Репатріанти та "вороги народу" як маргінальні групи українського суспільства
Ідея застосування поняття маргінальності до характеристики спільноти "ворогів народу", депортованих, репатріантів у радянському суспільстві. Соціальна адаптація репатріантів у повоєнному радянському суспільстві. Соціальний статус родин "ворогів народу".
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2017 |
| Размер файла | 138,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Ця дозована й розтягнута в часі «лояльність» радянської влади ще довго давалася взнаки. Після зняття обмежень по спецпоселенню з північних і східних районів країни з 1958 до 1964 рр. повернулися до попередніх місць проживання (у західні області України) 43 360 осіб. У ході розгляду облвиконкомами матеріалів на них були видані дозволи 39 285 особам, відмовлено у прописці 3 960 громадянам. Виїхали за межі Західної України до розгляду матеріалів 1 779 осіб, проживали без дозволу 400 осіб. Станом на грудень 1965 р. перебувало на розгляді 336 заяв705.
Врешті-решт несправедливо покараних людей начебто звільнили. Але то була напівсвобода, оскільки різного роду дискримінаційні заходи невідступно переслідували їх. Депортація членів родин повстанців тривала майже дев'ять років. На стільки ж років розтяглася й болісна процедура їх повернення у рідні місця.
Слід підкреслити ту обставину, що радянська влада, яка зуміла загнати у віддалені місцевості безвинних людей, так і не спромоглася протягом 19501960-х рр., як, зрештою, і по тому, виразно задекларувати свою позицію щодо них. Не було ухвалено жодного законодавчого акту, який би повністю звільняв тих стражденних людей від наруги, заподіяної їм сталінщиною.
Дуже небагато безвинно покараних дочекалися 1989 р., коли радянське керівництво нарешті було змушене «засудити позасудові масові репресії періоду сталінізму, визнати антиконституційними чинні у 1930-1940-х і на початку 1950-х трійки НКВС-УНКВС, колегії ОДПУ й Особливі наради НКВС-МДБ-МВС СРСР і скасувати винесені ними рішення. Мало сплинути багато десятиліть, щоб рішенням спочатку союзного уряду, а згодом і України були ухвалені закони про реабілітацію жертв політичних репресій. 17 квітня 1991 р. Верховна Рада України засудила масові криваві репресії сталінського режиму. Вперше згадали і про тих, кого тоді називали «мінусниками». Закон України про реабілітацію серед іншого проголошував: «Поновити реабілітованих в усіх громадянських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій, поширивши це право на членів їх сімей».
Сама реабілітація багато в чому здійснювалася неефективно і несистемно, чимало проблем і досі не вирішені. Дотепер не визнані жертвами політичних репресій діти репресованих, які перебували разом із батьками на спецпоселенні, а також діти, народжені дорогою чи у вигнанні. Діти, які з'явились на світ після 1945 р., не підпадають під визначення «діти війни». Український закон, на відміну від аналогічного російського Закон Російської Федерації від 9 лютого 2003 р. N 26-ФЗ «Про внесення змін та доповнень до Закону Російської Федерації "Про реабілітацію жертв політичних репресій"» (зі змінами та доповненнями) передбачає визнання жертвами політичних репресій «дітей, які перебували разом з репресованими за політичними мотивами батьками або особами, які їх заміняли, у місцях позбавлення волі, у засланні та висилці на спец поселенні; дітей, які залишилися у неповнолітньому віці без догляду батьків або одного з них, безпідставно репресованих за політичними мотивами». Стаття 2.1. згаданого Закону викладена наступним чином: «постраждалими від політичних репресій визнаються діти, дружина (чоловік), батьки осіб, розстріляних або померлих у місцях позбавлення волі й реабілітованих посмертно»., не передбачає правовий статус для членів родин реабілітованих і тому не поширюється на них.
У Верховній Раді України й донині блукають різні варіанти нової редакції закону про жертв політичних репресій. Скільки ще часу триватиме ця підготовча робота, ламатимуться списи навколо очевидних речей, - сьогодні важко прогнозувати. Очевидно одне: ті, хто постраждав від злої волі тоталітаризму, мають право на справедливість ще за життя.
