Становлення курорту "Трускавець" (до 1939 р.)
Розташування на лежачій складці внутрішньої зони Передкарпатського прогину вздовж лінії простягання Українських Карпат як одна з важливих геоструктурних особливостей Трускавця. Історичні факти щодо розвитку трускавецького курорту в довоєнний період.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.12.2017 |
Размер файла | 18,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Упродовж тривалого часу ведуться дискусії щодо природної і антропогенної складової зародження та функціонування курорту «Трускавець». Опубліковано низку праць, які, все ж, не мають комплексного характеру. Тому метою статті є відкрити природні умови формування трускавецьких мінеральних вод, антропогенні обставини започаткування і еволюції курорту. Основою публікації виступають монографії автора «Туризм і курортне господарство Галичини» та «Корисні копалини Галичини: видобування та переробка», доповнені новими даними.
Трускавець разом з Бориславом та околицями в геоструктурному плані розташований на лежачій складці внутрішньої зони Передкарпатського прогину вздовж лінії простягання Українських Карпат на 10 км при ширині понад 5 км. Складка насунута в північно-східному напрямі на інші структури прогину; південно-західне її крило перекрите насувом Берегової скиби Карпат. Крім Бориславської складки, район досліджень частково лежить й у зоні Берегової та Орівської скиб Зовнішніх Карпат. Стратиграфічну колонку складають теригенні флішеві відклади верхньої крейди (стрийська світа), палеоцену (ямнянська світа), еоцену (бориславська світа), олігоцену (менілітова і поляницька серії) та моласові утворення неогену (воротищенська світа), які іноді перекриті пліоценовими та плейстоценовими відкладеннями. А геологічна будова, як відомо, відображається на гідрогеологічних умовах, хімічному складі та поширені підземних, у т.ч. мінеральних вод.
Не вникаючи у суть сотень гіпотез утворення мінеральних вод Трускавця, звернемо увагу на історію їх використання у бальнеологічній справі Галичини.
Датою офіційного заснування бальнеологічного курорту у Трускавці вважається 1827 р., коли там було споруджене приміщення на вісім ванн. Хоча лікувальні властивості трускавецьких вод були відомі давно, уперше їх описав королівський лікар В. Вічко у 1578 р. Г. Жончинськи, автор підручника «Гісторія натуральна», що був виданий у 1721 р., вказав, що в Трускавці й інших селах Дрогобиччини добували нафту, а воду, що її супроводжує, селяни вживали для лікування багатьох хвороб.
Перші серйозні роботи було проведено німецькими вченими Н. Фіхтелем і Б. Хаке. Кількість людей, що приїжджали на лікування, швидко зростала. З'явилися перші наукові статті про цілющий вплив місцевих вод на організм людини, будувалися пансіонати, 1843 р. зведено першу грязелікарню.
Гонитва за наживою спонукала приватних підприємців вести подальші пошуки мінеральних вод. У 1833 р. було відкрито соляно-гірке джерело «Марія», дещо пізніше джерела «Нафтуся», «Софія» та ін. До того часу належать описи курорту та його вод, зроблені хіміком і аптекарем Т Торосевичем, письмові повідомлення лікарів Мачека (1836), Коха (1842) та Унгера (1843 р.) про лікувальну дію трускавецьких мінеральних вод.
На початку 1870-х рр. курорт Трускавець було передано в оренду акціонерному товариству, а потім продано приватним особам. У 1892 р. побудоване приміщення для інгаляцій системи Вашмута. І цим Трускавець став на рівень таких курортів європейського значення, як Рихенгаль і Вісбаден. Будувалися готелі, вілли, пансіонати.
З 1911 р. курорт перебував у віданні комерційного акціонерного товариства (голова Раймонд Ярош), яке починає його європеїзацію. Першим кроком була електрифікація Трускавця за допомогою електрики освітлювалися не тільки курортні приміщення і приватні вілли, але й вулиці та територія парку. Ще в 1909 р. побудовано залізницю з маленькою станцією, а вже в 1912 р. новий вокзал. Трускавець був безпосередньо зв'язаний залізницею як зі Львовом, так і з Віднем, Краковом, Познанню, Прагою, Варшавою, Берліном.
