Розвиток освіти єврейського населення Одеси у другій половині ХІХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток освіти єврейського населення Одеси у другій половині ХІХ ст.

Проблема розвитку єврейської громади в Одесі завжди привертала увагу дослідників. Про це свідчить значний науковий доробок, де, в основному, висвітлено загальний спектр культурної еволюції євреїв. Швидкий розвиток економіки міста сприяв змінам у культурній сфері, насамперед у модернізації традиційної єврейської освіти. Науковці розглядали дану тематику в рамках висвітлення загального розвитку освіти південного регіону. Тож вважаємо питання освіти євреїв Одеси досліджено недостатньою мірою, що й спонукає науковий інтерес до даної проблематики.

Серед робіт історико-регіонального напряму виділимо публікації сучасних дослідників В.О. Яшина Яшин В.О. Модернізація традиційної єврейської освіти на Херсонщині та Катеринославщині (другій половині ХІХ ст.) [електронний ресурс] - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ cgibin/irbis_nbuv/ cgiirbis_64.exe?C21COM= 2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_R[LE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Grani_2014_4_31.pdf та Н.М. Діанової Діанова Н.М. Формування єврейської етнічної общини в Одесі та її розвиток у дореформений період // Записки історичного факультету / ОДУ ім. 1.1. Мечникова. - Одеса, 1999. - Вип. 8. - С. 118-123; Dianova Natalia. Nineteenth Century Jewish Odessa // The Odessa Connection. - Diplomatic Academy of Vienna. Favorita Papers / Edited by: Melanie Sully, 2008. - P. 61-67.. Значний науковий інтерес становить праця М.М. Шитюка та В.В. Щукіна Шитюк М. М., Щукін В. В. Єврейське населення Херсонської губернії в ХІХ - на початку ХХ століть. - Миколаїв, 2008. - 220 с.. У ній містяться фрагментарні матеріали, що були використані в даному дослідженні. Серед праць, присвячених проблемі розвитку єврейської освіти, виділимо фундаментальні монографії М. Поліщука Полищук М. Евреи Одессы и Новороссии. Социально-политическая история евреев Одессы и других городов Новороссии 1881-1904. - М., 2002. - 446 с. та С. Ципперштейна Ципперштейн С. Евреи Одессы. История культуры, 1794-1881. - М.-Иерусалим, 1995. - 207 с.. Автори акцентували увагу на модернізації общин, що стала домінуючою тенденцією культурного розвитку єврейського населення.

У ХІХ ст. більшість євреїв вірили, що культурна еволюція та національне самоусвідомлення призведуть до їх повної емансипації серед іншого населення. Тому в даний період часу починають посилюватися культурні тенденції серед євреїв міського регіону. Не дивлячись на антиєврейські закони, що діяли в імперії, певній частині євреїв все ж вдалося отримати освіту і навіть стати провідними спеціалістами у своїх галузях.

Традиційна система єврейської освіти, головним завданням якої була передача релігійної традиції наступнимпоколінням, представлена хедерами, талмуд-торами та єшивами. Такі школи існували при кожній синагозі чи молитовному будинку. Викладали в них єврейські вчителі - меламеди, кожен з яких спеціалізувався на певних книгах Талмуду. Вони були зобов'язані в певний період часу складати іспити з релігійних та загальних предметів, що давало право викладати у хедерах. Меламедам, що не мали відповідного свідоцтва, заборонялося навчати єврейських дітей Евреи Одессы и Юга Украины: История в документах / Авт. сост. Л.Г. Белоусова, Т.Е. Волкова. Кн.1. - Одесса, 2002 - С. 81.. Учні, завершивши навчання в одному з хедерів, потім переходили до наступного і послідовно проходили через декілька хедерів. Загальний курс навчання міг тривати до 10 років.

На противагу традиційним установам єврейської освіти в 30-40-х рр. ХІХ ст. уряд розпочав створення державних єврейських училищ. Але, як зазначає В. Щукін, такі заклади не мали популярності і євреї відмовлялися віддавати туди своїх дітей. На думку дослідника це обумовлено тим, що навчання в державній школі не давало ніяких переваг, а євреї-випускники цих шкіл не отримували рівних прав із християнами Шитюк М.М., Щукін В.В. Єврейське населення Херсонської губернії. - С. 132..

Варто відзначити, що одна з таких шкіл, відкрита ще в 1826 р., досить успішно проіснувала до середини ХІХ ст. Нею керував Бецалель Штерн, відомий своїми просвітницькими поглядами та організаторськими здібностями Ципперштейн С. Евреи Одессы. - С. 82.. Школа утримувалася за рахунок громади, а в 1837 р. її навіть відвідав Микола І Яшин В.О. Модернізація традиційної єврейської освіти. - С. 158..

Особливу увагу потрібно звернути на ліберальні умови, які склалися на півдні України по відношенню до єврейського населення ще з початку ХІХ ст. Розвитку єврейських общин, особливо в Одесі, значною мірою сприяли реформаторські погляди членів «Гаскали» («Просвіти»), які зайняли в ній керівні позиції. Основні ідеї «Гаскали», які полягали у необхідності відмови від деяких застарілих поглядів та інтеграції в культуру оточуючого середовища, були близькими певній частині одеських євреїв. Для досягнення успіхів у міжнародній торгівлі необхідна була освіта, яка передбачала знання іноземних мов, перш за все французької та італійської, математики, географії, бухгалтерської справи тощо. Тож у 1852 р. в Одесі працювали вже чотири єврейські школи, 11 приватних пансіонів, 59 училищ Діанова Н.М. Формування єврейської етнічної общини. - С. 121..

