Підсумки освоєння цілинних та перелогових земель у Казахстані за перші 7 років цілинної епопеї

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІДСУМКИ ОСВОЄННЯ ЦІЛИННИХ ТА ПЕРЕЛОГОВИХ ЗЕМЕЛЬ У КАЗАХСТАНІ ЗА ПЕРШІ 7 РОКІВ ЦІЛИННОЇ ЕПОПЕЇ

Л.Г. Шугай

Актуальність порушеної теми зумовлена тим, що в історіографії побутують різні дані щодо освоєння цілинних і перелогових земель у Казахстані. Ці цифри істотно різняться. Тому важливим є з'ясування об'єктивних даних стосовно результатів освоєння цілини. Окремі питання, дотичні до нашої теми, відображено у публікаціях таких авторів, як Ф. Міхайлов, І. Шамшатов, Дутбаєва, Т. Жумасултанов, Г. Калієв, С. Баішев та інших. Водночас до тепер відсутні напрацювання, в яких би комплексно було вивчено результати освоєння цілинних та перелогових земель у Казахстані за сім перших років цілинної епопеї. Метою нашої статті є спроба систематизувати та зіставити показники розвитку сільського господарства у республіці тих років, особливо її північних областей, із залученням архівних даних. Це, безумовно, допоможе прояснити справжній стан справ у сільському господарстві республіки, достовірність даних, що перебувають у науковому обігу, а також об'єктивність оцінки успіхів перших 7 років цілинного епопеї.

Підкреслимо, що в 1960 р. в СРСР різко зросли виробництво та державні заготівлі всіх продуктів рільництва та тваринництва, зокрема зерна. Порівняно з 1953 р., посівні площі всіх сільськогосподарських культур у 1960 р. розширилися на 45, 8 млн та та склали 203 млн та. Валове виробництво зерна за цей час збільшилась на 51, 9 млн т, або майже на 63%, і склало 134 400 000 т (8, 2 млрд пуд). Заготівлі зерна в 1960 р. склали46, 7млн т у півтора рази більше, ніжу 1953 р. На базі зростаючого виробництва зерна значно збільшилися виробництво та заготівля технічних і овочевих культур, а також продукції тваринництва. Так, у 1960 р. закупівлі молока зросли у два з половиною рази, м'яса - більше, ніж у двічі, яєць - у два з половиною рази та вовни - у двічі порівняно з 1953р. [1, 375;380-391].

Протягом зазначених семи років сільське господарство країни розвивалося прискореними темпами. У здійсненні завдань з освоєння цілинних земель і розширенню виробництва зерна в країні значна роль відводилася Казахстану. Ось чому партійне керівництво СРСР і особисто М. Хрущов продовжували приділяти пильну увагу розвитку сільського господарства республіки. Двічі на пленумах ЦК КПРСу грудні 1959р. і січні 1961р. було заслухано звіти ЦК КП Казахстану, а також Цілинного крайкому партії про хід виконання заходів щодо різкого підйому сільськогосподарського виробництва в республіці [2, 145].

Перше, ніж проаналізувати дані досягнень і підсумків виконання Казахською автономною республікою завдань за 7 років цілинної епопеї, зупинимося на планах та завданнях, які поставив перед партією та урядом Казахстану січневий пленум ЦК КПРС (1955 р.) стосовно подальшого збільшення зерна та продуктів тваринництва. Його рішення знайшли одностайне схвалення колгоспників, робітників МТС, радгоспів і всіх трудящих Казахстану, щоб зрозуміти, що із запланованого будо виконано, а що ні й чому. Відповідно до завдань, поставлених січневим Пленумом ЦК КПРС, та керуючись листом ЦК КПРС і Радою Міністрів Союзу РСР від 20 квітня 1955 р., колгоспам, МТС і радгоспам республіки було розроблено план з підйому зернового господарства та тваринництва на 1955 - 1960 рр. Заходами передбачалося збільшення виробництва зерна в республіці в 1955 р. до 15, 7 млн т, а в 1960 р. до 29, 3 млн т. У республіці передбачалося освоїти 20, 8 млн га *

цілинних і перелогових земель, їх них 17, 6 млн га повинні були бути освоєні протягом 1954 - 1955 рр., а 3, 2 млн га в наступні роки. До 1960 р. посівна площа республіки повинна була досягти 27, 1 млн га, зокрема, зернових культур 21, 2 млн га [3, 2].

