Герої та антигерої в історичній пам’яті жителів Донбасу та Галичини: порівняльний аналіз
Порівняльний аналіз героїв та антигероїв в історичній пам’яті жителів Донбасу та Галичини. Дослідження регіональних відмінностей у формуванні історії. Аналіз характеристик відомих особистостей, за якими респонденти відносять їх до героїв та антигероїв.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.12.2017 |
Размер файла | 79,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Герої та антигерої в історичній пам'яті жителів Донбасу та Галичини: порівняльний аналіз
Прядко Оксана Володимирівна
аспірант кафедри філософії та соціології
Анотація
У статті здійснюється порівняльний аналіз героїв та антигероїв в історичній пам'яті жителів Донбасу та Галичини. Наводяться результати дослідження, проведеного кафедрою філософії та соціології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках дослідницького проекту «Життєві світи Сходу та Заходу України: рух назустріч». Формулюється висновок про те, що думки мешканців Донбасу та Галичини щодо героїв та антигероїв України суттєво відрізняються, що зумовлюється регіональними відмінностями у формуванні історичної пам'яті. Підкреслюється, що проблема визначення героїв та антигероїв України потребує подальшого вивчення та переосмислення у зв'язку з подіями, що відбуваються сьогодні в Україні. Особлива увага приділяється аналізу причин вибору тих чи інших героїв чи антигероїв, зокрема тих характеристик відомих особистостей, за якими респонденти відносять їх до тієї чи іншої категорії.
Ключові слова: історична пам'ять, герої, антигерої, Донбас, Галичина.
герой історичний донбас галичина
Аннотация
В статье осуществляется сравнительный анализ героев и антигероев в исторической памяти жителей Донбасса и Галичины. Приводятся результаты исследования, проведенного кафедрой философии и социологии Луганского национального университета имени Тараса Шевченко в рамках исследовательского проекта «Жизненные миры Востока и Запада Украины: движение навстречу». Формулируется вывод о том, что мнения жителей Донбасса и Галичины по героев и антигероев Украины существенно отличаются, что обусловлено региональными различиями в формировании исторической памяти. Подчеркивается, что проблема определения героев и антигероев Украины требует дальнейшего изучения и переосмысления в связи с событиями, происходящими сегодня в Украине. Особое внимание уделяется анализу причин выбора тех или иных героев или антигероев, в частности тех характеристик известных личностей, по которым респонденты относят их к той или иной категории.
Ключевые слова: историческая память, герои, антигерои, Донбасс, Галичина.
Annotation
The article compares the heroes and antiheroes in the historical memory of the inhabitants of Donbass and Galicia. The results of a study conducted by the Department of Philosophy and Sociology of the Lugansk National Taras Shevchenko University are presented in the framework of the research project «Life Worlds of the East and West of Ukraine: the Move Towards Halfway». The conclusion is drawn that the opinions of the inhabitants of Donbass and Galicia on the heroes and antiheroes of Ukraine differ significantly, which is due to regional differences in the formation of historical memory. It is emphasized that the problem of defining heroes and antiheroes of Ukraine requires further study and rethinking in connection with the events taking place today in Ukraine. Particular attention is paid to the analysis of the reasons for choosing certain heroes or antiheroes, in particular those characteristics of well-known personalities, according to which respondents classify them in one or another category.
Keywords: historical memory, heroes, anti-heroes, Donbass, Galicia.
Одним із важливих чинників інтеграції/дезінтеграції сучасного українського суспільства є такий соціокультурний феномен, як історична пам'ять. Саме цим зумовлюється зростаюча увага до цього феномену науковців, що представляють різні галузі соціогуманітарного знання. В історичній пам'яті закладені важливі моменти національного минулого, досягнення та трагічні події в житті народу, те, чим нація пишається, та те, чого соромиться. «Історична пам'ять становить одну з основ усвідомлення людиною свого «Я» в сімейному родоводі та в історії свого народу, розуміння нашого «Ми» в національній та культурній спільноті країни, а також в рамках загальнолюдської цивілізації» [1, с. 85]. Історична пам'ять є консолідуючим фактором соціального розвитку, ланкою, яка зв'язує минуле, сьогодення та майбутнє. Спираючись на знання про минуле свого народу, кожен його член має змогу будувати своє сьогодення та майбутнє. Історична пам'ять, таким чином, формує відчуття причетності до своєї країни, народу, почуття патріотизму. «Історична пам'ять - це узагальнений колективний досвід соціальної групи або суспільства в цілому, який формується в процесі розвитку уявлень людини про світ, є актуальним для нинішнього покоління та зберігається за допомогою системи засобів масової інформації та особливих соціальних інститутів для актуалізації та подальшого використання накопиченого історичного досвіду» [2, с. 62].
