До історії організації робіт Ольвійської археологічної експедиції у 1930 р.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 902-028.42 (091) (477.73) «1930»

До історії організації робіт Ольвійської археологічної експедиції у 1930 р.

О.В. Каряка



Публікація протоколів засідань Наукової ради Ольвійської археологічної експедиції 1930 р. Дані протоколи мають велике значення для історії дослідження античного міста Ольвія Понтійська та є унікальним джерелом про ранні етапи формування радянської школи антикознавства на Україні.

Ключові слова: антична археологія, історія дослідження, Ольвійська експедиція, Наукова рада, протоколи засідань.

Ольвія Понтійська цілком правомірно може вважатись перлиною давньогрецької культури Півдня України. Вона привертає увагу дослідників та цінителів старовини ще з кінця XVIII ст. -- часу приєднання цієї території до складу Російської імперії. Історія вивчення цієї пам'ятки складна та тривала. Зараз вже минуло більш ніж сто років з початку її регулярних археологічних досліджень. В XX ст. розкопки на території городища та некрополя Ольвії припинялись лише на порівняно невеликі проміжки.

Тривалий період дослідження Ольвії дозволив досягти значних результатів [Крыжицкий, Русяева..., 1999]. До тонкощів відпрацьована методика та принципи організації роботи. Всі, хто відвідував розкопки в Ольвії в останні десятиліття спостерігали чіткий механізм роботи експедиції, злагодженість роботи окремих ділянок та взаємодопомогу, що забезпечуються в першу чергу співробітниками експедиції. Здебільшого це відбувалось завдяки волі і харизмі начальника Ольвійської експедиції Валентини Володимирівни Крапівіної. Всім, хто працював під її керівництвом, добре відомі її вдумливе відношення до всіх дрібниць, що були необхідні в організації роботи і при цьому строгість та принциповість у дотриманні правил методики польових археологічних досліджень.

Однак, нинішня чітка постановка організації роботи Ольвійської експедиції має певну традицію. Очевидно, що вона розвивалась одночасно з розвитком та вдосконаленням методики розкопок та загалом археологічної науки.

Нинішня структура організації роботи Ольвійської експедиції складалась в 50-60-і роки XX ст. під керівництвом Л.М. Славіна, який очолив експедицію в 1936 р. [Экспедиционная деятельность., 1996, с. 10] та мав великий досвід викладача [Л.М. Славин. Хроника., 1996, с. 9]. Саме під час його керівництва характерною рисою розкопок Ольвії стало масове залучення студентів-практикантів історичних факультетів різноманітних вузів [Скржинская, 2001, с. 16-17].

У більш ранні роки -- до того моменту як Л.М. Славін очолив експедицію - тривалий період дослідженнями Ольвії (після смерті Б.В. Фармаковського) керувала Наукова рада, яка, як правило, складалася з трьох персон [Карасев, Леви, 1976, с. 22]. В результаті робіт Наукової ради були досягнуті значні результати в розкопках античного міста Ольвії, особливо розкопи «И» та «АГД», які були опубліковані не повною мірою і ще потребують ретельного аналізу [Крыжицкий, 1985, с. 27]. Але яким чином проходила робота в експедиції того часу? Як організовувались розкопки на окремих ділянках? Які ставились завдання і якими засобами планувалось їх вирішення? На даний момент ми майже не маємо прямих свідчень та інформації, здатних розкрити ці питання.

В Науковому архіві Інституту археології НАН України серед документів фонду ВУАК-Ольвія збереглись протоколи засідань Наукової ради Ольвійської експедиції 1930 р., які фактично є єдиним офіційним джерелом, що розкриває внутрішні механізми діяльності експедиції, організації її роботи та структури її керівництва.

Даний комплекс документів складається з 15 друкованих сторінок які вміщують 6 протоколів засідань Наукової ради Ольвійської експедиції, що охоплюють період робіт з 10 серпня по 5 вересня 1930 р. Доля документів Ольвійської експедиції досить складна. Загалом збереглося не багато документів. Значна частина знищена в 30-і роки або під час Другої Світової війни чи їх доля не відома. Так, частина наукової документації зникла під час арештів. В 20-і роки не рідкими були усілякі кримінальні розслідування в обласних музеях. Серйозний тиск був на Одеський музей. Заарештований був і директор Миколаївського музею, під час арешту якого зникла й частина наукової документації і, зокрема, щоденники досліджень в Ольвії, що є одним з найважливіших джерел інформації про розкопки (в протоколах це згадується в № 3 (с. 41)). Все це підкреслює цінність та унікальність даних матеріалів.

В пропонованому документі трапляється багато очевидних помилок, що, скоріш за все пов'язано з якістю роботи друкаря. Досить часто трапляються помилки у прізвищах дослідників. Так, наприклад, технічний секретар, який не змінювався протягом роботи всієї експедиції цього сезону, Т.М. Девель в протоколі № 1 надруковано як Лебедь (с. 36), а Олена Іванівна Леві, в майбутньому видатний дослідник Ольвії, згадується як Левин (Протокол № 1, с. 38). Часті помилки в ініціалах співробітників. Наводимо текст протоколів без змін та редагування, саме в тому вигляді як вони були надруковані більш ніж 80 років тому.

ПРОТОКОЛ № 1.

ЗАСІДАННЯ ЧЛЕНІВ НАУКОВОЇ РАДИ ОЛЬБІИСЬКОЇ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ 10 Серпня 1930р.

Головує завідувач експедиції Ю.П. КРИ- СІН в присутності членів Л.М. СКОБЦЯ й І.І. МЕЩАНІНОВА, техсекретаря Т.М. ЛЕБЕДЬ.

ПОРЯДОК ДЕННИИ.

1. Інформація тов. Крисіна про особистий склад експедиції.

2. План роботи експедиції.

3. Розподіл праці наукових робітників.