Починаючи з 50-х рр. почала зростати кількість єврейських учнів у середніх навчальних закладах. Дані про чисельність учнів Херсонської дирекції представлені у таблиці (нижче).

Кількість навчальних закладів, чиновників, вчителів та учнів, підпорядкованих Одеському навчальному округу станом на 1855 р.

Значну роль у розвитку єврейської освіти відіграло створене у 1863 р. Товариство поширення освіти між євреями у Росії, відділення якого відкрилося в Одесі в першій половині ХІХ ст. У 1860 р. тут почав видаватися перший в Російській імперії єврейський російськомовний журнал «Рассвет» (1860-1861). На зміну йому прийшов щотижневик «Сион» (1861-1866), а згодом - щоденна газета «День» (1869-1871). Протягом 1870-1871 рр. в Одесі виходила газета на івриті «Т'%Гі» («Га-меліц») із додатком на їдиш «і^”'^ "іУОКШй» («Кол мевассер») (1864-1871) Нариси з історії та культури євреїв України / Ред. Л.Фінберг і В.Любченко - Вид. 2. - К., 2005. - С. 79..

Указом 1879 р. існування традиційних єврейських шкіл було узаконено, але від 1893 р. закріплювався виключно релігійний статус шкіл. Тобто в них заборонялося вивчення загальноосвітніх предметів. За даними звітів про використання коштів коробочного збору, пряме фінансування шкіл не передбачалося. Тож батьки самостійно сплачували меламедам за навчання дітей, хоча частину їх утримання також платила єврейська громада Шитюк М.М., Щукін В. В. Єврейське населення Херсонської губернії. - С. 130..

У другій половині ХІХ ст. у більшості міст, у тому числі й в Одесі, розпочалося створення модернізованих талмуд-тор, де здійснювалася загальноосвітня і професійна (реміснича) підготовка єврейської молоді. Усі дисципліни в тамуд-торі викладалися російською мовою.

У 1867 р. в «Одесскому вестнику» було опубліковано статтю під назвою «Одесская Талмуд-Тора», де зазначалося, що одеська школа є взірцем наслідування для всіх державних шкіл. Вона відзначалася рівнем викладання й матеріальною базою Ципперштейн С. Евреи Одессы. - С. 89..

Єдиним на українському півдні вищим єврейським навчальним закладом була одеська єшива, заснована у 1866 р. У ній навчалися, здебільшого, діти бідних сімей. В одеській єшиві, на відміну від інших, викладалися дисципліни загальноосвітнього циклу та застосовувалась урочна, аналогічна світській шкільній, система організації навчання. Спочатку на чолі єшиви стояли традиціоналісти, але згодом їх змінив доктор С. Швабахер. Він мав на меті перетворення єшиви у рабинську семінарію, що й було здійснено в 1907 р. Тоді ж одеська єшива отримала статус вищого релігійного навчального закладу, а також нову назву «Вища школа юдаїзму» Яшин В.О. Модернізація традиційної єврейської. - С. 161..

Прагнення єврейського населення до емансипації та високих стандартів життя сприяло збільшенню кількості студентів у вищих навчальних закладах, де вони складали на початку 90-х рр. 37,67%. Вища освіта давала певні привілеї. Спеціальна державна «Комиссия по устройству быта евреев» у 1861 р. прийняла рішення, що євреї, які мають науковий ступінь доктора, магістра чи кандидата мають право працювати поза межею осілості. А в 1877 р. члени Комісії визнали право євреїв, що закінчили курс у вищому навчальному закладі, вступати на державну службу та вільно проживати у будь-якій місцевості.

У Новоросійському університеті Одеси у 1865 р. навчалося 20 єврейських студентів (6,1%), у 1881 р. - 54 (16,5%), а в 1886 р. євреї складали 30% серед студентів-медиків і 41% серед студентів юридичного факультету Dianova Natalia. Nineteenth Century Jewish. - P. 64..

У 1880 р. навіть було затверджено стипендії імені Олександра ІІ, які надавались євреям. Одна з них виплачувалась у Новоросійському університеті й становила 300 крб. Інші - по 180 крб., затверджено при Рішельєвській гімназії, реальному, комерційному училищах, при

сирітському відділенні талмуд-тори і ремісничому училищі товариства «Труд» ДАОО. - Ф. 2. - Оп. 1. - Спр. 1170. - Арк. 17, 17 зв..

Отже, протягом другої половини ХІХ ст. відбувався бурхливий розвиток освітньої системи, на користь чого свідчить наявність значної кількості виховних та навчальних закладів. Прагнення єврейського населення до емансипації та високих стандартів життя сприяло збільшенню кількості студентів у вищих навчальних закладах. Адже освіта завжди зберігала високий престиж у єврейському середовищі, що, з одного боку, було відображенням багатовікової традиції, а з іншого - ставало нагальною необхідністю, пов'язаною з прагненням до покращення життєвих умов та соціального статусу.

освіта єврейський школа

Размещено на Allbest.ru