Навчальна діяльність у сільськогосподарських навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НА ПОЧАТКУ 20-х рр. ХХ ст.

Вадим Покалюк

Незважаючи на низку праць з історії України малодослідженою залишаються історія освіти у 20-х рр. ХХ ст. Одним із найважливіших завдань радянської влади у цей період було формування кадрів кваліфікованих спеціалістів сільськогосподарської галузі, оскільки без них не можливо було успішно реалізувати плани перебудови суспільства на нових, соціалістичних засадах. Важливе місце у підготовці фахівців відводилося організації навчального процесу. У цей період вводилися нові форми, методи навчання та перевірки знань, які безпосередньо впливали на успішність студентів. Окремі аспекти цієї проблеми висвітлюються у працях С.В. Тарнавської, В.К. Шевчука, С.В. Майбороди, О.Б. Слуцького¹.

У даній статті на основі архівних матеріалів проаналізуємо навчальну діяльність студентів сільськогосподарських вишів України на початку 1920-х рр. навчальний сільськогосподарський виробничий практика

На початку 20-х рр. ХХ ст. зазнала значних реформувань вища освіта в Україні. Головним органом, який здійснював контроль в освітній галузі УСРР, був Народний комісаріат освіти, очолюваний Г.Ф. Гриньком, був створений 19 лютого 1920 р. функціонував також Головний комітет з професійно-технічної і спеціальної освіти (Укрголовпрофос) під головування Я.П. Ряппо. У березні 1920 р. на першій Всеукраїнській нараді з питань народної освіти затвердили модель освіти УСРР. Відповідно до неї в Українській РСР ліквідовувались університети і створювалися два нових типи вищих навчальних закладів -- інститути та технікуми. Різниця між ними полягала в термінах навчання та обсязі знань. Значних змін зазнала сільськогосподарська освіта. Сільськогосподарські інститути (СГІ) створювалися на базі колишніх університетів, інститутів, а технікуми організовувалися на базі дореволюційних середніх технічних і агрономічних шкіл. Так, агрономічні факультети Київського і Одеського політехнічних інститутів перетворилися на самостійні сільськогосподарські інститути . На базі Ново-Олександрівського інституту сільського господарства і лісництва евакуйованого у 1914 р. з Польщі до Харкова, виник Харківський інститут сільського господарства і лісництва . 1 червня 1921 р у зв'язку з реорганізацією Кам'янець-Подільського державного українського університету почав діяти сільськогосподарський інститут . 10 червня 1921 р. ветеринарний факультет Київського політехнічного інституту перетворили в Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут . У 1922 р. у Харкові виникли два виші -- ветеринарний інститут реорганізовано у Харківський зооветеринарний інститут , а 1 серпня 1922 р. на базі межевого технікуму утворено Харківський геодезично-землевпорядкувальний інститут .

Основним видом діяльності сільськогосподарських вишів на початку 20-х рр. була навчальна робота. Заняття у цих закладах переважно розпочиналися з вересня. Але існували випадки корекції початку навчального року. Так, у Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті у зв'язку з недобором студентів осінній семестр розпочався з 1 жовтня та тривав до 1 грудня 1921 р. Весняний семестр планували розпочати 15 лютого, але через холодну погоду його перенесли на 13 березня та завершили 1 червня 1922 р. Літній семестр тривав з 1 червня по 15 липня, а літні канікули -- з 15 липня по 15 серпня . Навчальні дисципліни першого та другого курсів були спільними, лише з третього курсу навчальний план розгалужувався на два факультети -- ветеринарний і зоотехнічний з деякими спільними дисциплінами. На четвертому курсі кожний факультет мав окремі навчальні плани .

