Перший українознавчий та козакознавчий текст одеського історика Михайла Слабченка

Дослідження звіту студента Новоросійського університету Михайла Слабченка про свою роботу в київських архівах. Підготовка історика до своєї першої наукової монографії як перший відомий науковий текст М. Слабченка про історію України козацької доби.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.08.2017
Размер файла 27,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Перший українознавчий та козакознавчий текст одеського історика Михайла Слабченка

Анотація

У статті до історіографії уведено досі не використаний біографами історика М. Слабченка текст: звіт студента Новоросійського університету М. Слабченка про свою роботу в київських архівах. Цей архівний рукописний текст відображає етап підготовки історика до своєї першої наукової монографії і є загалом першим відомим науковим текстом М. Слабченка про історію України козацької доби. Також текст відображає творчу лабораторію історика, архівні пошуки.

Ключові слова: М. Слабченко, Одеса, історія козацтва.

Попри панування у сучасній науці модерних та постмодерних дискурсів, для справжнього історика все одне принципово важливим залишається основа його ремесла: виявлення неактуалізованих в історіографії джерел, зокрема, тих, що висвітлюють розвиток власне історичної думки та науки. Без них будь-які припущення та «варіації на тему», навколоджерельні «прозріння» будуть виглядати непереконливо. Нещодавно одеські українці відзначали ювілей виданого історика, засновника історичної україністики в Одесі Михайла Слабченка. На сьогодні життєвий шлях цієї особистості вже не назвеш маловивченим, адже в доробку істориків є монографії, збірники документів, дисертація, персонально присвячені М. СлабченкуБілоусова Л.Г., Балінов А.К. Діяльність М.Є.Слабченка в архівній галузі // Академік М.Є.Слабченко. Наукова спадщина і життєвий шлях. - Одеса, 1997. - С. 39-42; Санцевич А.В. Видатний український історик М.Є. Слабченко. - К., 1993. - 70 с.; Водотика С.Г. Академік Михайло Єлисейович Слабченко. Нарис життя та творчості. - К.; Херсон, 1998. - 156 с.; Заруба В. Історик держави і права України академік Михайло Слабченко. - Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2004. - 455 с.; Михайло Слабченко в епістолярній та мемуарній спадщині (1882-1952) / Упор: Заруба В. - Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2004. - 348 с.; Новікова Л. Право на гіпотезу у дослідженні історії козацтва : на прикладі досвіду М. Є. Слабченка (1882-1952) // Чорноморська минувшина. - 2012.

Вип. 7. - С. 101-119; Шевчук А. В. Михайло Слабченко: життєвий шлях та наукова

діяльність:автореф. дис. ... канд. іст. наук:07.00.01. Миколаїв. нац. ун-т

ім. В.О. Сухомлинського. - Миколаїв, 2013. - 20 с.. Проте, це не значить, що вже вичерпані всі можливості розширення джерельної бази. Це, зокрема, було продемонстровано нами у низці публікаційМузичко О. Листи Михайла Слабченка до Івана Линниченка // Київська старовина.

2007. - № 2 (березень-квітень). - С. 130-146; Музичко О. Засновник Одеського інституту народного господарства професор Олексій Якович Шпаков (1868-1927): біографічний нарис. - Одеса, 2011. - С. 187-188.. Досить пунктирно, як то часто трапляється, досліджено початкову фазу життя М. Слабченка, становлення його як історика. слабченко козацький історик

У цій розвідці до історіографії уведено досі не використаний біографами історика М. Слабченка текст: звіт студента Новоросійського університету М. Слабченка про свою роботу в київських архівах у 1908 році. Цей архівний рукописний текст відображає етап підготовки історика до своєї першої наукової монографії і є загалом першим відомим науковим текстом М. Слабченка про історію України козацької добиРеєстр робіт М. Слабченка див.: Зленко Г.Д. Проблеми бібліографування праць академіка М.Є. Слабченка // Академік Михайло Єлисейович Слабченко: наукова спадщина і життєвий шлях. Збірник статей. - Одеса, 1995. - С. 80 - 89.. Також текст відображає творчу лабораторію історика, архівні пошуки. Він є також одним з джерел з історії архівістики в Україні, зокрема, Київського архіву.

