Інваліди другої світової війни на Донбасі: методологічні засади вивчення процесу інтеграції до мирного життя (1943-1945 рр.)

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Кафедра всесвітньої історії та історії України

Інваліди другої світової війни на Донбасі: методологічні засади вивчення процесу інтеграції до мирного життя (1943-1945 рр.)

Михайлюк В.В. к.і.н.,

старший викладач

Анотація

У статті всебічно розглядаються методологічні основи вивчення повсякденного життя на теренах Донбасу у 1943-1945 рр., зокрема пристосування інвалідів-фронтовиків до нових реалій на звільнених від німецько-фашистських загарбників територіях. Проведено аналіз специфічних проблем історії Другої Світової та Великої Вітчизняної воєн, а також наведено важливі для подальшого вивчення проблеми входження інвалідів Великої Вітчизняної війни ключові поняття, серед яких «комунікативна взаємодія інвалідів з оточуючим середовищем», «культурно-дозвіллєві інтереси інвалідів», «девіантна поведінка інвалідів».

Ключові слова: поняття та категорії вивчення, повсякденне життя у Донбасі, інваліди Великої Вітчизняної війни, соціальна історія окремих категорій населення, методологія вивчення повсякденного життя на Донбасі.

Михайлюк В.В. Инвалиды Великой отечественной войны на Донбассе: методологические основы изучения процесса интеграции к мирной жизни (1943-1945 гг.).

В статье всесторонне рассматриваются методологические основы изучения повседневной жизни на территории Донбасса в 1943-1945 гг., в частности приспособления инвалидов-фронтовиков к новым реалиям на освобожденных от немецко-фашистских захватчиков территориях. Проведен анализ специфических проблем истории Второй мировой и Великой Отечественной войн, а также приведены важные для дальнейшего изучения проблемы вхождения инвалидов Великой Отечественной войны в повседневную жизнь ключевые понятия, среди которых «коммуникативное взаимодействие инвалидов с окружающей средой», «культурно-досуговые интересы инвалидов», «девиантное поведение инвалидов».

Ключевые слова: понятия и категории изучения, повседневная жизнь в Донбассе, инвалиды Великой Отечественной войны, социальная история отдельных категорий населения, методология изучения повседневной жизни на Донбассе.

Mykhaylyuk V. Disabled veterans of the Second World War in Donbas: methodological principles of study of integration to civilian life (1943-1945)

Methodological foundations of studying the daily life of the Donbass in 1943-1945 are examined in the article, including disabled veterans adaptation to the new realities in the liberated from Nazi invaders areas. Author completed the analysis of Great Patriotic War specific problems. Such important for the further studying of the problem of World War II disabled veterans' entry in daily life of the Donbass concepts like “communicative interaction of the disabled people with the environment", “cultural and leisure interests of disabled", “deviant behavior of disabled veterans" are examined in the article. Such categories as “adaptation", “rehabilitation", “integration", “daily routine", “social environment" and other are used in the paper. The important process of disabled veterans' integration into social environment is scrutinized in the article.

Keywords: Donbas, disabled veterans, Second World War, civilian life, Ukraine, methodology.

На сучасному етапі розвитку історичної науки в Україні важливою складовою виступають нові підходи методологічного характеру, що пов'язані з соціальною історією та історією повсякдення. Саме вони дозволяють предметно розглянути не тільки сутність явищ та їх причину, а й виокремити в цих процесах людину, людський фактор. Ця нова методологія та підходи до аналізу та вивчення історичних явищ розпочата видатними українськими істориками О. Удодом [1], О.Лисенко [2], а також членами-кореспондентами НАН України О. Реєнтом [3] та В. Даниленко [4]. Спираючись на дослідження зазначених видатних вчених та окремі публікації, що дотичні до власного дослідження, автор поставив перед собою завдання висвітлити специфіку відображення та власного уявлення методологічних основ проблеми входження інвалідів великої вітчизняної війни у повсякденне життя на Донбасі (19431945 рр.).

Інваліди війни, як соціальна група, виступає складовим елементом радянської соціальної системи. Для розуміння специфіки виживання інвалідів поставлені завдання дослідити соціально-історичні умови їх життя і діяльності. На основі особистих контактів між членами цієї групи із членами інших соціальних груп, а також із представниками влади у них виникає низка емоційно-психологічних відносин, які привернули нашу увагу.

Для найбільш повного та всебічного висвітлення поставленої проблеми, вважаємо за необхідне навести визначення таких категорій, як «інваліди Великої Вітчизняної війни», «адаптація», «реабілітація», «інтеграція», «повсякденне життя» тощо.

