Наступальні операції Червоної Армії на теренах України (1943-1944 рр.): сучасна українська історіографія

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Наступальні операції червоної армії на теренах України (1943-1944 рр.): сучасна українська історіографія

В. M. Сімперович

Висвітлюються основні досягнення сучасної вітчизняної історичної науки щодо вивчення наступально-стратегічних ініціатив Червоної армії на українських теренах у 1943--1944 рр. Виокремлюються характерні напрями, здобутки та тенденції тематично-історіографічного процесу, пропонуються перспективні керунки подальшого дослідження проблеми.

Ключові слова: Україна, історіографія, наступальні операції, визвольні бої, Червона армія.

Дослідження наступальних боїв радянських військ на українських теренах в 1943-1944 рр. залишається вагомим сегментом вітчизняного історіографічного дискурсу в сучасній України. Значний пласт запропонованої наукової, мемуарної та популярної літератури спонукає до наукової рефлексії, з метою виявлення та визначення нових перспективних напрямів роботи, формулювання актуальних завдань та оптимальних шляхів їхнього вирішення.

Аналіз історіописання означеної проблеми обмежується деякими загальними та локальними аспектами, які знайшли відображення в окремих монографіях, дисертаціях і статтях, присвячених різноманітним проблемам Другої світової та Великої Вітчизняної (німецько-радянської) війн [1-3]. Зрозуміло, ці праці не мали на меті з'ясувати становлення й основні напрями сучасної вітчизняної історіографії визвольних боїв радянських військ на теренах України. Акцентовані вони лише на оцінці історіографічних надбань у розрізі тих завдань, що стояли перед дослідниками. Однак, зазначені та подібні до них, наукові розвідки можна розглядати як підготовчі щодо вивчення цієї теми. Беручи до уваги той факт, що досліджувана проблема в історичній науці висвітлена недостатньо, у запропонованій науковій статті окреслено характерні напрями та набутки тематичного історіографічного процесу; проаналізовано основні підсумки та перспективи її наукового дослідження.

Після відновлення суверенного статусу Української держави, історіографічний процес, пов'язаний із дослідженням проблеми, набув нових імпульсів розвитку: значно розширився діапазон наукового пошуку з різноманітних аспектів; помітно збільшився обсяг задокументованого наративу, успішно апробованого в наукових працях; зріс якісний компонент історіографічного продукту, оновилися методологічні засади та методичний інструментарій. Наукової рефлексії зазнали раніше табуйовані теми поразок, стратегічних і тактичних прорахунків командування, втрат радянських військ під час визвольних боїв за українські землі. Зникла обмеженість, ідеологічна патетика, пропагандистська спрямованість, відсутність неупередженого дослідницького погляду на проблему, чітка установка на «єдино правильний» партійний принцип наукового пізнання, політико-ідеологічні нашарування часів комуністичної епохи. Варто зауважити, що, за відносно короткий період існування незалежної України, відбулося суттєве прирощення історичних знань з історії наступальних боїв радянських військ на українськихтериторіях. Загалом, це пов'язано з удоступненістю архівосховищ для дослідників, можливістю вільно користуватися доробком військових фахівців, які в радянські часи зберігалися під грифом «таємно» (прикро, але після Революції Гідності вітчизняні дослідники знову практично позбавлені можливості користуватися російськими архівосховищами, де сконцентрований централ документалістики воєнної доби).

Водночас слід зазначити, що базові контури історіографії проблеми формувалися за допомогою на- бутків радянської історіографічної спадщини, зрештою, її своєрідного модифікування. Все ж таки, попри цю обставину, пізнавальний арсенал історичної науки збагатився різноплановими науковими розвідками, мемуарними, науково-документальними й енциклопедично-довідковими виданнями, що містять об'єктивну всебічну характеристику стратегічного становища та подієвого полотна в Україні на етапі її визволення від нацистських загарбників.

Серед узагальнюючих праць з історії Другої світової та Великої Вітчизняної війн, в яких найбільш детально висвітлюються перипетії визвольних боїв на українських теренах, слід виокремити видання «Безсмертя. Книга Пам'яті України. 1941-1945» й «Україна в полум'ї війни» [4; 5]. В узагальнюючих роботах, написаних на багатій джерельній базі та нових методологічних засадах, окреслено загальну проблематику визвольних боїв, висвітлено основні етапи стратегічних операцій Червоної армії в Україні. Змістовні подієві сюжети визволення України від нацистських загарбників розкриває й спільна праця представників академічної історичної науки І. Муковського та О. Лисенка - «Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої світової війни» [6].

