Життєпис та науково-педагогічна діяльність приват-доцента О.М. Грена

Размещено на http://www.allbest.ru/

Життєпис та науково-педагогічна діяльність приват-доцента О.М. Грена

Анотація

У статті розглядається життєвий шлях та особливості науково-педагогічної діяльності приват-доцента Харківського університету та Університету Св. Володимира Олексія Миколайовича Грена. Зазначено, що вчений був ініціатором впровадження в навчальний процес багатьох спецкурсів. Акцентовано увагу на редакторській діяльності О. М. Грена. Зроблено висновок про неприйнятність його наукових концепцій для багатьох професорів Університету Св. Володимира. Віднайдено архівні матеріали, що дають можливість висвітлити конфліктну ситуацію на історико-філологічному факультеті, що стосувалася звільнення О. М. Грена з Університету Св. Володимира.

Ключові слова: історія Сходу; Кавказ, науково-педагогічна діяльність; О. М. Грен; редагування; спецкурси; Університет Св. Володимира; Харківський університет.

науковий педагогічний грен університет

Вступ

Сучасна педагогічна наука та практика потребують орієнтації на досвід успішної діяльності визначних представників освітньої галузі. Застосування найкращих здобутків науковців минулого впливатимуть на ефективне проведення освітніх реформ, збереження українського педагогічного досвіду в європейському освітньому просторі. Важливим напрямком сучасної історичної науки, як уважає

О. О. Тарасенко, є неупереджене, всебічне дослідження життя, наукової діяльності та наукової спадщини попередніх поколінь істориків України, які зробили свій внесок у розвиток освіти, науки, культури України, сформували традиції українського освітянського та наукового простору (Тарасенко О. О., 2015). До сьогодні залишається недостатньо вивченою науково-педагогічна спадщина багатьох вітчизняних науковців, зокрема Олексія Миколайовича Грена (18631932 рр.), життєвий і професійний шлях якого був пов'язаний із Харківським університетом та Університетом Св. Володимира.

Мета статті - висвітлення науково-педагогічної діяльності О. М. Грена в період 1888 - 1921 рр.

Життєвий шлях та особливості науково-педагогічної діяльності приват- доцента О. М. Грена. Для отримання приват-доцентської посади О. М. Грен мав значний послужний список. У 24-річному віці він закінчив Єврейсько-арабський і вірмено-грузинський відділи східного факультету Санкт-Петербурзького університету. Академік В. В. Радлов взяв його на службу до Азіатського музею Академії наук помічником консерватора, де О. М. Грен провів наукову систематизацію єврейських, вірменських і грузинських каталогів. Керівництво Академії наук відправило його на Кавказ із науковою метою, адже він був спеціалістом з історії цього регіону. За два роки О. М. Грен склав мінгрельський алфавіт, до квітня 1887 р. записав 500 мінгрельських фольклорних творів. Протягом 1888 р. у Сванетії досліджував граматичні особливості картвельських говірок. У 1891 р. переклав російською мовою лицарський грузинський роман «Аміран, син Дареджана», що був опублікований перською мовою. Зібрав 4000 старовинних текстів грузинською, аварською, вірменською та іншими мовами. Проводив археологічні розкопки біля міста Телаві (Історико-педагогічний факультет Харківського університету за перші сто років його існування (1805 - 1905), 2007, с. 293 - 295).

До початку 1892 р. О. М. Грен підготував наукову статтю «Сванетские тексты со словарем и грамматикой для описания местностей и племен Кавказа» та огляд історії розвитку літератури народів Кавказу. Улітку 1891 р. він став інспектором народних училищ Тифліської, а пізніше - Терської області. На початку 1892 р.

О. М. Грен подав прохання про прийняття його приват-доцентом до Харківського університету для викладання історії Сходу. 25 січня 1892 р. він провів першу пробну лекцію «Вопрос о происхождении Кира» (за власним вибором), а 30 січня цього ж року другу пробну лекцію «Первые столкновения с мусульманами» (за вибором історико-філологічного факультету). Вони одержали високу оцінку ординарного професора Д. М. Овсяннико-Куликовського, який був відомим літературознавцем і лінгвістом. 31 березня 1892 р. О. М. Грена було затверджено приват-доцентом Харківського університету (Історична хроніка, 1892, с. 350).