Не був ритмічним навчальний процес у Могилів-Подільському сільськогосподарському технікумі. У 1921-1922 н.р. у зв'язку з недобором студентів та відсутністю навчального приміщення він розпочався 12 березня та тривав до 10 квітня 1922 р. Лекції проводилися в другу зміну в приміщенні педагогічноїшколи . Навчання в осінньому семестрі 1922-1923 н.р. відбувалося з 14 листопада по 20 грудня. З 20 по 30 грудня молодь складала заліки. Канікули тривали до 21 січня 1922 р. З 16 по 20 січня проводилася додаткова сесія для невсти- гаючих студентів. Другий семестр розпочався 21 січня та закінчився 10 квітня. Літній семестр тривав з 20 липня по 24 серпня 1923 н.р., під час якого студенти виконували практичні заняття в полі, городі та саду. Після закінчення семестру вони працювали в економії технікуму як робітники, відпрацьовуючи плату за навчання¹¹.

Харківський геодезично-землевпорядкувальний інститут навчання розпочав за встановленим графіком. Навчання в першому семестрі відбувалося з 1 вересня по 15 грудня. Протягом 15-31 грудня тривала екзаменаційна сесія, а з 1-15 січня -- зимові канікули. Другий семестр розпочинався з 15 січня і закінчувався 1 травня. Літня екзаменаційна сесія проходила з 1 по 15 травня. Практичні роботи студенти виконували з 16 травня по 31 липня. Літні канікули тривали до 1 вересня .

В Одеському СГІ навчальний процес розподілявся на два періоди. Перші два курси тривало теоретичне навчання, а впродовж наступних двох значну увагу приділяли практичним заняттям . Навчання проходило в 29 учбових кабінетах і лабораторіях. З яких 5 були обладнаними повністю, 7 -- напівобладнаними, а інші 17 знаходилися в стадії організації. Інститут тимчасово користувався аудиторіями Новоросійського університету .

У Київському СГІ у зв'язку з нестачею аудиторного фонду навчання проводилося у лабораторіях загального хліборобства, сільськогосподарської ентомології, загальної зоотехнії, обсерваторії, зоологічній та ботанічній, кабінетах метеорологічному, геологічному, городництва, плодівництва, часткового хліборобства, ґрунтознавства та лісоводства .

У більшості сільськогосподарських вишів викладання здійснювалося українською мовою. В окремих навчальних закладах використовували при викладанні українську та російську мови. У декількох вишах профільною була російська мова. Так, у Луганському сільськогосподарському технікумі навчання проводилося двома мовами, але перевагу надавали російській . Остання переважала також в Одеському СГІ , Харківському геодезично-землевпорядкувальному інституту .

В більшості сільськогосподарських вишів студенти опановували такі навчальні дисципліни, як основи державного устрою УСРР, математика, фізика, соціологія, геодезія, лісівництво, систематика нижчих рослин, органічна хімія,геологія, метеорологія, ентомологія, кристалографія, мінералогія, сільськогосподарські технології, політична економія, фізіологія тварин, мікробіологія, аналітична хімія, спеціальне хліборобство, лісоустрій і таксація, загальне скотарство, луківництво, фізіологія рослин .

У Київському СГІ викладалися такі предмети фізика з мінералогією, мінеральна та органічна хімія, сільське господарство, ботаніка, зоологія, анатомія, мінералогія з геологією, геодезія, креслення планів, політекономія і статистика, сільськогосподарські машини, загальне землеробство, загальне скотарство з зоогігієною, городництво і квітникарство, лісівництво, мікробіологія, сільськогосподарська статистика, комерційна географія і кооперація, землеробство з луківництвом, скотарство, птахівництво і кролівництво, молочне господарство, організація сільськогосподарського промислу з рахівництвом, загальна агрономія, садівництво, дослідна справа в землеробстві і скотарстві сільськогосподарське законодавство .

Студенти Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту опановували: розведення та акліматизація сільськогосподарських тварин, ветеринарія, корми і годівля, генетика, спадковість та мінливість, варіаційна статистика, екстер'єр сільськогосподарських тварин, вівчарство, велика рогата худоба, мо- локознавство, молочна справа, конярство і конезаводство, птахівництво і кролівництво, свинарство, зоогігієна, дослідна справа в зоотехнії, фізіологія сільськогосподарських тварин, патологічна анатомія, нормальна анатомія, хірургія, технологія продуктів тваринництва, молочне господарство, конярство, паразитологія, іхтіологія, загальна патологія й патологічна анатомія, державні та громадські заходи до масового поліпшення скотарства, анатомія тварин, м'ясознавство, бджільництво, розведення риб .