«Інваліди Великої Вітчизняної війни» розглядаються як соціальна група, кожен окремий представник якої належав до числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, але став інвалідом внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання тощо. Починаючи з 22 червня 1941 р. стосовно них у офіційних документах того часу запроваджується термін «інваліди Вітчизняної війни», а згодом поширюється й інший, який дійшов до нашого часу - «інваліди Великої Вітчизняної війни». Кожен з інвалідів-фронтовиків являв собою особистість з власним уявленням ідеалів та норм життя.

Важливою категорією дослідження піднятого питання постає «реабілітація», яка характеризувалася реалізацією комплексу заходів, впроваджених державним керівництвом, через прийняття відповідних актів та постанов керівництвом партійних представників на місцях, спрямованих на захист соціальних прав громадян.

Під «адаптацією» розуміється активне пристосування інваліда Великої Вітчизняної війни, після проходження реабілітації, до умов оточуючого середовища та результат цього процесу. Важливими компонентами соціальної адаптації були: узгодження оцінок, домагань інваліда, його особистих можливостей зі специфікою соціального середовища;

цілей, цінностей, орієнтації особистості зі здатністю їх реалізації в конкретному соціальному середовищі.

Чимале значення для інвалідів Великої Вітчизняної війни відігравала «інтеграція» у соціальне середовище, у якості процесу прийняття інвалідів як іншими інвалідами, так і здоровими членами соціуму.

У зміст поняття «повсякденне життя» інвалідів закладено їх життєвий процес з його щоденним побутом, проблемами, справами, зустрічами й розмовами тощо.

Немаловажними для проблеми входження інвалідів великої вітчизняної війни у повсякденне життя на Донбасі постають такі ключові поняття, як «комунікативна взаємодія інвалідів з оточуючим середовищем», «культурно-дозвіллєві інтереси інвалідів», «девіантна поведінка інвалідів».

«Комунікативна взаємодія інвалідів з оточуючим середовищем» відбувалася за декількома напрямками: між інвалідами та владними структурами; між інвалідами та здоровими людьми; між інвалідами та членами їх сімей; безпосередньо з такими ж, як і вони, особами з обмеженими фізичними можливостями тощо.

«Культурно-дозвіллєві інтереси інвалідів» виявлялися, по-перше, в організованих для них заходах з боку державно-партійних структур різного рівня; по-друге, шляхом винаходження власних способів самореалізації з точки зору їх задоволення. Широко популярними були «посиденьки» інвалідів та їх безпосереднє спілкування у родинному чи дружньому колі. Саме у цьому середовищі вироблялися суто специфічні засоби спілкування на рівні анекдотів тощо.

Для найбільш повного розгляду поставленого питання, доречним є вивчення взаємовідносин радянської влади й інвалідів, зокрема представленій специфіці державно-партійної політики на Донбасі щодо цієї соціальної групи; з'ясуванням особливостей матеріально-побутових та медичних чинників повсякденного життя інвалідів; визначенням духовно-культурних норм життя інвалідів у процесі їх соціальної адаптації; розкриттям комунікативно-психологічних проблем адаптації інвалідів у післявоєнному соціумі; аналізом девіантних чи аномальних проявів поведінки інвалідів-фронтовиків у регіоні.

Розгляд особливостей входження інвалідів Великої Вітчизняної війни до повсякдення є доречним проводити на основі поєднання мікро- і макроісторичних підходів. Міждисциплінарний підхід сприяє залученню до дослідження специфічних методів інших соціально-гуманітарних наук, а також психіатрії, криміналістики тощо, що дозволило розширити розуміння окремих сторін повсякденного життя інвалідів у процесі їх реабілітації та адаптації. Загалом, використання цих підходів дозволяє в центр вивчення емпіричного матеріалу поставити саме людину - інваліда-фронтовика. Застосування також комплексного підходу дає можливість підійти до аналізу життя і діяльності інвалідів з різних сторін. Зокрема, він надає можливість виявити взаємозв'язки чинників, які впливали на життя і діяльність представників цієї групи.