У 1913 р. за великі успіхи, досягнуті в розвитку курорту його лікувальної бази, благоустрою і будівництва, Трускавець був нагороджений Великою золотою медаллю. А темпи змін були дійсно високими. Той, хто пропустив кілька сезонів, приїхавши до Трускавця, уже його не впізнавав.
На Помярках було оснащено за всіма європейськими стандартами купальне озеро, побудовано корти, спортивні майданчики. Береги озера були посипані золотавим морським піском.
У довоєнний період на курорті для послуг хворих та відпочивальників було понад 1500 покоїв, насамперед у бальнеологічному закладі (готель, «Ядвинівка», «Лазєнки»), кількадесятьох віллах і приватних садибах. З вілл особливим комфортом вирізнялися: «Аркадія», «Гражина», «Яніна», «Марійовка», «Марія Гелена», «Матка Боска», «Ольга», «Сариуш», «Світезянка», «Засіч», «Софія» та ін. Ціни за проживання коливалися в межах 1 7 кор./добу. Власне лікувальний заклад займав три приміщення (окремі споруди), де розміщалися 120 кабінок (для прийому мінеральних і грязьових ванн трьох класів). У міжвоєнний період кількість номерів для відпочивальників зросла утричі і становила 4500 покоїв, які були класифіковані за чотирма класами комфорту.
Послуги харчування здійснювали два лікарняні ресторани, кондитерська, пекарня, їдальні двох пансіонатів, декілька єврейських ресторанів, продуктові крамниці, бойня та цех з виробництва м'ясних та ковбасних виробів.
Лікування базувалося на мінеральних водах восьми експлуатаційних джерел (табл. 1), з яких половина для ванн («Сировиця», «На Помярках», «Едвард», «На Липках»), інша половина для пиття («Марія», «Софія», «Броніслава», «Нафтуся» унікальна за своїми властивостями та хімічним складом). Біля Трускавця розвідані й значні запаси сульфідно-залізистих лікувальних грязей.
Таблиця 1. Хімічний склад мінеральних вод Трускавця
Хімічні сполуки |
Дже |
рела |
|||
Марія |
Софія |
Броніслава |
Нафтуся |
||
Дослідження |
|||||
Хлорид натрію |
3,6839 |
7,20257 |
11,24045 |
- |
|
Хлорид калію |
- |
0,00203 |
- |
- |
|
Хлорид магнію |
0,39493 |
0,09671 |
0,31086 |
0,02804 |
|
Бромат калію |
- |
0,00001 |
0,00059 |
- |
|
Бромат магнію |
0,01563 |
0,00468 |
0,00322 |
- |
|
Йодид натрію |
- |
0,000003 |
- |
- |
|
Сульфат натрію |
1,00984 |
0,60233 |
0,931629 |
- |
|
Сульфат калію |
1,50728 |
1,0190203 |
0,82125 |
- |
|
Сульфат магнію |
- |
4,13416 |
0,56459 |
0,11617 |
|
Сульфат кальцію |
0,8294 |
1,32755 |
2,266859 |
0,02082 |
|
Бікарбонат натрію |
- |
- |
0,00012 |
0,14488 |
|
Бікарбонат амонію |
0,0234 |
- |
- |
- |
|
Бікарбонат магнію |
0,0165 |
0,20162 |
0,37357 |
0,0205 |
|
Бікарбонат заліза |
0,03153 |
- |
- |
0,00371 |
|
Фосфат кальцію |
- |
Сліди |
0,000059 |
- |
|
Силікат натрію |
- |
- |
0,001213 |
- |
|
Кремнезем |
0,01972 |
0,0078 |
0,005115 |
0,01169 |
|
Вугільний залишок |
0,01529 |
0,019137 |
0,004 |
0,07423 |
|
Разом: |
8,05509 |
10,240027 |
16,784686 |
0,84673 |
|
Об'єм CO2, см3 |
8,07 |
10,2 |
1,7 |
37,65 |
На курорті практикували шість докторів медицини та діяла філія аптеки Е. Сафріна з Дрогобича. Лікуванню підлягали: анемія, кишково-шлунковий тракт, ревматизм, легеневі хвороби, астма, хвороби серцево-судинної системи, нирок, геморой, невралгія, ішіас, гінекологічні хвороби.