4. Розподіл робочого дня.

5. Поточні справи.

1. Ю.П. КРИСІН інформує про зміни в особистому складі експедиції. Не можуть приїхати фотограф А. ШТУРМ, наукові співробітники - т.т. КОЗУБОВСЬКИЙ і ТЕОХАРИДІ.

УХВАЛИЛИ: Покласти виконання обов'язків фотографа на Д. ЛЕОНОВА. Визнати за бажану -- присутність на розкопках лаборанта Мик. Іст. Арх. Музею тов. Веселі -- коли буде потреба в процесі роботи, почистити речі, нахідка на місці.

Просити Бердичівський Музей відрядити т. Молчанівського на розкопки, не зараховуючи час робіт за термін профспілкової відпустки, а Бердичевську Наросвіту -- підтримати це клопотання.

Зарахувати практикантами тов. НОЗДРА- ЧЕВА, тов. ОЛЕКСІЄВА, як кваліфікованих робітників, покласти на них виконання повних практикантських завдань.

Прийняти студента ЧОРНОГО як практиканта в склад експедиції. Друге практикан- ське місце визнати за вакантне, дозволити скористатися з коштів -- на доплату деяким співробітникам.

На пропозицію директора Мик. музея Л.М. СКОБЦЯ ухвалили дозволити науковому співробітникові Мик. музея т. ЛАГУТІ брати участь у роботах експедиції і не включаючи його в штат. Вишукати кошти на виплату добових А.С. ЮНОВИЧУ на загальних підставах нарівні з іншими науковими співробітниками як і компенсації за навантаження т. Леонову.

Практикантки ШІЛІНА й АВРАМЕНКО одержують добові без виплати проїзних, а приміщенням забезпечують наколи це можливо.

§ 2. Доклад Ю.П. КРИСІНА про план робот експедиції поточної компанії мета робіт експедиції поточного року -- продовжувати виявляти архаїчне місто. Для цього передбачається дослідити 2 дільниці -- першу на захід од Зевсової могили, продовжуючи торішні роботи в східному напрямку, і другу -- од полігональної кладки на зустріч до першої дільниці.

Поруч з цим на території маяка передбачається закінчити розвідку, що мала за мету виявити наявність тут на півночі мурів міста. Поруч з цим дослідити виявлений тут будівельний промплан.

На некрополі план передбачає перевірити певну дільницю, що її виберуть згодом за методою судильного квадрата. Роботу на некрополі зазначити наприкінці експедиційної кампанії закінчивши всі роботи в місті.

Єдина мета, єдиність плану вимагає й суворого здійснення єдиного метода розкопів -- отже тому бажано всім керуватися інструкцією виробленою на досвіді робіт. На дільниці «И» розглянувши заздалегідь цю інструкцію в науковій раді й ознайомити з нею всіх співробітників на загальних зборах. Крім основних робіт -- по території Ольбії -- бажано надалі, щоби велись під керівництвом Ольбійської експедиції. Роботи розвідкового характера від Ольбії -- напрямкі на Очаків, щоби встановити і дослідити економічний і культурний зв'язок охопив з місцевим населенням.

Поруч з роботами науково-дослідницького характера -- план передбачає розвинути силами експедиції, громадсько-політичну роботу, беручи за основу зв'язок з селом, участь у політичних кампаніях організацію Червоного кутка, покращення труддисципліни, соцзмаганням, здоровою самокритікою, організацію стінгазети тощо.

УХВАЛИЛИ: План робіт експедиції затвердити без змін. Інструкцію переведення розкопок, перевірити на досвіді поточного року -- видати найближчого часу від імені наукової Ради Ольвійської експедиції.

По лінії громадсько-політичної роботи -- запропонувати загальним зборам вибрати трійку, щоби виробити план робіт і взагалі керувати роботою. Виставити кандидатури в склад трійки - Л.М. СКОБЦЯ, П. ШУЛЬЦА і П. КО- ЛОБОВОЇ.

§ 3. Розподіл наукових робітників на роботу.

УХВАЛИЛИ: Настановити на завідувачів дільницями - М.Ф. БОЛТЕНКА, Ю.П. КРИ- СІНА, І.І. МЕЩАНІНОВА.

На завідувача адміністрат. господарчою частиною - Л.М. СКОБЦЯ. Розподіл наукових сил на дільницях Ю.П. КРИСІНА і І.І. Мещанінова зробити умовно з наступним перегрупуванням сил після приїзду М.Ф. БОЛТЕНКА, коли спеціально розглядатимуть питання

ПРО ДІЛЬНИЦІ М.Ф. БОЛТЕНКО. Дільниця «И» поділяється на три квадрати /Зав.дільн. І.І. Мещанінов/

1/ Завідувач роботами розкопки першого квадрата - Л.М. СЛАВІН

Пом.Зав.квадрата - С.І. ЛЕВІН Практікант - Т. АВРАМЕНКО Прикріплено до робіт на квадрати - Л.М. СКОБЕЦЬ

2/ Зав.квадратом - А.С. ЮНОВИЧ Пом.Зав.квадратом - Н.А. КОРДИШ Прикреплено для робіт на квадрати - Г.М. МОЛЧАНІВСЬКИЙ

3/ Зав.квадратом Л.Д. ДМИТРІВ Пом. Зав. квадратом Т.І. МІЛОВА Практикантка М.А. ТИХОМИРОВА

Прикреплено до робіт на квадрат ЛЕ- ВИЦЬКОГО

На дільниці журнал знахідок веде В.А. ГО- ЛОВКІНА

Дільниця Ю.П. Крисіна поділяється на 2 квадрати:

1/ Завідувач першим квадратом Т.І. ФАР- МАКОВСЬКА

Пом.Зав.квадратом Г.П. ЦВЕТАЕВ Практикант Л. ШІЛІНА Прикреплено до квадрата К.М. КОЛОБОВА

2/ Зав.другим квадратом П.Н. ШУЛЬЦ Практиканти С.Е. КАПОШИНА СКАЛОН

Прикреплено до квадрата П.В. ХАРЛАМ- ПОВИЧ

На дільниці щоденник проведених знахідок веде А.И. МАНЦЕВИЧ. До приїзда т. МАНЦЕВИЧА вести щоденник знахідок на цій дільниці доручається завідувачеві квадратом.

