Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни
Аналіз найбільш об’ємної публікації зібрання князівських архівів, які знаходилися у Славуті в маєтку князя Романа Сангушка, і під назвою "Archiwum Ksiqzqt Lubartowiczow Sanguszk&w w Sfawucie" була надрукована Радзімінським, Скобельським та Горчаком.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.12.2017 |
| Размер файла | 30,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 94(477):930.25]»14/17»
Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни
Вероніка Рудюк (Київ)
У статті проаналізована найбільш об'ємна публікація зібрання князівських архівів, які знаходилися у Славуті в маєтку кн. Романа Сангушка, і під назвою «Archiwum Ksiqzqt Lubartowiczow Sanguszk&w w Sfawucie» була надрукована у Львові з 1887 по 1910 рр. Упорядниками семитомного видання були відомі польські історики-архівісти З. Радзімінський, П. Скобельський та Б. Горчак.
Встановлено, що рід Сангушків був одним із найвідоміших і найбагатших князівських родів України, Білорусі, Литви і Польщі. Впродовж XIX -поч. XX ст. князівський рід Сангуншів найбільший земельний і промисловий власник на Південно-Східній Волині (нині - північна частина Хмельницької області). Це давало змогу не тільки виділяти величезні капітали на утримання парково-палацових ансамблів, але вкладати кошти у видання документів з минулого славних князівських родів. Архів, який знаходився в маєтку князів Сангушків був одним із найбільших приватних архівів і зберігав комплекс документів князів Острозьких, Заславських, Корецьких. князівський архів сангушек
У статті простежено місцезнаходження документів з архіву князів Сангушків, які не увійшли до семитомного видання, але й надалі становлять історичну та документознавчу цінність, як джерело до історії українських земель у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої.
Ключові слова: архів, князівський рід, маєток, майно, палац, Волинь, князі Заславські, Острозькі, Сангушки, Волинь, Заслав, Львів, Україна, Славута.
АРХИВ КНЯЗЕЙ САНГУШКО В СЛАВУТЕ КАК ИСТОЧНИК ПО ИСТОРИИ УКРАИНЫ XV-XVIII ВВ.
В статье проанализирована наиболее объемная публикация собрания княжеских архивов, которые находились в Славуте в имении кн. Романа Сангушко, и под названием «Archiwum Ksiqzqt Lubartowiczow Sanguszkow w Slawucie» была напечатана во Львове с 1887 по 1910 гг. Составителями семитомного издания были известные польские историки-архивисты С. Радзиминский, П. Скобельский и Б. Горчак.
Установлено, что род князей Сангушек был одним из самых известных и богатых княжеских родов Украины, Беларуси, Литвы и Польши. В течение XIX - нач. XX вв. княжеский род Сангушков самый земельный и промышленный владелец на Юго-Восточной Волыни (ныне - северная часть Хмельницкой области). Это позволяло не только выделять огромные капиталы на содержание парково-дворцовых ансамблей, но вкладывать средства в издание документов из прошлого славных княжеских родов Волыни, Литвы и Польши. Архив, который находился в имении князей Сангушек был одним из крупнейших частных архивов и хранил комплекс документов князей Острожских, Заславских, Корецких и др.
В статье прослеживается местонахождение документов из архива князей Сангушек, которые не вошли в семитомное издание, но также представляют историческую и документоведческую ценность, как источник по истории украинских земель в составе Великого Княжества Литовского и Речи Посполитой.
Ключевые слова: архив, княжеский род, имение, имущество, дворец, Волынь, князья Заславские, Острожские, Сангушки, Волынь, Заслав, Украина, Славута.
Veronica Rudiuk (Kyiv)
ARCHIVE OF SANGUSHKO PRINCES IN SLAVUTA AS THE SOURCE FOR THE HISTORY OF UKRAINE AGES XV-XVIII
The article deals with the archive of Sangushko princes who played an important role in the history of Ukraine in XV-XIX centuries and are in one row with domestic princely elite, including the Ostroh, Vyshnevetsk, Zaslavsk, Zbarazh, Radziwillprinces and others.
For some time Sangushkos held high office in the Grand Duchy of Lithuania and Rzeczpospolita - Vofyn marshal, mayors of Volodymyr, Lutsk, Zhytomyr and Bratslav, Kyiv governor, and Roman Sangushko held the position of Lithuania Hetman. Sangushko princely family had a family coat of arms, entitled «Pursuit» with the text in two words «Convinced».
Among Volyn magnatery in XIX - early XX century there was an outstanding Sangushko princely family, which was the largest owner of industry and land in South-East Volyn (now - the northern part of Khmelnitsky region).
Having significant capital, Sangushkos invested it into the construction of industry enterprises, breeding, cultivation of highly productive dairy cattle, thoroughbred horses, owned shares and became shareholders of domestic and foreign companies, actively conducted internal and external trade, superseding European competitors, organized credit unions, banks.