Нові післявоєнні умови життя осіб, які отримали на війні фізичні вади, були надзвичайно складними як у матеріально-побутовому, так і психологічно-емоційному плані. Безумовно, влада намагалася підтримувати цих осіб, але інваліди мали в першу чергу покладатися на власні сили і самотужки пристосовуватися до життя. Саме їх каліцтва зумовлювали зміни в їхній поведінці, способі мислення, ставленні до рідних, сусідів, друзів, співробітників, представників влади тощо. Дослідження особливостей цих змін, а також з'ясування результатів, до яких вони привели, дають змогу визначити загальну картину матеріально-побутового становища та соціально-психологічного стану інвалідів-фронтовиків. При цьому є доречним проведення аналізу у спектрі відповідності нормам радянського повсякдення чи відхиленні від них (девіантна поведінка).

Для розкриття матеріальної та духовно-культурної складових повсякденного життя інвалідів війни, як соціальної групи, за методологічну основу вивчення доречно сприймати теорію історичної антропології. Також серед загальноприйнятих в історичних дослідженнях можна виділити принципи науковості, історизму, об'єктивності, системності, розвитку, всебічності тощо. комунікативний фронтовик вітчизняний війна донбас

Принцип науковості вимагає неупередженого відношення до емпіричного матеріалу, виявлення та узагальнення типовості фактів та явищ, формулювання на цій основі чітких гіпотез та їх логічного обґрунтування. Застосування цього принципу дозволяє, зокрема, науково обґрунтувати основні напрями реабілітації та адаптації інвалідів Великої Вітчизняної війни на визволених територіях України.

Використання принципу історизму, як одного із основоположних методологічних принципів, сприяє висвітленню процесів реабілітації та адаптації інвалідів-фронтовиків у хронологічній послідовності з урахуванням наявності існуючої в ті часи радянської ідеологічної доктрини та формуванням нових умов повсякденного життя, як населення в цілому, так й інвалідів зокрема.

Принцип об'єктивності вимагає вироблення оцінок історичної правди на основі широкого фундаменту різноманітних джерел, що розкривають багатогранні аспекти життя та діяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Застосування принципу системності потребує проведення розгляду проблеми та окремих аспектів дослідження на основі чіткого визначення категорій, понять та термінів, що характеризують адаптацію інвалідів у контексті повсякденного життя в Донбасі протягом періоду, що вивчається, як цілісну систему. Теоретико-методологічні підходи та принципи історичного пізнання об'єктивно вимагають використання як загальнонаукових, так і традиційних методів історичного дослідження.

У якості загальнонаукових методів доречно використовувати критичний метод, методи аналізу та синтезу, порівняльний, класифікації. За допомогою зовнішньої і внутрішньої критики джерел дослідник максимально об'єктивно підходить до аналізу проблеми. Метод аналізу якомога краще для розкладання цілого на складові елементи та з'ясовувалися зв'язки між ними. Синтез дозволяє поєднати одержані при аналізі частини в єдине ціле з метою більш глибокого вивчення проблеми. Порівняльний метод дає можливість на підставі найбільш типових рис порівняти явища та процеси, котрі відбивалися на житті і діяльності інвалідів війни у просторовому вимірі. Метод класифікації сприяє у процесі характеристики джерел.

З міждисциплінарних методів можна виділити статистично-аналітичний для обробки й аналізу кількісних показників. Використання методу соціокультурного аналізу дозволяє виявити різницю між традиційними радянськими цінностями та тими, що поставали перед інвалідами в нових умовах повсякденного життя та сприяє відтворенню його як об'єктивної реальності. Важливим нашим завданням постає виявлення інтересів, потреб, ідеалів і цінностей не лише окремих інвалідів-фронтовиків, а всієї соціальної групи, практику повсякденних стосунків всередині групи. Використання означеного методу дає можливість в результаті простежити конфлікти між традиційними цінностями і новими радянськими, що активно запроваджувалися владою та її представниками у життя. Тобто, відповідно до методу соціокультурного аналізу повсякденність розуміється як реконструкція ментального макротексту історії-події.

Корисними є також методи локального аналізу та усної історії. Вони сприяють виділенню на основі вивчення споминів інвалідів найбільш типових явищ у контексті окремих епізодів з їх життя.

Серед традиційних методів історичних досліджень використовуються історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, метод статистики та узагальнення даних, аналітико-логічний, синхронний, історичного моделювання та історичної генетики тощо. Вони дозволяють повніше зрозуміти сутність явищ, що відбувалися в середовищі інвалідів Великої Вітчизняної війни у процесі їх адаптації до повсякденного життя. Метод історичного контексту дає змогу дослідити конкретно-історичну ситуацію 1943-1945 рр. Застосування проблемного методу дозволяє структурувати вивчення проблеми відповідним чином. Бібліографічний та евристичний методи є необхідними при дослідженні історіографії і джерельної бази. Просопографічний аналіз допомагає визначити життєві уподобання інвалідів, зокрема, їх намагання, цінності, цілі, бажання тощо, а також зміни у міжособистісних стосунках, що стає у нагоді при розкритті матеріально-побутових і духовно-культурних основ життя цієї соціальної групи.

