Порівняльний аналіз букварів XVII-XVIII ст., виданих для руського населення історичної Мукачівської єпархії
Розгляд питання розвитку освіти на Закарпатті. Аналіз букварів, виданих для потреб руського населення у 1699 р. у Трнаві, 1746 р. у Коложварі та 1799 р. у Будині. Структура видань та особливості відображення культурної ситуації вміщеної у букварях.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.03.2018 |
| Размер файла | 183,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Стаття
на тему: Порівняльний аналіз букварів XVII-XVIII ст., виданих для руського населення історичної Мукачівської єпархії
Виконала:
Віра Федоранич
У статті розглядається питання розвитку освіти на Закарпатті, зокрема, зроблено спробу порівняльного аналізу букварів, виданих упродовж кінця XVII-XVIII ст. для потреб руського населення історичної Мукачівської єпархії. На підставі проведеного дослідження з'ясовано структуру кожного із видань та окреслено особливості відображення культурної ситуації через додаткову інформацію, вміщену у букварях.
Ключові слова: буквар, руське населення, історична Мукачівська єпархія, народна школа.
В статье рассматривается вопрос развития образования на Закарпатье, в частности, сделана попытка сравнительного анализа букварей, изданных в течение конца XVII-XVIII вв. для нужд русского населения исторической Мукачевской епархии. На основании проведенного исследования установлена структура каждого из изданий и обозначены особенности отражения культурной ситуации через дополнительную информацию, помещенную в букварях.
Ключевые слова: букварь, русское население, историческая Мукачевская епархия, народная школа.
The article discusses the development of education in the Carpathian region, including attempts to analyze primers comparative issued during late XVII-XVIII centuries. for the needs of the Russian population historical Mukachevo diocese. Based on the research revealed the structure of each of the editions and features outlined reflect cultural situation through additional information contained in the primer.
Keywords: ABC-book, Russian population, historical Mukachevo diocese, public school.
Постановка проблеми
В історії Закарпаття XVII-XVIII століття були періодом складних економічних і політичних змін. Помітну роль у розвитку шкільництва на території Угорського королівства, до якого у цьому часі належало Закарпаття, відіграли ідеї Реформації. Зростання ролі освіти, яка була стимульованою новими релігійними рухами, зробило досить гострим питання власної школи у середовищі руського (українського) населення. Якщо історія зверталася до цього питання досить часто, то, на нашу думку, мовознавству ще необхідно уважно опрацювати питання писемної мови, яка завдяки школам помітно вплив на мову розмовну у цьому часі. Тому у цій статалаті робимо першу спробу розглянути структуру букварів на тлі історико-культурних процесів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Цей період є надзвичайно важливим для зрозуміння процесів формування національної свідомості народів колишнього Угорського королівства. Про це свідчить значна увага саме до цього періоду угорського та словацького мовознавства, які ретельно вивчають писемну мову цього часу. Розпочинаючи огляд букварів, опираємося у першу чергу на дослідження Василя Німчука [13]. Адже завдяки йому досить добре опрацьована загальноукраїнська спадщина, зокрема, ґрунтовно досліджував і видав низку пам'яток української мови «Лексис...» і «Грамматіку словенску» Лаврентія Зизанія, «Лексикон словенороський» Памви Беринди, «Синоніму славенороскую», «Лексикон латинський» Єпіфанія Славинецького та «Лексикон словено-латинський» Єпіфанія Славинецького й Арсенія Корецького-Сатановського, «Граматику слов'янську.» Мелетія Смотрицького. Опрацювання численних українських писемних пам'яток проведено П. Бевзенком [1]. Ретельно опрацював велику кількість документів І. Удварі, зокрема для нашого дослідження актуальними стали репринтні видання букварів 1746 та 1799 рр. [16; 17]. Однак, на наш погляд, незважаючи на зацікавлення українських мовознавців і літературознавців питання особливостей розвитку писемної мови на Закарпатті надалі залишається актуальним.
