Візуальна репрезентація Олександрівська у творчій спадщині І.К. Айвазовського
Здійснено аналіз невідомого полотна І. Айвазовського "Дніпро біля Олександрійська". На основі картографічного методу локалізовано сюжет картини на карті і подана його атрибуція. Реконструйовано деякі моменти перебування І. Айвазовського в Олександрійську.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.02.2018 |
| Размер файла | 744,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВІЗУАЛЬНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ОЛЕКСАНДРІВСЬКА У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ І.К. АЙВАЗОВСЬКОГО
В.М. Філас
У статті здійснено аналіз невідомого полотна І.К. Айвазовського “Дніпро біля Олександрійська”. На основі картографічного методу локалізовано сюжет картини на карті та подана його атрибуція, а також за допомогою адаптованих до історичних досліджень іконологічного методу та правила перспективи реконструйовано деякі моменти перебування І.К. Айвазовського в Олександрійську.
Ключові слова: Олександрівськ, І.К. Айвазовський, чумацька валка, Дніпро, візуальне джерело, картина
Филас В. Н. Визуальная репрезентация Александровска в творческом наследии И.К. Айвазовского
В статье осуществлен анализ неизвестного полотна И.К. Айвазовского “Днепр возле Александровска”. На основе картографического метода локализировано сюжет картины на карте и представлена его атрибуция, а также с помощью адаптированных к историческим исследованиям иконологического метода и правила перспективы реконструировано некоторые моменты пребывания И.К. Айвазовского в Александровске.
Ключевые слова: Александровск, И.К. Айвазовский, чумацкая валка, Днепр, визуальный источник, картина.
Filas V. M. Visual representations of Alexandrovsk in the artistic heritage of I.K. Aivazovsky
The unknown picture “Dnieper near Alexandrovsk” of I.K.Aivazovskyi is analyzed in the article. Based on the method of mapping the plot of picture is localized on the map and attributed. With help of adapted to historical research iconological method and prospects rules some moments of I.K. Aivazovskyi's stay in Alexandrovsk are reconstructed.
Keywords: Alexandrovsk, I.K.Aivazovskyi, chumak's column of carts, Dnieper, visual source, picture.
Твори образотворчого мистецтва прості в естетичному сприйнятті, але складні в історичному розумінні, тому й займають в історичних дослідженнях місце візуального обслуговування тексту, підвищуючи його сприйняття і привабливість. Образотворче мистецтво як продукт людської діяльності, який формувався як один з видів відображення реальності, містить цікавий та іноді несподіваний матеріал для історика, якщо до цього джерела виробити правильний методологічний підхід.
У світлі рішення сучасних завдань пошуку нових джерел, методів і підходів пізнання потрібно відмовитися від традиційних поглядів на картини як засіб естетичного задоволення та візуальної підтримки тексту. При дослідженні історичної дійсності, що ретранслюються на картині, треба не просто “дивитися на картину”, а “заглянути в картину”, “подивитися за картину”. Тобто, умовно кажучи, сприйняття картини як “площини” має змінитися сприйняттям картини як “об'єму”. Історик, що залучає образотворче джерело до пізнання історичної реальності, повинен не просто сканувати зображене з площини, проводячи паралелі з іншими джерелами, а і “проникнути” у зображення. “Проникнення” в зображення дасть можливість досліднику стати учасником подій, відображених на картині (“побродити” по місту, “взяти участь” у битві і т.д.), і зсередини зрозуміти відображену суб'єктивну і об'єктивну сторони ретрансльованого джерелом повідомлення. Тим самим розширюється інформативні горизонти досліджуваного зображального джерела, а також якісне та глибоке його розуміння. Однак історична наука володіє дуже слабким методологічним інструментарієм щодо вивчення образотворчого мистецтва як джерела. Одним із шляхів поповнення цього інструментарію є запозичення методів з інших наук, в даному випадку з мистецтвознавства.