Інвентаризацію знахідок доручається т.т. Т.М. ДЕВЕЛЬ і Н.Т. КРИСІНІЙ. Решта потрібного персоналу кооптується з молодших наукових робітників і практикантів по черзі.

Розподілити обов'язки між членами наукової Ради так - голова КРИСІН, Заступник голови -- М.Ф. БОЛТЕНКО, учений секретар Л.М. СКОБЕЦЬ; Наук.техн.секретар Т.М. ДЕВЕЛЬ.

§ 4. Розподіл робочого дня:

УХВАЛИЛИ: Затвердити такий розподіл робочого дня.

О 6 год. сніданок

О 7 - до 12 год. робочий час

З 12 до 3 перерва з 1/2 на 2-й обід;

З 3 - 6 робочий час

§ 5. Видання звідомлень експедиції:

т. Ю.П. КРИСІН повідомляє що невиданними досі залишаються звіт за 1927-1929 р.р. Звідомлення за 1927 р. закінчить С.С. ДЛОЖЕВ- СЬКОЙ майбутнім часом звідомлення за 1928-1929 р.р. а також поточного року доведеться складати колективними зусиллями - завідувачам дільницями з точною фіксацією термінів.

Запропонований порядок ухвалюється.

ГОЛОВА НАУКОВОЇ РАДИ /КРИСІН/ ЧЛЕНИ /МЕЩАНІНОВ/

/СКОБЕЦЬ/

Нач.канц.експедиції /ДЕВЕЛЬ/

ПРОТОКОЛ № 2

Засідання Наукової Ради Ольбійської Археологічної експедиції 13/VIII-1930 року.

Головує керівник експедиції Ю.П. КРИ- СІН.

Секретарем Т.М. ДЕВЕЛЬ.

Присутні члени МЕЩАНІНОВ, СКОБЕЦЬ.

- ПОРЯДОК ДЕННИЙ. -

1/ Утворення нової дільниці.

2/ Розподіл наукової й робочої сили.

3/ Про дозвіл харчуватися в столовці експедиції членам родини наукових робітників.

4/ Біжучі справи.

СЛУХАЛИ: 1. т. КРИСІН пропонує створити третю дільницю розкопів, щоби виявити зв'язок горішньої частини міста з нижньою, цю дільницю слід утворити на території нижнього міста на північ від уже розкопаної частини нижнього міста на схід од дільниці «И». Слід почати поділ дільниці на квадрати і цієї кампанії розпочати хоча б один квадрат. Цю дільницю пропонує назвати т. КРИСІН дільницею Наукової Ради тому що керування роботами на ній доводитиметься членами Наукової Ради спільно.

УХВАЛИЛИ: 1. Пропозиція тов. КРИСІНА ухвалюється без змін.

СЛУХАЛИ: 2. Розподіл наукової робочої сили.

УХВАЛИЛИ: 2. Ухвалено нову дільницю «НР» забезпечити слідуючими науковими силами:

С.І. ЛЕВІ, знявши з дільниці «И» доручити завідування квадратом на дільниці «Н.Р.» Сюди ж перевести Н.Л. КОРДІШ і прикріпити Г.П. ЦВІТАЄВА. О. АЛЕКСІЄВА, як практиканта прикріпити до квадрата А.С. ЮНО- ВИЧА. Збільшення науковими силами квадрата А.С. ЮНОВИЧА доручити перевести Зав.дільнецею І.І. МЕЩАНІНОВУ перегрупувавши сили по дільниці «И» зокрема на квадрат Л.Д. ДМІТРОВА. Забезпечити новий квадрат 5 робітниками з наявного щоденного склада.

СЛУХАЛИ: 3. Про дозвіл харчуватися в столовці експедиції членам родини наукових робітників.

КРИСІН інформує що де які наукові робітники по родинним обставинам не змогли залишити сім'ю вдома і прохають наукову раду дозволити за власний рахунок харчуватися в столовці експедиції, тому що на селі майже неможливо дістати харчів.

УХВАЛИЛИ: Дозволити харчуватися за власні кошти членам родини наукових робітників, маючи на увазі що продуктів вистачить, а цим самим зменшиться вартість добового харчування. Запропонувати Завхозу вести табель.

БІЖУЧІ СПРАВИ: - не було.

ГОЛОВА НАУКОВОЇ РАДИ /Г.П. КРИ- СІН/

ЧЛЕНИ: /МЕЩАНІНОВ/

ВЧЕНИЙ СЕКРЕТАР /СКОБЕЦЬ/

НАЧ.КАНЦ.ЕКСПЕДИЦ. /ДЕВЕЛЬ/

ПРОТОКОЛ № 3

ЗАСІДАННЯ НАУКОВОЇ РАДИ ОЛЬБІЙ- СЬКОЇ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ

18 серпня 1930 року.

Головує керівник експедиції Ю.П. КРИ- СІН.

Секретар - Т.М. ДЕВЕЛЬ.

Присутні члени -- І.І. МЕЩАНІНОВ, Л.М. СКОБЕЦЬ і запрошено Т.І. ФАРМА- КОВСЬКА і П.М. ШУЛЬЦ.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ.

1. Зміна особистого складу Ольбійської Наукової Ради та звязана з цим зміна роботи на дільниці на захід від Зевсової могили.

2. Про організацію Червоного кутка.

3. Про переведення наукових лекцій для членів експедиції.

