Єврейські громади Поділля у XV - першій половині ХХ століття
Аналіз процесу зародження та розвитку єврейської національної меншини Поділля у XV-XX ст. Демографічний та соціально-економічний аспекти розвитку цієї національної громади регіону. Основні соціально-економічні характеристики єврейського населення регіону.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.02.2018 |
| Размер файла | 26,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 94(477.43/.44=411.16)(09)
Єврейські громади Поділля у XV - першій половині ХХ століття
Кононенко В. В.
Анотація
єврейський меншина демографічний громада
У статті аналізується процес зародження та розвитку єврейської національної меншини Поділля. Хронологічні рамки дослідження - від початку XV до першої половини XX ст. Головна увага зосереджена на демографічному та соціально-економічному аспектах розвитку цієї національної громади регіону. Основний матеріал подається на прикладі Вінницької та Хмельницької областей, які найбільш повно репрезентують подільський регіон. Автор детально аналізує демографічні процеси серед євреїв Поділля та визначає основні соціально-економічні характеристики єврейського населення регіону.
Ключові слова: євреї, національна меншина, Поділля, Україна, демографія, соціально-економічний розвиток, єврейські містечка, зайнятість населення.
Annotation
Kononenko V. V. Jewish communities of the Podillya in XV - the first half of the XX century
The article analyzes the process of the birth and development of the Jewish community of the Podillya. Chronological scope of the study is from the beginning of the XV to first half of the XX century. The main focus is on the demographic and socio-economic aspects of this national community of the region. The basic material relates to Vinnytsia and Khmelnytsky regions, which most fully represent region. The author analyzes in detail the demographic processes among Jews of the Podillya and identifies the main socio-economic characteristics of the Jewish population of the region.
Key words: Jews, minority, Podolliya, Ukraine, demography, socio-economic development, Jewish towns, employment.
Аннотация
Кононенко В. В. Еврейские общины Подолии в XV - первой половине ХХ века
В статье анализируется процесс зарождения и развития еврейского национального меньшинства Подолья. Хронологические рамки исследования - от начала XV до 1 половины XX в. Главное внимание сосредоточено на демографическом и социально-экономическом аспектах развития этой национальной общины региона. Основной материал подается на примере Винницкой и Хмельницкой областей, которые наиболее полно представляют Подольский регион. Автор подробно анализирует демографические процессы среди евреев Подолья и определяет основные социально-экономические характеристики еврейского населения региона.
Ключевые слова: евреи, национальное меньшинство, Подолье, Украина, демография, социально-экономическое развитие, еврейские местечки, занятости населения.
Тривалий період єврейська національна меншина займала чільне місце серед населення Поділля. Віками євреї впливали на суспільні, економічні, культурні та політичні процеси, що відбувалися у подільському регіоні. Проте, протягом століть влада активно визначала формування способу життя єврейської національної меншини. Заохочення до лихварства і торгівлі у період Польського королівства, “смуга осілості”, заборона володіти землею та займатись сільським господарством за часів Російської імперії, участь у радянських ідеологічних та економічних експериментах визначали буття єврейського народу.
У статті автор ставить за мету охарактеризувати процес формування єврейської національної громади на Поділлі. Завданнями статті є аналіз демографічних процесів від початку XV до 1 половини XX ст., характеристика структури, зайнятості єврейського населення, впливу євреїв на соціально-економічні процеси регіону. Автор зосереджує увагу лише на демографічному та соціально-економічному аспектах, як чинниках формування єврейської громади Поділля.
Для виконання завдань проаналізовано широку історіографічну та джерельну базу питання. Серед основних праць використаних у статті варто відзначити праці Л.Баженова, Л.Іваневич, В.Станіславського, М.Лутай, В.Доценко. У дослідженні детально проаналізовані результати перепису населення 1897 р. по Подільській та Київській губерніях, що були узагальненні та видані у 1904 р.