Роботи Ф. Джеймісона, В. Мітчела, Г. Поллока, Дж. Вульфа, С. Шамми, Е. Вішлєнкової, Б. Соколової в останні десятиліття різко активізували розробку проблематики візуальної історії. Однак міждисциплінарна взаємодія історії та мистецтвознавства на сучасному етапі виражається широким застосуванням, в першу чергу, мистецтвознавчих методів - іконографічного та атрибутивного. Іконологічні розробки початку ХХ ст. німецького історика мистецтв А. Варбурга та американського історика і теоретика мистецтва німецького походження Є. Панофського, а також математичні дослідження геометрії картини радянського академіка Б. Раушенбаха можуть допомогти осмислити джерело-картину не як “площину”, а як “об'єм”, тим самим розширивши простір дослідження та підвищивши інформаційний потенціал цього джерела. В нашій публікації ми на прикладі творчо переосмисленого під історичні дослідження аналізу перспективних побудов картин, який застосовується у мистецтвознавстві, та за допомогою картографічного методу та деяких іконологічних ідей А. Варбурга та Є. Панофського, продемонструємо можливості інструментарію мистецтвознавства для історичної науки. В українській науці ці проблеми тільки-но починають розроблятися, тому положення даної статті претендують на актуальність.
Об'єктом дослідження виступає картина І.К. Айвазовського “Дніпро біля Олександрівська” [мал. 1]. Унікальність цього маловідомого пейзажу видатного майстра світового рівня полягає в тому, що це чи не єдине закінчене полотно, сюжет якого розвивається на території сучасного міста Запоріжжя. Місцезнаходження оригіналу картини поки що невідоме. Наразі відома лише фотографія картини з рідкісного видання, яка була здійснена у Санкт-Петербурзі, обмеженим тиражем у 1901 році відомим журналістом, мистецтвознавцем та видавцем Ф.І. Булгаковим, за авторством біографа І.К. Айвазовського М. Кузьміна, “Айвазовский и его произведения” [1]. За інформацією двадцять першого номеру каталогу виставки картин професора Айвазовського та “Словаря русских художников” І. Собкова картина під трохи іншою назвою “Берег Дніпра біля Олександрівська” у 1886 р. експонувалася на виставці у Ризі, але не була там продана та повернулась до Санкт-Петербурга [2, с. 2]. Відомий дослідник творчості І.К. Айвазовського, багаторічний директор Феодосійської картинної галереї М.С. Барсамов, відмічав картину “Дніпро біля
Олександрівська” поряд з іншими картинами середини ХІХ ст., з так званої “сухопутної” серії, які відтворили у живопису чудові образи безбережного простору південноукраїнських степів та велич Дніпра. Слід зазначити, що до І. Айвазовського південноукраїнський степ ніколи не ставав масштабним сюжетом для творів живопису [3, с. 64]. Вже після Айвазовського у другій половині ХІХ ст. з'являється серія робіт В. Орловського, Л. Лагоріо, С. Васильківського, А. Куінджи, присвячені степовій тематиці. Питанню детального аналізу зображеної інформації в картинах І.К. Айвазовського, як і інших авторів, та значення цієї інформації для історичних досліджень уваги, на жаль, не приділялось.
І.К. Айвазовський всесвітньо відомий як видатний художник-мариніст. Однак його творчість не зупинялась тільки на мариністиці. До поля зору його пензля потрапляли й історичні, побутові, біблійні, степові та інші сюжети. Відкритий степовий простір був близький уявленню І.К. Айвазовського, де морські хвилі замінювали хвилі ковили та пшениці, які ганяв вітер і тим самим привертали увагу майстра. Степ дуже схожий з морем у сприйнятті простору, і тому ці безкрайні степові простори легко поєднались у свідомості митця з його улюбленими морськими широтами. Тому і степова тематика складає значний пласт його творчості, поступаючись лише мариністичним сюжетам. Основним неприроднім елементом степової тематики в полотнах І.К. Айвазовського були степові вітряки та чумацькі валки. Ця тематика на відміну від морської, статична, констатуюча і не експресійна та чимось нагадує постановочну фотографію. І.К. Айвазовський “вихоплював” сюжет, фіксував ці сюжети в ескізі та свідомості і такими випускав з майстерні. І.К. Айвазовський ніколи ні переробляв, ні доповнював свої картини та не відносився вкрай суворо до них [4, арк. 2-11]. З джерелознавчої точки зору це важливий фактор, який справляє вплив на рівень достовірності повідомлення, яким виступає картина.
