Документальний склад книги записів Литовської метрики №49 у контексті дослідження соціально-економічної історії Великого князівства Литовського середини 1560 – початку 1570-х рр.
Загальна характеристика періоду 1560–1570-х рр. в історії Великого князівства Литовського, масштабні перетворення в сфері суспільного та соціально-економічного життя. особливості розробки та впровадження реформ, що впроваджувалися за польським зразком.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2017 |
| Размер файла | 53,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Окрему групу документів книги записів №49 становлять нобілітаційні привілеї й привілеї на звільнення від місцевого присуду та його зміни. Цікавий випадок зміни такого присуду зафіксовано у привілеї Сиґізмунда ІІ Авґуста від 4 липня 1568 р., наданого господарському мулярові Антонієві Корнету Влоху. Підставою видачі привілею стала чолобитна того про звільнення його будинку на Віленському передмісті, купленого в муляра Жана Влоха, від міського присуду та віддання під присуд замковий, а також звільнення від «всих подачокъ, которые перед тымъ с того дому хоживали, вызволили» й надання дозволу «в нем шинкъ волный, медом, пивомъ и горелкою шинъкуючи, без даванья капъщизны, до скарбу нашого мети и держати допустили». Рішення великого князя литовського у справі А. Влоха було позитивним, хоча в документах не вказувалася, на підставі яких заслуг господарський муляр отримав такі привілеї. Термін їх дії визначався як «доживотний». Змінити міський присуд на замковий у Луцьку вдалося й господарському дворянинові Василеві Коляді. На свою чолобитну він отримав відповідний привілей Сиґізмунда ІІ Авґуста від 8 серпня 1568 р. На відміну від попереднього документа, у цьому випадку пожалування було обґрунтоване заслугами В. Коляди: «Маючи ласкавый взгляд на службы его, которыми онъ мешкаючи при дворе нашомъ и бываючи посылалъ з росказанья нашого на розные местца для потребъ нашихъ г(о) с(по) д(а) рьских и земскихъ ласку нашу нам заслуговал». Господарський дворянин разом із переводом під замковий присуд також звільнявся від міських плат і, що важливо, господар акцентував увагу:
«Василей Коледа самъ, жона, дети и потомки его с того пляцу и дому помененого не мають и не будуть повинъни николи и в ни - которыхъ речахъ перед врадомъ местскимъ, то естъ войтомъ, бур - мистромъ и радцами оного места Лункого, становити и никому в отъказе быти, и усправедливяти ся одно перед замковымъ вря - домъ тамошнимъ, и то к онымъ только земскимъ шляхетскимъ правомъ усправедливяти ся маетъ» (курсив наш - А.Б.).
Причиною зміни присуду стали певні трансформації меж територіально-адміністративних одиниць, проведені в результаті реформ. Такі зміни безпосередньо торкнулися господарського зем'янина Богдана Григоровича Старунова та його маєтку Гвозної, який до реформи був у структурі Більського повіту, а після реформи відійшов до Бранська на Підляшші. Відповідно на звернення Б. Старунова Сиґізмунд ІІ Авґуст видав привілей від 14 серпня 1568 р., яким «тое именьє его, вышей мененое, все в томъ обрубе на Гвозной с права, присуду, послушеньства и всякое повинъности замку нашого Бельского вынелши и вызволивши, пой право пойляшское и присудъ городовым и земским до Браньска вечне пойдали и симъ листомъ нашимъ подъдаемъ».
