Народжуваність та смертність у лютеранській колонії Фрейденталь. ХІХ - поч. ХХ ст.
Дослідження демографічних показників лютеранських колоній Південної України, що зумовлені відмінністю умов життя лютеран у регіоні. зміни у Аналіз тривалості життя та сумарного коефіцієнта народжуваності, тривалості репродуктивного періоду у жінок.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.02.2018 |
| Размер файла | 60,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Народжуваність та смертність у лютеранській колонії Фрейденталь. ХІХ - поч. ХХ ст.
С.В. Чирук
Анотація
На основі даних метричних книг, посімейних списків та ревізій було визначено демографічні показники колонії Фрейденталь. Актуальність вивчення демографічних показників лютеранських колоній Південної України пояснюється можливою відмінністю умов життя лютеран у регіоні. Автор приходить до висновку, що у ХІХ ст. в колонії прослідковувалися зміни у тривалості життя та сумарному коефіцієнті народжуваності, а також тривалості репродуктивного періоду у жінок. Рівень народжуваності та смертності був нижчим, ніж в інших зафіксованих випадках. Наявність суттєвих відмінностей у демографічних показниках розглянутих лютеранських колоній вказує на необхідність розширення знань про демографічні дані інших колоній регіону.
Ключові слова: історична демографія, метричні книги, народжуваність, смертність, середня тривалість життя, лютеранська колонія, Південна Україна.
демографічний лютеранський колонія народжуваність
Соціальна історія має оперувати різними фактами, у тому числі - квантитативного характеру. Останні ж і досі залишаються спорадичними у вітчизняній історіографії. Серед них можна назвати й історичну демографію. Одним із її напрямків є релігійна демографія. Спроба проведення компаративного історико-демографічного дослідження, присвяченого порівнянню демографічних показників лютеран та католиків серед німецьких колоністів в Південній Україні була зроблена Д.Мєшковим [1]. Результати отримані автором кардинально відрізнялися від аналогічних досліджень по країнах західної Європи [2; 3; 4] та в Російській імперії загалом [і; 5; 6]. За даними Д. Мєшкова рівень смертності (28,8 %о) та народжуваності (52,1 %о) в лютеранському поселенні виявився вищим за аналогічні показники в католицькому населеному пункті [1, с. 256]. Така ситуація може свідчити про специфічні умови життя населення в регіоні у визначений час. Незначна кількість розглянутих Д.Мєшковим населених пунктів (2 колонії) [1] не дозволяє зробити впевнених висновків, а отже існує потреба в розширенні знань про демографічні показники в інших населених пунктів.
Лютеранська колонія Фрейденталь (суч. с. Мирне, Біляївський р-н, Одеська обл.) була заснована в 1806 р. вихідцями з Угорщини та раніше не вивчалася в історико-демографічних дослідженнях. Лише В. Дізендорфом була здійснена спроба встановити кількість населення колонії в різні роки на основі даних Списків населених місць [7, с. 513]. Між тим, по колонії мається великий масив історико-демографічних джерел. ХІХ ст. представлено комплексом метричних книг Російського державного історичного архіву [8; 9]. Кінець ХІХ - початок ХХ ст. - Державного архіву Одеської області [10]. Кількість населення та статевовікову структуру взято із документів, які відображають поперечні зрізи - посімейного списку за 1816 р. [11, р. 572576] та ревізької казки за 1858 р. [12].
Мета статті полягає у відтворенні історико-демографічних показників лютеранської колонії Фрейденталь та поясненні особливостей її демографічного розвитку.
Для її досягнення поставлені наступні завдання: встановити основні історики-демографічні показники для обраного населеного пункту; обрахувати окремі спеціальні демографічні показники; обчислити середню тривалість життя, встановити причини смерті у різних вікових групах.