Оздоровчий сезон поділявся на три сезони: I з 15 травня до 30 червня; II з 1 липня до кінця серпня; III вересень. Курортний збір становив 12 кор. з особи.
Відвідувачі курорту могли здійснювати численні подорожі цікавими місцями Дрогобиччини: на Городище (30 хв.), де діяли ресторан та молочарня; на джерела «Софії» (45 хв.); до лісу «Липки» (45 хв.), де знаходилися копальні цинку, збірник мінеральної води; на Помярки (кінний маршрут, 30 хв.); до лісу «Баньки» (кінний маршрут, 1 год.); до копалень нафти у Тустановичах (кінний маршрут, 1 год.); до копалень нафти та озокериту Борислава (кінний маршрут, 1,5 год.); до мурів замку «Тустань»; до солеварні у Стебнику тощо.
Під час Першої світової війни курортне будівництво не велося. З 1921 до 1939 рр. у Трускавці було збудовано бальнеолікарню, бювети і павільйони мінеральних джерел, приватні готелі та пансіонати, 17 серпня 1929 р. освячено і відкрито музей природних наук. Через відсутність лікарів курорт працював тільки в літній сезон, і тільки з 1935 р. почав діяти цілорічно.
Про розвиток курорту свідчать цифри. Якщо в 1923 р. було 6089 відпочивальників, то в 1927 їх кількість різко зросла до 12633 осіб. У 1931 р. відпочивали 14659, а в 1933 р. понад 17 тис. осіб. Це, відповідно, вимагало нового будівництва. Одним із шедеврів Трускавця стала побудована у 1928 р. вілла «Гопляна», виконана в традиційному закопанському стилі, що був на той час дуже популярним у Польщі. У цій дивовижній будівлі Яроші приймали в 1930-х рр. посла США в Польщі, президентів Туреччини та Естонії, багатьох інших почесних гостей. Після смерті Раймонда Яроша у 1936 р. курортом керував його син Роман аж до вересня 1939 р.
1933 р. у Трускавці працювала велика когорта докторів медицини (33). Позитивним було й те, що тут діяли два стоматологи та чотири лабораторії, очолювані також докторами медицини (табл. 2).
У межах курорту Трускавець (табл. 3) діяло 147 вілл та пансіонатів, що надавали послуги з лікування та профілактики захворювань. З них 17 були I класу, 67 II класу, 63 III класу (в т.ч. 2 IV класу).
трускавецький курорт довоєнний
Таблиця 2. Медичний персонал курорту «Трускавець»
Прізвище та ім'я лікаря |
Спеціалізація |
Рекреаційний заклад |
|
С. Альбін |
Внутрішні хвороби та гінекологія |
Bialy Orzel |
|
Р Білас |
Внутрішні хвороби |
Rusalka |
|
Т Вайсберґ |
Внутрішні хвороби і сечовивідні шляхи, аналітикохімічна діагностика |
Jutrzenka |
|
Г Вальд |
Внутрішні хвороби і сечовивідні шляхи |
Zosja |
|
М. Шварц |
Хімічна та бактеріологічна діагностика |
Zosja |
|
С. Верґесліх |
Внутрішні хвороби і сечовивідні шляхи |
Sloneczna |
|
З. Гойман |
Внутрішні хвороби і сечовивідні шляхи |
Kluberga |
|
А.Ґуревич |
Внутрішні хвороби і сечовивідні шляхи |
Zasicze |
|
І. Дутковський |
Внутрішні хвороби |
Badjana |
|
С. Едельман |
Внутрішні хвороби |
Arkadja |
|
М. Елясевич |
Всі хвороби |
Jadwinowka |
|
І. Зелінський |
Внутрішні хвороби |
Znicz |
|
В. Клюґер |
Внутрішні хвороби і сечовивідні шляхи |
Jadwinowka |
|
К. Кносов |
Внутрішні хвороби і сечовивідні шляхи |