Однією із складових історичної пам'яті є образ героя/антигероя як учасника історичних подій, який позитивно чи негативно вплинув на розвиток своєї країни. Проблема героїв та антигероїв суспільства є складовою самовизначення та пошуку ідентичності народу або його окремих груп. Вивчення образів героїв/антигероїв країни в історичній пам'яті дає нам змогу дослідити, наскільки сучасні жителі країни знають минуле свого народу та відчувають свою причетність до нього. «Ми застосовуємо до історичної особистості вимоги сучасності, даємо оцінку діяльності, історичних альтернатив і т.д.» [3, с. 214]. Сьогодні в Україні ми спостерігаємо кризу в духовній сфері та в історичній пам'яті народу. Постаті героїв/антигероїв частіше за все використовуються для розділення мешканців різних регіонів країни, «герої сучасної У країни слугують радше маркером «своїх» і «чужих» [4, с. 12]. Ця проблема набула особливої актуальності у зв'язку з політичними та суспільними подіями на Донбасі з весни 2014 року до сьогоднішнього дня. «Історична пам'ять по суті справи є вираженням процесу організації, збереження і відтворення минулого досвіду народу, країни, держави для можливого його використання в діяльності людей або для повернення його впливу до сфери суспільної свідомості <...>» [5, с. 296-297]. Дослідження героїв/антигероїв з точки зору жителів України може дати змогу побачити схоже/відмінне в історичній пам'яті представників різних регіонів нашої країни. Особливо цікавими в цьому плані є думки мешканців двох регіонів України - Сходу та Заходу.
Метою цієї статті є визначення точок дотику та розрізнення в уявленнях жителів Донбасу та Галичини щодо історичних діячів як героїв/антигероїв.
Реалізуючи цю мету, ми перш за все звернулись до понять, які б могли скласти категоріально-понятійний апарат дослідження з обраної нами проблеми. Одним із таких понять є «героїзм». Починаючи з другої половини 20 століття, героїзм як соціальний феномен досліджується такими західними вченими, як Дж. Кемпбел, Р. Ламонт та Л. Стефанович; походження даного феномену аналізують К. А. Бун, Т. Карлейль, М. Мерло-Понті, Дж. Харві, Е. Яявікреме - роль та функції героїв у суспільстві. Конструюванню феномену героїзму приділяли увагу Б. Беннет та Д. К. Мартін. Як влучно відмічає український дослідник Р. Комаров, «героїзм» виник з початком людської історії і став вагомим культурним символом, що набув особливого значення в контексті розвитку національних культур в певних групових, соціальних, регіональних контекстах» [6, с. 92]. Героїзм є однією із складових культури, які «акумулюють накопичений історично-соціальний досвід, в системі яких людина певної культури оцінює, осмислює та переживає світ, зводить до цілісності всі явища дійсності, які потрапляють у сферу її досвіду» [7, с. 66].
Підтвердження ролі героя в процесі самовизначення особистості ми можемо знайти в дослідженнях М. Саллівана та А. Вентера, які на основі здійсненого дослідження розділили всі риси героїв на три групи: «перша пов'язана зі сприйняттям героїв як особистостей, які вчинили щось значне, друга - зі здатністю героїв бути рольовою моделлю, прикладом для дій, третя - з уявленням про героя як про ідеалізоване сприйняття людиною самої себе (тут важливі не вчинки, а характери)» [8, с. 482]. Дві останні риси героя впливають на самовизначення особистості.
Серед емпіричних досліджень, дотичних до обраної нами теми, ми звернули особливу увагу на дослідження, що проводилося кафедрою соціології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в рамках проекту «Проблеми формування громадянської ідентичності молоді: роль освіти як чинника консолідації суспільства». Респондентам надавався перелік історичних постатей, яких потрібно було оцінити як героїв чи антигероїв. Як зазначала Ю. Сорока, «лідирують у статусі «героя», за результатами опитування українських студентів, Хмельницький (79,2%) і Мазепа (56,8%). Максимальне визнання як «антигерой» здобуває Сталін (60,8%). Петлюра і Бандера виявилися найскладнішими для визначення постатями, вони передують за показником «важко сказати» (37,5% і 34,1%, відповідно)» [9]. Виявивши регіональні відмінності в оцінці історичних постатей, харківські дослідники зазначають, що «найпомітніші відмінності в оцінках демонструють студенти Східного і Західного регіонів. В оцінюванні історичних постатей ХХ століття (Бандери, Петлюри, Леніна, Сталіна) симпатії респондентів на боці радянських (у Східному регіоні) та українських (у Західному регіоні)» [9]. Дане дослідження підтверджує поширені уявлення щодо прорадянських орієнтацій Східного регіону і проукраїнських -- Західного.
Цікавими для нас були також результати дослідження рис героїв у свідомості жителів України, проведеного Т. Кузнєцовою та О. Євтушенко в Сумській та Черкаській областях [4].
Емпіричною базою цієї публікації є результати опитування жителів Донбасу та Галичини в рамках проекту «Життєві світи Сходу та Заходу України: рух назустріч», проведеного кафедрою філософії та соціології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка в травні - червні 2014 року. Спираючись на ці результати, ми проаналізуємо, яких особистостей вважають героями, а яких антигероями жителі Сходу та Заходу України. В інструментарії нашого дослідження респондентам пропонували відповісти на такі питання: «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте героями України», «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте такими, що спричинили найбільшу шкоду Україні». Оскільки респонденти могли назвати до п'яти імен діячів, ми підрахували загальну кількість згадувань історичних постатей для Донбасу (герої - 614, антигерої - 1229) та Галичини (герої - 1887, антигерої - 2146). Велика кількість діячів була згадана лише декількома або навіть одним респондентом. Тому ми, в першу чергу, розглядали тих діячів, яких згадували частіше. Дані про діячів, яких мешканці Донбасу та Галичини назвали героями, представлені в таблиці 1.