Отримані дані свідчать, що народжуваність у колонії Фрейденталь домінувала над смертністю протягом усього досліджуваного періоду окрім 1848-1850 років (епідемії холери та скарлатини). 1860-1870-ті роки були відзначені зниженням показників, яке змінило зростання у 1880-поч. 1900-х та нове зниження після 1904 р. Ті ж самі спади та сплески були притаманні і смертності (див. Рис. 1). В цілому, як народжуваність, так і смертність, були нижчими за загальнодержавний рівень Аналізувались дані за 1861-1913 рр. (смертність 22,8 % проти 34,1 %, народжуваність 43,2 % проти 48,9 %) окрім періоду 1902-1906 рр., коли їм ненадовго вдалось його перевищити. У 1910-х роках рівні народжуваності в колонії зрівнялися із показниками по імперії, тоді як смертність залишилась на більш низьких позиціях. Набагато нижчі показники при спільному тренді із загальнодержавними тенденціями, мала також і дитяча смертність.
За період 1867 по 1911 рр. вона становила 211 %, тоді як в цілому у державі перебував на рівні 264 %. Цікаво, що в той самий час показники у поселенні Фрейденталь були нижчими за такі ж самі показники в деяких інших колоніях Південної України. Наприклад у поселенні Старошведському (суч. с. Зміївка, Херсонська обл.) смертність у становила 25 % (проти 22,8 % у Фрейденталі), а народжуваність 50 % (проти 43,2 %) У цьому випадку також наводяться дані за період 1861-1913 рр.. Лише дитяча смертність у Старошведському була нижчою за зафіксований у Фрейденталі рівень та дорівнювала 167,5 % За період 1867-1911 рр. (проти 211 % у Фрейденталі) [8; 9].
В цілому за весь період народжуваність у Фрейденталі становила 48,2 %, смертність 27,3 %, загальний коефіцієнт природного приросту 19,7 %о, дитяча смертність 229 % [8; 9]. Аналізуючи ці показники, можна зауважити, що притаманний колонії Фрейденталь рівень народжуваності (більше 40 %) характеризується як дуже високий [13, с. 159-160]. Та оцінка для ХІХ ст. мала відрізнятися. Так, на думку авторів Кембриджської економічної історії рівень народжуваності в 40 %о для ХІХ ст. можна оцінити як середній [14, р. 84]. У той же час коефіцієнт природного приросту у Фрейденталі (19,7 %) [8; 9] був достатньо високим і перевищував показники природного приросту для цього часу в країнах Західної Європи Коефіцієнт природного приросту за період 1850-1900 рр. в Норвегії дорівнював 13,9 %%, в Нідерландах 13 %%, в Німеччині 11,3 %%. [14, р. 83].
Таблиця. 1. Динаміка народжуваності та смертності, Фрейденталь, %
|
1830-ті |
1840-ві |
1850-ті |
1860-ті |
1870-ті |
1880-ті |
1900-ті |
1910-ті |
||
|
Смертність |
27,3 |
35,28 |
37,33 |
25,18 |
16,88 |
22,24 |
28,8 |
18,43 |
|
|
-- “Народжуваність |
58,65 |
52,95 |
57,03 |
45,38 |
32,8 |
41,35 |
52,41 |
43,49 |
Відносно низький [8; 9] як для Російської імперії рівень смертності (особливо - дитячої) [5; 6] поряд із достатньо високими показниками народжуваності [8; 9] забезпечували високий рівень відтворення населення. Так, вже у другій половині ХІХ ст. лише для підтримання рівня простого відтворення у колонії Фрейденталь достатньо було народити 2,1 дитини. У той час як рівень народжуваності, котрий існував у колонії з 1833 по 1857 рр. забезпечував відтворення населення на 252 %, тобто майже втричі. З 1858 по 1885 рр. він трохи знизився і дорівнював 214 %, що все одно зберігало більше ніж подвійне зростання. Останнє пояснюється сумарним коефіцієнтом плідності Кількість дітей, народжених однією жінкою впродовж свого життя.. У 1816 р. він становив 5,3 дитини [11], а на середину ХІХ ст. (1858 р.) знизився до 4,5 [12], що було хоча й менше, але перевищувало рівень простого відтворення більше ніж удвічі.