Текст, що публікується нижче, напевно, не був першим науковим текстом М. Слабченка, адже є відомості, що у 1904/1905 навчальному році М.Слабченко в якості студента історико- філологічного факультету Новоросійського університету подав твір «Крестьянский вопрос в законодательной комиссии Екатерины ІІ». Його нагородили срібною медаллю, вже як студента юридичного факультету. Однак, в нашому розпорядженні немає цього тексту. У 1905-1910 роках під час навчання на юридичному факультеті

М. Слабченко не зрадив ані своїм історичним зацікавленням, ані науковому керівнику - професору кафедри руської історії Івану Линниченку. Відображенням студій М. Слабченка над історією права козацької України є його доповіді в Одеській «Просвіти» у 1908 р. «Адміністративний лад на Україні ХУП-ХУШ ст.» та «Судовий лад на Україні в ХУП-ХУШ ст.». У вигляді статей вони не дійшли до нас. Ці доповіді відображають роботу М. Слабченка над своєю головною роботою студентських літ - медальною роботою з історії правового ладу Гетьманщини. Саме працюючи над цією темою він відправився на пошуки в київський архів. Звіт М. Слабченка про роботу в університетському архіві (його наступником переважно є нині Центральний державний історичний архів у м. Києві) привертає увагу тим, що є не тільки сухим переліком опрацьованих ним праць, але й їх аналізом з історіографічними відступами, тобто, по суті, науковою студією. Матеріали, перераховані ним у звіті, М. Слабченко використав у кількох роботах 1910-х років, опублікованих в ОдесіСлабченко М. Опыты по истории права Малороссии ХУІІ-ХУІІІ вв. - Одесса: Тип. акц. Южно-Русского печат. дела, 1911. - 2+3+ІІ+292 с; Слабченко М.Е. Протокол отпускных писем за гетмана Апостола 1728 года тут и по отъезду его вельможности записки щоденніе при конце того ж года 1728. - Од.: 1913 г. - 115 с.. З листа одеського історика до А. Яковліва 6 вересня 1909 р. відомо, що М. Слабченко відправив для публікації у «Записках» київського Українського наукового товариства свою статтю «Карання по судовій книзі Прилуцького полку», що теж напевно ґрунтувалася на вказаних ним у звіті документах, але вона десь загубиласяМихайло Слабченко в епістолярній та мемуарній спадщині (1882-1952) / Упор: Заруба В. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 39..

Головною з робіт М. Слабченка, що безпосередньо ґрунтувалась на вказаному звіті, була його медальна робота 1909 року «Малорусский полк в административном отношении: Историкоюридический очерк» у «Записках» університету та окремою відбиткоюСлабченко М. Малорусский полк в административном отношении: Историко-юридический очерк / / Записки Императорского Новороссийского университета историко-филологического факультета. - Одесса: Техник, 1909. - Вып. 1. - 4,436, III с.. Зі звіту М. Слабченка випливає, що спочатку він планував назвати цю роботу «Высшие учреждения Гетманщины XVII - XVIII в.в.». Ця назва нагадує видання, під яким були видані у 1918 р. лекції М. СлабченкаСлабченко М. Центральные учреждения Украины XVII - XVIII ст. Конспект лекций, читанных с 10 июня по 14 июля 1918 г., на украинских курсах для учителей средних школ. - Одеса, 1918. 91+Ш с.. За «Малорусский полк» М. Слабченко отримав золоту медаль за відгуком І. Линниченка. Але цьому тріумфу передував інший позитивний відгук І. Линниченка: на опублікований нижче звіт. Професор зазначав, що його підопічний працював вельми старанно та з великою користю для своїх наукових праць, зробив у короткий час масу вельми цінних виписок з актів, і висловив міркування на підставі ознайомлення з ними, що мають безумовну наукову цінність. Також він клопотав перед Радою університету, аби М. Слабченко мав можливість завершити розпочаті наукові роботиДАОО. - Ф. 45. - Оп. 4. - Спр. 2633. - Арк. 109.. Зазначимо, що М. Слабченко вказав у своєму звіті не все коло дослідників, що працювали з вивченими ним документами. Так, паралельно з ним, і дещо раніше працював учень М. Грушевського, львів'янин Іван ДжиджораПришляк В. Історія гетьманства Данила Апостола у висвітленні Івана Джиджори // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. зб. наук. праць. - Львів, 2006-2007. - Вип. 15: CONFRATERNITAS. Ювіл. зб. на пошану Ярослава Ісаєвича. - С. 749-760.. На жаль, в нас немає відомостей про якісь особисті контакти між львів'янином та одеситом.

