Родинні світлини Скоропадських як джерело до вивчення суспільної характеристики української аристократії

Серед нечисленних світлин -- фото Марії Олександрівни Васильчикової, княгині -- кузинки Петра Павловича Дурново і одночасно -- далекої родички Павла Петровича Скоропадського. Марія Олександрівна Васильчикова справді є легендарною особою. Вона належить до нащадків гетьмана Кирила Розумовського. Донька гофмейстера, з 1880 р. -- фрейліна імператриці Олександри Федорівни, з 1884 р. -- великої княгині Єлизавети Федорівни, її близька подруга. Після початку Першої світової війни була затримана у своєму маєтку Клейн-Вартенштейн у Глогніцу в Австро-Угорщині. З цього скористався німецький уряд, залучивши її в травні 1915 р. як посередницю у переговорах з Росією. Наприкінці 1915 р. вона повернулася до Росії з листом великого герцога Гессенського до своїх сестер -- імператриці Олександрі Федорівні і вел. кн. Єлизаветі Федорівні. Після цього була відправлена на заслання, яке відбувала у маєтку своєї сестри -- поетеси і перекладача Олександри Олександрівни Милорадович (у дівоцтві Васильчикова) у Хорольському пов. на Чернігівщині. Там вона жила до самої революції. Згодом виїхала у свій маєток в Австрії. Родина Скоропадських декілька разів відвідувала садибу Кораллово (Караулово) неподалік Звенигорода Московської губернії, яка належала М. Васильчиковій.

Родинні альбоми, які уклала Олександра Петрівна Скоропадська, були посортовані не лише за хронологією, а й тематично. Так, зокрема, альбом під назвою «Скоропадські», в якому збереглося декілька вцілілих зображень пращурів гетьмана Павла Скоропадського, головним чином присвячений молодій родині. Поряд із світлинами інтер'єру першого помешкання Павла Петровича та Олександри Петрівни Скоропадських на Фурштатській у Санкт-Петербурзі в альбомі вміщено дитячі фотографії дітей гетьмана Марії, Єлизавети, Петра і Данила.

Альбом зі світлинами Скоропадських є унікальним зібранням фотографій родини від часу укладання шлюбу майбутнім гетьманом з Олександрою Дурново і до революції 1917 р. Олена Павлівна Отт-Скоропадська у своїх споминах записала, що, наскільки їй вдалося встановити, у її батьків не було весільної подорожі. За її словами, «молода пара відразу після вінчання перебралася до свого нового помешкання на Фурштатській вулиці, великої квартири на першому поверсі з одинадцяти кімнатами й допоміжними приміщеннями». Олександра Петрівна Скоропадська сфотографувала всі кімнати їхнього першого сімейного дому. Кожна світлина підписана Олександрою Дурново.

Фотографії цього альбому розповідають про дитинство доньок і синів подружжя Скоропадських, подорожі та сімейні свята. Серед них, зокрема і світлини, які засвідчують перебування Олександри Петрівни Скоропадської у Красному Селі у 1900 р. Як відомо, Красне Село -- район Санкт-Петербурга, околиці якого разом із долиною річки Дудергоф були визначені Олександром I для постійної літньої дислокації петербурзького гарнізону. З середини XIX ст. ця місцевість набула популярності як літня військова столиця Російської імперії, на території якої сформувався великий військово-учбовий комплекс для проведення маневрів, табірних зборів тощо. Кілька років, Олександра Петрівна Скоропадська з дітьми оселялася на дачі в Красному Селі під час літніх зборів полку, в якому служив Павло Петрович.

Варто зазначити, що Павло Петрович Скоропадський зголосився до добровільної участі у Російсько-японській війні 1904-1905 рр. За мужність і героїзм, проявлені у бойових діях, він був нагороджений орденом Св. Володимира 4-го ст. і золотою Георгіївською зброєю. Водночас він одержав відпустку і зміг запросити до Маньчжурії дружину. З цієї подорожі збереглася фотографія, де Олександра Петрівна Скоропадська сидить у паланкіні, «довкола неї стоять китайські достойники у високих гостроконечних хутряних шапках» Отт-Скоропадська О. Вказ. праця. -- С. 370-371..