Певні відмінності між різними демографічними показниками для колонії можна помітити, порівнюючи їх для різних історичних періодів. У даному разі їх можна виділити три: перша половина ХіХ ст., друга половина ХІХ ст. та початок ХХ ст.
Так, певні зміни прослідковувались у вікових коефіцієнтах плідності. У першій половині ХІХ ст. жінки починали народжувати дітей у віці 15-19 років, проте у цій віковій групі віковий коефіцієнт народжень був найнижчим (5,6 % від жінок, які народили дітей протягом року та 4,2 % від кількості жінок у цій віковій групі). Найбільш репродуктивно активними були жінки у віці 25-29 (39 % від жінок, що народили дітей протягом року та 33,3 % від жінок даного віку). Віковий коефіцієнт плідності зростав від 15-19 років до свого піку у 2529 років, після чого поступово знижувався аж поки не уривався після 45 [11]. У другій половині ХіХ ст. ситуація дещо змінилася. Знизився відсоток жінок, що народжували дітей у віці 15-19 років (з 5,6 % від жінок, що народили дітей впродовж року до 2 % та з 4,2 % жінок у віковій групі до 1,2 %). Пік вікового коефіцієнту плідності змістився із вікової групи 25-29 на 20-24 роки. Завершення репродуктивного періоду скоротилося на 5 років, з 45 до 40 [12]. Це може вказувати на зміну умов, які спровокували зниження потреби у ранніх шлюбах для жінок поряд зі зменшенням періоду відкладених шлюбів. Скорочення репродуктивного періоду також вказує на спроби регулювання народжуваності [14, р. 83-84]. Оскільки досягти бажаної кількості дітей в родині вдавалося раніше, реалізовувалось бажання запобігти вагітності у небезпечному для народження віці, чого не прослідковується в суспільствах з природною народжуваністю [14, р. 83-84].
Певної трансформації зазнали і критичні показники смертності, віковий порядок вимирання та середня тривалість життя. Імовірність померти протягом періоду 1858-1885 рр. [9] в цілому знизилася порівняно із 1833-1857 рр. [8] як для чоловіків, так і для жінок. Утім, мались статевовікові особливості. Так, імовірність померти у хлопчиків у віці до 1 року в другій половині ХІХ ст. [9] стала навіть вищою ніж у першій [8], але прослідковувалось її стрімке зниження у віці 1-9 років (шанси вижити зросли на 22 %) [9], тоді як протягом минулого періоду воно досягалось лише у віці 10-19 років [8]. Після досягнення цього віку ситуація із вимиранням залишалась відносно стабільною до віку 40-49 років [9]. Якщо в першій половині ХІХ ст. починаючи з цього часу прослідковувалось стрімке вимирання чоловіків (шанс померти у цьому віці 9,6 %) [8], то у другій половині сторіччя такий його рівень досягався лише починаючи з 60 років (шанс померти 9,4 %) [9]. Збільшення шансів на дожиття серед чоловіків відбувалось за рахунок зменшення смертності серед хлопчиків віком від 1 до 9 років та подовженням тривалості життя починаючи з 30-ти років [8]. Зниження імовірності померти у віці від 1 до 9 років прослідковувалось також серед дівчат (шанси вижити зросли на 3 %), але було значне меншим ніж у чоловіків [9]. Зростання тривалості життя серед жінок досягалось завдяки зниженню шансів померти починаючи з 22-23 років [9]. Якщо в першій половині ХІХ ст. після досягнення цього віку шанси жінок поступово, але неухильно зростали [8], то у другій половині ХІХ ст. вони залишалися сталими до 40-49 років [9].
Протягом першої половини ХІХ ст. шанси вижити у хлопчиків та у дівчаток наближувались один до одного після досягнення віку 10-19 років, а повністю зрівнювалися лише у віці 40-49 років, після чого спостерігалось стрімке розходження у шансах померти (у чоловіків 10 %, у жінок 3 %) [8]. У другій половині ХІХ ст. зрівняння досягалось починаючи вже з віку 1-9 років. Розходження починалось після 35-ти (на користь жінок), але було значно меншим ніж протягом минулого періоду (у чоловіків 2,3 %, у жінок 1,7 %) [9].
