Олександр Андрійович Шостак – одеський поліцмейстер (1839-1841 рр.), наказний отаман дунайського козацького війська (1847-1854 рр.), військовий комендант Одеси (1854-1868 рр.)
Історія Південної України, діяльність іррегулярних козацьких військових формувань XIX століття. Основні факти з життя Олександра Шостака - одеського поліцмейстера, наказного отамана Дунайського козацького війська та воєнного коменданта міста Одеси.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2017 |
| Размер файла | 27,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Олександр Андрійович Шостак - одеський поліцмейстер (1839-1841 рр.), наказний отаман дунайського козацького війська (1847-1854 рр.), військовий комендант Одеси (1854-1868 рр.)
Анатолій Хромов
Анотація
У статті на основі архівних та друкованих матеріалів висвітлені основні факти з життя Олександра Шостака - одеського поліцмейстера, наказного отамана Дунайського козацького війська, військового коменданта Одеси.
Ключові слова: Олександр Шостак, козацтво, одеська міська поліція, поліцмейстер.
Історія Південної України, іррегулярних козацьких військових формувань XIX ст. та біографії місцевих керівників є одними із перспективних тем для історичних досліджень та архівних пошуків. Підтвердженням цієї тези може слугувати життя та діяльність генерал-майора Олександра Андрійовича Шостака - одеського поліцмейстера та наказного отамана Дунайського козацького війська.
Рід Шостаків є одним із славетних українських козацьких родів і його представників можна простежити від кінця XV ст. на теренах Київщини та серед запорозької старшини XVIII ст. На початку XIX ст. на південноукраїнських землях стали відомими декілька представників цього роду. А вже на кінець XIX ст. списки військових та цивільних чиновників Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства включають у себе декілька десятків осіб із прізвищем Шостак.
На сьогоднішній день біографія О.А.Шостака залишається не до кінця вивченою та повною «білих плям» та дискусійних тверджень. Разом з тим, більшість фактів можна документально підтвердити та, в цілому, життя та діяльність відомого одеського поліцмейстера має окреслені рамки.
Майбутній наказний отаман Дунайського козацького війська, О.А.Шостак народився на початку XIX ст. на півдні України, скоріше за все в Одесі або у Криму. Ймовірно його батьком був Андрій Ілліч Шостак (1758-1816 рр.) - таврійський віце-губернатор у 1802-1816 рр., який до того ж, разом з братом Антоном Іллічем, був відомим одеським будівельним підрядником. Ще одним рідним дядьком Олександра Андрійовича міг бути Григорій Ілліч Шостак - головний підрядник шпиталів Молдавської армії за часів російсько-турецької війни 1806-1812 рр., автор нереалізованого проекту 1812 р. створення Дунайського козацького війська.
Зростав Олександр Андрійович Шостак у великій родині. Цікаво, що два брати Олександра Андрійовича Шостака теж свого часу обіймали посади поліцмейстерів. Зокрема не менш відомими були генерал- лейтенант, тифліський поліцмейстер Андрій Андрійович Шостак (18161876 рр.), полковник, феодосійський та бахчисарайський поліцмейстер Яков Андрійович Шостак (1813-1878 рр.).
О.А.Шостак брав участь у військових кампаніях російської армії під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. та придушення повстання у Польщі в 1830-1831 рр. Після повернення до Одеси через деякий час вступив на поліцейську службу. Одне із перших свідчень про перебування у лавах одеської міської поліції людини на прізвище Шостак датується 1835 р. А архівні документи свідчать про те, що вже у 1834 р. О.А.Шостак згадується як тимчасово виконуючий обов'язків одеського поліцмейстера.