Наступного року в Харкові він опублікував посібник з історії Стародавнього Сходу (на основі матеріалів прочитаного ним навчального курсу), у якому була дана біблейська характеристика рас і народів. Значну частину книги становили матеріали про історію Єгипту, про єгипетську літературу. Саме з цією державою О. М. Грен пов'язував події в інших регіонах, зокрема з епохою Великих переселень (Грен О. М., 1893). 1892 р. для вченого був продуктивним, адже він підготував до друку шість наукових статей і одну опублікував (Звіт про стан і діяльність Імператорського Харківського університету за 1892 рік, 1892).

З 12 січня 1893 р. О. М. Грен став приват-доцентом Університету Св. Володимира. У цьому навчальному закладі проводить вступну лекцію «Расы древнего мира и их историческая характеристика» (на основі матеріалів його посібника з історії Стародавнього Сходу, опублікованого 1893 р., на релігійну тематику) (Грен О. М., 1893). В 1893/94 навчальному році О. М. Грен щотижня читає лекції з таких навчальних дисциплін, як «Історія Сходу» (1 год.), «Ассиріологія» (1 год.), «Історія Кавказу» (1 год.), «Історія арабського халіфату» (1 год.; в осінньому семестрі), «Порівняльна міфологія» (1 год.; в осінньому семестрі), «Історія монголів і Золотої Орди» (1 год.; у весняному семестрі), «Доісторична археологія» (1 год.; у весняному семестрі) (Огляд викладання в Імперському університеті Св. Володимира на 1893/94 навчальний рік, 1893, с. 64). Крім цього, в університеті викладає єврейську мову.

Мовознавець М. Я. Марр дав несхвальну оцінку науковій статті О. М. Грена «Грузинская повесть об Амиране». Учений відзначив схильність автора до використання сучасних висловів для оцінки подій минулого. У листі від 11 січня 1894 р. О. М. Грен висловив йому подяку за об'єктивну критику наукових робіт, а також повідомив про те, що готує монографію, яка буде присвячена кавказьким гунам (Марр М. Я., с. 1 - 1 зв; 5, с. 1; Грен О. М., с. 1).

Лекції О. М. Грена користувалися популярністю серед студентів, адже вони мали оригінальну подачу навчального матеріалу, а їх зміст відповідав тогочасному рівню розвитку науки. Учений продовжує наукову роботу. У серпні 1894 р. у газеті «Кавказ» були надруковані такі його статті: «Епоха цариці Тамари на Кавказі», «Ієздеджердь ІІ та Вірменія в епоху боротьби зороастризму з християнською вірою», «Пісні кохання на Сході та їх зв'язок зі стародавнім культом Афродіти» (Записка про стан і діяльність Імператорського університету Св. Володимира в 1894 році, 1895, с. 14).

В 1895 р. у двох номерах журналу «Университетских известий» з'явився нарис О. М. Грена про історію Кавказького перешийка, у якому було проаналізовано літературні та архівні матеріали, присвячені історії Кавказу, а також дана характеристика географічному положенню цього регіону. Учений дещо перебільшив роль Кавказу в розвитку людства, «приписавши» місцевим племенам започаткування металургійного виробництва (Грен О. М., 1895, с. 16; 4, с. 75; Грен О. М.1895, с. 75).

Якщо в Харківському університеті О. М. Грен читав щотижня лекції лише з історії Сходу (1 год.), то в Університеті Св. Володимира вів багато спецкурсів. Наприклад, протягом 1895/96 навчального року викладав історію Сходу (2 год.), історію Кавказу (Багратиди) (1 год.), асирологію (1 год.), вірменську мову (1 год.), єгиптологію (1 год.), практичні заняття з історії Сходу (1 год.) (Огляд викладання в Імперському університеті Св. Володимира на 1895/96 навчальний рік, 1895, с. 6 - 7).