В цілому протягом 1833-1857 рр. шанс вижити мало лише 59 % чоловіків і 87 % жінок [8]. Протягом 1858-1885 рр. його вже 90 % чоловіків (зростання на третину) та 94 % жінок (збільшились на 7 %) [9]. Очікувана тривалість життя у другій половині ХІХ ст. збільшилась порівняно із першою половиною сторіччя на 20 років. У чоловіків - на 7 років, у жінок - на 9 [8]. Загалом вона становила 38,2 роки для періоду 18331857 рр. [8] та 58,3 роки для періоду 1858-1885 рр. [9]. У чоловіків, відповідно - 27,2 [8] та 34,1 [9]. У жінок - 52,8 [8] та 61,5 [9]. Як видно, тривалість життя у жінок була вищою від чоловіків майже на 26 років протягом періоду 1833-1857 рр. [8] та більше ніж на 27 років у період 1858-1885 рр. [9]. Тривалість життя у віці 0 років була достатньо низькою і зростала у віці 1-9 років, після чого знову починала поступово знижуватись [8; 9].
У 1833-1857 рр. дожити до початку дітородного віку вдавалося 75,1 % жінок [8]. Прожити весь дітородний період в цей час могли 90,4 % жінок (які до нього дожили) [8]. У 1858-1885 рр. до початку дітородного віку доживало вже 76,9 % жінок [9], а весь дітородний вік проживали вже 95,5 % жінок [9]. Таким чином зростання рівня дожиття серед жінок могло бути одним із факторів зростання народжуваності в другій половині ХІХ ст. При цьому збільшення тривалості життя було характерно не для дитячого віку (в якому тривалість життя навіть трохи зменшилася), а для дорослого, особливо - у старших вікових групах [8; 9].
Відмінності серед причин смертності протягом різних періодів були незначними. їх краще подати для трьох вікових груп: немовлята (0 років), діти (1-15 років) та дорослі (16 і старше).
На жаль, виявити причини смерті для немовлят на початку Хх ст. не уявляється можливим, оскільки пастор їх погано розрізняв [9]. Основною причиною смерті в цей час було названо судоми (еклампсія). Кілька випадків записано як лихоманка або жар [9]. Диференціація смерті для немовлят у ХІХ ст. набагато краща. В цілому більшість новонароджених помирало від т.зв. еклампсії, до якої відносяться судоми, у тому числі, внаслідок прорізання зубів. Серед інших захворювань лідирували повітряно-крапельні захворювання. Третю позицію займали різноманітні лихоманки та хвороби невідомої етіології. 7 % немовлят помирало внаслідок передчасного народження. По 2-3 % перепадало на травми отримані під час народження, кишкові інфекції та інші причини (серцево-судинні, тифозні, хвороби нирок, побутові травми) [8; 9]. Відмінності між причинами смерті серед немовлят у першій та другій половині ХІХ ст. були несуттєвими. Найбільшою зміною стало скорочення кількості недоношених (з 10 % до 4 % померлих). Трохи зменшилась кількість померлих від повітряно-крапельних інфекцій (з 21 % до 17 %), у той час як частка померлих від кишкових інфекцій та родових травм дещо зросла (з 1 % до 4 % та з 2 % до 4 % відповідно). Статевої різниці у смертності немовлят практично не прослідковувалось. Тільки смертність від невідомих причин була значно ЕЗ повітряно-крапельні В кишкові В недоношені Иродова травма В еклампсія (судоми) ED невідомо В інші більшою серед хлопчиків, аніж серед дівчаток (див. Рис. 1) [8; 9].
Рис. 2. Причини смерті немовлят (до 1-го року), Фрейденталь, ХІХ ст.
