Огляд історіографії політики в Радянському Союзі щодо євангельських церков у 1940-1960-і рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Огляд історіографії політики в Радянському Союзі щодо євангельських церков у 1940-1960-і рр.

Петров Станіслав, здобувач кафедри всесвітньої історії Донецького національного університету

Стаття є детальним історіографічним оглядом проблеми політики СРСР щодо євангельських церков у 1940-1960-і роки. У ній розглядається та аналізується науковий доробок як вітчизняної історіографії класичного радянського періоду, періоду "перебудови", так і сучасної пострадянської історіографії. Окрема увага в статті приділяється роботам західних дослідників другої половини ХХ - початку ХХІ століття, які вивчали державно-релігійні відносини в СРСР щодо євангельських церков у 1940-1960-і роки. Розглядається також конфесійна історіографія проблеми, яка з'явилась в останні роки існування СРСР та набула свого розквіту у 2000-і роки.

Ключові слова: історіографія; релігійна політика; євангельські церкви; євангельські християни-баптисти; п'ятидесятники; адвентисти сьомого дня; Рада у справах релігійних культів; ВРЄХБ; ВРАСД.

Постановка проблеми та стан її вивчення. Сьогодні накопичена велика база досліджень державно-релігійної політики СРСР щодо євангельських церков у післявоєнний період. Тому важливо, щоб дослідник, який вивчає цю тему знав, куди дійшли його попередники і, розуміючи глибину проблеми, міг визначити недоліки їхніх досліджень, слабкість аргументів тих чи інших висновків для досягнення більш об'єктивного й детального результату свого дослідження. Треба зазначити, що у своєму історіографічному огляді проблеми політики СРСР щодо євангельських церков у 1940- 1960-і роки ми будемо торкатись робіт, дотичних до проблем інших конфесій. З одного боку це пов'язано з тим, що проблема релігійної політики в СРСР мала достатньо загальних рис, з іншого - використання таких робіт певним чином допоможе нам з'ясувати, у чому полягали особливості політики СРСР по відношенню до євангельських церков.

Історіографія релігійної політики СРСР щодо євангельських церков вивчалась більшою мірою в рамках дисертаційних досліджень. Серед окремих наукових статей з проблеми, можна виділити одну з останніх публікацій В. Завадського "Змінювані розповіді: євангельські християни баптисти Східної Європи у західних публікаціях" [1], статтю О. Панич "Євангельські християни-баптисти в СРСР після Другої Світової війни: огляд історіографії" [2], а також роботу О. Лахно, "Криза церкви євангельських християн-баптистів у 50-60-і роки хХ століття: історіографія питання" [3]. Також слід відзначити відсутність окремих історіографічних робіт із цієї проблеми.

Метою статті є аналіз наявної літератури з проблеми релігійної політики СРСР щодо євангельських церков у 1940-1960-і роки та з'ясування сучасного стану розробки проблеми.

Виклад основного матеріалу. Історіографію проблеми можна поділити на три блоки: вітчизняна (вона мала 3 етапи свого розвитку: класична радянська історіографія (1940-і - 1980-і роки), радянська історіографія періоду перебудови (кін. 1980-х - поч. 1990-х рр.), сучасна пострадянська історіографія (кін. 90-х - 2010-і рр.)), західна історіографія та конфесійна історіографія, яка з'явилась наприкінці 1980-х років та набула з початку 2000-х років широкого розвитку

Класична радянська історіографія в 1940-1980-і роки розглядає євангельські церкви як пережиток минулого, реакційну перешкоду гармонійному розвитку радянського суспільства та побудові в країні світлого майбутнього для робітників та селян, генетично продовжуючи таким чином основні напрямки радянської науки щодо релігії в 1930-х рр., закладені такими відомими борцями із "сектантством", як Ф. М. Путінцев [4; 5] А. Т. Лукачевський [6], А. Рейнмарус [7], Ю. Я. Майський [8], Б. Тихомиров [9], М. Орлеанський [10], а також О. І. Клібанов, роботи якого стали своєрідним містком між довоєнним і післявоєнним періодами.