Не існує способу відшкодувати біль втрати близьких і рідних, розлучених родин, ненароджених дітей. Неможливо встановити матеріальний еквівалент усіх знущань і поневірянь, голоду й наруги, туги за батьківщиною, близькими й рідними, мрій, котрим не судилося здійснитися. Ціну цього всього знає лише той, хто пережив ті страхіття.
Волинянин Петро Боярчук на шпальтах газети «Волинь» (17 лютого 2005 р.), повертаючись до подій сталінської доби та характеризуючи важкий реабілітаційний процес, висловив точку зору більшості постраждалих від репресій тоталітаризму: «Я належу до дітей, якими, депортуючи їх у складі зрепресованих українських сімей та родин, щедро засівала сталінщина і російську Північ, і всі Сибіри, і деякі інші регіони «необъятной родины» з особливо важкими кліматичними умовами... Сучасна держава таким як я, колишнім дітям спецпоселенців, визнаним нарівні з дорослими у 40-50-х «ворогами народу», щомісячно додає до пенсії 4 гривні. Та ще й стаття чинного закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», яка торкається спецвиселенців, за роки української незалежності не зазнала змін, і про дітей, котрі потерпали чи не більше від дорослих, не згадує жодним словом. Про нас неначе забули. Зате ми ніяк не можемо позбутися споминів, у яких дотепер рвуться серця від криків та плачів...».
Література
1. Красильников С. На изломах социальной структуры: Маргиналы в послереволюционном российском обществе (1917 - конец 1930-х гг.). Новосибирск, 1998.
2. Там же. С. 3.
3. Wuchterl K. Methoden der Gegenwartsphilosophie. 2, verb. u. neuebearb. Aufl. Bern; Stuttgart, 1987. S. 15.
4. Детальніше про метод устої історії див.: Україна модерна. К., 2007. Чис. 11; Схід- Захід. Вип. 11-12. Харків, 2008; Грінченко Г. Усна історія: Методичні рекомендації з організації дослідження. Харків, 2007.
5. Докладніше див.: Hitlers Sklaven. Lebensgeschichte Analysen zur Zwangsarbeit im internationalen Vergleich / Hrsg. von A. von Plato, A. Leh und C. Thonfeld. Wien, 2008 [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://www.zwangsarbeit-archiv.de).
6. Імена замість номерів. Буклет «...То була неволя»: Спогади та листи остарбайтерів / Упор. Т. Пастушенко, М. Шевченко. К., 2006.
7. Толстой Н. Жертвы Ялты // Исследования новейшей русской истории. Париж, 1988. Т. 7; Jacobmeyer W. Vom Zwangsalbeiter zum Heimatlosen Auslaender. Die Displaced Persons in Deutschland. 1941-1945 // Kritische Studien zur Geschichtswissenschaft. Gottingen, 1985. Bd. 65; Bonwetsch Bernd Sowjetische Zwangsarbeiter vor und nach 1945. Ein doppelter Leidensweg // Jahrbьcher fьr Geschichte Osteuropas. 1993. Bd. 41. S. 532546; В боротьбі за Українську державу. Львів, 1992; Земсков В. Репатриация перемещенных советских граждан // Война и общество, 1941-1945: В 2-х кн. Кн. 2. М., 2004. С. 331-359; Шевяков А. Репатриация советского мирного населения и военнопленных, оказавшихся в оккупационных зонах государств антигитлеровской коалиции // Население России в 1920-1950-е годы: численность, потери, миграции: Сб. науч. трудов. М., 1994. С. 195-222; Полян П. Жертвы двух диктатур: Жизнь, труд, унижения и смерть советских военнопленных и остарбайтеров на чужбине и на родине. 2-е изд. М., 2002; Коваль М. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945 рр.) - К., 1999. С. 170-196; Буцько О. Репатріація українських громадян (1944-1946 рр.) // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. пр. Вип. 1. К., 1997. С. 143-158; Гальчак С. На узбіччі суспільства: Доля українських «остарбайтерів» (Поділля, 1942-2007 рр.). Вінниця, 2009; Пастушенко Т. Репатріація українських «остарбайтерів» на батьківщину: 1944-1947 рр. // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. К., 2005. Вип. 9. Ч. 3. С. 123-136; Її ж. Доля українських остарбайтерок в Німеччині та після повернення до СРСР // Тріщина через усе життя. Спогади українських примусових робітниць землі Рейнлад / Каталог виставки - 2007. С. 58-72; Її ж. Остарбайтери з Київщини: вербування, примусова праця, репатріація. К., 2009.