Межі Поділля як історико-етнографічного регіону автор визначає за працями Л.Баженова [1] та Л.Іваневич [2], що досліджували сучасну історіографію з зазначеної проблеми. Автори вважають, що до Поділля варто віднести всі адміністративні райони Вінницької області, переважну більшість районів Хмельницької області, північно-західні райони Тернопільської області, окремі райони Житомирської області (Бердичівський, Любарський), Кіровоградської (Гайворонський, Голованівський та Ульяновський), Одеської (Балтський, Кодимський, Савранський), Миколаївської (Кривоозерський), Черкаської (Христинівський), Чернівецької (Заставнівський та північну частину Хотинського) [2, c.97-98]. Складність визначення меж Поділля пояснюється тим, що у різні історичні періоди вони змінювалися. Так, Подільське воєводство у складі Речі Посполитої - у XV ст. займало лиш середню частину Поділля, а Подільська губернія у складі Російської Імперії не включала землі сучасної Тернопільщини. Таким чином, Поділля як історико- географічний край та як адміністративно-територіальна одиниця - речі не тотожні.
Єврейська національна меншина Поділля формувалася протягом тривалого історичного періоду. Перші громади починають з'являтися у литовсько-польську добу. У цей період євреї виступають більше як посередники у торгівлі та активно проникають на територію України внаслідок вигнання їх із Західної Європи у ХШ-XIV ст. Якщо вважати, що західні кордони Поділля проходять по р. Стрипа (сучасна Тернопільська область), то перші згадки про євреїв на кордоні краю відносяться до 1420 р. (поява євреїв у м. Підгайцях Тернопільської області) [4, с.74]. Проте у більшості подільських містечок єврейські громади з'явилися протягом XV-XVI ст.
Особливо активна міграція євреїв на українські землі розпочалася після Люблінської унії 1696 р., коли польська шляхта стала активно колонізувати приєднані до Королівства Польського колишні литовські землі. На 1569 р. на Поділлі вже проживало біля 750 євреїв. У цей період євреї проживали в Сатанові, Сидорові, Чемерівцях, Гусятині, Хмільнику, Шаргороді та інших населених пунктах [4, с. 229]. У період з 1569 по 1648 рр. єврейське населення України збільшилося з 4 до 51 тис. осіб. Євреї мешкали у 115 містах і селищах Київського, Подільського та Брацлавського воєводств [3, с.74].
Під час Національно-визвольної війни 1648-1676 рр. євреї Поділля зазнали погромів, а за умовами Зборівського договору 1649 р. не могли проживати на козацьких територіях, куди увійшла й частина подільських земель в межах Брацлавського воєводства. Тому у цей період більшість подільських євреїв була зосереджена у Подільському воєводстві, що було під контролем Речі Посполитої. Відновлення польського панування на подільських землях після Андрусівського перемир'я 1667 р. знову сприяло росту єврейського населення регіону. Не зупинилось відновлення єврейських громад на Поділлі й під час встановлення над регіоном влади Османської імперії за умовами Бучацького договору 1672 р., оскільки турецький уряд був до євреїв лояльним.
На початку XVШ ст. на території Східної Європи між річками Віслою на заході і Дніпром на сході проживала сама велика у світі єврейська громада. її чисельність становила більше одного мільйона осіб [5, с.9]. Євреї прибували на територію у межах Королівства Польського у пошуках порятунку від гонінь в Західній та Центральній Європі. На даний час на Київщині, Поділлі і Волині мешкало біля 130 тис. осіб єврейської національності [6, с.266]. Прихильне ставлення польської та турецької адміністрації сприяли не тільки швидкому відновленню єврейських громад, а й демографічному зростанню єврейського народу - на середину XVШ ст. в Україні мешкало близько 150 тис. євреїв [7, с.55].
Перші детально задокументовані відомості щодо кількості єврейського населення Поділля знаходимо у польських переписах населення. Так, за їх даними на 1765 р. 438 євреїв проживало в Бершаді, 2219 у Шаргороді, 101 у Брацлаві, 130 у Гайсині, 307 у Тульчині [8, с.137, 182, 199, 334, 432], 310 у Деражні, 2039 у Меджибожі, 750 у Проскурові, 645 у Городку [9, с.80, 106, 183, 217]. Активному росту єврейського населення завадили лише нові погроми під час Коліївщини.