Одним з найпопулярніших елементів степових сюжетів Івана Костянтиновича були зображення чумаків та їх побуту. Ці картини були непритаманні традиційним уявленням про стиль І.К. Айвазовського. Дослідник І. Ніколаєва на початку ХХ ст., порівнюючи морські та степові пейзажі І. Айвазовського, писала: “...В этих пейзажах (морських - В.Ф.) мотивы всегда были поэтичны и красивы по краскам, но великий мастер оказывался совершенно безсильным изображать что-либо другое. Живопись этих пейзажей (степових - В.Ф) всегда оказывалась бессильной, и рисунки такими неумелыми, что являлись даже сомнения, Айвазовский ли писал эти полотна.” [5, с. 27-28].
Малюнок 1
авазовський олександрійськ картина
Айвазовський неодноразово зустрічав чумаків та їх валки у степу під час своїх подорожей через Нижнє Подніпров'я до рідної Феодосії з Петербурга, або навпаки їхав до столиці.
Чумацька тематика тричі потрапляла до орбіти творчості І.К. Айвазовського. Перше звернення датується серединою 50-х - початку 60-х років ХіХ ст. (Картини “Обоз чумаків у степу” (1856), “Чумаки у Малоросії” (літній та зимовий періоди, сер. 50-х років ХіХ ст.), “Чумаки на відпочинку” (1856), “Воли на перешийку” (1860), “Обоз чумаків” (1862) тощо). Другий раз митець звернувся до чумацької тематики на рубежі 70-х рр. ХіХ ст. (картини “Український пейзаж з чумаками” (1869), “Ніч на Україні”(1871).
У другій половині 70-х - першій половині 80-х років ХІХ ст. І. Айвазовський востаннє звернувся до теми чумацтва. Це період, коли чумацтво остаточно прийшло до занепаду. Розвиток залізничного сполучення поступово робив чумацький промисел нерентабельним. Серед робіт цього періоду відомо три картини. Одна з них, судячи з назви “Чумацький тракт у Новороссії”, має відношення до теми чумацтва, однак відшукати її не вдалося, вона або втрачена, або знаходиться у приватній колекції [6, с. 340]. Друга картина, яка значиться у каталозі Російського аукціонного будинку під назвою “Вечір на Україні”, а також відома, як “Чумаки” у словнику І. Собкова, була створена у 1876 р. [6, с. 332]. У 2013 р. Російський аукціонний будинок намагався продати цю роботу, але учасників торгів вона не зацікавила, у результаті цей лот було знято з торгів [7]. Третьою картиною є “Дніпро біля Олександрівська”, яка була написана І. Айвазовським наприкінці 70-х років ХІХ ст.
На ближньому плані картини, який зміщено вправо, зображено млин, хату-мазанку та чумацьку валку, яка рухається вздовж дніпровських круч. На середньому плані зображено піщану мілину на Дніпрі, яка зараз затоплена, між берегом та мілиною плине парусне судно з паровим колесом. На дальньому плані зліва бачимо острів Хортицю та два миси однієї з її заток та ще один мис на лівому березі Дніпра в районі балки Сагайдачного. Сюжет картини розвивається на території колишнього села Вознесенка, яке зараз входить до меж міста Запоріжжя. Валка рухається через село у напрямку міста Олександрівська (сучасне Запоріжжя). Чумацька валка слабо виражена, точка зору на неї знаходиться трохи зверху. Це чи не єдина відома картина, де чумацька валка не сприймається як основний, центральний елемент картини, а є складовою поряд з хатою-мазанкою та вітряком.
Олександрівський повіт та й саме місто Олександрівськ знаходилось у стороні від чумацьких шляхів та чумацького солевозного промислу. Чумаки з Лівобережної України переправлялись у Кременчуці та повертали на кременчуцько-кримський тракт [8, с. 96]. Цей тракт був і основним шляхом з Росії до Криму і за цим маршрутом І.К. Айвазовський часто їздив зі столиці до Феодосії та навпаки. Поява залізничного транспорту нанесла сильний удар по чумацькому промислу та спонукала чумаків пристосовуватись до нової економічної кон'юнктури. Частина чумаків змогла переорієнтуватись та займатись підвозом хліба до залізничних станцій. Олександрівськ у другій половині ХіХ ст. був одним з центрів перевалочної хлібної торгівлі. Відкриття залізничного сполучення з Кримом та залізничної станції у місті у 1873 р. підсилили розвиток хлібної торгівлі, тим самим створивши комфортні умови на переорієнтування чумаків на перевезення зерна. Олександрівськ стає одним з центрів чумацького зерновозного промислу. Тому, скоріш за все, чумацька валка, яку зафіксував у своїй картині І. Айвазовський, якраз і є тією валкою, яка доставляла зерно на залізничну станцію Олександрівська.
