Зустріч Олександра Мишуги та Папи Бенедикта XV в контексті благодійної діяльності митця
О.П. Мишуга (1853-1922) – митець, громадський діяч, меценат, один із співзасновників Музично-драматичної школи М. Лисенка в Києві. Аналіз змісту і наслідків історичної зустрічі Папи Римського Бенедикта XV з видатним діячем української культури О. Мишугою.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.01.2018 |
| Размер файла | 23,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зустріч Олександра Мишуги та Папи Бенедикта XV в контексті благодійної діяльності митця
Наталія Ващенко
м. Полтава
Анотації
Наталья Ващенко
ВСТРЕЧА АЛЕКСАНДРА МИШУГИ И ПАПЫ БЕНЕДИКТА XV В КОНТЕКСТЕ БЛАГОТВОРИТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПЕВЦА
В статье проанализированы последствия исторической встречи папы римского Бенедикта XV с выдающимся деятелем украинской музыкальной культуры, педагогом и меценатом Александром Мишугой. Благодаря политическим идеям нашего соотечественника и воплощению их папой Бенедиктом ХV на практике удалось определенным образом предотвратить геноцид православного армянского народа, который проживал на территории Турции.
Ключевые слова: геноцид, ислам, православие, меценат, духовность, политическое взаимодействие.
Natalia Vashenko
THE MEETING OF ALEXANDER MISHUGA WITH POPE BENEDICT XV IN THE CONTEXT OF THE ARTIST'S CHARITY
The article analyzes the meaning and implications of historic meeting of Pope Benedict XV with a prominent figure of Ukrainian musical culture, an educator and a philanthropist Alexander Mishuga. Due to the political ideas of our compatriot and implementation of Pope Benedict XV to some extent failed to prevent the genocide of the Armenian Orthodox people who lived in Turkey.
A. Mishuga prompted Pope to write Sultan Mehmet asking not to make reprisals against the Armenian Orthodox people. His words influenced Pope Benedict and he actually wrote a letter to the Turkish sultan. The interesting fact is also that the Pope was the same age as Mishugi (a few months younger) and died with him in the same year. Now this letter is preserved in the Museum-Institute of Armenian Genocide (draft letter to the Pope) on September 10, 1915 to Sultan Mehmet V, in which he pleads for the Armenians of the Ottoman Empire. In particular, Pope Benedict prohav Sultan speak words of peace and reconciliation to the Armenian people is not a victim of violence and revenge. And perhaps this letter for a time forced Sultan Mehmet reflect on the words of the Holy Father.
This was not the only case where Alexander Philipp influenced on the decision of the Holy Fathers. Thus, during the wanderings in the Holy Land with his nephew Luke Mishuga and Metropolitan Sheptytsky he debated with the latest understanding of the Christian idea of Leo Tolstoy, Russian writer supporting the position. And when he sang in the church of the Holy Sepulchre "Body asleep" - all pilgrims wept. So Alexander Mishuga was all over - strong and smart, but he has to live at that time left little. The memory of donations A. Mishuga was not only mentioned by his contemporaries and students, but also developed into a folk legend. However, history decreed that a prominent activist and philanthropist was the Holy Father's advisor in important decisions for the Armenian people. Therefore, it is difficult to overestimate the importance of the creative contribution of Alexander Mishuga for national and world cultural history.
The problem is multifaceted and not limited to existing works today. A special aspect of the study - the study mentioned donations A. Mishuga for the development of the western villages and individuals who support he studied abroad on the eve of the First World War and after.
Keywords: genocide, Islam, Orthodoxy, philanthropist, spirituality, political interaction.
У статті проаналізовано зміст і наслідки історичної зустрічі Папи Римського Бенедикта XV з видатним діячем української музичної культури, педагогом і меценатом Олександром Мишугою. Завдяки політичним ідеям нашого співвітчизника та втіленням їх папою Бенедиктом ХУ певною мірою вдалося запобігти геноциду вірменського православного народу, який проживав на території Туреччини.