В 1897 р. О. М. Грен опублікував, за даними декана історико-філологічного факультету Т. Д. Флоринського, 300 нарисів, рецензій, оглядів, статей у газетах «Киевское слово» та «Выставочный листок», в альманасі «Россия и Азия» (Короткий звіт про стан і діяльність Імператорського університету Св. Володимира в 1897 році, складений деканом історико-філологічного факультету професором Т. Д. Флоринським, 1898, с. 78). Наступного року він стає тимчасово виконуючим обов'язки редактора таких періодичних видань, як «Киевское слово» та «Выставочный листок». З липня 1898 р. до 1903 р. редагував журнал «Дитя» - ілюстроване видання для дітей та учнів. З 1898 р. стає видавцем щомісячного літературно-політичного, науково-популярного альманаху «Россия и Азия». Тематика цього періодичного видання включала матеріали, присвячені Кавказу, Сибіру, а також історії європейського народу. В 1899 р. вийшов спецвипуск, присвячений історії Вірменії (Вірменія: історико-літературний збірник з географії, історії і літератури вірменського народу, 1899). У цьому ж році О. М. Грен опублікував «Учебник истории Древнего Востока». Але ця робота мала несхвальну оцінку майбутнього академіка Санки-Петербурзького університету Б. О. Тураєва (Щербань Т. О., 2006, с. 101 - 103). Крім того, він продовжував впроваджувати в навчальний процес нові спецкурси: «Фірдоусі та російські билини» (1 год. щотижня), «Історія Нового Кавказу» (1 год. щотижня), «Історія Грузії та Вірменії» (1 год. щотижня), вів курс «Загальна етнографія (антропологія)», викладав стародавню ассирійську мову (Огляд викладання в Імперському університеті Св. Володимира на 1900-1901 навчальний рік, 1900, с. 7 - 8). В 1900 р. О. М. Грен опублікував перший випуск збірника «Двадцяте століття», у якому були вміщені матеріали для проведення лекцій з антропології, а також його драма «Генерал Корньє». Ще одна драма «Алан Пахлевуні» призначалася для показу на театральних сценах не тільки Києва, але й інших міст (Короткий звіт про стан і діяльність Імператорського університету Св. Володимира в 1900 році, 1901, с. 18). В 1902 р. учений видає черговий науковий збірник «Спіритизм».

В 1903/04 навчальному році на історико-філологічному факультеті Університету Св. Володимира читалася велика кількість необов'язкових навчальних курсів, деякі з них проводив О. М. Грен, а саме: «Історія турок та монголів» (1 год. щотижня), «Історія Сходу» (2 год. щотижня), «Вступ до історії Сходу» (1 год. щотижня), «Історія Грузії та Вірменії» (1 год. щотижня). Практичні заняття з історії Сходу передбачали вивчення та аналіз архівних матеріалів, читання текстів Стародавньої Месопотамії (1 год. щотижня) (Огляд викладання в Імперському університеті Св. Володимира на 1903-1904 навчальний рік, 1903, с. 7).

Жалування приват-доцента для прожитку О. М. Грену не вистачало, адже в нього була велика сім'я. Коли в квітні 1904 р. за розпорядженням Міністерства внутрішніх справ професору М. В. Довнар-Запольському заборонили педагогічну діяльність, О. М. Грен прохав розподілити йому ті години педагогічного навантаження, що були відведені професору для викладання російської історії. Звичайно, що О. М. Грен не очікував, що навесні цього року його відсторонять від викладацької діяльності. Так сталося, що 10 березня 1904 р. Міністерство народної освіти повідомило попечителя навчального округу В. І. Бєляєва про скаргу, надіслану князем Г. С. Голіциним - Головноначальствуючим цивільною частиною на Кавказі. У ній зазначалося, що грузинські дворяни висловили своє незадоволення змістом історичних праць О. М. Грена, присвячених їхньому регіону, та необ'єктивністю його оцінки правління цариці Тамари. Крім того, вони надіслали лиса й до професорів Університету Св. Володимира. 10 квітня 1904 р. на засіданні історико-філологічного факультету обговорювалася ситуація, що склалася стосовно наукових праць і діяльності О. М. Грена. Вона викликала, як відмічено в документі, «чувства смущения и живейшего негодования». Професори стверджували, начебто О. М. Грен дозволяв собі «грубо-неприличные и циничные выходки», зокрема й під час публічних лекцій. Але в чому саме вони полягали, виступаючі не уточнювали. Лише повторювали, що характер наукових праць і тематика публічних лекцій О. М. Грена ставить під сумнів вагомість науково-педагогічної діяльності професорсько-викладацького складу факультету для університету. В 1895 р. факультет не дозволив О. М. Грену надрукувати в «Университетских известиях» посібник «Руководство по истории Древнего востока». Утім в 1903 р. члени факультету не підтримали рішення Міністерства народної освіти щодо звільнення вченого, ураховуючи важке матеріальне становище його сім'ї. Але навесні 1904 р. вирішили, що подальше перебування О. М. Грена в Університеті Св. Володимира в складі історико-філологічного факультету «незручне і небажане» (З приводу усунення приват-доцента Грена від читання лекцій в Університеті Св. Володимира, с. 4 -5 зв.). На жаль, факультет не врахував результати наукової роботи вченого, цікаві виступи на засіданнях Історичного товариства Нестора-літописця, результати археологічних досліджень у Залізноводську, П'ятигорську та Кисловодську (Данилов А. В., 2015).