Документи:

Отчет по поездке в Киевский университетский архив

Вследствие ходатайства историко-филологического факультета и постановления Правления И.Н.У. с разрешения Г. Попечителя Од. Уч. Округа мне разрешено было выдать пособие в размере 200 руб. для поездки по южным архивам с целью собирания материалов, служащих как к пополнению медальной работы, так и др. по юридической истории Малороссии XVII - XVIII вв. получив 2-го сентября сего 1908 г. 100 руб., я отправился в ближайший из малорусских архивов, именно в Киевский (Центральный Университетский)Київський центральний архів давніх (древніх) актів засновано у 1852 р. згідно з указом Сенату від 2 (14) квітня, про організацію центральних архівів для актових книг у Києві, Вітебську та Вільно. В Україні, Литві та Білорусії створювалися регіональні архіви для зберігання документів колишніх установ Великого князівства Литовського і Речі Посполитої ХУВХУШ ст. Із київських губернських установ, зокрема Київської казенної палати і Київської губернської канцелярії надійшло понад 8,5 тис. цивільних та 85 тис. кримінальних справ, переважно адміністративних і судових установ Гетьманщини XVIII ст.; з Чернігівської казенної палати одержано документи монастирів на маєтки, секуляризовані 1786 р. З 80-х рр. XIX ст. КЦАДА за складом документів поділявся на три відділення: а) основний комплекс - актові книги; б) окремі документи в кількості понад 456 тис.; в) документи фондів установ Гетьманщини XVIII ст., в основному Київщини (ця і подальші примітки належать нам).. В Центральном Архиве, как известно, сосредоточено, кроме огромной массы материалов по истории правобережной Украины, много материала, относящегося и к гетманщине в собственном смысле. К сожалению, последний (главным образом XVIII в.), именно мне и нужный, находится в столь неприглядном состоянии, что им положительно невозможно пользоваться. Не только научно-составленной описи, даже простого указателя к собранному в Центральном Архиве богатству совершенно нет. Работающий поставлен в безвыходное положение и может провести целые годы и все-таки не найти того, что ему нужно, чем он интересуется (в силу этого я почти не работал в Ц. Арх.). Из двух больших связок дел, выданных мне без всякого разбора, наугад, вынесено чрезвычайно немного, притом такого рода, что не могло качественно увеличить уже имеющихся у меня материалов. Для моей работы документы № 69, 174, 313, 1537, 4203, 4204, 7353 и др. могут годиться лишь в виде примечаний. Касаются они введения паспортов в Малороссии (для монахов и иноземцев), цен на товары, мер против чумы, «протекционистов», скупли козачьих «грунтов», злоупотреблений старшины и т.п. Как видно, материалов в подобном роде и без того достаточно уже имеется. Тем не менее, некоторые др. бумаги дали любопытные сведения, хотя и не в столь достаточном количестве. Так, бросается несколько пучков света в весьма сложный вопрос относительно взаимоотношений между старшиною, шляхетством и мещанством. Из «именной ведомости, кто из записавшихся в козаки из мещан (лубенских) и др. людей и по каким обстоятельствам оставлен до рассмотрения Малор. Кол. При нынешнем их звании», ведомости, составлявшейся бесспорно под петербургским давлением, видно существование новых чинов, новых должностей в нескольких таких ведомостях (по лубенскому полку) подписался напр. «смотритель лубенских мещан» войск. тов. Назарский. Но что это за должность? Доселе «смотрителей» сословий малорусские историки не знали. Из «ведомости» видно, что «смотритель мещан» являлся составителем списка городского населения, составителем, так сказать, «мещанских комитетов», ревизором населения; чиновником, ведщим дела о состояниях. С другой стороны, известно, что такие дела ведала и полковая канцелярия, главным обр., конечно о козаках («козацкие компуты»). Но «смотритель мещан» представлял свои списки прямо в Мал. кол., не через полковую канцелярию, которая отмечала все бумаги, переходившие через ее руки (на «ведомостях» такой отметки нет). След. «смотритель» стоял в стороне от полковой старшины, являлся, может быть, самостоятельным чиновником. Относительно времени происхождения этой должности можно говорить лишь предположительно. Мне смотрители до уничтожения гетманского достоинства неизвестны. Думать, что «смотритель» просто новый термин для обозначения старост или войтов не приходится, хотя среди них попадаются войсковые и даже бунчуковые товарищи. То совсем другое дело. С уничтожением гетманства войты и старосты не переставали существовать, не являлось необходимости и в замене одного привычного, широко распространенного названия другим, новым и неуклюжим. Относить «смотрителя» к переписчикам во время «ревизий» всего населения - снова нельзя. Ревизионную перепись вела сотенная старшина и великорусские офицеры, но ревизии велись по иному плану, будь они деловые и частные (см. Лазаревского: Прилуц. п., стр. 21)Лазаревский О. Описание старой Малороссии. Том III. Прилуцкий полк. - М. - К., 1902. - Т. III: Прилуцкий полк. - 494 с. и собранные сведения непременно переходили через полковые канцелярии, имели в виду главынм образом количество (о ревизиях специальная работа г-жи РадаковойРадакова Е.П. О ревизиях в Малороссии в XVIII ст. // Труды 11-го археологического съезда. - М., 1902. - Т. 2. - С. 105 - 125.). «Ведомости мещан» производились из году в год, между тем, как ревизии через определенные промежутки времени. След., тут была некоторая самостоятельность. Как рано явились «смотрители мещан», сказать трудно, следует ли появление их отнести к 1767 году и связать с просьбами малорусского мещанства в Комиссии о введении полиции на образец великорусской? Такое предположение может быть принято, п.ч. должность смотрителя встречается лишь с 1768 г., но практиковали смотрителя по всей вероятности, недолго, ибо терминология несомненно привилася бы, чего именно и наблюдается в ХУШ ст.Несмотря на непосредственные отношения к Малоросс. Кол., смотрителя были особенно оторваны и от полков. Они пользовались помещениями полковых канцелярий, простых судов, а, вероятно, и писарским персоналом последних. При гродских судах существовали обе комиссии, которые назывались «следственными» о мещанах (таких- то) комиссиями», но, как уже сказано, из «ведомостей» не видно, чтобы полковник или аная старшина вмешивались в его дела. Канцеляриями градских судов, или, что то же, пользовались мещанские смотрители, потому, что они были лучше других обставлены и постоянно функционировали. Должность смотрителя очевидно была выборной (в связи с реформой 1763 г. о которой см. Миллера: «Суды гродские, земские и подкоморские»Миллер Д.П. Суды земские, городские и подкоморские в XVIII в. - Харьков, 1896, in 8°, 188 с.).