У 1839 р. О.А.Шостак був призначений на посаду одеського поліцмейстера. За три роки перебування на високій посаді цей представник знаного козацького роду встиг щиро полюбитися одеситам. Сучасник описує полковника О.А.Шостака людиною із «...гарною, молодецькою поставою, сердечною добротою та люб'язністю у поводженні із публікою», але водночас начальник одеської поліції мав сумнозвісну звичку до азартної гри в карти та нездолану пристрасть до грандіозних полювань. Архівні документи значно доповнюють відомості про службову діяльність поліцмейстера О.А.Шостака. Зокрема він проводив активні заходи до зменшення чисельності жебраків на вулицях міста. Спираючись на норми Статуту про попередження та припинення злочинів, поліцмейстер вимагав від магістрату дати доручення міщанським товариствам передавати на опіку рідні усіх немічних, літніх, покалічених міщан, які були затримані за жебракування. Під особливий контроль одеської поліції потрапили також роми (цигани). За дорученням Херсонського губернського правління канцелярія одеського поліцмейстера збирала в 1839 р. відомості про ромів які записані до міщан м. Одеси: хто і де проживав у місті, якою діяльністю займалися, чи легальні ці види діяльності.
Крім того збереглися відомості про справи, які одеський поліцмейстер розслідував особисто, деякі з них мали курйозний відтінок, анекдотичні результати. Так, у січні 1839 р. за дорученням генерал-губернатора полковник О.А.Шостак провів слідство у надзвичайно важливій справі, яка ставила під загрозу здоров'я багатьох одеситів. Місцева влада була занепокоєна продажем на ринках Одеси дичини у напівживому стані, схожому на отруєння. Поліцмейстер О.А.Шостак особисто віднайшов мисливців та перевірив, що дрохв, диких голубів та куликів приманюють настояним у горілці горохом. Отже, на ринках, продавали просто сп'янілу птицю, про що і було відрапортовано генерал-губернаторові75.Але значну частину робочого часу та зусиль поліцмейстер мав витрачати на адміністративну роботу та бюрократичні процедури. Не міг стати виключенням і О.А.Шостак, зберігалися документальні підтвердження контрактів одеської міської поліції та місцевих купців на поставку харчів та фуражу для потреб поліцейських та пожежних команд, за його підписом76.
Окремо стоїть питання про рівень злочинності в Одеському градоначальстві за часів поліцмейстера О.А.Шостака. Спробою до ілюстрації криміногенної ситуації у місті є використання відомостей про надзвичайні події у губерніях та градоначальствах, які надсилались двічі на місяць до канцелярії новоросійського і бессарабського генерал-губернатора. Відразу зазначимо, що ці відомості не завжди коректні. Так, відомості про незначні крадіжки іноді подаються на загальну суму, без уточнення кількості випадків. Рівень убивств теж невисокий, але водночас високі показники знахідок тіл без ознак насильницької смерті, що можна пояснити низьким рівнем розвитку тогочасної медичної експертизи.
шостак поліцмейстер військовий історія
|
Подія |
1839 р. |
1840 р. |
1841р. |
За три роки |
|
|
Пожежа |
16 |
13 |
24 |
53 |
|
|
Нещасні випадки (смерть) |
35 |
38 |
76 |
149 |
|
|
Нещасні випадки (каліцтво) |
10 |
13 |
5 |
28 |
|
|
Знахідки тіл без ознак насильницької смерті |
11 |
6 |
11 |
28 |
|
|
Підкидання немовлят |
34 |
17 |
33 |
84 |
|
|
Вбивства |
- |
1 |
1 |
2 |
|
|
Самогубства |
5 |
4 |
3 |
12 |
|
|
Крадіжки та шахрайство |
19 |
34 |
22 |
75 |
|
|
Розбій та заподіяння тілесних ушкоджень |
4 |
3 |
- |
7 |
|
|
Всього |
134 |
129 |
175 |
438 |
|
|
Таблицю складено автором за архівними документами: ДАОО. - 1839р. - Спр.64, Оп192 за 1840р. - Спр.37, Оп192 за 1841 р. - Спр.29. |
Ф.1. - Оп.191 за |
У 1844-1846 рр. полковник О.А.Шостак перебував на посаді чиновника з особливих доручень при новоросійському і бессарабському генерал-губернаторові, а у 1847 р. був призначений на посаду наказного отамана Дунайського козацького війська. Це був не перший випадок, коли командувачем цього іррегулярного військового формування призначався колишній одеський поліцмейстер. Одним із попередників О.А.Шостака був генерал-майор С.Т.Василевський, який теж спочатку, у 1824-1831 рр., перебував на посаді одеського поліцмейстера, а пізніше, у 18361846 рр., був на чолі дунайського козацтва.