Таким чином, посівна площа у 1960 р. повинна була збільшитися майже в 2, 5 рази, порівняно з 1954 р.

Виробництво м'яса (у забійній вазі) мало бути доведено в 1960 р. до 940 тис т, або в 2, 8 рази більше, ніжу 1954 р., зокрема, у колгоспах - 533 тис т, радгоспах -184 тис т. Виробництво молока планувалося збільшити до 1960 р. до 5065 тис т, або в 3, 3 рази більше, ніж в 1954 р., а виробництво вовни збільшити до 97, 6 тис т, або в 3, 4 рази більше, ніжу 1954 р. [3, 5].

Збільшення виробництва продуктів тваринництва в колгоспах і радгоспах республіки мало відбутися як за рахунок підвищення продуктивності, так і за рахунок значного збільшення поголів'я худоби. Ставилося завдання збільшити надої молока у 1960 р. до 1 683 кг замість 777 кг, отриманих у 1954 р. на фуражну корову, настриг вовни у колгоспах до 3, 1 кг з однієї голови, або збільшити в 2 рази, у радгоспах до 3, 8 кг, або збільшити в 1, 7 рази. Поголів'я великої рогатої худоби в республіці до 1 жовтня 1960 р. потрібно було довести до 6 575, 4 тис голів або на 41, 3% більше, порівняно з 1954 р., корів до 2 345, 2 тис голів, або на 78, 5%, овець до 374 08, 7 тис голів, або майже в 2 рази більше, свиней до 2 222, 9 тис голів, або на 111%, поголів'я птиці повинно було скласти 35, 7 млн голів [3, 8]. Такі завдання ставилися перед Казахстаном. Перше, ніж розглянути та проаналізувати, що було здійснено із задуманого за 7 років освоєння цілинних земель у республіці, продемонструємо питому вагу Казахстану в освоєнні цілинних земель порівняно з усією країною за ці роки. Нижче у таблиці наведено дані стосовно оранки земель в Казахстані та СРСР за останні 3 роки семирічки та всього за 1954 -1960 рр. за матеріалами статистичного щорічника «Народне господарство СРСР у 1960 році» [1, 437].

Таблиця 1 [3, 3].

Таблгщя2 [1, 437].

Як бачимо з наведених даних, у СРСР чільне місце з-поміж республік в освоєнні нових земель належало Казахстану. У республіці основна площа їх була освоєна радгоспами та колгоспами Цілинного краю. Його питома вага в республіці, за даними статистичного щорічника, склала 40, 7% або 66, 6 % за показниками, наведеними Ф. Михайловым і І. Шамшатовим [2, 146].

У доповіді секретаря КП Казахстану Т. Соколова на республіканському злеті молодих цілинників 29 листопада 1960 р. наведено інші показники: за 1954 - 1960 рр. колгоспи та радгоспи республіки освоїли 23 млн га цілини і покладу, 18, 3 млн га з яких припадає на шість північних областей. Завдання партії та уряду щодо освоєння нових земель перевиконано на 4, 6 млн га[4, 6].

Одні з останніх, більш точні дані щодо оранки земель в Казахстані, наведено у статті Г. Калиева. Автор стверднеє, що з усіх 42 млн га цілинних земель, зораних у 1954 - 1960 рр. по колишньому Союзу, 25 млн га, або 60 % припадає на Казахстан. До початку 1960-х рр. рілля в обробці в республіці складало більше 32 млн га. У результаті вся посівна площа в республіці в 1960 р. склала 28, 5 млн га проти 9, 7 млн га в 1953 р. (зросла в 2, 9 рази). Під зерновими культурами було задіяно 21, 9 млн га (більше порівняно з 195 3 р. у 3, 1 рази). Під основну продовольчу культуру - пшеницю відводилося 18, 0 млн га або 82, 5% від зернових культур [5, 25].

З усього цього ми можемо зробити висновок, що, як би не парадоксально, останні дані загалом по республіці навіть трохи вище, ніж ті, які наводить Т. Соколов у своїй доповіді. Ми свідомі того, що в той час у звітних документах було вельми багато приписок, цифри найчастіше завищували, а от показники по Цілинному краю у Т. Соколова трохи вище, ніж в інших джерелах.