Sangushkos' palaces and parks in Zaslav, Slavuta and Antoniny (current towns of Khmelnitsky region) were great cultural centers of Volyn. All that was kept there - books, manuscripts, pictures, products made of crystal, porcelain, pottery, bronze, gold and silver - was priceless. Huge historical, scientific and educational interest made up archaeological finds. Palace Library in Slavuta had over 5000 volumes. There were priceless manuscripts, letters, certificates, Polish chronicles, liturgical books, letters of Hetman Petro Doroshenko.
The most valuable was archive of Sangushkos-Lyubartovychs in Slavuta. The oldest there were acts and deeds of 1237, before the invasion of Batu. There were cases on history of the Cossacks before the war led by Bohdan Khmelnytsky, and chronicles of the war between Tsar Ivan the Terrible and King Sigismund Augustus, a lot of maps and plans of estates of the princely family. This all «followed the smoke» in 1917, when bolshevik soldiers broke into the estate, brutally killing elderly Prince Roman Sangushko. Part of the archive was taken to Humnysk (now Lviv region). It was mainly family archive.
However, as if anticipating disturbing and sad events of the 20s in XX th century, Prince Roman Sangushko in the late nineteenth century makes attempt to publish a part of Archives. The article presents the description of 1-7 volumes of «Archiwum Ksiqzqt Lubartowiczow Sanguszkow w Slawucie», which was published in Lviv in 1887-1910 edited SigismundRadziminsky, Peter Skobelsky and Bronislaw Gorceac.
The issued archive of princes Sangushko due to diligence of bright representative of the kin Roman Sangushko enables to trace the course of history of Western Ukraine lands in the Grand Princedom of Lithuania, Rzeczpospolita, Austro-Hungarian and Russian empires. Gathered in the estate of princes Sangushkos in the town of Slavuta, archive consisted of handwritten letters and acts that touched the history of the ancient princely families of Ostrog, Zaslavsky, three lines of princes Sangushkos that somehow were woven into the history of the princely elite during the XV-XIX centuries and reflect the political and socio-economic history of Ukraine.
Keywords: archive, princely family, estate, property, castle, Volyn, princes Zaslavsky, Ostroh, Sanguszkos, Volyn, Zaslav, Lviv, Ukraine, Slavuta.
Велике Князівство Литовське та Польська Корона дістали в спадщину від давньоруських часів в українських землях князівську верству, що разом з репрезентованим боярством сформувалася на середину ХV ст. в князівсько-панську аристократію. Головним осередком княжих магнатських родів часів Великого Князівства Литовського, а потім Речі Посполитої була Волинь. Ця земля на середину ХVІ ст. була найбільш панською й аристократичною. На Волині широко розкинулись маєтки князів Острозьких, Сангушків, Чарторийських, Дубровицьких, Збаражських, Вишневецьких, Четвертинських, Заславських, Корецьких та ін. [4, с. 32].
Ще в добу Київської Русі сформувались так звані княжі двори, які поєднували в собі функції державної канцелярії та приватної резиденції. Тут велася вся документація, пов'язана з господарською діяльністю князівської скарбниці і приватного доменального господарства. Ці перелічені функції, поруч з дипломатичними і представницькими, вимагали писарського апарату, архіву, бібліотеки, а в окремих центрах скрипторію. Таких князівських дворів на середину ХТТІ ст. в Україні-Русі було більше сотні. Не згасла ця функція князівських дворів і в Галицько-Волинському князівстві, де формування і розвиток державного документу випереджав аналогічні процеси з сусідніми угорськими, польськими та литовськими землями.
Князівські роди, які походять від Рюриковичів та Гедиміновичів, також зберігали свої архіви. В частині з них знаходилися документи більш давніх періодів. Величезні архіви князів Острозьких, Вишневецьких, Сангушків, Чарто- рийських, у яких було накопичено багаті майнові матеріали, грамоти різних князів, угоди та юридичні документи, частково втрачені, а частково розкидані по архівних збірках різних країн [3, с. 72-73; 10, с. 106-109].
Найбільш об'ємною публікацією зібрань князівських архівів є багатотомна збірка документів під назвою «Archiwum Ksizt Lubartowiczow Sanguszkow w Slawucie». До свого виходу у світ архів князів Сангушків знаходився в містечку Славута (Заславський повіт, Волинської губернії, тепер м. Славута, районний центр Хмельницької області). Це була родова вотчина Сангушків. Саме тут, у другій половині ХТХ ст. в їхньому палаці, в двох великих залах, знаходилася чимала бібліотека, що нараховувала понад 5 тисяч томів старовинних книг та стародруків, цінних і вартісних рукописних грамот, актів різними мовами. Серед цієї книгозбірні були частини сімейних архіві князів Острозьких, Заславських, який перейшов в руки князів Сангушків разом з маєтками князів Заславських, частина стародавнього архіву Тарновського, весь архів погаслої лінії князів Сангушків Несухоїзько- Локачинської, серед якого була частина архіву іншої згаслої лінії князів Сангушків - Коширської, і звичайно найповніший архів третьої лінії князів Сангушків - Ковельської. В цілому архів складався з найцінніших стародавніх рукописів, які мали відношення до історії не тільки Волині, але й всієї Правобережної України [9, с. 665; 21].