Внаслідок поділів Польщі в останній чверті XVШ ст. євреї Поділля опинилися в межах Російської імперії. Окремі історики вважають, що у цей час єврейське населення представляло собою розсіяну, етнорелігійну групу зі специфічною соціально-економічною організацією, в якій були відсутні дворянство та селяни [10, с.57]. На нашу думку, формування особливого способу життя єврейського населення пояснюється як діями влади, так і особливостями національного життя цієї меншини. Спочатку їх запрошували та давали дозволи на поселення через привілеї, потім пропонувалися ті професії, що вважалися не прийнятними для шляхти - лихварство, торгівля, а далі їх використовувала панівна верства у своєму внутрішньому управлінні своїм господарством. З одного боку відчуження та ізоляція єврейського населення, а з іншого надані їм привілеї формують тогочасне єврейське автономне самоврядування [7, с.46]. Кагал, як самоврядна структура євреїв здійснював як безпосереднє управління єврейською громадою, так і забезпечував зв'язок з місцевою владою.
Формування особливого статусу єврейської національної меншини Поділля у період перебування у складі Російської імперії було прямим наслідком дискримінаційної політики стосовно євреїв, що проявилася через “смугу осілості” та регулювання їхньої діяльності жорсткими нормами. Новоутворена Подільська губернія (1796), що репрезентувала більшість земель Поділля, стала однією з восьми українських губерній, де євреї отримали право на проживання. Введення та звуження “смуги осілості” (І791 та 1835 рр.) визначали територію їх розселення, а “Тимчасові правила” (1882 р.) їм забороняли селитися у сільській місцевості. Через ці обмеження основна маса єврейського населення була зосереджена у містах (37,6%) і невеликих містечках (39,8%) “смуги осілості”, а у селах вони становили лише 2,8% до основного населення [6, с.266]. Оскільки в “смузі осілості” євреї не могли володіти землею, займатися сільськогосподарським виробництвом, але мали право володіти різного роду мануфактурами в містах постійного проживання, це сформувало специфічний соціально-економічний статус євреїв.
Нерідко євреї брали у поміщиків в оренду винокурні, молочні ферми, млини, ставки, скуповували у селян збіжжя та інші сільськогосподарські продукти, а в замін продавали необхідні товари. Крім того, євреї володіли корчмами, заїжджими дворами та поштовими станціями [11, с.7]. Наприкінці ХІХ ст. Подільська губернія була одним із регіонів найвищої концентрації єврейського населення. В межах Подільської, Київської та Волинської губерній на 1880 р. проживало 1 млн. 507 тис. євреїв. Це більше половини євреїв, які проживали в межах “смуги осілості” [7, с.64].
У 1897 р. був проведений перший загальний перепис населення Російської імперії. Узагальненні результати ХХХІІ тому (Подільська губернія) дають можливість встановити основні характеристики єврейського населення. Так, із загальної кількості мешканців губернії (3018299 осіб) євреї складали 369306 осіб (12,24 %) [12, с.3]. Основним критерієм визначення національного складу була “рідна мова” (у даному випадку єврейська). Найбільше євреїв проживало в Могилівському повіті - 33036 з 227672 (14,5%), Проскурівському - 27299 з 226091 (12,1 %), Кам'янецькому - 37114 з 266350 (13,9 %), Балтському - 53066 з 391018 (13,6%) [12, с.3]. В окремих повітових містах Подільської губернії єврейське населення складало значну, а то й переважну частину: Бар - 57,7 % (5764 з 9982), Балта - 56,4 % (13164 з 23363), Летичів - 56,6 % (4105 з 7248), Хмільник - 51,3 % (5979 з 11657), Проскурів - 49,7 % (11369 з 22855), Могилів-Подільський - 54,62 % (12188 з 22315), Гайсин - 46,1 % (4322 з 9374), Кам'янець-Подільський - 44,8 % (16112 з 35934) Літин - 40,64 % (3828 з 9420), Нова Ушиця - 34,75 % і (2214 з 6374) [12, с.3].