Наприкінці 1950-х - у 1960-і рр., у період ідеологічного наступу на релігію в СРСР, для боротьби з основними євангельськими церквами: євангельськими християнами-баптистами (ЄХБ), християнами віри євангельської (п'ятидесятниками, або ХВЄ), адвентистами сьомого дня (АСД), значно збільшується кількість атеїстичної літератури відверто одіозного характеру [11-13] з метою формування в суспільстві глибоко антагоністичних настроїв [14]. Роботи цього періоду знаходились під впливом ідеологічних настанов керівництва КПРС, яке вважало, що побудова безкласового суспільства неможлива без остаточної перемоги над релігійними пережитками: наукові знання використовуються як остаточні докази відмирання релігії [15-16].

Для досліджень цього періоду типовими рисами є ідеологізація проблеми релігії в СРСР, протиставлення інститутів релігії радянському суспільству [17]: особливо підкреслюється контрреволюційна сутність церкви та "сектантів" [18] у Жовтневій революції, громадянській війні, колективізації та індустріалізації [19]; замовчується патріотична роль євангельських церков під час Другої Світової війни та їхня участь у миротворчому русі. Однобічне висвітлення проблеми релігії в СРСР не в останню чергу відбувалось завдяки тенденційному підбору джерел, а прорахунки та помилки в державній політиці по відношенню до релігії замовчувались. Наприклад, Ф. М. Рудинський [20] переконував читача в тому що в СРСР переслідувань релігії немає й ніколи не було, причиною проблем є саме релігія з її поглядами та забобонами, які переборюються в ході соціалістичного будівництва та змін свідомості радянської людини. Атеїстичне релігієзнавство, представлене роботами П. А. Павелкіна [21] та А. Александрова [22], переконувало в тому що релігія з класовою суттю її моралі завжди відігравала реакційну роль.

Після закінчення антирелігійної кампанії держава починає надавати перевагу ідеологічній роботі. Найбільш відомими працями цього часу стають роботи В. І. Гараджи [23], А. І. Клібанова [24-25], Л. Н. Митрохіна [26], А. Т Москаленко [27], А. В. Бєлова [28] та інших. У цей час релігійні громади потрапляють під більш прискіпливий погляд радянських учених. Вивчається гомілетика та характер проповідей у релігійних громадах [29-30], проблеми взаємовідносин віруючих між собою та невіруючими [31], розглядаються моральні цінності релігійної етики [32], досліджуються проблеми релігійної свідомості [33]. З'являються роботи, у яких вивчається виникнення євангельських церков, їх розвиток та вплив на сучасні західні країни [34-35]. Ці тенденції призвели до того, що наприкінці 1970-х, на думку О. В. Горбатова, позначився відхід від антирелігійних догм, релігійна діяльність починає розглядатися з використанням наукових методів, заснованих на конкретно-історичному аналізі. Однак, з іншого боку, не треба перебільшувати прогресивність робіт цього часу бо до початку "перебудови" (деякі праці й під час "перебудови") радянська історіографія оцінювала релігію як "опіум і духовну сивуху". До найбільш типових робіт цього часу можна віднести роботи Г С. Ляліної [36], В. І. Мельника [37] та В. Д. Граждана [38], І. О. Малахової [39], Р В. Надольського [40], П. П. Яшина [41] та П. Л. Каушанського [42].

Наприкінці 1960-х - у 1970-і рр. в радянській науці почалась активізація розробки проблеми свободи совісті та стану релігійних організацій. Це в першу чергу роботи А. І. Барменкова [43], Г Р Гольста [44], В. В. Клочкова [45-46], І. І. Бражника [47], Ю. А. Розенбаума [48] та В. О. Куроєдова [49]; останній із названих дослідників очолював у цей час Раду у справах релігій.

Отже, класична радянська історіографія мала значні недоліки - це поверховий характер висвітлення проблеми забезпечення державою права свободи совісті, ідеологічний догматизм, фрагментарність, несис- темність та поверховість у висвітленні проблем державно-релігійних відносин. Волюнтаристські дії державного апарату по відношенню до євангельських церков замовчувались, а сама релігійна політика СРСР фактично не досліджувалась.

Радянська історіографія кінця 1980-х - початку 1990-х рр. знаходилась під впливом філософії "перебудови" та була пов'язана із загальним бажанням звільнитися від ідеологічних догм. Тому історіографія досліджень державно-церковних відносин цього часу не є унікальною у своєму прагненні й висновках серед досліджень в інших сферах життя. Цьому сприяло накопичення у свідомості науковців інформації, яка раніше ігнорувалась як така, що суперечила ідеологічній лінії партії та зміні методології досліджень. Головним лейтмотивом досліджень цього часу є так звана "відповідність ленінським принципам". Гарним прикладом "духу епохи" є праці О. Г Іванової [50] та Л.М. Митрохіна [51]. Однак справжнім водорозподілом епох у вітчизняній історіографії стала збірка статей "На шляху до свободи совісті".

