Ретроспективний аналіз становлення та розвитку Кам’янець-Подільської чоловічої гімназії в 1887-1888 навчальному році

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ретроспективний аналіз становлення та розвитку Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії в 1887-1888 навчальному році

Директором гімназії був Фірсов Михайло Єгорович, який по закінченню історико-філологічного факультету університету св. Володимира, отримав вчений ступінь кандидата наук і був нагороджений орденами св. Станіслава 2-го та 3го ступеня та орденом св. Анни 2-го та 3-го ступеня. Обов'язки інспектора гімназії виконував Олександр Павлович Пучковський, випускник того ж університету, кандидат наук, який був удостоєний орденів св. Станіслава 3-го ступеня та св. Анни 3-го ступеня.

Закон Божий викладали Олексій Михайлович Оппоков - дійсний студент Київської духовної академії та ксьондз Павло Антонович Вишинський - магістр Богослов'я Санкт- Петербурзької римо-католицької академії. До складу викладачів-мовників входили кандидати наук: Іван Кузьмич Михалевич (викладач словесності), Лев Петрович Максимов (викладач російської і церковнослов'янської мови) та Павло Іванович Барсов (викладач російської та латинської мови). Древні мови викладали: Микола Сильвестрович Дорожинський, Антон Павлович Писаревський, Сергій Іванович Пономарів, Леонід Петрович Сахаров та Михайло Іванович Гринчак. Учителем латині був Федір Петрович Сандір. Колишні випускники університету св. Володимира Олександр Єфимович Подуст, Микола Адамович Конопацький та Микола Миколайович Зененко навчали учнів математики і фізики. Протягом 28-ми років у Кам'янець- Подільській чоловічій гімназії працював на посаді вчителя географії Євгеній Михайлович Вошинін. Історії та географії навчав також Петро Степанович Любарський, випускник історико- філологічного факультету Харківського університету [3].

Майже весь викладацький склад працював також і в місцевій Маріїнській жіночій гімназії.

Обов'язки секретаря педагогічної ради, бібліотекарів, завідуючого магазином навчальних посібників для бідних учнів, членів господарського комітету та членів екзаменаційної комісії для здійснення спеціальних зрізів знань - в звітному році виконували ті ж особи, що і в попередньому 1886 - 1887 навчальному році.

Цікавим фактом є той, що окремі працівники навчального закладу зі спеціальних коштів гімназії та з дозволу піклувальника округу мали змогу отримати в згадуваному навчальному році одноразову грошову допомогу в розмірі від 50 до 300 рублів [3].

Протягом вказаного року учителя древніх мов М.І. Гринчака за вислугою років було переведено до колежських асесорів, а учителя німецької І.К. Калиновського - до статських радників.

Відомо, що 27 грудня 1887 року Імператором за відмінну службу було присвоєно орден св. Анни 2-го ступеня директору гімназії - М.Є. Фірсову

Орденом св. Анни 3-го ступеня були нагороджені виконуючий обов'язки інспектора А.П. Пучковський та учитель словесності І.К. Михалевич [3].

Відповідно до особливих розпоряджень по гімназії з 1887 - 1888 навчального року прийом учнів до підготовчого класу було скасовано, але дозволено додати по одному уроку російської словесності в обох відділеннях VII класу. Дозволено також розділити викладання французької у 2-их та 3-іх класах і Закону Божого православного сповідання в 2-их класах на паралелі. Витрати на оплату вказаних уроків покривалися зі спеціальних коштів гімназії. Ухвалено з початку 1888 року збільшити плату за навчання з 40 до 50 рублів. При цьому плату за підготовчі класи на останнє півріччя було збережено на рівні 30 рублів [3].

Звільнялися від плати за навчання в звітному році дві категорії учнів:

- діти викладачів середніх навчальних закладів та діти вчителів нижчих училищ;

- діти з бідних сімей.

Окремі учні гімназії отримували іменні стипендії (в сумі від 600 до 3000 рублів) та допомогу.