Для того, щоб увіковічити себе в пам'яті нащадків та сучасників, і перш за все свій князівський рід, а також дбаючи про архів та усвідомлюючи його значення, кн. Роман Владиславович Сангушко в 1880-х роках ініціює видання архіву. Для цього він залучає фахових людей зі Львова Сигизмунда Радзімінського, Петра Скобельського та Броніслава Горчака. Під редакцією саме цих постатей у 1887 р. з'являється перший том «Archiwum Ksi^z^t Lubartowiczow Sanguszkow w Slawucie». Зміст цього тому наповнюють акти з 1366 по 1506 рр., які відносяться переважно до історії князів Острозьких, Заславських і Сангушків. За головне джерело для першого тому слугувала «Книга Бони». Це була так звана збірка оригінальних рукописів в 450 листів, яка пізніше стала називатися «Munimenta ducum in Ostrog» і під такою назвою опинилась у Славутсько- му палаці з Заславського архіву. Історія цього збірника була досить цікавою. На першому листі цієї книги був власноручний підпис «Bona regina s[ubscripsi]t». Такий підпис знаходиться і на останньому аркуші, а трохи знизу написано «Confirmatia Krolewska opravy Xiezny Heliaszowy Ostrogsky paniey Beaty s Koscielca». Походженням цієї книги завдячують княгині Беаті Косцелецькій-Острозькій, яка була дружиною кн. Іллі Костянтиновича Острозького і при розподілі майна з його братом Костянтином-Ва- силієм зібрала в одну книгу всі найцінніші документи маєтностей князів Острозьких. Княгиня попросила королеву Бону підтвердити їх достовірність власноручним підписом [9, с. 666-667; 11, с. 5-14].
Історична цінність цього тому полягає в тому, що він містить документи з минулого Волині та міст Острога, Луцька і Заслава. Перший том також містить документи дипломатичного характеру, які переважно висвітлюють добу князя Павла Карла Сангушко, маршалка великого литовського (перша половина XVIII ст.) [1, с. 1184-1185]. Серед документів, які становлять зміст першого тому, цікавою є грамота під номером XXXV. Вона написана в Києві 17 жовтня 1437 р. і належить великому князю литовському Свидригайлу. Грамота була надана князем Калинику Мишковичу «за вірну службу». В ній зазначалось, що підданий отримує кілька маєтків на Волині з млинами, ставками, лісами, рибним промислом, мисливством, пасіками тощо. Наприкінці документу згадуються свідки, які були присутніми при написані грамоти: києво-печерський архимандрит Авраамій, князь Іван Путята, київський воєвода пан Юрша, князь Борис Глинський, пан Ластавський, староста Кам'янецький та ін. Всього документів у першому томі 150 і всі вони становлять історичну та краєзнавчу цінність. Документи надруковані, переважно, староукраїнською, а також польською та латинською мовами [11, с. 33-36].
Невдовзі вийшов другий том за редакцією С. Радзімінського та Б. Горчака під такою ж самою назвою, як і перший. Всіх документів у томі нараховуємо 242. Хронологічні рамки актів поміщених у другому томі з 1284 по 1596 рр. Переважно ці документи, які відображають етнографічну історію Польщі, частково Галичини і Холмщини. Головним джерелом для видання цього тому були «Сборник Висницкій» і «Книга Ярославская». Ці збірники документів походили із Тарновського архіву, що на той час знаходився в Славуті. Крім цих документів до другого тому увійшли також акти з двох інших збірників «Ksiega granic dobr Ostrogskich Tarnowskich i Lubartowskich» і «Compendium omnium Magnificorum Grudzinskich pallatinidum Ravensium, pro bonis in Mazovia consistentibus serventium, digestum in anno Domini 1617». Документи написані латинською мовою. Під кожним із документів подані примітки. Наприкінці другого тому подано біографічний, географічний і предметний покажчики [12, с. 7-14].
Цінність цього тому полягає в тому, що в ньому вміщено найдавніші акти, патрональні грамоти, описи маєтностей князівських родів, які знаходились в соціально-економічних відносинах. Зокрема тут вміщено документи, які відносяться до Ярославських маєтностей графів Тарнавських, які мали свої володіння в м. Ярославі на теперішній Галичині. Також у другому томі надруковано цікавий матеріал про шляхетський давньоруський рід Кмитів, що походив з Поділля і панував на Київщині, Черкащині і Брацлавшині й загас у XVI ст. [12, с. 9, 56].