На початку 1990-х починають з'являтися нові дослідження на теренах України, серед яких можна виділити статтю В.Є. Єленського, "Сувора відлига". Замітки про антицерковну кампанію кінця 50-х - початку 60-х років" [53]. Вона була написана в дусі "перебудови" й указувала на те, що проблемою антицерковної кампанії був відхід від чистого ленінізму У Росії одними з перших у цьому напрямку стали роботи В. А. Алексєєва [54-56] та М. І. Одинцова. Саме М. І. Одинцов у своїх наукових публікаціях [57-61] концептуально змінює підходи до вивчення державно-церковних відносин, розробляє періодизацію релігійної політики в СРСР та вивчає роль і завдання державних інституцій, які опікувались справами релігійних об'єднань.

Зарубіжна історіографія релігійної політики в СРСР щодо євангельських церков пройшла великий шлях еволюційного розвитку Вона не зазнавала таких трансформацій, як вітчизняна історіографія, оскільки була вільною від ідеологічних догм та партійних установок. Використовуючи всі наявні на той час джерела, у своїх висновках вона була більш об'єктивна та ґрунтовна.

Найбільш фундаментальною роботою, що розглядає післявоєнну політику в СРСР, є робота В. Коларца "Релігія в Радянському Союзі" [62], яка вийшла в 1961 р. Саме на цю роботу посилаються як на найбільш авторитетне дослідження зазначеного періоду в західній історіографії. Не можна також не відмітити роботи одного з найвідоміших дослідників проблем державно-церковних відносин в СРСР у післявоєнний період (1940-1960-і рр.), канадського політолога Б. Р Боцюрківа [63-67]. Його праці є аналітичними дослідженнями державно-церковних відносин, особливо пов'язаними з проблемою кризи післявоєнної релігійної політики СРСР у першій половині 60-х років. Цей період релігійної політики досліджувався в публікаціях Р Катлера, В. Флетчера та А. Стровера. В. Флетчер також вивчав проблему ролі й місця церков у радянській зовнішній політиці [70]. Загальні проблеми зі становищем християнських церков у комуністичних країнах узагалі та СРСР зокрема вивчав американський дослідник Д. Лоренс [71-72].

Вагомий внесок у дослідження різних аспектів радянської релігійної політики зробив засновник Кестон-коледжу консультант прем'єр-міністра Великобританії М. Тетчер по Східній Європі М. Бурдо. У його працях піднімаються проблеми обмеження прав віруючих на законодавчому рівні [73], діяльність державного репресивного апарату проти віруючих [74], а також драматичні, внутрішні процеси в євангельському братстві в 1960-і роки. [75] Саме Кестон-коледж став засновником наукового журналу Religion in Communist Lands (RLC).

Одним із найбільш видатних дослідників релігійної політики СРСР щодо євангельських церков є професор церковної історії та місіології, директор Центру дослідження місії при біблійній менонітській семінарії м. Елкхарт, США, В. Завадський, який є автором великої кількості наукових публікацій, що торкаються різних аспектів проблеми: загальної історії післявоєнного євангельського руху [76-77], еволюції радянського релігійного законодавства [78-80], діяльності РЦ ЄХБ в СРСР [81], релігійної політики в країнах Східної Європи [8283] та історії менонітського братства в СРСР [84]. Можливо, найбільш фундаментальною роботою, що вивчає післявоєнну релігійну політику СРСР щодо євангельських церков, є його монографія "Євангельські віруючі після Другої Світової війни" [85].

Дослідникам п'ятидесятництва в післявоєнні роки в СРСР будуть дуже цікавими роботи С. Дурасова [8687], у яких вивчається діяльність ХВЄ як в СРСР, так і в країнах народної демократії Східної Європи. Діяльність громад ХВЄ в СРСР та пов'язаний із ними рух за право на еміграцію, що почався ще в першій половині 1960-х, досліджував М. Роу [88]. Він поширив багато документів, які стосувалися релігійної політики в СРСР щодо віруючих ХВЄ [89-92]. Окремо також досліджувалось становище церкви аСд в СРСР у публікаціях К. Мюррей [93] та М. Шепіц [94].