Після появи прямого залізничного сполучення з Кримом І.К. Айвазовський змінив карету на більш зручний транспорт - паровий потяг [9, арк. 7]. І, скоріше за все, І.К. Айвазовський потрапив до Олександрівська потягом. Мету перебування Айвазовського у Олександрівську визначити важко, але пізнавальна частина цього перебування у містечку, судячи з картини “Дніпро біля Олександрівська”, виділяється дуже чітко, про що мова піде далі у статті.
Для цього картину, яка створена у вертикальній системі координат, треба перевести у горизонтальну систему координат. Для цього ми використали мистецтвознавчий метод аналізу перспективної побудови картини, тому що при побудові простору картини Айвазовський звісно дотримувався, хоча і умовно, правил простої лінійної перспективи. В роботі над картиною Айвазовський розмістив предмети, об'єкти у різних ракурсах та на різному рівні по відношенню до лінії горизонту. Лінія горизонту знаходиться дуже низько, що підкреслює глибину простору та масштабність сюжету. Головна точка картини знаходиться на лінії горизонту між млином та мисом, що в районі балки Сагайдачного. Аналізуючи перспективну побудову картини далі, визначивши лінію горизонту та головну точку, можна за допомогою діагоналей у квадраті даху хати мазанки приблизно визначити кут та напрямок погляду. Використовуючи геометричні побудови переносимо ці дані на трьохверстову карту Шуберта 1875 року і отримуємо приблизно таку схему, яка представлена на [мал. 2]. Простір, зображений на картині, окреслюється ломаною лінією АВСD. У цей простір у куті ABC потрапляє відрізок шляху, по якому рухається чумацька валка та будівля. Інші будівлі села в поле зору не потрапляють, оскільки знаходяться на схилах височини. Будівля і млин закривіють іншу частину села. Хоча млина на карті в цьому місті немає, скоріш за все, Айвазовський “наблизив” один з млинів до переднього плану, який знаходився на задньому плані при погляді на село. Точка R - це місце, звідки на місцевості був зафіксований погляд на простір картини АВСD. Трикутник RBC - це простір, що існував, але “вилучений” художником з картини. Точка R позиціонується якраз на місці залишку валів Олександрівської фортеці, яка була збудована у 1770 році. Ця земляна фортеця мала потужні 6-8-метрові земляні вали, що стояли під кутом приблизно 45 градусів. Художник оглянув цю фортифікаційну споруду, з якої відкривався вид на село Вознесенка, який художник і зафіксував у пам'яті та на ескізі, а потім перевів на полотно. Зараз через міські забудови місцевість дуже змінена і її складно впізнати, хоча у 19 столітті вона добре проглядалась [10, с. 18]. Виходячи з цього можна стверджувати, що І.К. Айвазовський перебуваючи у м. Олександрівську, як мінімум оглянув фортифікаційні споруди Олександрівської фортеці. Не виключено, що Айвазовський залишився на нічліг у Олександрівську, бо сюжет картини відбувається у пізній вечірній час. Таким чином, у нього був час відвідати інші пам'ятні об'єкти в околицях Олександрівська, наприклад острів Хортиця та історичні залишки, що були на ньому. Особливістю передачі дійсності у Айвазовського є збуджене сприйняття різких контрастів рельєфу. Так, у картині “Воли на перешийку” (1860) зліва на передньому плані зображено рибальський човен на березі Перекопської затоки Чорного моря. Однак дивує
той факт, що на другому плані, у димці, зображено гористу місцевість. Цю гористу місцевість можна трактувати не що інше, як звеличений у свідомості художника, а потім перенесений на картину, знаменитий Перекопський вал. Дніпрові кручі на картині “Дніпро біля Олександрівська” теж дещо гіперболізовані. І тому величні кручі північної частини Хортиці та дніпровські пороги не могли не привернути увагу Айвазовського, хоча б як мандрівника-митця у пошуках творчої наснаги.
