоко вивчено в пострадянських країнах. Основні історіографічні роботи - це результат плідних праць в основному іспанських колег. Так, ряд робіт, присвячених проблемам соціального забезпечення, зокрема Іспанії, написані Д. Адольфо Хіменес Фернандесом, президентом «Ібероамериканської організації соціального забезпечення». Будучи економістом за освітою, він з 1982 по 1986 рр. був Генеральним директором юридичного і економічного управління соціальним забезпеченням Іспанії, а з 1986 р. по 1996 р. - Генеральним секретарем соціального забезпечення. Його основні праці присвячені вивченню еволюції соціального забезпечення в Іспанії, фінансовій реформі соціального забезпечення, аналізу деяких нормативних актів, суспільних витрат в Іспанії і проблем соціального захисту громадян в контексті європейської інтеграції [7; 8].

Важлива інформація міститься у виданні іспанського банку «Дослідження економічної історії». Так, наприклад, у 2013 р. видання, що вийшло під авторством С. Еспуелас Барросо, було присвячене еволюції суспільно-державних витрат з 1880 по 2005 рр. Крім історичного екскурсу, автором наведено багато статистичних даних, необхідних для аналізу досліджуваної проблеми [9].

Змістовною є робота К. Бретин Ерреро «100 років соціального забезпечення в Іспанії (1900-2000)». Автор ґрунтовно розглядає поняття соціального забезпечення, його історію та еволюцію в Іспанії, норми соціального забезпечення. Також ним вивчені: функції, компетенції, юридичний режим і структура основних органів соцзабезпечення (Генерального казначейства соціального забезпечення, Національного інституту соціального забезпечення, Соціального інституту Морського флоту); особливості оформлення в соціальному забезпеченні; поняття внесків в соціальному забезпеченні; максимальні і мінімальні внески; інтернаціоналізація соціального забезпечення; міжнародні договори і загальноєвропейські правила соціального забезпечення [10].

Автори колективної монографії «Державне і приватне управління соціальним забезпеченням в Іспанії», К. Вільяр, Ісабель Марія, М. Перес, Х. Луіс, досліджували приватизацію комунальних послуг в контексті соціального забезпечення, управління іспанською системою соціального забезпечення, функції керівних організацій соціального забезпечення, розподіл компетенцій між державою і автономіями, роль підприємницьких товариств взаємодопомоги системи соціального забезпечення в Іспанії [11]. Аналіз результатів функціонування системи соцзабезпечення Рахунковою палатою, основні витрати держави і автономій розглянуті Л. де Паблос Ескобар, А. Валіньо Кастро в статті «Деякі аспекти законного контролю системи соціального забезпечення в Іспанії» [12].

Присвячена соціальному захисту іспанських трудящих стаття росіянки Т. Н. Баранової, яка висвітлила процес реформування системи соціального забезпечення в Іспанії у 80-х роках ХХ ст., зосередившись в основному на пенсійному забезпеченні та матеріальній допомозі при безробітті [13]. Проблеми соціального забезпечення у сфері охорони здоров'я розглянуті в статті К. М. Бєлікової «Державна медицина в системі соціального забезпечення Іспанії: правові аспекти» [14].

Зазначені автори позитивно оцінюють процес модернізації системи соціального захисту громадян в 80-90-х роках ХХ ст., проте поза їх увагою залишився політичний чинник зазначених перетворень.

Основні історіографічні роботи з вивчення соціальної політики ІСРП у сфері охорони здоров'я також репрезентовані переважно зарубіжними колегами. Ґрунтовними, на наш погляд, є дисертаційні дослідження М. А. Родригеса Аррьєро і Е. Хурадо Сальвана. М. А. Родрігес Аррьєро розглядає процес реформування системи охорони здоров'я в Іспанії на основі публікацій щоденної газети «Ель Паіс». У своєму дослідженні автор робить акцент на важливості передачі інформації про стан системи охорони здоров'я, про її реформування, результати, основні проблеми тощо [15]. Е. Хурадо Сальван представив аналіз еволюції інформування громадян про події в медичній сфері в перехідному періоді. Так, учений окремо розглядає питання, пов'язані з політикою у сфері медицини; виникненням, розвитком і вирішенням основних конфліктів у зв'язку з реформуванням системи охорони здоров'я. Ним вивчені матеріали ЗМІ щодо основних недоліків, проблем нової системи, а також пропозиції щодо поліпшення ситуації. Цікавим є його підхід до розподілу усіх публікацій в інформаційному просторі на періоди: 1) 1980-1985 рр. - рівень новин про медицину перевищує рівень інформації про реформу охорони здоров'я; 2) 1985-1991 рр. - поява інформування про реформу охорони здоров'я і вторгнення СНІДу, 3) 1991-1996 рр. - поширення інформації про те, що СНІД - це вже проблема усіх і кожного; 4) з 1996 р. - громадянин-споживач - головний адресат інформації в кінці століття. Також автор вказує на той факт, що інформація про погане функціонування системи охорони здоров'я в 80-і - на початку 90-х років (листи очікування, медичні помилки) була використана політичною опозицією для дискредитації уряду [16].