Мета зумовлена самою проблемою недостатнього вивчення писемної мови у виданнях для шкіл краю та її впливу на розвиток розмовної мови. Отже, виходячи з історії розвитку освіти краю, метою нашого дослідження стало детальне вивчення букварів, виданих для потреб руського населення у 1699 р. у Трнаві, 1746 р. у Коложварі та 1799 р. у Будині. На основі порівняльного аналізу прагнемо з'ясувати особливості структури видань, функціонування офіційної мови, а також інші додаткові відомості, вміщені у названі букварі.
Виклад основного матеріалу дослідження
Зростання ролі освіти у середовищі як протестантських церков, так і в католицькій церкві, зумовило актуалізацію цього питання також у середовищі руської церкви (церкви грецького обряду). Проте свідчення його реалізації спостерігаємо тільки з XVII ст. завдяки відкриттям народних шкіл. Такі відомості пов'язані, наприклад, з постаттю єпископа
Петра Партенія (1651-1665), який у 1655 р. за посередництва Естергомського єпископа домігся у землевласника Юрія Другета права купівлі землі для будівництва руської школи в Ужгороді [15:215]. Руська громада Мукачева у 1671 р. також відкрила школу з руською мовою навчання, яка утримувалася коштом мешканців міста, що дає нам підстави говорити про інтерес самої громади до навчання дітей, а не тільки проводу церкви [14:251]. Про активну роботу у галузі розвитку освіти для руського населення свідчать розпорядження владики Йосифа Декамеліса (1690-1706) про утримання учителів у школах Березької жупи. Зокрема, зупинимося тільки на відомостях із найбідніших верховинських парохій. Виходячи з поданої інформації, владика вказує на існування у с. Гукливий Воловецького р-ну двох дерев'яних церков св. Михайла та св. Миколая, які мають свої філії у Веретичові та Таламаші із належностями та і однією незайнятою ділянкою, яку призначалося розділити по половині учителям (тобто, допускаємо, що учителів мало бути також двоє); у цьому ж часі у с. Канора Воловецького р-ну філією є Воловець із належностями, незайнята парафіяльна ділянка теж призначається вчителю; с. Розтока Кремніцька теж має парафіяльну ділянку з належностями, що може вистачити учителю; Климова Розтока із філією у Кичірному теж має свої належності, де також призначалася ділянка для вчителя [11:122]. Отже, можемо помітити розмах роботи владики над створенням і забезпеченням освітнього процесу на теренах Мукачівської єпархії.
Активний процес запровадження шкільництва у руській церкві, який помітний наприкінці XVII ст., обумовив також потребу у букварях, зокрема, перший нам відомий «Букваръ языка славенська», виданий у 1699 р. у Трнаві (Словаччина) за сприяння єпископа Йосипа Декамеліса для навчання руського населення на території історичної Мукачівської єпархії. Однак політична та економічна ситуація кінця XVII першої половини XVIII ст. не була сприятлива для розвитку освіти на Закарпатті. Цей час пов'язаний з повстаннями особливо значні під проводом Імре Текелі (1678-1681), а згодом під проводом Ференца ІІ Ракоці (1703-1711). Тому своєрідним початком відчутних змін у стані освіти можемо вважати середину XVIII ст. Саме у 1744 р. єпископом Михайлом-Мануїлом Ольшавським (17421767) було відкрито двокласну школу в Мукачеві. Саме ця школа мала забезпечити церкву, а відтак і освітні заклади, які у цьому часі поступово відкривалися, освіченими кадрами.
Велика увага до розвитку освіти з боку владики сприяла також виданню у Коложварській типографії 1746 р. ще одного букваря «Elementa puerilis institutionis in lingva Latina Начало письменъ дЪтем къ наставленїю на латинскомъ языкЪ». Про розуміння владикою значення освіти для розвитку церкви і суспільства свідчить, наприклад, «Звернення єпископа до австрійського уряду про організацію єпархіальних шкіл». Таких документів, пов'язаних з школами з доби Михайла-Мануїла Ольшавського, маємо значно більше, зокрема «Інформація про відкриття нових і стан старих єпархіальних шкіл» [2]. Очевидно, що школи потребували навчальних посібників, бо, наприклад, у мукачівській школі навчання велося тільки завдяки системному веденню конспектів. Про гостроту питання підручників свідчать: прохання М. Ольшавського до імператриці про дозвіл відкриття в єпархії друкарні, «Декрет австрійської імператриці Марії-Терезії про дозвіл відкриття типографії та нових шкіл на території помість графа Шенборна» [3], «Інформація про відкриття нових і стан старих єпархіальних шкіл» [4].