Отже, рішенням Міністерства народної освіти О. М. Грену було заборонено займатися педагогічною діяльністю. З 1907 р. він став редактором гумористичного журналу «Москвитянин-задвижка» і газети «Трибуна». Випустив кілька книг: «Новый полный письмовник для влюбленных» (1911 р.), «Гипнотизм», «Полный курс гипнотизма и магнетизма» (1912 р.) та інші. У Москві та Санкт-Петербурзі читав публічні лекції з історії, антропології, історії педагогіки та дидактики. З науковою метою відвідав Берлінський і Лондонський університети, Паризьку школу живих східних мов, побував у Єгипті, Месопотамії та Індії. У листі від 13 травня 1912 р. до професора Т. Д. Флоринського О. М. Грен скаржився, що попри конфіденційність його звільнення з Університету Св. Володимира, ця інформація з'явилася в пресі. Учений писав, що журналісти стверджували, що в його наукових роботах начебто містяться матеріли, які б могли образити грузинську царицю епохи Хрестових походів, але для багатьох росіян на Кавказі ця тема була «закритою». О. М. Грен був переконаний, що керівництво Московського університету мало наміри взяти його на посаду приват-доцента, але такому рішенню завадила компрометуючого характеру інформація про нього в пресі (Лист О. М. Грена до Тимофія Дмитровича, а 1).

У травні 1913 р. міністр народної освіти Л. А. Кассо дозволив О. М. Грену займатися викладацькою діяльністю (Циркулярні листи, а. 101 - 101 зв.). З кінця липня 1913 р. він починає викладати на Черняєвьких курсах у Санки-Петербурзі (юридично це був середній навчальний заклад, але з 1906 р. для обдарованих слухачів увели університетські програми). На цих курсах викладали відомі в Санкт- Петербурзі професори та приват-доценти. Крім того, з 1912 р. О. М. Грен редагував журнал «Вестник знания». З 1918 р. до осені 1921 р. він працював у Вологодському педагогічному інституті. Улітку 1921 р. виїхав на Кавказ з екскурсантами й вже до Вологди не повернуся. Співробітники інституту не були прихильниками оригінальних концепцій О. М. Грена. Так у листі Л. І. Андреєвького від 10 жовтня 1921 р. до професора С. Ф. Платонова говорилося, що після його від'їзду «пітьми стало менше в педінституті» (Марр М. Я., с 18).

У подальшому О. М. Грен працював в Усть-Сисольському педагогічному інституті. До цього навчального закладу в 1922 р. він перевозить свою бібліотеку, що нараховувала більше 5 тис. книг. О. М. Грен був одним з ініціаторів створення Товариства вивчення Комі краю, яке в 1929 р. мало наукові зв'язки з 64 подібними організаціями Радянського Союзу та закордонними державами. У Комі краї О. М. Грен намагався утвердити міжнародну мову, підтримував ідею латинізації алфавіту. В 1925 р. переїздить до Пермі, де в червні 1926 р. одержує посаду професора на кафедрі мови та культури Комі місцевого університету.

Висновки

Проведене дослідження дає підстави зробити висновок про важливість науково-педагогічної спадщини О. М. Грена періоду 1888 - 1921 рр. для вітчизняної педагогічної науки. Фактичний матеріал може бути використаним педагогами-науковцями, яких цікавить історико-педагогічна наука кінця ХІХ - початку ХХ століття, для укладання довідково-бібліографічних видань, для розробки лекційних та практичних курсів «Історія педагогіки», «Загальна педагогіка».

Література

1. Армения : историко-литературный сборник по географии, истории и литературе армянского народа (составил и перевел А. Грен) - К. : Тип. Петра Барского, 1899. - 47 с.

2. Грен А. Н. История Древнего Востока. Лекции, читанные в осеннем семестре 1892/93 учебного года / А. Н. Грен. - Х. : Литография Деденковой, 1893. - 327 с.