Таблиця 1 Розподіл відповідей на питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте героями України»
№ |
Донбас |
Галичина |
|||
п/п |
Діячі |
Кількість згадувань |
Діячі |
Кількість згадувань |
|
1. |
Шевченко Т. Г. |
92 |
Бандера С. А. |
369 |
|
2. |
Хмельницький Б. М. |
91 |
Шухевич Р. О. |
162 |
|
3 |
Грушевський М. С. |
27 |
Шевченко Т. Г. |
145 |
|
4. |
Патон Б. Є. |
21 |
Хмельницький Б. М. |
109 |
|
5. |
Бубка С. Н. |
19 |
Чорновіл В. М. |
89 |
|
6. |
Володимир Великий |
18 |
Грушевський М. С. |
74 |
|
7. |
Леся Українка |
18 |
Небесна сотня |
84 |
|
8. |
Ярослав Мудрий |
18 |
Мазепа І. С. |
69 |
|
9. |
Амосов М. М. |
17 |
Франко І. Я. |
47 |
|
10. |
Каденюк Л. К. |
13 |
Коновалець Є. М. |
29 |
|
11. |
Ленін В. І. |
13 |
Леся Українка |
24 |
|
12. |
Мазепа І. С. |
13 |
Лижичко Р. С. |
20 |
|
13. |
Сталін Й. В. |
13 |
Гурик Р. І. |
19 |
|
14. |
Кучма Л. Д. |
12 |
Ляшко О. В. |
19 |
|
15. |
Кожедуб І. М. |
10 |
Шептицький А. |
19 |
|
16. |
Кравчук Л. М. |
9 |
Ярош Д. А. |
18 |
|
17. |
Подкопаєва Л. О. |
9 |
Нігоян С. Г. |
15 |
|
18. |
Ступка Б. С. |
8 |
Стус В. С. |
15 |
|
19. |
Янукович В. Ф. |
8 |
Порошенко П. О. |
13 |
|
20. |
Ковпак С. А. |
6 |
Лук'яненко Л. Г. |
11 |
У статусі «героя» серед респондентів Східного регіону з деяким відривом лідирують Т. Г. Шевченко (92 згадування) та Б. М. Хмельницький (91 згадування). В Західному регіоні вони стоять на 3-му та 4-му місцях за кількістю згадувань (145 та 109, відповідно). На перших же місцях у Галичині стоять українські політичні та воєнні діячі С. А. Бандера (369 згадувань) та Р. О. Шухевич (162 згадування).
Як підкреслювалось вище, респондентам пропонувалося також назвати до п'яти імен діячів, яких вони вважають такими, що спричинили найбільшу шкоду Україні. Антигерої в уявленні мешканців Донбасу та Галичини представлені в таблиці 2.
Як бачимо, у жителів Галичини антигероями, в першу чергу, є Янукович В. Ф. (482 згадування), Путін В. В (248 згадувань) та Сталін Й. В. (216 згадувань). Нагадаємо, що загальна кількість згадувань історичних постатей як антигероїв для мешканців Галичини складає 2146. Для опитаних Донбасу ця цифра складає 1229. Для них, у першу чергу, антигероями є Тимошенко Ю. В. (204 згадувань) та Янукович В. Ф. (163 згадування). Думки опитаних щодо антигероїв України могли сформуватися даним чином через події Євромайдану осені-зими 2013-2014 років та анексії Криму Росією.
Отже, думки респондентів Сходу та Заходу України щодо героїв та антигероїв відрізняються, проте є деякі історичні постаті, щодо яких їхні думки не є однозначними. Наприклад, це Мазепа І. С., якого вважають героєм 13 та антигероєм 12 опитаних Донбасу; Кучму Л. Д. вважають героєм 12 респондентів, а антигероєм - 25. Що ж стосується Сталіна Й. В., то між уявленнями про нього як про героя та антигероя існує більша різниця - 12 та 32 респонденти - мешканці Донбасу.
На основі отриманих даних ми можемо побачити відсутність консолідації думок як серед респондентів Донбасу, так і серед респондентів Галичини через велику кількість названих діячів (багатьох історичних постатей, як зазначалось вище, згадував лише один з опитаних). Якщо серед мешканців Заходу, незважаючи на велику розрізненість у поглядах на історичних діячів як на героїв/антигероїв, все ж є історичні постаті, які лідирують з деяким відривом за кількістю згадувань, то серед респондентів Донбасу названі діячі різняться між собою за кількістю згадувань з невеликим відривом.
Важливою особливістю, яка виявилася в ході дослідження, є частка респондентів, які відмовилися відповідати на запитання про героїв/антигероїв України. На питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте героями України» на Донбасі відмовилися відповідати 303 із 748 респондентів, в Галичині - лише 77 із 731. На питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте такими, що спричинили найбільшу шкоду Україні» на Донбасі не відповіли 176 опитаних, в Галичині - 45. Якщо розглядати частку респондентів, які відмовилися відповідати, як показник зацікавлення минулим, то на основі отриманих даних ми можемо зробити висновок, що жителі Галичини більше, ніж жителі Донбасу, цікавляться минулим своєї країни, відчувають себе причетними до українського народу, його історії та героїв.