На жаль, до кола нашого дослідження не потрапив (через його відсутність у нашому розпорядженні) буквар, виданий 1770 р. за сприяння єпископа Іоанна Брадача (1768-1772), який, як твердить І. Удварі, був складений за зразком київських видань і знищений після вказівки єпископа Божишковича із Кріжеваца [17:67] .
Таким чином, бачимо, хоч і з певним запізненням, освітні процеси у церкві грецького обряду співзвучні тим, які відбувалися у католицькій і протестантських церквах. З кінця XVIH ст., після освітньої реформи в імперії Габсбургів, на території Закарпаття спостерігаємо синхронні з усією державою уніфікаційні процеси в освіті. Саме ця реформа визначила напрямки розвитку як нових типів шкіл, так і вдосконалення старих, які пристосовували до тогочасних умов. Основні принципи нової шкільної системи Австрійської імперії викладено в «Ratio ed^ac^^» (1777 р.) та законах середини 1780-х рр. про введення обов'язкового навчання дітей рідною мовою з 6 до 12 років і визнання рівноправності усіх конфесій. Відповідно до цих вимог і функціонували народні школи на території історичної Мукачівської єпархії. Імовірно, що саме для їх потреб наприкінці XVIII ст. (1799 р.) у Будині виходить ще одне видання «Букваръ языка рускаго съ прочшмъ руководшмъ начинающихъ оучитися». Владика Андрій Бачинський, розуміючи роль освіти для становлення національної самосвідомості, приділяє надзвичайну увагу цьому питанню: відкриваються нові парафіяльні школи, звертається увага на забезпечення книгами на руській мові, що засвідчено у цілій низці документів ДАЗО [6-9].
Отже, перейдемо до аналізу самих букварів.
«Букваръ языка славенська» (мал. 1, 2), виданий для потреб руського населення єпископом Йосифом Декамелісом у 1699 р. у Трнаві (там же видано «Катехизм» 1698 р.), відомий як один із перших закарпатських стародруків. І. Удварі стверджує, що автор і редактор букваря невідомий [16:63]. Умовно буквар можемо поділити на дві частини:
1) власне навчання читання та письма:
- букви (великі, малі, скоропис);
- склади двобуквені, відкриті (всі можливі сполучення приголосних з голосними а, е, и, о, и, ы, ъ, р в алфавітному порядку, але відсутні сполучення приголосних з «і»: ба, бе, би, бо, би, бы, бъ, бр, б і т. д.);
- склади трибуквені, відкриті (приголосний + л + голосні а, е, и, о, и, ы, ъ, р в алфавітному порядку бла, вла, гла; приголосний + д + голосні а, е, и, о, и,ы, ъ, р в алфавітному порядку: бра, вра, гра, рра, так само без сполучення із голосним «і»);
- трибуквені слова (тма, мна, зло, где);
- слова із використанням титла (в алфавітному порядку);
- надрядкові та підрядкові знаки (наголос, титла, розділові знаки і под.);
- числа (система запису чисел на основі абетки);
2) основи катехизму: молитва для дітей, які починають учитися; щоденні молитви; тропарі, псалми; гімни; символ віри (за Першим Нікейським і Другим Константинопольським Вселенськими Соборами), символ Преосвященного Атанасія патріарха Александрійського; Декалогос або Закон Божий; молитви грецькою мовою (транслітерація кирилицею).