4. Про труддисципліну.

5. Про призначення тов. МОВЧАНІВ- СЬКОГО на завквадратом.

6. Поточні справи.

1. тов. КРИСІН повідомляє, що в одержаному лісті М.Ф. БОЛТЕНКО повідомляє що він не приїде на розкопи вважаючи на свій хворобливий стан і на потребу проробити Березанський матеріял. Разом з цим тов. БОЛТЕНКО повідомляє, що як би він і зміг приїхати, то за браком потрібних йому співробітників він не міг би провадити розкопки і прохає не розкопувати бруковки на його горішній ділянці.

Відмовлення М.Ф. БОЛТЕНКА приїхати на розкопки унеможливлює вести чергові розшуки по ділянці до заходу від Зевсової могили. На перешкоді цим розкопам ще й брак щоденників дільниць, де саме передбачається розчистка дільниці, що їх /щоденники/ мабуть взято разом з іншими паперами гр. КАМИН- СЬКОГО при його арешті і що їх не можна одержати найближчого часу.

Особистий огляд Науковою Радою зроблених поточної кампанії робіт на дільниці на захід од Зевсової могили свідчить, що недоцільно продовжувати роботи на квадраті «А» вирізаючи квадрат в східньому напрямку, бо потрібується попередня дослідування дільниць, що оточують квадрат

«(?)» що його /дослідування/ не можна здійснити за браком торішніх щоденників. На дільниці М -- де виявився архаїчний будинок можна провадити далі дослідження цього архітектурного комплекса прирізаючи квадрат так на схід як і на південь.

Обмінятись думками -- Наукова Рада ухвалила: продовжувати виявляти комплекс архаїчного будинка на дільниці М -- на схід і на півндень; на квадраті «а» тієї самої дільниці закінчити розчищати за 2 дні, після чого всіх робітників надіслати або на дільницю НР, вважаючи на те, як розгортатимуться роботи на ціх ділянках.

§ 2. Ю.П. КРИСІН пропонує виділеній групі для керування громадсько-політичною роботою почати організовувати Червоний куток і здійснювати ухвалену програму, а саме організацію найближчого часу 1-2 лекції на селі.

Пропозиція ухвалюється.

§ 3. Ю.П. КРИСІН інформує, що за прикладом лекції І.І. МЕЩАНІНОВА про наслідки розкопів на ділянці «И» з висуненням чергових завдань на цій дільниці -- найближчого дня відпочинку відбудеться лекція І.Ф. ЛЕ- ВИЦЬКОГО про наслідки його розкопів на Коростенщині.

§ 4. Про труддисципліну.

Ю.П. КРИСІН вказує, що деякі наукові співробітники і робітники запізнюються на роботу і на необхідність збільшити труддисципліну надалі.

Л.М. СКОБЕЦЬ повідомляє, що надійшла скарга на М. КОЗАКЕВИЧ-робітника і пропонує звільнити М. КОЗАКЕВИЧА з роботи.

Пропозиція ухвалюється.

§ 5. І.І. МЕЩАНІНОВ прохає звільнити співробітника Мовчанівського від участі в інвентарізації знахідок -- тому що йому на квадраті дано відповідальне завдання.

Ухвалено -- звільнити тов. МОВЧАНІВСЬКОГО від участи в інвентарізації знахідок і призначити на Завквадратом.

§ 6. П.М. Шульц вказує на необхідність планомірніше розподіляти робітничу силу й наукових співробітників. тов. ШУЛЬЦ прохає залишити одну з прикріплених до нього практиканток на тов. ТИХОМИРОВУ, що би практиканти могли попрактикуватися у нього.

Ю.П. КРИСІН зазначає, що норма робітників на квадратах -- є 5 осіб, наукових співробітників розподілено досить рівномірно -- по 2 особи на квадрат. т. ШУЛЬЦЕВІ пропонується замінити практикантку погодившись з Т.І. Фармаковською.

ГОЛОВА НАУКОВОЇ РАДИ /КРИСІН/

ЧЛЕНИ: /МЕЩАНІНОВ/

ВЧЕН.СЕКРЕТАР /СКОБЕЦЬ/

НАЧ.КАНЦ ЕКСПЕДИЦІЇ /ДЕВЕЛЬ/

ПРОТОКОЛ № 4

Засідання наукової Ради ОЛЬБІЙСЬКОЇ експедиції 20-го Серпня 1930 року.

ПРИСУТНІ: Керівник експедиції -- голова наукової ради т. Крисін.

члени: т.т. МЕЩАНІНОВ, СКОБЕЦЬ, техн.секретар ДЕВЕЛЬ Т.М.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ.

1. Про додатковий розподіл наукової сили.

2. Про розкопи Некрополя.

3. Про платню за екскурсії та огляд заповідника.

4. Про збірку окремими особами матеріяла на території заповідника.

5. Поточні справи: а/Заява т. КАРАСЬОВА про збільшення йому платні.

б/Про виплату проїздних.

в/Про оголошення протоколів НАУКОВОЇ РАДИ

СЛУХАЛИ: Про додатковий розподіл наукової сили.

УХВАЛИЛИ: В зв'язку з тим, що на нижньому місті поширилися значно роботи і колектив НАУКОВОЇ РАДИ не має можливості надалі керувати цією ділянкою за браком часу, на завідателя нижньої ділянки «Н.Р.» призначити тов. ЛЕВИЦЬКОГО як відомого на Україні археолога, маючи на увазі його довгорічний стаж, вчені роботи і т.інш.

Кооптувати т. ЛЕВИЦЬКОГО до складу НАУКОВОЇ РАДИ як зав. окремою ділянкою, на зав. першим кв. призначити тов. ЛЕВІ, другим МАНЦЕВІЧ.

СЛУХАЛИ: Про розкопки на НЕКРОПОЛІ.