Архівні документи повідомляють про кількісний склад студентської молоді. Так, в Одеському СГІ станом на 18 січня 1923 р. навчалося 2150 студентів . У Харківському СГІ у 1920 р. студіювали 1220 осіб, з яких на сільськогосподарському факультеті -- 866, лісовому -- 3 5 4 . У Харківському геодезично- землевпорядкувальному інституту здобували освіту 118 осіб (на геодезичному -- 69, землевпорядкувальному 49) . У Херсонському агрономічному інституті у 1920 р. на першому курсі було 300 осіб, другому -- 240 . Станом на 1 квітня 1922 р. у Ногайському агрономічному технікумі Запорізької губернії на І курсі навчалося 44 особи, ІІ-му -- 98 . У 1921-1922 н.р. в Київському ветеринарно- зоотехнічний інституті на першому курсі налічувалося 133 студенти, на другому -- 3 6 . після нового набору молоді на 1 жовтня 1922 р. у виші вжестудіювали 218 осіб: на І курсі -- 136 осіб, ІІ-му -- 61, та на ІІІ-му -- 21 (на ветеринарному факультеті -- 17 осіб, зоотехнічному -- 4) . В Уманському садово-городньому технікумі в 1921 р. навчалося 249 осіб . У 1922-1923 н.р. аграрний відділ об'єднував 159 осіб, після складання сесії на наступний рік перевели 132, садовий відповідно -- 94 і 5 8 . У 1921-1922 н.р. в Могилів- Подільському сільськогосподарському технікумі здобували освіту лише 7 осіб. Цікаво, що перед початком навчального року заяви про бажання навчатися у закладі подали лише 9 осіб. На початку 1922-1923 н.р. на підготовчому курсі студіювали 14 осіб, І-му курсі -- 7. У 1923-1924 н.р. -- студентський і слухацький контингент становив вже 57 осіб (підготовчий курс -- 16 осіб, І-й курс -- 25, ІІ-й -- 16 .

У Луганському сільськогосподарському технікумі у 1922-1923 рр. 73 особи, з них на підготовчому курсі -- 21 особа, І-му -- 52 . У Кам'янець-Подільському сільськогосподарському технікумі імені Карла Лібкнехта у березні 1923 р. навчалося 106 осіб, з яких у т.ч. підготовчому курсі -- 35 осіб, І-му -- 29, ІІ-му -- 22, ІІІ-му -- 20 .

Велика увага приділялася практичній роботі студентів. В Одеському СГІ практичні заняття проводилися в учбовому господарстві площею 98 десятин, на дослідному полі місцевого Товариства сільського господарства та на селекційній станції . З ранньої весни молодь приступала до практичних вправ в полі та на городі, доглядали за пасікою, працювали на Одеській дослідній станції .

Студенти геодезичного факультету Харківського геодезично-землевпорядкувального інституту після закінчення першого курсу проходили півмісячну геодезичну практику, наприкінці другого курсу двотижневі геодезична і астрономічна практики, п'ятиденні практики магнітної зйомки і метеорологічних спостережень. У шостому семестрі по 20 днів тривала геодезична та астрономічна практики, 14 днів -- маркшейдерська зйомка, 11 -- фотограмметрія всіх родів, 5 -- геологічна екскурсія. На землевпорядкувальному факультеті практичні заняття наприкінці перших двох курсів були аналогічні геодезичному факультету. На третьому курсі молодь проходила практику з таких предметів: ботаніка -- 12 днів, лісова таксація -- 14, корінні покращення земельних угідь -- 14. Крім того, проводилися екскурсія на землевпорядкувальні роботи, яка тривала 18 днів, а також роботи по обстеженню окремих районів, на які відводилося -- 17 днів .У Ногайському агрономічному технікумі у 1921-1922 н.р. на практичні заняття щомісячно виділявся тиждень в місцевому радгоспі №2 (по 8 годин щоденно). З квітня 1922 р. практичні заняття почали проходити в насіньовому радгоспі . В Уманському садово-городньому технікумі для практичних занять студентів і проведення ними сільськогосподарських та садових робіт використовували власні ферму, практично-навчальне поле, садове господарство (сади розсадники, город, парк і оранжереї), підприємство з переробки продуктів садівництва і городництва .