Особливий інтерес викликає ця транслітерація грецьких молитов, що ставить питання про можливість підкреслення значення для греко-руської церкви саме грецької вченості. Можемо припустити, що разом із владикою на Чернечій горі у Мукачеві працювали й інші освічені греки. Робити таке припущення дає право інформація з розпоряджень владики Йосипа Декамеліса від 13 вересня 1692 р., де останній повідомляє, що передав своєму землякові (тобто греку) о. Ісайї Дебреценську парохію із підпорядкуванням священиків довкола Варадина і Бігара [10:46].
Разом з тим, викликає велике зацікавлення символ Атанасія Александрійського QV ст.), який вважався автентичним, а цінність для Й. Декамеліса мав тим, що у ньому виведено філіокве, яке засвідчувало первісність Символу віри католицької церкви.
Мал. 1. «Букваръ языка славенська», 1699 р., Трнава
Мал. 2. Остання сторінка «Букваръ языка славенська»,1699 р., Трнава
Буквар 1746 р., виданий у Будині Михайлом-Мануїлом Ольшавським (мал. 3) «Elementa puerilis institutionis in lingva Latina Начало письменъ дЪтем къ наставленїю на латинскомъ языкЬ», містить паралельне використання превалюючої офіційної латинської та руської мови. І. Удварі наголошує, що єпископ намагався створити кириличну друкарню, але ці старання не мали успіху. Значна увага до латинської мови, яку використано у букварі, зумовлена тим, що вона була офіційною мовою Угорського королівства, мовою інтелігенції, з'являються латиномовні полемічні, наукові та літературні видання [16:6]. Як і наведений вище, буквар 1746 р. можемо поділити також на такі частини:
1) навчання читанню і письму:
- літери латинські (великі, малі); поділ звуків на голосні та приголосні, окремо наголошується на грецькому «у»;
- двобуквені відкриті склади (за порядком латинського алфавіту, звертає на себе увагу використання «ї» при передачі складів bi = бї, ci = цї, di = дї і т. д.); двобуквені неприкриті склади (за порядком латинського алфавіту, аналогічно ib = їб, ic = їк, id = їд і т. д.); латинські g, h передані одним г: ga = га = ha;
- трибуквені відкриті склади (за порядком латинського алфавіту, аналогічно двобуквеним, структура складу: приголосний + l +голосний: bla = бла, ble = блп>, bli = блї, blo = бло, blu = блю , приголосний + г + голосний: bra =бра, bre = бре, bri =брї, bro = бро, bru = бри);
- трибуквені неприкриті склади (за порядком латинського алфавіту, аналогічно двобуквеним anc = анк, enc = енк, inc = їнк, onc = онк, unc = Uhk);
- молитви (наявне чітке дотримання підрядкового паралельного запису слів латинською і церковнослов'янською мовами, латинська мова домінуюча);
2) основи катехизму, які не виділені окремо, а слідують зразу за молитвами;
3) числа (збережено записи паралельних форм латинською та церковнослов'янською мовами прописом (у кириличному варіанті проставлені наголоси), подано арабські та римські цифри: 1-30, назви десятків, сотень, тисяча, мільйон);
4) Символ Преосвященного Атанасія патріарха Александрійського.
Тут бачимо збереження символу Атанасія патріарха Александрійського, що було започатковано у букварі Йосифа Декамеліса.
