Велика війна 1914-1918 рр. у сучасній українській історіографії

Серед усіх регіонів України впродовж останнього десятиліття вже традиційно найбільше досліджень, у тому числі 7 дисертаційних праць, присвячено Галичині. Політику російської окупаційної адміністрації у східній її частині в 1914-1917 рр. дослідила І.Кучера Кучера І.В. Біженський рух у Східній Галичині в 1914--1916 рр. // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія «Історія». -- Вип.10. -- Ужгород, 2004. -- С.42--51; Її ж. Політика російської окупаційної адміністрації в Східній Галичині у 1914--1917 рр.: Автореф. дис.... канд. іст. наук. -- Чернівці, 2005; Її ж. Наслідки політики російського окупаційного режиму для східногалицьких земель (1914--1917 рр.) // Україна соборна: Зб. наук. ст. -- Вип.2. -- Ч.3. -- К., 2005. -- С.253--260.. Слідом за своїми попередниками, на основі широкої джерельної бази, авторка аналізує три періоди російської окупації західноукраїнських земель, однак не вносить якихось принципових уточнень до висновків І.Крип'якевича Петрович І. [Крипякевич І.]. Галичина під час російської окупації: Серпень 1914 -- червень 1915. -- Л., 1915. -- 116 с. та А.Бахтуріної. Наголошується на репресивному характері російського політичного режиму, розкриваються його антиукраїнські заходи, спроби нав'язати галичанам православне віросповідання. І.Кучера доводить, що в умовах воєнного часу російська окупаційна влада намагалася стабілізувати ситуацію у сільському господарстві, промисловості, транспортній, продовольчій, фінансовій та інших сферах. Проте внаслідок поразок 1915 р. регіон зазнав численних реквізицій матеріальних цінностей, руйнувань важливих промислових об'єктів, масовим явищем стало біженство й виселенство.

Упродовж 2009--2010 рр. становищу Галичини в період Першої світової війни було присвячено відразу три кандидатських дисертації Берест І. Соціальне становище населення Східної Галичини і Західної Волині в роки Першої світової війни: Автореф. дис.... канд. іст. наук. -- Л., 2009; Баран І.В. Воєнні дії та руйнування на території Східної Галичини (серпень 1914 -- червень 1915 рр.): Автореф. дис.... канд. іст. наук. -- Л., 2010; Лозинська І.Г. Російські воєнні генерал-губернаторства у Галичині в період Першої світової війни: Автореф. дис.... канд. іст. наук. -- Л., 2010., котрі значною мірою (якщо не повністю) дублюють одна одну, а також попередні праці О.Мазура та І.Кучери. Така ситуація виразно унаочнює проблему координації науково-дослідницької діяльності (зокрема дисертаційних праць). Без сумніву здібним здобувачам доцільніше було б звернути свою увагу на менш досліджені питання вітчизняної історії, у тому числі період 1914--1918 рр.

Особливістю студій І.Береста стало висвітлення історії Східної Галичини та Західної Волині крізь призму людських втрат у час війни, намагання з'ясувати умови виживання населення в ті роки. Також уже традиційно розглядалися різні аспекти репресивної політики російської та австро-угорської влад щодо місцевого населення, біженська проблема, ступінь руйнації економіки. Оцінюючи втрати реґіону, І.Берест наголошує на тому, що «десяткам тисяч жінок Галичини й Волині випала доля вдів та одиначок. Це призвело до появи великої кількості сімей неприродної структури, в яких діти у своєму вихованні були позбавлені батьківського досвіду та ласки, і в яких порушеною виявилася передача етнічної традиції» Берест І. Виселенці та біженці з Галичини та Волині в роки Першої світової війни // Вісник національного університету «Львівська політехніка»: «Держава та армія». -- №571. -- Л., 2006. -- С.201-- 207; Його ж. Сільське господарство Східної Галичини і Західної Волині у роки Першої світової війни // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка: Серія «Історія». -- Вип.1. -- Тернопіль, 2008. -- С.61-69; Його ж. Соціальне становище населення Східної Галичини і Західної Волині в роки Першої світової війни: Автореф. дис.... канд. іст. наук. -- Л., 2009..

