Основні промислові заклади Волинської губернії на початку ХХ ст.

Аналіз розвитку промисловості Волинської губернії на початку ХХ ст. З'ясування основних факторів впливу на економічне зростання цього регіону. Особливості діяльності найбільших промислових підприємств Волинської губернії за галузями виробництва.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.03.2018
Размер файла 27,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Файл не выбран
РћР±Р·РѕСЂ

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСНОВНІ ПРОМИСЛОВІ ЗАКЛАДИ ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

С. Мартинчук

Анотація

Проаналізовано розвиток промисловості Волинської губернії на початку ХХ ст. З 'ясовано фактори, які впливали на темпи економічного зростання у цьому регіоні. Розкрито діяльність найбільших промислових підприємств.

Ключові слова: Волинська губернія, економічний розвиток, промислове виробництво.

Annotation

It was analyzed the development of industry of Volyn province at the beginning of the XX century. There were found out the factors that affected the rate of economic growth in this region. It was revealed the activity of the biggest industrial enterprises.

Key words: Volyn province, economic development, industrial enterprise.

Аналіз досліджень проблеми

Промисловий розвиток українських губерній на початку ХХ ст. став об'єктом вивчення багатьох істориків, зокрема Олександра Реєнта [20], Тетяни Лазанської [8], Івана Гуржія [6], Олени Прищепи [19]. З останніх робіт можна виділити дослідження розвитку переробної промисловості у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ - початку ХХ ст. Миколи Москалюка [9-11]. Серед публікацій з історії промисловості Волині на увагу заслуговують також роботи Олега Гордуновського [5], Віктора Павлюка [16], Нелі Романюк [21] та Ярослава Цецика [23].

Мета запропонованої розвідки - на підставі дослідження архівних джерел і наукових праць проаналізувати основні промислові заклади Волинської губернії за галузями виробництва на початок ХХ ст.

волинський губернія промисловість економічний

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

На початку ХХ ст. Волинська губернія залишалася аграрним краєм. Незважаючи на таку ситуацію, на Волині спостерігалася тенденція до зростання кількості промислових підприємств. Станом на 1900 р. в краї працювало 30 промислових закладів, на яких було зайнято понад 100 робітників [3, арк.1-10]

Найбільш помітне місце у фабрично-заводському виробництві Волинської губернії посідала харчова промисловість, насамперед цукроваріння, борошномельне виробництво і винокуріння. Переважна частка підприємств цієї галузі продовжувала існувати на базі великих дворянських маєтків [19, с. 98]

Станом на початок ХХ ст. через губернію проходило ряд залізничних колій, зокрема, у 1902 р. розпочався рух поїздів по залізниці Київ - Ковель, що зумовило й зростання кількості промислових підприємств. Так, упродовж 1880-1912 років у Житомирському та Овруцькому повітах кількість фабрик та заводів зросла вдвічі, а випуск промислової продукції за її вартістю - майже в чотири рази [23, с. 89].

Щодо розміщення великих промислових підприємств по повітах, то варто зазначити, що у Житомирському повіті функціонувало сім великих підприємств, з яких п'ять спеціалізувалися на виробництві цукру. Родині Терещенків належали два найкращих заводи, що розміщувалися в містечку Червоному та селі Коровниці. До обох заводів належали соціальні об'єкти: добрі лікарні та школи, чого не можна сказати про Янушпільський цукровий завод, де розміщувалася незадовільно обладнана лікарня, а школи не було взагалі, хоча у 1912 р. цей завод виробляв найбільше продукції - на 1 647 тис. руб. [3, арк. 5-6]. Ще дві цукроварні знаходилися в містчеку Андрушівка та селі Іванків. Досить передовим у технологічному плані був завод в Іванкові, де директором був московський інженер-технолог, а всі робітники мали застраховку в разі нещасного випадку на виробництві.