Ключові слова: геноцид, іслам, православ'я, меценат, духовність, політична взаємодія.
В історії української культури є діячі, внесок яких у вітчизняну історико-музичну спадщину важко переоцінити. Це основоположники нової наукової школи, нового напряму в мистецько-педагогічній освіті. Їхні концепції стали вирішальними для становлення навчальних закладів початку ХХ ст. та визначили пріоритети вітчизняної мистецької освіти на майбутні сто років. Водночас такі діячі не залишалися байдужими й до долі інших поневолених народів, займали активну позицію щодо вирішення доленосних питань. мишуга митець культура
До таких видатних співвітчизників передусім ми відносимо Олександра Пилиповича Мишугу (1853-1922) - митця, громадського діяча, мецената, одного із співзасновників Музично-драматичної школи М. Лисенка в Києві - першого мистецького закладу на засадах національних традицій у Центральній Україні, де навчання відбувалося рідною мовою. Завдяки його політичним ідеям вдалося певною мірою запобігти геноциду вірменського православного народу, який проживав на території Туреччини. Виховні принципи в науково-педагогічній школі О. Мишуги дали можливість підготувати ціле покоління митців-патріотів, а меценатська діяльність Олександра Пилиповича дозволила реалізуватися багатьом обдарованим особистостям, які згодом прославили Україну далеко за її межами.
Проблема різнобічної музично-педагогічної спадщини О. Мишуги досліджувалася з 30-х рр. ХХ ст. до теперішнього часу. Науковці, музиканти та громадські діячі, сучасники Мишуги (А. Манастирський, Ю. Райсс, Я. Стирянський та ін.) розглядали його діяльність у контексті становлення української культури рубежу ХІХ - ХХ ст. [4; 7; 9]. Видатні педагоги (в минулому учні О. Мишуги - О. Любич-Парахоняк, М. Микиша, М. Ростовська-Ковалевська та ін.) дали високу оцінку діяльності свого викладача як вихователя, наставника, мецената, патріота й суспільного діяча [3; 8].
На сучасному етапі дослідження спадщини О. Мишуги спостерігається піднесення інтересу уряду України до особистості видатного педагога, його внеску в національну культуру. Про це свідчать дві Постанови Верховної Ради України "Про відзначення 150-річчя та 160-річчя з дня народження видатного митця і педагога О.П. Мишуги" (Відомості Верховної Ради
України (ВВР), 2003, №39, с. 352; Відомості Верховної Ради України, 2013, №41, с. 197) та присвячених йому ювілейних видань [6]. Завдяки монументальному дослідженню М. Головащенка ми дізнаємося про маловідомі сторінки життя і творчості О. Мишуги через спогади його видатних сучасників і колег [1].
Незважаючи на достатню кількість праць про О. Мишугу, відсутні такі, де б була висвітлена його політична діяльність. Тому метою статті є аналіз громадської позиції відомого діяча у вирішенні питань міжнародного характеру.
Про ексклюзивну зустріч О. Мишуги з папою Бенедиктом ХУ, що відбулася 8 вересня 1915 р., стало відомо лише в 70- ті рр. ХХ ст. завдяки опублікуванню листа шведського лікаря Улофа Чінберга до племінника Олександра Пилиповича Луки Мишуги від 17.09.1915 р. та "Нотаткам" самого Л. Мишуги "До святої землі" [2, с. 5].
О. Мишуга, всесвітньо відомий співак-виконавець і педагог, завжди допомагав молодим здібним людям. Зокрема, він купив двоповерховий будинок для ремісничо-промислової бурси, котру заснувало Львівське товариство для опіки молоді, яка "покинула село й пішла за кращою долею у місто". Він давав тисячі карбованців Музичному інститутові імені Лисенка у Львові. У вступному славі до книги "Українське мистецтво" (1913) читаємо: "Думка про видання такого змісту існувала вже давно, але здійснити її й пустити в світ цей перший випуск можна було лише завдяки допомозі щедрого прихильника українського мистецтва, славного нашого артиста Олександра Мишуги". Як зазначалося вище, саме Олександр Пилипович виділяв своїм друзям гроші на видання творів, зокрема І. Франкові на збірку "Зів'яле листя" [4, c. 112].