Таблиця 2 Розподіл відповідей на питання «Назвіть, будь ласка, до пяти імен діячів, яких Ви вважаєте такими, що заподіяли найбільшої шкоди Україні»
№ |
Донбас |
Галичина |
|||
п/п |
Діячі |
Кількість згадувань |
Діячі |
Кількість згадувань |
|
1. |
Тимошенко Ю. В. |
204 |
Янукович В. Ф. |
482 |
|
2. |
Янукович В. Ф. |
163 |
Путін В. В. |
248 |
|
3 |
Ющенко В. А. |
112 |
Сталін Й. В. |
216 |
|
4. |
Яценюк А. П. |
109 |
Ленін В. І. |
104 |
|
5. |
Турчинов О. В. |
106 |
Азаров М. Я. |
93 |
|
6. |
Тягнибок О. Я. |
81 |
Ющенко В. А. |
82 |
|
7. |
Бандера С. А. |
78 |
Пшонка В. П. |
79 |
|
8. |
Ярош Д. А. |
72 |
Гітлер А. |
77 |
|
9. |
Порошенко П. О. |
60 |
Царьов О. А. |
52 |
|
10. |
Кравчук Л. М. |
45 |
Захарченко О. В. |
43 |
|
11. |
Гітлер А. |
39 |
Тимошенко Ю. В. |
41 |
|
12. |
Ляшко О. В. |
32 |
Кучма Л. Д. |
40 |
|
13. |
Сталін Й. В. |
32 |
Симоненко П. М. |
33 |
|
14. |
Путін В. В. |
26 |
Катерина ІІ |
28 |
|
15. |
Кучма Л. Д. |
25 |
Добкін М. М. |
27 |
|
16. |
Шухевич Р. О. |
23 |
Кравчук Л. М. |
16 |
|
17. |
Горбачов М. С. |
19 |
Ахметов Р. Л. |
13 |
|
18. |
Азаров М. Я. |
18 |
Єфремов О. С. |
10 |
|
19. |
Фаріон І. Д. |
18 |
Петро І |
12 |
|
20. |
Мазепа І. С. |
12 |
Берія Л. П. |
9 |
Вражаючою, на нашу думку, є різниця в кількості названих діячів я якості героя/антигероя серед респондентів Донбасу та Галичини. На Донбасі загальна кількість згаданих героїв складає 614, в Галичині дана кількість перевищує показники Донбасу втричі і складає 1887. Загальна кількість вказаних антигероїв на Донбасі складає 1229, в Галичині - 2146, тобто майже в 2 рази більша. Виходячи з цього, ми можемо висунути гіпотезу про те, що респонденти Донбасу вказали меншу кількість діячів України у порівнянні з респондентами Галичини у зв'язку з тим, що вони не знають героїв України, обирають для себе героями неукраїнців.Звичайно, дане припущення потребує перевірки у подальших дослідженнях.
Ще однією точкою розрізнення в поглядах жителів Донбасу та Галичини щодо героїв/антигероїв України є їхні оцінки учасників Евромайдану. Отримані дані цікаві тим, що ми проводили дослідження, як вже згадувалось, з 20 травня по 20 червня 2014 року, тобто вже після закінчення Євромайдану та подій весни на Донбасі (захоплення СБУ та держадміністрацій в Луганську та Донецьку, проголошення так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», початок АТО на Донбасі, референдуми в Донецькій та Луганській областях). Респонденти Донбасу взагалі не згадують учасників Євромайдану як героїв. Політичні діячі, які були ключовими фігурами Євромайдану, для них виступають антигероями (табл. 3).
Таблиця 3 Оцінки учасників Євромайдану як антигероїв (кількість згадувань на Донбасі)
№ п/п |
Політичні діячі |
Кількість згадувань |
Представники тогочасної української влади |
Кількість згадувань |
|
1. |
Тимошенко Ю. В |
204 |
Янукович В. Ф. |
163 |
|
2. |
Яценюк А. П. |
109 |
Азаров М. Я. |
18 |
|
3. |
Турчинов О. В. |
106 |
|||
4. |
Тягнибок О. Я. |
81 |
|||
5. |
Ярош Д. А. |
72 |
|||
6. |
Порошенко П. О. |
60 |
|||
7. |
Ляшко О. В. |
32 |
Опитані ж галичани, напроти, згадують учасників Євромайдану і як героїв, і як антигероїв (табл. 4,5).
Отже, на основі отриманих даних, ми можемо зробити висновок, що респонденти Донбасу відносяться негативно до подій Євромайдану і його учасників характеризують як антигероїв. Опитані ж в Галичині як героїв оцінюють загиблих майдановців, що може свідчити про те, що вони підтримують дії представників Небесної сотні та співчувають з приводу їхньої гибелі. Героями для них є також прихильники європейської інтеграції України, представники ж тогочасної влади є для них антигероями, що може свідчити про підтримку жителів Галичини курсу на європейську інтеграцію України, а тих, хто йому перешкоджав, оцінювали як антигероїв.
Таблиця 4 Оцінки учасників Євромайдану як героїв (кількість згадувань у Галичині)
№ п/п |
Учасники Євромайдану |
Кількість згадувань |
|
1. |
Небесна сотня |
84 |
|
2. |
Лижичко Р. С. |
20 |
|
3. |
Гурик Р. І. |
19 |
|
4. |
Ляшко О. В. |
19 |
|
5. |
Ярош Д. А. |
18 |
|
6. |
Нігоян С. Г. |
15 |
|
7. |
Порошенко П. О. |
13 |
Таблиця 5 Оцінки учасників Євромайдану як антигероїв (кількість згадувань у Галичині)
№ п/п |
Політичні діячі |
Кількість згадувань |
Представники тогочасної української влади |
Кількість згадувань |
|
1. |
Тимошенко Ю. В |
41 |
Янукович В. Ф. |
482 |
|
2. |
Азаров М. Я. |
93 |
|||
3. |
Пшонка В. П. |
79 |
Розглянемо вік респондентів як індикатор схожості/розрізненості у поглядах на історичні постаті як героїв/антигероїв. Для початку розглянемо думки щодо діячів як героїв в уявленнях представників різних вікових груп Донбасу та Галичини (табл. 6-9).