Окрім великих цукрових заводів, у Житомирському повіті було ще два підприємства з числом робітників понад 100. Зокрема, у Житомирі працювала тютюнова фабрика та селі Вигонки - скляний завод, виробничі потужності яких були значними, а оплата праці робітників залишалась низькою: на тютюновій фабриці - від 1 руб. 20 коп. до 2 руб. на місяць [3, арк. 9-10].

У Новограді-Волинському повіті виділялося п'ять великих підприємств: у Корці та селі Новоселиця - цукроварні, у селі Острожець - цигарково-паперова фабрика, в Городниці - фарфоровий, а в селі Кам'яний Брід - фаянсовий заводи. Розвиток фарфорово-фаянсових підприємств ще з першої половини ХІХ ст. забезпечувався наявністю місцевих покладів каоліну і дров, конче необхідних як палива для виробництва фарфору й фаянсу завдяки обширним лісовим масивам. На початку ХХ ст. були засновані Коростенське, Олевське та інші фарфорові виробництва. На Волині виготовлялось понад половину українських виробів із фарфору й фаянсу, тому губернія була центром виробництва цієї продукції в Україні [21, с.24].

В Заславському повіті знаходилися цукрові заводи у містечку Шепетівка, селах Клембівка та Кременчуки, власником яких був граф Й. А. Потоцький. Цікавим є той факт, що управлінський персонал на всіх заводах складався з австрійських підданих. Ці підприємства не мали соціальної інфраструктури. Технічне оснащення заводів Й. А. Потоцького у Заславському повіті було застаріле, чого не можна сказати про його цукровий завод у Корці. У селі Понінки цього ж повіту розміщувалася паперова фабрика, при ній працювала державна однокласна школа на 64 учні. Величезна суконна фабрика у Славуті, відома ще від середини ХІХ ст., продовжувала поставляти свою продукцію на загальноросійський ринок. Її робітники при виході на пенсію могли отримувати від 30 до 60 руб. на рік [3, арк. 5-6]. Із наближенням Першої світової війни держава збільшила замовлення на виробництво сукна. Так, 1911 р. його обсяг досяг майже 2,5 млн. руб. Підприємство мало свої склади в Москві, Санкт-Петербурзі, Варшаві [21, с.25].

У селах Городище Рівненського повіту та Великий Олексин знаходилися Житинський та Шпанівський цукрові заводи, обсяг виробництва яких сягав 2 590 тис. руб. Зокрема, Житинський завод був єдиним у Російській імперії за унікальним способом виробництва, коли цукор добувався з патоки шляхом стронціаніту у вигляді цукрового стронцію. У Степані та селі Орусеві працювали лісопильні заводи та паркетні фабрики, які виготовляли якісний та дорого вартісний паркет.

У Старокостянтинівському повіті було три цукрових заводи (у містах Старокостянтинові та Красилові, у селі Фрідріховка).

Після введення у 1895 році державної монополії на продаж і виробництво спиртних напоїв саме в містах зосереджувалися очисні винні склади, куди надходила вся вироблена в місцевій окрузі алкогольна продукція. Так, у 1905 році серед галузей міської промисловості виробництво на очисних складах за сумою виробленої продукції було провідним у Житомирі, Новограді- Волинському, Острозі, Луцьку, Кременці, Овручі [19, с. 106].

За даними на 1901 рік у Волинській губернії працювали підприємства з обробки каменю (всього 11), сушіння хмелю (три), покрівельного толю (два), макаронів (одне), цукерок (одне) [17, с. 76-77].