Слід відзначити, що недоношені далеко не завжди саме так записані у метричних книгах. У даному разі ми виходили з того, що смерть дітей у віці кількох днів до місяцю, спричинена ускладненням дихання, є наслідком однієї з форм пневмопатій, яка розвивається у недоношених дітей внаслідок недорозвинутих легень [15]. Наявність великої кількості смертей від цієї причини саме у цьому віці вказує на те, що це не було просто збігом обставин [8; 9]. Передчасні народження, здебільшого, викликані фізичними перенавантаженнями матері під час вагітності або пізньою чи ранньою вагітністю [15]. Умови життя та праці жінки у ХІХ ст., потреба мати більшу кількість дітей ніж сьогодні, могли змушувати жінку працювати в полі під час вагітності або народжувати дітей у несприятливому віці, що виливалося у велику кількість передчасно народжених дітей. Іноді до цього додавалися й несприятливі обставини - війни та голод. Пік дитячої смертності (до 1-го року) від хвороб дихання у віці кількох днів в колонії Фрейденталь перепав на 1854 р. [8]. Оскільки явище набуло масового характеру та тривало упродовж всього року, це вказує на проблему у 1853 р. Відомо, що для околиць Одеси це був неврожайний рік, який співпав із початком Кримської війни [16, с. 41-47], що разом, могло підштовхнути до виснаження організму у жінок.
Старші діти, переважно, страждали від повітряно-крапельних хвороб. Частка померлих від цієї причини була найбільшою та складала протягом ХІХ ст. [8; 9] 60 % від кількості усіх померлих дітей віком від 1 до 15 років. Інші види захворювань були розповсюджені набагато менше. Так, тифозні захворювання становили 6 % померлих, кишкові захворювання та травми по 4 % та 3 % відповідно. Така висока частка смертей від повітряно-крапельних захворювань була обумовлена меншим значенням інших захворювань [8; 9]. На початку ХХ ст. значення інших захворювань у структурі дитячої смертності знизилось іще більше, через що частка померлих дітей від повітряно-крапельних хвороб зросла до 65 % (тифозні та кишкові захворювання - по 3 %). Статевих відмінностей серед причин дитячої смертності не спостерігалося [10].
Серед дорослих частка померлих від повітряно-крапельних захворювань протягом ХІХ ст. була більше ніж удвічі вищою за немовлят (37 % проти і9 %) та на третину меншою аніж у дітей. Другу позицію у структурі дорослої смертності займали тифозні захворювання (12 %). Третю впевнено обіймали кишкові хвороби та хвороби печінки й нирок (по 6 %) [8; 9]. Переважання смертності від кишкових захворювань серед чоловіків було єдиною різницею за статевою ознакою впродовж ХіХ ст. - початку ХХ ст. Остання була значно вищою протягом всього розглянутого нами часу (на 1/3 в першій половині ХІХ ст. [8] і майже на 1/2 в другій половині ХіХ ст. [9] та на поч. ХХ ст. [10]).
У загальній динаміці смертності, найбільший пік тифозних захворювань перепав на 1856 р. [8]. Високі показники (порівняно з іншими періодами) цього захворювання в цілому спостерігалися протягом усієї першої половини 1850-х років (часи Кримської війни), хоча й загалом не були аж надто високими (у 1856 р. від тифу померло 14 чол., в інші роки показники були меншими). Окремі сплески захворювання були також в 1841, 1862, 1867, 1869, 1902 рр. Малося кілька сплесків туберкульозу, найбільші з яких прослідковувались в 1850, 1859 та 1848 і 1904 р. Хоча в цілому хвороба займала високі позиції протягом усього ХІХ та поч. ХХ ст., фіксуються також і її спади у 1841-1846 рр. та 1870-1876 рр. [8; 9].
Впродовж досліджуваного періоду в колонії також було зафіксовано спалахи: холери (1848, 1855 рр.), скарлатини (1841, 1850, 1902, 1905 рр.), дифтерії (1877 р.), віспи (1859 та 1869 рр.), кору (1850, 1904 та 1909 рр.), краснухи (1841, 1857, 1869 рр.) та коклюшу (1853 р.). 1852 рік вирізнявся великою (порівняно із іншими роками) кількістю померлих від запалення легень (7 осіб). У 1862, 1863, 1874 та 1875 роках була поширена ангіна. Захворювання спричинені нестачею вітамінів (цинга) не мали широкого розповсюдження, але загалом були притаманні лише другій половині ХІХ ст. [8; 9].
