Діяльність польських комітетів опіки в Галичині періоду Другої світової війни

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

У сучасній історичній науці зростає зацікавлення антропологічними студіями, зокрема періоду Другої світової війни. Події останнього вже понад півстоліття викликають сталий інтерес у науковців. Однак об'єктом їх дослідження виступали окремі аспекти військового та політичного життя, тоді як соціальна сфера залишалася поза увагою. На сучасному етапі в українській науці відбувається повернення людини в центр історії. Об'єктивне відтворення буття пересічних людей стало одним із провідних напрямів вивчення історичного минулого.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Досліджувана нами тема майже не розкрита в сучасній історіографії. Лише окремі її аспекти відображено на сторінках праць польських істориків Й. Гапися [14], Г. Грицюка [15; 16] Б. Крола [24]. Українські ж дослідники практично не займалися розробкою зазначеної проблематики, чим і обумовлена актуальність нашої роботи.

Роль комітетів опіки в суспільному житті та їхній внесок у поліпшення добробуту населення визначалися особливостями тогочасної соціально-економічної ситуації. Тому варто, передусім, зупинитися на аналізі рівня матеріального забезпечення мешканців Галичини. Зі встановленням нацистського окупаційного режиму життя польського населення відразу ж змінилося, причому далеко не в кращу сторону. Політика німецьких окупаційних структур спричинила загострення питання продовольчого забезпечення, особливо після уведення карткової системи. У Галичині до видачі карт приступили в серпні 1941 р. [6, с. 2]. Уже в наступні місяці система видачі товарів за картками почала діяти. Відповідно до неї населення поділялося на кілька категорій, кожна з яких отримувала визначену кількість продуктів харчування, яких, зазвичай, не вистачало. Так, станом на серпень 1941 р. населення щоденно отримувало півлітра молока, 2 кг хліба та 200 г м'яса щотижня, 200 г жиру (масла, смальцю, олії) і 400 г цукру один раз на місяць тощо [6, с. 2]. Ще більше ситуація загострилася наступного року. На карти можна було отримати лише хліб, м'ясо, борошно й цукор. Масло та яйця видавали лише раз на кілька місяців [40, с. 9]. Харчова цінність отриманих продуктів у 1942 р. не перевищувала 700 ккал (добова норма для дорослої людини складає 2000 - 2500 ккал) (див. табл. 1).

Таблиця 1. Харчові картки. Кількість калорій на добу (1942 р.)

Аналогічну ситуацію простежено й у наступні місяці. У звітах комітетів оцінки (КО) до ГРО в Кракові за листопад 1942 р. згадувалося про проблеми з постачанням продуктів харчування в міста. За таких умов в особливо важкому становищі перебували представники інтелігенції, які впродовж 1942 р. голодували [39, с. 2]. Не менш складною була ситуація й у сільській місцевості. У звіті ПКО в Дрогобичі за лютий 1942 р. повідомлялося, що в селах не вистачає продуктів харчування, шириться голод, причому навіть у тих населених пунктах, які в міжвоєнний період належали до досить багатих [27, с. 12]. Ситуація покращилася лише восени 1942 р. Хоча врожай зернових був незначним, удалося зібрати вдосталь картоплі. Якщо в попередні місяці ціни на останню сягали 12 злотих у містах та 10 злотих у селах, то у вересні знизилися до 3-4 злотих [30, с. 27].

Протягом 1943 р. значно зросла чисельність осіб, які зверталися до польських комітетів опіки за допомогою. Із лютого 1943 р. загострилася продовольча ситуація. У звітах КО такий стан пояснювали тим, що вичерпалися запаси картоплі, яка була на той час основним продуктом харчування. Картки отримували тільки ті, хто працював у державних установах і підприємствах, а також сім'ї осіб, які виїхали на роботи до Німеччини [30, с. 72]. Крім того, відчувалася нестача одягу, взуття та білизни [31, с. 103-128].