Третій і четвертий томи «Archiwum Ksi^z^t Sanguszkow w Slawucie», що побачили світ 1890 р. за редакцією Б. Горчака носять дещо відкореговану назву. З назви щезло слово «Lubartowiczow». Чому це сталося? Наприклад М. Теодорович здогадується, що під час вивчення архіву упорядник Б. Горчак дослідив, що до литовського князівського роду Сангушки не мають ніякого відношення, а походять від давньоруських рюриковичів [9, 667]. Цю версію можна було б підтримати, якщо вважати, що до початку XVII ст. у релігійному відношенні рід князів Сангушків був православним. На підтвердження цього ми маємо згадку в «Треносі» Мелетія Смотрицького, де серед князівських родів, які зрадили грецькій вірі згадуються Сангушки [8, с. 91]. Є ще один доказ про релігійну приналежність до православних Сангушків. В Славутському маєтку А. Веритус, який досліджував родовий біографічний нарис князів Сангушків-Любартовичів домашнього бібліотекаря Леона Божаволя-Романовського, згадує про Симеона-Самуїла Сангушка, воєводу Вітебського, часів Сигизмунда ІІІ, що він дійсно першим в роду прийняв католицизм, бо «poprzednio Sanguszkowie byli wyznania greckiego» [2, с. 15].
До змісту третього і четвертого тому архіву князів Сангушків увійшли документи, які відображають історію Волині, Білорусі і Литви. В центрі подій цієї історії князівські роди Заславські, Острозькі і Сангушки. Згадуються тут і інші знатні князі та шляхтичі, які переважно дарують, ділять, купують, встановлюють межі своїх маєтків та вступають в родинні зв'язки [13, с. 7-12; 14, с. 7-9].
Хронологічно в третьому томі надруковано документи з 1432 по 1534 рр., тобто до року смерті однієї із найвидатніших постатей князівського роду Сангушків Андрія Олександровича, маршалка землі Волинської. Акти й документи третього тому взято із вже нам відомих книг «Ksiega Bony», і невідомих «Сборника Турійскаго», «Сборника Дубровлянскаго» та із «Сборника Острожскаго» [13, с. 8-9]. Також надруковано тут документи із Литовської Метрики, із архіву князів Радзивілів і Чарто- рийських, бібліотеки Осолінських, актів грод- ських і земських у Львові [13, с. 7]. Загальне число документів, що надруковані в третьому томі архіву князів Сангушків становить 496. Значна частина архівних матеріалів надрукована староукраїнською мовою. Це ще раз засвідчує, що в XV-XVI ст. діловою мовою Великого Князівства Литовського й частково Корони Польської була староукраїнська [13, с. 7-12; 14, с. 7-9].
Четвертий том надрукований того ж 1890 р. і містить документи з 1535 по 1548 рр. до смерті Сигизмунда І і князя Федора Андрійовича Сангушка. Загалом тут 442 документи. Цей том наповнили актові грамоти з тих самих збірників і книг. Найцікавішими тут виступають документи, що видавались шляхтичам і посадовим особам Волинського воєводства у випадку нападу татар. Це були, як правило, вказівки, як тактично і кількісно з воїнами і людьми діяти при несподіваному нападі татар. Великі князівські роди володіли так званим хоруговним правом. Серед них були і Сангушковичі [14, с. 7-9]. Так, згідно з «Попи- сомъ земъськимъ Великого Князъства Литовского 1528 року» князі Слуцькі мали ставити до литовсько-руського війська 433 вершники, князі Острозькі - 426, а на третьому місці були князі Сангушковичі, вони мали поставляти 170 вершників [6, с. 31-32]. Обидва томи також мають біографічний, географічний та предметний покажчики [13, с. 481-554; 14, с. 585-647].
Тільки через сім років у 1897 р. з'явився п'ятий том «Archiwum Ksi^z^t Sanguszkow w Slawucie». Знову, як і в попередні роки, том зредагував Б. Горчак. У передмові він вказував на те, що цей том є продовженням попередніх і містить в собі документи з 1313 по 1547 рр. У п'ятому томі вміщено 350 документів, які переважно висвітлюють історію Великого Князівства Литовської та Польської Корони. Актів, які висвітлюють історію західноукраїнських земель у цьому томі надруковано мало. Кілька документів - це дарчі короля Сигизмунда І Петру Кміту на право володіння Мостиськами (тепер районний центр Львівської обл.), Станіславу Кміту на володіння Белзом (тепер містечко Белз, Сокальського р-ну, Львівської обл.). У 1537 р. король Сигизмунд І Старий надає Петру Кміту воєводство в Судовій Вишні (тепер містечко у Мостиському р-ні, Львівської обл.). Цікавим є Королівський декрет, яким товари з Руси, Поділля, Волині і Волощини до Польщі мають рухатися тільки дорогами через Львів, Городок, Перемишль і Сандомир. Іншими дорогами було заборонено ввозити всякі речі до Польщі для ведення торгівлі [15, с. 7-10]. Унікальністю видання є те, що в цьому томі вміщено також хронологічний список документів 1-5 томів «Spis chronologichny dokumentov wydrukowanych w T., I., II., III., IV., i V.» [15, c. ІІІ-CXVI]. Документи в цьому томі переважно надруковані польською та латинською мовами.