Після великої пожежі в рідному селі О. Мишуга дав чималі гроші на його відродження. Добрим словом і досі згадують його жителі рідного містечка.
У 1914 р. О. Мишуга захворів і виїхав на лікування до Італії. Там його застала Перша світова війна. Повернутися на батьківщину він уже не зміг і опинився в дуже скрутному матеріальному становищі, хоча у Варшаві мав збереження в банку, але всі вони пропали на початку війни. Почав працювати в школі вокалу в Римі, а після закінчення війни - в Мілані та в курортному містечку Равіолі. І скрізь до його класу вступали з великим бажанням, бо на той час у всій Європі він уже був відомим педагогом із доброю славою [8, с. 142].
За спогадами чоловіка Майї Чінберг (Кінберг), лікаря Улафа Чінберга, в Римі з Мишугою трапився такий інцидент, який, можливо, вирішив долю цілого народу. Про це свідчать і інші документи [2].
8 вересня 1915 р. відбулася прикметна зустріч між папою римським Бенедиктом ХУ, єгипетським коптським патріархом Кириллом У і відомим оперним співаком О. Мишугою. Як не дивно, а зустріч ця відбулася в Римській оперній школі Джеммі Белінчіоні, де О. Мишуга викладав у роки Першої світової війни. Те, що його Святість і коптський патріарх прийшли послухати оперну музику до світського навчального закладу, вже саме по собі видавалось незвичайним. Але тому передували певні події.
О. Мишуга ще дитиною співав у капелі собору Святої Анни у Львові, а після закінчення вчительської бурси викладав у школі при церкві. Олександр Пилипович там організував шкільний хор. Серед хористів був маленький і богобоязливий хлопчик - Едмунд, який прислухався до кожного слова свого маестро. Пізніше цей хлопчик став спочатку архієпископом Гнезно й Познані, а згодом - його Високопреосвященством кардиналом Едмундом Дальбором (польск. Edmund Dalbor; 1869 - 1926), примасом Польщі з 15 грудня 1919 р., з титулом церкви Сан- Джованні-а-Порта-Латина з 18 грудня 1919 р. Саме він і умовив папу й патріарха, які зустрілися для того, щоб обговорити важке "вірменське" питання, піти до школи співу й послухати "небесні голоси" учнів його колишнього Маестро Філіппі-Мишуги (Філіп- пі - псевдонім відомого українського співака).
Напередодні, 7 вересня, їх святійшества не могли вирішити, як переконати турецького султана Мехмета У припинити кровопролиття вірмен, котрі проживали на території Османської імперії та по кордону з нею. Становище вірменських християн дійсно було критичним. Незважаючи на те, що Бенедикт ХУ (до інтронізації - Джакомо, маркіз делла Кьєза; 1854 - 1922) був відомим в Італії дипломатом, досконало знав право й теологію, із 1878 р. знаходився на папській дипломатичній службі (тривалий час був секретарем кардинала Рамполлі та папи Пія Х), він не знав, як можна вплинути на правителя-мусульманина, який ненавидів християнство.
8 вересня папа Бенедикт ХУ, патріарх Кирило V і кардинал Едмунд Дальбор прийшли до школи Джеммі Белінчіоні. На жаль, у цей день співала лише одна учениця маестро Мишуги - Майя Чінберг. Це був її сольний концерт (однак три дуети вона виконала разом зі своїм Маестро), але співала вона божественно. У її виконанні прозвучали арії з кантат І.-С. Баха, Г.Ф. Генделя, а також із опер Доніцетті, Верді, Монюшка. Святі отці були вражені глибиною, проникливістю, а найголовніше - духовністю виконання творів молодою (у майбутньому дуже знаменитою) швецькою співачкою [2, арк. 2].