Серед респондентів 18-29 років більше прихильників Євромайдану, ніж серед респондентів інших вікових груп, що свідчить про те, що молодь в більшій мірі підтримувала європейський вектор подальшого розвитку України.
Таблиця 6 Розподіл відповідей на питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте героями України» (кількість згадувань за віком 18-29 років)
№ |
Донбас |
Галичина |
|||
п/п |
Діячі |
Кількість згадувань |
Діячі |
Кількість згадувань |
|
1. |
Хмельницький Б. М. |
34 |
Бандера С. А. |
87 |
|
2. |
Шевченко Т. Г. |
23 |
Шевченко Т. Г. |
43 |
|
3. |
Грушевський М. С. |
8 |
Шухевич Р. О. |
36 |
|
4. |
Янукович В. Ф. |
7 |
Хмельницький Б. М. |
33 |
|
5. |
Ярослав Мудрий |
7 |
Небесна сотня |
30 |
|
6. |
Бубка С. Н. |
6 |
Грушевський М. С. |
18 |
|
7. |
Володимир Великий |
5 |
Франко І. Я. |
15 |
|
8. |
Кучма Л. Д. |
5 |
Мазепа І. С. |
14 |
|
9. |
Леся Українка |
5 |
Чорновіл В. М. |
13 |
|
10. |
Сковорода Г. С. |
4 |
Гурик Р. І. |
8 |
Таблиця 7 Розподіл відповідей на питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте героями України (кількість згадувань за віком 30-44 роки)
№ |
Донбас |
Галичина |
|||
п/п |
Діячі |
Кількість згадувань |
Діячі |
Кількість згадувань |
|
1. |
Шевченко Т. Г. |
26 |
Бандера С. А. |
105 |
|
2. |
Хмельницький Б. М. |
26 |
Шевченко Т. Г. |
46 |
|
3. |
Грушевський М. С. |
11 |
Шухевич Р. О. |
43 |
|
4. |
Ярослав Мудрий |
8 |
Хмельницький Б. М. |
28 |
|
5. |
Бубка С. Н. |
7 |
Грушевський М. С. |
23 |
|
6. |
Мазепа І. С. |
7 |
Чорновіл В. М. |
21 |
|
7. |
Володимир Великий |
7 |
Мазепа І. С. |
19 |
|
8. |
Патон Б. Є. |
5 |
Небесна сотня |
18 |
|
9. |
Сагайдачний П. К. |
5 |
Леся Українка |
11 |
|
10. |
Царьов О. А. |
5 |
Франко І. Я. |
11 |
Таблиця 8 Розподіл відповідей на питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте героямиУкраїни» (кількість згадувань за віком 45-59 років)
№ |
Донбас |
Галичина |
|||
п/п |
Діячі |
Кількість згадувань |
Діячі |
Кількість згадувань |
|
1. |
Шевченко Т. Г. |
20 |
Бандера С. А. |
105 |
|
2. |
Хмельницький Б. М. |
14 |
Шухевич Р. О. |
54 |
|
3. |
Амосов М. М. |
6 |
Шевченко Т. Г. |
37 |
|
4. |
Патон Б. Є. |
6 |
Чорновіл В. М. |
29 |
|
5. |
Леся Українка |
5 |
Хмельницький Б. М. |
26 |
|
6. |
Ступка Б. С. |
4 |
Грушевський М. С. |
18 |
|
7. |
Володимир Великий |
3 |
Небесна сотня |
18 |
|
8. |
Грушевський М. С. |
3 |
Мазепа І. С. |
16 |
|
9. |
Каденюк Л. К. |
3 |
Франко І. Я. |
16 |
|
10. |
Мазепа І. С. |
3 |
Коновалець Є. М. |
8 |
Цікавою, на нашу думку, є та обставина, що респонденти Донбасу всіх вікових груп частіше відмовлялися відповідати на запитання про героїв, ніж про антигероїв. Це може свідчити про те, що жителі нашої країни знають не діячів, які позитивно вплинули на розвиток України, а тих, кого можна звинуватити в усіх бідах та невдачах нашої держави.
З представлених вище даних ми можемо зробити висновок, що загалом уявлення щодо історичних постатей як героїв не відрізняються у представників різних вікових груп як серед респондентів Донбасу, так і Галичини.
Таблиця 9 Розподіл відповідей на питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте героями України» (кількість згадувань за віком старші 60 років)
№ |
Донбас |
Галичина |
|||
п/п |
Діячі |
Кількість згадувань |
Діячі |
Кількість згадувань |
|
1. |
Шевченко Т. Г. |
23 |
Бандера С. А. |
72 |
|
2. |
Хмельницький Б. М. |
17 |
Шухевич Р. О. |
29 |
|
3. |
Патон Б. Є. |
7 |
Чорновіл В. М. |
26 |
|
4. |
Амосов М. М. |
6 |
Хмельницький Б. М. |
22 |
|
5. |
Бубка С. Н. |
6 |
Мазепа І. С. |
20 |
|
6. |
Ветерани ВВВ |
6 |
Шевченко Т. Г. |
19 |
|
7. |
Ленін В. І. |
6 |
Небесна сотня |
18 |
|
8. |
Грушевський М. С. |
5 |
Грушевський М. С. |
15 |
|
9. |
Леся Українка |
5 |
Лук'яненко Л. Г. |
7 |
|
10. |
Сталін Й. В. |
5 |
Франко І. Я. |
5 |
Розглянемо, які саме історичні постаті респонденти різних вікових груп Донбасу та Галичини відносять до антигероїв (табл. 10-13).