У таких умовах поява громадських закладів опіки стала вимогою часу. Як результат, з осені 1941 р. розпочалася робота щодо формування в Галичині структурних підрозділів Головної ради опіки з центром у Кракові. У листопаді 1941 р. розпочав діяльність комітет у Львові. Його очолив Л. Тешнар [26, с. 7]. Тоді ж створено комітет у Тернополі [21, с. 14]. 4 листопада подано місцевій владі для затвердження склад комітету опіки в Станиславові [31, с. 7]. Бюро КО розміщувалося на пл. Шептицького в невеликому двокімнатному приміщенні. Працювало воно щоденно від 9 до 16 год. Загалом, станом на листопад 1941 р. польські комітети опіки діяли також у Бережанах Дрогобичі, Золочеві, Раві-Руській, Самборі та Стрию [17, с. 37]. На початковому етапі діяльність комітетів спрямувалася на проведення реєстрації осіб, котрим у майбутньому планувалося надавати допомогу. Зокрема, станом на 28 лютого 1942 р. у Станиславові зареєстровано 3038 таких сімей [31, с. 8-13].

Організаційні роботи щодо формування польських комітетів опіки тривали й у 1942 р. Зокрема, навесні їх підрозділи діяли в таких містах, як Бережани, Чортків, Дрогобич, Кам'янка-Струмилова, Львів, Самбір, Судова Вишня, Станиславів, Стрий, Тернопіль, Золочів, Рава-Руська [37, с. 10]. 25 квітня 1942 р. створено комітет у Калуші [38, с. 1]. У травні цього ж року розпочав діяльність комітет Львів-повіт. У липні 1942 р. у зв'язку зі зміною адміністративного устрою ліквідовано комітет у Судовій Вишні [19, с. 18]. У складі комітетів діяли делегатури (фомувались із трьох осіб), які створювались у всіх міських і сільських гмінах за згодою повітового чи сільського старости [18, с. 4].

Стосовно організаційної схеми новостворених комітетів опіки, то в їх структурі виділялося кілька відділів, підпорядкованих безпосередньо директору, а саме: адміністративний, фінансовий, організаційно-інспекторський, допомоги населенню, господарський, санітарний, правний [11, с. 21-22].

Загалом робота комітетів протягом періоду їх існування передбачала такі напрями діяльності, як організація харчування для дітей, молоді й дорослих шляхом формування спеціальних польових кухонь, утримання будинків для сиріт і людей похилого віку, надання населенню матеріальної та медичної допомоги, грошових виплат, надсилання пакетів в'язням, допомоги при працевлаштуванні тощо. Відділ допомоги населенню займався опікою над дітьми, в'язнями, інвалідами, військовими, інтелігенцією, робітниками, біженцями. Опіка комітетів поширювалася на дітей, інвалідів, людей похилого віку, в'язнів, біженців, а також представників польської інтелігенції, матеріальне становище яких у зв'язку з безробіттям було досить важким [43, с. 7].

Зокрема, велике значення в умовах поширення голоду мало відкриття польових кухонь і харчування дітей у садочках та школах. Місцеві комітети опіки отримували продукти з німецьких складів і купували їх на ринку. Раціон представлений першою й другою стравами, серед яких - капусняк, картопляний та овочевий супи, крупнік, гречана каша, мамалига, бігос із картоплею тощо [1, с. 35]. Суп коштував 30-50 грош. Загалом вартість обіду становила 3,5 зл. (суп і каша). У неділю можна було купити страву з м'ясом, за що доплачувалося ще 1,5 зл. У таких міських польових кухнях харчувалися, як зазвичай, представники інтелігенції (70 % усіх відвідувачів). У передмісті контингент був представлений робітниками та ремісниками. За харчування дітей у садочках і школах батьки платили 10 зл. на місяць (суп, молоко або кава). Стосовно чисельності закладів, які займалися харчуванням, то вона не була сталою й змінювалась у різні періоди окупації (див. табл. 3).

Таблиця 3. Заклади харчування для дітей, 1942 р.