8. Ряжских Є. Проблема ресоціалізації репатріантів у воронезьких проектах усної історії // Схід-Захід. Вип. 11-12. Харків, 2008. С. 236-242.
9. Herbert U. Fremdarbeiter: Politik und Praxis des «Aus^nder-Einsatzes» in der Kriegswirtschaft des Dritten Reiches. Bonn, 1999. S. 489.
10. Земсков В. К вопросу о репатриации советских граждан 1944-1951 гг. // История Цитата за: Вронська Т. Режимно-обмежувальні заходи органів на визволеній території України під час Великої Вітчизняної війни та в перші повоєнні роки // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. Вип. 1. К., 1997. С. 132.
11. Центральний державний архів вищих органів влади України (далі - ЦДАВО України). Ф. Р-2. Оп. 7. Спр. 3022. Арк. 114.
12. Там само. Арк. 117.
13. Державний архів Київської області (далі - ДАКО). Ф. Р-880. Оп. 2. Спр. 68. Арк. 13.
14. Вронська Т. Вказ. праця. С. 139.
15. ЦДАВО України. Ф. Р-2. Оп. 7. Спр. 5820. Арк. 8.
16. Там само.
17. Полян П. Указ. граждан. С. 342.
18. Там само.
19. ЦДАВО України. Ф. Р-2. Оп. 7. Спр. 5820. Арк. 2зв.
20. Там само. Спр. 4255. Арк. 78.
21. Центральний державний архів громадських об'єднань України (далі - ЦДАГО України). Ф. 1 - Оп. 23. Спр. 4351. Арк. 9.
22. Там само.
23. Там само. Спр. 1480. Арк. 225.
24. Там само. Арк. 226.
25. ДАКО. Ф. Р-880. Оп. 2. Спр. 34. Арк. 58.
26. Полян П. Указ. соч. С. 551.
27. Інтерв'ю FL023. Запис 19.01.2006, м. Київ / International Slave and Forced Laborers Documentation Project // Архів Східного інституту українознавства ім. Ковальських.
28. «...То була неволя»: Спогади та листи остарбайтерів. С. 370.
29. Там само. С. 117.
30. Інтерв'ю FL027. Запис 22.04.2005, м. Київ / International Slave and Forced Laborers Documentation Project // Архів Східного інституту українознавства ім. Ковальських.
31. Див. спогади О. Ілляшенка, Л. Борща, В. Кравцова, О. Головатенка у збірнику «.То була неволя»: Спогади та листи остарбайтерів. К., 2006.
32. Інтерв'ю FL014. Запис 09 та 12.09.2005, м. Бровари, Київська обл.
33. Запис 15.04 та 23.05.2005, м. Бровари, Київська обл. / International
34. Laborers Documentation Project // Архів Східного інституту українознавства ім. Ковальських. Інтерв'ю FL015. Запис 26.01. та 8.02.2006
35. Laborers Documentation Project // Архів ім. Ковальських.
36. Див. спогади О. Синяєвої, М. Савченко, Н. Федорук у збірнику «.То була неволя»: Спогади та листи остарбайтерів. К., 2006.
37. Інтерв'ю FL038. Запис 17.10.2005, м. Бровари / International Slave and Forced Laborers Documentation Project // Архів Східного інституту українознавства ім. Ковальських.
38. Інтерв'ю FL032. Запис 12.05.2005, м. Київ / International Slave and Forced Laborers Documentation Project // Архів Східного інституту українознавства ім. Ковальських.
39. «.То була неволя»: Спогади та листи остарбайтерів. С. 371.