Особливістю сучасного вітчизняного історіографічного процесу стала поява наукових праць, спеціально присвячених проблемам визволення України, автори яких детально розкривають передумови, обставини та особливості визвольних боїв Червоної армії [7; 8]. Сучасна українська історична наука випродукувала й наукові праці, що ілюструють характерні аспекти окремих стратегічних і фронтових наступальних операцій радянських військ на території України в 19431944 рр. [9-13]. У цьому контексті варто відзначити кілька брошур В. Бережинського [14-16].

Низка публікацій, що базується на архівних джерелах, у контексті загального подієвого тла Великої Вітчизняної війни відтворює регіональні особливості визволення України від нацистських і фашистських загарбників [17-20]. У деяких публікаціях висвітлюються перипетії регіональних визвольних боїв Червоної армії [21-25]. В активі воєнної історіографії - на- працювання з історії окремих регіонів у роки німецько-радянської війни, в яких прикметне місце посідає аналіз визвольних боїв на території різних областей республіки [26-29]. Дослідники вивчають обставини визволення окремих населених пунктів України [3133]. У сучасній вітчизняній історіографії наявні наукові праці, в яких простежуються підходи до застосування різних видів і родів радянських військ у наступальних операціях Червоної армії на території України [34-36].

Сучасний історіографічний процес, пов'язаний із вивченням визвольних боїв Червоної армії на українських теренах, супроводжується появою науково-історичних та художньо-документальних нарисів про бойові шляхи об'єднань, з'єднань і частин радянських військ, які брали участь у наступальних операціях на території України, а також матеріали про відомих і пересічних постатей війни, котрі були очільниками військових формувань або відзначилися на українській землі [37; 38]. У кількох виданнях з'ясовуються особливості бойового шляху частин і з'єднань радянських військ [39-44]. Прикметною рисою сучасної вітчизняної історіографії, пов'язаної з дослідженням визволення України, стало також продукування наукових розвідок біографічного штибу. В історико-біографічному ракурсі на широкому подієвому тлі Великої Вітчизняної війни досліджуються життєві шляхи радянських військових керманичів. У цьому плані вагомим є доробок О. Филя [45]. історіографія червоний армія український

До активу сучасної історіографії проблеми слід віднести й різноманітні хронологічні довідники, що ілюструють визволення України як в цілому, так і за її регіонами [46-48]. Дотичним до хронікально-документальних видань є історико-статистичне дослідження Ю. Лисаковського, В. Нестерова та В. Удіна-Некрасо- ва [49]. У зазначеній розвідці (чи не вперше у вітчизняній історичній науці) проведено загальний аналіз стратегічних і фронтових наступальних операцій Червоної армії, наведено цифри втрат серед радянських солдатів і офіцерів, співвідношення ворогуючих сторін. Своєрідним підсумком дослідження наступальних ініціатив радянських військ на теренах України у хронікальному вимірі стало науково-документальне видання «Україна. Хроніка визволення: досліджгння, документи, свідчення», що зафіксувало перелік усіх населених пунктів України, визволених з 18 грудня 1942 р. - до 28 жовтня 1944 р., створило хронограф географічних адрес подвигу та жертовності та неодноразового визволення окремих українських міст і сіл [50].

Прикметною рисою сучасної історичної науки є поява низки дисертацій, виконавці яких розглядають доволі різноманітну проблематику - від особливостей взаємодії військових рад Воронезького фронту з партизанськими формуваннями та місцевими органами влади в ході визволення Лівобережної України і боротьби за панування в повітрі радянської авіації в боях на Правобережній Україні наприкінці 1943 - на початку 1944 рр. - до аналізу радянських військових мобілізацій 1943 р. на території українського Лівобережжя; розкриття стратегічно-тактичних нюансів Східно-Карпатської операції, приєднання Закарпаття до СРСР та особливостей морських десантних операцій в Криму в 1941-1943 рр. [51-55].

Вагомим складником наукового осмислення вказаного тематичного сегмента виступає публікація збірників документальних матеріалів, як правило, з розлогими науковими коментарями [56; 57]. Сучасне дослідницьке поле визвольних боїв на теренах України заповнюється публікаціями, які певною мірою руйнують радянську історіографічну спадщину й поступово виводять із небуття раніше табуйовані теми воєнної історії. Так, І. Марчук та О. Тищенко деталізують особливості боїв під Гурбами в квітні 1944 р. [53]. Л. Рибченко акцентує увагу на вивченні проблем радянської військової мобілізації в Україні та особливостях обліку радянських військовослужбовців у роки Великої Вітчизняної війни [59; 60]. Певний прорив у дослідженні особливостей участі чехословацьких військових формувань у визволенні України, в яких левову частку бійців становили українці, здійснили О. Довга- нич, В. Пагиря та О. Кафтан [61; 62].