Два вміщених у книзі нобілітаційних привілеї дають уявлення про механізм отримання шляхетського титулу, теоретично описаний у Литовських статутах. У першому випадку Григорій Семенович Щит виводив своє шляхетство від діда та батька, які несли земську службу при Полоцькому замку й не практикували міські ремесла. Свої арґументи претендент підкріплював письмовими свідченнями двох шанованих у повіті шляхтичів - дисненського старости й ротмістра Боркулаба Івановича та воронецького державці Оникія Андрійовича Корсака. Такі докази задовольнили Сиґізмунда ІІ Авґуста, який своїм привілеєм від 5 серпня 1568 р. пожалував Г. Щита шляхетським титулом. У другому випадку своє шляхетство «виводили» слонімські бояри Лень Іванович, Марко Климович, Василь Борисович та Петро Ходорович Проствиловичі. Великий князь литовський за їхньою чолобитною вповноважив троцького воєводу Миколая Юрійовича Радивілла здійснити перевірку доводів на отримання шляхетського титулу. У результаті відомості, надані слонімськими боярами, підтвердилися. Зваживши на всі арґументи, Сиґізмунд ІІ Авґуст «тых, вышей помененых, бояръ нашихъ слонимъскихъ Леня Ивановича, Марка Климовича, Василя Борысовича а Петра Ходоровича, и всих потомковъ ихъ за таковымъ повнымъ, до - статочнымъ а яснымъ выводомъ их шляхетства своего з ласки нашое г(о) с(по) д(а) рьское отъ плаченья цынъшу до скарбу нашого земского вечне вызволили и симъ листомъ нашимъ вызволяемъ, и морю звирхности нашое г(о) с(по) д(а) рьское при шляхетстве ихъ зоставуючи, даем и даруемъ имъ то, ижъ оны сами и потомкове их права, свобой, волности, тытулу и заво - ланья почъстивого шляхетьского заровно весполокъ з ыншою шляхтою и рыцерствомъ паньства нашого Великого князтва Литовского уживати и з них ся веселити мають вечными часы».
Відзначимо, що не в усіх випадках арґументи претендентів на «вивід» свого шляхетства спрацьовували139. Зокрема, у великокнязівському листі-підтвердженні від 20 липня 1561 р. господар із-поміж заявлених у чолобитній бояр Шукждиничів підтвердив шляхетський титул лише Янові Павловичу Тибору та його пасинкам Себастьянові й Матеєві Шукждиничам140. Якщо розглянути інші книги Литовської метрики на предмет фіксації в них привілеїв на шляхетство, то ми не знайдемо великої кількості таких нобілітацій. А це вказує на одиничний характер процесу «ушляхетнення» у середині XVI ст.
Підбиваючи підсумки, відзначимо високу інформативність книги записів №49 на предмет дослідження соціально-економічних реформ у Великому князівстві Литовському та на українських землях в його складі. Документальний зміст джерела цікавий і важливий ще й тим, що відбиває перехідний етап у веденні діловодства, розмежування повноважень у плані фіксації документів великокнязівською канцелярією та місцевими судово-адміністративними установами.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальний огляд історії судоустрою українських земель Великого князівства Литовського. Судова реформа 1564-1566 р. Гродські, підкоморські суди. Копні суди як інститут руського-українського звичаєвого права. Судовий процес на українських землях князівства.
диссертация [227,1 K], добавлен 12.05.2011Основні джерела права Великого князівства Литовського. Місцеве звичаєве право. Сеймові постанови і привілеї, як джерела права. Судебник Великого князя Казимира. Статути Великого князівства Литовського. Магдебурзьке, церковне та звичаєве козацьке права.
реферат [39,8 K], добавлен 28.10.2010Історія України як наука, предмет і методи її дослідження. періодизація та джерела історії України. Етапи становлення, розвитку Галицько-Волинського князівства. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Запорізька Січ.
краткое изложение [31,0 K], добавлен 20.07.2010Входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського. "Оксамитова" литовська експансія, "ослов'янення" литовських правителів. Польська експансія на Україну. Кревська унія 1385 року та її наслідки. Процес закріпачення українських селян.
контрольная работа [38,8 K], добавлен 27.03.2016Діяльність Гедиміна на території України. Похід великого литовського князя Гедиміна в українські землі та його наслідки. Українські землі в складі Великого князівства Литовського. Аналіз процесу і сутності входження до складу Литовської держави.
реферат [49,7 K], добавлен 15.11.2022Питання про об'єднання великого князівства Литовського з Польщею в єдину державу. Процес перетворення козацтва на важливий чинник історії українського народу. Іван Богун – один із соратників Б. Хмельницького. Поразка українського війська під Берестечком.