Зупинимося на прикладах інших показників розвитку сільського господарства республіки на основі матеріалів звітної доповіді Т. Соколова. Згідно з його даними, за рішенням партії та уряду на цілинних просторах Казахстану в небувало короткий термін було організовано 337 нових радгоспів, які спеціалізувалися в основному на виробництві ярої пшениці. Більша частина нових радгоспів перебувала в північних областях республіки: Кустанайській, Акмолинській, Кокчетавській, Павлодарській, Північно-Казахстанській і Карагандинській. У Казахстані на почату 1960 р. було 872 радгоспи, з них у шести північних областях 519 радгоспів. Задіяна ними посівна площа становила 70% площі республіки. У державних заготівлях хліба на частку радгоспів припадало 70% [4, 6].

Ці дані майже повністю збігаються з цифрами, наведеними у книзі С. Баїшева. У ній йдеться про те, що більшість радгоспів було створено на першому етапі масового освоєння цілини. Якщо в перший рік освоєння цілини було організовано 90 радгоспів (у 1956 р. їх стало 337), то за всі роки підйому цілинних і перелогових земель було створено 593 нових радгоспу. Істотно зросла їх питома вага у виробництві та заготівлях [6, 157].

Розглянемо тепер не менш важливий показник ефективності оранки цілинних земель - виробництво зерна в республіці, заради власне чого і розпочиналося освоєння цілинних земель. З виробництва товарного хліба в 1960 р. Казахстан посідав друге місце в країні після РСФСР. Якщо в 1949-1953 рр. у середньому за рік республіка здавала державі 3 млн пуд зерна, то за 1954 - 1958 рр. у середньому за рік 515 млн, або в 5 разів більше, ніж раніше. У1959 р. трудящі Казахстану здали та продали державі понад 700 млн пуд хліба [7, 76].

Відповідно до даних, наведених у звіті Т. Соколовим, північні області республіки давали країні в 1960 р. 22% всього товарного зерна та майже одну третину пшениці. З 1953 р. посівна площа загалом по республіці збільшилася на 18, 3 млн га і становила тогоріч 28 млн га. У шести північних областях - 19, 5 млн га. Валове виробництво зерна у північних областях зросло з 221200 000 пудіву 1953 р. до 897 100 000 гудів у 1959 р. Виробництво товарного зерна за цей період зросло по всій зоні в 5, 6 рази, а в Актюбінській області - у 8, 1 рази, а в Павлодарській - в 9 разів [4, 7].

Ф. Михайлов та І. Шамшатов стверджують, що за сім років від початку освоєння цілини Казахстан перетворився на найбільшу житницю на сході країни. Якщо за п'ятиріччя до освоєння цілини (1949 - 1953рр.) в республіці вироблялося в середньому за рік 3 942 тис т зерна, то за п'ятиріччя 1956 - 1960 рр. середньорічний рівень виробництва його зріс до 18 863 тис т, тобто в 4, 8 рази. Основне місце у виробництві зернових посідала найцінніша продовольча культура - пшениця. Її питома вага в 1960 р. склала 81, 4 % [2, 147 -148].

Виробництво зерна і в наступні -1959 -1960 рр. було високим і перевищувало рівень 1953р.уЗ, 4- 3, 5 рази. Однак у ці роки воно мало тенденцію до зниження, порівняно з 1958 р., викликану низкою як об'єктивних, так і суб'єктивних причин. Об'єктивні причини полягали в несприятливих погодних умовах. Заігізнілата холодна весна 1959 р., рання дощова осінь і рання зима в Цілинному краї та ряді інших областей позначилися на розвиту та дозріванні посівів. Велику кількість хлібів не було прибрано і багато залишилося під снігом. Крім того, що великі масиви хліба пішли під сніг, під час збирання були допущені великі втрати зерна від осипання на корені. Аналогічне становище склалося і в 1960 р. У результаті Казахстан не виконав планів заготівель зерна: замість 800 млн пуд колгоспи і радгоспи в 1959 р. здали державі 700 млн пуд і в 1960 р. - 642 млн пуд (проти запланованих 744 млн пуд [3, 3]) [2, 150-151].

Таким чином, дані, наведені Т. Соколовим, з приводу виробництва товарного зерна є завищеними, ніж ті, що наводять В. Дутбаєва, Ф. Михайлов та І. Шамшатов. Також цілком зрозуміло, що план заготівель зерна був недовиконаний, навіть, якщо цифри, наведені Т. Соколовим, відповідають дійсності. Казахстан, за нашими підрахунками, недоздав країні у 1960 р. 102 млн пуд зерна.