Мал. 3. «Elementa puerilis institutions in lingva Latina - Начало письменъ дттем къ наставлению на латинскомъ языкт», 1746, Коложвар
Размещено на http://www.allbest.ru/
Мал. 4. «Букваръ языка рускагосъ прочшмъ руководкмъ начинающихъ оучитися», 1799, Будин
У 1799 р. в Будині видано «Букваръ языка рускаго съ прочшмъ руководшмъ начинающихъ оучитися». Про значення цієї абетки свідчить кількаразове перевидання, зокрема перевидання 1797, 1799, 1815, 1846 рр.; автора, як і в попередніх букварях, не названо, але І. Удварі вказує на Івана Кутку [17:67]. Буквар 1799 р. можемо поділити на такі частини:
1) основи читання і письма: букви (друковані, рукописні, гражданка);
- двобуквені (ба, бе, би, бо, би, бъ, бю, бї, бы) та трибуквені (приголосний + л + голосний, приголосний + р + голосний: бла, вла, гра, нра, рра) відкриті склади (відсутнє використання і);
- односкладові слова (із 3-5 букв: азъ, адъ, бой, чій);
- двоскладові слова (із 4-7 букв: огнь, есть, млинъ, хлп>бъ);
- багатоскладові слова (із 7-14 букв: жестокъ, землд);
- прості речення (слова поділені на склади: Бой-сл Бо-га. тво-ри бла-го. не сты-ди-сл ни-ко-го); слова із використанням титла (за алфавітом, наведено варіанти слова під титлою і повне написання);
- молитви;
2) наука християнська (катехизм);
3) наука світська (правила поведінки у товаристві, за столом, у публічних місцях);
4) назви надрядкових і рядкових знаків (наголос, титла, розділові знаки і под.);
5) числа (система запису чисел на основі абетки (греческ:), арабські (аравійск:), римські (латінское:), прописом 1-20, назви десятків, сотень, тисяч, подано таблицю множення: 2 кратъ 2 есть 4).
У зазначеному букварі зауважуємо помітне зростання частини практичних знань, зокрема лічби. Разом з тим, велику увагу поряд з навчанням грамоти приділено поведінковій культурі у суспільстві, що органічно випливає зі зростання світської частини у шкільній практиці.
Висновки і перспективи
Розглянувши наведені вище букварі, доходимо висновків, що усі названі букварі є чітко структурованими, містять матеріал для навчання письму та читанню, а також лічби; обов'язковим структурним компонентом є основи катехизму, матеріал розташовано у порядку ускладнення.
Зважаючи на наявний матеріал, можемо зауважити, що особливістю Букваря 1699 р. є використання транслітерації для молитов грецькою мовою. Найвірогідніше, це можемо пов'язувати з діяльністю самого владики, який був надзвичайно зацікавлений у розвитку руського шкільництва, а будучи греком, досить активно підтримував церкву греко-руського обряду. Про це свідчать навіть звинувачення з боку окремих латинських ієрархів.
Буквар 1746 р. засвідчує зросле значення латинської мови для освіти населення та духовенства. На це вказує паралельне використання латинської та церковнослов'янської мови (домінантною є латина). Він містить досить велику кількість числівників, а також наведено арабські та римські цифри.
Це видання є цікавим з огляду на освітні процеси, започатковані владикою Михайлом-Мануїлом Ольшавським, який був випускником єзуїтського колегіуму. освіта буквар руське населення
Очевидно, латинська мова у цих закладах відігравала основну роль, адже у цій частині на території Угорського королівства вона була мовою діловодства, науки та літератури.
Буквар 1799 р., окрім названого в інших букварях, містить ще таблицю множення, а також правила поведінки та етикету. Останні, на відміну від решти тексту, написані гражданкою.
Буквар з кінця XVIII ст. помітно відрізняється від попередніх зрослим значенням розуміння ролі етикету та поведінкових норм у суспільстві. Таким чином, у букварях виразно відображаються суспільні процеси, які у цьому часі все більше орієнтувалися на досягнення світської освіти. Адже зростання кількості освічених людей ставало тим елементом, який зумовлював і розвиток культури.
Очевидно, що початкове опрацювання матеріалу не претендує на вичерпність висновків, а тільки передбачає подальший детальний аналіз поданого матеріалу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бевзенко П. Історична морфологія української мови: нариси із словозміни та словотвору. Ужгород, 1960.
2. ДАЗО. Ф. 151. Оп. 1. Спр. 1636. Звернення Мукачівського єпископа Ольшавського до австрійської імператриці про організацію єпархіальних шкіл. 1760. 3 арк.
3. ДАЗО. Ф. 151. Оп.1. Спр. 1867. Декрет австрійської імператриці Марії-Терезії про дозвіл відкриття типографії та нових шкіл на території помість графа Шенборна. 1763. 1 арк.