Поряд із навчанням проводилися також і літературно-музичні ранки. Тут виконувалися увертюри, хорові твори, грав оркестр, учні читали вірші та співали народні пісні [3].

Час від часу гімназію відвідували високопоставлені особи. Так, до прикладу, 2 вересня 1887 року в гімназію прибув член Ради міністрів і голова вченого комітету при цьому міністерстві Олександр Іванович Георгіївський в супроводі директора тульської гімназії старшого радника Сергія Миколайовича Попова. Протягом триденного перебування в м. Кам'янці він щоденно відвідував гімназію, був присутній на уроках Закону Божого православного сповідання, уроках словесності, російської, церковнослов'янської, древніх і нових мов, географії і історії, а старший радник С.М. Попов відвідував уроки математики, фізики та ін. Крім того, вони ознайомилися з фондом учнівської та фундаментальної бібліотек гімназії, були присутні на службі в гімназійній церкві, а ще запрошували педагогів до себе в квартиру з метою ознайомлення з методами навчання та робили зауваження, давали поради з різних освітніх питань. 6 листопада 1888 року в гімназію прибув Преосвященний Донат, Єпископ Подільський і Брацлавський. Метою його візиту було відвідування уроків Закону Божого православного сповідання. При чому у кожному відвідуваному класі Єпископ самостійно проводив опитування серед учнів за заданими їм уроками, виправляв помилки та пояснював незрозуміле. Після кожного уроку проводив з учнями бесіди повчального характеру.

В травні 1888 року Єпископ був присутнім на іспитах з Закону Божого, де приймав активну участь в опитуванні учнів, давав поради щодо вступу у вищі навчальні заклади, благословляв їх [3].

Станом на 1 серпня 1887 року в гімназії числилося 483 учні. На 16 серпня - день відкриття навчальних занять - в Кам'янець-Подільську чоловічу гімназію було прийнято 34 учні: 26 - за результатами екзаменів, 8 - за свідоцтвами з інших гімназій. За період з 1 по 16 серпня вибуло 3 учні. Таким чином 16 серпня 1887 року до занять приступило 514 учнів [3].

Згадана кількість учнів була розділена наступним чином:

- по класах (в підготовчому - 7; в двох перших - 73; в двох других - 85; в двох третіх - 89; в двох четвертих - 59; в двох п'ятих - 62; в двох шостих - 46; в двох сьомих - 48 і в восьмому - 45 учнів);

- за віросповіданням (православного віросповідання - 252; римо-католицького - 196; армяно-григоріанського - 2; лютеранського - 11 і іудейського - 53);

- за статусом (діти дворян і чиновників - 329; діти духовенства - 28; міщан - 89; селян - 47; іноземців - 21);

- за віком (восьмирічних - 1; дев'ятирічних - 8; десятилітніх -36; одинадцятилітніх - 62; дванадцяти років - 63; тринадцяти - 58; чотирнадцятилітніх - 69; п'ятнадцятилітніх - 48; шістнадцятилітніх - 46; сімнадцяти років - 38; вісімнадцяти - 37; дев'ятнадцяти - 27; двадцятирічних - 3; двадцятиоднорічних - 6 і двадцятидворічних - 2 учні) [3].

Загалом по гімназії одну французьку мову вивчало 226 учнів, одну німецьку - 168, а обом новим мовам - 40.

239 з усіх учнів, що навчалися в гімназії, проживали з батьками, 68 - з родичами, 180 в гуртожитку, решта 18 - в родинах, з дітьми яких займалися репетиторством.

За звітний період до гімназії прибуло 10 учнів, а вибуло - 73 вихованці: 1 - помер, 2 вибули за хворобою, 51 по проханню, в тому числі 5, відповідно до рішення педагогічної ради і 19 відраховано. Відрахування проводилося з наступних причин:

- за неявку на заняття - 6;

- за несплату - 3;

- за неуспішність - 4;

- за погану поведінку - 2;

- відповідно до цирк. М. Н. Пр. від 18 червня 1887 року №9255-3;

- відповідно до цирк. М. Н. Пр. від 21 липня 1883 року №9408-1 [3].