Упорядником 6 і 7 томів «Archiwum XX. Lubartowiczow Sanguszkow w Slawucie» був
З. Радзімінський. До 1910 р. історик-архівіст разом із ще одним науковцем і приятелем Б. Горчаком на прохання князя Романа Даміана Сангушка, якому вже було ледь не 80 років, видав у Львові три томи монографії про рід князів Сангушків під назвою «Monografia X.X. Sanguszkov oras innych potomkow Lubarta- Fedora Olgerdovicza x. Rathenskiego» [23]. У 1906 р. з'явилися 1 і 3 томи, в яких із залученням архівного матеріалу була подана історія князівського роду Сангушків, а окремо в третьому томі, який зредагував Б. Горчак, було подано історію роду Сангушків з Коширської лінії, що згасла 1653 р. [18]. У 1911-1913 рр. за редакцією З. Радзімінського вийшов другий том монографії про князів Сангушків, в якому висвітлюється історія згаслої Несухоїзької лінії роду [24]. Три томи виданої монографії потребували більш глибшого опрацювання архівного матеріалу і в процесі цієї клопіткої роботи в упорядників виникла потреба видати, як додаток до другого тому монографій про Сангушків (Несухоїзької лінії), том 6 і 7 «Archiwum XX. Lubartowiczow Sanguszkow w Slawucie». Але, як зазначено в передмові, З. Радзімінський вирішує їх видати, як окремі томи архіву, які відповідно вміщують документи: 6 том з 1549 по 1577 рр., 7 том з 1554 по 1572 рр. і є продовження 4 тому архіву в Славуті, в яких подається генеологія нащадків князя Федора Андрійовича Сангушковича, маршалка землі Волинської і старости Володимирського [16, с. 7-8; 17].
На жаль семитомне друковане видання «Archiwum Ksi^z^t Lubartowiczow Sanguszkow w Slawucie» не вичерпало повністю проблеми з виданням архіву Сангушків. Доказом цього є каталоги пергаментів та рукописів цього архіву, які було надруковано упорядником томів архіву Б. Горчаком у 1902 р. Згідно цих каталогів, у Славутському архіві містилися значні зібрання пергаментів і рукописів князів Заславських, Острозьких та Корецьких [19; 20; 22].
Архів Сангушків був однією із найбільших приватних князівських збірок. Вони фактично сформували його в Славуті, потім у жовтневу добу перевезли його до Гумниськ поблизу Тарнова, зберігши від пограбування. Нині документи їх архіву зберігаються у Воєводському архіві у Кракові [26]. Вони ще чекають на комплексне дослідження з боку спеціалістів, і, в першу чергу, українських науковців.
Джерела та література
1. Архив князей Сангушко в Славуте // Волынские епархиальные ведомости. Часть неофициальная. - 1887. - № 36. - С. 1184-1185. - Передрук статті з журналу «Киевлянин».
2. Вихованець В. Два Євстафії Сангушки. Біографічний нарис / В. Вихованець // Сангушківські читання. Зб. наук. праць І Всеукраїнської наук. конф. 24-25 січня 2003 р., м. Славута. - Львів, 2004. - С. 15-30.
3. Войтович Л.В. Княжа доба на Русі: портрети еліти / Л.В. Войтович. - Біла Церква: Вид.
О. Пшонківський, 2006. - 784 с.
4. Грушевський М.С. Історія України-Руси / М.С. Грушевський. - К. : Наук. думка, 1994. - Т. V - 688 с.
5. Ковальський М.П. Документи родинного фонду Сангушків Краківського Державного воєводського архіву як джерела з соціально-економічної історії України XVI-XVIII ст. / М.П. Ковальський // Архіви України. - 1983. - № 3.
6. Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада / О. Однороженко. - К. : Темпора, 2011. - 422 с.
7. Павлюк В.В. Підприємницька діяльність князів Сангушків / В.В. Павлюк // Наукові записки / Острозька Академія. - Острог, 1998. - Т. I. - Ч. I. - С. 51-57.
8. Смотрицький М. Тренос, або Плач Єдиної Святої Помісної Апостольської Східної Церкви з поясненням догматів віри, початково з грецької на слов'янську, а тепер зі слов'янської на польську перекладений Теофілом Ортологом, тієї ж Східної Церкви сином, у Вільні року Божого 1610 / М. Смотрицький; пер. із старосл., слов. та передм. Р Радишевського. - К. : Талком, 2015. - 560 с.
9. Теодорович Н.И. Архив князей Сангушек / Н.И. Теодорович. - Т. 1, 2, 3 и 4.
10. Библиографическая заметка // Волынские епархиальные ведомости. Часть неофициальная. - 1891. - № 23. - С. 665-672.
11. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до cep. XVII ст. / Н. Яковенко. - K.,1993. - 472 с.
12. Archiwum ksi^z^t Lubartowiczow Sanguszkow w Slawucie. - T. I: 1366-1506 / Pod kierownictwem Z.L. Radziminskiego. - Lwow, 1887. - 231 s.
13. Archiwum ksi^z^t Lubartowiczow Sanguszkow w Slawucie. - T. II: 1284-1506. - Lwow, 1888. - 415 s.
14. Archiwum ksi^z^t Sanguszkow w Slawucie. - T. III: 1432-1534 / Wydane przez Bronislawa Gorczaka. - Lwow, 1890. - 601 s.