Слід також звернути увагу на статті Дж. Елліс "Релігійне радіомовлення в Радянському Союзі" [95] (ця тема практично не вивчалась вітчизняною наукою, але становить собою дуже важливий чинник у житті віруючих СРСР), а також К. С. Беркоффа "Чи було релігійне пробудження в Радянській Україні під час нацистської окупації?" [96], у який зазнають критичного аналізу події, пов'язані з наданням німцями на окупованих територіях певної релігійної свободи.

У 1993 році у видавництві Кембриджського університету вийшла збірка статей [97] за редакцією С. Ра- мет, яка торкалася широкого діапазону проблем історії [98-100] і філософії [101-103] релігійної політики в СРСР Збірка була настільки популярна, що її було перевидано у 2005 році.

Сучасну пострадянську історіографію кін. 1990-х - 2010-х рр. дуже гарно характеризує книга колишнього ідеологічного релігієзнавця Л.М. Митрохіна "Баптизм: Історія та сучасність: Філософсько-соціологічні нариси", що вийшла в 1997 р. і в якій автор зазначає, що "суттєві зміни в релігієзнавчі пріоритети внесла "перебудова". Ліквідація цензури, штату "кураторів" ідеології, публікації нових джерел, секретних службових документів, архівів, безцензурних спогадів - усе це примушувало по-новому поглянути і на наше радянське минуле, і на ідеологію, яка його охороняла".

Широкий розвиток досліджень державно-конфесійних відносин у цей період пов'язується з діяльністю М. І. Одинцова, президента Російського об'єднання дослідників релігії (РОДР), автора більш ніж двохсот наукових праць. Серед них є ряд робіт, що мають відношення до політики СРСР щодо євангельських церков у зазначений період [105-106]. Завдяки діяльності РОДр була видана збірка наукових статей [107], до якої увійшли дослідження політики щодо євангельських церков в СРСР у Костромській, Амурській, Магаданській областях, у Сибіру на Сахаліні та російському Далекому Сході, у Татарстані та Казахстані. Найбільш ґрунтовною роботою щодо регіональної релігійної політики в СРСР, на нашу думку стало дисертаційне дослідження О. В. Горбатова [108]. З останніх робіт М. І. Одинцова хотілось би відзначити монографію "Ви приймете силу коли зійде на вас Дух Святий..." Історія П'ятидесятницької церкви в Росії. XIX-XX ст." [109], яка є фундаментальним дослідженням історії п'ятидесятницького руху з моменту появи перших громад у Російській імперії та до початку дезінтеграції СРСР

Своєю збалансованістю привертають увагу роботи Т К. Нікольської, у яких досліджуються ключові проблеми взаємовідносин держави і євангельських церков [110-111].

Проблеми, пов'язані із життям РПЦ в умовах нацистської окупації, розглядаються в достатньо ґрунтовній праці М. В. Шкаровського "Хрест і свастика. Нацистська Німеччина і Православна Церква" [112]. У цій книзі наводяться головні документи нацистських органів влади щодо релігійної політики на окупованих територіях, а також заяви головних ідеологів німецької окупаційної політики щодо релігії.

Діяльність КДБ у межах релігійної політики досліджено мало, і це не є сюрпризом з огляду на закритість архівних фондів цієї організації, тому хотілось би відзначити декілька з небагатьох статей із цієї проблеми. Питання діяльності КДБ на місцевому рівні досліджував О. В. Горбатов [113]. Також цікавою для нас є стаття І. І. Маслової щодо взаємовідносин між РПЦ та КДБ [114], хоча у статті не згадуються євангельські церкви, тим не менш алгоритм роботи КДБ певною мірою міг бути подібним.

Дослідження політики СРСР щодо євангельських церков відбувається й у рамках історії України. У 19962003 роках з'явилось дуже цікаве історично-релігієз- навче дослідження історії релігії в Україні в десяти томах за редакцією А. М. Колодного та П. Л. Яроцького. П'ятий та шостий томи [115-116] присвячені історії, теології та обряду головних євангельських церков: єХб, ХВЄ та АСД, а також основним аспектам релігійної політики радянської держави в УРСР по відношенню до цих громад. Можливо, найбільш фундаментальною роботою відносно загальної релігійної політики в Україні, на сьогодні є монографія В. А. Войналовича "Партійно-державна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960-х років: політологічний дискурс" [117]. У ній дається дуже ґрунтовний теоретичний аналіз радянської політичної моделі державно-релігійних відносин та її реалізація щодо головних конфесій в Україні.