3. Грен А. Н. Краткий очерк истории Кавказского перешейка с древнейших времен / А. Н. Грен // Университетские известия (К.). - 1895. - №7. - С. 1 - 69.

4. Грен А. Н. Краткий очерк истории Кавказского перешейка с древнейших времен / А. Н. Грен // Университетские известия (К.). - 1895. - №8. - С.71 - 124.

5. Грен А. Н. Письмо Миколаю Яковлевичу Марру // Відділ рукописів Російської національної бібліотеки (СПб)., ф. 585, спр. 6916. - 1 арк.

6. Грен А. Н. Расы древнего мира и их историческая характеристика. Вступительная лекция / А. Н. Грен // Университетские известия (К.). - 1893. - №10. - С. 1 - 13.

7. Данилов А. В. Исследователь Алексей Николаевич Грен и его археологические разведки и раскопки на Кавказских Минеральных Водах в 1902 г. / В. Данилов, В. А. Фоменко // Археология и этнология Северного Кавказа (Нальчик). - 2015. - №4. С. 46 - 56.

8. Записка о состоянии и деятельности Императорского университета Св. Владимира в 1894 году // Университетские известия (К.). - 1895. - №5. - С. 1 - 36.

9. Историко-педагогический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805 - 1905) / под ред. М. Г. Халанского, Д. И. Багалея; предисл. Т. Г. Павловой. - Х. : Сага, 2007. - 390 с.

10. Историческая хроника // Историческое образование (СПб). - 1892. - Т. 4. - С. 294 - 368.

11. Краткий отчет о состоянии и деятельности Императорского университета Св. Владимира в 1897 году, составленный деканом историкофилологического факультета профессором Т. Д. Флоринским // Университетские известия (К.). - 1898. - №2. - С. 23 - 86.

12. Краткий отчет о состоянии и деятельности Императорского университета Св. Владимира в 1900 году // Университетские известия (К.). - 1901. - №12. - С. 1 - 40.

13. Марр М. Я. Письмо Василию Григорьевичу Василевскому // Відділ рукописів Російської національної бібліотеки (СПб)., ф. 585, спр. 6490. - 2 арк.

14. Митрофанов В. В. Волгожане очень помнят Вас : письма Л. И. Андреевского и В. Д. Андреевской-Прозоровской к С. Ф. Платонову / В.Митрофанов // Вестник Череповецкого государственного университета. - 2013. - Т. 2. - С. 15 - 22.

15. Обозрение преподавания в Имперском университете Св. Владимира на 1893/94 учебный год // Университетские известия (К.). - 1893. - №8. - С. 1 - 70.

16. Обозрение преподавания в Имперском университете Св. Владимира на 1895/96 учебный год // Университетские известия (К.). - 1895. - №9. - С. 1 - 72.

17. Обозрение преподавания в Имперском университете Св. Владимира на 1900-1901 учебный год // Университетские известия (К.). - 1900. - №10. - С. 1 - 100.

18. Обозрение преподавания в Имперском университете Св. Владимира на 1903-1904 учебный год // Университетские известия (К.). - 1903. - №10. - С. 1 - 129.

19. Отчет о состоянии и деятельности Императорского Харьковского университета за 1892 год // Записки Императорского Харьковского университета. - 1892. - Кн. 2. - С. 85 - 212.

20. Письмо А. Н. Грена к Тимофею Дмитриевичу // Інститут рукопису НБУ імені В. І. Вернадського, ф. ІІІ, спр. 17792. - 1 - 1 зв.

21. По поводу устранения приват-доцента Грена от чтения лекций в Университете Св. Владимира // ЦДІАК України, ф. 707, оп. 262, спр. 12. - 7 арк.

22. Тарасенко О. О. Школа істориків Університету Св. Володимира : штрихи до творчого портрету Василя Федоровича Домбровського / О. О. Тарасенко // Scientific Journal «ScienceRise». - 2015. - № 7/1(12). - С.37 - 41.

23. Циркулярные письма // ЦДІАУ в Києві, ф. 707, спр. 256, спр. 264. - 348 арк.

24. Щербань Т. О. Сходознавство в Київському університеті Св. Володимира : 1834 - 1918 / Т. О. Щербань // Східний світ (К.). - 2006. - №3. - С. 96 - 109.

Размещено на Allbest.ru