Освоєння цілинних і перелогових земель і збільшення виробництва зерна у північних областях Казахстану, відповідно до звіту Т. Соколова, створило сприятливі умови для небувалого піднесення тваринництва, для різкого збільшення виробництва м'яса, вовни, молока, яєць тощо. Таким чином, Казахська РСР стала основною базою тваринництва на сході країни. Станом на 1 січня 1960 р., порівняно з 1954р., у Казахстані по всім категоріям господарств поголів'я великої рогатої худоби зросло на 33%, корів більше, ніж на 40%. Чисельність овець, порівняно з

1953 р., зросла майже на 10, 5 млн голів, а порівняно з 1916 р. - у 1, 6 рази. У 1959 р. було отримано в середньому по 94 ягняти на кожні 100 маток. Передові господарства та чабанські бригади отримували по 120 - 150 і більше ягнят від сотні маток. За поголі'вям овець республіка посідала друге місце в СРСР, а за поголів'ям великої рогатої худоби та коней - третє. Швидкими темпами розвивалося свинарство. Якщо в 1916 р. в республіці налічувалося 278 тис голів свиней, а в 1954 р. - 500 тис, то на 1 січня 1960 р. -1 570, 8 тис голів свиней. Т. Соколов підкреслював, що безупинно росте також товарна частина тваринницької продукції. У1959 р. у цілинних областях заготовлено м'яса всіх видів у заліковій вазі 325, 6 тис т, молока 486, 5 тис т, вовни- 15520т, яєць-71 200000штук. У 1960р. на 20 листопада було заготовлено м'яса 234, 6 тис т, або 114 відсотків плану, молока - 512, 1 тис т, вовни - 15985 т, яєць-89 млн штук [4, 29-30].

За даними статистичного щорічника «Народне господарство СРСР у 1960 рр.», поголів'я великої рогатої худоби в 1954 р. склало 4135, а в 1960 р. - 5 515, поголів'я овець-в 1954 р. -17032, а в 1960 р.-28 165, голів свиней налічувалося в 1954 р. - 500, а в 1960 р. - 1 585. Виробництво м'яса склало в 1953 р. - 566 тис т, в 1959 р.-953 тис т, а в 1960 р. - 966 тис т. Виробництво молока склало в 1953 р. - 1 562 тис т, в 1958 р. - 2 292 тис т, в 1959 р. - 2 401тис т, а в 1960 р. - 2 482 тис т [1, с. 457].

Однак, за підрахунками В. Дутбаєвої, зростання поголів'я худоби у республіці у 1953 - 1965 рр. мало іншу динаміку (див. табл. 3).

Таблиця 3 [7, 81].

Підсумуємо вище викладене, склавши порівняльну таблицю характеристики показників розвитку тваринництва республіки Казахстан за 1960 р. в тис голів.

Таблиця 4.

Таким чином, Казахстан не виконав повністю завдань із розвитку тваринництва на 1 січня 1960 р. по великій рогатій худобі на 17%, розведення овець на 15 %, свиней - на 30%.

Для розуміння повної картини результатів із реалізації програми з освоєння цілинних та пологових земель за 7 років епопеї, розглянемо, які суми вкладалися у розвиток Цілинного краю та чи окупилися ці затрати. Як вважає у своєму докладі Т. Соколов, всі затрати повністю окупилися (включаючи витрати держави на завезення кадрів). Держава вклала у будівництво радгоспів на цілині 16 млрд руб, а отримала доходу до бюджету від реалізації з зерна 22 млрд руб. Також він пише про великі капіталовкладення у розвиток сільського господарства республіки. Зокрема на житлове, соціально-культурне будівництво. Так, тільки у 1959 р. воно склало 4 млрд 230 млн руб. Таким чином, за короткий час у необжитих, напівпустельних районах Казахстану були збудовані селища міського типу з усіма досягненнями цивілізації [4, 36].

Водночас, на погляд інших фахівців, ситуація не така оптимістична. Так, наприклад, зовсім інші показники наводить у своїй дисертації В. Дутбаєва: «З 1954 р. по 1960 р. держава вклала в будівництво радгоспів більше 6 млрд рублів. За ці роки побудовано близько 3 млн кв.м. жилої площі, 237 шкіл, 183 дитячих установ, 125 клубів, 132 червоних куточка, 47 лікарень і велика кількість виробничих приміщень» [7, 68].