УХВАЛИЛИ: Визначити місце розкопів на некрополі з архаїчними похованнями на межі селянської землі і заповідника, попередньо пройти його щупами, потім закласти суцільний квадрат і копати шарами. Наукову силу перекинути з ділянки «И» зачистивши окремі квадрати.

СЛУХАЛИ: Про платню за екскурсії та огляд заповідника.

УХВАЛИЛИ: Встановити платню за екскурсії /з МИКОЛАЄВА до ОЛЬБІЇ 10 карб/. На місці підчас експедиції 6 карб., з яких один карбованець іде в касу заповідника як спец. кошти останні -- 5 -- лекторіві; індівідуальні відвідування сплачуються окремо згідно директив на це Наркомпросу: нетрудові 20 коп. члени профспілок, КНС і інші трудові 15 к. Учні, червоноармійці, червонофлотці, партизани 5 коп. Шкільні екскурсії НАРКОМО- СУ безплатні.

СЛУХАЛИ: Про збірку окремими особами археологічного матеріяла на території заповідника.

УХВАЛИЛИ: Попередити учасників експедиції, що збирати різні речі -- випадкові знахідки минулого на території заповідника забороняється.

Всі знайдені речі згідні здавати на регистратуру й надсилати до МИКОЛАЇВСЬКОГО музею.

Лише з дозволу директора музею т. Скобця для окремих музеїв можливо мати збірки дублетних речей. Настоящу постанову оголосити якомога ширше.

ПОТОЧНІ СПРАВИ:

СЛУХАЛИ: а/Заява т. КАРАСЕВА про збільшення йому платні як архитекторів!

УХВАЛИЛИ: а/Беручи на увагу, що т. КА- РАСЬОВ виконує обов'язки архітектора, платню йому збільшити до 100 карб.

СЛУХАЛИ: Про виплату проїзних.

УХВАЛИЛИ: Виплачувати лише проїзний білет, інші витрати віднести за рахунок добових.

СЛУХАЛИ: в/Про оголошення протоколів НАУКОВОЇ РАДИ.

УХВАЛИЛИ: в/Копії протоколів НАУКОВОЇ РАДИ до загального відома вивішувати в ЧЕРВОНОМУ КУТКУ та їдальні.

ГОЛОВА НАУКОВОЇ РАДИ /КРИСІН/

ЧЛЕНИ /МЕЩАНІНОВ/

/ЛЕВИЦЬКИЙ/

ВЧЕНИЙ СЕКРЕТАР СКОБЕЦЬ

НАЧКАНЦ ЕКСПЕДИЦІЇ ДЕВЕЛЬ

ПРОТОКОЛ № 5

ЗАСІДАННЯ НАУКОВОЇ РАДИ ОЛЬБІЙ- СЬКОЇ АРХ.ЕКСПЕДИЦІЇ 27-го СЕРПНЯ 1930 року.

ПРИСУТНІ: Керівник експедиції, голова наукової ради тов. КРИСІН.

члени Ради: МЩАНІНОВ, СКОБЕЦЬ, техн.секретарь ДЕВЕЛЬ. Запрошені члени експедиції - І.Ф. ЛЕВИЦЬКИЙ, Ф.М. МОВ- ЧАНІВСЬКИЙ, Л.Д. ДМИТРОВ.

ПОРЯДОК . ДЕННИЙ:

1. Про термін закінчення робіт експедиції.

2. Про виплату добових та проїзних.

3. Про видання інструкції про розкопки від імені НАУКОВОЇ РАДИ.

4. Про видання звітів про розкопки 1928-29р.-30р.

5. Про видання збірника ОЛЬБІЙСЬКОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ ІМЕНИ Б.В. ФАРМАКОВСЬКОГО.

6. Про п'ятирічний план ОЛЬБІЇ.

7. Поточні справи.

СЛУХАЛИ: Про термін закінчення робіт експедиції.

УХВАЛИЛИ: Розкопування на території міста закінчити 30/ШІІ-1930р. З 28/УШ розпочати поступове скорочення квадратів з яких вільних наукових робітників переводити на Некрополь. З І Вересня до 4 Вер. ведеться тільки зачистка квадр. і роботи не Некрополі. В цей період слід закінчити щоденники і здати тов. КРИСІНУ. Вересня 5-го день закінчення робіт експедиції.

СЛУХАЛИ: Про виплату добових і проїзних.

УХВАЛИЛИ: Добові виплати зо дня виїзду з місця служби, до дня повернення з командировки. Переїзні виплачуються за залізницю, пароплав та інші засоби пересування, інші витрати не братимуться до уваги.

СЛУХАЛИ: Про видання інструкції про розкопки від імені НАУКОВОЇ РАДИ.

УХВАЛИЛИ: Інструкцію в виправленому вигляді видати від імені НАУКОВОЇ РАДИ ОЛЬБІЙСЬКОЇ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ. Видання інструкції бере на себе МИКОЛАЇВСЬКИЙ МУЗЕЙ. Редагування інструкції та потрібні додатки до неї доручаються тов. Г.П. КРИСІНУ. Інструкцію видати не пізніше за 1/ХІІ-1930р. за тиражем 800 примірників. Це видання вважати за попередне, беручи до уваги, що в майбутньому друге видання доповнять матеріялом з техникі розкопів доісторики, бажано було б, що би в другому виданні взяв участь В.У.А.К. Перше видання надсилається музеям безкоштовно, в всім останнім за готівку по собі вартості.

СЛУХАЛИ: Про видання звідомлень про розкопки 1928-29-30р.