І.Баран, намагаючись виокремити наукову новизну своєї праці, акцентує увагу на аналізі бойових дій між військами Центральних держав і Російської імперії на території Галичини в 1914--1915 рр. Баран І.В. Вплив бойових дій на становище міст і сіл Східної Галичини на початку Першої світової війни // Вісник національного університету «Львівська політехніка»: «Держава та армія». -- №652. -- Л., 2009. -- С.46--55; Баран І.В. Галичина на початку Першої світової війни: проблема біженців // Наукові записки Тернопільського національного_педагогічного університету імені В.Гнатюка: Серія «Історія». -- Вип.2. -- Тернопіль, 2009. -- С.72--77; Його ж. Політична діяльність російської окупаційної адміністрації в Галичині (1914--1915 рр.) // Вісник Прикарпатського університету: Серія «Історія». -- Вип.17. -- Івано-Франківськ, 2010. -- С.154--161; Його ж.: Автореф. дис.... канд. іст. наук. -- Л., 2010. Однак, поза тим, завдання його дисертаційного дослідження повторюють попередників -- визначити матеріальні та людські втрати, діяльність російських властей, причини й масштаби біженства та депортаційних процесів тощо. Певне здивування, особливо ж з огляду на те, що автор принаймні зазначає праці своїх попередників, викликає його висновок про те, що «недостатньо розробленими залишилися такі важливі питання, як людські та матеріальні втрати серед мирного населення краю, політика щодо нього австрійської та російської влади, руйнації у промисловій сфері та занепад сільського господарства, проблеми біженців під час відступу російських військ» Баран І.В. Воєнні дії та руйнування на території Східної Галичини (серпень 1914 -- червень 1915 рр.). -- С.6.. І.Баран акцентує увагу лише на політиці Російської імперії щодо Східної Галичини й повністю оминає, принаймні в авторефераті, аналогічну політику австрійської влади, тим самим звужуючи й без того надто обмежену тему свого дослідження. Це призводить до повного замовчування проблем українських біженців на власне австрійських територіях (сумнозвісний Талергоф та інші табори), хоч цьому й присвячено на сьогодні вже чималу літературу. У результаті не вдалося виявити подібні й відмінні риси в політиці обох імперій, ступінь завдання шкоди економіці краю, що мало стати візитною карткою дисертації. Однак найбільш проблемним моментом, на нашу думку, стало звуження автором хронологічних рамок дослідження, адже активні бойові дії велися й після 1915 р. (чого вартий лише так званий «брусиловський прорив»), а суттєві зміни в політиці російської влади на окупованих територіях, власне, і вимагають оцінки з сучасних позицій як безпосередньо військової, так і політичної та соціальної історій.

На відміну від попередніх авторів, І.Лозинська навіть не намагалася якимось чином виокремити в темі дослідження певну «свою» нішу Лозинська І.Г. Російські воєнні генерал-губернаторства у Галичині в період Першої світової війни: Автореф. дис.... канд. іст. наук. -- Л., 2010; Сухий О.М., Лозинська І.Г. Становище українського населення в Галичині на початку Першої світової війни та репресії австрійської влади // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. -- Вип.28. -- Запоріжжя, 2010. -- С.135--139.. Аналізуючи діяльність російських ґенерал-ґубернаторств у Галичині в період Першої світової війни, вона фактично повторила висновки, уже зроблені раніше у працях І.Кучери, О.Мазура, І.Береста, що зумовлено ідентичністю джерельної та історіографічної баз цих досліджень.