15. Archiwum ksi^z^t Sanguszkow w Slawucie. - T. IV: 1535-1547 / Wydane przez Bronislawa Gorczaka. - Lwow, 1890. - 686 s.
16. Archiwum ksi^z^t Sanguszkow w Slawucie. - T. V: 1513-1547. Wraz ze spisem chronologicznym dokumentow do T. I-V / Wydane przez Bronislawa Gorczaka. - Lwow, 1890. - 600 s.
17. Archiwum ХХ. Sanguszkow w Slawucie. - T. VI: 1549-1577. - Lwow, 1910. - 325 s.
18. Archiwum ХХ. Sanguszkow w Slawucie. - T. VII: 1554-1572. - Lwow, 1910. - 464 s.
19. Gorczak B. Monografia XX. Sanguszkow oraz innych potomkow Lubarta Fedora Olgierdowicza X. Ratnenskiego / Bronislaw Gorchak. - Lwow: Nakl. X. Romana Sanguszka, 1906. - T. 3. - 845 s.
20. Katalog Pergaminow znajduj^cych si$ w archiwum X.X. Sanguszkow Slawucie / Ulozl Bronislaw Gorchak. - Slawuta 1912. - 184 s.
21. Katalog r^kopisow Archiwum X. X. Sanguszkow w Slawucie / Ulozl Bronislaw Gorchak. - Slawuta 1902. - 548 s.
22. Marszalska J. Biblioteka i archiwum Sanguszkow: Zarys dziejow / J. Marszalska. - Tarnow 2000. - 204 s.
23. Marszalska J. Katalog r^kopisow i variow z dawnej rodowej biblioteki xx Sanguszkow: fragment archiwum xx Sanguszkow / J. Marszalska. - Tarnow, 1904. - 42 s.
24. Radziminski Z. Monografia XX. Sanguszkow oraz innych potomkow Lubarta Fedora Olgierdowicza X. Ratnenskiego / Zygmunt Luba-Radziminski. - Lwow: Nakl. X. Romana Sanguszka, 1906. - T. 1. - 845 s.
25. Radziminski Z. Monografia XX. Sanguszkow oraz innych potomkow Lubarta Fedora Olgierdowicza X. Ratnenskiego / Zygmunt Luba-Radziminski. - Lwow: Nakl. X. Romana Sanguszka, 1912-1913. - T. 2. - 236 s.
26. Stecki T. Wolyn pod wzgl^dem statystycznym, historycznym і archeologicznym / T. Stecki. - T. 1. - Lwow 1864. - 386 s.; T. 2. - Lwow 1871. - 472 s.
27. Syta K. Dzieje archiwow ksi^z^t Sanguszkow / K. Syta // Miscellanea historico-archivistica. - T. 11. - Warszawa, 2000.
REFERENCES
1. Arhyv knjazej Sangushko v Slavute // Volbinskye eparhyal'nbie vedomosty. Chast' neofycyal'naja. - 1887. - № 36. - S. 1184-1185. - Peredruk statti z zhurnalu «Kyevljanyn».
2. Vyhovanec' V Dva Jevstafii' Sangushky. Biografichnyj narys / V Vyhovanec' // Sangushkivs'ki chytannja. Zb. nauk. prac' I Vseukrai'ns'koi' nauk. konf. 24-25 sichnja 2003 r., m. Slavuta. - L'viv, 2004. - S. 15-30.
3. Vojtovych L.V. Knjazha doba na Rusi: portrety elity / L.V. Vojtovych. - Bila Cerkva: Vyd. O. Pshonkivs'kyj, 2006. - 784 s.
4. Grushevs'kyj M.C. Istorija Ukrai'ny-Rusy / M.S. Grushevs'kyj. - K. : Nauk. dumka, 1994. - T. V - 688 s.
5. Koval's'kyj M.P. Dokumenty rodynnogo fondu Sangushkiv Krakivs'kogo Derzhavnogo vojevods'kogo arhivu jak dzherela z social'no-ekonomichnoi' istorii' Ukrai'ny XVI-XVIII st. / M.P. Koval's'kyj // Arhivy Ukrai'ny. - 1983. - № 3.
6. Odnorozhenko O. Ukrai'ns'ka (rus'ka) elita doby Seredn'ovichchja i rann'ogo Modernu: struktura ta vlada / O. Odnorozhenko. - K. : Tempora, 2011. - 422 s.
7. Pavljuk V.V. Pidpryjemnyc'ka dijal'nist' knjaziv Sangushkiv / V.V. Pavljuk // Naukovi zapysky / Ostroz'ka Akademija. - Ostrog, 1998. - T. I. - Ch. I. - S. 51-57.
8. Smotryc'kyj M. Trenos, abo Plach Jedynoi' Svjatoi' Pomisnoi' Apostol's'koi' Shidnoi' Cerkvy z pojasnennjam dogmativ viry, pochatkovo z grec'koi' na slov'jans'ku, a teper zi slov'jans'koi' na pol's'ku perekladenyj Teofilom Ortologom, tijei' zh Shidnoi' Cerkvy synom, u Vil'ni roku Bozhogo 1610 / M. Smotryc'kyj; per. iz starosl., slov. ta peredm. R. Radyshevs'kogo. - K. : Talkom, 2015. - 560 s.