40. Інтерв'ю 03. Запис 09.02.2009, м. Київ / Документація примусової праці як завдання збереження пам'яті // Особистий архів Т. Пастушенко.
41. Котляр Л. Моя солдатская судьба // Голокост і сучасність: студії в Україні і в світі. 2008. №1(3). С. 131.
42. Полян П. Указ. соч. С. 557-558.
43. Українська радянська енциклопедія. Т. 10. К., 1985. С. 95.
44. Сталин И. Вопросы ленинизма. М., 1939. С. 510.
45. Там само. С. 511.
46. Там само. С.523.
47. Правда. 1944. 4 листопада.
48. Фицпатрик Ш. Повседневный сталинизм. Социальная история Советской России в 30-е годы: город. М., 2008. С. 20.
49. Інтерв'ю з Миколою А. Запис 18.03.2008. с. Трипілля, Київська обл. / Українські в'язні концтабору Маутхаузен: свідчення тих, хто вижив // Особистий архів Т. Пастушенко.
50. Інтерв'ю FL017. Запис 7 та 8.06.2005, м. Бровари, Київська обл. / International Slave and Forced Laborers Documentation Project // Архів Східного інституту українознавства ім. Ковальських.
51. ДАКО. Ф. Р-880. Оп. 2. Спр. 18. Арк. 196.
52. Інтерв'ю FL005. Запис 22.12.2005, м. Київ / International Slave and Forced Laborers Documentation Project // Архів Східного інституту українознавства ім. Ковальських.
53. Інтерв'ю з Миколою А. Запис 18.03.2008. с. Трипілля, Київська обл. / Українські в'язні концтабору Маутхаузен: свідчення тих, хто вижив // Особистий архів Т. Пастушенко.
54. «...То була неволя»: Спогади та листи остарбайтерів. С. 371.
55. Інтерв'ю FL027. Запис 22.04.2005, м. Київ / International Slave and Forced Laborers Documentation Project // Архів Східного інституту українознавства ім. Ковальських.
56. Інтерв'ю FL015. Запис 26.01. та 8.02.2006, м. Київ / International Slave and Forced Laborers Documentation Project // Архів Східного інституту українознавства ім. Ковальських.
57. «...То була неволя»: Спогади та листи остарбайтерів. С. 194.
58. Цитата за: Смірнова В. Бухенвальдський щоденник В.Є. Галяпи - унікальне документальне свідчення часів Другої світової війни (на матеріалах фондової колекції Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.) // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. ст. К., 2006 - Вип. 10. Ч. 2. С. 237.
59. Антонян Ю. Преступность среди женщин. М., 1992. С. 23.
60. Дети ГУЛАГа, 1918-1956. М., 2002. С. 426, 477.
61. Державний архів Російської Федерації (далі - ДАРФ). Ф. 9414. Оп. 1. Спр. 1227. Арк. 96.
62. Там само. Арк. 235, 238, 243, 245, 249, 255, 261, 262, 269, 271.
63. Там само. Арк. 176-177.
64. ДАРФ. Ф. 8131. Оп. 29. Спр. 1. Арк. 80-81.
65. Там само. Арк. 80-83.
66. Там само. Спр. 7. Арк. 245-246.
67. История сталинского ГУЛАГа. Конец 1920-х - первая половина 1950-х годов: Собр. док. в 7 т. Т. 5: Спецпереселенцы в СССР. М., 2004. С. 688.
68. Гинзбург Е. Крутой маршрут: Хроника времен культа личности. М., 1990. С. 524.
69. Там само. С. 550.
70. Там само. С. 585.
71. Там само. С. 589-560
72. ЦДАГО України. Ф. 263. Оп. 1. Спр. 32371. Арк. 2-2зв.
73. Там само. Арк. 3-3зв.
74. Там само. Арк. 30.
75. Державний галузевий архів СБУ (далі -ДГА СБУ). Ф. 5. Спр. 64155. Арк. 11- 11зв. ДАРФ. Ф. 9479. Оп. 1. Спр. 327. Арк. 64-66.
76. Літопис УПА: Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: директивні документи ЦК Компартії України 1943-1959. Документи і матеріали. Т. 3. К.; Торонто, 2001. С. 40.
77. ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 1125. Арк. 4-6.
78. История сталинского ГУЛАГа. Конец 1920-х - первая половина 1950-х годов. Т. 5. С. 709.
79. 3 Сборник законодательных и нормативных актов о репрессиях и реабилитации жертв политических репрессий. М., 1993. С. 78-79.
80. Реабілітація репресованих: Законодавство та судова практика. К., 1997. С. 85.
81. Сборник законодательных и нормативных актов о репрессиях и реабилитации жертв политических репрессий. С. 119-120.
82. Реабілітація репресованих. Законодавство та судова практика. С. 86.
83. Сборник документов по истории уголовного законодательства СССР и РСФСР: (19531991 гг.). Ч. 1: Законодательство СССР. Казань, 1992. С. 22.
84. Сборник законодательных и нормативных актов о репрессиях и реабилитации жертв политических репрессий. С. 127-128.
85. 689Винниченко І. Україна 1920-1980-х: депортації, заслання, вислання. К., 1994. С. 84-85.
86. Реабілітація репресованих. Законодавство і судова практика. С. 79.
87. Державний архів МВС України (далі - ДА МВС України). Ф. 45. Оп. 1. Спр. 353. Арк. 82, 83зв., 85.
88. Літопис УПА: Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: директивні документи ЦК Компартії України 1943-1959. Документи і матеріали. Т. 7. Кн. 4: 1949-1959. С. 536-537.
89. ' Там само. С. 1 Там само. С.
90. Дети ГУЛАГа. 1918-1956. С. 534-535.
91. Реабілітація репресованих. Законодавство та судова практика. С. 92-94.
92. ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 76. Арк. 147.
93. Там само. Спр. 77. Арк. 182-184.
94. Сборник законодательных и нормативных актов о репрессиях и реабилитации жертв политических репрессий. С. 49-50.
95. Сборник документов по истории уголовного законодательства СССР и РСФСР (19531991 гг.). С. 37-68.
96. ДА МВС України. Ф. 15. Оп. 1. Спр. 121. Арк. 111.
97. Там само. Арк. 271.
98. Епплбом Е. Історія ГУЛАГу. К., 2006. С. 399.
99. ДА МВС України. Ф. 45. Оп. 1. Спр. 417. Арк. 14-13зв.
100. Бугай Н. Народы Украины в «Особой папке Сталина». М., 2006. С. 240.
101. Реабілітація репресованих. Законодавство та судова практика. С. 209.
102. [Електрон. ресурс] Режим доступу: http://www.volyn.com.ua//index.php?ub=5@article=2@arch=306.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблеми походження українського народу. Витоки українського народу сягають первісного суспільства. Трипільська культура. Праслов’яни - кіммерійці. Скіфи - іраномовні кочівники. Зарубинецька культура. Анти і склавини. Лука-Райковецька культура.
реферат [22,3 K], добавлен 29.07.2008Причини визвольної війни українського народу, її хід та рушійні сили. Військова стратегія і тактика Б. Хмельницького. Внутрішня і зовнішня політика Б. Хмельницького. Переяславська рада 1654 р. та її наслідки. Суспільний розвиток українського народу.
контрольная работа [33,5 K], добавлен 19.10.2012Визвольна війна українського народу в 1648-1654 роках. Значна роль реєстрових козаків в боротьбі українського народу проти турецько-татарської агресії. Привілеї даровані королем та царем. Соціальний склад реєстру. Відносини з польсько-шляхетським урядом.
реферат [29,8 K], добавлен 19.12.2013Загострення блокового протистояння як особливість, що характеризує розвиток світових міжнародних геополітичних відносин по завершенні Другої світової війни. Дослідження політики Д. Ейзенхауера щодо питання українського народу в Радянському Союзі.
статья [19,5 K], добавлен 11.09.2017Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу.
реферат [20,5 K], добавлен 04.11.2002Виникнення Запорізької Січі та її роль в історії державотворення українського народу. Військовий та територіальний поділ Вольностей Запорізьких як внесок у суспільно-політичні традиції українського народу. Органи влади та управління Запорізької Січі.
