Реконструкція структури народжених за черговістю народження та віком матері в Україні в 1995-1998 роках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реконструкція структури народжених за черговістю народження та віком матері в Україні в 1995-1998 роках

П.Є. Шевчук

Анотації

Перехід до низького рівня народжуваності як у Європі, так згодом і в Україні, супроводжувався змінами в її структурі як за віком матері, так за черговістю народження дитини. На жаль, дані про черговість народження дітей за віком матері в 1995--1998рр. виявилися втраченими.

Після відновлення статистичних форм звітності про черговість народження дітей за віком матері з'явилася можливість реконструювати часовий інтервал середини 1990-х за допомогою інтерполяції. Такий підхід дає змогу знайти такі числа народжених, коефіцієнти народжуваності за якими плавно переходять від відомих коефіцієнтів перед лакуною до відомих коефіцієнтів після лакуни. Крім того, підхід із інтерполяцією (ex post) автоматично враховує відкладання народжень за черговістю дітонародження, не потребуючи додаткових гіпотез.

Здійснені розрахунки показують, що з 1996 р. почав зростати середній вік матері при народженні першої, другої, третьої та четвертої дитини. Отримані дані стануть у пригоді під час дослідження структурних зрушень у народжуваності в таких поворотних точках.

Ключові слова: черговість народження дитини, середній вік матері при народженні дитини, повіковий коефіцієнт народжуваності.

П.Є. Шевчук

канд. экон. наук, вед. научн. сотруд.

Институт демографии и социальных исследований им. М.В. Птухи НАН Украины E-mail: pavlo-shevchuk@ukr.net

РЕКОНСТРУКЦИЯ СТРУКТУРЫ РОЖДЕННЫХ ПО ОЧЕРЕДНОСТИ РОЖДЕНИЯ И ВОЗРАСТУ МАТЕРИ В УКРАИНЕ В 1995-1998 ГОДАХ

Переход к низкому уровню рождаемости в Европе и, впоследствии, в Украине, сопровождался изменениями в структуре как по возрасту матери, так и по очередности рождения ребенка. К сожалению, данные об очередности деторождений по возрасту матери в 1995--1998 гг. оказались утраченными.

После восстановления статистических форм отчетности об очередности рождения детей по возрасту матери появилась возможность реконструировать временной интервал средины 1990-х с помощью интерполяции. Этот подход позволяет найти такие числа рожденных, коэффициенты рождаемости по которым плавно переходят от известных коэффициентов перед лакуной до известных коэффициентов после лакуны. Кроме того, подход с интерполяцией (ex post) автоматически учитывает откладывание рождений по очередности деторождения, не требуя дополнительных гипотез. народжуваність вік інтерполяція

Произведенные расчеты показывают, что с 1996г. начал расти средний возраст матери при рождении первого, второго, третьего и четвертого ребенка. Полученные данные пригодятся для исследования структурных сдвигов в рождаемости в таких поворотных точках.

Ключевые слова: очередность рождения ребенка, средний возраст матери при рождении, повозрастной профиль рождаемости.

P. Shevchuk

Ph.D. in Economics, Research Fellow Ptukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine,

Ukraine, 01032, Kyiv, T Shevchenko Blvd., 60 E-mail: pavlo-shevchuk@ukr.net

RECONSTRUCTION OF BIRTH STRUCTURE BY PARITY OF BIRTH AND AGE OF MOTHER IN UKRAINE IN 1995-1998

The transition to low fertility in Europe, and later in Ukraine, was accompanied by changes in the structure of both maternal age, and - most importantly - in the parity of birth. Unfortunately, data on births by parity of children by age of mother in 1995--1998 were lost.

Since the recovery of statistical reports of births by parity there has been an opportunity to reconstruct the mid- 1990 time period using interpolation. This approach makes it possible to find such number of births, whose fertility rates gradually pass from the known coefficients before lacuna to known coefficients after the data gap. In addition, the approach of interpolation (expost) automatically takes into account the delay fertility for childbearing parity, without requiring additional hypotheses.

