Вчені польського походження в Харківському математичному товаристві

Ключові слова: поляки, Харківське математичне товариство, діяльність.

Ключевые слова: поляки, Харьковское математическое общество, деятельность.

There was researched scientific-pedagogical, social-organisational activity of originally Polish scientists who were the members of Kharkiv Mathematical Society (KMS). There was determined the facts of their cooperation with KMS at the end of XIX - beginning of XX centuries. A.P. Psheborsky activity - the member of the Administrative Board of the Society, was analysed.

Keywords: the Poles, Kharkiv Mathematical Society, activity.

* - річні збори

Зокрема, О.М. Буць у своїй статті вказує, що А.П. Пшеборський «протягом майже двадцяти років беззмінний секретар Харківського математичного товариства» [1, с. 47]. Як бачимо зі статистичних даних, насправді маємо наступне: вже через рік членства в ХМТ Пшеборського обирають секретарем товариства в засіданні 29.10.1899 р. І потім впродовж восьми років він виконує обов'язки секретаря. Перед виборами в річному засіданні 14.10.1907 р. Пшеборський попросив не балотувати його в секретарі з причини відсутності у нього вільного часу. Товариство пішло назустріч, задовольнило прохання вченого, але підкреслюючи старанність і високу працездатність секретаря товариства вирішили висловити А.П. Пшеборському подяку за виконання обов'язків секретаря впродовж 8 років. Що ж спонукало вченого на цей вчинок? Чим була викликана висока зайнятість вченого? Можна висувати різні версії. Одною з причин була, мабуть, відставка батька за станом здоров'я.

У цей час А.П. Пшеборський одночасно працював і в Харківському університеті, і в Технологічному інституті, а також на Вищих жіночих курсах. Про тяжке матеріальне становище свідчать і відомості, які ми знайшли в особистому листуванні А.П. Пшеборського з В.А. Стекловим: «Мені дуже неприємно, що я до цих пір не можу віддати Вам борг, але причина цього - моє розпачливе матеріальне становище...» (лист від 27.08.1906), «...можу вислати поки що лише 85 крб. Решту грошей надішлю при першій же можливості” (відривний купон на грошовий переказ від 14.10.1906), «Тільки що одержав гонорар і поспішаю відправити Вам мій борг (40 крб), який обтяжував мене страшенно» (відривний купон на грошовий переказ від 12.12.1906) [13, арк. 16].

Після А.П. Пшеборського секретарем ХМТ було обрано М.М. Салтикова, що виконував ці обов'язки впродовж двох років, головою ж товариства був В.А. Синцов, який у листі до В.А. Стеклова від 27.10.1908 р. з цього приводу зауважує наступне: «На засіданні мене знову обрали головою...». А далі він, враховуючи те, що посада секретаря товариства вимагає активної і копіткої роботи, ділиться з В.А. Стекловим своїми сумнівами щодо можливостей новообраного секретаря М.М. Салтикова: «...це для мене не особливо добре, бо він досить лінивий, якщо не побачить для себе пошани чи вигоди» [14, арк. 17].

З цієї причини чи з іншої - зараз неможливо напевно сказати, але в річному засіданні 25.10.1909 р. А.П. Пшеборського знову обирають секретарем ХМТ ще на чотири роки. Після чого з 29.09.1913 р. в Розпорядчому комітеті товариства він виконує обов'язки товариша голови ХМТ аж до 1916 року. За відсутності протоколів засідань Математичного товариства і взагалі будь-яких відомостей про діяльність ХМТ в період з 1917 до 1922 р. важко впевнено говорити про склад товариства взагалі та Розпорядчого комітету зокрема. Маємо лише короткі повідомлення про діяльність ХМТ, вміщені в журналі «Наука на Украине» [15; 16], де знаходимо наступні відомості, що підтверджують лише факт членства А.П. Пшеборського в ХМТ: «Проф. А.П. Пшеборський сказав слово, присвячене пам'яті почесного члена Товариства проф. Київського університету та Політехнічного інституту В.П. Ермакова...» [16].

Перебуваючи членом Розпорядчого комітету, впродовж всього аналізованого періоду А.П. Пшеборський багато часу віддає роботі в товаристві: складає протоколи засідань, готує щорічні звіти про діяльність і фінансові звіти ХМТ, веде облік власних коштів товариства, листується від імені ХМТ з різними науковими установами та товариствами, рецензує надіслані товариству наукові статті, виступає з доповідями про власні наукові дослідження та з доповідями, що надійшли до товариства від членів-кореспондентів та почесних членів товариства, бере активну участь у роботі засідань.

З аналізу багаторічних протоколів засідань бачимо, що А.П. Пшеборський брав активну участь в усіх засіданнях товариства: доповідав статті своїх колег; висловлював суттєві зауваження при обговоренні статей і доповідей колег; виступав з доповідями про життєдіяльність і наукові праці видатних вчених, з рецензіями на статті, надіслані до ХМТ; доповідав результати своїх власних наукових досліджень тощо.