Різні аспекти формування релігійної політики в СРСР за часів Великої Вітчизняної війни у своїй монографії досліджувала І. М. Грідіна [118]. Проблема опозиції в середовищі ЄХБ досліджується в монографії О.П. Лахно [119], у якій він дає аналіз становища релігійного середовища та причин, які призвели до розколу в євангельському русі та створенню жорсткої опозиції в обличчі РЦЄХБ. У роботі опрацьована велика кількість джерел та літератури, що робить її вагу достатньо серйозною. Серед його публікацій також можна відзначити статтю "Репресії державних структур щодо представників Ради Церков ЄХБ у 60-80-х роках хХ ст." [120].

Вивчаються українськими науковцями й регіональні аспекти релігійної політики СРСР в Україні [121-122]. Також слід відзначити наявність в Україні ґрунтовних дисертаційних досліджень релігійної політики СРСР по відношенню до протестантських та євангельських церков І. Ю. Данілової [123], Ю. В. Вільхового [124], О. В. Лешко [125] та інших.

На жаль, є деякі роботи, що претендують на загальний огляд історії протестантизму [126], але є дуже незбалансованими інформативно щодо окремих періодів.

Останнім, дуже цікавим історіографічним надбанням є конфесійна історіографія. Ці автори не є професійними істориками, їх виклад матеріалу іноді дає відчуття конфесійної приналежності, але їхні праці дають можливість зрозуміти погляд на проблему державно-церковних відносин із боку релігійних конфесій. Одним із перших суто конфесійних історичних досліджень є "Історія євангельських християн-баптистів в СРСР" [127], яка була видана комісією ВРЄХБ у 1989 р.

С.М. Савінський, один із членів комісії, продовжив дослідження історії євангельських християн-баптистів. У 1995 р. був виданий навчальний посібник "Історія російсько-українського баптизму" [128], що призначався для викладання історії ЄХБ у семінаріях та біблійних інститутах. У 1999-2001 рр. ним було видане двотомне видання з історії євангельських християн-баптистів України, Росії та Білорусі [129-130]. Ця робота охоплює 100-річний (1867-1967 рр.) період історії ЄХБ та становить собою унікальне дослідження, що відповідає всім стандартам історичної науки. На відміну від дослідження під егідою ВРЄХБ, воно включає в себе багатий матеріал та фотографії, які були зібрані Г П. Вінсом, одним із лідерів РЦ ЄХБ. Ці матеріали дають збалансований погляд на події всередині ЄХБ із початку 1960-х років. Між іншим, особисті спогади Г П. Вінса були видані ним за кордоном [131-132]. За своїм характером вони являють собою більше мемуаристику, аніж суто історичні твори, тим не менш вони дають більш чітке розуміння стану церкви та віруючих в СРСР у 1960-і - 1970-і роки. У подібному ключі діяльність РЦ ЄХБ описується в книзі голови Рц ЄХБ Г К. Крючкова "Велике пробудження ХХ сторіччя" [133]. Окремо хотілось би сказати про збірку спогадів щодо життєвого шляху лідерів та звичайних членів РЦ ЄХБ "Переймайте їхню віру..." [134]. Книга дещо емоційна, але дає можливість відчути епоху переслідувань віруючих та зрозуміти мотивацію тих, хто зробив свій вибір на користь забороненої релігійної опозиції в лиці РЦ ЄХБ, поставивши все своє життя під загрозу знищення.

Досить цікавими дослідженнями є роботи С. В. Санникова [135] та М. С. Карєтникової [136]. Остання у 2000 році в співавторстві з Ю. Рєшетниковим випустила "Огляд історії євангельсько-баптистського братства в Україні" [137]. У 1997 році до 110-річного ювілею церкви АСД в Україні вийшла книга А. Ф. Парасея та Н. А. Жука- люка "Бідна, кидана бурею" [138]. Історію виникнення п'ятидесятницького руху на теренах Російської імперії, його місіонерську та міжнародну діяльність, внутрішнє життя громад та їхню теологію досліджує В. І. Франчук [139-140].