Anastazja |
|
М. Краусова |
Внутрішні хвороби та гінекологія |
Jasinskiej |
|
З. Ланґберґ |
Дантист |
Zosja |
|
М. Лєдер |
Внутрішні і нервові хвороби |
Вілла навпроти Lazenki III kl. |
|
Е. Маргєль |
Внутрішні хвороби |
Tadeusz |
|
Е. Мерер |
Внутрішні хвороби і сечовивідні шляхи |
Bristil |
|
С. Мішель (син) |
Сечовивідні шляхи |
Swiatowid |
|
С. Мішель |
Хвороби носа, горла, астма |
Inhalatorium |
|
Ю. Моніс |
Сечовивідні шляхи |
Marja Helena |
|
Я. Опєньський |
Хімічна, бактеріологічна та мікробіологічна діагностика |
Zdrowie |
|
З. Пельчар |
Внутрішні хвороби |
Zofja |
|
В. Потенський |
Внутрішні і нервові хвороби, сечовивідні шляхи |
Marjowka |
|
В. Прошовський |
Внутрішні хвороби |
Farys |
|
З. Райх |
Внутрішні і нервові хвороби |
Postoj |
|
О. Розмарин |
Сечовивідні шляхи і шкірні захворювання |
Schneidrowka |
|
Я. Рудьорфер |
Внутрішні хвороби і сечовивідні шляхи |
Вілла навпроти костелу |
|
М. Сташевський |
Внутрішні хвороби і сечовивідні шляхи |
Санаторій Ostoja |
|
С. Тен |
Внутрішні хвороби |
Nadzieja |
|
Ю. Флахен |
Хімічна та мікробіологічна діагностика |
Swiatowid |
|
Е. Фрідлєндер |
Дантист |
Tadeusz |
Таблиця 3. Вілли та пансіонати Трускавця
I класу |
II класу |
III класу |
|
Aleksandrowka |
Amazonka |
Ala |
|
Belweder |
Anastazia |
Alina |
|
Carlton |
Arkadia |
Amela |
|
Krzysia |
Badiana |
Anna |
|
Lwowianka |
Bialy Dworek |
Anuta |
|
Marysia |
Bogdanowka |
Atrakcia |
|
Mirka |
Bristol |
Bialy Orzel |
|
Modrzew |
Debowka |
Fastman |
|
Natalka |
Diana |
Filipina |
|
Palace |
Dorota |
Fortuna |
|
Pod Matka Boska |
Dziutka |
Gagusia |
|
Pogon |
Eden |
Gruenberga |
|
Record |
Glorietka |
Hanusia |
|
Sariusz |
Goplana |
Helena |
|
Swiatowid |
Grazyna |
Hopfinger |
|
Znicz |
Hospicium |
Hurba |
|
Zofia |
Huculka |
Husiaka |
|
Hygiea |
Irena |
||
Iwonka |
Jadwiga |
||
Jagiellonka |
Jadwinowka |
||
Janina |
Jasia |
||
Jasinskiei |
Jasna |
||
Jasna Polana |
Jasmin |
||
Jedrzeiowka |
Karolina |
||
Jozefowka |
Katrusia |
||
Jutrzenka |
Kaufmanowei |
||
Karpacka |
Kazimiera |
||
Kluberg |
Kisaka |
||
Kornela |
Krakowianka |
||
Kosynier |
Kramara |
||
Kosynier Maly |
Litwinka |
||
Ludwik |
Loewenauera |
||
Lutyk |
Magdalena |
||
Lodzianka |
Mandziaka |
||
Mala Polanka |
Marzenie |
||
Maria Helena |
Metvla |
||
Mariowka |
Mimoza |
||
Moia |
Miroslawa |
||
Nadzieia |
Modesta |
||
Olga |
Motvka |
||
Olimpia |
Oksana |
||
Podhale |
Olearskiei |
||
Podolanka |
Olga Mala |
||
Regina |
Oleksiuka |
||
Roma |
Orzechowka |
||
Rusalka |
Orzel |
||
Sloneczna |
Pawlikowicza |
||
Slonce |
Pensionat Koleiowcow |
||
Slowianka |
Plechowka |
||
Stefanowka |
Postoi |
||
Szczesc Boze |
Przystan |
||
Swit |
Romana |
||
Switezianka, Z.U.P.U. |
Sawa |
||
Tadeusz |
Schneidrowka |
||
Taresp |
Slynawskich |
||
Warszawianka |
Stasia |
||
Wawel |
Staszewskiego |
||
Wenus |
Susa |
||
Wlodzimiera |
Swierniaka |
Мінеральні води Трускавця розповсюджені у межах Бориславської складки внутрішньої зони Передкарпатського прогину та виповнені відкладами верхньої крейди, палеогену і неогену.
