Розвиток повоєнної радянської шкільної освіти в Україні за історіографічними джерелами 1940—60-х рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗВИТОК ПОВОЄННОЇ РАДЯНСЬКОЇ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ЗА ІСТОРІОГРАФІЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ 1940--60-Х РР.

Д.П. Василенко

Проаналізовано перетворення радянської системи народної шкільної освіти в період повоєнної відбудови 40-50-х рр. ХХ ст., через призму вивчення історіографічних джерел. Проведено аналіз і подана коротка характеристика наукових праць другої половини 1940-60-х рр. У висновку наведені основні ознаки проаналізованих праць.

Ключові слова: освіта, радянська школа, монографія, історіографія

Трансформації українського суспільства, що позначаються і на сучасній освітній сфері, вимагають вивчення досвіду минулих років. Дослідження в цьому напрямі сприятиме пошуку оптимальної формули впровадження реформ в освіті та дозволить створити в Україні конкурентоспроможне освітнє середовище. Нами пропонується історіографічний екскурс в минуле для більш повного розуміння сучасної української системи освіти. Відтак, метою цієї статті є аналіз повоєнної відбудови української радянської шкільної освіти, через призму вивчення фундаментальних історіографічних джерел другої половини 1940-60-х рр.

Цінною для вивчення проблеми є й монографія В. Масальського - «Питання методики граматики, правопису і розвитку мови учнів» (1953). Тут зроблено спробу створити певну систему методологічних прийомів, що забезпечувала б міцне засвоєння учнями найважливіших теоретичних відомостей, вироблення практичних умінь і формування навичок, сприяла б піднесенню писемності. Вчений спирався на тогочасні публікації праць мовознавців і методистів з російської та української граматики, методів її навчання в школі. Автор використав для ілюстрації основних положень досвід кращих учителів, зокрема матеріали Українського науково-дослідного інституту педагогіки. В. Масальський наголосив, що ефективність уроку мови залежить від його побудови. Вчителеві слід врахувати зміст граматичної теми, мету заняття, застосувати найрізноманітніші прийоми роботи, правильно добирати наочність. Він підкреслює, що розвиток мовлення має безпосередній зв'язок з вивченням граматики. Виходячи з того, що робота з розвитку мовлення учнів пов'язана з аналізом семантичної сторони мови та її форм, автор основну увагу приділив роботі над словом, з його багатозначністю, омонімами, синонімами, антонімами [8].

Однією з перших та найбільш значущих праць цього періоду була колективна монографія «Розвиток радянської народної освіти і педагогічної науки в Українській РСР» (1957). Вона важлива, перш за все, розділом «Сорок років розвитку радянської школи в Українській РСР», авторства М. Грищенка. Останній позитивно оцінив «Кодекс законів про народну освіту в УСРР», а також зміни в шкільній освіті України протягом 30-50-х рр. ХХ ст. При цьому він не згадав про педагогічні внески буржуазних вчених до педагогічної спадщини українського народу [9].

Чітку картину освітньої реформи 1958 р. у СРСР подав професор Н. Гончаров, доповідаючи на міжнародному семінарі в Ташкенті. 1961 р. доповідь була опублікована, в ній розглядалися й аналізувалися такі напрями реформи 1958 р., як перехід на 8-річне обов'язкове навчання, перебудова школи, на основі поєднання навчання і праці, розвиток політехнічного навчання, трудового виховання. Також мова йшла про вечірні, середні загальноосвітні школи, призначені для молоді та дорослих. Н. Гончаров дав характеристику середній професійно-технічній та вищій освіті, що мала розвиватися за новим законом. Не менш важливе значення, на думку вченого, мало зміцнення матеріально- технічної бази школи. У доповіді він навів і ряд проблем, що виникли під час виконання положень закону, але загалом реформу охарактеризовано позитивно [6].

Важливою працею в галузі радянської шкільної освіти є монографія С. Гутянського - «Здійснення ленінських принципів народної освіти на Україні» (1960) [10]. У дослідженні згадано праці М. Гришка та запропоновано брати їх за приклад, відзначено і їх неабиякий внесок до розвитку педагогічної науки [10]. Не оминув він і доробку інших науковців-педагогів - І. Редькіна [10], М. Рудя [10]. С. Гутянський детально розглянув розвиток і відродження радянської школи зі звільнення УРСР від німецько-фашистських загарбників - до 1950-х рр. Він відзначив і роль «всенародного піклування» про стан шкіл у республіках. Автор робить акцент на патріотичному відношенні людей до ідей народної освіти та відбудови освітньої системи. У нього простежується критика політичної лінії Й. Сталіна, підкреслюється важливість, прийнятих 1954 р., заходів М. Хрущова та повернення народної освіти до ленінських норм. Ще одним важливим моментом його роботи є думки щодо політехнізації школи, зокрема він позитивно відзивався про рішення «приступити до здійснення політехнічного навчання у середній школі та провести заходи для переходу до загального політехнічного навчання», яке було прийняте на ХІХ з'їзді КПРС [10].