Після концерту папа Бенедикт ХУ сказав Майї та О. Мишузі: "Якби всі розуміли мистецтво так, як його розумієте ви і так йому служили, то мабуть зараз не було б цієї страшної війни, яка є повним "самогубством Європи". Християнські країни знищують одна одну, а мусульмани вирізають християн на Сході. Що з цим робити?" [2, арк. 2].
О. Мишуга запитав про те, що саме папа має на увазі, коли говорить "мусульмани вирізають християн на Сході". Папа розповів, що ще в ХІХ ст. почалося винищення вірмен і досягло свого апогею в роки младотурецької партії "Єднання та прогрес", яка прийшла до влади 1908 р. Керуючись ідеєю насильницького отуречення країни, партія підготувала й здійснила загальну програму винищення вірменського народу в Османській імперії. За даними перепису, що провела вірменська патріархія, за сорок років кількість вірмен зменшилася з 2 млн. до 33 тисяч. І тепер знову готується каральна війна. О. Мишуга уважно вислухав його Преосвященство й сказав: "А Ви напишіть султану листа. Іноді важко все вкласти в слова при зустрічі, а коли сідаєш писати, то всі думки в голові концентруються на серйозному". Як би там не було, чи вплинули на папу Бенедикта слова Олександра Пилиповича, чи він сам дійшов такого висновку, понтифік дійсно написав листа турецькому султанові. Цікавим є й той факт, що папа був ровесником О. Мишуги (на кілька місяців молодшим) і помер із ним в один рік.
Зараз цей лист зберігається в Музеї-інституті Геноциду вірмен (чернетка листа папи) від 10 вересня 1915 р. до султана
Мехмета V, у якому він заступається за вірмен Османської імперії. Зокрема, папа Бенедикт XV прохав султана "промовити слова миру й примирення", щоб "вірменський народ перестав бути жертвою жорстокості та помсти". І можливо, цей лист на якийсь час змусив султана Мехмета замислитися над словами святого Отця [5, арк. 3].
Це був не єдиний випадок, коли Олександр Пилипович впливав на рішення святих Отців. Так, під час мандрів на Святу землю разом зі своїм племінником Лукою та митрополитом А. Шептицьким він дискутував із останнім про "толстовське" розуміння християнської ідеї, підтримуючи позицію російського письменника. Насамкінець, А. Шептицький погодився з маестро, що, можливо, й не варто було відлучати Л. Толстого від церкви. Коли він прибув до Єрусалиму й заспівав у храмі Гроба Господня "Плотію уснув", всі прочани заплакали. Таким О. Мишуга був у всьому - рішучим і кмітливим, проте жити йому вже на той час залишалося мало [5, арк. 4].
У Львові й сьогодні шанують пам'ять свого видатного земляка. З нагоди ювілею О. Мишуги (2003) відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 150 річниці з дня його народження у Львівському академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької. Серед заходів - покладання вінків на могилу славного земляка в його родинному селі Новий Витків і проведення концерту-конкурсу імені Філіппі-Мишуги. У музеї Соломії Крушельницької до початку липня діяла виставка оригінальних матеріалів "Учні славетного маестро" з фондів архівів і музею у Виткові.
Отже, творчий шлях і громадянська позиція О. Мишуги є прикладом служіння мистецтву, національному відродженню й просвітництву, а також всесвітній культурі. Хлопець із західноукраїнського села сам собі торував шлях до науки й мистецтва, досягнув визнання в Європі та за її межами. Пам'ять про благодійні внески О. Мишуги залишилася не лише в згадках його сучасників та учнів, а й переросла в народні легенди. Водночас історія розпорядилася так, що видатний діяч і меценат став і порадником святих Отців у доленосному для вірменського народу рішенні. Тому сьогодні важко переоцінити значення творчого внеску Олександра Пилиповича для вітчизняної і світової історії культури.
Порушена проблема багатогранна, окремий аспект її дослідження - вивчення ролі благодійної діяльності О. Мишуги в розвитку західноукраїнського села й окремих особистостей, які за його підтримки навчалися за кордоном.