Тематика виступів і доповідей у засіданнях товариства демонструє широту наукових інтересів вченого, серед яких теорія вищих трансцендентних функцій, методи теорії еліптичних функцій, теорія аналітичних функцій, варіаційне числення, диференційна геометрія, теоретична механіка, теорія ймовірностей, методика викладання математики та ін.

Поряд з науковою роботою А.П. Пшеборський багато уваги приділяв і педагогічній діяльності, працюючи і у вищих навчальних закладах, і на курсах. Лекції професора носили досить своєрідний нестандартний характер і викликали інтерес у слухачів, бо викладач завжди повідомляв на них результати власних досліджень стосовно тих проблем, які розглядались на заняттях. Він не був байдужим і до питань методики викладання математичних дисциплін, підготовки підручників для середньої школи та вищих навчальних закладів [4]. З метою поліпшення методичних засад викладання математичних дисциплін А.П. Пшеборський сам писав і видавав підручники і навчальні посібники, серед яких посібник з основ арифметики, літографований курс теорії кінцевих різниць, «Введення в аналіз». Ще працюючи в Технологічному інституті, він підготував підручник «Аналітична геометрія». Кошторис цього посібника, зроблений автором, складав 1 200 руб, з яких 400 руб за розпорядженням Попечителя Харківського учбового округу виділено зі спеціальних коштів інституту [2, арк. 78, 80].

У 1904 р. А.П. Пшеборського було відряджено до Геттінгенського університету для вивчення досвіду організації навчання і методики викладання видатних вчених, які докорінно відрізнялась від існуючої системи навчання в університетах Російської імперії. Нові знайомства та творче спілкування мали продовження і після закінчення відрядження. Після повернення в Харків А.П. Пшеборський в засіданні 4.12.1904 р. виступив з пропозицією встановлення зв'язків з математичною читальнею в Геттінгені. На зборах було винесено «Сообщения Харьковского математического общества» і деякі екземпляри 1-ї серії» [4].

Говорячи про діяльність А.П. Пшеборського в ХМТ, слід згадати і той факт, що на кінець 1906 р. товариство мало всесвітнє визнання і співпрацювало з багатьма науковими установами та товариствами, серед яких було 40 вітчизняних і 35 іноземних. Завдяки такому обміну, власним виданням і працям, наданим в дар товариству, ХМТ мало чи не найкращу математичну бібліотеку з педагогічним відділом. До складу товариства входили найвідоміші вітчизняні та зарубіжні вчені. Враховуючи ці фактори, в засіданні 12.11.1906 р. було розглянуто питання про організацію Математичного інституту при ХМТ і створено комісію з розробці загальних положень статуту інституту. До цієї комісії разом з М.М. Салтиковим і Д.М. Синцовим увійшов і А.П. Пшеборський. Але цим мріям у той час не судилося здійснитися. Лише на початку 30-х років ХХ ст. після декількох реорганізацій від Фізико-хіміко-математичного інституту відокремився Інститут математики, що «одержав у своє розпорядження прекрасну наукову бібліотеку..., яка поповнилась не тільки у зв'язку з науковими надходженнями вітчизняної та іноземної літератури, але також і завдяки приєднанню бібліотеки ХМТ...» [7, с. 22]. І на цьому шляху повсякчасно ми зустрічаємо ім'я А.П. Пшеборського: 1919 р. - ректор Харківського університету; 1920 р. - ректор Академії теоретичних знань, створеної на базі історико- філологічного та фізико-математичного факультетів Харківського університету; 1921 р. - ректор Інституту народної освіти, що утворився після реорганізації Академії.

За харківський період життєдіяльності в «Сообщениях Харьковского математического общества» були опубліковані наступні роботи А.П. Пшеборського: «До питання про нескінчено-малі деформації поверхонь» (1900), «Деякі застосування теорії лінійчатих конгруенцій» (1900), «Математичне товариство (1879-1904)» (1912), «Про деякі поліноми, найменш віддалені від нуля в заданому проміжку» (1913), «Замітка з варіаційного числення» (1915), «Михайло Миколайович Лагутинський. Некролог» (1915), «Задача про екстремум інтеграла із змінними кінцевими точками» (1924).