An important summary measure of age profile of fertility is mean age at childbearing. Implemented calculations show that in 1996 the average age of mother at birth of first, second, third and fourth child began to increase. Given the relatively small incidence of fifth children and the following parities can probably only say that this figure began to rise in mid-1990. These data will be useful in the study of structural changes in fertility in these turning points.

Key words: parity of birth, mean age at childbearing, age specific fertility rate.

Постановка проблеми. В Україні, як і в цілому в країнах Європи, триває трансформація моделі народжуваності, у т. ч. відкладання дітонародження жінками на більш пізній вік. Дуже важливим при цьому є те, дитина якої черговості та на який період відкладається. Проте, до середини 1990-х в Україні спостерігалося певне омолодження материнства і дітонародження відбувалося в усе більш молодому віці. У зв'язку з перезатвердженням у 1994 р. Міністерством юстиції України форми актових записів, інформацію про порядковий номер народженої дитини перестали подавати, і з 1995 р. такі дані виявилися втраченими до їх відновлення в 1999 р. У наступні роки, із отриманням нових даних про народжуваність за черговістю дитини, стало очевидно (що буде детально показано нижче), що саме в середині 1990-х відбувся злам тенденції омолодження материнства та перехід до його постаріння.

Актуальність теми (зв'язок із науковими і практичними завданнями). Із наукового погляду, важливо мати достатньо надійну інформацію для вивчення процесу зміни календаря народжень, а саме: щодо розподілу народжень певної черговості за віком матері і, зокрема, середнього віку матері при народженні дитини відповідного порядку; щодо динаміки інтергенетичних інтервалів, що є важливими критеріями зміни моделі народжуваності. Це стосується як умовних, так і реальних поколінь жінок.

З практичного боку, глибоке розуміння трансформаційних процесів у структурі народжуваності є важливим для розробки демографічних прогнозів і реконструкції неповних або дефектних рядів статистичних даних.

З огляду на те, що саме в середині 1990-х в Україні відбулася зміна тенденції омолодження материнства, актуально деталізувати процес трансформації структури народжуваності за черговістю народження дітей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій та невирішені раніше частини загальної проблеми. Єдиним дослідженням із реконструкції народжених за чергою народження в Україні є робота В. Яворского (V Yavorsky) [1]. На жаль, вона була опублікована саме в той рік, коли публікація статистичних даних про черговість дітонародження відновилася і нова отримана інформація ще не була доступна. Уже тоді автор відмічав необхідність урахування "... зміщення з часом структур новонароджених за віком жінок для різних черговостей народжень, виявлення його причин і закономірностей" [1, С. 214]. Зрозуміло, що на той час не було можливості зробити ґрунтовні припущення про майбутню динаміку показників народжуваності за віком матері і черговістю народження. До того ж коефіцієнти, на яких базується оцінка В. Яворского, обчислені з урахуванням поточної оцінки чисельності жінок. Тепер є можливість скористатися уточненою оцінкою чисельності жінок за віком, здійсненою Держстатом України після проведення перепису 2001 р., а також доступними даними про зміну моделі народжуваності в подальші роки (після років, за які дані втрачені).

Таким чином, новизна даного дослідження полягає у:

— використанні даних про народжуваність за черговістю, типом поселення та шлюбним станом матері, які на момент виходу статті В. Яворского не були доступні;

— використанні уточненої оцінки чисельності жінок репродуктивного віку, що теж у дослідженні В. Яворского використано бути не могло;

— використанні іншої бази даних, яка уможливила застосування принципово інакшого підходу до відновлення структури народжених за період 1995--1998 рр. на основі інтерполяції коефіцієнтів народжуваності.

Зазначене вище дає змогу більш коректно врахувати зміни у структурі народжуваності, які відбулися саме в цей період.

Мета статті - відновити вірогідну кількість народжених за черговістю народження та віком матері, узгоджену з відомою кількістю народжених за віком матері та за типом поселення в Україні в 1995--1998 рр.