Из иных документов Центр. Архива обращает на себя внимание №1537. В этом документе киевский наказный полковник рассказывает о пожаре в ольшанской сотне. Рассказывая о том, что вследствие большого пожара «того села обыватель в такое пришли крайнее разорение... что і препитати себе нам не теют» и потому принуждены разойтись для заработку хлеба» по различным селам и городам, наказный Александровский просит освобождения сотничан от несения разных повинностей, пока они хоть кой-как устроятся. Дело собственно зависело только от согласия полковой канцелярии, и хотя и подлежит, но в виду того, что в половине XVIII в. (пожар случился в 1752 г.) власть полковников сильно пала, Александровский испрашивал разрешения гетмана. Документ этот примечателен в том отношении, что представляет чрезвычайно редкий пример заботливости местных властей о своих подчиненных. Подобных примеров в истории гетманщины чрезвычайно немного. Один имеется в VI т. Оп. Черниг. Еп. Преосв. ФиларетаФиларет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Черниговской епархии. - Кн. 6: Уезды: Новгород-Северский, Сосницкий, Городницкий, Конотопский и Борзенский. - Чернигов: Зем. тип., 1874. - 542, 4 с. - пожертвование 8400 р. пострадавшим от неурожая (пожертвование сделано с согласия Сената), другой, притом сообщаемый вскользь в Летописи Самовидца - пожертвование, собственно доставка хлеба также пострадавшим от неурожая. В приводимом документе заботы местных властей несомненно гораздо самостоятельнее и решительнее.