За Статутом товариства, автори повинні здавати рукописи своїх доповідей в Розпорядчий комітет для вирішення питання стосовно їх видання в «Сообщениях Харьковского математического общества», тобто друкуються лише статті, що доповідалися у засіданнях ХМТ. Порівнявши перелік доповідей у засіданнях ХМТ зі списком опублікованих робіт, можна помітити деякі «порушення» названого положення Статуту. Що було цьому причиною? Це помилка членів Розпорядчого комітету, який відповідав за видавничу діяльність товариства, чи дійсно порушення? Зараз напевно сказати важко. Одне з можливих, на наш погляд, пояснень знаходимо в листі Д.М. Синцова до В.А. Стеклова від 8.05.1910 р., який вказує на те, що готові коректури віднесено було до друкарні, але не всіх членів товариства, зокрема А.П. Пшеборського та М.М. Салтикова, «обох буває не влаштовують засідання на 1-му тижні, а тому [їх] статті ... пішли до друку без доповіді...» [18, арк. 59-60]. Мабуть саме з цієї причини в протоколах засідань товариства ми не знаходимо доповідей за темою публікацій «Математичне товариство (18791904)» (1912), «Про деякі поліноми, найменш віддалені від нуля в заданому проміжку» (1913), «Михайло Миколайович Лагутинський. Некролог» (1915).

Нарис «Математичне товариство (1879-1904)» був написаний А.П. Пшеборським з приводу 25-річного ювілею ХМТ. Виступаючи секретарем товариства, він виконав копітку і велику за обсягом роботу, звівши докупи всі відомості, статистичні дані та протоколи засідань товариства за вказані роки його існування.

Це була перша робота з історіографії ХМТ. Пізніше, у засіданні товариства від 17.12.1908 р. було прийняте рішення звернутися до А.П. Пшеборського з проханням доповнити його нарис з історії ХМТ відомостями за останні 5 років. Ця робота не була написана, можливо, з вищеназваних причин.

Опубліковані роботи А.П. Пшеборського можна згрупувати за науковими напрямами та вподобаннями вченого в той чи інший період його життя. Так, результатом досліджень з диференціальної геометрії, де було узагальнено весь доробок вченого, стала його магістерська дисертація, захищена в 1902 році в Московському університеті. У вступі до цієї роботи сам автор дає історичний огляд з теорії ліній - чатих конґруенцій, тобто систем прямих у просторі, рівняння яких залежить від двох параметрів, а також наводить короткий зміст свого дослідження та вказує на переваги методу периморфій, яким він користується. На завершення А.П. Пше- борський пише: «...вважаю за необхідне висловити щиру подяку Харківському математичному товариству, яке дало мені можливість надрукувати цей твір».

Досліджуючи проблеми диференціальної геометрії, А.П. Пшеборський розкриває фізичний зміст одержаних ним математичних характеристик в роботі «До питання про нескінченно-малі деформації поверхонь», у якій сам наголошує на тому, що «стаття має на меті дати кінематичну інтерпретацію нескінченно-малих деформацій поверхонь і з'ясувати кінематичне значення Weingarten'овської функції» [8, с. 30].

Займаючись проблемами теорії аналітичних функцій, А.П. Пшеборський пише й успішно захищає в 1908 р. докторську дисертацію «Дослідження з теорії аналітичних функцій, задача про продовження ряду Тейлора». А в 1913 р. в «Сообщениях Харьковского математического общества» виходить стаття вченого «О некоторых полиномах, наименее уклоняющихся от нуля в данном промежутке», у якій автор розглядає проблеми, пов'язані з побудовою поліномів найкращого наближення [10]. Питання історії розвитку теорії найкращого наближення функцій поліномами, а також аналіз означеної роботи А.П. Пшеборського зроблено в статті О.М. Буця [1].

Під час відрядження в Геттінгенський університет А.П. Пшеборський ознайомився також з проблемами та методикою викладання варіаційного числення. Займаючись самостійно означеною тематикою, він лише в 1915 р. публікує в «Сообщениях Харьковского математического общества» невеличку «Замітку з варіаційного числення» [12], з якої розпочався новий напрям наукових досліджень вченого.

Більш ґрунтовно і повно дана тема розкрита в статті «Задача об экстремуме интеграла с переменными конечными точками», яка була написана у Варшаві та надіслана до ХМТ для публікації в «Сообщениях Харьковского математического общества» [11].

Вказана вище робота перша в низці праць з варіаційного числення, потім вже А.П. Пшеборським були розроблені методи варіаційного числення, які стали широко застосовуватися в теоретичній механіці.

Як бачимо, А.П. Пшеборський був всебічно обдарованою людиною, прекрасним вченим, талановитим математиком. Його внесок у розвиток діяльності та розширення зв'язків ХМТ важко переоцінити. Завдяки саме його кропіткій праці до наших днів збереглися детальні відомості з історії виникнення та перших років життєдіяльності математичного товариства в Харкові [7]. Членство і робота в ХМТ, спілкування з харківськими математиками надихали А.П. Пшеборського на дослідження в різноманітних галузях наукового знання. Підтримка друзів, серед яких протягом багатьох років ми бачимо В.А. Стеклова, давала наснагу і сили витримати всі життєві негаразди.

Джерела та література