Так зване "скіфське золото" з кримських музеїв: проблема повернення культурних цінностей України з Нідерландів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Так зване «скіфське золото» з кримських музеїв: проблема повернення культурних цінностей України з Нідерландів

Л.В. Строкова

Виставка «Крим. Золотий острів у Чорному морі» була організована в 2013 р. і експонувалась у двох європейських музеях: 03. 07. 2013 -- 19. 01. 2014 р. в Ландесмузейм (Бонн, Німеччина) та 06. 02. 2014 р. -- 28. 05. 2014 р. в Археологічному музеї Алларда Пірсона Амстердамського університету (Нідерланди). Учасниками виставкового проекту були 4 музейні заклади Криму: Центральний музей Тавриди (м. Сімферополь, 132 експ.), Бахчисарайський історико-культурний заповідник (215 експ.), Керченський історико-археологічний заповідник (190 експ.), Національний заповідник «Херсонес таврійський» (28 експ.) та Музей історичних коштовностей України (м. Київ, 19 експ.), кожен з яких підписав контракт з Музеєм Алларда Пірсона. Наприкінці січня 2014 р. виставку було перевезено в Археологічний музей Алларда Пірсона, де 6 лютого і відбулося її відкриття.

Виставка «Крим. Золотий острів у чорному морі» (Бонн), «Крим. Золото і таємниці Чорного моря» (Амстердам) присвячена археології Криму -- з періоду грецької колонізації (6 ст. до н.е.) до раннього середньовіччя (6-7 ст. н.е.). Всі матеріали з кримських музейних установ походять з археологічних розкопок на території Кримського півострова. Слід зазначити, що основна їх частина отримана під час досліджень 2000-х років. Серед матеріалів: знахідки з античних міст і поселень -- Херсонес, Пантікапей, Тірітака, Артезіан; піздньоскіфських могильників ІІІ ст.. до н.е. -- ІІІ ст.. н.е. -- Левадки, Усть-Альма; готських могильників V-VП ст.. н.е. -- Сувлу-Кая, Джург-Оба, Нейзац, біля с. Лучисте.

У зв'язку з тим, що виставка в Німеччині одержала широкий громадський резонанс, Музей Алларда Пірсона (далі -- МАП) звернувся до українських музеїв з пропозицією та до Міністерства культури України з клопотанням продовжити термін експонування до 31 серпня 2014 р. (Лист від 12.11.2013 р.). Міністерство культури не заперечувало щодо продовження терміну експонування предметів з українських музеїв і заповідників на виставці «Крим. Золотий острів у Чорному морі», але зазначило що остаточне рішення буде прийнято після подання пакету відповідних документів від кожної музейної установи, про що і повідомило дирекцію МАП (Лист від 14.01.2014 №47/10/13-14). Українські музеї підготували додаткові угоди до контрактів на продовження виставки. Їх підписали директори всіх музеїв-учасників 6 лютого 2014 р. в Амстердамі.

Враховуючи ситуацію, що склалася в Автономній Республіці Крим, і той факт, що згідно з Законом України «Про музеї та музейну справу», Музейний фонд України є національним багатством та невід'ємною складовою культурної спадщини України, що охороняється законом, Міністерство культури України внесло зміни до Положення про Музейний фонд України (постанова КМУ від 23.03.2014 № 113). Відповідно до пункту 41-1 згаданого Положення, у разі настання обставин непереборної сили або наявності загрози знищення, втрати, пошкодження чи руйнування музейних предметів державної частини Музейного фонду України рішення про їх передачу на постійне або тимчасове зберігання, зміну строку тимчасової передачі або повернення таких предметів, переданих на тимчасове зберігання за межами України з метою їх експонування на виставках, проведення реставрації або наукової експертизи приймає Міністерство культури України.

Міністерство закордонних справ України 28.03.2014 р. направило ноту МЗС Нідерландів з проханням гарантувати повернення музейних предметів виставки до державної частини Музейного фонду України після завершення її експонування.

Міністерство культури України 31 березня 2014 р. звернулося до Музею Алларда Пірсона з проханням розглянути можливість дострокового повернення музейних предметів державної частини Музейного фонду України з колекцій МІКУ та 4-х кримських музейних закладів в Україну (лист МК від 31.03. № 834/10/13-14). Крім того, Міністерство культури повідомило Музей Алларда Пірсона про те, що до врегулювання ситуації в Автономній Республіці Крим ці колекції будуть передані на зберігання в Національний музей історії України (далі - НМІУ).