Чимало світлин присвячено спостереженню за тим, як росли діти Скоропадських, їх оточенню та забавам. Вона багато фотографувала у Тростянці й Полошках (маєтках Скоропадських) Там само. -- С. 339.. Село Полошки (нині -- Сумська обл.) розташоване на річці Вербовитець за 9 км від районного центру -- міста Глухів. Було успадковане Павлом Петровичем Скоропадським від батька, як й інші великі землеволодіння у Полтавській та Чернігівській губерніях (Тростянець, Полошки, Ярошівка, Восковці, Дунаєць, Кубаров). У с. Полошки добувалася високоякісна глина, яка використовувалася на власному заводі для виробництва цегли. У маєтку в Полошках пройшло дитинство дітей Скоропадських. Тут вони за підтримки дорослих збудували українські хатки під стріхою, упорядкували і обробляли город (див. фото 376-377 та ін.). Тут мали змогу спілкуватися із селянськими дітьми та вивчити від них українську мову. Єлизавета Павлівна на одному з відбитків фотографії писала, що хатку діти будували самі. Поруч хатинки був город, який вона висаджувала та обробляла разом із сестрою Марією та братами Данилом і Петром. На окремих світлинах можна побачити, що старша донька гетьмана Марія, яка з дитинства мріяла стати лікарем, лікує селянських дітей. На інших світлинах діти Скоропадських разом з селянськими дітьми ловлять рибу тощо.

Останні світлини цього альбому завершуються Гетьманатом 1918 р. Варто зауважити, що за винятком фотографій інтер'єрів, всі інші невеликого, або малого розміру, переважно зроблені самою Олександрою Петрівною Скоропадською. Частина фотографій нею і прокоментовано, а також ідентифіковано осіб та вказано дату світлин. Тому ці фото альбому мають надзвичайно важливе значення для пізнання історії всіх членів родини останнього гетьмана України.

Надзвичайно інформативним є родинний альбом, в якому представлені світлини членів роду Дурново. Це одна з двох сімейних збірок, які залишилися у родині наймолодшої доньки гетьмана -- Олени Павлівни Отт-Скоропадської. Значну частину складають знімки Олени Павлівни Білосельської-Білозерської (уродженої Бібікової, у другому шлюбі -- княгині Кочубей) -- бабусі Олександри Петрівни Дурново по матері. Ця жінка сама по собі була легендарною особою як в історичному, так і великосвітському житті російського імператорського двору. Падчерка графа О.Х. Бенкендорфа -- шефа жандармів і головного начальника ІІІ відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії, Олена Павлівна Білосельська-Білозерська була фрейліною, статс-дамою двору імператриці Марії Федорівни, обер-гофмейстром. У першому шлюбі з князем Еспером Олександровичем Білосельським-Білозерським мала чотирьох дітей, двоє з яких доньки Єлизавета (у заміжжі -- Трубецька) та Ольга (у заміжжі -- Шувалова) належали до найвищого російського аристократичного середовища. У другому шлюбі з Василем Вікторовичем Кочубеем народила двох доньок: Марію Василівну (у заміжжі -- Дурново), матір Олександри Петрівни Дурново та Олену Василівну (у заміжжі -- Всеволозьку). Вважалася однією з перших красунь імператорського двору, портретні зображення якої прагнули зробити як російські, так і зарубіжні митці. В альбомі поряд з оригінальними світлинами Олени Павлівни Кочубей представлені репродукції з гравюри Г. Робінсона, портрета К. Робертсона та інших її зображень.

Великий інтерес викликають світлини Олени Павлівни Кочубей у парадних сукнях обер-гофмейстера імператриці Марії Федорівни та під час офіційних балів в імператорському домі. Більшість з них підписані рукою Олександри Дурново, як то: «У зеленому бархатному вишитому золотим придворному шлейфі Обер-Гофмейстера Імператриці Марії Федорівни. На грудях портрет останньої. 1885-1886 рр.».