Двумя связками дел моя работа в Центральном Архиве и ограничилась. Не рискуя тратить время и подвергаться неожиданностям, я решил перейти в Университетский Архив, куда поступили рукописи покойного историка А. Лазаревского. На рукописи Г. А. Лазаревского обратил мое внимание в Одессе г. проф. И.А. Линниченко. Следуя его совету, я обратился к заведующему библиотекой, известному картографу г. В. КордтуКордт Веніамін Олександрович (1860-1934) - бібліотекар (директор) бібліотеки Університету Св. Володимира, історик, бібліограф, картограф, археограф. и его помощнику г. ТимченкоТимченко Євген Костянтинович (1866-1948) - український мовознавець-україніст, перекладач, дійсний член НТШ, член Київської Старої Громади., которые открыли мне доступ к бумагам покойного историка. Рукописи г. Лазаревского не описаны, но имеется к ним указатель. Кроме того, все сборники переплетены и на корешках означено род дела. Вследствие этого работа значительно облегчается. Большинство сборников посвящено малорусским фамилиям, компутам и описаниям их и т.д. Пересмотревши компуты переяславского полка и не найдя в них ничего нужного для своей работы, я занялся пятью огромными сборниками № 213, № 219, т. 1-2 и № 41, т. 1-2. Большего числа по недостатку времени я использовать не мог. Сборник № 13 наполнен делами, обрисовывающими суд в гетманщине. На этот предмет покойным Лазаревским обращалось внимание в его известной монографии о малорусских судах (в Отчете по присуждению премий и перепечатано в Киевской старине)Лазаревский А. Л. Суды в старой Малороссии // Киевская старина. - 1888. - Т. 62-63. - № 7-8. - С. 75-110., но слишком односторонне для дел 1714 г., VII, 22 «за ведомом и злеценнем Е.Ц. п. В.В.б. полк. стародуб. Е.М. и Л. Жоравки на майстрате» вприсутствии «войта, райцев, лавников и всех рочне заселить радников».... «по радному листовном указу самого ясновельможного рассматривалась «справа» войск. тов. Журливанова, не желавшим давать своей матери грунтов. Так что она вышла замуж «без воли кревных». Дело самое обыкновенное, но интересно в том отношении, что здесь упоминаются присутствующие на суде, «родников, рочне заселить». Возможно, что «родников» описка, вм. радников, советников, отличных от магистратских чиновников- райцев. Но интересно, что родники, «засели рочне», т.е. в назначенные рочки, сроки. Г. Лазаревский отвергал существование в левобережной Украине статутовых судов. Г. Молчановский (в Киев. Старине) не соглашался с утверждениями г. Лазаревского, но высказывался предположительно, не приведя никаких фактов в пользу своего положения. Конечно, термин мог принести с собою какой-нибудь выходец из Правобережья. Писарем во время нынешнего дела был Дублянский, родом из Острога (Лазаревский, Старод., І, стр. 93). Но если принять во внимание постоянные в договорных статьях просьбы сохранения шляхетских судов, то вряд ли можно особенно настаивать на отсутствии статутовых судов в Малороссии до 1648 г. Оставляя пока вопрос открытым, я думаю впоследствии учесть приводимый случай при пересмотре вопроса о племенном и сословном составе старшины. До сих пор этот вопрос разрешался г. Лазаревским, г-жей Ефименко и г. Миллером односторонне, поспешно, тенденциозно, как до них разрешался тенденциозно в другую сторону - имею в виду объяснения стремившейся слиться с великорус. дворянством малорус. старшины. Из иных документов сборника № 13 следует указать на указывавшиеся под известным годом и г. Лазаревским в его монографии. На самом деле г. Лазаревский располагал только копиями и то в экстрактах с недошедших дел, неизвестно, в котором году совершавшихся. Таков как-то «в половине XVIII в.» приговор будто-бы стародуб. полк. суда, приговор, по которому б. приговорен к сожжению обворовавший церковь кравец. Таков списанный приговор Нежинского суда по делу Романенка. Любопытно, что в Х^П в. в гетманщине отсутствовал институт условного заключения, покоящийся, разумеется на обычае. Это можно наблюдать в Справной книге прулуц. полка. Сборник г. Лазаревского дает интересный пример условного осуждения в Нежине в 1719 г. за конокрадство была приговорен к повешению грек, но помилован под условие до новой кражи (Но и пойманный он томился в тюрьме, ожидая окончания бесплодной и продолжительной переписки властей). В этом роде кое-что можно найти и в известной книге г. О. Левицкого Очерки народной жизни287. Дело 1720 г. интересно в Левицкий О.И. Очерки народной жизни в Малороссии во второй половине XVII в.