Наказний отаман О.А.Шостак управляв військом у руслі політики своїх попередників генерал-майорів С.Т.Василевського та М.М.Тухачевського направлену на поліпшення життя дунайських козаків. Він продовжив процес розбудови станиць, поліпшував внутрішню дисципліну, відкрив тимчасовий військовий козацький шпиталь у Аккермані.
Головною проблемою Дунайського козацького війська протягом всього часу залишалась постійна нестача земель, в наслідок чого козаки недотримували встановлені норми земельних паїв, а військо перебувало у стані економічної стагнації. Наказні отамани майже щорічно звертались до генерал-губернаторів з проханням збільшити територію війська за рахунок сусідніх орних земель, лісів, рибних ловів, не був виключенням і О.А.Шостак. Ще на початку 1847 р. наказний отаман М.М.Тухачевський подав проект, в якому пропонував додати до складу війська села Аккерманського та Ізмаїльського повітів: Рощу, Ганкишлу, Паланку, Тудорово,
Коркмази, Каплани, Іванівку, Царичанку, Василівку, Покровку, Кислицю, Вилкове, а також Карамахмет та Жебрієни (сучасні села Шевченкове та Приморське Кілійського району Одеської області). Також пропонувалось передати війську дунайські острови Леті і Четал та дозволити соляні промисли на озерах Бессарабії. Справа в тому, що станиці Дунайського козацького війська були віддалені одна від одної і знаходилися далеко від значних річок. Наказний отаман О.А.Шостак у 1850 р. констатував, що «...жодна частина господарства... війська не може бути покращена, бо дунайці окрім нестачі землі ще й не мають необхідних угідь: лісу та рибних ловів». Якби був реалізований проект М.М.Тухачевського, тоді наказний отаман О.А.Шостак очікував, що Дунайське козацьке військо могло б укомплектувати чотири полки та надіслати один для служби на Кавказі. Проте уряд Російської імперії в середині XIX ст. не вважав доречним подібне розширення козацького війська в Бессарабії. Незважаючи на всі спроби наказних отаманів земельний фонду війська не було збільшено. Після декількох невдалих спроб О. А. Шостак полишив спроби кардинально поліпшити матеріальне забезпечення керованого ним іррегулярного формування, яке вже пристосувалось до існуючих умов служби. Вільний час наказний отаман проводив у прикордонних станицях, цілими днями виїжджаючи на дунайські острови де влаштовував грандіозні полювання на диких кіз, лисиць та зайців. На ці «легендарні» полювання до генерал-майора О.А.Шостака приїжджали друзі із числа гвардійських офіцерів, одеських купців та чиновників.
У 1854 р., у часи Східної (Кримської) війни генерал-майора О.А.Шостака було призначено військовим комендантом м. Одеси, а пізніше і всього новоутвореного Одеського військового округу. Перебуваючи на цих посадах до самої смерті у 1868 р., він одночасно займався благодійної діяльністю. Зокрема в 1854-1868 рр. генерал-майор О.А.Шостак обіймав посаду одного з директорів Одеського піклувального комітету про в'язниці.