Реформа соціального забезпечення і медичного обслуговування вивчена Ф. Х. Севілья. Учений представив короткий огляд основних законодавчих актів, що супроводжували медичну реформу, структуризацію іспанської системи охорони здоров'я, різні моделі організації охорони здоров'я з державним фінансуванням, а також взаємозв'язок між новою системою охорони здоров'я і проблемами соціального захисту громадян. Критикуючи Національну систему охорони здоров'я Іспанії, Ф. Х. Севілья вказує на її «нашарованість», на відсутність універсального медичного обслуговування для всіх громадян [17].

Результати медичної реформи в Іспанії, що була розпочата у 1986 р. міністром охорони здоров'я та захисту споживачів Е. Льючем, досліджено Ф. Ламата Котандою та К. Перес Андресом. Автори визначили, що сучасна система охорони здоров'я Іспанії є однією з найкращих в ЄС. Науковці наводять статистичні дані, які переконливо свідчать, що реформування медичної сфери мало позитивні наслідки для іспанських громадян [18].

Роль і взаємодія медичних організацій та їх інтересів на політичній арені протягом демократичних перетворень (1977-1990 рр.) досліджена Х. А. Родрігесом. Він проаналізував використані механізми і стратегії організацій медиків для участі в процесі формування медичної політики. Автором спеціальна увага приділена відмінностям в стратегіях цих організацій в проведенні політичних акцій [19].

Різні аспекти політичного і громадського життя Іспанії розглянуті в колективній праці «Історія соціалістичної епохи: Іспанія, 1982-1996». Ця збірка статей - результат міжнародного конгресу «Історія соціалістичної епохи. Іспанія 1982-1996 рр.» Питання реформування системи охорони здоров'я висвітлені в роботах Ф. Х. Барбадо Кано і Ч. Пауелла «Соціалістична партія Іспанії і медична реформа: нова модель?» [20], а також М. дель Кармен Хіменес Муньйос «Перехід до медичної реформи: Загальний закон про охорону здоров'я (1986)» [21].

Автори дослідження «Легітимність загального закону про охорону здоров'я: двадцять п'ять років потому» Х. Кріадо Альварес, Х. Р. Репульйо Лабрадор, А. Гарсіа Міліан дослідили спроби влади уніфікувати систему охорони здоров'я в Іспанії. Перші кроки соціалістичного уряду були досить успішні, але, врешті-решт, процес становлення нової системи привів до її неадаптованості до сучасних умов. Детально проаналізувавши «Загальний закон про охорону здоров'я», автори дійшли висновку, що сьогодні 74,2% його статей «втратили реальну ефективність» [22].

Також нами було знайдено інформацію про реформування такої особливої галузі медицини, як психіатрія. Автор дослідження, М. Гарсіа Альварес, зосередив увагу на тому, що реформування галузі повинно було розпочатись з підвищення професійного рівня лікарів, відкритості та узгодженості в управлінні, оновленні законодавчої бази [23].

Важливе місце в трансформаційних процесах було відведено реформуванню системи освіти. Х. Белтран Лявадор, Х. Франсес Ернандес і Добон, А. Монтане Лопес дослідили поєднання традицій та сучасних потреб в освітній галузі [24]. Реформування навчальних університетських програм висвітлено Х. Діас Інфанте [25]. С. М. Луїсом Гарсія здійснено аналіз університетської реформи в умовах перехідного періоду [26].

Л. О. Мартін-Варес дослідила основні закони, метою яких було модернізувати систему освіти. Основним в цих законах, на думку автора, було необхідність впровадження нових навчальних планів, більш відкритих та різноманітних, а також реформування організаційної структури освітньої системи. Окреме місце в роботі відводиться ролі учителя, викладача, на яких покладено завдання практичного втілення реформ [27].

У дисертації Т. М. Абадіа Санса аналізується реформування освітньої системи на прикладі автономного співтовариства Арагон. Автором було опрацьовано джерела системи державної освіти, існуюча правова база. На підставі їх аналізу запропоновано шляхи вирішення проблем модернізації системи освіти в регіонах [28].