Малюнок 2
І.К. Айвазовський, володіючи феноменальною пам'яттю, у 70-х роках ХІХ ст. все частіше працює без роботи з натури та без підготовчих етюдів та малюнків. Він більше віддає перевагу створенню картин у своїй майстерні, користуючись замітками, спостереженнями та першопочатково відтворюючи подію тут же на невеликому папері. Тим самим І. Айвазовський “мемуарно” фіксує дійсність. Картина “Дніпро біля Олександрівська” якраз і є продуктом цієї “мемуарної” фіксації дійсності.
Джерела та література
1. Кузьмин Н.Н. И.К. Айвазовский и его произведения - СПб.: Тип. Булгакова,1901. - 113 с.
2. Каталог выставок картин проф. И.К. Айвазовского в Риге. - № 21. - б.м. - б.г.
3. Барсамов Н.С. Иван Константинович Айвазовский / Н.С. Барсамов. - М.: Знание, 1967. - 275 с.
4. Рукописний відділ Російської національної бібліотеки. - Ф. 9 И.К. Айвазовский. - Спр. 12 “Письма Фёдору Ильичу Булгакову”. - 11 арк.
5. Николаева Н.К. И.К. Айвазовский / Н.К. Николаева. - Москва: Изд. Маевского, 1914. - 48 с.
6. Собков И.П. Айвазовский Иван Константинович / И.П. Собков // Словарь русских художников: С древнейших времен до наших дней (XI-XIX вв.). На основании летописей, актов, архивных документов, автобиографических заметок и печатных материалов. - СПб.: Тип. М. М. Стасюлевича, 1893. - Т. 1. - Ч 1. - 350 с.
7. Російський аукціонний дім [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://auction-house.rU/lot/3730/#item3731
8. Рябков Павло. Чумацтво / Упор. С. Телюпа. - Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 2010. - 124 с.
9. Російський державний архів військово-морського флоту. - Ф. 410. - Оп. 2. - Спр. 3374 “О записке представленой художником Айвазовским по устройству железной дороги от Феодосии”. - 2 арк.
10. Александровское среднее семиклассное механико-техническое училище. - Александровск, 1902. - 58 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Суспільна діяльність Джорджа Вашигтона під час перебування його на посту президента. Зміни, що відбулися в цей час в країні, яке відношення він мав до цих змін. Аналіз діяльності Вашингтона після закінчення строку президенства, його вплив на наступників.
курсовая работа [72,1 K], добавлен 17.01.2009Пізнє звільнення від феодалізму. Війни, Голодомор, репресії. Перебування українських земель під владою різних загарбників. Еміграція та її наслідки. Недостатній науковий обмін. Поява справжньої картини матеріальних та демографічних втрат СРСР та УРСР.
контрольная работа [29,1 K], добавлен 03.02.2009Підготовка до штурму Дніпра, створення Букринського плацдарму. Бої в районі Запоріжжя, Кіровоградський напрям. Чернігівсько-Полтавська стратегічна наступальна операція, контрудар ворога. Імена генералів, на честь яких названі вулиці в містах України.
курсовая работа [52,0 K], добавлен 03.02.2011Городок до Штейнгеля і його розвиток під час перебування у володінні барона. Процес утворення ним школи, лікарні і музею. Політична діяльність барона та його внесок у самостійність України. Виявлення ролі та значення його діяльності для сьогодення.
курсовая работа [34,3 K], добавлен 21.11.2010Дослідження процесу розробки ідеї сполучення Балтійського і Чорного морів на базі русла Дніпра шляхом реалізації гігантських гідробудівних проектів у СРСР в 1950-1954 рр. Значення геополітичної ролі Дніпра й Сиваша, як стратегічно пов’язаних об’єктів.
статья [20,7 K], добавлен 11.09.2017Короткий огляд основних показників характеристики стародавніх шляхів. Роль Сіверського Дінця, як торгового шляху. Аналіз річкових та сухопутних шляхів сполучення. Встановлення закономірностей пролягання шляхів між Лісостепом та узбережжям Чорного Моря.