Важливе місце серед промислових галузей займала лісопереробна промисловість, адже 38 % загальної площі Волинської губернії займали ліси, сконцентровані переважно в північних і західних повітах. Особливістю було те, що більшість лісопильних заводів (тартаків) - це тимчасові підприємства, які створювали поблизу місця вирубки для розпилювання колод, лише 10 % - це постійні промислові підприємства. На останніх виробляли здебільшого дошки, паркет, клепки, соломку для сірників, ґонт, дерев'яні цвяхи для взуття, матеріал для меблів. Продукцію постачали переважно на внутрішній ринок. Однією з форм обробки дерева як матеріалу для будівельних робіт була заготівля деревини. Найбільші обсяги виробництва (понад 1 млн. руб.) мало Акціонерне товариство Оржевських лісопильного, паркетного й фанерного заводів (с. Оржево Рівненського повіту). Поліський паркет та інші меблі користувалися попитом не лише в Україні, а й на європейських ринках. Коростенська, Чоповицька, Баранівська, Малинська фабрики гнутих меблів, Новоград-Волинська фанерна, Житомирська дерев'яних цвяхів і колодок для взуття, Ушомирська паркетна були найкращі в цій галузі. На переробці деревини спеціалізувалися паперові й картонні фабрики [21, с.24-25]. Загалом у містах Волині на початку ХХ ст. виготовленням виробів із дерева (столярки, паркету, меблів та інших) займалися на 47 фабриках [17, с. 7677].

У звіті волинського губернатора за 1905 рік промислові підприємства поділено на чотири групи: переробка сировини тваринного, рослинного походження та корисних копалин, змішане виробництво. Всього на Волині діяло 1 417 промислових закладів, які виробляли продукції на суму 25 154 138 руб. (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Промислові заклади Волині станом на 1905 рік*

Галузі виробництва

Кількість фабрик та заводів

Кількість робітників

Вироблено продукції на суму

(руб.)

Переробка сировини тваринного походження

200

965

667 357

Переробка сировини рослинного походження

933

12 834

22 414 380

Переробка корисних копалин

225

3 896

1 632 213

Змішане виробництво

59

538

440 118

Разом

1 417

18 233

25 154 138

Дві третини підприємств працювало на рослинній сировині, у них було зайнято 70 відсотків заводських робівтників і вони давали майже 90 відсотків продукції (за її вартістю). За вартістю виробленої продукції серед усіх галузей промисловості першість займало цукроваріння. На 15 волинських заводах працювало 4 917 робітників, які поставляли на ринок продукції на 6 258 292 руб. Станом на 1913 р. у Волинській губернії діяло 17 цукрових заводів, на яких працювало 10 377 робітників. Більше цукрових заводів було лише у Київській, Подільській та Харківській губерніях [10, с. 82]. Більшість цих підприємств були розміщені недалеко від залізничних станцій. Щодо відсутності цукрових заводів у ряді повітів губернії, то це було зумовлено тим, що підприємці вкладали кошти у будівництво заводів там, де їм це було вигідно чи де вони володіли значними землями, як, наприклад, граф Потоцький, котрий будував свої підприємства у власних маєтках [23, с. 89].

На початку ХХ ст. на другому місці за обсягом виробництва було винокуріння: 124 заводи випустили алкогольних напоїв на 5 052 768 руб. В технічному відношенні 37 заводів користувалися перегінними апаратами Пісторіуса змішаної системи і на 87 заводах були корончаті апарати. Третє місце займало борошномельне виробництво: на 507 млинах було перероблено зерна на суму 3 489 274 руб. Отже, на початку ХХ ст. на Волині спостерігалися тенденції до розвитку промисловості, а в краї почав діяти ряд значних за обсягом виробництва підприємств, на деяких з них використовувалися передові як для того часу технології.

Із часом розвиток ринкових відносин, заснування прибуткових виробництв давали можливість і на Волині збільшувати обсяги виробництва. У 1911 році - через 50 років після аграрної реформи 1861 року - у губернії вироблено промислової продукції на 53 116 193 руб., що на 49 221 700 руб., або в 13,6 рази більше, ніж у 1861 році. Обсяги промислового виробництва продовжували зростати переважно за рахунок цукрової, винокурної й борошномельної галузей, які в умовах краю були найбільш вигідними для виробничої діяльності [21, с.22].