радянський релігійний історіографічний євангельський

Висновки

Отже, зробивши історіографічний огляд проблеми релігійної політики СРСР щодо євангельських церков у 1940-1960-і роки, можна впевнено сказати, що розробка проблеми одержала широке висвітлення в наукових дослідженнях, накопичивши великий фактологічний масив. Вітчизняна історіографія пройшла значний шлях якісних трансформацій та переосмислень: від ідеологічної ангажованості, коли наука обслуговувала інтереси радянського політичного керівництва, через "етап перебудови" до сучасних дуже ґрунтовних і якісних досліджень, і поряд із західним науковим доробком складає велику історіографічну базу для подальших досліджень. Завдяки великому джерельному потенціалу, який зберігається всередині релігійних громад, та унікальному погляду на ключові події державно-церковних відносин, з іншого боку ніж ті документи, що знаходяться в державних архівах, широкий розвиток отримала конфесійна історіографія. Із кожним роком ці роботи набувають більшої професійної якості й стають для сучасних дослідників одним із обов'язкових джерел для дотримання принципу об'єктивізму у своїх роботах. Тим не менше, багато аспектів цієї проблеми залишились поза увагою дослідників, якість дослідження інших залишає бажати кращого, за поодинокими випадками практично не існує загальних робіт щодо політики СРСР по відношенню до євангельських церков у 1940-1960-і рр.

Література

1. Sawatsky W. A changing story: Evangelical Christian Baptists of Eastern Europe in Western publications / W. Sawatsky // Вітчизняний євангельський протестантизм: історія, досвід, проблеми. Збірник наукових статей / За наук. ред. д.ф.н. А. Колодного та к.і.н. О. Панич // Українське релігієзнавство. - К. : УАР, 2011. - № 58. - с. 71-82.

2. Панич О. Євангельські християни-баптисти в СРСР після Другої Світової війни: огляд історіографії / О. Панич // Вітчизняний євангельський протестантизм: історія, досвід, проблеми. Збірник наукових статей / За наук. ред. д.ф.н. А. Колодного та к.і.н. О. Панич // Українське релігієзнавство. - К. : УАР, 2011. - № 58. - с. 136-148.

3. Лахно О. Криза церкви євангельських християн-бап-тистів у 50-60-і роки ХХ століття: історіографія питання О.Лахно // Держава і церква в Україні за радянської доби : Збірник наукових статей за матеріалами ІІ Всеукраїнської наукової конференції; [18-19 жовтня 2007]. - Полтава, 2008. - С. 244-253.

4. Путинцев Ф.М. Политическая роль и тактика сект / Под ред. П. Красикова. - М. : Государственное антирелигиозное издательство, 1935 477 с.

5. О свободе совести в СССР / Ф.М. Путинцев. - М. : ОГИЗ, 1939. - 185 с.

6. Лукачевский А.Т. Сектантство прежде и теперь: лекция, прочитанная членам московского общества безбожников / А.Т. Лукачевский. - М. : Безбожник, 1925. - 37 с.

7. Фризен Г., Рейнмарус А. Адвентисты / Г. Фризен, А. Рейн- марус. - М. : Безбожник, 1930. - 64 с.

8. Майский Ю.Я. О сектантах / Ю.Я. Майский. - М. : Безбожник, 1939. - 48 с.

9. Тихомиров Б. Баптизм и его политическая роль / Б. Тихомиров. - М. - Л. : ГАИЗ, 1929. - 62 с.

10. Орлеанский М. Закон о религиозных объединениях РСФСР / М. Орлеанский. - М. : Безбожник, 1930. - 224 с.

11. Козлов Н.В. Кто такие пятидесятники Н.В. Козлов М. : Знание, 1965. - 58 с.

12. Лентин В.Н. Адвентисты седьмого дня В.Н. Лентин М. : Знание, 1966. - 64 с.

13. Сердобольская Л. А. Реакционная сущность баптизма. - Л. : Лениздат, 1960. - 44 с.

14. Современное сектантство и его преодоление. Сборник статей. (По материалам экспедиции в Тамбовскую область в 1959 г.) / Под ред. А.И. Клибанова. - М. : АН СССР, 1961. - 319 с.