Виклад основного матеріалу (дослідження і отримані результати). Дані про народжених за віком матері та черговістю народження містяться у формах статистичної звітності 2-а (1980--1987 рр.), Р-241 (1988--1994 рр.), Н-6 (починаючи з 1999 р.). В 2002 р. Держстатом України запроваджено форму Н-6р, у якій діти, вік матері яких невідомий, уже розподілені за відповідними черговостями народження, а з 2003 р. у цій формі розподіл зроблений також і за черговістю. При реконструкції за 1994--1998 рр. використані дані форми Н-3 (Розподіл народжених за національністю та віком матері), оскільки форми Н-1 (Розподіл народжених за віком та шлюбним станом матері) та Н-2 (Розподіл народжених за віком матері та батька) містять групування лише за п'ятирічними віковими групами. Оскільки до 2002 р. Держстат України не застосовував форму, що відповідає сучасній Н-6р, то в даному дослідженні в основі підготовчих розрахунків взято форму Н-6. Використано, як уже згадувалося вище, відомості про чисельність жінок за міжпереписний період 1990--2001 рр., вже перераховані Держстатом України з урахуванням даних перепису 2001 р.

Первинна підготовка даних здійснена за найбільшої деталізації "розрізів": за типом поселення, за шлюбним станом, за черговістю народження до одинадцятої і більше, оскільки діти з невідомим віком матері та черговістю народження по-різному розподіляться залежно від шлюбного стану матері. Так, найбільша частка жінок із п'ятьма і більше народженнями була в 1988 р. серед сільських жінок, які подавали заяву спільно з батьком дитини (8,4 %). Проте згодом від такої форми реєстрації відмовилися, і "пальма першості" в народженні п'яти і більше дітей в останнє десятиліття належить сільським жінкам, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі - 6,0 проти 4,0 %. Якщо розглядати дані лише за типом поселення, то питома вага народжень п'ятої та вищих черговостей та більше становить 4,6 %. Тому видається доцільним не деталізувати обчислення для більш високих черговостей народжень. Прийнято також обчислювати народжуваність для жінок у віці від 15 до 49 років. Тому на першому етапі наявні дані були згорнуті до відповідних вікових меж і до черговості п'ятеро і більше дітей.

Після цього було здійснено розподіл народжених, вік матері яких невідомий, пропорційно повіковому профілю відповідної черговості, як і тих, чия черговість була невідомою. Для тих років, за які був відсутній повіковий профіль тих, чия черговість була невідома, розподіл був здійснений пропорційно повікому профілю відповідного розрізу в цілому. Слід зазначити, що максимальна частка народжених, вік матері яких невідомий, становить 2,5 %, а найбільша питома вага показника кількості дітей невідомої черговості становила 2,4 % за досліджуваний період (1980--2013 рр.).

Найбільш логічним є використання повікових коефіцієнтів народжуваності за однорічними віковими групами, оскільки це дозволяє автоматично врахувати зміни як у віковій структурі народжуваності, так і у віковій структурі жінок репродуктивного віку з часом. Саме на цьому етапі стає найбільш очевидним, що перевага цього підходу над методом, використаним В. Яворским, полягає в доступності даних після років із прогалиною реєстрації. Ця перевага є істотною, оскільки тепер достеменно відомо, в якому напрямі і з якою швидкістю відбувалося зміщення за віком матері народжень відповідної черговості, що не могло бути відомо у 1999 р.

Очевидно, що при застосуванні метода інтерполяції між відомими точками, інтерпольовані величини розмістяться строго між заданими. Тому перехід відбувається плавно (рис. 1).

Рис. 1. Повікові коефіцієнти народжуваності дітей першої черговості за віком матері в Україні (фактичні та реконструйовані)

Джерело: для 1994 та 1999 рр. розраховано автором за даними Держстату України, для 1995--1998 рр. - реконструкція автором відповідно до методу, описаному в цій статті.

Рис. 2. Вікові коефіцієнти народження дітей першої черговості за віком матері в Україні з а розрахунком В. Яворского (для 1999 р. - фактичні дані)

Джерело: для 1994--1998 рр. [1, С. 216--220], для 1999 р. - розраховано автором за даними Держстату України.

Натомість метод "точного розрахунку" В. Яворского не враховує зміщення народжень за віком, яке відбулося за період 1995--1998 рр., що призводить до недооцінки народжуваності у віці 22 роки і старше для дітей першої черговості (рис. 2), тож недооцінюється явище старіння материнства.