Т. Жумасултанов у збірнику «Цілині - 50» пише, що в 1954 - 1955 рр. були здійснені капітальні вкладення на розвиток сільського господарства Казахстану в сумі 812 млн рублів проти 113 млн рублів в 1953 р., а з урахуванням загальносоюзних (централізованих) джерел в ті ж роки в сільське господарство республіки було вкладено 6 млрд 105 млн рублів державних капітальних вкладень (на придбання техніки, будівництво об'єктів виробничого та невиробничого призначення), що в 4 рази перевищило всі кошти, які спрямовувалися на розвиток всього народного господарства та культури Казахстану у четвертій п'ятирічці (1946 - 1950 рр.). Надалі, в 1956 - 1960 рр. загальний обсяг капіталовкладень держави у сільське господарство республіки, коли основна частина централізованих коштів вже виділялася безпосередньо на радгоспи, колгоспи та інші виробництва та організації, що обслуговують їх, перевищили 3 млрд рублів з 10, 5 мільярда (29%) загалом по республіці. Таким чином, капіталовкладення в сільське господарство республіки склали, за відомостями Ж. Жумасултанова, у 1954 - 1956 рр. більше 9 млрд рублів [8, 18].

Як ми бачимо, дані про капіталовкладення у розвиток республіки в цей період дуже різняться. Частково це можна пояснити тим, що одні дослідники, можливо, брали цифри, що стосувалися лише капіталовкладення в розвиток радгоспів і тільки Цілинного краю, інші мали на увазі капіталовкладення в розвиток всієї республіки в цей період. Найбільш реальними видаються показники, наведені Т. Жумасултановим. Цифра у 9 млрд рублів, які пішли на розвиток радгоспів Цілинного краю в 1954 - 1960 рр., наведена ним, є найбільш ймовірною. У В. Дутбаєвої (6 млрд рублів) вона значно занижена, а у Т. Соколова (16 млрд рублів) вона надто завищена.

Проаналізувавши всі наведені вище дані, можна зробити висновок, що у 1954 - 1960 рр. в Казахській РСР з освоєння цілинних і перелогових земель були дійсно досягнуті певні успіхи в усіх галузях сільського господарства, особливо у виробництві зерна, зокрема пшениці. Це випливає з усіх наведених статистичних даних, запозичених із різних джерел. Однак за більшістю показників Казахстану все ж не вдалося виконати в повному обсязі всіх поставлених завдань січневим Пленумом ЦК КПРС із розвитку сільського господарства в республіці. Великі упущення та втрати мали місце у розвитку тваринництва, оскільки величезні пасовищні території були віддані під оранку, часто невиправдану, яка спричинила ерозію грунту, пилові бурі, скорочення кормів для тварин, що вплинуло на чисельність великої рогатої худоби, овець і кіз. Таким чином, план із розвитку сільського господарства у республіці в 1954 - 1960 рр. було виконано частково, за багатьма показниками він був недовиконаний за різними об'єктивними та суб'єктивними причинами.

цілинний перелоговий земля казахстан

Література

1. Неродное хозяйство СССР в I960году. Статистический ежегодник М.: Госстатиздат, 1961.

2. Михайлов Ф.К. Народное движение за освоение целинных земель в Казахстане (1953--1960 годы) / Ф.К. Михайлов, Н.Ш. Шамшатов. -- Алматы.: Издательство АН КазССР, 1964.

3. Російський Державний архів новітньої історії (далі--РДАНІ). Ф. 5. - On. 45. - Спр. 51.

4. Державний ерхівм. Астани (далі--ДАА). - Ф. 136. -- On. 6. -- Спр. 103.

5. Калиев ГА. Освоение целины и ее социально-экономические последствия // Сборник статей по материалам докладов научно-теоретической конференции “Освоение целинных и залежных земель: история и современность ”(4-- 6 декабря 2003 г.), посвященной 50-летию освоения целинных и залежных земель /ГА. Калиев. --Астана: Казахский аграрный университет им С. Сейфуллина, 2004.

6. Баишев С.Б. Вопросы социально-экономического развития Советского Казахстана/СБ. Баишев. -Алма-Ата: Казахстан, 1981.

7. ДутбаеваВ. В. Влияние освоения целинных изалежныхземель на динамику социальной структуры населения Казахстана (1954--1965 гг./В.В.Дутбаева: Дисс.... канд.. ист. Наук. --М., 1984.

8. Жумасултанов ТЖ. Целине -- 50/ТЖ. Жумасултанов. -- Алматы, 2003.

Размещено на Allbest.ru