У 1966 р. побачила світ монографія М. Гриценка «Нариси з історії школи в Українській РСР (19171965)», якою акцентується увага на позитивному та визначальному впливі на українську освіту єдиної радянської шкільної системи. Зокрема автор відніс до помилок і хиб педагогічну науку і комплексну систему навчання. Водночас запропонував порівняльний аналіз систем освіти УРСР і РРФСР, увівши до наукового обігу, передову на той час, думку, що Наркомп- рос УРСР, зокрема його керівники Г. Гринько й Я. Ряп- по, намагалися довести перевагу української системи освіти над російською [11]. Розвиток школи в УРСР, на основі Закону «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР», М. Гриценко окреслив як новий етап в історії радянської школи, навівши широкі статистичні дані щодо зміцнення матеріально-технічної бази шкіл, аналіз нових навчальних планів і програм тощо [11].

Наукові пошуки у справі педагогічної науки та народної освіти в Україні відобразилися в колективній монографії «Народна освіта і педагогічна наука в Українській РСР, 1917-1967», за редакцією А. Бондара. У ній відображені загальні етапи становлення радянської системи шкільної освіти і педагогічної думки, проаналізовані основні законодавчі перетворення в галузі від 1920-х рр. - до середини ХХ ст. Робота цінна й тим, що відобразила методологічні особливості викладання шкільних предметів у різні роки (з 1917 до 1967 рр.), тут же пропонується їхній аналіз, вказані недоліки викладання та рекомендації щодо покращення роботи вчителя та учня на уроці [12]. «Хрестоматія з педагогіки» С. Полянського (1967) увібрала найважливіші праці класиків марксизму-ленінізму. Найважливішим здобутком видання є зібрання документів ЦК КПРС щодо питань виховання та навчання. Важливим слід визнати й аналіз автором доробку класиків російської, радянської та зарубіжної педагогіки [13].

Не менш значимим дослідженням кінця 1960-х рр. є книга О. Завадської «Розвиток загальноосвітньої школи України в період будівництва комунізму (19591968 рр.)», де висвітлюються ключові моменти розвитку шкільної освіти доби кінця «відлиги». Хронологія монографії стосується періоду основних реформ у шкільній освіті, а тому її автор аналізує матеріал у контексті наслідків цієї реформи. Праця містить істотний фактичний і статистичний матеріал. Авторка ж позитивно відзначила грандіозні плани в галузі народної освіти, зазначивши, що для розбудови галузі є всі необхідні ресурси - матеріальні, виробничі, людські. Не оминула вона і питання щодо ролі Комуністичної партії у відбудові та розвиткові освітньої галузі, акцентуючи на постійному піклуванні партійного керівництва шкільною освітою. Особливістю праці О. Завадської є критика викладання предметів у школі (біологія, історія, фізика). Автор зокрема навела факти того, що «на уроках хімії та фізики та хімії учні часто не розуміють матеріалу, не вміють користуватися обладнанням». Попри це, в роботі показане зростання рівня навчальної успішності в школах, що було позитивним впливом реформ у цій сфері [14].

Історіографічний аналіз літератури з теми дослідження дає нам підстави зробити висновок, що нині в українській та зарубіжній історіографії немає узагальнюючої праці щодо розвитку шкільної освіти УРСР перших повоєнних десятиліть. Дослідження цього періоду не відрізняються одне від іншого новизною, тому можна простежити навіть певні негласні стандарти в працях тих років: обов'язковою умовою була згадка про правильний політичний курс КПРС у галузі шкільної освіти та відзначалася роль партії, що піклувалася про освітню галузь. Наявна критика була досить умовною та жодним чином не зачіпала лінію партії, а лише коректно вказувала на недоліки педагогів. Попри типову структуру тогочасних досліджень, все ж у них зібрані важливі матеріали з розвитку радянської школи повоєнних років, що дає можливість сучасникам поглибити власні студіювання означеної проблематики.

Література

повоєнний радянський шкільний освіта

1. Берека В.Є. Соціально-педагогічні основи розвитку позашкільної освіти в Україні (1957--2001 рр.): авто- реф. дис. ... канд. пед. наук. -- К., 2001.

2. Брехунець Н.С. Навчальні заклади освіти України 50-80-х рр. ХХ ст.: історіографія: автореф. дис. ... канд. іст. наук. -- К., 2006.

3. Березівська Л.Д. Реформування шкільної освіти в Україні у ХХ ст.

4. Литвин В.М. Україна в другому повоєнному десятилітті (1956--1965). -- К., 2004.

5. Яворська С. Реалізація методичних ідей у практиці роботи школи (50-і рр. ХХ ст.) //Рідна школа. -- 2003. -- № 12.

6. Кукуруза Ж.Б. Перетворення в галузі освіти УРСР (середина 1950 -- початок 1960-хрр.): огляд історіографії [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http:// archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya.

7. Постанови партії та уряду про школу / Упор. О. Сивець. -- К.; Х, 1947.

8. Масальський В.І. Питання методики граматики, правопису і розвитку мови учнів. -- К., 1953.

9. Грищенко М.М. Розвиток народної освіти на Україні за роки радянської влади. -- К., 1958.

10. Гутянський С.К. Здійснення ленінських принципів народної освіти на Україні. -- К., 1960.

11. Гриценко М.С. Нариси з історії школи в Українській РСР (1917--1965). -- К., 1966.

12. Народна освіта і педагогічна наука в Українській РСР 1917--1967 / За ред. А. Бондар. -- К., 1967.

13. Хрестоматия по педогогике: для педагогических училищ / Под ред. Н. Полянского. -- М., 1967.

14. Завадська О.А. Развитие общеобразовательной школы Украины в период строительства коммунизма (1959--1968 гг.). -- К., 1968.

Размещено на Allbest.ru