Недооцінка народжуваності дітей першої черговості за методом "точного розрахунку" призводить до переоцінки чисельності дітей другої та наступної черговості. Через те, що така похибка зумовлює подібність кривих повікових коефіцієнтів народжуваності як для других, так і для третіх черговостей, можна навести коефіцієнти народжуваності лише для третіх дітей (рис. 3).

Інтерполяція між відомими даними 1994 р. та 1999 р. дає більш правдоподібний результат, за якого коефіцієнти реконструйованих років поступово наближаються до 1999 р. (рис. 4).

Рис. 3. Вікові коефіцієнти народження дітей третьої черговості за віком матері в Україні за розрахунком В. Яворского (для 1999 р. - фактичні дані)

Джерело: для 1994--1998 рр. [1, С. 216--220], для 1999 р. - розраховано автором за даними Держстату України.

Рис. 4. Вікові коефіцієнти народження дітей третьої черговості за віком матері в Україні (фактична й інтерпольована)

Джерело: для 1994 та 1999 рр. розраховано автором за даними Держстату України, для 1995--1998 рр. - реконструкція автора відповідно до методу, описаному в цій статті.

Коефіцієнти народжуваності для четвертих, п'ятих і дітей вищих черговостей, отримані за допомогою різних методів, відрізняються настільки незначно, що складно сказати, що є причиною відмінностей: коректність методу чи відмінність знаменника у коефіцієнтів.

Якщо розглянути інтерполяцію коефіцієнтів народжуваності за черговістю народження дитини та віком матері на широкому віковому інтервалі, то логічність методу інтерполяції стає очевидною. Наприклад, на рис. 5 представлено динаміку фактичних і обчислених за допомогою лінійної інтерполяції коефіцієнтів народжуваності 2-ї черговості за окремими віковими групами міських жінок.

Рис. 5. Народжуваність серед міських жінок окремих вікових груп дітей другої черговості (фактична й інтерпольована)

Джерело: для 1995--1998 рр. - реконструкція автора відповідно до методу, описаному в цій статті, решта - розраховано за даними Держстату України.

Таблиця 1. Реконструйований розподіл чисельності народжених в Україні дітей за віком матері, черговістю народження та типом поселення в 1995 р.

Джерело: дані обчислено автором за методом, описаним у цій статті. ISSN2072-9480. Демографія та соціальна економіка, 2015, № 1 (23)

Таблиця 2. Реконструйований розподіл чисельності народжених в Україні дітей за віком матері, черговістю народження та типом поселення в 1996 р.

Джерело: дані обчислено автором за методом, описаним у цій статті.

Таблиця 3. Реконструйований розподіл чисельності народжених в Україні дітей за віком матері, черговістю народження та типом поселення в 1997 р.

Джерело: дані обчислено автором за методом, описаним у цій статті.

Таблиця 4. Реконструйований розподіл чисельності народжених в Україні дітей за віком матері, черговістю народження та типом поселення в 1998 р.

Джерело: дані обчислено автором за методом, описаним у цій статті.

Необхідно вказати, що ідея лінійної інтерполяції в усіх варіантах (за віком матері, типом поселення й черговістю народження) виявилася найкращою не лише через простоту, а й внаслідок усунення будь-якої суб'єктивності у виборі виду функції та періоду апроксимації. Крім того, подальша корекція даних навіть усуває лінійність початкової гіпотези. Так, отримані на початковому етапі коефіцієнти народжуваності за віком матері, типом поселення та черговістю народження потрібно помножити на середньорічну чисельність жінок відповідного віку та календарних років. Повікові суми отриманих таким чином народжених за черговістю треба підігнати до загального числа народжених жінками відповідного віку та календарного року, отриманих за даними форми Н-3 Держстату України та попередньо скоригованих на народжених жінками невідомого віку. Таким чином отримуємо остаточний розподіл народжених за віком матері, типом поселення та черговістю народження (табл. 1--4).

У більшості випадків після корекції на зареєстроване сумарне число народжень за віком матері коефіцієнти за віком матері та черговістю народження змінюються не значно, що можна спостерігати на прикладі міських жінок у віці 23 роки, які народили третю дитину (рис. 6).

Ри...