Вагомим чинником, який концептуалізує, інстру- менталізує, деталізує та спрямовує історіографію проблеми, залишаються наукові форуми. Щороку в Україні проводяться міжнародні, всеукраїнські та регіональні науково-практичні та історико-краєзнавчі конференції, круглі столи та семінари, на яких порушуються різні питання визволення України від нацистських загарбників [63-65].

Як і радянська історіографія проблеми, сучасна вітчизняна історична наука широко практикує оприлюднення різноманітних спогадів колишніх учасників війни на різноманітну тематику - це можуть бути як спогади однієї особи, так і збірники мемуарів (колективні спогади). До цього блоку слід віднести й видання мемуарного характеру, але з художнім обрамленням, викладені у вигляді художньої повісті чи роману або у стилі документальної повісті чи своєрідних умовних репортажів [66- 70]. Їхня головна відмінність від виданих у радянський час - відхід від комуністичної заідеологізованості, відкидання «правильності партійної лінії, комуністичного курсу». Осібно слід виокремити документальні спогади-розповіді про бойовий шлях військових частин і з'єднань Червоної армії, базовані на особистих спогадах їхніх учасників.

У рамках однієї статті, звісно, неможливо детально розглянути всі сучасні військово-історичні праці й мемуаристику з проблематики визвольних боїв Червоної армії на теренах України. Проте, й ті напрацю- вання, які вдалося охарактеризувати, свідчать про помітні успіхи дослідників у вивченні проблеми, значний приріст наукових історичних знань. Позитивно оцінюючи здобутки сучасної вітчизняної історіографії, слід зазначити, що деякі аспекти теми залишаються ще недостатньо опрацьованими. На сьогодні ми ще не маємо спеціальної наукової праці, в котрій глибоко були б досліджені найважливіші питання наступальних операцій радянських військ на українській території як самодостатньої наукової проблеми. Існуючі наукові розвідки не вирішують завдання комплексного проблемного дослідження теми. Поза увагою дослідників залишаються недостатньо з'ясовані питання, пов'язані із загальною оцінкою аналізованих подій, уточненням тотальних і локальних втрат Червоної армії на різних етапах визволення України, використанням підрозділів «штрафників» тощо. Лише за умови використання всього історіографічно засвоєного фактографічного матеріалу, залучення широкого кола репрезентативних історичних джерел, насамперед архівних, завдання цілісного опрацювання проблеми буде виконано. Сприятиме його реалізації й створення потужного біобібліографічного покажчика до теми. Наявний дослідницький потенціал засвідчує, що вирішення цих та інших питань цілком можливе, необхідно лише зважати як на набутий досвід, так і на нові реалії сучасності. Основним критерієм подальшого розвитку досліджень історії наступальних боїв на теренах України має бути вихід історичної науки на якісно нові рубежі, пошук нових ракурсів, а також способів реконструкції адекватної історичної картини минулого.

Література

Кучер В., Чернега П. Україна у Другій світовій війні (1939-1945). -- К., 2004.

Лисенко О.Є. Битва за Дніпро як об'єкт історіописан- ня //Битва за Дніпро. До 70-річчя визволення Києва від нацистських загарбників: Зб. наук. пр. -- К., 2013.

Марущенко О. Основні тенденції сучасної вітчизняної історіографії Другої світової війни // Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ століття. Історичні нариси. -- Кн. 1 /Редкол.: В. Смолій та ін. -- Б. р.

Безсмертя. Книга Пам'яті України. 1941--1945 /Редкол.: І. Герасимов та ін. -- К., 2000.

Україна в полум'ї війни. 1941 -- 1945 / П.П. Панченко та ін. -- К., 2005.

Муковський І.Т., Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої світової війни. -- К., 1997.

Грицюк В.М. Стратегічні та фронтові операції Великої Вітчизняної війни на території України. -- К., 2010.

Федака С.Д. Стратегічні і фронтові операції Великої Вітчизняної війни на території України. -- Ужгород: Ліра, 2010. -- 237 с.