Отже, проведений у статті аналіз специфічних проблем історії Другої Світової та Великої Вітчизняної воєн, дозволяє дійти наступних висновків:

- перше - автор не відкидає тих методологічних принципів вивчення історичних явищ, які затвердились наприкінці ХХ ст. у висвітленні та аналізі загальних подій;

- друге - автор підтримує і широко використовує новітні методи вивчення мікроісторії, що пов'язані з затвердженням людини як головного чинника історичного процесу;

- третє - автор пропонує в подальшому дослідженні аналогічних проблем використовувати комплексну методологію вивчення макро- та мікроісторичних процесів з наданням пріоритетів соціальній історії та повсякденню.

Література

1. Удод О. Історія повсякденності: питання методології, історіографії та джерелознавства / О.Удод // Актуальні проблеми вітчизняної історії ХХ ст. Збірник наукових праць, присвячений пам'яті акад. НАН України Юрія Юрійовича Кондуфора. В 2-х т. - К.: Інститут історії України НАН України, 2004. - Т. 2.

2. Лисенко О.Є. Друга світова війна як предмет наукових досліджень та феномен історичної пам'яті // УІЖ. - Київ, «Варта», 2004. - №5. - С. 3-16; Лисенко О.Є. Дослідження історії Другої світової війни у сучасній Україні: основні тенденції та перспективи // УІЖ. - К: «Дієз-продукт», 2011. - №4. - С. 165-194; Лисенко О. Повсякденна історія війни: методологічні нотатки / О. Лисенко // Сторінки воєнної історії України. - К.: Інститут історії України НАН України, 2010. - №13. - С. 8-22 тощо.

3. Реєнт О.П. Друга світова війна та Україна: політичні, соціально-економічні й демографічні наслідки / О.П. Реєнт // Гуманітарний журнал. - Дніпропетровськ, 2011. - №1-2. - С.12-17.

4. Даниленко В. Всесвітня історія 1918-1945 рр. / В. Даниленко, О. Гісем, А. Подобєд // Ч. І. - К.: Козаки, 1996. - 171 с.; Даниленко В.М. Передумови голоду 1946-1947 рр. в Україні / В.М. Даниленко // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. - Київ: Інститут історії України НАН України, 2008. - №13. - С. 42-49 тощо.

References

1. Udod O. Могіа povsjakdennosti: pitannja metodologu, ta dzhereloznavstva / O. Udod // Aktual'm proble-mi vіtchiznjanoї torn HH st. Zbnnik naukovih prac', prisvja-chenij pam'jati akad. NAN Ukrami Jurija Jurijovicha Kondufora. V 2-h t. - K.: Іnstitut Ukrami NAN Ukrami, 2004. - T. 2.

2. Lisenko О.Є. Druga svtiova vyna jak predmet nauko-vih dosHdzhen' ta fenomen pam'jati // UiZh. - Knv, «Varta», 2004. - №5. - S. 3-16; Lisenko О.Є. Dostidzhennja Ufo-rH Drugoї svіtovoї vyni u suchasny Ukramk osnovm tendencn ta perspektivi // UiZh. - K: «Dkz-produkt», 2011. - №4. - S. 165-194; Lisenko O. Povsjakdenna іstorіja vyni: metodo notatki / O.Lisenko // Storinki voєnnoї тЮгії Ukrami. - K.: frsti- tut ^torn Ukrami NAN Ukrami, 2010. - №13. - S. 8-22 toshho.

3. Reetnt O.P. Druga svitova vijna ta Ukrama: politichni, social'no-ekonomichni j demografichni naslidki / O.P.R nt // Gumanitarnij zhurnal. - Dnipropetrovs'k, 2011. - №1-2. - S.12-17.

4. Danilenko V. Vsesvitnja istorija 1918-1945 rr. / V. Danilenko, O. Gisem, A. Podobєd // Ch.І. - K.: Kozaki, 1996. - 171 s.; Danilenko V.M. Peredumovi golodu 19461947 rr. v Ukrarni / V.M. Danilenko // Ukrama HH st.: kul'tura, ideologija, politika. - Knv: Institut istoru Ukraїni NAN Ukraini, 2008. - №13. - S. 42-49 toshho.

Размещено на Allbest.ru