Єврейське населення складало вагому частину населення інших територій, які ми відносимо до Поділля. Так, євреї у Бердичівському повіті Київської губернії складали 23 % усього населення повіту (64505 з 279695), серед мешканців Бердичева євреї складали 77 % (41123 з 53351), у Липовецькому повіті - 15 % (31748 з 211825), Липовці - 47,6 % (4117 з 8656) [13, с.2-3].
Перепис 1867 р. вперше дає можливість встановити певні соціальні характеристики єврейського населення.
Таблиця 1. Основна зайнятість євреїв Поділля [12, с. 176-177]
|
Зайнятість |
Євреї |
Всього |
у % |
||
|
самостійні |
члени сімей |
||||
|
Кількість єврейського населення по губернії |
99616 |
269690 |
369306 |
100 |
|
|
Навчальна та виховна діяльність |
2733 |
7384 |
10117 |
2,7 |
|
|
Наука, література, мистецтво |
85 |
234 |
319 |
0,09 |
|
|
Сільське господарство (землеробство і тваринництво) |
1385 |
5205 |
6590 |
1,8 |
|
|
Утримання житла і будівельні роботи |
1811 |
5483 |
7294 |
2,0 |
|
|
Переробка рослинних і тваринницьких продуктів |
3282 |
10974 |
14256 |
3,9 |
|
|
Виготовлення одягу |
13641 |
32366 |
46007 |
12,5 |
|
|
Торгівля |
33897 |
105667 |
139564 |
37,8 |
Таким чином переважна частина єврейського населення Подільської губернії була зайнята торгівлею (37,8 %) і зовсім мало була задіяна у сільському господарстві (1,8 %) та будівництві (2 %).
Для порівняння структури зайнятості єврейського населення з іншими національними групами губернії дамо вибірку за результатами перепису.
Таблиця 2. Основна зайнятість представників інших національних груп Поділля [12, с.176-177]
|
Зайнятість |
Українці |
у % |
Росіяни |
у % |
Поляки |
у % |
|
|
Кількість населення даної національності по губернії |
2442819 |
100 |
98984 |
100 |
69156 |
100 |
|
|
Навчальна та виховна діяльність |
1926 |
0,08 |
1911 |
1,9 |
361 |
0,5 |
|
|
Наука, література, мистецтво |
107 |
0,004 |
129 |
0,1 |
97 |
0,1 |
|
|
Сільське господарство (землеробство і тваринництво) |
2188705 |
89,6 |
25004 |
25,3 |
24272 |
35,0 |
|
|
Утримання житла і будівельні роботи |
13599 |
0,6 |
6830 |
6,9 |
1837 |
2,7 |
|
|
Переробка рослинних і тваринницьких продуктів |
9924 |
0,4 |
1435 |
1,4 |
1808 |
2,6 |
|
|
Виготовлення одягу |
27996 |
1,1 |
2157 |
2,2 |
2722 |
3,9 |
|
|
Торгівля |
5181 |
0,2 |
2388 |
2,4 |
838 |
0,01 |
Крім того, вражають дані щодо участі євреїв у народному господарстві губернії у порівнянні з загальною кількістю зайнятих по цим галузям (нагадаємо, що євреї складали 12,2 % усього населення губернії): навчальна та виховна діяльність - 69,8 %, наука, література і мистецтво - 46 %, переробка рослинних і тваринних продуктів - 73,9 %, утримання трактирів, готелів, клубів - 78,5 %, торгове посередництво - 95,3 %, утримання житла і будівельні роботи - 36,8 %, виготовлення одягу - 58,1 %, торгівля - 85 %, обробка металу - 29 %, сільське господарство - 0,3 % [12, c.166, 177].