Лішавський В.Г. Стратегія Корсунь-Шевченківської перемоги: воєн.-іст. нарис. -- К., 2004.

Король В.Ю. Визволення Правобережної України від гітлерівських загарбників: нові аспекти проблеми // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. -- Вип. 9. -- Ч. 2. -- К., 2005.

Грицюк В., Лисенко О. 24 залпи на честь визволителів Києва: Київська стратегічна наступальна операція Воронезького (1-го Українського) фронту //Віче. -- 2013. -- № 21.

Жуковський М.П. Нікопольсько-Криворізька операція Червоної Армії (жовтень 1943 -- лютий 1944р.): стислий військово-іст. нарис. -- Нікополь, 2014.

Карасевич А.О., Лисенко Л.Г. Умансько--Ботошанська операція 2-го Українського фронту (перший етап) // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. -- Вип. 6. -- К., 2002.

Бережинский В.Г. Битва за Днепр. -- К., 2002.

Бережинський В.Г. Київська оборонна операція 1943 р.

К, 2003.

Бережинський В.Г. Львівсько-Сандомирська операція.

К., 2003.

Анохин А.С. Краснолучане в годы Отечественной войны. -- Красный Луч, 1998.

Пам 'ять, слава і гордість: лісоводчани у Великій Вітчизняній війні 1941--1945рр. /Ред. К. Джура. -- [Городок], 1998.

Брошеван В.М. Симферополь 1941--1944 гг.: историко-документальный очерк. -- Симф., 1994.

Карпаты: 1941--1945: докум. воен-ист. очерки /Авт.- сост. И. Карпов. -- Ужгород, 1995.

Бухтіяров В.П., Воронова Т.П. Визволення 1943--1944: до 55-річчя визволення Криворіжжя від німецько-фашистських загарбників. -- Кривий Ріг, 1994.

Сусоров В.Д. Визволення Херсонщини від німецько-фашистських загарбників. -- Херсон, 1997.

Гальчак С.Д. Визволення Вінниччини від нацистських загарбників. -- Вінниця, 2005.

Денисюк В.Т. Визволення Волині від фашистських окупантів. -- Луцьк, 2004.

Зек Б.М. Визволення Ратнівщини. -- Луцьк, 2012.

Михненко А.М. Донбас у роки Великої Вітчизняної війни.

Донецьк, 2000.

Миколаївщина в роки Великої Вітчизняної війни: 1941-- 1945 / М. Багмет та ін. -- Миколаїв, 2004.

Ревегук В.Я. Полтавщина в роки Другої світової війни.

Полтава, 2004.

Воєнне лихоліття на Поділлі (1941--1945) / П. Слобо- дянюк та ін. -- Кам'янець-Подільський, 2007.

Дудник В. Визволення та відбудова міст Полтавської області 1943--1945 рр. // Історія України: маловідомі імена, події, факти / Редкол.: П. Тронько та ін. -- К., 2001. -- Вип. 12.

Дембицкий Н.П. Бои за Каменец весной 1944 г. -- Каме- нец-Подольский, 1999.

Якупов Н.М., Щетников В.П. Подвиг Одессы: К 60-летию освобождения от фашистских захватчиков. -- Одесса, 2004.

Керчь военная: сб. ст.: 60-летию освобождения города посвящ. /Ред.-сост. В. Симонов. -- Керчь, 2004.

Кочерга Л.К. Боевые действия войск ПВО страны в период освобождения Украины в годы Великой Отечественной войны (1943--1944 гг.). -- К., 1995.

Кузін О.В., Списаренко Б.Д. У небі й на землі: авіація в боях за Київ у минулій війні. -- К., 1998.

Бережинский В.Г. Истребительно-противотанковая артиллерия в Корсунь-Шевченковской наступательной операции. -- К., 2005.

Строева А. Шестая танковая и ее командарм: докум. повесть. -- К., 2000.

Бойко Е. Генерал Батюк и его гвардейцы: воен.-докум. очерк об освободителях Донбасса. -- Славянск, 2004.

Смык И.С. 221-я стрелковая дивизия в боях за освобождение Украины. -- Б.м.: Б.и., 1995.

Гончар Т.А. У лавах 333-ї Синельниківської. -- К., 2000.

Ядров С.И. Гвардейская Волновахская: 3-я гвардейс. Волновах. Краснознам. ор. Суворова ІІ ст. стр. див. в боях за Донбасс (июль-сентябрь 1943 г.): ист.-докум. очерк. -- Донецк, 2002.

Размещено на Allbest.ru