Великого значення практичній роботі студентів приділяли у Кам'янець- Подільському сільськогосподарському технікумі імені Карла Лібкнехта приділяв Так, на І курсі студенти агровідділу проходили практику на навчальній фермі в селі Колубаєвці, на ІІ-му -- на плантаціях цукрових заводів Поділля. Третьокурсники виконували науково-дослідні роботи на фермі вишу. Студенти І курсу відділу сільськогосподарських технологій набували практичних навичок в майстерні технікуму. Другокурсники під час літнього семестру виконували ремонтні роботи на цукрових заводах. Студенти ІІІ курсу в осінньому семестрі трудилися під час сезонних робіт на цукрових заводах регіону. Заняття студенти відвідували охоче («спостерігалася велика тяга, напружена увага та бажання студентства до досягнення практичних навиків»). Практика була платною. Після завершення робіт проводилися заліки головною метою яких було виявлення практичних навиків студентів із спеціальних предметів. Значна увага приділялася практичній самостійній роботі, завдання якої студенти отримували на місці проходження практики. Молодь готувала практичний звіт. Зокрема, студенти відділу сільськогосподарських технологій описували ремонт цукрових заводів, а агрономічного -- проводили польові дослідження, вивчали густоту посіву овесу, вирощування капусти та картоплі, методику посіву озимих .

Практичні заняття Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту проводили на дослідному полі, яке складало 77 десятин. Існували також навчальні ділянки при кафедрах загального та спеціального хліборобства, кормових рослин, багаторічних трав, садовий навчальний розсадник, ветеринарна клініка, молочна ферма в кількості 10 штук ВРХ і 27 штук дрібної худоби, 3 млини . У Харківському СГІ літні практичні заняття проводилися в період з 1 червня по 1 серпня. До них допускали студентів які успішно скласти екзаменаційну сесію. Заняття проводилися з таких дисциплін: систематика рослин, геодезія, загальна зоологія, вступ в лісне господарство, вступ в сільське господарство, прикладна зоологія, геологічна екскурсія, сільськогосподарські машини, фітопатологія, метеорологія, прикладна зоологія, дендрологія, метеорологія, загальна зоотехнія, землеробство, загальне землеробство, часткове землеробство, садівництво і городництво, лугівництво з культурою боліт, організація сільського господарства, енциклопедія лісівництва, загальне лісівництво, лісоватаксація оцінка і статика, лісова технологія, часткове лісівництво, лісні меліорації, лісове інженерне мистецтво, лісокерування і лісоустрій .

Окремі архівні документи ілюструють трудову дисципліну молоді, зокрема відвідуваність лекційних та практичних занять відвідували по різному. У Київському СГІ на жовтень 1922 р. на І курсі відвідували -- 196 осіб, ІІ-му -- 100, ІІІ-му -- 3 2 . В Одеському СГІ у 1922/23 н.р. відвідування занять проходило наступним чином І курс -- 58 осіб, ІІ -- 44, ІІІ -- 35. Відвідання лабораторій І -- 49, ІІ -- 42, ІІІ -- 45 . Зокрема, відвідування занять у Луганському сільськогосподарському технікуму в середньому становило 85%, проявлявся великий інтерес до навчання. На підготовчому курсі лекції відвідували 100% слухачів, лабораторні -- 98%, а на першому курсі відповідно 98%, 92% . Відвідування лекцій в Київському ветеринарно-зоотехнічному інституту було незадовільним, оскільки майже всі студенти змушені були через бідність заробляти гроші, щоб прохарчуватися . Так, на першому курсі заняття відвідували лише 60-80%. На заняттях з метеорології були присутніми лише 20% студентів, ембріології -- 40-45%, органічної хімії -- 25%. Відвідування на другому курсі коливалося від 55 до 100%. Водночас, на фізіології були присутніми лише 30% студентів, фізіологічній хімії -- 13%, харчових рослин -- 42%, статистики -- 7%, лікарських рослин -- 20%, зоопсихології -- 13%, економічної географії -- 21 %, порівняльній анатомії -- 16%. На третьому курсі трудова дисципліна студентів була дещо кращою -- 80-100%, за винятком таких дисциплін: загальне скотарство -- 45%, спеціальна патологія і терапія -- 30%, сільськогосподарська економія -- 20%.