15. Яковлев В.Г. Формирование научного мировоззрения и христианское сектантство / В.Г. Яковлев. - Алма-Ата : Казахстан, 1965. - 286 с.

16. Крывелев И .А. Современное богословие и наука / И. А. Крывелев. - М. Госполитиздат, 1959. - 205 с.

17. Крывелев И. А. Религии и церкви в современном мире / И. А. Крывелев. М. : Советская Россия, 1961. - 188 с.

18. Федоренко Ф.И. Секты, их вера и дела / Ф. И. Федоренко. - М. : Политиздат, 1965. - 360 с.

19. Плаксин Р.Ю. Крах церковной контрреволюции. 19171923 гг. / Р Ю. Плаксин. - М. : Наука, 1968. - 191 с.

20. Рудинский Ф.М. Свобода совести в СССР / Ф. М. Ру- динский. - М. : Госюриздат, 1961. - 203 с.

21. Павелкин П.А. Что такое религия / П. А. Павелкин. - М. : Госполитиздат, 1960. - 332 с.

22. Александров А. Проповедники тьмы и мракобесия / А. Александров. - Кишинев : Гос. изд. Молдавии, 1958. - 68 с.

23. Гараджа В.И. Протестантизм / В. И. Гараджа. - М. : Политиздат, 1971. - 200 с.

24. Клибанов А.И. Проблемы изучения и критики религиозного сектантства А. И. Клибанов. - М. : Знание, 1971.64 с.

25. Клибанов А.И. Религиозное сектантство в прошлом и настоящем / А. И. Клибанов. - М. : Наука, 1973. - 255 с.

26. Митрохин Л.Н. Баптизм Л. Н. Митрохин М. : Политиздат, 1974. - 262 с.

27. Москаленко А.Т. Пятидесятники / А. Т Москаленко. - М. : Политиздат, 1973. - 199 с.

28. Белов А.В. Адвентизм / А. В. Белов. - М. : Политиздат, 1973. - 239 с.

29. Ярыгин А.Ф. Характер современной баптистской проповеди / А. Ф. Ярыгин // Вопросы научного атеизма : Вып. 12. М., 1971. - С. 149-163.

30. Никонов К.И. Проповедь как средство церковников и сектантов в поддержании религиозных пережитков: На материалах конкретно-социологических исследований в г. Астрахани / К. И. Никонов. - Астрахань : Астрахань, 1968. - 69 с.

31. Хмельницкая А.П. Христианская любовь: что это такое? / А.П. Хмельницкая. - М. : Московский рабочий, 1970. - 64 с.

32. Каушанский П.Л. Баптистская мораль: Чему она учит? / П. Л. Каушанский. - Одесса : Маяк, 1974. - 114 с.

33. Филимонов Э .Г. Баптизм и гуманизм / Э. Г. Филимонов. - М. : Мысль, 1968. - 184 с.

34. Кислова А.А. Идеология и политика американской баптистской церкви 1900-1917 А. А. Кислова. - М. : Наука, 1969. - 199 с.

35. Кислова А.А. Социальное христианство в США: Из истории общественной мысли 90-е годы XIX в. - 30-е годы XX в. / А. А. Кислова. - М. Наука, 1974. - 207 с.

36. Лялина Г.С. Баптизм: Иллюзии и реальность / Г С. Лялина. - М. : Политиздат, 1977. - 175 с.;

37. Мельник В.И. Эволюция современного пятидесятни- чества / В. И. Мельник. - Львов : Вища шк., 1985. - 102 с.

38. Граждан В.Д. Вероучение и мораль пятидесятников : [монография] / В. Д. Граждан. - М. : Знание, 1989. - 63 с.

39. Малахова И.А. Современный баптизм: Идеология и деятельность / И.А. Малахова. - М. : Политиздат, 1987. - 64 с.

40. Надольский РВ. Баптизм в прошлом и настоящем / Р В. Надольский. - Минск : Беларусь, 1987. - 61 с.

41. Яшин П.П. Идеология и практика евангельских христиан-баптистов / П.П. Яшин. - Харьков : Прапор, 1984. - 119 с.

42. Каушанский П.Л. Им жить в двадцать первом веке / П. Л. Каушанский. - Одесса : Маяк, 1985. - 176 с.

43. Барменков А.И. Свобода совести в СССР / А. И. Бар- менков. - М. : Мысль, 1973. - 224 с.