Різним аспектам взаємодії Спілки визволення України із західноукраїнськими політичними, громадськими та культурними інституціями присвячено дисертаційне дослідження С.Адамовича Адамович С. Українсько-турецьке військове співробітництво в роки Першої світової війни // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка: Серія «Історія». -- Вип.2. -- Тернопіль, 2002. -- С.114--118; Його ж. Наддніпрянська політична еміграція в суспільно-політичному житті західноукраїнських земель (1914--1918 рр.): Автореф. дис.... канд. іст. наук. -- Чернівці, 2003.. Автор слушно зауважив, що «активна робота СВУ на засіданнях ЗУР, реалізація спільних проектів, виважена позиція в конфліктах керівництва ради та опозиційних груп свідчили про вагомий вплив наддніпрянців на суспільно-політичні процеси у західноукраїнських землях у 1915-1916 рр.» Адамович С. Наддніпрянська політична еміграція в суспільно-політичному житті західноукраїнських земель (1914--1918 рр.). -- С.14.. Однак додаткової арґументації потребує ствердження ним «невисокого рівня професіоналізму» галицьких політиків того часу.

Пам'ятки мемуарної літератури як джерело до історії Східної Галичини періоду Першої світової війни проаналізував І.Петрій Петрій І. Облога та здобуття Перемишля російськими військами у 1914--1915 рр. (За матеріалами преси та спогадами сучасників) // Наукові зошити історичного факультету: Львівський національний університет імені Івана Франка. -- Вип.8. -- Ч.1. -- Л., 2006. -- С.213--222; Його ж. Пам'ятки мемуарної літератури як джерело до історії Східної Галичини періоду Першої світової війни: Автореф. дис.. канд. іст. наук. -- Л., 2010. Див. також: Папакін Г.В. Перша світова війна в рефлексії П.Скоропадського (за матеріалами приватного листування) // Український історичний журнал. -- 2013. -- №3. -- С.80--97.. Як слушно зауважує автор, тут можна віднайти інформацію, котра не потрапляла в поле зору тогочасної преси, недостатньо повно відображена в офіційній документації. Спомини особливо важливі при написанні праць із військової антропології, «культури війни», яких так не вистачає сучасній українській історіографії. Певним чином цю прогалину намагається заповнити Й.Саєвич, досліджуючи побут військовополонених українців у таборах Австро-Угорщини й Німеччини періоду Першої світової війни Саєвич Й.Й. Українські військовополонені в таборах Німеччини: фінансово-господарська і культурно-освітня діяльність (1914--1918 рр.) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: «Держава та армія». -- №571. -- С.244--250; Його ж. Військовополонені українці в таборах Австро-Угорщини і Німеччини в період Першої світової війни: вишкіл та організація побуту: Автореф. дис.... канд. іст. наук. -- Л., 2007..

Нагромаджений масив праць уможливив появу історіографічних узагальнень проблеми «Перша світова війна й Україна». Однією з перших стала стаття О.Реєнта та Б.Янишина в «Українському історичному журналі», а також дисертації Б.Кривошини та В.Великочия Реєнт О., Янишин Б. Україна в період Першої світової війни: історіографічний аналіз // Український історичний журнал. -- 2004. -- №4. -- С.3--37; Кривошипа Б.М. Україна в Першій світовій війні: вітчизняна історіографія. Автореф. дис.... канд. іст. наук. -- Л., 2004; ВеликочийВ.С. Українська історіографія суспільно-політичних процесів у Галичині 1914--1919 рр.: умови становлення, етапи розвитку, особливості: Автореф. дис.... д-ра іст. наук. -- К., 2010; Великочий В.С. Українська історіографія суспільно-політичних процесів у Галичині 1914--1919 рр. -- Івано-Франківськ, 2009.. Задекларована Б.Кривошиною тема дослідження ширша, ніж викладений у праці матеріал. Так, автор оминув цілі напрями, такі, як економічний, соціальний (біженство, діяльність громадських організацій, церкви), реґіональний, «культури війни», звівши все до аналізу праць про бойові дії на українських землях, позицію щодо війни різних політичних сил, а також українське питання в політиці воюючих держав. Зауважимо, що порушені автором проблеми характерні більше для вітчизняної історіографії міжвоєнного періоду та 1990-х рр., і віднайти в них нові, евристично перспективні, теми доволі важко. Сьогодні українські історики значно більше цікавляться соціальними аспектами, що відповідає тенденціям розвитку європейської історіографії другої половини ХХ ст., адже війна -- це не лише бойові дії, але й життя соціуму в режимі екстремального часу, глибокі соціальні, економічні, психологічні, ментальні зрушенні.