Від середини ХІХ ст. у волинській промисловості почали виникати акціонерні підприємства, які об'єднували індивідуальні капітали. Наприклад, у 1897 році з наміром подолати спад виробництва цементного заводу в Здолбунові його власник О. Елінек виступив ініціатором заснування акціонерного товариства портланд-цементного заводу «Волинь». Сума його основного капіталу неухильно зростала. Якщо в 1897 році вона складала 400 тис. руб., то в 1913 році - 1 289 тис. руб. [19, с.108]. До кінця 1912 року виробництво цементу було збільшено до 900 тис. бочок, або 9 млн. пудів портландського цементу на суму 3,42 млн. руб. у рік. Замовлення військового відомства на цемент для будівництва укріплень у західних губерніях імперії сприяло значному збільшенню його виробництва. Південно-Західна, Поліська й інші залізниці користувалися портланд-цементом «Волинь» від дня відкриття заводу. Його закуповули на будівництво мостів й інших споруд Києво-Ковельської та, частково, Києво-Полтавської залізної дороги [21, с.25].

Великі прибутки мав механічний завод у Славуті Заславського повіту, що належав акціонерному товариству. У 1909 році власник пивзаводу в Рівному Г. Пісюк заснував акціонерне товариство «Бергшлюс», де у 1913 році працювало 116 осіб.

Таким чином, на початку ХХ ст. на Волині спостерігалися тенденції до розвитку промисловості. На території губернії почали діяти великі промислові підприємства, які використовували передові технології. Вони здебільшого займалися переробкою продукції сільськогосподарської сировини.

Джерела та література

1. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі: ЦДІАК України), ф. 442 «Канцелярія київського, подільського, волинського генерал-губернатора», оп. 636, спр. 391, 111 арк.

2. ЦДІАК України, ф. 442, оп. 642, спр. 20, 64 арк.

3. ЦДІАК України, ф. 575, оп. 1, спр. 73, 398 арк.

4. Весь Юго-Западный край: справочная и адресная книга по Киевской, Подольский и Волынской губерниям / под. ред. М. В. Довнар-Запольского, А. И. Ярошевича. Киев: Юго-Западное отд-ние Рос. экспорт. палаты, 1914. 1115 с.

5. Гордуновський О. М. Розвиток промислового виробництва у поміщицьких господарствах Правобережної України першої половини ХІХ ст. / О. Гордуновський // Укаїнський історичний журнал. 2000. № 1. С. 61-71.

6. Гуржій І. О. Україна в системі всеросійського ринку 60-90-х років ХІХ ст. / І. О. Гуржій. К.: Наукова думка, 1968. 192 с.

7. Задорожнюк А. Б. Промислове виробництво в містах і містечках Подільської губернії кінця ХУІІІ - початку ХХ ст. / А. Б. Задорожнюк, О. П. Реєнт. К., Інститут історії України НАН України, 2008. 270 с.

8. Лазанська Т. І. Історія підприємництва в Україні: на матеріалах торгово-промислової статистики ХІХ ст. / Т. І. Лазанська. К.: НАНУ, Ін-т. історії України, 1999. 282 с.

9. Москалюк М. М. Розвиток винокурної промисловості в Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. / М. М. Москалюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. І. С. Зуляка. У двох частинах. Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2013. Вип. 2. Ч. 1. С. 15 - 20.

10. Москалюк М. М. Розвиток переробної промисловості у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ - початку ХХ століття / М. М. Москалюк. Тернопіль: Рада, 2009. 336 с.

11. Москалюк М. М. Розвиток харчової промисловості на Правобережній Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.): Автореф. дис.... канд. іст. наук: 07.00.01 / М. Москалюк. Черкаси, 2005. с. 19.

12. Нестеренко О. О. Розвиток капіталістичної промисловості і формування пролетаріату на Україні в кінці ХІХ і на початку ХХ ст. / О. Нестеренко. К.: Держполітвидав України, 1952. 180 с.

13. Нестеренко О. О. Розвиток промисловості на Україні / О. Нестеренко; АН УРСР. Ін-т економіки. К.: Вид-во АН УРСР, 1962. Ч. 2: Фабрично-заводське виробництво. 580 с.