Суттєвих змін сезонності народжуваності та смертності виявлено не було. Смертність домінувала в осінньо-зимовий період, у грудні, січні, жовтні та листопаді. її сезонність була більш чітко виражена, аніж сезонність народжуваності. Остання трохи переважала у вересні та грудні-січні. Найменшою народжуваність була в травні та червні [8-10].
Встановлені середні коефіцієнти народжуваності (43,2 %о) та смертності (22,8 %о) для колонії Фрейденталь виявились значно нижчими, ніж коефіцієнти, виявлені Д.Мєшковим для лютеранської колонії Олександргільф (народжуваність 52,1 %; смертність 28,8 %), а також загальних показників народжуваності та смертності (без урахування конфесійної приналежності) по Російській імперії. Середній рівень народжуваності разом із традиційно нижчими ніж у державі показниками смертності в колонії та стрімким зменшенням чоловічої смертності у групі 1 -9 років та після 30-ти років, забезпечили вже у другій половині ХІХ ст. утвердження критичного значення для простого відтворення населення на сучасному рівні. Даний факт сприяв зменшенню сумарного коефіцієнту плідності в середині ХІХ ст. та скороченню на 5 років репродуктивної активності жінок, що могло досягатися шляхом регулювання вагітності.
Тим не менше, ці заходи не спиняли зростання населення, оскільки, не дивлячись на зниження, показники народжуваності все одно залишалися вищими за рівень простого відтворення. Це також супроводжувалось зростанням середньої тривалості життя. Таким чином, найбільші зрушення в демографічному житті колонії були досягнуті завдяки підвищенню шансів на дожиття серед чоловічого населення у другій половині ХІХ ст. (на 30 %). Останнє завдячувало загальному зниженню дитячої смертності. Утім, також мало значення зниження дитячої смертності від тифу (на 6 %) та травм (на 1 %). Серед дорослих чоловіків прослідковувалось зниження смертності від тифу (на 12 %) та кишкових захворювань (на 6 %).
Завдяки ототожненню недоношених із померлими від задухи в перші дні після народження, вдалось встановити частку померлих недоношених немовлят. Найбільший сплеск померлих недоношених дітей спостерігався у 1854 р., що стало наслідком розгортання Кримської війни та неврожаю у 1853 р. У другій половині ХІХ ст. та на поч. ХХ ст. кількість недоношених неухильно зменшувалась. Виявлена можливість їхньої ідентифікації дає змогу прослідковувати цей показник в інших колоніях та проводити порівняльний аналіз.
Наявні відмінності вказують на необхідність розширення емпіричних даних для інших лютеранських та католицьких колоній в регіоні в зазначений період.
Джерела та література
1. Мешков Д. Демографическое развитие и семья в немецких колониях Причерноморья 1800-1870 гг. / Д. Мешков // Два с половиной века с Россией (к 250-летию начала массового переселения немцев в Россию): Материалы 4-й международной научно-практической конференции, Москва, 24-27 августа 2012 г. - М., 2013. - С. 247-258.
2. Liczbinska G. Fertility Patterns and Reproductive Behaviours in the Lutheran and Catholic Populations from Historical Poland / G. Liczbinska // Advances in Anthropology. - Vol. 3, issue 3, 2013. - P. 149-156.
3. Kemkes-Grottenthaler A. More than a leap of faith: the impact of biological and religious correlates on reproductive behaviour / A. Kemkes-Grottenthaler // Human biology. - 2003. - № 75. - P. 897-915;
4. McQuillan, K. The evolution of religious differences in fertility: Lutherans and Catholics in Alsace, 1750-1860 / K. McQuillan / Religion and the decline of fertility in the western world. - Dordrecht, 2006. - P. 133-146.