Аналогічні заходи щодо допомоги в харчуванні простежено також в інших містах Галичини. Так, станом на січень 1942 р. у звітах до ГРО знаходимо інформацію про функціонування на теренах Станиславова трьох польових кухонь: двох - для дітей та однієї - для дорослих [31, с. 8-40]. Протягом листопада 1942 р. так звана кухня для дітей № 1 забезпечувала сніданками понад 3 тис. осіб. Раціон харчування був дуже скромним: два рази на тиждень - хліб із варенням і склянка молока, а в усі інші дні - молочна каша. Ціна однієї порції становила 0,13 зл. Кухня № 2 готувала понад 12 тис. обідів, представлених найчастіше борщем, капусняком, картопляним супом тощо. Одна порція коштувала 0,25 зл. Загалом у вказаних кухнях протягом 1942-1943 рр. харчувалося в місяць у середньому 100-130 дітей. 1 листопада 1942 р. розпочала роботу кухня для дорослих (№ 3) на вул. Вірменській. Для її організації витрачено 10 тис. зл. [20, с. 61]. Вона готувала майже 4 тис. обідів. Меню - супи та каші. Ціна однієї порції становила 0,4 зл. [31, с. 13]. Існувала також кухня для немовлят, яка розміщувалася по вул. Падеревського. Вона видавала щоденно до 100 порцій молочної каші для дітей віком до 2,5 років. Розміри харчів визначали таким чином: для немовлят до 3 міс. - % л, до одного року - 1 л, до двох років і більше - 1,25 л каші. Щоб отримати таку допомогу, дітей потрібно було зареєструвати [31, с. 42].

За сприяння польських комітетів оцінки (ПКО) створювалися стаціонарні заклади опіки, зокрема сиротинці. Поява останніх зумовлювалася тогочасною ситуацією. У зв'язку з ходом військових дій, примусовими депортаціями на роботи до Німеччини й репресіями зі сторони окупаційних владних структур, з'явилося багато дітей-сиріт. У грудні 1941 р. у Львові для них організовано сирітський будинок на вул. Кадетській, який займався опікою 70 хлопців. У другій половині січня 1942 р. розпочали роботу два будинки для дівчат, а в травні 1942 р. - для дівчат віком від 15 років [8, с. 9-10]. Із вересня 1943 р. створено будинок для людей похилого віку. Протягом двох наступних років (тобто до кінця окупації) за сприяння комітету опіки у Львові функціонувало загалом вісім закритих закладів опіки.

Щодо закритих закладів опіки в інших населених пунктах Галичини, то їхня діяльність припала на другу половину 1942 - першу половину 1944 рр. Зокрема, станом на 1 червня 1942 р. у повідомленні до ГРО вказувалося, що в Станиславові «...нема ще жодного закладу опіки. Іде підготовка до відкриття дому для перестарілих та дітей» [13, с. 46]. Проте вже з осені діяв заклад під наглядом сестер Служебниць на вул. Вовчинецькій. Опікувались у ньому порівняно незначною кількістю дітей - від трьох по п'яти. Працював також сиротинець при монастирі сестер Альбертинок. Він був найбільшим у місті та займався опікою над 18 дітьми. Для утримання останніх комітет щомісяця виділяв 850 зл. У вересні 1943 р. розширено заклад на вул. Колонтая. У ньому планувалося розмістити 13 дітей [31, с. 75].

Санітарно-гігієнічні умови в закритих закладах опіки, зокрема будинках для дівчат, були добрі. Трохи гірша ситуація склалась із сирітськими будинками для хлопців, у яких не вистачало одягу та постільної білизни. Досить частими були проблеми з постачанням продуктів харчування. Постійно не вистачало жирів, оскільки їх виділяли по 10 г на дитину. Енергетична цінність денної норми їжі для молодших дітей не перевищувала 1250-1300 ккал., для старших - 1600-1800 ккал. (у той час, як для 12-річного хлопця потрібно було 2600 ккал.). Такого харчування вистачало для підтримання життя, але не для росту та розвитку [2, с. 1-10].

Особливо актуальною в умовах ходу військових дій була медична опіка польських комітетів. Діючою стала практика безплатного лікарського огляду, надання коштів для придбання медикаментів тощо. При ПКО функціонував санітарний відділ, за сприяння якого організовувалися так звані лікарські порадні. Вони розміщувались у добротних приміщеннях і забезпечувалися кваліфікованим медичним персоналом та інструментарієм. Медикаменти видавалися безкоштовно. Створювалися пункти допомоги для «мами та дитини» [12, с. 1].