Особливо важливе значення мають протоколи засідань педагогічних та господарських рад, конференцій окремих гімназій. У них зберігаються дані про розподіл навчальних годин між учителями, ставлення останніх до вирішення важливих питань діяльності навчального закладу, до учнів, їх успішності і поведінки тощо [5].

Педагогічна рада в повному складі засідала 29 разів на рік: 14 - в першому півріччі і 15 - в другому.

Розпорядженнями на наступний рік було прийнято наступне: допускати в гімназії дітей з пристойних сімей; обмежувати число учнів євреїв до 10%, а в Санкт-Петербурзі і Москві до 3%; керівникам навчальних закладів приймати учнів відчислених з інших закладів з відміткою 4 за поведінку; не допускати видачі книг з бібліотеки, які не мають стосунку до освіти учнів; про те, як слід педагогам відноситись до своїх службових обов'язків у виховній роботі; про кількість письмових вправ з перекладу з древніх мов на російську, про правильність проведення уроків та іспитів в 5 і 7 класах.

На засіданні 21 серпня 1887 обговорювались питання про необхідність з 1 січня 1888 року збільшити плату за навчання до 50 рублів за рік, що призведе в свою чергу до зменшення спецкоштів для витрат паралельних відділів. На засіданні 31 серпня 1887 року подано клопотання до Піклувальника округу про поділ на паралелі французьку мову в 2 і 3 кл. т Закон Божий в 2 кл. У розпорядженні з 1 липня 1885 р. вказані наступні автори, уривки творів яких за рішенням ради були дозволені для читання вихованцям: Тургенєв, Гончаров, Лермонтов, Гоголь, Пушкін, Бєлінський, Аксаков, Грибоєдов, Толстой, Шиллер, Шекспір, Гете, Байрон, Мольєр, Жюль Верн, Густав Емар та ін. [3].

Постановою від 14 березня 1888 р. вирішено закрити паралельні відділення при 6 і 7 класах.

Комісія викладачів під керівництвом директора на засіданнях обговорювали питання допуску до екзаменів вихованців. Особливе значення в цьому питанні надавалось моральній зрілості [4].

За звітний рік екзаменаційна комісія засідала 5-ть разів, під час яких склали іспит 45 осіб: 26-ть із них на звання аптекарських учнів; 12-ть - на пільгу 3 розряду воєнної служби; 3-ри - сільського вчителя і вчительки; 2-ва - домашніх вчительок і 2-ва - вчителя повітового училища.

Під час перевірки письмових робіт випробувальною комісією не всі роботи вихованців гімназії були визнані задовільними. Випробувальна комісія зверталися до попечителя округу з проханням допустити цих вихованців до усних випробувань “зрілості” [4].

Іспит склали успішно і отримали свідоцтво: 10-ть аптекарських учнів, на пільгу 3 розряду воєнної служби 5-ть осіб, домашня вчителька французької мови 1 особа, учитель математики повітового училища 1 особа.

Бібліотека Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії розпочала діяльність 1834 року. Основу її фонду склала література закритих училищ та дублети Вінницької гімназії. Початковий фонд становив 1057 примірників [6].

У 30 - 50-ті pp. XIX ст. бібліотека Кам'янець- Подільської чоловічої гімназії була єдиною як для вчителів, так і для учнів. Очолювали її спочатку вчитель російської мови Ф. Марчевський, а з 1852 р. - учитель історії Маліновський. У 60-х роках XIX ст. бібліотека поділилася на фундаментальну та учнівську. Оскільки в штаті гімназії посади бібліотекаря не було, його обов'язки виконували викладачі, обрані педагогічною радою. У різні роки фундаментальну бібліотеку гімназії очолювали А. Воробйов, Г. Голубовський, О. Васильєв, І. Міхалевич, П. Любарський, А. Макушин, учнівську - Є. Підговецький, Н. Грієльський, Г. Вергун, С. Ніколаєв [1].