14. Обзор Волынской губернии за 1911 г. Житомир: Волын. губерн. тип., 1912. 102 с.

15. Обзор Волынской губернии за 1914 г. Житомир: Волын. губерн. тип., 1915. 86 с.

16. Павлюк В. В. Магнатерія Волині в умовах розвитку ринкових відносин у другій половині ХІХ ст. / В. Павлюк // Український історичний журнал. 2000. №1. С.102 - 108.

17. Памятная книжка Волынской губернии на 1903 г. Житомир: Изд-во Волын. губерн. стат. ком., 1903.150 с.

18. Памятная книжка Волынской губернии на 1915 г. Житомир: Изд-во Волынского губерн. стат. ком.,1915. 128 с.

19. Прищепа О. П. Міста Волині у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. / О. П. Прищепа. Рівне: ПП ДМ, 2010. 287 с.

20. Реєнт О. П. Україна в імперську добу (XIX - початок XX ст.) / О. П. Реєнт. К.: НАН України, Ін-т історії України, 2003. 340 с.

21. Романюк Н. Пріоритетні галузі виробництва підприємців Волині (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) / Н. Романюк / Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Вип. 5. 2015. С. 21-26.

22. Фабрично-заводские предприятия Российской империи / под. ред. Ф. А. Шобер. [2-е изд.]. Петроград: Тип. Т-ва под фирмою «Электротипография Н. Я. Стойковой», 1914.

23. Цецик Я. П. Особливості соціально-економічного розвитку Волині наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. / Я. П. Цецик. // Сторінки історії. К., Політехніка, 2011 - Вип. 32. С. 78-85.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Аналіз процесів розвитку мистецтва, театру, освіти, літератури, краєзнавства і світогляду мешканців Волинської губернії. Релігійно-культурне життя волинян: діяльність Православної і Української греко-католицьких церков і протестантських громад на Волині.

    дипломная работа [166,4 K], добавлен 12.03.2012

  • Виникнення Галицько-Волинської держави, етапи розвитку. Зовнішні і внутрішні зв’язки Галицько-Волинської держави. Вплив християнства на культуру Галицько-Волинської держави. Розвиток освіти і писемності, поширення наукових знань. Архітектура та малярство.

    курсовая работа [7,4 M], добавлен 04.05.2014

  • Особливості діяльності революційних комітетів Полтавської губернії в соціально-культурній сфері з грудня 1919 року по квітень 1920 року. Боротьба з епідемією тифу й заходи з ліквідації неписьменності. Нагляд за ідейно-політичними процесами в губернії.

    статья [48,9 K], добавлен 11.09.2017

  • Галицько-Волинське князівство і Київська Русь. Галицько-Волинський літопис - найвидатніший історико-культурний документ. Архітектура та образотворче мистецтво Галицько-Волинської Русі. Роль Галицько-Волинської Русі у розвитку української культури.

    реферат [16,3 K], добавлен 28.01.2008

  • Відкриття училища торговельного мореплавства в Херсоні в 1834 р.: терміни та програма навчання. Розробка законодавчої бази для морехідних класів. Становлення пароплавства на Дніпрі та створення великих Чорноморських пароплавних компаній у ХІХ ст.

    статья [22,7 K], добавлен 17.08.2017

  • Правовий статус ревкомів як надзвичайних органів радянської влади. Діяльність ревкомів губернії, їх нормотворча діяльність. Значення наказів й розпоряджень місцевих ревкомів, їх відділів. Проведення спільних засідань вищестоящого й нижчестоящого ревкомів.

    статья [30,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Основні напрямки розвитку студентства та вищих навчальних закладів Росії та України кінця ХІХ – початку ХХ ст., визначення впливу освітніх статутів на даний процес. Кількісний та становий склад студентства, критерії формування груп, вимоги до їх членів.