Не менш уславленими були діти О.А.Шостака. Зокрема, його сини гірничі інженери: Сергій Олександрович Шостак (1836
1893 рр.) служив по гірській частині в розпорядженні новоросійського і бессарабського генерал-губернатора, після 1865 р. на Петербурзькому Монетному Дворі, потім у Товаристві Південно-Російської кам'яновугільної промисловості; Шостак Лев
Олександрович (1820-1895 рр.) служив на Луганському заводі; дійсний статський радник Петро Олександрович Шостак (18391908 рр.) також служив на Луганському заводі, на будівництві чавуноноплавильного заводу в Бахмутському повіті (1859 р.), проводив геологічні дослідження в районі Алушти, в 1862 р. направлений в розпорядження новоросійського і бессарабського генерал-губернатора, в 1871 р. був відряджений до Куяльницько-Гаджибейських соляних промислів; Андрій Олександрович Шостак (роки життя невідомі) служив на Луганському заводі; дійсний статський радник Михайло Олександрович Шостак (1847-1911 рр.) служив на Грушівському руднику в Області Війська Донського, мав відрядження по влаштуванню кам'яновугільної копальні на Донбасі (1871 р.), знаходився в тривалому відрядженні в Америці, Австралії, Африці для вивчення досвіду розробки золотих розсипів, з 1891 р. окружний інженер Тобольско-Акмолинского гірничого округу, Томського гірничого управління, з 1899 р. начальник Кавказького гірського управління. Вірогідно, що ще одним сином Олександра Андрійовича Шостака був генерал-лейтенант Федір (Феодор)
Олександрович Шостак - учасник російсько-турецької війни 18771878 рр., начальник штабу 8-го армійського корпусу. Генерал-майор Олександр Андрійович Шостак протягом свого життя встиг проявити себе на декількох значних посадах Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства. Він став гідним представником славетного козацького роду і виховав гідне покоління нащадків. О.А.Шостак залишив по собі пам'ять як люб'язна, компанійська людина, але водночас відповідальний виконавець. Навіть вище згадані вади характеру (азартність, певна легковажність) органічно доповнювали образ улюбленця публіки, гедоніста та епікурейця.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Опис козацького життя та діяльності у XVII-XVIII ст. Демократичний устрій козаччини. Військова старшина. Чисельність козацького війська, особливості реєстрації козаків. Характеристика зброї. Стратегія та тактика козаків, фортифікації. Запорозька Січ.
курсовая работа [63,6 K], добавлен 23.12.2009Історія козацького війська. Взяття частини козаків на державну службу. Люблінська унія 1569 року. Створення реєстру Стефаном Баторієм. Організація реєстрового війська. Визвольна війна під проводом Хмельницького. Повстання у другій половині XVI століття.
реферат [22,9 K], добавлен 07.08.2017Поява козаків та початок нової доби в історії українського війська. Походження слова "козак". Розвиток козаччини та поява запорізького війська. Д. Вишневецький - засновник Запорізької січі. Реєстрові козаки на державній службі. Перші війни з козаками.
реферат [31,3 K], добавлен 22.12.2010Характеристика морських походів Сагайдачного і всього Війська Запорозького. Дослідження постаті Петра Конашевича як дипломата, культурного діяча і реформатора козацького війська. Готовність гетьмана воювати проти Речі Посполитої спільно з Москвою.
контрольная работа [25,0 K], добавлен 12.11.2011Визначення часу та основні чинники появи козацтва як соціального феномена нашої історії, прагнення людей до духовної свободи. Заснування Запорізької Січі, створення реєстрового козацького війська. Боротьба козацтва проти татарсько-турецької агресії.
реферат [29,8 K], добавлен 11.04.2010Історія Українського Прапора, офіційної емблеми держави, яка символізує її суверенітет. Галерея прапорів: руських і литовських, козацьких - Війська Запорозького і Війська Чорноморського. Український прапор часів СРСР. День Державного Прапора України.
презентация [494,4 K], добавлен 22.12.2009Період Руїни на українських землях. Гетьманування Виговського, стан війська. Переформування козацького війська Петром Дорошенком, боротьба з Польщею. Нові спроби відновити козацьке військо на правобічній Україні під час гайдамацьких рухів (1735 р).