У праці В.Великочия ґрунтовно проаналізовано основний масив української історіографії суспільно-політичних процесів у Галичині 1914--1919 рр., визначено проблематику з високим рівнем опрацювання. Можемо погодитися з автором, що «продуктивним є науковий дискурс навколо проблеми впливу війни на розгортання українського національного руху та з'ясування його ролі як самостійного суб'єкта історії. Подальше вивчення цієї теми потребує адекватного врахування комплексу факторів, які визначали політику панівних державних еліт та життєдіяльність людності Галичини. Відмова від показу іноземних режимів як винятково «деструктивних» має супроводжуватися показом заходів імперських чинників із налагодження функціонування різних сфер суспільного розвитку краю» Великочий В.С. Українська історіографія суспільно-політичних процесів у Галичині 1914-- 1919 рр.: умови становлення, етапи розвитку, особливості. -- С.35..

Українська історіографія на сьогодні налічує кілька сотень праць, присвячених різноманітним аспектам проблеми «Перша світова війна й Україна», написаних часто з різних методологічних позицій, у формі монографій, дисертацій, статей чи повідомлень, із більшою чи меншою науковою вартістю та новизною. У зв'язку зі століттям від початку бойових дій значно активізувалися національні історіографії країн-учасниць тієї війни, уже проведено низку наукових та науково-пропаґандистських заходів, у рамках котрих, поки що епізодично, історики знову порушують «старі» питання призвідців світового конфлікту, намагаються покласти відповідальність за його наслідки на якусь одну сторону. Усе це актуалізувало необхідність створення українського наукового синтезу проблеми «Велика війна та Україна», першою спробою якого стала колективна монографія, підготовлена співробітниками Інституту історії України НАНУ та провідними вітчизняними фахівцями із зазначеної проблеми, де, власне, робиться наголос на дослідженні складних процесів у житті воєнного українського соціуму⁸². Книга складається з кількох десятків ґрунтовних розвідок, об'єднаних у сім розділів. Тут, зокрема, розглянуто соціальне становище та повсякденне життя українського суспільства в роки війни (соціально-економічні процеси, добробут, біженство, повсякдення, настрої, становище жінок та дітей), функціонування громадських організацій і релігійне життя в українських ґуберніях Росії та на західноукраїнських землях. Не оминули автори й більш традиційних тем: бойові дії (кампанії Чорноморського флоту, леґіону УСС, діяльність розвідок, військової цензури, російської окупаційної адміністрації в Галичині та на Буковині), міжнародні відносини (вплив війни на народи Центрально-Східної Європи, українське питання в політиці європейських урядів, українсько-турецькі взаємини, москвофільський фактор), політичні питання (націєтворчі процеси, легітимістський рух, СВУ, західноукраїнська інтеліґенція в роки війни, діяльність депутатів російської Державної думи, аналіз регіональної преси). Завершується колективна праця аналізом гетьманату П.Скоропадського та створенням Західноукраїнської Народної Республіки, тим самим долаючи традиційне для вітчизняної історіографії хронологічне роздвоєння при розгляді подій Першої світової війни на українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій.

Таким чином, упродовж останніх двох десятиліть історики зробили чимало у вивченні становища українських земель у роки Першої світової війни, а створений ними фундамент повинен стати хорошою основою для подальших досліджень.

Размещено на Allbest.ru