5. Рашин А.Г. Население России за 100 лет (1811-1913 гг.). Статистические очерки / А.Г. Рашин. - М., 1956. - 352 с.
6. Сифман Р.И. Динамика численности населения России за 1897-1914 гг. / Р.И. Сифман / Брачность, рождаемость, смертность в России и в СССР. - М., 1977. - С. 62-82.
7. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В.Ф. Дизендорф. - М., 2006. - 472 с.
8. Метрична книга парафії Фрейденталь, Російський державний історичний архів (далі - РДІА), Ф.828, Оп.14, Спр. 2; 5а; 9; 10; 13; 15; 17; 18; 21; 31; 34; 37; 43; 47; 50; 54; 59; 62; 71; 78; 79; 84; 92; 96; 99;
9. Метрична книга парафії Фрейденталь, РДІА Ф.828, Оп.14, Спр. 107; 116; 120; 131; 135; 154; 155; 169; 170; 174; 176; 182; 194; 199; 201; 202; 210; 213; 216; 219.
10. Метрична книга парафії Миколаївка, ДАОО Ф.894, Оп.1, Спр. 2; 5; 10; 11; 18; 23; 25; 28; 34; 38.
11. Stumpp С. Die Auswanderung aus Deutschland nach Rutland in den Jahren 1763 bis 1862. - Leipzig, 1993. - 1018 р.
12. Freudental. Libental district Odessa. 1858 census: a joint project of GRHS & AHSGR / edited by D.L. Wahl. - Bismarck, 2000. - 176 p.
13. Борисов В.А. Демография: учебник для вузов / В.А. Борисов. - М., 2003. - 344 с.
14. Альтер Д. Демографический переход и человеческий капитал / Д. Альтер, Г. Кларк / Кембриджская экономическая история Европы Нового и Новейшего времени. - Т. 1: 1700-1870. - М., 2014. - С. 77-115.
15. Соколова Н.Г. Справочник педиатра / Н.Г. Соколова. - М., 2012. - 480 с.
16. Рубакин Н.А. Россия в цифрах: страна, народ, сословия, классы / Н.А. Рубакин. - СПб., 1912. - 216 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Господарське життя первісної доби. Трипільська культура на землях України. Господарство скіфів. Економічний лад грецьких та римських колоній Північного Причорномор’я. Економічне життя слов’янських племен часів розселення на території України.
реферат [30,1 K], добавлен 28.11.2007Деформуючий вплив сталінщини на суспільно-політичне життя України. Компанії проти "українського буржуазного націоналізму" і "космополітизму". Зміни в Україні після смерті Сталіна. Хрущовська "відлига". Демократизація суспільно-політичного життя країни.
курсовая работа [24,7 K], добавлен 11.06.2009Огляд життя жінок декабристів до повстання, їх боротьби за об’єднання з чоловіками. Реакція жінок на події грудня 1825 року. Опис подорожі Катерини Іванівні Трубецької у Сибір. Життя декабристів та їх жінок в Благодатському руднику, Читинському острозі.
дипломная работа [93,7 K], добавлен 06.07.2012Церковне життя на території окупованої України в роки Великої Вітчизняної війни. Конфесійна політика окупаційної адміністрації в 1941-1942. Німецько-фашистський окупаційний режим і релігійне життя. Відродження Православної Церкви у післявоєнний час.
дипломная работа [90,6 K], добавлен 14.11.2010Успіхи княгині Ольги в господарюванні, політиці, розбудові держави та міжнародних контактах. Коротка історична довідка з життя Ганни Ярославни. Жінка в суспільному житті України за козацької доби. Постать Анастасії Лісовської, Роксолани, в історії країни.
реферат [28,3 K], добавлен 24.06.2014Історичні умови, визначальні фактори культурного розвитку України в другій половині ХІХ століття. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики, літературний процес, мовна ситуація в Україні та українське мистецьке життя.