реферат [28,1 K], добавлен 21.12.2010Руйнівні походи татар на українські землі в 50-60-х роках ХVІІ століття. Завоювання турками Поділля. Роль у боротьбі проти татар і турків запорізького кошового отамана Івана Сірка. Історія життя та активної політичної діяльності кошового отамана.
реферат [36,3 K], добавлен 29.09.2009Козацтво як яскрава сторінка української історії. Дунайська кампанія 1853-1854 рр., участь в сутичках Дунайської та Кримської кампаній козацьких формувань Чорноморського та Донського військ. Тактика та способи ведення бою. Кримський театр воєнних дій.
курсовая работа [197,1 K], добавлен 07.09.2012Становлення та розвиток політико-правової сфери Запорізької Січі, її особливості та основні риси. Система адміністративного устрою та козацького судочинства у XVI ст., її функції та компетенція. Судоустрій Війська Запорізького на межі XVII-XVIII ст.
реферат [17,6 K], добавлен 25.04.2009Виникнення та розвиток Січі. Основні звичаї Запорізької громади. Відображення образа козака, його внутрішнього духовного світу, прагнення до волі, боротьби з турецько-татарськими нападниками, перемоги і поразки козацького війська у прислів’ях і приказках.
реферат [26,2 K], добавлен 24.11.2013Виникнення козацтва: причини та сутність. Створення реєстрового козацького війська. Заняття, побут, звичаї, військове мистецтво та культура козаків. Кінне військо. Клейноди й атрибути української державності.
контрольная работа [13,5 K], добавлен 19.11.2005Визначення основ військово-адміністративного устрою Нової та Задунайської Січей. Дослідження військового потенціалу українських козацьких формувань, що діяли в XVIII–ХІХ ст. Аналіз військової системи даних формувань, виявлення спільних та відмінних рис.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 24.05.2015Характеристика Лівобережного реєстрового війська другої половини XVII століття. Місце гетьмана і старшин, поділ війська. Використання вогнепальної та холодної зброї. Руїна - період в історії козаччини, що наступив після смерті Богдана Хмельницького.
дипломная работа [140,1 K], добавлен 04.02.2011Огляд і аналіз досліджень у сфері козацького меморіалознавства. Характеристика типів хрестів на козацьких кладовищах. Регіональні особливості намогильних монументів. Хрести як зразки мистецтва. Загальні прикмети намогильних пам’ятників Придніпров’я.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 23.05.2012Хронологія головних битв Олександра Македонського. Перемога біля річки Гранік, що відкрила Олександру шлях до Азії. Розгромлення перського війська царя Дарія III. Битва при Гавгамелах як вирішальний бій, після якого Перська імперія припинила існування.
презентация [703,7 K], добавлен 03.03.2015Події початку Другої світової війни та визначення долі України в ній. Основні причини поразок Червоної армії на початку війни. Стратегічне і політичне значення оборони Одеси. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР. Діяльність Андрія Мельника.
контрольная работа [21,8 K], добавлен 14.12.2010Северин Наливайко - козацький отаман, керівник антифеодального селянсько-козацького повстання 1594—1596 років в Речі Посполитій (сучасна Україна і Білорусь) проти турецько-татарських загарбників, польських і українських магнатів; походження, життєпис.
презентация [331,3 K], добавлен 30.11.2010Розвиток колективної безпеки за участю українського козацтва. Військово-політичні союзи з різними державами та племенами. Розвиток українського козацтва. Виступи проти татар і турків Вишневецького. Чисельність козацького війська за часів Сагайдачного.
статья [18,5 K], добавлен 21.02.2012Богдан Хмельницький як гетьман війська запорізького. Головні причини початку Національно-визвольної війни, її цілі. Бойові дії у 1648 році. Битва під Пилявцями. Похід українського війська в Галичину. Наслідки перших битв в Національно-визвольній війні.
презентация [1,1 M], добавлен 26.11.2014