Таблиця 10 Розподіл відповідей на питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте такими, що заподіяли найбільшої шкоди Україні» (кількість згадувань за віком 18-29 років)
№ |
Донбас |
Галичина |
|||
п/п |
Діячі |
Кількість згадувань |
Діячі |
Кількість згадувань |
|
1. |
Тимошенко Ю. В. |
51 |
Янукович В. Ф. |
120 |
|
2. |
Яценюк А. П. |
29 |
Путін В. В. |
68 |
|
3. |
Янукович В. Ф. |
28 |
Сталін Й. В. |
50 |
|
4. |
Турчинов О. В. |
27 |
Ющенко В. А. |
29 |
|
5. |
Бандера С. А. |
20 |
Азаров М. Я. |
24 |
|
6. |
Ярош Д. А. |
20 |
Пшонка В. П. |
23 |
|
7. |
Порошенко П. О. |
19 |
Гітлер А. |
21 |
|
8. |
Гітлер А. |
14 |
Тимошенко Ю. В. |
21 |
|
9. |
Сталін Й. В. |
14 |
Ленін В. І. |
20 |
|
10. |
Тягнибок О. Я. |
14 |
Захарченко О. В. |
13 |
Таблиця 11 Розподіл відповідей на питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте такими, що заподіяли найбільшої шкоди Україні» (кількість згадувань за віком 30-44 роки)
№ |
Донбас |
Галичина |
|||
п/п |
Діячі |
Кількість згадувань |
Діячі |
Кількість згадувань |
|
1. |
Тимошенко Ю. В. |
53 |
Янукович В. Ф. |
131 |
|
2. |
Янукович В. Ф. |
43 |
Путін В. В. |
70 |
|
3. |
Турчинов О. В. |
31 |
Сталін Й. В. |
63 |
|
4. |
Ющенко В. А. |
29 |
Ленін В. І. |
36 |
|
5. |
Яценюк А. П. |
29 |
Азаров М. Я. |
31 |
|
6. |
Тягнибок О. Я. |
26 |
Гітлер А. |
23 |
|
7. |
Ярош Д. А. |
24 |
Ющенко В. А. |
20 |
|
8. |
Бандера С. А. |
20 |
Царьов О. А. |
19 |
|
9. |
Порошенко П. О. |
19 |
Пшонка В. П. |
13 |
|
10. |
Ляшко О. В. |
15 |
Симоненко П. М. |
13 |
Таблиця 12 Розподіл відповідей на питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте такими, що заподіяли найбільшої шкоди Україні» (кількість згадувань за віком 45-59 років)
№ |
Донбас |
Галичина |
|||
п/п |
Діячі |
Кількість згадувань |
Діячі |
Кількість згадувань |
|
1. |
Янукович В. Ф. |
46 |
Янукович В. Ф. |
135 |
|
2. |
Тимошенко Ю. В. |
45 |
Путін В. В. |
64 |
|
3. |
Турчинов О. В. |
25 |
Сталін Й. В. |
61 |
|
4. |
Ющенко В. А. |
24 |
Пшонка В. П. |
30 |
|
5. |
Яценюк А. П. |
22 |
Ленін В. І. |
29 |
|
6. |
Бандера С. А. |
14 |
Азаров М. Я. |
23 |
|
7. |
Тягнибок О. Я. |
14 |
Гітлер А. |
18 |
|
8. |
Ярош Д. А. |
14 |
Ющенко В. А. |
18 |
|
9. |
Кравчук Л. М. |
13 |
Захарченко О. В. |
12 |
|
10. |
Порошенко П. О. |
10 |
Тимошенко Ю. В. |
11 |
Як індикатор схожості/розрізненості у поглядах на історичних постатей як героїв/антигероїв розглянемо рівень освіти респондентів Донбасу та Галичини. Уявлення про героїв України жителів Донбасу та Галичини, по групах за рівнем освіти, представлено в таблицях 14-16.