4. ДАЗО. Ф. 151. Оп. 1. Спр. 2094. Інформація про відкриття нових і стан старих єпархіальних шкіл (7.03. 1768 25.11.1768). 19 арк.
5. ДАЗО. Ф. 151. Оп. 1. Спр. 2679. Лист жупана Карольі Антонія про велику турботу єпископа Бачинського про Унгварську гімназію (26.06.1778). 2 арк.
6. ДАЗО. Ф. 151. Оп. 1. Спр. 2684. Справа про дозвіл друкування книг і «Катехизиса» для греко-католиків на руській і румунській мовах (26.06.1778 23.10. 1778). 6 арк.
7. ДАЗО. Ф. 151. Оп. 1. Спр. 2685. Повідомлення Пожоньської королівської ради про пересилку 600 екземплярів «Ізборника» (2.07.1778). 2 арк.
8. ДАЗО. Ф. 151. Оп. 5. Спр. 1397. Програма з руської мови, складена директором унгварської учительської семінарії (6.04.1796). 3 арк.
9. ДАЗО. Ф. 151. Оп. 1. Спр. 2779. Лист Пожоньської королівської ради про видання катехизису на слов'янській, угорській і німецькій мовах (11.03.1779). 2 арк.
10. Лучкай М. Історія карпатських русинів у 6 т.: Т. ІІІ.
- Ужгород: Закарпаття, 2002. С. 46.
11. Лучкай М. Історія карпатських русинів у 6 т.: Т. ІІІ.
- Ужгород: Закарпаття.2002. С. 122.
12. Мольнар М. Словаки і українці. Причинки до словацько-українських літературних взаємин з додатком документів. Братислава: Словацьке пед. вид-во в Братиславі,1965. С. 118-158.
13. Німчук В. Лексикон словенороський Памви Беринди. К.,1961. 271 с.
14. Павленко Г. В. Історія Мукачева. Ужгород: Патент, 1998. С. 251.
15. Пап С. Історія Закарпаття. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2002. Т.3. 215с.
16. Удварі І. Букварь языка рускаго / І. Удварі. Репринт. видан. 1746 р. Ньїредьгаза, 1998.
17. Удварі І. Букварь языка рускаго / І. Удварі. Репринт. видан. 1799 р. Ньїредьгаза, 1998.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дохристиянські вірування та звичаї населення Київської Русі. Міфологія та пантеон богів. Святилища та обряди слов'ян. Розвиток економічної, культурної і політичної сфери життєдіяльності руського суспільства. Характеристика повсякденного життя населення.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 03.03.2015Розгляд життєвого шляху, представлення основних публікацій та характеристика результатів наукових досліджень О.О. Русова. Визначення історичної ролі вченого у розвитку теоретичних та методологічних засад статистики. Питання проведення переписів населення.
статья [24,8 K], добавлен 31.08.2017Спроба аналізу основних аспектів побуту міського населення Наддніпрянщини в 1950-80-ті рр. ХХ ст. Умови їх життя, особливості задоволення потреб в харчуванні, житлі, одязі тощо. Порівняння побутових умов жителів тогочасного мегаполіса та маленького міста.
реферат [28,8 K], добавлен 12.06.2010Характеристика Закону "Про зайнятість" 1946 року в США, аналіз головних положень. Розгляд способів підтримки загального добробуту американського населення. Знайомство з найсучаснішими працями американських істориків. Розгляд монографії Е. Васем.
статья [21,4 K], добавлен 11.09.2017Аналіз розвитку української інтелігенції - соціального прошарку населення професійно занятого розумовою працею, розвитком та поширенням культури та освіти у суспільстві. Соціально-економічні та соціокультурні фактори, які сприяли становленню інтелігенції.
реферат [31,8 K], добавлен 26.09.2010Аналіз літописів Лаврентіївського та Іпатіївського списків. Характеристика тюркських народів руського порубіжжя. Основи чорноклобуцького союзу. Локалізація проживання чорних клобуків. Протистояння печенігів і Русі, подолання агресії кочівників Я. Мудрим.