- 104 -том отношении, что перечислять кодексы, на основании которых изрекались приговоры. Кроме Лит. Стат. и Магдеб. права здесь можно увидеть записи судов маршалковских, jus municipale, Евклезиаст и Св. Писание. Дело 1721 г. интересно потому что дает пример несения урядовой службы женской. Конокрад Яцко Гончар в прилуц. полку в 1721 г. заявлял, что раньше он был схвачен по приказанию старостихи. Последней, в отсутствии мужа, подчиненные доносили о своих делах и она давала различные приказания, которые немедленно и исполнялись. В истории Малороссии подобные факты редки: разве если, так сказать, службу Ганна Хмельницкая, Скоропадская да Пелеиха и другие женщины распоряжались в полках и сотнях даже часто, но то было неформальным явлением, на которое и жаловались в случае же со старостихой видна обыденность. Можно указать еще на несколько дел об известном стяжателе Седке, но вообще др. дела не представляют большого интереса.

Более интересны 2 тома Сборника № 41. Второй из них использован в значительной мере г. О. Левицким в его «Очерках юрид. жизни», первый же и г. Левицким, и г. Лазаревским использован не был. Дела, заключающиеся в І томе, аналогичны перепечатанным г. Левицким, поэтому как на фабуле дел 1-го, так и ІІ-го томов я останавливаться совсем не буду. 1-ый том интереснее в том смысле, что имеет неоспоримые доказательства относительно приблизительной даты для уряда полковового судьи. В одном из дел, в «угоде и слушном поеднанию Гарасимовом Прогонском з Романом Мелником, зятем Григоренком - року [?], месяца феврия [?] дня» присутствует полковник, осаул, атаман городовый, 2 войта и много важных людей. В следующем году, ІІІ, 11 при исполнении обязанностей суда, присутствует наказный полковник, наказный атаман, войт, бурмистры и зацные люди («записанная на дом Иляшихою Лунякови, зятеви еи»). 1674, VI, 13 при покупке грунтов Корнелиею Карпенко во главе других старшин, но в отсутствии полковника стоит полк. судья К. Кублицкий, но ХІ, 23 при покупке нивы у Матяшихи войтовой дело происходит «пред Г. Барабаша, атам. городового, Хв. Куриленко суде полкового». В одном и том же году разные судьи - Кублицкий и Куриленко. В том же году, VI, 23, когда «з наказания врядового прийшли «до угоды» Лазарь и Кречун, судит полковника, а судьи нет, а Х, 21 снова фигурирует судья. Если обратиться к другим месяцам, то снова увидим, что 15 янв. при покупке сечи назван судья Кублицкий, а 16-го при такой точно покупке дело обходится без судьи. Данные следующего года. При судебном разбирательстве от V, 14; VI, 19, 23; ІХ, 10; ХІІ, 29 судья (при полковнике Левенце) П. Лисенко; 28-го июня при том же полковнике уже судья Гаевский, а в 1676 г. - судьи Ков [?], затем Стеф. Мосцевый и Д. Гуджол. В деле 1671 г, ІХ, 18 судьей снова является Кублицкий, который судил и в 1670 и в феврале, апреле и июне, а в марте, июне, июле и октябре - судит Гуджол. И только в 1681 г. судья уже является несменяемым - Кублицкий. Таким образом, до 1680 г. в полтавском полку постоянного уряда судьи нет. Если он не назван, то занимает второе место после полкового или наказного или же при полковнике и совсем отсутствует. Наоборот, в отсутствии полковника всегда дела ведет судья. Более или менее продолжительно нес службу Кублицкий и Гуджол, который остался и позже. Таким обр. все указанные случаи лишний раз подтверждают высказанный мною взгляд, что введение постоянного уряда судьи может относиться либо к концу гетманства Многогрешного, либо к началу гетманства Самойловича. Подтверждаемое понимание слова <вацный», напр. В акте 1675 г., VI, 19.