    курсовая работа [129,7 K], добавлен 19.09.2010

  • Історія дослідження неолітичного населення Полісся та волинської неолітичної культури. Матеріальна культура носіїв волинської неолітичної культури: крем’яний інвентар, керамічні вироби, житлобудівництво. Розвиток господарства неолітичного населення.

    дипломная работа [133,0 K], добавлен 13.11.2010

  • Аналіз основних причин зростання національного руху в Наддніпрянській Україні в кінці ХІХ – початку ХХ століття. Конфлікт всередині Революційної української партії та його наслідки. Національно-революційна течія під керівництвом М. Міхновського.

    курсовая работа [38,5 K], добавлен 19.09.2010

  • Зрівняльний аналіз характеру та основних етапів економічного розвитку України в складі Російської та Австро-Угорської імперії на початку XIX сторіччя. Причини наростання націоналістичного руху, його пригноблення радянськими керманичами, та результати.

    шпаргалка [34,8 K], добавлен 29.01.2010

  • Економічний розвиток держав Межиріччя у ІІІ-ІІ тис. до н.е. Подальші тенденції розвитку провідних країн світу в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст. Становлення міжнародних монополій, їх роль у світовій економіці. Монополізації промисловості України.

    контрольная работа [46,2 K], добавлен 17.11.2010

  • Сутність і основні напрямки фінансової реформи царського уряду другої половини ХІХ ст. Основні види селянських податків на Україні в ХІХ – на початку ХХ ст. Оцінка впливу податкової політики царського уряду на економічне становище українських селян.

    курсовая работа [35,5 K], добавлен 19.09.2010

  • Аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів розпаду Югославії. Узагальнення і аналіз етнополітичних аспектів розвитку СФРЮ. Вплив проголошення республік на розпал громадянської війни в Югославії. Етнонаціональний конфлікт у Боснії й Герцеговині в 1992-1995 рр.

    курсовая работа [66,1 K], добавлен 16.06.2011

  • Дворянство як соціальний стан в Російській імперії. Спосіб життя поміщиків. Зміни в чисельності та розміщенні дворян Київської губернії в 1782–1858 рр. Внесок Івана Фундуклея в розвиток Києва. Будівництво Університету св. Володимира і Кадетського корпусу.

    реферат [31,5 K], добавлен 17.04.2013

  • Загальноросійський адміністративний поділ українських земель на губернії та повіти. Україна в системі міжнародних відносин першої половини ХІХ ст. Антипоміщицький рух на Поділлі Устима Кармелюка. Національне відродження: Кирило-Мефодієвське братство.

    реферат [29,1 K], добавлен 29.04.2009

  • Передумови утворення та піднесення Галицько-Волинського князівства. Видатні політичні діячі Галицько-Волинської землі. Основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики. Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності.

    контрольная работа [34,5 K], добавлен 27.10.2007

  • Аналіз джерел благодійності в США кінця ХІХ — початку ХХ ст: релігії, ідей взаємодопомоги, демократичних принципів громадянського суспільства, індивідуалізму та обмеженої влади уряду. Відношення відомих американських філантропів до благодійності.

    статья [20,7 K], добавлен 14.08.2017

  • Історія Криму до 1954 р. як Кримського ханату, Таврійської губернії Російської імперії. Визначення кордонів України під час Жовтневої революції, політична боротьба та громадянська війна на півострові. Територіальна автономія Криму та політика коренізації.

    статья [508,6 K], добавлен 28.12.2010

  • Загальний технічний прогрес та розвиток промисловості, зростання обсягу виробництва. Зростання міст і виникнення нових промислових центрів. Поява перших монополістичних об'єднань. Розвиток банківської справи в Чехії. Становище сільського господарства.

    реферат [61,0 K], добавлен 30.11.2011

  • Аналіз передумов виникнення й головних аспектів функціонування Волинської гімназії (Волинського (Кременецького) ліцею) як вищого навчального закладу особливого типу. Специфіка його структури, навчальних планів і програм, місце правових курсів у навчанні.

    статья [31,4 K], добавлен 17.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.