статья [28,9 K], добавлен 11.08.2017Аналіз питання про сухопутні та морські походи козаків Українського гетьманату у Північне Причорномор’я та Крим у 1684-1699 рр., роль в організації та здійснені цих походів гетьмана І. Мазепи. Роль козаків в російсько-турецькій війні 1686-1700 рр.
статья [39,9 K], добавлен 07.08.2017Дослідження епохи Петра I. Особливості петровських реформ, війна як їх основна рушійна сила. Реформа в області освіти: відкриття шкіл різного типу, перші підручники. Розвиток науки: заснування Академії наук. Використання церкви для потреб держави.
реферат [40,2 K], добавлен 23.09.2009Наукова реконструкція, осмислення й комплексний аналіз процесу становлення й особливостей розвитку архівної науки в Україні. Розгляд і вивчення різних технологій збереження документів. Характеристика основних методів зберігання документів і їх опис.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 03.05.2019Характеристика змін в політичному та економічному стані держав Прибалтики після здобуття ними незалежності від СРСР. Життєвий рівень населення Білорусі. Аналіз реформ проведених в країнах Центральної Азії, сучасного стану та перспектив їх розвитку.
презентация [1,5 M], добавлен 11.11.2015Організація, техніка, технологія та обсяги виварки солі, управління промислами. Ринки збуту та прибутки від реалізації солі. Становище і робочі кадри солеварень. Участь солеварів і місцевого населення у козацьких повстаннях XVII-початку XVIIІ ст.
научная работа [178,0 K], добавлен 20.09.2010Аналіз історичної діяльності Йоахіма Лелевеля. Умови формування його поглядів, сильна, неповторна індивідуальність цієї людини. Роль Йоахіма як вченого-історика, революціонера, філософа. Вплив його діяльності на культуру, науку та свідомість населення.
реферат [28,9 K], добавлен 08.12.2014Особливості формування системи світоглядних уявлень мешканців території України в період епохи палеоліту, мезоліту та неоліту. Еволюція духовного світу населення України епохи бронзи. Міфологія та основні риси дохристиянського світогляду українців.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 14.11.2010Формування національної національної буржуазії у XVIII ст. Зміни внутрішньополітичної ситуації в Україні. Поширення мануфактурного виробництва. Формування ринку робочої сили. Становище селянства, поширення панщини. Зміни в національному складі населення.
реферат [33,5 K], добавлен 21.11.2011Аналіз комплексу озброєння хліборобського населення території України, який представлений в матеріалах Трипільської культури. Типи укріплень міста й фортифікація споруд. Археологічні знахідки тогочасної зброї, історичний екскурс у військову справу.
реферат [20,3 K], добавлен 16.05.2012Особливості державного розвитку Англії після норманського завоювання. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р., її значення в історії феодальної держави. Аналіз змісту документу. Правове становище груп населення Англії з Великої хартії вільностей.
реферат [15,8 K], добавлен 28.04.2011Сільське господарство як стрижень економіки України у XVII ст. Розвиток промисловості, ремесел, міст. Еволюція соціальної та національної структури населення. Перетворення в сфері релігії, статус православного духовенства. Особливості соціальних відносин.
реферат [30,1 K], добавлен 17.03.2010Розвиток українського народу після входження до складу Речі Посполитої. Чисельність та етнічний склад населення. Традиційна їжа та одяг українців. Мовна ситуація на українських землях. Вплив гуманістичних ідей на кристалізацію національної свідомості.
реферат [19,3 K], добавлен 16.03.2010Вивчення причин, наслідків та головних етапів визвольних війн у Боснії та Герцеговині, визначення основних факторів цих процесів з урахуванням внутрішньополітичних змін і зовнішньополітичної ситуації. Аналіз ролі Росії у вирішенні Боснійського питання.
реферат [44,5 K], добавлен 28.10.2010Виявлення, джерельний аналіз та запровадження до наукового обігу архівної інформації, що міститься в масиві документів установ НАН України задля з’ясування основних тенденцій і напрямів розвитку української академічної історичної науки у 1944–1956 рр.
автореферат [46,3 K], добавлен 11.04.2009