В делах 1676, ХІ, 19; 1680, ІІ, 20; 1684, IV, 18 и др. находятся новые указания на весьма мало известном институте могорычников.

Другими данными я воспользуюсь при печатании своей работы.

Главным сборником, гвоздем моей работы в университетском Архиве, является «Протокол впускных писем за гетмана Апостола» иначе «Диариуш или щоденная записка всяких дел Енеральной войсковой канцелярий за бытия Правления имеющихся, от начала 1727 году начавшийся». Названный Сборник представляет огромный материал для моей будущей работы:«Высшие учреждения гетманщины XVII - XVIII в.в.». Материал этот рисует состояние и компетенцию одного из высших малорусских учреждений - Генер. Войск. Канцелярии. Столь видному учреждению до сих пор не посвящено ни единой строчки. Генеральной Канцелярией как-то не интересовались, хотя в жизни гетманщины она играла выдающуюся роль. Я списал с сокращениями (пропусками однородных дел) весь 1-ый том Диариуша, а второй лишь просмотрел. Содержание второго тома Диариуша сравнительно с первым нового почти ничего не представляет. Содержание списанного мною 1-го тома нуждается в специальной разработке, для которой у меня пока нет времени. Генеральной Канцелярией и Диариушем я смогу основательно заняться лишь по напечатании медальной работы. Черновик же сделанного мною списка, я представил на рассмотрение проф. И.А. Линниченко, который это может засвидетельствовать.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Юність і зрілість Михайла Грушевського. Роки викладання у Львівському ніверситеті: історик, публіцист, борець. "Історія України-Руси". Діяльність на чолі Центральної Ради. Перший Президент Української держави. Роки еміграції. Повернення в Україну.

    реферат [2,6 M], добавлен 26.11.2007

  • Місце Грушевського в системі методології позитивізму. Значення політичної та наукової діяльності історика в процесі становлення української державності. Історична теорія в науковій творчості політика. Формування національних зразків державного управління.

    статья [24,8 K], добавлен 18.12.2017

  • Навчання в Ужгородській гімназії та у Віденській греко-католицькій семінарії. Закінчення теологічних студій у Відні. Призначення парохом Ужгорода. Життя Михайла Лучкая в Італії. Наукова та просвітницька діяльність, робота в архівах Рима і Флоренції.

    реферат [38,5 K], добавлен 03.08.2011

  • Основні етапи життя і наукової діяльності археолога, етнолога, історика, директора Музейного містечка у Києві, професора Українського Вільного університету в Мюнхені, одного із засновників Української Вільної Академії Наук, Петра Петровича Курінного.

    статья [23,1 K], добавлен 07.11.2017

  • Основні події та етапи життєвого шляху М. Костомарова. Науково-громадська діяльність історика. Дослідження М. Костомарова, присвячені українському козацтву. Вклад вченого в історичну науку. Дослідження найважливіших проблем української історії.

    курсовая работа [33,0 K], добавлен 03.06.2009

  • Дослідження життєвого шляху, наукової та політичної діяльності М.С. Грушевського – історика, публіциста, голови Центральної Ради, академіка, автора багаточисельних наукових праць. Політичне життя М.С. Грушевського. Суть ідеї соціалістичного федералізму.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 09.01.2012

  • Найбільші літописи козацької доби: "Літопис Самовидця", "Літопис Григорія Грабянки", "Літопис Самійла Величка". Визначення типологічної і образно-символічної специфіки українського фольклору. Відображення образу України в козацько-старшинських літописах.

