Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича
Розробка уроку з ознайомлення учнів з новим етапом української історії - Галицько-Волинською державою. Роль Романа Мстиславича в історії України. Значення Галицького і Волинського князівств у державотворчому процесі української нації в ХІІ—ХІІІ ст.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | разработка урока |
Язык | украинский |
Дата добавления | 01.02.2018 |
Размер файла | 27,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru//
Размещено на http://www.allbest.ru//
Луцька загальноосвітня школа І--III ст. № 16
Тема: Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича
Конспект уроку, 7 клас
А. С. Синя,
вчитель історії Комунального закладу
Мета:
ознайомити учнів з новим етапом української історії - Галицько-Волинською державою, систематизувати знання про Галицьке й Волинське князівства, причини їх об'єднання у ХІІ--ХІІІ ст.;
сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів; розвивати вміння аналізувати і порівнювати історичні факти, документи; висловлювати власну точку зору; працювати з картою; визначати місце особистості в історичному процесі;
виховувати в учнів національно-патріотичні почуття, повагу до видатних державних діячів і любов до рідного краю.
Був він державотворцем всієї Руської землі...
Галицько-Волинський літопис
Очікувані результати
Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь:
як і чому Галицьке і Волинське князівства об'єдналися в єдину державу;
яка роль Романа Мстиславича в історії України;
чому синам Романа Мстиславича довелося вести тривалу і запеклу боротьбу за батьківську спадщину.
Завдання уроку (записано на дошці): Яка роль Галицького і Волинського князівств у державотворчому процесі української нації в ХІІ--ХІІІ ст.?
Обладнання: підручник -- Свідерський Ю. Ю. Історія України : підручн. для 7 кл. / Ю. Ю. Свідерський, Т. В. Ладиченко, Н. Ю. Романишин. -- К. : Грамота, 2007; атлас, настінна карта, портрети державних діячів, картки з джерелами інформації, презентація (PawerPoint).
Поняття: «бояри», «опозиція», «регентство», «велика смута», «громадянська війна».
Основні дати: урок князівство галицький
1199 р. -- похід Романа Мстиславича на Галич. Об'єднання Волинського і Галицького князівств у єдину державу.
1205 р. -- похід на Польщу Романа Мстиславича.
1205 р. -- загибель Романа Мстиславича.
1206--1238 рр. -- боротьба нащадків Романа Мстиславича за відмовлення Галицько-Волинської держави.
р. -- проголошення боярина Володислава Кормильчича галицьким князем.
р. -- угода у Спіші між правителями Угорщини та Польщі про поділ Галицько-Волинського князівства між собою.
р. -- утвердження Данила в Галичі.
р. -- установлення зверхності Данила над Києвом. Завершення відновлення спадщини батька.
Тип уроку: засвоєння нових знань із елементами роботи з історичними джерелами.
Структура уроку
Організаційний момент -- 2 хв.
Актуалізація опорних знань учнів -- 5 хв.
Вивчення нового матеріалу -- 28 хв.
План
Основні історичні етапи утворення Волинського і Галицького князівств:
а) історія утворення Волинського князівства;
б) історія утворення Галицького князівства.
Галицько-Волинське князівство за Романа Мстиславича.
Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинського князівства.
V. Закріплення нових знань учнів -- 5 хв.
Підсумки уроку -- 2 хв.
Домашнє завдання -- 3 хв.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Перевірка присутності.
Презентація і відео
II. Актуалізація опорних знань учнів
Запитання та завдання
Що таке політична роздробленість?
Назвіть хронологічні рамки періоду роздробленості.
Якими були причини політичної роздробленості Київської Русі?
зростання кількості міст;
перетворення земельного володіння у спадкове, вотчинне;
прагнення удільних князівств до самостійності;
послаблення ролі Києва як політичного й військового центру;
економічне посилення ролі удільного боярства;
процес розвитку народностей у Східній Європі (зокрема, північно-східні слов'яни - сучасні росіяни, південно-західні - сучасні українці, північно-західні - білоруси).