МЗС України 23. 04. 2014 р. вдруге направив ноту на адресу Міністерства закордонних справ Нідерландів із роз'ясненням правових підстав повернення експонатів виставки в Україну (№ 203/24-800-3 від 23. 04. 2014 р.). Лише після цієї ноти Університет Амстердаму надіслав Міністерству культури України офіційного листа-відповідь (від 09. 05. 2014, № 2014си0627). У ньому зазначалося, що Університет Амстердаму (далі -- УнА) на підставі Дипломатичної ноти, пояснювальної записки до неї та юридичного висновку визнає, що експонати з кримських музеїв належать до державної частини Музейного фонду України і є державною власністю України. Крім того, у листі зазначалося і те, що Музей Алларда Пірсона передасть експонати на зберігання до НМІУ та запропонує НМІУ підписати нову угоду з Музеєм Алларда Пірсона на основі угод, попередньо укладених з кримськими музеям про продовження експонування на виставці цих матеріалів до 31 серпня 2014 р. МАП зобов'язувався після закінчення виставки повернути експонати в Україну -- в Національний музей історії України. У листі було зазначено і умови, на яких Амстердамський університет готовий повернути експонати кримських музеїв в Україну, а саме: Міністерство культури і НМІУ погоджуються захищати, брати на себе відповідальність та забезпечити захист Музею Алларда Пірсона та його співробітників від усіх претензій, збитків, забов'язань та втрат, оплатити всі претензії і витрати, які можуть виникнути у зв'язку з передачею музейних предметів до НМІУ.

Наказом Міністерства культури України від 13. 05. 2014 р. № 292 основним зберігачем усіх музейних предметів державної частини Музейного фонду України у кількості 565 музейних предметів (2011 одиниць зберігання), які знаходяться на експонуванні в Музеї Алларда Пірсона, було визначено Національний музей історії України, про що кримські музейні заклади було поінформовано листом Міністерства культури України від 21. 05. 2014 р. №15-26/10-3/14-14.

НМІУ надіслав Музею Алларда Пірсона для узгодження проект контракту на продовження терміну експонування експонатів з кримських музеїв на виставці в Амстердамі до 31 серпня 2014 р. (термін тимчасової передачі -- до 20 вересня 2014 р.). Оскільки зволікання нідерландської сторони з підписанням нового контракту між НМІУ і МАП викликало занепокоєння, та з метою проведення двосторонніх зустрічей і переговорів для узгодження тексту цього контракту, Міністерство культури України ініціювало відрядження української делегації до м. Амстердам у складі першого заступника Міністра культури України О. Б. Островської-Лютої та генерального директора НМІУ С. М. Чайковського (10-12 червня 2014 р.)

На жаль, незважаючи на проведення низки перемовин як з представниками МАП, так і з урядовими колами Нідерландів при активній участі МЗС України, питання вирішити не вдалося. Контракт не був підписаний, оскільки не було вирішено питання з наданням Україною гарантій щодо можливих позовів до МАП з боку кримських музеїв і пов'язаних з цим витрат. Музей Алларда Пірсона не лише відмовився підписувати нову угоду з НМІУ, а й різко змінив свою позицію.

Таким чином, тимчасово вивезені з України 565 експонатів, більша частина з яких є виробами з дорогоцінних металів (страховою вартістю 1 438 625 євро), надані на виставку чотирма кримськими музейними установами, з 13 червня 2014 р., відповідно до ст. 23 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», стали вважатися незаконно вивезеними з України.

У зв'язку з позицією Музею Алларда Пірсона щодо кримської частини виставки МЗС України 20. 06. 2014 р. направило в МЗС Нідерландів ноту, де зазначалося, що починаючи з 13. 06. 2014 р. частина виставки з експонатами кримських музеїв перебуває в Нідерландах незаконно і підлягає негайному поверненню в Україну. МЗС України також висловило прохання не допустити вивезення з території Нідерландів до Криму музейних предметів виставки без дозволу української сторони.