9. Teodorovych N.Y Arhyv knjazej Sangushek / N.Y Teodorovych. - T. 1, 2, 3 y 4.
10. Byblyografycheskaja zametka // Volbinskye eparhyal'nbie vedomosty. Chast' neofycyal'naja. - 1891. - № 23. - S. 665-672.
11. Jakovenko N. Ukrai'ns'ka shljahta z kincja XIV do cep. XVII ct. / N. Jakovenko. - K.,1993. - 472 s.
12. Archiwum ksizt Lubartowiczow Sanguszkow w Slawucie. - T. I: 1366-1506 / Pod kierownictwem Z.L. Radziminskiego. - Lwow, 1887. - 231 s.
13. Archiwum ksizt Lubartowiczow Sanguszkow w Slawucie. - T. II: 1284-1506. - Lwow, 1888. - 415 s.
14.
15. Archiwum ksizt Sanguszkow w Slawucie. - T. III: 1432-1534 / Wydane przez Bronislawa Gorczaka. - Lwow, 1890. - 601 s.
16. Archiwum ksizt Sanguszkow w Slawucie. - T. IV: 1535-1547 / Wydane przez Bronislawa Gorczaka. - Lwow, 1890. - 686 s.
17. Archiwum ksizt Sanguszkow w Slawucie. - T. V: 1513-1547. Wraz ze spisem chronologicznym dokumentow do T. I-V / Wydane przez Bronislawa Gorczaka. - Lwow, 1890. - 600 s.
18. Archiwum HH. Sanguszkow w Slawucie. - T. VI: 1549-1577. - Lwow, 1910. - 325 s.
19. Archiwum HH. Sanguszkow w Slawucie. - T. VII: 1554-1572. - Lwow, 1910. - 464 s.
20. Gorczak B. Monografia XX. Sanguszkow oraz innych potomkow Lubarta Fedora Olgierdowicza X. Ratnenskiego / Bronislaw Gorchak. - Lwow: Nakl. X. Romana Sanguszka, 1906. - T. 3. - 845 s.
21. Katalog Pergaminow znajduj^cych si$ w archiwum X.X. Sanguszkow Slawucie / Ulozl Bronislaw Gorchak. - Slawuta 1912. - 184 s.
22. Katalog r^kopisow Archiwum X. X. Sanguszkow w Slawucie / Ulozl Bronislaw Gorchak. - Slawuta 1902. - 548 s.
23. Marszalska J. Biblioteka i archiwum Sanguszkow: Zarys dziejow / J. Marszalska. - Tarnow 2000. - 204 s.
24. Marszalska J. Katalog r^kopisow i variow z dawnej rodowej biblioteki xx Sanguszkow: fragment archiwum xx Sanguszkow / J. Marszalska. - Tarnow, 1904. - 42 s.
25. Radziminski Z. Monografia XX. Sanguszkow oraz innych potomkow Lubarta Fedora Olgierdowicza X. Ratnenskiego / Zygmunt Luba-Radziminski. - Lwow: Nakl. X. Romana Sanguszka, 1906. - T. 1. - 845 s.
26. Radziminski Z. Monografia XX. Sanguszkow oraz innych potomkow Lubarta Fedora Olgierdowicza X. Ratnenskiego / Zygmunt Luba-Radziminski. - Lwow: Nakl. X. Romana Sanguszka, 1912-1913. - T. 2. - 236 s.
27. Stecki T. Wolyn pod wzgldem statystycznym, historycznym i archeologicznym / T. Stecki. - T. 1. - Lwow 1864. - 386 s.; T. 2. - Lwow 1871. - 472 s.
28. Syta K. Dzieje archiwow ksizt Sanguszkow / K. Syta // Miscellanea historico-archivistica. - T. 11. - Warszawa, 2000.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історичне джерелознавство як спеціальна галузь наукових історичних знань. Витоки українського джерелознавства. Етапи розвитку теорії та практики джерелознавства України. Особливий внесок М. Грушевського та В. Антоновича у розвиток джерелознавства.
реферат [28,6 K], добавлен 12.06.2010Історичні форми позитивізму. Відмова прихильників позитивістської лінії від махістського психологізму, зосередження на проблемах логічного аналізу наукового знання. Семантичний аналіз, вчення прагматизму. Позитивізм в історичній науці та джерелознавстві.
реферат [33,3 K], добавлен 04.09.2010Основні публікації, що висвітлюють розвиток історично-географічних студій та викладання історичної географії у Наддніпрянській Україні у 1840-х рр. – на початку ХХ ст. Аналіз їх змісту. Напрацювання українських істориків у висвітленні даної проблеми.
статья [26,6 K], добавлен 17.08.2017Спроба проаналізувати літературу, яка була видана в Білорусі і присвячена історії становлення Білоруської Народної Республіки. Аналіз немарксистської, радянської та сучасної історіографії. Характеристика основних етапів білоруської історичної науки.