Варто згадати, що майбутня дружина гетьмана -- Олександра Дурново через свою бабусю Олену Павлівну Кочубей була поріднена з найбільш відомомими російськими аристократичними родинами. Так, зокрема вона була кузинкою Аврори Павлівни Демидової-Сан-Донато -- донька Павла Павловича Демидова 2-го князя Сан-Донато (титулатура Демидових, куп- лена ними у середині ХІХ ст.) та його другої дружини Олени Петрівни Трубецької (доньки князя Петра Микитовича Трубецького та княжни Єлизавети Есперівни Білосельскої-Білозерської). Ім'я одержала на честь бабусі по батьковій лінії -- шведсько- фінської філантропки Аврори Карамзіної. У 1892 р. Аврора Павлівна Демидова-Сан-Донато вийшла заміж за князя Сербії Арсена Карагеоргієвича. Їх син Павло Карагеоргієвич став регентом Югославії. У другому шлюбі з графом Ніколо Джованні Марія ді Ногера Аврора Павлівна мала доньку Олену Аврору ді Ногера.

Опис світлин виходить за межі нашої теми. Ми торкнулися лише окремих сюжетів зображень, які ілюструють обраний нами сюжет. Загалом Олександра Петрівна Дурново (у заміжжі -- Скоропадська) була в близьких товариських стосунках з дітьми графа Іларіона Івановича Воронцова-Дашкова -- міністра імператорського двору та намісника на Кавказі, синами Миколи Петровича Балашова -- обер-єгермейстера, члена Державної Ради та інших відомих вельмож, близьких до імператорської родини. У дитинстві вона мала можливість відвідувати свою бабусю -- княгиню Олену Павлівну Кочубей у будинку Біло- сельських-Білозерських на вул. Караванній. Цей палац Білосельських-Білозерських був відомий також під назвою Сергієвський палац на перехресті Караванної і Невського проспекту в Санкт- Петербурзі. Перший палац у стилі класицизму був збудований за проектом архітекторів Тома де Томона і Ф. Демерцова на замовлення Білосельських-Білозерських наприкінці ХУІІІ ст. У середині ХІХ ст. будівля була перебудована в стилі необароко. Олена Павлівна Кочубей використовувала палац для проведення балів та світських вечорів. Оскільки він був розташований по сусідству з імператорським Анічковим палацом, його часто відвідували царські особи. Варто зазначити, що з 1884 р. палац належав молодшому брату Олександра ІІІ -- вел. кн. Сергію Олександровичу і з того часу називається «Сергієвський».

Яке вже зазначалося, Олександра Петрівна Дурново окрім фотографій любила малювати приміщення помешкань, в яких пройшло її дитинство. Збереглися зокрема, зроблені нею у 1892 р. копії з малюнків Садовнікова (1844 р.) малої та великої віталень її бабусі -- княгині Олени Павлівни Кочубей у будинку Білосельських-Білозерських на вул. Караванній.

Сьогодні вдалося віднайти основний корпус унікальних фотографій цілої родини Скоропадських. Поряд із найбільш відомими представниками династії останнього гетьмана України на них зображені близькі особи із споріднених родів Дурново, Кочубеїв, Білосельських-Білозерських, Олсуф'євих та ін. Родинні фотографії дозволяють значною мірою охарактеризувати суспільну значущість Скоропадських наприкінці ХІХ ст. та протягом ХХ ст., визначити соціальне середовище, побут, спосіб життя родини у цілому та окремих її представників.

Аналіз світлин Скоропадських, які зберігаються у різних колекціях дозволяють зробити висновок, що російська аристократка Олександра Петрівна Скоропадська (уроджена Дурново) була справжньою опорою своєму чоловікові та душею родини, у якій панувала українська духовність, усвідомлення суспільної ролі Скоропадських в українському історичному процесі, а також у тогочасному політичному житті. Цю традицію вона передала своїм дітям.

Размещено на Allbest.ru