Перші друковані матеріали про лікувальні властивості трускавецьких вод з'явилися наприкінці XVI ст. Офіційною датою заснування курорту вважається 1827 р. 1833 р. відкрито основні поклади мінеральних вод та здійснено їх хімічний аналіз. 1843 р. побудовано першу грязелікарню, 1892 р. інгалятор. 1909 р. підведено залізницю, 1912 р. побудовано новий вокзал. До Першої світової війни на курорті для послуг хворих і відпочивальників було понад 1500 номерів, практикували шість докторів медицини та діяла філія аптеки. У міжвоєнний період збудовано бальнеолікарню, бювети і павільйони мінеральних джерел, 147 приватних готелів, вілл і пансіонатів (понад 4500 номерів), практикували 33 докторів медицини, діяло чотири лабораторії. Послуги харчування здійснювали 2 лікарняні ресторани, кондитерська, пекарня, їдальні двох пансіонатів, декілька єврейських ресторанів. З 1923 до початку Другої світової війни кількість відпочивальників зросла уп'ятеро.
Література
1. Клапчук В.М. Корисні копалини Галичини: видобування та переробка: [Монографія] / В.М. Клапчук. Івано-Франківськ: Фоліант, 2013. 508 с.
2. Клапчук В.М. Туризм і курортне господарство Галичини: монографія / Володимир Клапчук / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ: Фоліант, 2012. 224 с.
3. Курорты: Энциклопедический словарь. С. 347-348.
4. Lewicki S.A. Przewodnik po zdrojowiskach i miejscowosciach klimatycznych Galicji / S.A. Lewicki, M. Orlowicz, T. Praschil. Lwow, 1913. S. 207-213.
5. Prszewodnik zdrojowo-turystyczny na 1931 32 r. Warszawa, 1931. S. 260.
6. Truskawiec 1933. Lwow: Unja, 1933. S. 27-42.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Закономірності та особливості відносин польської і української громади в Другій Речі Посполитій на місцях і в політичному житті в міжвоєнний період. Загальна картина розвитку подій та їх вплив на українську національну меншину Польщі 20-х-30-х рр. XX ст.
научная работа [516,9 K], добавлен 10.12.2013Київська Русь, її піднесення. Українські землі у складі іноземних держав. Козацьке повстання під проводом Б. Хмельницького. Розвиток України в 1917-1939 рр., роки Великої Вітчизняної війни та в повоєнний період. Відродження країни в умовах незалежності.
презентация [4,8 M], добавлен 17.03.2013Руїна як період національного "самогубства" України, період братовбивчих війн i нескінчених зрад та суспільного розбрату. Розгляд територіальних змін на українських землях в період Руїни. Способи поділу Гетьманщини на Лівобережну та Правобережну Україну.
реферат [38,3 K], добавлен 25.03.2019Становлення відносин власності на українських землях, методи, засоби, способи та форми їх правового врегулювання в період козацько-гетьманської держави. Тенденції розвитку законодавства. Стан українського суспільства. Розвиток приватної власності.
статья [19,5 K], добавлен 11.09.2017Розкриття з історико-правових позицій особливостей організаційно-структурного становлення, функції, форми й методи діяльності органів міліції Станіславської області в контексті суспільно-політичних процесів, що відбувалися на Станіславщині в 1939–1946рр.