Таблиця 13 Розподіл відповідей на питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте такими, що заподіяли найбільшої шкоди Україні» (кількість згадувань за віком старші 60 років)
№ |
Донбас |
Галичина |
|||
п/п |
Діячі |
Кількість згадувань |
Діячі |
Кількість згадувань |
|
1. |
Тимошенко Ю. В. |
55 |
Янукович В. Ф. |
96 |
|
2. |
Янукович В. Ф. |
46 |
Путін В. В |
46 |
|
3. |
Ющенко В. А. |
40 |
Сталін Й. В. |
42 |
|
4. |
Яценюк А. П. |
29 |
Ленін В. І. |
19 |
|
5. |
Тягнибок О. Я. |
27 |
Царьов О. А. |
16 |
|
6. |
Бандера С. А. |
24 |
Азаров М. Я. |
15 |
|
7. |
Турчинов О. В. |
23 |
Гітлер А. |
15 |
|
8. |
Кравчук Л. М. |
20 |
Ющенко В. А. |
15 |
|
9. |
Ляшко О. В. |
16 |
Пшонка В. П. |
13 |
|
10. |
Гітлер А. |
12 |
Захарченко О. В. |
9 |
Таблиця 14 Розподіл відповідей на питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте героями України» (за рівнем освіти: вища освіта)
№ п/п |
Донбас |
Галичина |
|||
Діячі |
Кількість згадувань |
Діячі |
Кількість згадувань |
||
1. |
Хмельницький Б. М. |
40 |
Бандера С. А. |
151 |
|
2. |
Шевченко Т. Г. |
39 |
Шухевич Р. О. |
65 |
|
3. |
Грушевський М. С. |
23 |
Шевченко Т. Г. |
58 |
|
4. |
Патон Б. Є. |
16 |
Хмельницький Б. М. |
50 |
|
5. |
Амосов М. М. |
12 |
Мазепа І. С. |
40 |
|
6. |
Володимир Великий |
12 |
Небесна сотня |
39 |
|
7. |
Бубка С. Н. |
9 |
Грушевський М. С. |
36 |
|
8. |
Каденюк Л. К. |
9 |
Чорновіл В. М. |
32 |
|
9. |
Леся Українка |
9 |
Франко І. Я. |
20 |
|
10. |
Герої ВВВ |
8 |
Коновалець Є. М. |
16 |
Таблиця 15 Розподіл відповідей на питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте героями України (за рівнем освіти: середня спеціальна освіта)
№ |
Донбас |
Галичина |
|||
п/п |
Діячі |
Кількість згадувань |
Діячі |
Кількість згадувань |
|
1. |
Шевченко Т. Г. |
38 |
Бандера С. А. |
135 |
|
2. |
Хмельницький Б. М. |
32 |
Шухевич Р. О. |
62 |
|
3. |
Бубка С. Н. |
8 |
Шевченко Т. Г. |
49 |
|
4. |
Сталін Й. В. |
7 |
Чорновіл В. М. |
38 |
|
5. |
Ленін В. І. |
6 |
Небесна сотня |
31 |
|
6. |
Грушевський М. С. |
5 |
Хмельницький Б. М. |
29 |
|
7. |
Леся Українка |
5 |
Грушевський М. С. |
23 |
|
8. |
Патон Б. Є. |
5 |
Франко І. Я. |
16 |
|
9. |
Стаханов О. Г. |
5 |
Мазепа І. С. |
15 |
|
10. |
Ярослав Мудрий |
5 |
Гурик Р. І. |
12 |
Що стосується респондентів Донбасу з середньою, неповною середньою та початковою освітою та респондентів Галичини з незакінченою середньою та початковою освітою, то серед них є найвищим показник відмов давати відповіді на запитання про героїв/антигероїв України. Із 90 респондентів Донбасу з середньою освітою на запитання про героїв відмовилися відповідати 35 респондентів. Із 93 респондентів Галичини на дане питання відмовилися давати відповідь лише 14 респондентів. У зв'язку з цим ми вказуємо перших 5-ть діячів за кількістю згадувань респондентів.
Таблиця 16 Розподіл відповідей на питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте героями України» (за рівнем освіти: середня освіта)
№ |
Донбас |
Галичина |
|||
п/п |
Діячі |
Кількість згадувань |
Діячі |
Кількість згадувань |
|
1. |
Хмельницький Б. М. |
18 |
Бандера С. А. |
48 |
|
2. |
Шевченко Т. Г. |
15 |
Шевченко Т. Г. |
22 |
|
3. |
Леся Українка |
4 |
Хмельницький Б. М. |
18 |
|
4. |
Ярослав Мудрий |
4 |
Шухевич Р. О. |
16 |
|
5. |
Бубка С. Н. |
3 |
Чорновіл В. М. |
13 |
Серед респондентів Донбасу було 20 опитаних з неповною середньою освітою. Із них п'ятеро вважають героєм України Хмельницького Б.М., двоє Шевченка Т.Г. та двоє Лесю Українку. Відмовилися відповідати 8 респондентів. Із 21 респондента Галичини не відповіли на запитання троє. Десять респондентів вважають героєм Бандеру С.А., четверо - Шевченка Т.Г. та троє - співачку Руслану. Респондентів з початковою освітою серед опитаних Донбасу було п'ятеро, четверо з яких відмовилися відповідати на питання, серед респондентів Галичини - четверо, всі вони дали відповідь на дане питання, проте в них немає одностайної думки щодо героїв України. Далі розглянемо уявлення про антигероїв респондентів Донбасу та Галичини з різним рівнем освіти (табл. 17-20).
Таблиця 17 Розподіл відповідей на питання «Назвіть, будь ласка, до п'яти імен діячів, яких Ви вважаєте такими, що заподіяли найбільшої шкоди Україні» (за рівнем освіти: вища освіта)
№ |
Донбас |
Галичина |
|
п/п |
Діячі |
Кількість згадувань |
Подобные документы
Грунтовний огляд та аналіз студентства Східної Галичини у так званий "австрійський" період. Помітна роль їх у політичних процесах на західноукраїнських землях. Різке зменшення числа прихильників москвофільства.
статья [16,1 K], добавлен 15.07.2007Дослідження історії виникнення міста Костянтинівка, розвитку промисловості, відкриття школи, училища, медичного закладу. Опис революційної боротьби жителів проти царського самодержавства. Аналіз відбудови міста після закінчення Великої Вітчизняної війни.