дипломная работа [90,1 K], добавлен 08.01.2011Структурна зміна суспільного устрою у новому державному утворенні – Великому Князівстві Литовському. Особливості становища верств населення, які входили до вершини соціально-станової ієрархії. Середній прошарок населення, духовенство, міщани та селянство.
реферат [26,0 K], добавлен 30.10.2011Становище українських земель у складі Великого Князівства Литовського. Політичний устрій Гетьманщини наприкінці ХVІІ - першій половині ХVІІІ ст. Голод 1932-1933 рр.: причини і наслідки. Соціально-політичне та культурне життя на Україні в 1945-1953 рр.
реферат [43,9 K], добавлен 28.10.2010Українські землі у складі Великого Князівства Литовського; під владою Речі Посполитої; у складі Угорщини, Османської імперії, Московської держави, Кримського ханства. Виникнення Українського козацтва і Запорізької Січі. Соціально-економічні процеси.
презентация [334,2 K], добавлен 06.01.2014Утворення Кримського ханства і його експансія на українські землі. Геополітичне становище українських земель у першій третині ХVІ ст. Відносини Великого князівства литовського з Кримським ханством. Політика Російської імперії щодо Кримського ханства.
курсовая работа [349,7 K], добавлен 13.06.2010Приєднання українських земель до Литви. Політичне і соціально-економічне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського. Формування українського козацтва і Запорозька Січ. Берестейська унія і її вплив на українське суспільство.
курсовая работа [72,9 K], добавлен 29.04.2009Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Устрій українських земель. Політика Литви в українських землях. Від Литовсько-Руської до Польсько-Литовської держави. Кревська унія. Ліквідація удільного устрою. Люблінська унія та її наслідки.
реферат [25,0 K], добавлен 26.02.2009Аналіз передумов включення до складу Великого князівства Литовського та Польщі південно-західних руських земель. Особливості політики великих Литовських князів на українських землях та політичного устрою держави. Причини виникнення українського козацтва.
реферат [22,2 K], добавлен 18.05.2010Розклад феодально-кріпосницької системи як основний зміст соціально-економічного розвитку України першої половини XIX століття. Загальна характеристика основ економічної історії України. Причини падіння кріпосного права в Росії. Розгляд реформи 1861 року.
дипломная работа [82,2 K], добавлен 25.05.2015Подорож із Вільнюса до Луцька - шляхом Великого Литовського князя Вітавта. Оцінка розуміння і значення історичних осіб та вчинків державних діячів-політиків. Тема історії та її продовження на сучасному рівні, роздуми над сучасним, бачення майбутнього.
статья [35,4 K], добавлен 17.04.2010Формування Галицького князівства в другій половині XI століття. Діяльність засновника галицької династії князя Ростислава Володимировича, онука Ярослава Мудрого. Становлення феодального ладу в князівстві з розвитком великого землевласництва - боярства.
презентация [9,6 M], добавлен 15.12.2016Аналіз системи прямого оподаткування на українських землях під владою Литви, Польщі та Речі Посполитої в середині XIV-XVII ст. Основні види податків: данина, подимщина, серебщина, стація. Зближення Великого князівства Литовського з Королівством Польським.
статья [27,9 K], добавлен 11.08.2017Суміжні Україні держави. Реформа феодального землеволодіння. Інтеграція Польщі та Великого князівства Литовського в єдину державу. Головніпричини виникнення козацтва. Порівняльна характеристика становища українських земель у складі Польщі та Литви.
реферат [32,8 K], добавлен 21.12.2008Князь Острозький - один з найбільш впливових магнатів Великого князівства Литовського. Загальна інформація про Костянтина Івановича Острозького. Костянтин Іванович Острозький – видатний полководець. Костянтин Іванович Острозький – захисник православ'я.
реферат [14,0 K], добавлен 08.02.2007Дослідження соціально-економічних і політичних передумов утворення Давньоруської держави. Аналіз основних етапів історії Київської Русі. Характерні риси державного ладу Давньоруської держави. Галицько-Волинське князівство та його історичне значення.
реферат [23,0 K], добавлен 18.05.2010