УХВАЛИЛИ:Звіти видати колективом за-ід.ділянками. Підготовка звіту на діл „И” з 1928-30р. доручається І.І. МЕЩАНІНОВУ. На ділянці на захід від Зевсова кургана за 1928- 29р. М.Ф. БОЛТЕНКОВІ, на Некрополі за 1928 до 30р. КРИСІНУ так само звіт за 30-рік на ділянці „М”, на ділянці „НР” доручається т.ЛЕВИЦЬКОМУ. Поставити питання про асигнування коштів УПРНАУКИ на видання звітів. Термін здачі до друку встановити 1/IV- 31р.

СЛУХАЛИ:Про видання збірника ОЛЬ- БІЙСЬКОЇ експедиції імені Б.В. ФАРМА- КОВСЬКОГО.

УХВАЛИЛИ:В зв'язку з тим, що ФАРМА- КОВСЬКИЙ перший почав наукове дослідження ОЛЬБІЇ, довгий час працював над ОЛЬБІЙСЬКИМ матеріалом, визнати за необхідне видати збірник його імені, поставивши питання перед УПРНАУКОЮ про асигнування відповідних коштів на видання.

СЛУХАЛИ:Про 5-річний план робіт ОЛЬ- БІЇ.

УХВАЛИЛИ:Не пізніше 4-5 Вересня зібратися т.т. КРИСІНУ, МЕЩАНІНОВУ, СКОБ- ЦУ, ФАРМАКІВСЬКІЙ, ШУЛЬЦУ, ЛЕВИЦЬ- КОМУ, для проробки питання про 5-ти річний план робот в ОЛЬБІЇ. Кожному заздалегідь перспективно накреслити основні пункти для обговорення.

ПОТОЧНІ СПРАВИ:-Не було.

ГОЛОВА НАУКОВОЇ РАДИ /КРИСІН/

ЧЛЕНИ /МЕЩАНІНОВ/

/ЛЕВИЦЬКИЙ/

ВЧЕНИЙ СЕКРЕТАР /СКОБЕЦЬ/

ПРОТОКОЛ №... (6 ?)

ЗАСІДАННЯ НАУКОВОЇ РАДИ „ОЛЬ- БІЙСЬКОЇ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ”

Од 5/ІХ-1930р.

ПРИСУТНІ:Голова наукової ради -- керівник експедиції тов.КРИСІН, вчений секретар експедиції СКОБЕЦЬ Л.М. та члени МЕЩА- НІНОВ, ЛЕВИЦЬКИЙ Ю.Ф. Секретар ДЕ- ВЕЛЬ.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ.

1. Відчит про розкопк Некрополя /КРИСІН/

2. Відчит адмін.господарч. частини / СКОБЕЦЬ/

3. Відчит культ-комісії /СКОБЕЦЬ/

4. Про 5-річний план заповідника

/ СКОБЕЦЬ/

5. Підсумки наукової роботи експедиції / КРИСІН/

6. Консервація розкопок.

7. Біжучи справи: а/Про місце перебування щоденників.

б/Про приведення до порядку негативів.

в/Прохання МОВЧАНІВСЬКОГО про відстрочку надавати щоденників.

г/Заяви КІРЕЕВА, ШУЛЬЦА.

д/Про загальне підсумкове зібрання експедиції.

СЛУХАЛИ:Відчит про розкопку Некрополя. -- Інформацію робить КРИСІН, який повідомляє, що розкопки в 1930 році велися на тій ділянці, що знаходиться на південь від ділянки розкопок 1913р. Для спроби цього року ще раз був перевірений метод щупів, шляхом закладки квадрата 7 1/2 х 7 1/2 м. на тому місці де проходили щупами аби виявити, чи дійсно щупи не припустили якої могили, а також вірность оприділення могил щупом. Врешті решт щуп себе виправдив. Цей квадрат дав 3 склепа і 2 ями. Виявилося що всі склепи граблені в давні часи. На цій ділянці було розкопано ще де кілька могил, але там всі вони були пограбовані і лише одне дитяче поховання /підбійне/ в дромосі склепа виявилося неграбованим.

За браком часу залишився також недосліджений один склеп. Для проби на ділянці 1911 року було дослідженне одне поховання, що не виявилося пограбованим але все ж таки дало цілу низку цінних речей, серед яких був і золотий перстень з різним камінцем. В майбутньому бажано дослідити цю ділянку. Це поховання необхідно було дослідити тому що воно було близько до села і відомо місцевим скарбошукачам, які не раз намагалися його пограбувати.

УХВАЛИЛИ:Визнати роботу на Некрополі виконаною згідно плану. В майбутньому вважати за необхідне розкопки на Некрополі вести одноразово з останніми розкопами й мати на увазі продовжувати дослідження початої ділянки 1930 року, а також перевірити ділянку 1911 року в зв'язку з тим, що на цій ділянці виявлено декілька поховань цікавих в науковому розрізі.

СЛУХАЛИ:Відчит адміністративно-господарчої частини: Доповідь робить т.СКОБЕЦЬ, якій відмічає, що загальна сума асигнована в експедицію 3800 кб до цієї суми представники Ленінграду в А.І.М.К. додали ще 500 крб. Таким чином експедиція мала в своєму розпорядженні 4.300 карб. 50% цієї суми було витрачено на робітників -- на земляні роботи, - решта пішла на оплату всього персонала.

До самого приїзду експедиції вченим охоронцем ОЛЬБІЇ був КУЗНЕЦОВ, який зовсім не цікавився справами заповідника і підготовчої роботи не провів, але незважаючи на це, все ж таки вдалося з великими труднощами наладити роботу так по самому господарству заповідника, як і по забезпеченню експедиції харчуванням.

Були деякі непорозуміння, але безпідставного характеру. В решті решт добове довольство коштувало 1 карб. 60 коп.

Харчуванням в більшості були всі задоволені.

З промов МЕЩАНІНОВА та ЛЕВИЦЬКО- ГО виявилось, що адміністративно-господарча частина була на своєму місці, що постановка роботи була цілком задовільна і що харчуванням майже всі задоволені, тому, що в наших умовинах кращого дістати не можливо.