Список використаної літератури
1. Головащенко М. На вершині слави / Михайло Головащенко // Музика. - 2003. - № 3. - С. 26-28.
2. Лист Улофа Чінберга до Луки Мишуги від 17.09.1915 р. / пер. із шведської
B. Тесленка // Приватний архів Г.Я. Опенько. - Од. зб. 12. - арк. зв. - Фотокопія.
3. Любич-Парахоняк О. Мій незабутній учитель / Олександра Любич-Парахоняк // Спогади про Олександра Пилиповича Мишугу / [ред. І. Деркач]. - Львів: Каменяр, 1964. - С. 94-98.
4. Манастирський А.І. По Франковій дорозі (спогади художника про зустріч з письменником) / А.І. Манастирський // Живі традиції. - К. : Жовтень, 1985. -
C. 112-113.
5. Мишуга Л. (Лука) До святої землі. Нотатки // Приватний архів Г.Я. Опенько. - Од. зб. 13. - Рукопис. - 4 арк. зв. - Фотокопія.
6. Постанова Верховної Ради України: Про відзначення 150-річчя з дня народження видатного оперного співака О.П. Мишуги // Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2003. - №39. - С. 352.
7. Райсс Ю. Коли Краків аплодував Мишузі / Юзеф Райс // Видатний співак. Спогади про Олександра Пилиповича Мишугу / [ред. І. Деркач]. - Львів: Каменяр, 1964. - С. 52-56.
8. Ростовская-Ковалевская М.Г. Незабываемые встречи / Мария Григорьевна Ростовская-Ковалевская // Олександр Мишуга: Спогади. Матеріали. Листування. - К. : Муз. Україна, 1971. - С. 141-148.
9. Стирянський Я. Меценат робітничої молоді - Олександр Мишуга // Ян Стирянський // Спогади про Олександра Пилиповича Мишугу / [ред. І. Деркач]. - Львів: Каменяр, 1964. - С. 74-76.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поєднання традицій української історичної літератури та зведень літописців княжої доби у Густинському літописі. Захарiя Копистенський - український культурний і церковний діяч. Короткий огляд змісту літопису, його значення як цінного історичного джерела.
презентация [4,1 M], добавлен 24.11.20152001 - перший рік нового тисячоріччя, огляд його найважливіших подій, які чинили значний вплив як на весь світ, так і на саму Україну. Перший Всеукраїнський перепис населення. Державний візит Глави Держави Ватикан Папи Римського Іоанна Павла ІІ в Україну.
презентация [1,4 M], добавлен 04.05.2016Виявлення, джерельний аналіз та запровадження до наукового обігу архівної інформації, що міститься в масиві документів установ НАН України задля з’ясування основних тенденцій і напрямів розвитку української академічної історичної науки у 1944–1956 рр.
автореферат [46,3 K], добавлен 11.04.2009Процес становлення Олександра І на престол, розвиток його як особистості, особливості світогляду. Риси зовнішньої політики Росії в часи правління Олександра І, принципи формування міжнародних відносин. Перебіг війни з Францією 1812 р., аракчєєвщина.
курсовая работа [63,7 K], добавлен 09.11.2010Аналіз створення Києво-Братської колегії у процесі об’єднання Київської братської школи з Лаврською школою. Внесок академії у формування української мови, поезії, літератури, культури, національної свідомості. Заснування окремої бурсацької бібліотеки.
презентация [10,6 M], добавлен 01.04.2019Основні публікації, що висвітлюють розвиток історично-географічних студій та викладання історичної географії у Наддніпрянській Україні у 1840-х рр. – на початку ХХ ст. Аналіз їх змісту. Напрацювання українських істориків у висвітленні даної проблеми.
статья [26,6 K], добавлен 17.08.2017Микола Міхновський - український політичний та громадський діяч, основоположник і лідер самостійницької течії українського руху кінця ХІХ — початку ХХ ст. Ідеї державності у творі "Самостійна Україна" Міхновського. Створення Української Народної Партії.