реферат [33,7 K], добавлен 29.11.2008Історіографічні концепції проблеми етногенезу українського народу. Історичні причини міграційних процесів в Україні. Київська Русь, Галицько-Волинська держава та їх місце в історичній долі українського народу. Процес державотворення в Україні з 1991 р.
методичка [72,5 K], добавлен 09.04.2011Геноцид українського народу. Голодомор 1932-1933 років як найстрашніша сторінка в історії українського народу. Різносторонні думки свідків Голодомору в Люботині. Колективізація селянських господарств. Харківська область як центр голодомору в Україні.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 11.12.2014Боротьба українського народу за незалежність і соборність. Українська Народна республіка в 1917-1919 роках. Боротьба українців в роки Другої світової війни. Українська повстанська армія (УПА) як Збройні сили українського народу. УПА на Вінниччині.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 04.01.2011Антропологія - наука про людину. Українська антропологія. Антропогенез. Перші антропологічні свідчення. Антропометричні особливості українського народу. Антропологічний склад українського народу. Федір Вовк — засновник вітчизняної антропології.
курсовая работа [28,9 K], добавлен 13.11.2008Визвольна війна українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького в середині XVII ст., її основні причини та наслідки, місце в історії держави. Характеристика соціально-економічного розвитку України в середині 60-х-початок 80-х р. XX ст.
контрольная работа [24,6 K], добавлен 31.10.2010Війна українського народу проти польського панування під проводом Б. Хмельницького. Мета повстання: знищення польського панування, створення власної держави, ліквідація кріпацтва, феодальної власності на землю, утвердження козацького типу господарювання.
реферат [33,1 K], добавлен 29.04.2009Зміни в державному устрої українського суспільства у ході всенародного повстання 1648 р. Дипломатичні переговори взимку 1649 р., діяльність Б. Хмельницького. Битва під Зборовом. Поразка під Берестечком та її наслідки. Переяславська рада 1654 року.
контрольная работа [35,9 K], добавлен 30.04.2009Умови, в яких формувалися соціологічні погляди видатного громадського і державного діяча, лідера національно-демократичної революції Михайла Грушевського. Ідея суверенності українського народу. Плани М. Грушевського щодо розвитку соціології в Україні.
контрольная работа [24,0 K], добавлен 21.03.2014Історія сарматського світу, її місце в давній історії півдня нашої країни. Менталітет сарматських племен. Боротьба сарматів з Римом в 60-і і 70-і рр. II ст. Матеріальна й духовна культура та мистецтво сарматського народу, його релігійні погляди.
реферат [35,4 K], добавлен 18.08.2014Політичне та економічне положення Царства Польського. Підйом Національно-визвольного руху польського народу, його місце та роль в історії польського народу. Січневе повстання 1863-1864 рр. Створення Королівства Польського на Віденському конгресі.
курсовая работа [88,3 K], добавлен 20.09.2010Географічні кордони, кочовий спосіб життя та військова організація суспільства Скіфії. Характеристика побуту та основних звичаїв скіфського народу. Найголовніші події в історії Скіфії, вторгнення царя Дарія. Соціальний лад та родовід племен Скіфії.
контрольная работа [31,5 K], добавлен 30.01.2011Оцінка національного аспекту, культурної та церковної діяльності Петра Могили та його ставлення до інших віровизнань. Контакт українського народу з молдавським. Київський обласний собор 1640 року. Ідея церковної єдності в творчості Петра Могили.
научная работа [624,0 K], добавлен 15.07.2009Історія створення та існування Запорізької Січі. Роль Запорізької Січі для історії українського народу. Соціальний устрій Війська Запорозького його характеристика та значення. Верховна влада військової ради та адміністративно-судовий апарат.
реферат [13,1 K], добавлен 10.01.2009Постать Івана Мазепи, напрямки її вивчення багатьма істориками різних часів. Негативне ставлення українського народу до Мазепи, його головні причини та наслідки. Соціальна та економічна політика гетьмана, особливості діяльності в галузі культури.
реферат [12,8 K], добавлен 20.09.2011