На початку ХХ ст. єврейське населення Подільського регіону було зосереджено переважно в містах та містечках. Окремі подільські містечка, у яких була значна кількість єврейського населення (так звані “штетли”), зберігали єврейський колорит, що, у свою чергу, визначало їхнє повсякдення, соціально-побутові умови життя, економічні особливості. У “зоні осілості”, куди входило й Поділля, торгівлею займалося 43,1 % єврейського населення [14, с.19]. Із усіх торгівців - 809 тис. осіб займалися виключно торгівлею сільськогосподарськими товарами, збіжжям та хлібом. 20 % зайнятого єврейського населення були ремісниками, 11 % євреїв (555 тис.) працювали у промисловості, проте 276 тис. із них працювали виключно на швейному та взуттєво-шкіряному виробництві. У “смузі осілості” в промисловості працювала майже третина єврейського населення, проте сільським господарством займалося лише 3-4 % євреїв, 5 % були службовцями приватних компаній, перебували на державній службі, належали до інших професій ще 5 % євреїв [14, с.19]. Внаслідок урядової політики, єврейські містечка Правобережної України перетворилися у своєрідний господарський та соціально-економічний феномен [14, с.18].
На початку ХХ ст. у Вінницькому повіті євреї складали 30 % серед ремісників (із них: шевці - 41,5 %, теслярі - 12,2 %, булочники, м'ясники - 10,5 %, ковалі - 6,3 %, будівельники - 6,3 %), тоді як серед різноробочих у Вінниці євреїв було лише 4,1 % [15, с.36]. Як стверджують окремі дослідники, висока економічна активність, управлінські здібності, спритність, заощадливість, а з часом і вищий освітній рівень, сприяли перетворенню євреїв на стрижневий елемент господарського комплексу Поділля [16, с.13]. До 1917 р. євреї володіли 21 % цукрових заводів, 86 % гуралень, 76 % броварень. В єврейській оренді знаходилося 96 % млинів і крупорушок, 92 % усіх будинків і крамниць державного майна губернії, 22,4 % усіх зданих в оренду приватних земель. Серед ремісників Подільської губернії євреї становили 72,2 % [16, с.13].
Таким чином, протягом зазначеного періоду єврейське населення Поділля постійно зростало та перетворилося на важливу складову господарського комплексу регіону. Внаслідок обмежень з боку влади та через певні особливості національно-культурного життя, євреї в місцях компактного проживання утворили соціально-економічний та культурний феномен, що відомий під назвою “штетл” (єврейське містечко).
У даній статті проаналізовано лише демографічні та соціально-економічні процеси серед єврейського населення. Для повної характеристики єврейських громад Поділля варто вивчити особливості культурно- релігійного життя національної меншини.
Джерела та література
1. Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX-XX ст.: Історіографія. Бібліографія. Матеріали / Л. В. Баженов. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільська міська друкарня, 1993. - 479 с.
2. Іваневич Л. Історико-географічні та історико-етнографічні межі дослідження народного вбрання українців Поділля / Л. Іваневич // Народна творчість та етнологія. - 2013. - № 5. - С. 88-100.
3. Енциклопедія історії України. - Т.3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во “Наукова думка”, 2005. - 672 с.
4. Станіславський В. Національний склад населення міст і містечок Подільського воєводства в другій половині XVI - першій половині XVII ст. / Станіславський В. // Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля. Науковий збірник. - Кам'янець-Подільський, 1992. - С.227-230.
5. Арад И. Катастрофа евреев на оккупированных территориях Советского Союза (1941-1945) / Арад И. - Д.: Центр “Ткума”; Д.: ЧП “Лира ЛТД; М.: Центр “Холокост”, 2007. - 816 с.
6. Лутай М. До історії єврейських поселень в Україні і на Волині / Лутай М. // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Олександр Цинкаловський і край: Матеріали ІХ наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції, (Луцьк, 20-23 січня 1998 р.) / Волинський державний університет ім. Лесі Українки. - Луцьк: Надстир'я, 1998. - С.266-269.