У більшості навчальних закладів навчання як правило було безкоштовним. Сплачували студенти за навчання в деяких вишах. Так, у Харківському геодезично-землевпорядкувальному інституті , Одеському СГІ оплата становила 12 карбованців за рік. Від внесення плати звільнили плати звільнили 161 особу. За навчання сплачували 314 студентів . В Уманському садово-городньому технікумі в зв'язку з важким матеріальним становищем студентів комісія на підставі зібраних відомостей розподілила студентський контингент на чотири групи. Перша група в кількості 75 осіб звільнялася від оплати, друга налічувала 84 особи та сплачувала 18 крб., третя -- відповідно 23 і 36 крб., четверта -- 65 осіб і 48 крб. . В Могилів-Подільському сільськогосподарському технікумі розмір оплати становив 50-64 карбованці . Студенти перебували у важкомуматеріальному становищі. В зв'язку з цим для них встановлювалися пільги. Так, одні платили 3 крб., інші 5, 8 і 16 крб. .

Для навчальних потреб студентів функціонували бібліотеки, які мали різний примірників фонд. Так, бібліотека Одеського СГІ налічувала 8 тис. томів, у т.ч. монографій -- 1520, періодичних видань -- 1250, довідкових -- 300, дефективних -- 198. Книги поділялися по міжнародній бібліографічній класифікації. Бібліотек носила характер сільськогосподарських наукових дисциплін. Студенти користувалися книгами лише в читальні. Виключення робилося для викладачів та студентів, які мали дозвіл Губпрофосу на видачу книг додому . В Харківському геодезично-землевпорядкувальному інституті бібліотека нараховувала лише 439 книг, з яких 29 по геодезії та 39 --астрономії . З відкриттям Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту розпочала роботу бібліотека, яка нараховувала 2 тис. примірників. Але, незважаючи на це, бракувало літератури для студентів. Значну увагу зростанню фондів книгозбірні приділяло бюро інституту . Так, цей орган звернувся з проханням до Київського губзему передати на певних умовах бібліотеку ветеринарного відділу губзему, на базі якої інститут планував заснувати відділ закордонної спеціальної літера- тури . 28 лютого 1923 р. рішенням Бюро інституту було виділено 114 крб. 20 коп. золотом на придбання в бібліотеку 85 томів підручників з методики біологічних розвідок видання Абдергальдена . Важливе значення для підтримки бібліотеки відігравала бібліотечна секція студентського комітету, яка виділяла певні кошти на придбання необхідних підручників . В Ногайському агрономічному технікумі Запорізької губернії нараховувалось 3864 томів . В Уманському садово-городньому технікумі бібліотека поділялася на 2 відділи: відділ підручників та відділ фахової наукової літератури . Бібліотека Луганського сільськогосподарського технікуму нараховувала 8 тис. примірників літератури. Переважали книги переважно сільськогосподарського змісту. Не вистачало методичної літератури для проведення гурткових занять . Бібліотека Кам'янець-Подільського сільськогосподарського технікуму імені Карла Лібкнехта нараховувала 6 тис. примірників літератури, серед якої переважали книги сільськогосподарського змісту .

Студенти Могилів-Подільського сільськогосподарського технікуму купували книги за свої кошти, в зв'язку з відсутністю при закладі бібліотеки.У джерелах зазначалося, що ними користувалася молодь, яка жила на одній вулиці. Придбання книги для студентства було великою радістю .

Таким чином, документи Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України є важливим джерелом для вивчення окремих аспектів навчальної діяльності студентів сільськогосподарських вишів України. Архівні матеріали містять дані про ритмічність навчального року, навчальні плани, кількісний склад студентів, їхню трудову дисципліну у практичній роботі, забезпеченість вишів бібліотечними фондами тощо.

Размещено на Allbest.ru