реферат [19,5 K], добавлен 22.03.2011Юність і зрілість Михайла Грушевського. Роки викладання у Львівському ніверситеті: історик, публіцист, борець. "Історія України-Руси". Діяльність на чолі Центральної Ради. Перший Президент Української держави. Роки еміграції. Повернення в Україну.
реферат [2,6 M], добавлен 26.11.2007Вчення про право в Західній Європі в XVIII—XIX століттях. Правові вчення Франції: ідеологія Ж. де Местра. Обґрунтування середньовічних ідеалів в Швейцарії. Англійська ідеологія. Погляди Гуго, Савіньї та Пухта. Наслідки виникнення історичної школи права.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 25.01.2011Благодійницька діяльність Євгена Чикаленко: підготовка однотомного популярного видання "Історія України", виділення коштів на будівництво Академічного Дому у Львові, укладання "Словаря російсько-українського", заснував газет "Громадська думка" і "Рада".
реферат [20,1 K], добавлен 12.06.2010Зародження наукових засад української національної біографії. Бібліографознавці та формування історичної бібліографії в радянській Україні. Історико-бібліографічні дослідження української еміграції. Функції науково-дослідної комісії бібліотекознавства.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 06.01.2011Життєвий шлях, аналіз історичної постаті Олівера Кромвеля як полководця та політичного діяча, політична діяльність на посту лорда-протектора під час буржуазної революції, військова діяльність як головнокомандувача військових сил.
курсовая работа [47,4 K], добавлен 17.05.2011Особенности христианизации Британии. Бенедиктинцы как старейший католический монашеский орден, основанный святым Бенедиктом Нурсийским в VI веке. Устав преподобного Бенедикта. Эдгар и архиепископ Дунстан. Реформация: протестантизм; англиканство.
реферат [36,4 K], добавлен 17.03.2011Аналіз аспектів трансформації гуртків української академічної корпорацій "Запороже" в окремі молодіжні організації. Фізичне виховання як один із найвагоміших векторів у діяльності товариства. Співпраця з іншими громадянськими організаціями у 1920 році.
статья [23,8 K], добавлен 15.01.2018Формування світоглядних засад і філософсько-гуманістичних вподобань Іоанна Павла Другого. Сутність та природа людини з позицій філософської релігійної антропології (РА) Кароля Войтили. Питання гідності людини з позиції АП вчення Папи Іоанна Павла Другого.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 06.05.2019Козацтво як яскрава сторінка української історії. Дунайська кампанія 1853-1854 рр., участь в сутичках Дунайської та Кримської кампаній козацьких формувань Чорноморського та Донського військ. Тактика та способи ведення бою. Кримський театр воєнних дій.
курсовая работа [197,1 K], добавлен 07.09.2012Стан і становище української літературної мови у ХІХ – на початку ХХ ст. Документи про заборону української мови: Валуєвський циркуляр і Емський указ. Українські діячі культури і науки в боротьбі за українську мову та розширення сфер вжитку рідної мови.
курсовая работа [65,3 K], добавлен 15.09.2014Період "перебудови". Розпад СРСР. Зміна інвестиційної і структурної політики. Демократизація суспільства. Створення співдружності незалежних держав. Учасники алматинської зустрічі. Зустріч керівників Росії, Білорусі і України. Статут Співдружності.
реферат [20,2 K], добавлен 17.10.2008Крымская война 1853-1856 гг. как один из наиболее драматичных международных конфликтов и следствие многолетнего соперничества западных держав на Ближнем Востоке. Причины, формальный повод к вмешательству, обзор хода и оценка результатов Крымской войны.
реферат [27,1 K], добавлен 10.06.2010Аналіз джерел благодійності в США кінця ХІХ — початку ХХ ст: релігії, ідей взаємодопомоги, демократичних принципів громадянського суспільства, індивідуалізму та обмеженої влади уряду. Відношення відомих американських філантропів до благодійності.
статья [20,7 K], добавлен 14.08.2017