Покажіть на карті «Політична роздробленість Київської
утекти з полону до імператора Священної Римської імперії Фрідріха І Барбаросси, який допоміг відновити його владу в Галичі в обмін на 2000 гривень сріблом щороку.
Зі смертю Володимира припинилася династія галицьких князів, оскільки сини князя були в заручниках в угорського короля, до того ж їхня мати не належала до княжого роду.
Скориставшись смертю Володимира, у 1199 р. до Галича негайно вступило військо волинського князя Романа Мстиславича (1173-1205), який був одним із претендентів на галицький престол.
Захопивши Галич, Роман приєднав нові володіння до своїх волинських. Таким чином відбулося об'єднання Волинського і Галицького князівств у єдину Галицько-Волинську державу. Це об'єднання було подією великої історичної ваги, оскільки з'явилося князівство, яке стало претендувати на центр об'єднання земель Південно-Західної Русі, тобто українських земель.
Становлення Галицько-Волинської держави
Мстиславич одержав Володимир-Волинський, Всеволод - Белз, Святослав - Червен, Володимир - Берестя.
1188 р. - невдало захоплює м. Галич (помирає Ярослав Осмомисл).
1190 р. - допомагає Казимиру III стати краківським князем.
1195-1196 рр. - до Волині приєднує Болохівську волость.
1197, 1201-1204 рр. - воює з половцями (визволяє бранців), «одолів усі поганські народи, мудрістю розуму додержуючи заповідей Божих».
1199 р. - захоплює Галич, об'єднує Галицьке і Волинське князівства й утворює державу, обирає столицю.
р. - завойовує Київ і здобуває титул великий князь київський (4 травня 1203 р. - 19 травня 1205 р.), а згодом Переяславську землю (крім Чернігівського князівства). Його володіння перевищували розміри Священної Римської імперії.
Підтримує дружні відносини з Візантією - в Константинополі було посольство Романа (Олексій II Ангел шукав притулку саме в Романа) - і Тевтонським орденом.
р. - папа Римський !нокентій III запропонував Романові корону в обмін на перехід до католицизму (отримав відмову).
Втрутився в справи німецьких князів, бо через свою дружину Єфросинію-Анну був споріднений з імператором Священної Римської імперії Філіппом Швабським, який був одружений з сестрою Єфросинії - Іриною-Ангеліною.
р. - розпочався похід Романа на Польщу.
19 червня 1205 р., потрапивши у засідку, помер у битві під Завихвостом. Був тимчасово похований у церкві Святого Якова в передмісті Сандомира.
Про цю подію французька хроніка повідомляє: «Король Русі на ім'я Роман, вийшовши за межі своїх кордонів і бажаючи пройти через Польщу до Саксонії ... за волею Божею вбитий двома братами, князями польськими, Лешком і Конрадом, на річці Вісла».
За свою політику його прозвали «самодержцем усієї Русі».
Поясніть, за що сучасники так називали Романа Мстиславича?
Після його смерті Галицько-Волинське князівство до 1238 року припинило існування як єдина держава.
Цікаві факти
Романові Мстиславичу приписують розробку проекту «доброго порядку» на Русі. Він пропонував покласти край міжусобицям, які ослаблюють державу і роблять її легкою здобиччю для половців. Головною умовою «доброго порядку» було те, що в разі смерті великого князя його наступника мали обирати шість наймогутніших князів: галицький, суздальський, чернігівський, смоленський, полоцький і рязанський. Князі також мали взяти на себе зобов'язання не нападати один на одного, а в разі порушення цієї умови всі мають стати на бік скривдженого. Щоб запобігти
дробленню земель-князівств на уділи, Роман пропонував передавати престол старшому синові, а не ділити між усіма.
Для обговорення цих пропозицій пропонувалося скликати з'їзд князів. Проте всі вони під різними приводами відмовилися, а володимиро-суздальський князь Всеволод заявив, що не бажає порушувати давні звичаї.
Питання до учнів: Пригадайте, які події у світі були на той час?