автореферат [38,2 K], добавлен 11.04.2009Наукова реконструкція, осмислення й комплексний аналіз процесу становлення й особливостей розвитку архівної науки в Україні. Розгляд і вивчення різних технологій збереження документів. Характеристика основних методів зберігання документів і їх опис.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 03.05.2019Дослідження причин та наслідків української еміграції. Українська діаспора, її стан та роль у розбудові української держави. Становлення етнополітики в період існування Центральної Ради, Гетьманату. Етнополітичні аспекти української новітньої історії.
курсовая работа [72,6 K], добавлен 22.10.2010Діяльність української скаутської організації Пласту на Галичині протягом міжвоєнного періоду 1920-1939 р. в умовах перебування території під владою Другої Речі Посполитої. Його відносини з польською владою, роль у молодіжному русі й суспільному житті.
курсовая работа [89,6 K], добавлен 25.06.2015Історичні передумови виникнення Пласту на Волині, етапи його організаційного та ідеологічного становлення. Діяльність провідників: від Пласту до ОУН-УПА. Методи роботи Пласту під час війни. Утиски влади та заборона Пласту, його діяльність у підпіллі.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 25.06.2015Історія та етапи становлення феодальних відносин на території Болгарії в період другої половини VII до ХIV ст. Процеси формування болгарської народності із різнорідних етнічних елементів, утвердження державності, становлення правової культури країни.
реферат [22,3 K], добавлен 08.02.2011Встановлення радянського панування у східноевропейскьких країнах. Наростання внутрішньої нестабільності в країнах Центральної, Східної Європи. Криза комуністичних режимів. Революція кінця 80-х початку 90-х р. Новий шлях розвитку східноєвропейських країн.
реферат [22,3 K], добавлен 26.01.2011Слов'яни як одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення, історичні пам'ятки та джерела, що засвідчують їх походження та етапи становлення. Свідчення про територію розселення слов'ян-венедів. Роль мовознавчої науки в вирішенні даної проблеми.
реферат [19,7 K], добавлен 22.10.2010Велика Британія, Німеччина і Японія у 1918-1939 рр.. Програма допомоги у будівництві дешевого житла. Економічна криза 1929—1933 рр.. Швидкий економічний підйом. Зовнішньополітична програма нацистів. Договір про військовий союз Німеччини та Японії.
реферат [21,1 K], добавлен 16.10.2008Демонтаж Радянського Союзу. Причини економічної кризи. Приватизація майна державних підприємств. Декларація прав національностей. Процес становлення державності. Парламентські вибори та розмежування повноважень між гілками влади. Вихід із рубльової зони.
реферат [39,3 K], добавлен 08.09.2014Ознайомлення з передумовами та історичним процесом колективізації сільських господарств як однією з причин Голодомору 1932-1933 рр., її наслідки - дезорганізація і деградація аграрного сектора. Опис подій насильницького розкуркулення українських селян.
реферат [24,5 K], добавлен 09.06.2011Проблеми військової історії в першій половині ХХ ст. та стан російської історіографії щодо вивчення українського питання у Першій світовій війні. Суспільно-політичні процеси у Галичині в період війни. Місце українських земель у міжнародних відносинах.
статья [19,4 K], добавлен 27.08.2017Історичні передумови і нормативно-правові засади створення охоронного апарату Української Держави в період Гетьманату. Структурна організація Державної варти та функціональне призначення. Основні напрями службової діяльності. Схема розшуку злочинців.
реферат [99,5 K], добавлен 24.02.2015Історія становлення та розвитку Варшави як столиці Польщі, вивчення перших поселень на даній території. Місцеві легенди та їх вплив на формування менталітету населення. Історичні та адміністративні центри міста, руйнування під час Другої світової війни.
презентация [18,9 M], добавлен 10.11.2010Період Руїни на українських землях. Гетьманування Виговського, стан війська. Переформування козацького війська Петром Дорошенком, боротьба з Польщею. Нові спроби відновити козацьке військо на правобічній Україні під час гайдамацьких рухів (1735 р).
реферат [28,1 K], добавлен 21.12.2010Становище друкарів і видавців українських книжок в ХХ столітті. Розвиток видавничої справи на Галичині. Стан друкування української книжки на початку ХХ століття. Особливості розвитку видавничої справи в період українізації та в післявоєнний час.
реферат [36,5 K], добавлен 19.04.2014