Тов.КРИСІН вніс пропозицію винести адміністративно-господарчої частині подяку за активну роботу в цьому напрямку.

УХВАЛИЛИ: За активну роботу по адміністративній та господарчій частині винести завід.адмін.господ.част. експедиції т. СКОБЦУ Л.М. подяку, бо лише так відношення навіть в такій час допомогло експедиції працювати досить нормально, і сприяти в виконанні покладених на експедицію завдань.

Доручити т.СКОБЦУ решту продуктів ліквідувати на загальних підставах.

СЛУХАЛИ:Відчит культкомісії, доповідач СКОБЕЦЬ зазначає, що недолікою в роботі культкомісії було те, що не була своєчасно переведена робота попереднього зміста, а культроботу прийшлося налагоджувати лише тоді, коли вже з'їхалася експедиція. На загальному зібранні експедиції була виділена культкомісія, яка розподілила по між себе обов'язки, були виділені редколегія в складі тов. СКОБ- ЦЯ, КИРЕЕВА, КАПОШИНОЇ, та КАРАСЕВА, й культкомісія: КОЛОБОВА, ШУЛЬЦ,

КАРАСЕВ. За весь час було випущено 2 номера стінгазети, останній номер був присвячений селу, „Будинку колективиста”. Був утворений „ЧЕРВОНИЙ КУТОК”, що обслуговував робітників, були заведені чергові, що вели роз'ясовчу роботу на різні теми. За час роботи експедиції було переведено 3 лекції, одна об історії ОЛЬБІІ, дві на антирелігійну тему на степу серед робітників СОЗ'у. Також експедицією була зроблена екскурсія в „СОЗ” для ознайомлення з роботою, що було можливо, культкомісія проробила. Передбачалося зробити більше, але не встигли через перевантаженість іншою роботою, хоч де яка доля вини падає і на членів культ-ком. ШУЛЬЦА і КАРАСЕВА через їхню пасивність.

На майбутнє передбачається організувати при Червоному кутку бібліотеку популярного характеру.

УХВАЛИЛИ: Визнати, що не зважаючи на де які дефекти в роботі, все ж таки в ОЛЬБІІ покладена основа культроботи. База для розвинення її цілком мається, а тому в майбутньому, ураховуючи всі недоліки, треба побудувати її так, що б експедиція дійсно допомогала „Будинку колективіста” в переведенні цілої низки культурних міроприємств.

4.СЛУХАЛИ:Про 5-ти річний план заповідника.

Л.М. СКОБЕЦЬ пропонує висунути основні тези, які потім проробити щоб включити в 5-ти річний план заповідника, тому що зараз детальне проробляти план нема ніякої можливости.

І.І. МЕЩАНІНОВ пропонує включити до плану такі основні проблеми наукової роботи в ОЛЬБІІ на найближче п'ятиріччя.

1/Дослідження міста пробелма архаїчного міста/ділянка коло

Зевсова кургана та ділянка Н.Р./.

2/Проблема елінистичного міста - /Ділянка „И”/

3/Проблема взаємовідношення ОЛЬБІІ як колонії, як торговельного пункту з місцевим насленням - /Обстеження Буга та Дніпра з можливою ув'язкою з Бузською та Березан- ською експедиціями/.

4/Скифська проблема в зв'язку з ОЛЬБІ- ЄЮ.

П.Некрополь:- Дослідження Некрополю з точки зору виявлення пануючих в ОЛЬБІІ соціяльних групіровок, міського та місцевого культа і т.інш.

І.Ф. ЛЕВИЦЬКИЙ пропонує включити в план админ.коспод.придбання розкопочного інструментарія, при чому мати на увазі інстр. удосконаленого типа, та збудування постійної лабораторії для препарування знахідок.

Г.П. КРИСІН пропонує включити в план організацію з екскурсійної бази, зразкового музею, бібліотеки з матеріялами по ОЛЬБІІ та відчитами Г.А.І.М.К.

Надалі перевадити дослідження за новими науковими методами і перевадити його так щоб розкопки ОЛЬБІІ з'являлись би шкодою підготовки кадрів для У.С.Р.Р.

тов.ДЕВЕЛЬ пропонує доповнити бібліотеку альбомами з фото з розкопок ОЛЬБІІ.

4. УХВАЛИЛИ: Визнати всі висунуті пропозиції своєчасними та доручити т.СКОБЦЮ та Г.П.КРИСІНУ детально проробити 5 річний план включивши вищезазначені питання до плану.

5. СЛУХАЛИ: Підсумки наукової роботи експедиції: інформує тов. КРИСІН, якій зазначає що за весь час експедиції було прочитано слідуючи лекції:

т. ЛЕВИЦЬКОГО -- І.Про розкопки на Коростенщині.

т.МЕЩАНІНОВА -- 2.Про роботи на дільниці „И” методологічні питання по техниці розкопок.

т.ШУЛЬЦА -- З.Про розкопки на діл. „М”.

т.ХАРЛАМПОВИЧА -- 4.Про дослідження Бузької експедиції 1930 р.

т.ЦВІТАЄВ -- 5.Про клейменний матеріял з розкопок ОЛЬБІІ 1930 р.

Крім цього інформац.доповідь завід.квадр. про роботи на квадратах.

Також була переведена екскурсія з робочими.

5. УХВАЛИЛИ: Прийняти до відому.

6. СЛУХАЛИ: Про консервацію розкопок.

Т.КРИСІН зазначає що з доповідної записки архітектора КАРАСЕВА консервація повинна бути переведена по трьом галузям:

1. Утворення не глибоких канав для стока води.

2. Будування котрофорсів для підтримки кладок.

З.Охорона печи:збудування будки або засипка на діл.”И”

6. УХВАЛИЛИ: Доповідну записку КАРАСЕВА затвердити доручити вченому охоронцю ОЛЬБІІ перевести в життя.