реферат [43,3 K], добавлен 22.02.2012Місце театру у громадсько-політичному житті Галичини ХIХ ст. Наддніпрянська драматургія в театрі "Руська Бесіда". Наддніпрянські режисери й актори в складі галицьких груп. Міжособистісні контакти театральних митців Галичини і Наддніпрянської України.
курсовая работа [81,6 K], добавлен 22.11.2013Місце театру серед інших культурних сфер в Україні. Аналіз театральної преси Галичини 20-30-х років ХХ ст. Типологія мистецьких періодичних видань. Оцінка спільного та відмінного безпартійних повітових пресових органів "Змагання" та "Українське слово".
статья [21,7 K], добавлен 17.08.2017Аналіз дипломатичної роботи одного із провідних громадсько-політичних діячів Галичини. Державотворчі заходи періоду революції - у складі Української Національної Ради, у відомствах закордонних справ Західноукраїнської й Української Народних Республік.
статья [41,9 K], добавлен 18.08.2017Аналіз етимології топонімів і етнонімів в "Історії русів", визначній історичній пам’ятці кінця XVIII ст., яка підтверджує українську національно-політичну концепцію. Характеристика топонімів Львів і Червона Русь, а також етнонімам варяги і хозари.
статья [20,9 K], добавлен 27.08.2017Дослідження перебування Східної Галичини у складі Другої Речі Посполитої. Денаціоналізація самоідентифікації українців. Збереження української мови та освіти у період окупації. Переселення неблагонадійних учителів у центральні та західні райони Польщі.
статья [20,0 K], добавлен 10.08.2017- Стан дослідження махновського селянського повстанського руху у сучасній українській історичній науці
Аналіз стану дослідження селянського повстанського руху на чолі з Н. Махном у сучасній українській історіографії. Вплив загальних тенденцій розвитку історичної науки на дослідження махновського та селянського повстанського рухів 1917-1921 рр. загалом.
статья [53,5 K], добавлен 17.08.2017 Проблема розвитку промислового комплексу Донбасу у перші повоєнні роки. На основі опублікованої літератури і архівних джерел проаналізовані процеси, які відбувалися у металургійній галузі.
статья [14,5 K], добавлен 15.07.2007Аналіз спонукальних причин і основних чинників, що зумовили радянсько-німецьке зближення, початок військового співробітництва й укладення Рапалльського договору 1921 р. Особливості відображення даної обставини в історичній літературі різних часів.
статья [23,6 K], добавлен 14.08.2017Опис бібліографічної франкіани в історичній ретроспективі. Аналіз франкознавчих бібліографічних напрацювань Львівського університету імені І. Франка. Жанрово-видове розмаїття бібліографічних покажчиків і принципи бібліографічного групування матеріалу.
статья [43,3 K], добавлен 06.09.2017Історичні форми позитивізму. Відмова прихильників позитивістської лінії від махістського психологізму, зосередження на проблемах логічного аналізу наукового знання. Семантичний аналіз, вчення прагматизму. Позитивізм в історичній науці та джерелознавстві.
реферат [33,3 K], добавлен 04.09.2010Еволюція світоглядних уявлень та вірувань населення України в епоху палеоліту, мезоліту, неоліту, міді та бронзи. Релігійні вчення давніх народів в часи Скіфії. Дохристиянські традиції, обряди та культи жителів країни, їх розвиток і соціальна організація.
реферат [27,6 K], добавлен 08.02.2011Аналіз процесів розширення ЄС з урахуванням досвіду становлення та функціонування європейських інтеграційних інститутів. З’ясування причин ухвалення базових рішень європейських керівних установ, пов’язаних з п’ятою хвилею розширення Європейської політики.
статья [31,7 K], добавлен 11.09.2017Особливості встановлення режиму "нового порядку" на Вінниччині і події, пов'язані з об'єктом "Вервольф". Аналіз місцевого цивільного управління і становища жителів окупованої території. Боротьба партизанських загонів з німецько-фашистськими окупантами.
курсовая работа [65,3 K], добавлен 14.07.2010Політичні передумови бою під Крутами 1918 року. Початок війни з більшовицькою Москвою. Формування загонів та хід бою. Аналіз спогадів та подальшого життя учасників січневої битви. Меморіал пам'яті героїв та молодіжна кампанія "Пам'ятай про Крути".
реферат [1,8 M], добавлен 12.11.2014Правове, політичне і соціально-економічне становище українських земель Східної Галичини у складі Австро-Угорщини. Розгляд колоніального режиму управління, стан розвитку промисловості і сільського господарства та компетенції органів самоврядування.
реферат [40,0 K], добавлен 09.05.2011Вивчення Петра Великого в розрізі поглядів сучасників і істориків. Порівняльний аналіз ходу і суті реформ Петра I на підставі досліджень і поглядів істориків. Вплив Петра на зовнішню політику держави, дослідження дебатів про суть російського абсолютизму.
курсовая работа [57,6 K], добавлен 25.01.2011Проблема взаємовідносин еллінів і варварів в історіографії. Тіра та фракійське населення в римську добу. Аналіз та основні аспекти контактів жителів античної Тіри з місцевим населенням Північно-Західного Причорномор’я - із сарматами, скіфами, гетами.
научная работа [5,5 M], добавлен 13.01.2016Об’єднання українських громадсько-політичних організацій в Сполучених Штатах заради допомоги історичній батьківщині. Аналіз діяльності етнічних українців у США, спрямованої на підтримку українських визвольних змагань під час Першої світової війни.
статья [58,6 K], добавлен 11.09.2017