Слід зазначити, що в усіх контрактах українських музеїв з МАП прописані статті «Арбітраж» та «Форс-мажор». Відповідно до статті «Арбітраж», у разі, якщо між сторонами контракту не досягнуто згоди при виникненні суперечки, спір передається на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Право, що буде застосовуватися до цих контрактів, є матеріальне та процесуальне право України. Крім того, в статті «Форс-мажор» Контрактів зазначено, що у будь-якому випадку сторони усвідомлюють, що експонати виставки є національним надбанням України та світової цивілізації, і вживатимуть усіх можливих заходів, аби уникнути їх втрати або пошкодження.

Однак кримські музеї заявили, що якщо на даний час музейні експонати знаходяться в Королівстві Нідерланди, то голландські суди мають компетенцію розглядати такий спір. І МАП, і музеї Криму вказали, що не мають наміру приїздити до Києва для розгляду справи в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, оскільки, на думку кримських музеїв, цей суд не зможе винести незалежне рішення.

Гарантійні зобов'язання щодо повернення культурних цінностей державі Україна надавало Міністерство закордонних справ Королівства Нідерландів. В них зазначалося, що у випадку, коли з угоди про тимчасове використання випливає, що твори мистецтва представляють собою власність України, то уряд Нідерландів буде діяти відповідно до положень, викладених у Конвенції ООН 2004 року про юридичний імунітет держави та її власності. Це означає, що уряд Нідерландів буде вважати ці предмети власністю держави Україна і їм буде надано імунітет по відношенню до накладання примусових заходів. У зв'язку з цим також буде застосовуватися нідерландський Громадянський процесуальний кодекс, нідерландський закон про загальні визначення та Закон про судових виконавців.

За результатами проведеної роботи МЗС України було констатовано, що нідерландська сторона визнала, що згадані музейні предмети є державною власністю України і підлягають поверненню в Україну, а також висловила готовність сприяти українській стороні у вирішенні цього питання.

Однак, незважаючи на конструктивну позицію української сторони та підтримку з цього питання МЗС Нідерландів, Музей Алларда Пірсона відмовився повернути кримську частину виставки на територію України та повідомив про своє рішення залишити її на зберіганні у м. Амстердам до прийняття остаточного рішення уповноваженим судовим органом. Позиція Музею Алларда Пірсона була обумовлена необхідністю убезпечити себе від контрактних претензій з боку кримських музеїв та від майнових претензій України (лист від 14 липня 2014 р.).

Міністерство юстиції України як відповідальний орган відповідно до п. 2 Порядку здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб'єкта та України, затвердженого Указом Президента України від 25. 06. 2002 № 581/2002, здійснювало всі можливі заходи щодо досудового врегулювання спору з метою захисту державних інтересів. На початку серпня 2014 р. при Міністерстві юстиції було створено міжвідомчу робочу групу, за рішенням якої, згідно з рекомендаціями Посольства України в Королівстві Нідерланди та Міністерства закордонних справ, було вирішено залучити голландського юридичного радника для уникнення загрози втрати культурних цінностей.

Музей Алларда Пірсона 20 серпня 2014 р. оприлюднив офіційну заяву стосовно українських експонатів, які експонуються на виставці «Крим: Золото і таємниці Чорного моря», про те, що музей утримуватиметься від повернення експонатів будь-якій стороні до отримання компетентного судового або арбітражного рішення або до досягнення згоди між Києвом та Кримом щодо даного питання.

12 листопада 2014 р. в Амстердамі відбулася тристороння зустріч за участі юридичних представників України, кримських музеїв та Музею Алларда Пірсона, головною метою якої було досудове врегулювання спору шляхом підписання мирової угоди. Учасники зустрічі визнали, що передбачені слухання в суді Амстердама займуть багато часу і дорого коштуватимуть всім сторонам. З точки зору музеїв Криму, укладення мирової угоди могло би стати рішенням, яке заощадило б час і кошти, і жодна зі сторін не зазнала б іміджевих ризиків. На думку представників кримських музеїв, сенс угоди повинен полягати в тому, що музейні експонати будуть повернуті в музеї Криму, які в свою чергу визнають і підтвердять це письмово, визнаючи, що зазначені музейні експонати є частиною державного Музейного фонду України; на таких умовах музеї Криму підтвердять і гарантують, що музейні експонати не будуть вилучені з музеїв Криму та не будуть переміщені за межі Автономної Республіки Крим, на що російський уряд надасть відповідні гарантії.

Така пропозиція була неприйнятною для української сторони. Відтак спроби вирішити це питання мирною угодою не мали успіху. Після цієї зустрічі 19 листопада 2014 р. представники кримських музеїв подали позовну заяву в окружний суд Амстердама проти Музею Алларда Пірсона стосовно повернення музейних експонатів до кримських музеїв.