Однак навіть незважаючи на такі заходи, санітарно-гігієнічні умови були незадовільними. Починаючи з першої половини 1942 р. ширились епідемії. Так, у зв'язку з епідемією тифу на початку 1942 р. у Львові створено польську епідеміологічну станцію та маленьку лікарню на 10 ліжок. У квітні епідемію вдалося ліквідувати. Одним із найпоширеніших стало захворювання на туберкульоз, особливо серед дітей. Обстеження 230 дітей віком від двох до 16 років, які перебували в закритих закладах опіки міста Львова, показало, що майже 30 % мають закриту форму туберкульозу, а 12 - відкриту. У звітах ПКО за травень 1942 р. наголошувалося на необхідності ізолювання цих дітей, щоб не допускати їх подальшого перебування в закритих закладах опіки, школах, садках [2, с. 8]. Частину хворих на туберкульоз відправляли в санаторій у Брюховичах [8, с. 14]. Протягом другої половини 1943 р. діти відпочивали в санаторії в Риманові. Зокрема, 21 червня зі Станиславова туди виїхало 20 дівчат, а в серпні - 15 хлопців (терміном на місяць) [31, с. 97].

Стосовно матеріальної допомоги населенню, то Станиславівському комітету опіки за сприяння К. Лянцкоронської вдалося отримати 16 мішків з одягом, взуттям та білизною, а також пакет медикаментів від ГРО у Кракові [31, с. 117]. 10 грудня 1942 р. для комітету в Станиславові ГРО надано кредит у розмірі 20 тис. зл. на придбання одягу [20, с. 62]. Станом на червень 1942 р. допомогу в промтоварах отримало також 383 особи у Львові [10, с. 13].

Суспільна опіка комітетів передбачала надання грошової допомоги в розмірі від 30 до 50 зл. залежно від кількості членів сім'ї. Так, виплати для одиноких становили 30 зл., для двох - 40 зл., для трьох і більше - 50 зл. [31, с. 12]. Варто зазначити, що загальні доходи комітетів щорічно вимірювалися сотнями тисяч. Наприклад, за 1941-1942 рр. станиславівський КО отримав 263 тис. зл. Усі ці кошти витрачалися на суспільні потреби [22, с. 8].

Інформаційні відділи ПКО займалися пошуком осіб, які загинули або пропали безвісти (військові, цивільні, полонені та ін.). Із цією метою вони формували по повітах списки осіб, похованих на місцевих цвинтарях; осіб, котрі перебували в медичних установах, а також списки полонених, депортованих, біженців. Створено спеціальну картотеку осіб, які перебували в розшуку [9, с. 6].

Окрім вищезазначеної діяльності, польські комітети займались опікою над біженцями з Волині, а також із навколишніх сіл і містечок. Так, від липня 1943 р. до Львова прибуло до 50 тис. біженців. Частина з них направлялася до Перемишля, частина ж залишалась у Львові. Кожного дня через місто курсував залізничний транспорт, який перевозив із Волині до 2 тис. осіб [41, с. 2]. У Львові на тривалий час замешкало понад 3 тис. сімей. Стараннями ПКО вони отримали одноразову допомогу по 50 зл. на кожного члена сім'ї, а також тимчасове житло в притулках. Однак така мінімальна допомога не могла покрити навіть найнеобхідніших витрат. Населення жило за межею бідності. Ще більш негативно на становищі польських біженців позначилась евакуація у зв'язку з наближенням фронту численних промислових підприємств, оскільки позбавляла хоча б якогось підробітку. Відсутність реєстрації за місцем проживання не дозволяла отримати продукти на картки [25, с. 190].

За даними ГРО, станом на 13 березня 1944 р. у Станиславові перебувало до 12 тис. біженців. Комітет звертався з проханням виділити 20 тис. зл. для надання їм допомоги [42, с. 2]. Як згадує Т. Краєвський, частина біженців одразу виїздила до Польщі, частина ж ще тривалий час перебувала в Станиславові. Міщани часто приймали їх до своїх будинків [23].

Отже, за умов нацистського окупаційного режиму простежено погіршення матеріального становища польського населення Галичини. Функціонування чорного ринку та запровадження карткової системи спричинилися до вживання дефіциту й голоду. Однак навіть у такій ситуації німецькі владні структури не вдалися до вживання хоча б якихось заходів. Питання матеріального забезпечення стало завданням самих мешканців регіону. Функцію суспільної опіки перейняли новосформовані польські комітети, які протягом усього періоду війни служили опорою для населення.

Література

1. Акты ревизии столовых за 1942 и 1943 гг. // Державний архів Львівської обл., ф. Р - 40: Польский окружной комитет попечительства во Львове, 1941-1944, оп. 116, спр. 71, 40 с.