Приводом до походу на Київ стала підготовка київського князя Рюрика, що був лютим ворогом Романа, разом із чернігівським князем походу на Гапич. Проте Роман виявився спритнішим. Він несподівано для противника опинився під мурами міста. На вічі кияни визнали його своїм князем. Роман залишив у Києві свого підлеглого князя інгвара Ярославича. Коли ж Рюрик з Ольговичами вигнали того з міста, Роман узимку 1203-1204 рр. знову захопив Київ.
Раптова смерть князя перешкодила здійсненню його планів. Без могутньої влади правителя об'єднані ним українські землі не могли перетворитися на єдине утворення зі стійкими економічними й політичними зв'язками, і після смерті Романа Мстиславича створене ним об'єднання земель розпалося.
Отже, від 1199 року розпочато нову сторінку не лише в житті волинського князя, а й в історії українських земель. Адже тим роком дослідники позначають народження Галицько-Волинської держави. Столицею об'єднаного князівства Роман обрав Галич, вважаючи за найголовніше завдання подолати опір галицького боярства. До планів Романа Мстиславича належало також поширення влади на решту українських земель.
Створення Галицько-Волинського князівства на чолі з «самодержцем усієї Русі» Романом Мстиславичем стало важливим етапом в історії української державності, адже на відміну від багатоетнічної Київської держави Галицько-Волинська ґрунтувалася на єдиній основі. Це дало підстави деяким історикам назвати Романа «творцем першої національної української держави», що як окремий політичний організм проіснувала до кінця XIV ст.
Питання до учнів: Назвіть ознаки, характерні для Галицько-Волинської держави.
Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинського князівства Основні події «боярської смути»
- Фактичний розпад князівства на дві частини: у Волинському князівстві правила вдова Романа Анна (як регент при малолітніх синах Данилу та Василькові); галицькі бояри їй не підкорялися.
З 1206 р. Анна з синами переховується в Польщі та Угорщині - угорського короля Андрія II та краківського князя Лешка, які визнавали право малолітніх князів на галицько-волинський престол.
У Галичині правлять князі, запрошені боярами на престол: сіверські князі, онуки Ярослава Осмомисла, діти синів Ігоря Святославича - Романа (Звенигород), Святослава (Володимир) і Ростислава (Галич). Галицьке боярство керувалося єдиною метою: позбутися нащадків Романа та послабити княжу владу.
Втручання іноземців призвело до того, що Польща й Угорщина розділили Галицько-Волинську державу: Володимир віддали Романовичам, у Галичині посів угорський королевич (1214 р.).
1213 р. - боярин Володислав Кормильчич проголосив себе князем Галицьким. Це був єдиний випадок титулування князем людини не з династії Рюриковичів.
1214 р. - угода в м. Спіші між правителями Угорщини та Польщі про поділ Галицько-Волинського князівства між собою, за якою передбачалося одружити п'ятирічного сина угорського короля Коломана з трирічною донькою польського князя Соломією та проголосити Коломана «королем королівства Галицького». Також передбачалось укласти унію (союз) галицької православної митрополії з Католицькою церквою.
Із 1219 р. починається боротьба Данила Романовича за батьківську спадщину (повернення Берестейської та Забузької земель).
У 1221 р. Мстислав Удатний, який походив з удільних київських князів, а до того князював у Новгороді, утвердився в Галичі, а Данило - на Волині.
До 1228 р. Данило Романович об'єднує всю Волинську землю, передає її братові Васильку, сам готується відвоювати Галич у бояр і угорців.
Данило Романович зупиняє наступ тевтонських рицарів у битві під Дорогочином у 1238 р., ще й узяв у полон їхнього магістра Бруно. «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)».
1238 р. - Данило Романович оволодів Галичем і відновив єдність держави. Столицею відновленого князівства Данило обрав новозбудоване місто Холм, щоб не бути залежним від галицького боярства.
Питання до учнів: Визначте наслідки періоду «боярської смути» для історії Галицько-Волинського князівства.