На 1 січня 1888 р. в фундаментальній бібліотеці налічувалось 4178 назв в 9872 томах, в тому числі протягом 1887р. було придбано 81 назв в 229 томах на суму 453 рубля 45 к.

На 1 січня 1888 р. в навчальній бібліотеці налічувалось 676 назв, в тому числі протягом 1887 р. було придбано 87 назв в 196 томах на суму 334 рублів 71 к.

На 1 січня 1888 р. в фізичному кабінеті числилось 393 інструменти і прилади, 16 з яких придбано на суму 191 рубель 55 к.

На 1 січня 1888 р. кількість технічних засобів складало 625 одиниць: 229 лексиконів, 243 одиниці атласів, глобусів, географічних та історичних карт, 30 прописів, 123 одиниці моделей та інших предметів для малювання. В 1887 р. придбано 77 одиниць технічних засобів.

На 1 січня 1888 р. в магазині навчальних посібників для бідних учнів числилось 237 назв в 1724 томах, 1887 р. придбано 10 назв в 10 томах на суму 11 руб.

Питання про допуск вихованців 8 кл. до іспитів вирішувала комісія педагогів цього класу під головуванням директора, 7, 8 і 9 березня 1888 р., особливого значення при цьому надавали моральній вихованості та смиренності учнів. На початок іспитів всіх учнів гімназії числилось 451. До іспиту не допускались з причини невихованості, не підготовленості в науках та хвороби.

Враховуючи, що книгозбірнями опікувалися бібліотекарі за сумісництвом з викладацькою діяльністю, які іноді мали помічників, обов'язкова видача книг, як наприклад, в учнівській книгозбірні, проводилася переважно в неділю після обідні, а також в інші дні за потребою учнів та викладачів [2].

Висновок

гімназія кам'янець подільський навчальний

Ретроспективний аналіз становлення та розвитку Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії в 1887 - 1888 навчальному році дозволив зробити висновок, що звернення до історії гімназій краю, виявлення та дослідження багатющої джерельної бази, що залишилася внаслідок їхньої діяльності, узагальнення набутих наукових досліджень в українській історіографії має важливе значення для сучасної історико- педагогічної науки. Так як питання джерельної бази та історіографії гімназійної освіти на Поділлі в зазначений період ще не були предметом окремого дослідження.

Література

1. Державний архів Хмельницької області, ф. 319, оп. 1, спр. 1027, арк. 91, 93.

2. Там само, ф.67, оп.1, спр. 499, арк. 52 -- 53.

3. Отчетъ о состоянии Каменецъ-Подольской гимназии за 1887/8учебный годъ /сост. секретарь педагогического совъта П.С. Любомарский). --Каменецъ-Подольскъ. --“Русская типографія” М. Гликина. -- 1888. -- С. 1 -- 53.

4. Отчетъ о состоянии Каменецъ-Подольской гимназии за 1888/9 учебный годъ / сост. секретаръ педагогического совъта П.С. Любомарский). -- Каменецъ-Подольскъ. -- “Русская типографія ” М. Гликина. -- 1980. -- С. 43 -- 45.

5. Сесак І.В. Гімназійна освіта на Поділлі: становлення, розвиток, історіографія та джерельна база (друга половина ХІХ -- початок ХХ століття) / І.В. Сесак // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук. праць. -- Кам'янець- Подільський: ОІЮМ, 2006. -- Т. 7: мат. третього круглого столу “Культура, освіта і просвітницький рух на Поділлі у ХУІІІ -- на поч. ХХст.” -- С. 262 -- 269.

6. Сесак І.В. З історії бібліотеки Кам'янець- Подільської чоловічої гімназії (XIX ст.) / І.В. Сесак. --Кам'янець-Подільський: Абетка, 1999. -- С. 234.

7. Сесак І.В. Освіта на Поділлі. У 2-х частинах. Ч. ІІ. Середні навчальні заклади Поділля у другій половині ХІХ -- на початку ХХ ст. / І.В. Сесак. -- Кам'янець-Подільський: Абетка, 1999. -- 184 с.

Размещено на Allbest.ru