2. Доклады др. Елены Круковской об опеке польского комитета над детьми и о борьбе с туберкулезом у детей // Державний архів Львівської обл., ф. Р - 40: Польский окружной комитет попечительства во Львове, 1941-1944, оп. 1, спр. 162, 10 с.

3. Месячные отчеты комитета во Львове за период с 1 января по сентябрь 1942 г. // Державний архів Львівської обл., ф. Р - 40: Польский окружной комитет попечительства во Львове, 1941-1944, оп. 1, спр. 97, 157 с.

4. Месячные отчеты Львовского комитета за 1943 г. // Державний архів Львівської обл., ф. Р - 40: Польский окружной комитет попечительства во Львове, 1941-1944, оп. 1, спр. 105, 59 с.

5. Мосорко М. Особливості матеріально-побутового життя польського населення Станиславова в роки німецької окупації (1941-1944 рр.) / М. Мосорко // Галичина: всеукраїнський науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часоп. - Івано-Франківськ, 2012. - Вип. 20-21. - С. 289-296.

6. Нові розпорядки // Краківські вісті. - 1941. - 21 серп. - № 183. - С. 2.

7. Отчеты Львовского комитета за 1944 г. // Державний архів Львівської обл., ф. Р - 40: Польский окружной комитет попечительства во Львове, 1941-1944, оп. 1, спр. 107, 43 с.

8. Отчет о деятельности Львовского комитета за июнь 1942 г. // Державний архів Львівської обл., ф. Р - 40: Польский окружной комитет попечительства во Львове, 1941-1944, оп. 1, спр. 96, 17 с.

9. Переписка комитета с детской туберкулезной клиникой в Брюховичах по поводу выделения продуктов для польских детей, находящихся в клинике // Державний архів Львівської обл., ф. Р - 40: Польский окружной комитет попечительства во Львове, 1941-1944, оп. 1, спр. 59, 14 с.

10. Списки лиц получивших продукты в польском комитете попечительства // Державний архів Львівської обл., ф. Р - 40: Польский окружной комитет попечительства во Львове, 1941-1944, оп. 1, спр. 200, 16 с.

11. Станиславів відстає // Українське слово. - 1941. - 29 лип. - № 4. - С. 2.

12. Схема структурного деления Львовского Комитета. Список районных комитетов. Списки сотрудников // Державний архів Львівської обл., ф. Р - 40: Польский окружной комитет попечительства во Львове, 1941-1944, оп. 1, спр. 1, 40 с.

13. Циркуляры извещения нацистской партии в Г алиции о работе названной партии среди молоди // Центральний державний історичний архів України, м. Львів, ф. 755: Архивное управление во Львове (Staatsarchiv in Lemberg), 1941-1944, оп. 1, спр. 360, 5 с.

14. Dane ewidecyjne, zestawienia i korespondencja, dotyczce zakladow opieki zamknitej w Okrgu Galicja // Archiwum Akt Nouych (AAN): zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 1699, 89 s.

15. Gapys J. Polskie rzymskokatolickie duchowienstwo diecezjalne w Radzie Glownej Opiekunczej: 1939-1945 / J. Gapys. - Kielce: Wydawnictwo Uniwersytetu Humanistyczno-Przyrodniczego Jana Kochanowskiego, 2010. - 257 s.

16. Hryciuk G. «Kumityt» - Polski Komitet Opiekunczy Lwow Miasto w latach 1941-1944 / G. Hryciuk. - Torun: Wydaw. Adam Marszalek, 2000. - 170 s.

17. Hryciuk G. Polacy we Lwowie, 1939 - 1944. Zycie codzienne / G. Hryciuk. - Warszawa, 2000. - 432 s.

18. Korespondencja glownie z Delegatami RGO na Okrg Galicja w sprawach organizacyjnych jednostek podleglych RGO w Okrgu Galicja // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 323, 239 s.

19. Korespondencja w sprawach organizacyjnych i personalnych Pol. K. O. Drohobycz - Okrg Galicja // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 331, 23 s.

20. Korespondencja w sprawach organizacyjnych i personalnych Pol. K. O. Sdowa Wisznia - Okrg Galicja // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 339, 28 s.