реферат [672,7 K], добавлен 02.02.2011Історична довідка про Івана Степановича Мазепу як найбільш відомого представника України. Дати життя та діяльності гетьмана. Особливості зорової поезії. Візуальна поезія (у формі колоколу), сповнена громадянського змісту "Дзвін гетьмана Івана Мазепи".
презентация [1,6 M], добавлен 21.02.2016Проблеми історії України та Росії в науковій спадщині Ф. Прокоповича. Історичні погляди В.Г. Бєлінського, його концепція історії України. Наукова діяльність Преснякова, Безтужева-Рюміна. Роль М.С. Грушевського і В.Б. Антоновича в розробці історії України.
учебное пособие [274,2 K], добавлен 28.04.2015Розробка проблеми історіографії переяславської шевченкіани. Дослідження наукових праць історичного, археологічного, краєзнавчого, літературно-мистецького характеру, де висвітлюється життя і творчість Т. Шевченка під час його перебування в Переяславі.
статья [36,5 K], добавлен 24.04.2018Біографія, громадсько-політична та публіцистична діяльність Юліана Бачинського. Перебування на посаді голови Дипломатичної місії України в США. Звинувачення в "об'єднанні контрреволюційного підпілля та формуванні терористичних груп", позбавлення волі.
реферат [38,5 K], добавлен 29.11.2011Повстання під проводом Мухи як одне з найбільших повстань XV століття українських і молдавських селян в 1490-1492 роках. Поразка біля Галича, страта ватажка. Продовження повстання, його переможний хід. Передсмертні зізнання Мухи на допитах у Польщі.
презентация [9,3 M], добавлен 29.10.2014Оцінка історичних поглядів М. Максимовича крізь призму української національної ідеї. Особливості правління варягів на Русі. Формування ранньодержавних слов’янських спільнот. Аналіз "Повісті минулих літ". Прийняття християнства київськими князями.
статья [23,8 K], добавлен 14.08.2017Біографія Дмитра "Байда" Івановича Вишневецького - козацького ватажка, гетьмана. Фортеця на Низу Дніпра — прообраз майбутньої Січі. Перебування в Османській імперії. Власність, торгова справа Дмитра Вишневецького, історичне значення його діяльності.
реферат [869,1 K], добавлен 26.02.2017Гонитва озброєнь напередодні Першої світової війни. Початок війни і розгортання військових дій на морі, аналіз тактики бойових дій противника. Сутність морської блокади Німеччини та вплив її на поразку останньої. Широкий опис картини Ютландського бою.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 22.07.2011Діяльність української скаутської організації Пласту на Галичині протягом міжвоєнного періоду 1920-1939 р. в умовах перебування території під владою Другої Речі Посполитої. Його відносини з польською владою, роль у молодіжному русі й суспільному житті.
курсовая работа [89,6 K], добавлен 25.06.2015Створення міфу про Переяславську раду 1654 р. та спроби його спростувати (90-ті рр. ХХ ст.). Дискусії про події в Переяславі 1654 р. в сучасній українській історіографії. Відтворення повної картини дослідження змісту та значення подій в Переяславі 1654 р.
реферат [77,2 K], добавлен 22.06.2014Біографія видатного європейського підприємця Амансіо Ортега. Опис його шляху від кур’єра до текстильного магнату. Аналіз змін його статків за даними журналу Forbes с 2012-2014 роки. Напрямки його інвестиційної політики та нагороди від Іспанського уряду.
презентация [2,7 M], добавлен 18.04.2016Ретроспективний аналіз функціонування спортивного руху на Північній Буковині за період перебування регіону в державно-політичному устрої Румунії. Кількісний показник залучення мешканців регіону до змагальної діяльності. Вікова градація учасників змагань.
статья [45,1 K], добавлен 18.12.2017Вперше досліджуються демографічні та міграційні процеси, простежується роль зовнішніх міграцій у формуванні трудових ресурсів на Донбасі у 1943-1951 роки. Деякі аспекти державної демографічної та міграційної політики.
статья [18,7 K], добавлен 15.07.2007Історія дослідження речових та зображальних джерел зі знаками Рюриковичів. Атрибуція княжих емблем. Підходи істориків щодо вивчення княжих знаків як речових джерел. Термінологічна проблема у тлумаченні "тризуба". Генеалогія знаків Рюриковичів ІХ-ХІ ст.
магистерская работа [2,9 M], добавлен 16.11.2014