    курсовая работа [71,6 K], добавлен 27.06.2013

  • Дослідження з історії Першої світової війни. Передумови виникнення війни. Боротьба за новий переділ світу. Англо-німецький конфлікт. Розробка планів війни, створення протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни.

    реферат [33,4 K], добавлен 10.04.2009

  • Вивчення біографії Петра Петровича Курінного - відомого українського історика, археолога, етнографа, фундатора та першого директора Уманського краєзнавчого музею. Його наукова робота та діяльність у справі розбудови вітчизняної історичної науки.

    статья [25,6 K], добавлен 21.09.2017

  • Дослідження радянської і пострадянської історіографії школи "Анналів", яка у перший період свого існування була модерним явищем в історіографії, акумулювала новаторський досвід історичного дослідження, який повною мірою був визнаний науковими колами.

    курсовая работа [63,9 K], добавлен 10.06.2010

  • Українська Радянська Соціалістична Республіка як одна із п`ятнадцяти союзних республік, що веде свою історію з 1917 року. Ухвалення першої Конституції. Діяльність українського державного діяча Раковського Х.Г. Україна в системі "договірної федерації".

    презентация [2,1 M], добавлен 09.04.2011

  • Завоювання Росією Середньої Азії в 60-70-ті роки ХIX ст. Протиріччя між Росією і Англією. Персія напередодні Першої світової війни. Військові-політичні події на території Персії в ході Першої світової війни. Наслідки Першої світової війни для Персії.

    реферат [43,9 K], добавлен 25.10.2013

  • Вивчення біографії видатного українського історика, політика, державного діяча В'ячеслава Липинського. Ідеологія Липинського у гімназичні часи, військова служба в російському війську. Історичні монографії, організація Українського військового товариства.

    реферат [31,1 K], добавлен 26.09.2010

  • Підходи до вивчення функціонування та значення Одеського порто-франко, які з'явились в українській історіографії 1920-х - середині 30-х pp. Вплив цього режиму на українське господарство зазначеної доби. Концепція О. Оглоблина щодо Одеського порто-франко.

    доклад [24,4 K], добавлен 25.09.2010

  • Біографія Володимира Боніфатійовича Антоновича - українського історика, археолога, етнографа, археографа. Початок наукової діяльності. Дисертація на тему "Останні часи козацтва на правому березі Дніпра". Восьмитомне видання "Архива Юго-Западной России".

    презентация [425,4 K], добавлен 17.10.2014

  • Дослідження джерелознавчого потенціалу публікацій журналу "Архіви України" за 1947—2015 рр. Висвітлення окремих фактів із біографії М. Павлика, інформація про його літературний доробок. Огляд матеріалів, що розкривають суспільно-політичні взаємини діяча.

    статья [23,1 K], добавлен 31.08.2017

  • Основні принципи, на яких ґрунтуються позиції європейських й американських істориків та теоретиків історичної науки у вирішенні питання суб’єктивності дослідників минулого постмодерної доби. Характеристика категорій постмодерної методології історії.

    статья [22,9 K], добавлен 11.09.2017

  • 2001 - перший рік нового тисячоріччя, огляд його найважливіших подій, які чинили значний вплив як на весь світ, так і на саму Україну. Перший Всеукраїнський перепис населення. Державний візит Глави Держави Ватикан Папи Римського Іоанна Павла ІІ в Україну.

    презентация [1,4 M], добавлен 04.05.2016

  • Геродот як представник грецької науки, боротьба між Сходом і Заходом, з найдавніших часів до греко-перських війн як тема його праці. Науковий внесок найвидатнішого історика стародавнього світу Фукідіда. Великий філософ стародавнього світу - Демокріт.

    реферат [46,3 K], добавлен 07.11.2011

  • Діяльність Михайла Грушевського у Галичині й у Наддніпрянській Україні по згуртуванню українства була підпорядкована поширенню його ідей щодо розбудови незалежної України. Йому випала доля очолити Центральну Раду та стати першим президентом України.

    реферат [9,0 K], добавлен 16.01.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.