курсовая работа [60,7 K], добавлен 09.06.2010Вплив структури розселення на спосіб життя, зростання добробуту родини і суспільства. Вивчення повсякденного життя українських селян під час зміни сільської поселенської структури в 1950-1960 рр. Політика планових переселень та укрупнення колгоспів.
статья [24,6 K], добавлен 20.08.2013Короткий опис життя українських чехів у 20-30-ті роки ХХ століття. Шляхи потрапляння чехів на територію України, етапи формування колоній та їх чисельність. Економічне, соціальне та культурне становище держави в 20–30ті роки ХХ ст., його вплив на чехів.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 10.06.2010Аналіз колекції матеріалів про життя та діяльність української діаспори в США та Канаді. Дослідження ролі української діаспори у процесах демократизації та трансформації України, передачі позитивного досвіду в розбудові громадянського суспільства.
статья [22,3 K], добавлен 11.09.2017Аналіз пізнавальних можливостей фотографії як самостійного об'єкту історичного наукового дослідження. Створення світлин як своєрідний процес нагромадження історично зафіксованої дійсності. Формування уявлення про стиль життя різних соціальних груп.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Дослідження історії фашистської окупації Рівненщини. Відродження національно-культурного життя. Характеристика діяльності українських громадсько-культурних органів, яка допомагала зорганізувати українське життя в Рівному та повіті. Радянське підпілля.
творческая работа [26,7 K], добавлен 08.06.2012Життя та діяльність Рональда Рейгана. Ставлення до родинного життя. Акторська кар'єра майбутнього президента США. Служба в армії, початок політичної кар'єри. Характеристика діяльності Рональда Рейгана на президентському посту. Життя після президентства.
презентация [1,6 M], добавлен 22.11.2016Мікроісторія — антропологічно орієнтований напрям історіографії, що виник у 70-х рр. ХХ ст. як реакція на кризу старої моделі соціальної історії, що ґрунтувалася на вивченні структур "довгої тривалості", глобальних трансформацій; наукові дослідження.
реферат [25,0 K], добавлен 03.11.2011Опис козацького життя та діяльності у XVII-XVIII ст. Демократичний устрій козаччини. Військова старшина. Чисельність козацького війська, особливості реєстрації козаків. Характеристика зброї. Стратегія та тактика козаків, фортифікації. Запорозька Січ.
курсовая работа [63,6 K], добавлен 23.12.2009Становлення Павла Скоропадського як особистості та майбутнього діяча Української держави у дитячі та юнацькі роки. Характеристика життя, діяльності та внеску гетьмана П. Скоропадського у розвиток української державності, науки та культури України.
реферат [36,7 K], добавлен 22.01.2014Найдавніші міста-держави на території Фінікії, їх господарське життя, державний лад, культура, релігія. Морські подорожі, панування над головними морськими шляхами. Створення на Середземноморських узбережжях фінських колоній. Розвиток виробництва бронзи.
реферат [34,0 K], добавлен 17.02.2010Дослідження становища українського населення у ХVІІІ столітті. Аналіз змін в гетьманській державі. Причини створення Закону 1743 року. Вивчення особливостей кримінального права та судового процесу. Огляд сфер суспільного життя, які регулював Кодекс.
курсовая работа [47,4 K], добавлен 25.06.2015Загальна характеристика причин грецької колонізації в країнах Середземномор'я. Відмінність ранніх грецьких колоній від фінікійських. Особливості напрямків колонізації та класової боротьби в цих поселеннях. Грецькі колонії Північного Причорномор’я.
реферат [36,7 K], добавлен 01.12.2010Життєвий шлях Володимира Винниченка. Рання проза Володимира Винниченка (1902-1907). Навчання та початок політичної діяльності. Винниченко - політик в боротьбі за вільну Україну. Життя та творчість за кордонами рідної України.
реферат [33,8 K], добавлен 06.03.2007Дослідження соціально-економічного становища м. Острог після першої світової війни, яка принесла не лише численні людські жертви, але й занепад економіки. Промисловий та торговельний розвиток Острога. Методи оздоровлення фінансово господарських стосунків.
реферат [25,0 K], добавлен 15.05.2011