статья [23,0 K], добавлен 14.08.2017Історичні теми на шпальтах сучасної преси. Голодомор як соціально-господарське явище, проблеми його висвітлення за часів існування Радянської влади. Аналіз прикладів відношення сучасників до проблеми Голодомору як навмисного винищення української нації.
курсовая работа [35,2 K], добавлен 04.06.2010Історія архівної справи в Україні як складова і невід’ємна частина української історії. Знайомство з процесом становлення і розвитку архівної галузі. Характеристика особливостей архівів Коша Нової Запорозької Січі. Аналіз функцій монастирських архівів.
контрольная работа [22,5 K], добавлен 17.05.2019Вивчення української націоналістичної історіографічної думки, яка складалася, з безпосередніх учасників руху опору на Західноукраїнських землях, які опинилися в еміграції через переслідування у СРСР та Польщі. Радянсько-російська і польська історіографія.
реферат [33,5 K], добавлен 12.06.2010Зародження чеської історичної науки. Просвітницька історіографія, романтична школа. Наукові школи в чеській історіографії другої половини XIX ст. - 30-х років XX ст. Народ - виразник національної ідеї. Історія чеських земель. Гуситський демократичний рух.
реферат [40,2 K], добавлен 24.05.2010Становлення історичної науки у Польщі в період національного відродження. Просвітницька і романтична історіографія. Наукові школи позитивістської історіографії, інші напрямки польської історіографії другої половини XIX-початку XX ст. та їх представники.
реферат [46,0 K], добавлен 24.05.2010Історична наука словацького народу. Просвітницький напрям, романтична історіографія. Найвидатніші представники романтичного напрямку в словацькій історіографії. Історична наука в другій половині ХІХ - 30-х рр. ХХ ст. Процес національного відродження.
реферат [26,4 K], добавлен 24.05.2010Сербська та чорногорська історіографія. Просвітницький та романтичний напрямки в історичній науці. Розвиток критичного та позитивістського напрямків. Наукові школи в історіографії першої половини ХХ ст. Розвиток історіографії в другій половині ХХ ст.
реферат [26,4 K], добавлен 24.05.2010Дослідження радянської і пострадянської історіографії школи "Анналів", яка у перший період свого існування була модерним явищем в історіографії, акумулювала новаторський досвід історичного дослідження, який повною мірою був визнаний науковими колами.
курсовая работа [63,9 K], добавлен 10.06.2010Аналіз закономірностей, концептуальних підходів та здобутків істориків доби пізньої республіки та принципату Стародавнього Риму. Історіографічні праці Салюстія і Цезаря, доробки Тіта Лівія, Светонія і Тацита. Історіографічні джерела Стародавнього Риму.
курсовая работа [66,7 K], добавлен 14.11.2012Історіографія діяльності партизанських загонів часів Великої Вітчизняної війни. Аналіз та систематизація історіографічних джерел: наукових та мемуаристичних, що стосуються діяльності партизанського з’єднання "За Батьківщину" під командуванням І. Бовкуна.
реферат [24,2 K], добавлен 06.03.2012Рождение и молодые годы князя Тверского. Поездка в Орду, ее историческое значение. Рост значимости князя. Великое княжение Михаила Ярославича. Ухудшение отношений с Новгородом и Москвой. Перелом в их соперничестве. Трагическая гибель тверского князя.
презентация [636,5 K], добавлен 22.11.2011Процедура избрания князя: выдвижение кандидатуры, решение веча. Посольство с предложением занять престол. "Укрепление" призванного князя на столе. Выбор князей: призвание варягов, Мстислав Удалой, Мстислав Изяславич. Новгородские князья XII-XIV вв.
курсовая работа [43,5 K], добавлен 06.03.2010Життєвий шлях і досягнення українських церковних, політичних, державних, наукових діячів: А. Печерського, В.Б. Антоновича, С.А. Бандери, І. Боберського, Д. Вишневецького, князя Володимира, А.І. Волошина, М.С. Грушевського, Л.М. Кравчука та багатьох інших.
презентация [3,1 M], добавлен 20.10.2012Биография князя Владимира Мономаха. Новое перенесение мощей Бориса и Глеба. "Русская правда". Победы во многих битвах. Мономахова шапка. Усмирение Минского князя и Новгородцев. Изгнание и бедствие князя Владимирского. "Поучение" Владимира Мономаха.
контрольная работа [36,8 K], добавлен 16.01.2008Исторический портрет киевского князя Аскольда. Характеристика его военной деятельности. Загадка христианского имени князя. Князь Аскольд как выдающийся государственный деятель раннесредневековой Европы. Обзор его походов против Византийской империи.
реферат [21,6 K], добавлен 13.11.2011Проблеми історії України та Росії в науковій спадщині Ф. Прокоповича. Історичні погляди В.Г. Бєлінського, його концепція історії України. Наукова діяльність Преснякова, Безтужева-Рюміна. Роль М.С. Грушевського і В.Б. Антоновича в розробці історії України.
учебное пособие [274,2 K], добавлен 28.04.2015