Серед російських дослідників необхідно виділити Х. Планас, Х. Рифа, Ж. Сала, М. Забєліну, Е. Г. Єрмольєву та інших [29; 30; 31].

Х. Планас, Х. Рифа, Ж. Сала є авторами проектів про реформування системи освіти в зазначений період. Ними виокремлено основні кроки модернізації освіти та її децентралізації, висвітлено статистичні дані щодо динаміки зростання чисельності учнів в іспанській освітній системі за освітніми рівнями, особливості управління освітою в умовах перехідного періоду.

Важлива інформація міститься в роботі Е. Г. Єрмольєвої «Діалектика реформ в освіті». Автор висвітлює процес оновлення сфери освіти Іспанії протягом тридцятилітнього періоду, починаючи з середини 70-х років. Нею проаналізовано особливості проведених реформ урядами Союзу демократичного центру, Іспанської соціалістичної робітничої партії та Народної партії в системі початкової, середньої та вищої освіти.

Таким чином, аналіз стану наукової розробки проблематики демонструє репрезентативність зарубіжної історіографії та необхідність поглиблення вивчення зазначеної проблематики в Україні, зокрема вплив соціального розвитку на процес утвердження демократії в іспанському суспільстві.

Список використаних джерел

1. Хенкин С. М. Испания после диктатуры (социальнополитические проблемы перехода к демократии) / С. М. Хенкин. - М.: Наука, 1993. - 200 с.

2. Данилевич И. В. Испытание властью. Испанская социалистическая рабочая партия в 80-е годы / И. В. Данилевич. - М.: Наука, 1991. - 150 с.

3. Понеделко Г. Н. Влияние иммиграции на рынок труда / Г. Н. Понеделко // Испания. Анфас и профиль / под. ред.

B. Л. Верникова. - М.: Весь Мир, 2007. - С.229-244.

4. Powell Ch. Espana en democracia. 1975-2000 / Ch. Powell. - Barcelona: Plaza Janez, 2001. - 688 p.

5. Lasierra Esteban J. M. Consecuencias potiticas de la reforma laboral una perspectiva institucionalista / Josй Manuel Lasierra Esteban // Acciones e investigaciones sociales. -1996. - №4. - Р.139-156.

6. Serrano J. F. Jimeno. La reforma laboral: una perspectiva economica / Juan Francisco Jimeno Serrano // Areas: Revista internacional de ciencias sociales. - 1998. - №18. - Р17-30.

7. Fernandez Jimйnez A. Mercado Unico y seguridad social (el gasto social en Espana en relacion con Europa) / Adolfo Jimйnez Fernandez // Los sistemas de seguridad social y el Mercado Unico Europeo. - 1993. - Р. 401-410.

8. Fernandez Jimйnez A. La Seguridad Social en Espana. Evolucion y situacion actual / Adolfo Jimйnez Fernandez // La situacion social en Espana. - 2009. - Р. 213-260.

9. Barroso Espuelas Sergio. La evolucion del gasto social publico en Espana, 1850-2005 / Sergio Barroso Espuelas // Estudios de Historia Economica. - 2013. - №63. - 113 р.

10. Bretin Herrero C. 100 anos de Seguridad Social en Espana (1900-2000) / Constantino Bretin Herrero. - Madrid: Dykinson, 2009. - 258 p.

11. Villar C. Pщblico y privado en la gestion de la seguridad social en Еspana / Canada Villar, Isabel Maria, Monereo Pйrez, Josй Luis. - Madrid: Comares. - 304 p.

12. Pablos Escobar L. de. Algunos aspectos del control legal del sistema de Seguridad Social en Espana / Laura de Pablos Escobar, Aurelia Valino Castro // VI Encuentro de Economia Pщblica: el gasto social y su financiacion: (4-6- de febrero de 1999). - Oviedo, 1999. - Р.77-78.

13. Баранова Т. Н. Социальная защита испанских трудящихся / Т. Н. Баранова // Политические исследования. - 1991. - №6. -

C. 149-154.

14. Беликова К. М. Государственная медицина в системе социального обеспечения Испании: правовые аспекты / К. Беликова // Правовые вопросы в здравоохранении. - 2012. - №1. - С.68-77.

15. Rodriguez Arriero M. A. La reforma sanitaria a travйs del diario «EL PAОS»: Tesis de doctorado / Miguel Angel Rodriguez Arriero. - Madrid: Universidad Complutense de Madrid, 2001. - 370 р.