7. Нариси з історії та культури євреїв України. Видання друге. - К.: Дух і Літера, 2008. - 440 с.
8. 100 еврейских местечек Украины. Исторический путеводитель. Выпуск 2. Подолия. - СПб.: Издатель Александр Гершт, 2000. - 704 с.
9. 100 еврейских местечек Украины. Вып.1. Подолия: исторический путеводитель / [Авт.-сост.: Вениамин Лукин, Борис Хаймович]; Иерусалимский центр документирования наследия диаспоры, Институт исследований еврейской диаспоры при Петербургском еврейском университете. - 2-е изд., испр. и доп. - СПб.: Издательство Петербургского еврейского университета, 1998. - 319 с.
10. Доценко В. Об'єднатися, щоб вижити: єврейський громадський рух в Україні (60-ті рр. ХІХ - 30-ті рр. ХХ ст.): монографія / В.О.Доценко. - Вінниця: ТОВ “Нілан-ЛТД, 2014. - 332 с.
11. Браверман-Горбач Ф. Штетл пространство и время с еврейским лицом // В.Е.К. - № 25. - 1998. - С.7.
12. Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. Издание центрального статистического комитета Министерства внутренних дел [Под ред. Н.А.Тройницкого]. ХХХІІ. Подольская губерния. - СПб: Слово, 1904. - 286 с.
13. Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. Издание центрального статистического комитета Министерства внутренних дул [Под редакцией Н.А.Тройницкого]. ХVІ. Киевская губерния. - СПб: Типография им. Т.П.Мещарского, 1904. - 287 с.
14. Доценко В. Становище єврейської людності України та Кримської АРСР на початку 20-х років ХХ століття / В.О. Доценко // Культура народов Причерноморья. - 2007. - №122. - С. 18-22.
15. Плясовица Ю. Дети Иакова и Рахиль в Виннице / Плясовица Ю. // Подільські джерела: Шалом, Віннице! Альманах. - Вінниця: ПП “ПРАВДА АРТ”, 2012. - С.30-39.
16. Кушнір М. Понад шість століть спільної історії (Короткий нарис історії євреїв Поділля) / Кушнір М. // Подільські джерела: Шалом, Віннице! Альманах. - Вінниця: ПП “ПРАВДА АРТ”, 2012. - С. 5-23.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження демографічних аспектів формування єврейських громад південноукраїнського регіону, їх модернізація та виникнення, пов’язаних з цим, соціально-культурних впливів. Характеристика ролі Ф. Блюменфельда у розвитку єврейської громади Херсона.
статья [22,8 K], добавлен 14.08.2017Трансформація та реалізація войовничого антисемізму в процесі окупації загарбниками Поділля. Акції тотального знищення єврейського населення в містах Подільського регіону. Голокост як частина нацистського окупаційного режиму на українських землях.
дипломная работа [66,8 K], добавлен 03.01.2011Українське національне відродження і зростання національної свідомості у першій половині ХІХ століття. Поширення самостійницьких і антиросійських настроїв. Основні програмні засади, діяльність та історичне значення Кирило-Мефодіївського братства.
реферат [35,3 K], добавлен 19.10.2012Основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку США в другій половині XIX століття. Антитрестівський закон Шермана 1890 року і оформлення Популістської партії. Поразка корінного населення Америки - індіанців у боротьбі за свої права.
презентация [10,0 M], добавлен 24.02.2015Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської та під владою Австрійської імперій. Сільське господарство як головна галузь економіки. Промисловий і сільськогосподарський пролетаріат. Становище селян та військових поселенців.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 16.07.2011Дослідження регіональних особливостей "української" коренізації. Національна політика коренізації радянського уряду (1923 р.) як загальносоюзна політика. Особливості радянської національної реформи 20-30-х рр. у Волинсько-Києво-Подільському регіоні.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 12.06.2010Заснування та поширення громад як прояву національно-культурного руху. Мета їх створення. Виникнення "Громади" у Чернігові, напрями її діяльності. Роль громадівців у культурно-освітньому розвитку міста та краю. Значення чернігівського товариства.