Відновленню єдності Галицько-Волинського князівства сприяли не лише політична мудрість та військовий талант Данила і його брата, а й підтримка його починань із боку волинських бояр, жителів міст Галичини і Волині, селян.
Для зміцнення своїх володінь він розгорнув широку містобудівну діяльність, зміцнював кордони фортецями. Саме в цей час зі Сходу насувалася небезпека - монголо-татари.
Закріплення нових знань учнів
Як і коли виникло об'єднане Галицько-Влинське князівство?
Укажіть основні причини об'єднання Галицького і Волинського князівств.
Які землі вдалося приєднати до своїх володінь Романові Мстиславичу?
Чому в 1205 р. Галицько-Волинське князівство розпалося?
За яких обставин на престол Галицько- Волинського князівства повернулися Данило та Василько Романовичі?
Коли було відновлено Галицько-Волинське князівство?
Підсумки уроку
Пригадайте, на початку уроку ми ставили завдання собі (записане на дошці): Яка роль Галицько- Волинського князівства в державотворчому процесі української нації в ХІІ-ХІІІ ст.?
У 1199 р. сталася подія великої історичної ваги: об'єдналися Галицьке і Волинське князівства. Постало нове утворення, якому судилося стати продовжувачем традицій Київської Русі. Воно також було центром об'єднання земель Південно- Західної Русі. Творець нового князівства - Роман Мстиславич, один із визначних князів Русі, метою якого було створення великої, могутньої держави. Проте через смерть князя його планам не судилося втілитися в життя. Синам Романа довелося починати все з початку, і в результаті напруженої боротьби їм це вдалося. Проте відновлена держава Романа опинилася перед новим випробуванням - монголо-татарською навалою.
Домашнє завдання
Вивчити § 15. За бажанням, виконати творче завдання: «Ви - літописець князя Романа Мстиславича. Складіть йому похвалу» (не більше 10 речень).
До побачення! Дякую за урок.
Література
Галицько-Волинський літопис // Літопис руський / пер. Л. Махновця. - К. : Дніпро, 1991.
Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство / І. Крип'якевич. - К. : Наук. думка, 1984.
Котляр М. Ф. Данило Галицький. - К. : Наук. думка, 1979.
Довідник з історії України / за ред. І. Підкови та Р. Шуста. - К. : Генеза, 1993.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Передумови утворення та піднесення Галицько-Волинського князівства. Видатні політичні діячі Галицько-Волинської землі. Основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики. Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності.
контрольная работа [34,5 K], добавлен 27.10.2007Галицько-Волинське князівство за часів правління Романа Мстиславича і Данила Галицького. Боротьба князівства проти монголо-татарської навали. Особливості розвитку культури та літератури Галицько-Волинського князівства періоду феодальної роздробленості.
реферат [22,1 K], добавлен 27.10.2010Виникнення Галицько-Волинської держави, етапи розвитку. Зовнішні і внутрішні зв’язки Галицько-Волинської держави. Вплив християнства на культуру Галицько-Волинської держави. Розвиток освіти і писемності, поширення наукових знань. Архітектура та малярство.
курсовая работа [7,4 M], добавлен 04.05.2014Галицько-Волинське князівство і Київська Русь. Галицько-Волинський літопис - найвидатніший історико-культурний документ. Архітектура та образотворче мистецтво Галицько-Волинської Русі. Роль Галицько-Волинської Русі у розвитку української культури.
реферат [16,3 K], добавлен 28.01.2008Дослідження соціально-економічних і політичних передумов утворення Давньоруської держави. Аналіз основних етапів історії Київської Русі. Характерні риси державного ладу Давньоруської держави. Галицько-Волинське князівство та його історичне значення.
реферат [23,0 K], добавлен 18.05.2010Політичний розвиток Волині у складі Галицько-Волинського князівства. Мстиславичі. Волинь в інтеграційному процесі Руської землі на рубежі ХІІ – ХІІІ ст. Соціально економічний розвиток Волинської землі. Культурне життя Волині.