16. Jurado Salvan Е. Evolucion de la informacion sanitaria en la prensa escrita durante la transicion espanola: Tesis de doctorado / Enrique Jurado Salvan. - Madrid: Universidad Complutense de Madrid, 2003. - 487 р.

17. Sevilla Francisco J. La reforma de la seguridad social y la atencion sanitaria / Francisco J. Sevilla // Revista del Ministerio de Trabajo e Inmigracion. - 2006. - №1. - Р.131-146.

18. Cotanda F. Lamata, Cristina Pйrez A. 25 anos despuйs de la reforma sanitaria de Ernest Lluch / Cotanda F. Lamata, Cristina Pйrez A. // Revista Espanola de Salud Publica. - 2011. - V.85, №5. - Р.421-426.

19. Rodriguez Josep А. La poHtica de las organizaciones de intereses mйdicos / Josep A. Rodriguez // Revista Espanola de Investigaciones Sociologicas. - 1992. - №39. - Р.121-160.

20. Barbado Cano F. J. El PSOE y la Reforma Sanitaria: Јun nuevo modelo? / Francisco Javier Barbado Cano, Charles Powell // Historia de la йpoca socialista: Espana, 1982-1996 / coord. por Luis Carlos Hernando Noguera, Antonio Martinez; Abdon Mateos Lopez (dir. congr.), Alvaro Soto Carmona (dir. congr.): Asociacion de Historiadores del Presente. Congreso Internacional (5. 2011. Madrid), 2011. - Р38.

21. Gimйnez Munoz M. del Carmen. La transicion hacia la reforma sanitaria la Ley General de Sanidad (1986) / Maria del Carmen Gimйnez Munoz // Historia de la йpoca socialista: Espana, 1982-1996 / coord. por Luis Carlos Hernando Noguera, Antonio Martinez; Abdon Mateos Lopez (dir. congr.), Alvaro Soto Carmona (dir. congr.): Asociacion de Historiadores del Presente. Congreso Internacional (5. 2011. Madrid), 2011. - Р40.

22. Criado Alvarez J. J. Vigencia de la Ley General de Sanidad tras veinticinco anos / Juan Josй Criado Alvarez, Josй Ramon Repullo Labrador y Angel Garcia Millan // Revista Espanola de Salud Pщblica. - 2011. - V.85, №5. - Р437-448.

23. Garcia Alvarez M. A. La reforma psiquiatrica un acontecimiento constructor de la psicologia ctinica espanola / Miguel Anxo Garcia Alvarez // Papeles del psicologo. - 1998. - №69.

24. Llavador Beltran Josй. Tradicion y modernidad en las potiticas educativas en Espana: una revision de las ultimas dйcadas / Beltran Llavador Josй, Francesc J. Hernandez i Dobon, Alejandra Montanй Lopez // Revista Iberoamericana de Educacion. - 2008. - №48. - Septiembre-Diciembre.

25. Diaz J. Infante. La reforma de los planes de estudio universitarios de la Espana democratica (1977-2000) / Jorge Infante Diaz // Revista de Educacion. - 2010. - №351, enero-abril. - P.259-282.

26. Garcia Luis S. M. La transicion a la democracia y la Ley de Reforma Universitaria / San Miguel Luis Garcia // Anuario de la Facultad de Derecho de Alcala de Henares. - 1995-1996. - №5. - P.29-44.

27. Martin-Varйs L. O. La tutoria en la actual reforma del Sistema Educativo / Laura Oliveros Martin-Varйs // Revista complutense de educacion. - 1996. - Vol.7. - №1, 1996. - P13-28.

28. Abadia Sanz T. X. La utilizacion de los medios en el ecosistema de la ensenanza publica ante la reforma del sistema educativo (LOGSE): analisis en Aragon / Tomas Xavier Abadia Sanz. - Universidad Complutense de Madrid. - 1993. - 337 p.

29. Планас X. Управление образованием в Испании в переходный период / X. Планас, X. Рифа, Ж. Сала. - Проект TACIS- EDRUS 9608, 1999. - 32 с.

30. Ермольева Э. Г. Диалектика реформ в образовании / Э. Г. Ермольева // Испания. Анфас и профиль / под. ред. В. Л. Верникова. - М.: Весь Мир, 2007. - С.245-266.

31. Забелина М. М. Опыт Испании в формировании экономических и институциональных основ развития новых образовательных технологий: дис. ... канд. эконом. наук: 08.00.14 / М. М. Забелина. - М., 2003. - 185 с.

Размещено на Allbest.ru