реферат [17,1 K], добавлен 03.06.2011Розвиток українського народу після входження до складу Речі Посполитої. Чисельність та етнічний склад населення. Традиційна їжа та одяг українців. Мовна ситуація на українських землях. Вплив гуманістичних ідей на кристалізацію національної свідомості.
реферат [19,3 K], добавлен 16.03.2010Становище українських земель у складі Великого Князівства Литовського. Політичний устрій Гетьманщини наприкінці ХVІІ - першій половині ХVІІІ ст. Голод 1932-1933 рр.: причини і наслідки. Соціально-політичне та культурне життя на Україні в 1945-1953 рр.
реферат [43,9 K], добавлен 28.10.2010Політичний розвиток та соціально-економічне становище Османської імперії в першій чверті ХІХ ст. Підйом національно-визвольного руху в балканських провінціях. Міжнародне становище Османської імперії. Конвенція з Росією, Англією, Австрією і Прусією.
дипломная работа [66,8 K], добавлен 20.10.2011Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток Сербії у 1990–2005 рр. Парламентські вибори в республіках та економічні реформи. Перший президент об'єднаної держави. Основні вектори зовнішньої політики Сербії. Сербсько-українські відносини.
реферат [27,3 K], добавлен 21.09.2010Загострення соціальних суперечностей. Київська козаччина - наймасовіший селянський рух у першій половині XIX століття. Криза кріпосницьких відносин. Формування національної інтелігенції. Ставлення властей до музики й музикантів. Театральна інтелігенція.
реферат [24,7 K], добавлен 21.11.2011Аналіз розвитку української інтелігенції - соціального прошарку населення професійно занятого розумовою працею, розвитком та поширенням культури та освіти у суспільстві. Соціально-економічні та соціокультурні фактори, які сприяли становленню інтелігенції.
реферат [31,8 K], добавлен 26.09.2010Соціально-економічний розвиток в Україні кінця XIX - початку XX ст. Скасування кріпацтва. Реформи 60-70-х років XIX ст. Розвиток промисловості. Сільське господарство. Становлення і консолідація української нації. Переселенські рухи українців.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 18.01.2007Сільське господарство як стрижень економіки України у XVII ст. Розвиток промисловості, ремесел, міст. Еволюція соціальної та національної структури населення. Перетворення в сфері релігії, статус православного духовенства. Особливості соціальних відносин.
реферат [30,1 K], добавлен 17.03.2010Велика промислова буржуазія Півдня України - провідна соціальна сила суспільства другої половини XІХ – початку XX століття та еволюція її соціально-економічних вимог. Трансформація становища цієї верстви у суспільстві. Джерела формування буржуазії.
автореферат [56,3 K], добавлен 10.04.2009Основні соціально-економічні причини виникнення та розвитку запорізького козацтва, особливості відносин даного угрупування з владою на різних етапах існування. Форми і характер землеволодіння доби Запорізької Січі. Економічний розвиток Запорізької Січі.
реферат [32,3 K], добавлен 20.10.2010Соціально-економічні та політичні умови, що визначили політику влади в другій половині 20-х років ХХ століття. Специфіка хлібозаготівельної кампанії 1929 року. Розкуркулення заможної частини села радянським керівництвом. Завдання масової колективізації.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 22.02.2015Політичні та соціальні перетворення в Україні у кінці XVIII – на початку XIX ст. внаслідок геополітичної ситуації у Центральній та Східній Європі. Зміни у правовому статусі Гетьманщини. Витіснення з домінантних позицій українських ремісників і купців.
реферат [21,5 K], добавлен 15.11.2009Вивчення процесів перегрупування та популяризації політичних сил у перші роки незалежності Словаччини. Дослідження соціально-економічного розвитку країни. Вступ до організацій ЄС та НАТО як пріоритетні напрямки зовнішньої політики держави у 1993-2005 рр.
реферат [26,0 K], добавлен 20.09.2010