Зі свого боку подали позов про вступ до справи Україна та Королівство Нідерланди. Міністерство юстиції 08. 04. 2015 р. отримало копію рішення, винесеного Окружним судом м. Амстердам (Королівство Нідерланди), згідно з яким до участі в судовому процесі допущено державу Україна в особі Міністерства юстиції. Заявка Королівства Нідерланди на участь у цій справі була відхилена.

Наприкінці листопада 2014 р. експонати з кримських музеїв були демонтовані у зв'язку з необхідністю звільнення виставкових залів МАП для наступного проекту. Демонтаж проходив за участі представника Національного музею історії України. Всі експонати були переміщені до окремого сховища, де зберігатимуться до закінчення судової справи.

Незважаючи на українське і міжнародне законодавство та підтримку уряду Нідерландів, питання про приналежність культурних цінностей з кримських музеїв та визначення місце їх подальшого перебування залишається невирішеним. Голландські юристи, які представляють кримські музейні заклади, наполягають на тому, що ця справа повинна розглядатися в площині цивільного права і вирішуватись на підставі аргументів цивільного права, можливо, на підставі історичних і культурних аспектів, але аж ніяк не аспектів політичних.

На сьогодні Окружний суд Амстердама вирішив поки не проводити слухань у справі скіфського золота. Процес відбувається у форматі листування між сторонами через суд. На думку юридичного радника України, слухання у голландському суді відбудуться не раніше літа 2016 р.

Даний випадок не має аналогів у європейській юриспруденції, і тому рішення по цьому питанню є дуже складними і непередбачуваними, оскільки можуть мати подальші «небажані» наслідки у спірних питаннях про належність культурної спадщини тих чи інших країн, яка зберігається у музеях світу. Тому, виходячи з даної ситуації, мабуть необхідно переглянути міжнародне право у сфері захисту культурних цінностей і внести відповідні більш чіткі корективи. Це стосується і законодавства України в музейній сфері.

Також, на мою думку, один із уроків цієї ситуації полягає в тому, що Міністерство культури України має розробити для всіх українських музеїв типовий контракт для участі в міжнародних виставкових проектах із залученням юристів-міжнародників, звертаючи особливу увагу на статті арбітражу та форсмажору. Колекції з історії та культури греків України в музейних зібраннях Криму та Донецької області: питання каталогізації та збереження Греки Півдня України є однією із найдавніших спільнот, яка мешкає на теренах нашої країни. За переписом 2001 р. в Україні мешкає 91,5 тисяч осіб, що визначили себе греками, з них 77,5 тис. -- у Донецької області, і трохи більше 3 тис. осіб -- на Кримському півострові (2795 греків в АР Крим і 241 -- в м. Севастополі). Тобто майже 80% греків наразі мешкають на окупованій території або знаходяться на лінії зіткнення чи в безпосередній близькості від неї. Незважаючи на невелику кількість наявного грецького населення в Криму, слід зауважити, що саме там залишилися найяскравіші грецькі пам'ятки як рухомої, так і нерухомої спадщини, які мають відношення до історії нашої країни від періоду античності до сьогодення. У Донецьку, Маріуполі, а також більш ніж у 15 населених пунктах на півдні Донецької області були зібрані рідкісні рукописні та етнографічні колекції, які теж потребують уваги і захисту. Тому сьогодні проблема опису, фіксації та збереження грецької культурної спадщини в Україні набуває надзвичайного значення й гостроти.

Наприклад, у Донецькому обласному краєзнавчому музеї, який є найбільшім і одним із найстаріших в регіоні, зберігається 180 тис. музейних предметів: археологічні та етнографічні колекції, документи, фотографії, серед них -- одна із найбільших в Україні колекцій культових та побутових речей приазовських греків, яка свого часу була вивезена із Маріупольського музею. Зокрема, цена - престольний хрест та Євангеліє XVШ ст., одяг священників (фелоні, саккоси) 18 ст., оклади ікон, плащаниці й інше церковне начиння XVH-XVШ -- поч. 18 ст., рідкісна колекція грецьких тканин: одяг жіночий, головні убори -- «періфтари» та металеві прикраси до нього, настінні тканини «тохми», вишивані рушники, срібні грецькі мотиви, рідкісні книги ХУН-УШ ст., у тому числі грецькою мовою, рукописи тощо. 16-22 серпня 2014 р. під час обстрілів градами будинок музею був зруйнований: із 29 залів неушкодженими залишилося лише три. Нещодавно була опублікована інформація щодо зникнення найціннішої