44. Гольст Г. Р Религия и закон / Г. Р Гольст - М. : Юридическая литература, 1975. - 112 с.

45. Клочков В.В. Религия, государство, право / В. В. Клочков. - М. : Мысль, 1978. - 287 с.

46. Клочков В.В. Закон и религия: от государственной религии в России, к свободе совести в СССР / В. В. Клочков. - М. : Политиздат, 1982. - 160 с.

47. Бражник И.И. Право. Религия. Атеизм: Правовое содержание научного атеизма / И. И. Бражник. - Киев, 1983. - 206 с.

48. Розенбаум Ю.А. Советское государство и церковь / Ю. А. Розенбаум. - М. : Наука, 1985. - 174 с.

49. Законодательство о религиозных культах : сборник материалов и документов / Под общ. ред. В.А. Куроедова и А.С. Панкратова. - М. : Юридическая литература, 1971. - 336 с.

50. Иванова О.Г. Аспекты диалектической связи государства и церкви в современном социалистическом обществе / О. Г. Иванова // Свобода совести в СССР: социальные гарантии. - Казань, 1989. - С. 56-58.

51. Митрохин Л.Н. Религия и мы / Л. Н. Митрохин // Квинтэссенция: философский альманах. - М. : Политиздат, 1990. - С. 307-340.

52. Перестройка: гласность, демократия, социализм. На пути к свободе совести / Под. ред. Д.Е. Фурман. - М. : Прогресс, 1989. - 493 с.

53. Єленський В. Сувора "відлига" Замітки про антицер- ковну кампанію кінця 50-х - початку 60-х років / В. Єленський // Людина і світ. - 1990. - №6. - С. 20-25; №7. - С. 24-28.

54. Алексеев В.А. Иллюзии и догмы / В.А. Алексеев. - М. : Политиздат, 1991. - 398 с.

55. Алексеев В.А. "Штурм небес" отменяется / В. А. Алексеев. - М. : Россия Молодая, 1992. - 299 с.

56. Алексеев В.А. Пост перестройка: несвободная совесть? / В. А. Алексеев. М. : Россия Молодая, 1992. - 62 с.

57. Одинцов М.И. Путь длинной в семь десятилетий: от конфронтации к сотрудничеству: (государственно-церковные отношения в истории советского общества) / М. И. Одинцов // На пути к свободе совести. - М. : Прогресс, 1989. - С. 29-72.

58. Одинцов М.И. Хождение по мукам. 1939-1954 годы / М. И. Одинцов // Наука и религия. - 1990. - № 8. - С. 19-21.

59. Одинцов М. И. Хождение по мукам. 1954-1960 годы / М. И. Одинцов // Наука и религия. - 1991. - № 7. - С. 2-3.

60. Одинцов М.И. Государственно-церковные отношения в истории советского общества: тезисы доклада / М. И. Одинцов // Религия, общество и государство в ХХ веке. - М. : Прогресс, 1991. - С. 51-57.

61. Одинцов М.И. Вероисповедная политика советского государства в 1939-1958 гг. / М. И. Одинцов // Власть и церковь в СССР и странах Восточной Европы: 1939-1958. - М. : ИнСлав РАН, 2003. - С. 61.

62. Kolarz W. Religion in the Soviet Union / Walter Kolarz. - London : Macmillan and Co., Ltd., 1961. - 364 p.

63. Bociurkiw B.R. Church - State Relations in the USSR B.R. Bociurkiw. - Survey : Globus, 1968. - 461 p.

64. Bociurkiw B.R. Religious Dissent in the Soviet State / B. R. Bociurkiw // Religion and Atheism in the USSR and Eastern Europe. - London : Macmillan, 1973. - p. 83.

65. Bociurkiw B.R. The Shaping of Soviet Religious Policy / B. R. Bociurkiw // Problems of Communism. - May - June 1973. - pp. 37-51.

66. Bociurkiw B.R. Religion in the USSR After Khrushchev / B. R. Bociurkiw // The Soviet Union under Brezhnev and Kosygin NY, 1971. - pp. 149-150.

67. Bociurkiw B.R. Soviet Research on Religion and Atheism Since 1945 / B. R. Bociurkiw // RCL. - 1974. - № 2.1. - рр. 11-16.

Размещено на Allbest.ur