7. БІЖУЧІ СПРАВИ.

а/СЛУХАЛИ:Про місце перебування щоденників.

УХВАЛИЛИ: Всі щоденники повинні знаходиться в мик.іст. Арх.музеєві.

Прохати тов. СКОБЦЯ зняти копії з

них.

СЛУХАЛИ: Про приведення до порядку негативів.

УХВАЛИЛИ: Доручити цю роботу ДЕ- ВЕЛЬ та ЛЕОНОВУ.

СЛУХАЛИ: Прохання МОВЧАНІВСЬКО- ГО про відстрочку надсилки щоденників.

УХВАЛИЛИ: Дозволити, але лише до 1-го жовтня.

СЛУХАЛИ: Заяву КІРЕЕВА про дозвіл зробити відбитки з краєвидів ОЛЬБІІ для видання альбома.

УХВАЛИЛИ: Дозволити, але під керуванням директора Мик.іст.Музея СКОБЦЯ та право цензури видання залишається за науковою радою.

СЛУХАЛИ: Заяву ШУЛЬЦА, який прохає дати рекомендацію практиканткам.

УХВАЛИЛИ: Доручити Керівнику експедиції Г.П. КРИСІНУ.

СЛУХАЛИ: Про загальне підсумкове зібрання експедиції.

УХВАЛИЛИ: Загальне зібрання експедиції для підсумків з всієї роботи зібрати на 5/ IX-1930 року на 9 годин вечора.

ГОЛОВА НАУКОВОЇ РАДИ /КРИСІН/

ЧЛЕНИ: /МЕЩАНІНОВ/

/ЛЕВИЦЬКИЙ/

ВЧЕНИЙ СЕКРЕТАР: /СКОБЕЦЬ/

НАЧ.КАНЦ ЕКСПЕДИЦІЇ: /ДЕВЕЛЬ/

Наведені нами протоколи засідань Наукової ради Ольвійської експедиції є важливим і унікальним джерелом про організацію наукових досліджень давньогрецького міста Півдня України. Ці документи свідчать про внутрішню взаємодію окремих частин експедиції і процес формування тоді ще молодої радянської науки, залучення до цього багатьох фахівців-археологів тодішніх Росії та України. У період створення цих протоколів було закладено або продовжувалось дослідження одних з найбільших та найінформативніших розкопів «И» та «АГД». Головним чином було продовжено закладену ще Б.В. Фармаковським методу дослідження пам'ятки великими площинами. Також було здійснено спробу вийти за рамки традиційних меж та закладено нові розкопки в північній частині Нижнього міста -- розкопи «НР». Завдяки розмаху та масштабам досліджень Ольвійська експедиція довоєнних років стала школою формування багатьох відомих в майбутньому археологів і не лише антикознавців. Вже тоді чітко простежується участь в науковому дослідженні Л.М. Славіна, О.М. Карасьовва та О.І. Леві, які в майбутньому стали одними з найвидатніших дослідників Ольвії а вивчення цієї пам'ятки стало справою майже всього їхнього життя. Однак, збережені протоколи Наукової ради Ольвійської експедиції свідчать про значну обтяженість наукової роботи громадсько-політичним життям, що мало специфічний вплив на внутрішній мікроклімат експедиції. Це, на нашу думку, суттєво заважало формуванню певного кола однодумців саме серед українських дослідників, наукові інтереси яких були б пов'язані з дослідженням античних пам'яток. В наведеному документі добре відчутний дух часу та наповненість ентузіазмом і захопленість спільною працею.

ольвія понтійський античний археологічний



Література

1. Крыжицкий С.Д. Ольвия. Историографическое исследование архитектурно-строительных комплексов. - К., 1985. - 192 с.

2. Крыжицкий С.Д., Русяева А.С., Крапивина В.В., Лейпунская Н.А., Скржинская М.В., Анохин В.А. Ольвия. Античное государство в Северном Причерноморье. -- К., 1999 г. -- 478 с.

3. Л.М. Славин. Хроника жизни (1906-1971) // Мир Ольвии. Памятник исследователю и исследование памятника. К 90-летию профессора Л.М. Славина. -- К., 1996. -- С. 9-10.

4. Скржинская М.В. Студенты на практике в заповеднике «Ольвия»//Ольвія та античний світ. Матеріали наукових читань, присвячених 75-річчю утворення історико-археологічного заповідника «Ольвія» НАН України. 19-22 листопада 2001 р. -- К., 2001 р. -- С. 16-17.

5. Экспедиционная деятельность Л.М. Славина // Мир Ольвии. Памятник исследователю и исследование памятника. К 90-летию профессора Л.М. Славина. -- К., 1996. -- С. 10-11.



А.В. Каряка

К ИСТОРИИ ОРГАНИЗАЦИИ РАБОТ ОЛЬВИЙСКОЙ ЭКСПЕДИЦИИ в 1930 г.

Публикуются протоколы заседаний Научного совета Ольвийской археологической экспедиции 1930 г. Данные протоколы имеют большое значение для истории исследования античного города Ольвия Понтийская и являются уникальным источником о ранних этапах формирования советской школы антиковедения на Украине.

Ключевые слова: Ольвийская экспедиция, протоколы, научный архив, Ольвия, школа антиковедения.

A.V. Karjaka

TO THE HISTORY OF THE ORGANIZATION OF WORK OF THE OLBIAN EXPEDITION in 1930

This article is devoted to the publication of meeting transactions of Scientific council of Olbian archaeological expedition in 1930. These transactions have a great importance for the history of the investigations of Olbia Pontica. They are unique sources for the early stages of forming of the soviet school of classical archaeology in Ukraine.

Keywords: Olbian expedition, meeting transactions, Olbia, scool of classical archaeology

Размещено на Allbest.ru

...