Ця подія спонукала мене проаналізувати власні багаторічні польові дослідження музейних колекцій і рукописних зібрань, щоб виокремити де саме зараз знаходяться найбільш чисельні й унікальні документи та експонати, а також замислитися що наразі можна зробити для попередження таких втрат. Адже колекції можуть бути винищені не тільки під час артилерійських обстрілів, підривів чи бомбардувань, і не тільки в Донецьку, але й в Маріуполі; також на сучасній лінії зіткнення чи поблизу неї знаходяться Сартана, Гранітне, Чермалик де є народні музеї грецької культури і побуту. На територіях, які не контролює Україна, колекції можуть бути знищені чи пограбовані; найбільш цінні експонати можуть бути вивезені в інші музеї або перепродані колекціонерам. Особлива небезпека на музейні колекції як на Донбасі так і в Криму очікує під час вигнання окупантів, коли ймовірні будь-які сценарії винищення, пограбування, підміни цінних експонатів копіями тощо.

Під час моєї роботи в Кримському відділенні Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України (1992-2014 рр.), безпосередньо займаючись вивченням етнічних меншин Півдня України, мені вдалося налагодити співробітництво з музеями різної форми власності, національно-культурними товариствами, організувати низку етнографічних експедицій. Зокрема ознайомлення і вивчення колекцій Донецького і Маріупольського краєзнавчих музеїв відбувалося у 1985-1986 рр., 1992-1995 рр., 2004-2005 і 2011 рр. Колекцій грецьких народних музеїв в селищах міського типу і селах Донеччини -- у 1993-1995 рр. під час Приазовських фольклорно-етнографічних експедицій КВІСх НАН України. Вивчення кримських музеїв та архівів здійснювалося під час розробки планових НДР в КВІСх НАНУ, підготовки дисертації та наукових публікацій, а також під час «Музейної експедиції» Кримом, яка була організована фахівцями КВІСх НАН України, Таврійського національного університету ім. В. Вернадського і Одеського національного університету ім. І. Мечнікова у 2002-2005 рр. за підтримки Одеської філії Грецького фонду культури. Також вивченню кримських колекцій сприяла робота експертом в Кримському етнографічному музеї та членом журі щорічного Республіканського конкурсу музеїв Криму протягом 2008-2012рр. кримський музей юридичний колекція

Узагальнюючи ці дослідження можна зробити наступні висновки.

1. Найбільший інтерес в грецькій колекції Донецького та Маріупольського музеїв визивають предмети культу (в т.ч. підвіски, ікони тощо), тканини й вишивки, фотоколекція, рукописи з фонду Маріупольського Грецького суду ХІХ ст. Частково етнографічна колекція цих музеїв представлена в каталогах, які видавалися в Донецьку, Маріуполі та Сімферополі.

2. Серед селищних та сільських народних музеїв історії та побуту найбільш цікавими є колекції Сартани, Старобешево, Старомлиновки, Каракуби (Роздольне) Донецької обл. Слід зауважили, що село Роздольне (Каракуба) і смт Старобешево знаходяться на окупованій території, а селище Сартана неодноразово обстрілювалося сепаратистами і російськими найманцями, тож існує певна безпека знищення експонатів місцевих музеїв під час воєнних дій, або їх викрадення.

3. Серед кримських музеїв найбільшими грецькими колекціями ХІХ-ХХІ ст. володіють: Центральний музей Тавріди (колекції фотографій, рукописів), КРЗ «Етнографічний музей» (речі, фотографії), Керченський ДІАЗ (речі, фотографії), музей с. Чорнопілля (фотографії, речі), цінні експонати зберігаються також в Ялті та Севастополі. Окремо має сенс виділити музеї, в яких зберігаються роботи греків-художників. Найбільша колекція -- в Національній картинній галереї Айвазовського в Феодосії (зокрема колекція кераміки та картин Михайла Латрі -- загалом 702 е.х. (в т.ч. 464 картини, 188 -- графіка, 50 -- керамика), Євпаторійський краєзнавчий музей (картини грецьких художників Миколи Хімона, Георгія Бояджиєва, рукописи, фотографії), Севастопольський художній музей (малюнки Дмитра Бісті), Сімферопольський художній музей (5 робіт Архіпа Куїнджи).Слід зауважити, що художників М. Латрі і М. Хімона добре знають і цінують в Греції, куди вони емігрували після російської революції, а А. Куїнджи і Д. Бісті відіграли визначну роль у розвитку живопису і графіки/книжкової ілюстрації відповідно у XIX і ХХ ст.