дипломная работа [92,0 K], добавлен 04.02.2004Створення Галицько-Волинського князівства та боротьба за галицькі землі. Галицько-Волинське князівство за правління Данила Галицького. Бій під Ярославом як один з найвидатніших боїв галицько-волинського війська. Судова система та князівська адміністрація.
реферат [41,2 K], добавлен 26.08.2013Галицько-Волинське князівство: збереження державницьких традицій Київської Русі. Князівство Данили Галицького та його боротьба з монголо-татарами за незалежність українських земель. Кінець династії Даниловичів та історії Галицько-Волинського князівства.
реферат [40,9 K], добавлен 24.04.2014Дослідження історії боротьби населення Київської Русі і Галицько-Волинського князівства зі степовими народами (гуни, авари, болгари), що прямували з Азії чорноморськими степами у західну Європу. Перипетії степових походів на печенігів, торків та половців.
реферат [36,0 K], добавлен 22.12.2010Занепад політичного, культурного, економічного життя Київської Русі. Причини відокремлення від Києва князівств. Правління Андрія Боголюбського. Пiвденно-Захiдна Україна: Галицько-Волинське князівство. Галицькі Ростиславичi. Галицько-Волинські Романовичі.
контрольная работа [898,4 K], добавлен 20.10.2008Формування й розвиток Давньоруської держави. Галицько-Волинська держава як новий етап у процесі державотворення на українських землях. Створення Української національної держави Гетьманщини. Відродження національної державності України (1917-1921 рр.).
реферат [24,5 K], добавлен 28.10.2010Історія України як наука, предмет і методи її дослідження. періодизація та джерела історії України. Етапи становлення, розвитку Галицько-Волинського князівства. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Запорізька Січ.
краткое изложение [31,0 K], добавлен 20.07.2010Впровадження християнства як державної релігії. Зовнішньополітична діяльність Ярослава Мудрого. Піднесення Галицько-Волинської держави. Утворення козацької республіки - Запорозької Січі. Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.
книга [217,1 K], добавлен 02.11.2008Смерть Хмельницького-поворотний моментом в історії Української революції. Ю. Хмельницький та І. Виговський на чолі української держави. Пропольська політика Виговського. Російсько-польське змагання за українські землі. Возз'єднання Української держави.
реферат [28,9 K], добавлен 10.09.2008Тенденції консолідації української нації у складі Російської імперії. Розвиток українського національного руху наприкінці XIX ст. Роки революцій, розвиток командно-адміністративної системи України в складі СРСР. Українська еміграція. Сталінські репресії.
шпаргалка [77,5 K], добавлен 12.12.2010Смерть Б. Хмельницького як поворотний момент в історії Української національної революції. Руїна - період історії України кінця XVII ст., що характеризується розпадом української державності і загальним занепадом. Хронологія періоду, його характеристика.
реферат [55,7 K], добавлен 07.11.2015Дослідження причин та наслідків української еміграції. Українська діаспора, її стан та роль у розбудові української держави. Становлення етнополітики в період існування Центральної Ради, Гетьманату. Етнополітичні аспекти української новітньої історії.
курсовая работа [72,6 K], добавлен 22.10.2010Історичний огляд виникнення й розвитку державності, починаючи з VI-VII ст.н.е.: зародження слов'янських та європейських держав, аналіз їх основних історичних подій, які впливали на течію загальної історії та, зокрема, на становлення української держави.
шпаргалка [622,9 K], добавлен 04.06.2010Методологічні принципи, які застосовуються історичною наукою при дослідженні. Типи історичних джерел як матеріальних носіїв історичної інформації. Дослідницька робота в царині української історії в періоди революцій та війн, її відомі представники.
реферат [20,7 K], добавлен 17.11.2011Подорож сторінками одного з найславетніших періодів в історії України – Козацькою ерою. Перебування України під імперською владою. Боротьба української нації за своє самовизначення у XX столітті. Огляд основних подій після здобуття незалежності.
практическая работа [78,4 K], добавлен 29.11.2015