21. Korespondencja w sprawach organizacyjnych Pol. K. O. Stanislawow - Okrg Galacja // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 340, 63 s.

22. Korespondencja w sprawach personalnych i akta personalne pracownikow Pol. K. O. Tarnopol (Okrg Galicja), 15 k. // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 550, 15 s.

23. Korespondencja z Pol. K. O. Stanislawow Okrg Galacja w sprawach budzetow i ksigowosci // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 911, 483 s.

24. Krajewski T. Losy Stanislawowa i jego mieszkancow na tle historii.

25. Kroll B. Rada Glowna Opiekuncza 1939-1945 / B. Kroll. - Warszawa, 1985. - 509 s.

26. Kulinska L. Dzieje Komitetu Ziem Wschodnich na tle losow ludnosci polskich Kresow w latach 1943-1947 / L. Kulinska. - Krakow: Oficyna Wydawnicza ABRYS, 2003. - T. 2: Dokumenty i materialy zgromadzone przez dzialaczy i czlonkow KZW. - 1063 s.

27. Materialy dotyczce organizacji Polskich Komitetow Opiekunczych w Okrgu Galicja: wykazy czlonkow i pracownikow adminastracyjnych i ich uposazen oraz sprawozdanie specjalnego delegata RGO // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 325, 186 k.

28. Miesiczne sprawozdania z dzialalnosci i protokoly z posiedzen Pol. K. O. Drohobycz - Okrg Galicja // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 409, 355 k.

29. Miesiczne sprawozdania z dzialalnosci i protokoly z posiedzen Pol. K. O. Lwow - Miasto (Okrg Galicja) // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 413, 369 k.

30. Miesiczne sprawozdania z dzialalnosci i protokoly z posiedzen Pol. K. O. Lwow - Miasto (Okrg Galicja) // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 414, 340 k.

31. Miesiczne sprawozdania z dzialalnosci i protokoly z posiedzen Pol. K. O. Lwow - Powiat (Okrg Galicja) // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 415, 223 k.

32. Miesicne sprawozdania z dzialalnosci i protokoly z posiedzen Pol. K. O. Stanislawow - Okrg Galacja // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 419, 198 s.

33. Memorialy do wladz niemieckich, korespondencja i notatki w sprawach antypolskiej dzialalnosci Ukraincow w Galicji // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 47, 99 s.

34. Olszanski T. Kresy kresow - Stanislawow / Т. Olszanski. - Warszawa: Wydawnictwo «Iskry», 2008. - 175 s.

35. Preliminarze, zestawienia i sprawozdania Pol. K. O. Dotyczce akcji dozywiania dzieci za II kwartal 1942 r. Okrg Galicja // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 1651, 117 s.

36. Preliminarze, zestawienia i sprawozdania Pol. K. O. Dotyczce akcji dozywiania dzieci za III kwartal 1942 r. Okrg Galicja // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 1656, 95 s.

37. Rudkowska-Stanczyk B. Kresowe wspomnienia mojej Mamuni.

38. Sprawozdania, notatki, dyrektywy i ogolna korespondencja w sprawach organizacyjnych w Okrgu Galicja // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 324, 306 k.

39. Sprawozdania Pol. K. O. Kalusz (Okrg Galicja) z lustracji delegatur, inne sprawozdania i korespondencja // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 692, 2 k.

40. Sprawozdania Pol. K. O. Kolomyja (Okrg Galicja) z lustracji delegatur, inne sprawozdania i korespondencja // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 694, 126 k.

41. Sprawozdania Pol. K. O. Stanislawow (Okrg Galacja) z lustracji delegatur, inne sprawozdania i korespondancja // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 70, 44 k.

42. Uchodzcy z Wolynia.Korespondencja w sprawie losu uchodzcow // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 48, 8 k.

43. Wnioski rodzin ktorych zywiciele znajduj si§ na robotach w Niemczech o udzielene zasilku. Powiat Pol.

K. O. Stanislawow. Okrg Galicja // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 626, 27 s.

44. Zjazdy Dystryktow. Korespondencja, programy i potokoly ze zjazdow dzialaczy i pracownikow G.R.O. z Okrgow: Krakowskiego, Lubelskiego, Radomskiego i Warszawskiego // AAN: zesp. 125: Rada Glowna Opiekuncza, sygn. 76.

Размещено на Allbest.ru