Найбільш цінні та виразні речі, рукописи і фотографії з грецьких зібрань кримських музеїв (деякі з них були нами атрибутовані під час польових досліджень) за сприяння Грецького фонду культури у 2005 р. були експоновані у м. Сімферополі і м. Одесі на відповідній історико-етнографічній виставці «Греки Криму в XVIII -- на початку XXI ст.». Також протягом 2003-2007 рр. під час реалізації наукового проекту дослідження греків Півдня України нами був підготовлений ілюстрований каталог «Історія та культура греків в музейних колекціях Криму» (див. додаток 1-2) загальним обсягом 280 стор., який був на 70% заверстаний, але робота з його видання так і не була завершена у зв'язку із браком коштів. Така ж сама доля судилася і ще одному виданню -- «Грецькі поселення в Приазов'ї: 225 років історії» -- Альбом рідкісних карт з колекції Державного архіву АР Крим і Маріупольського краєзнавчого музею, яке було підготовлене до тиражування російською і англійською мовами у 2005 р., але не побачило світ, бо фінансування проекту було припинене. Втім, цей матеріал наразі є цінним джерелом інформації щодо певної частини музейних та архівних зібрань, які залишилися на окупованій території.

Зважаючи на наявні виклики і побоювання, які існують не тільки відносно збереження культурної спадщини грецької спільноти України, але й взагалі долі культурних цінностей, які наразі знаходяться в Криму і на Сході країни, хотілося б висловити наступні пропозиції.

• Конче необхідно зібрати всі наявні відомості про музеї, бібліотеки, архіви і пам'ятки матеріальної культури та археологічні об'єкти, що знаходяться на окупованій території й визначити інституцію, яка безпосередньо буде збирати відомості і координувати роботу з моніторингу стану й загроз рухомим і нерухомим пам'яткам України на наших територіях, які наразі не контролюються державою.

• Міністерству культури України, Національній бібліотеці України і Державній архівній службі України треба створити перелік наявних каталогів музеїв, бібліотек, рукописних фондів і архівів, а також об'єктів нерухомої культурної спадщини на окупованих територіях.

• Якщо будуть виявлені інформаційні лакуни щодо окремих фондів музеїв, архівів чи рукописних зібрань бібліотек, необхідно залучити до їх заповнення фахівців із Інститутів НАНУ, які проводили дослідження за своїми темами в цих установах. Якщо за якихось причин це неможливо -- запланувати наукові дослідження цих колекцій лояльними громадянами України-науковцями, які залишилися на окупованих територіях, але ця робота не повинна бути публічною заради безпеки цих громадян і вона повинна бути відповідно оплачена.

• Необхідно якнайшвидше публікувати електронні та паперові каталоги з описами найбільш цінних речей й фотографіями, щоб запобігти їх переміщенню через кордон й продажу на аукціонах.

• Розвивати тісну співпрацю з ЮНЕСКО та іншими всесвітніми та європейськими культурними інституціями у розробці механізму збереження культурних цінностей й запобіганню їх вилучення із Музейного фонду України.

• Провести низку заходів по організації додаткових заходів безпеки для зберігання колекцій, які знаходяться в музеях на лінії зіткнення.

• Можливо має сенс розробити типову інструкцію про захист колекції та спонукати музейні установи до створення переліку найбільш цінних експонатів, які повинні бути евакуйовані першочергово у разі виникнення не тільки воєнної загрози, а й можливо техногенної катастрофи чи природного катаклізму.

* Створити моніторингову групу, яка буде відстежувати публікації у відкритих джерелах про наявні в Криму археологічні дослідження і знахідки, та фіксувати прізвища дослідників і інституції, які проводять розкопки й місце зберігання експонатів.

Сподіваюся, що запропоновані дії зможуть поліпшити існуючу ситуацію і будуть сприяти збереженню нашого спільного культурного надбання.

Размещено на Allbest.ru