Фотографії Рудольфа Гульки (1887-1961) з тематикою Підкарпатської Русі у празькій Слов’янській бібліотеці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Фотографії Рудольфа Гульки (1887-1961) з тематикою Підкарпатської Русі у празькій Слов'янській бібліотеці

Виконала:

Бабка Л.

У дослідженні розглядається детальна біографія чеського чиновника, перекладача української літератури і фотографа-аматора Рудольфа Гульки (1887-1961), а також наводиться систематизоване опис колекції його фотографій, яка знаходиться у празькій Слов'янській бібліотеці (відділенні Національної бібліотеки Чеської Республіки). Колекція - це майже 4400 світлин, знятих впродовж 1920 - початку 1930-х рр. на території Підкарпатської Русі, Словаччини, Моравії, Чехії та декількох інших країн.

Ключові слова: Рудольф Гулька, Підкарпатська Русь, історична фотографія, документальна фотографія, чесько-українські культурні відносини.

В исследовании рассматривается подробная биография чешского чиновника, переводчика украинской литературы и фотографа-любителя Рудольфа Гульки (1887-1961), а также приводится систематизированное описание коллекции его фотографий, которые находятся в пражской Славянской библиотеке (отделении Национальной библиотеки Чешской Республики). Коллекция - это почти 4400 фотографий, снятых в течение 1920 - начале 1930-х гг. на территории Подкарпатской Руси, Словакии, Моравии, Чехии и нескольких других стран.

Ключевые слова: Рудольф Гулька, Подкарпатская Русь, историческая фотография, документальная фотография, чешско-украинские культурные отношения.

The text provides a detailed biography of the Czech official, translator of Ukrainian literature and amateur photographer Rudolf Hfilka (18871961) along with a structured description of his collection of photographs, which is in the holdings of the Slavonic Library in Prague (a division of the National Library of the Czech Republic). This collection, containing almost 4,400 photographs made in the 1920s and in the early 1930s in Subcarpathian Rus', Slovakia, Moravia, Bohemia and in several other areas, is an exceptional material for the study of history, ethnography and culture of all of the above-mentioned regions.

Keywords: Rudolf Hfilka, Subcarpathian Rus' historical photographs, documentary photographs, Czech-Ukrainian cultural relations

Рудольф Гулька у 1920-х рр. ХХ ст. з книгою Ольги Кобилянської«Земля», яку пізніше перекладе чеською мовою

Постановка проблеми

У багатих фондах празької Слов'янської бібліотеки, публічної бібліотеки, що спеціалізується на темі славістики¹, знаходиться декілька колекцій, пов'язаних з регіоном Підкарпатської Русі.² Крім книжкових і журнальних колекцій, йдеться передусім про збірку візуальних матеріалів авторства чеського чиновника, перекладача української літератури і фотографа-аматора Рудольфа Гульки (1887-1961). Після його смерті Слов'янська бібліотека отримала колекцію майже 4400 фотографій і 128 фотоплівок, знятих протягом двадцятих і на початку тридцятих років ХХ століття, які відтворюють життя декількох областей Карпатського регіону та інших частин Європи і Північної Африки. Переважна частина світлин у колекції походить саме з регіону Підкарпатської Русі. Вся Бібліотека була заснована у 1924 році під назвою «Російська бібліотека міністерства закордонних справ Чехословацької Республіки». Її виникнення пов'язано з т. зв. російською акцією - урядовою підтримкою російських, українських та білоруських емігрантів. Наприкінці 20-х років у бібліотеці відкривається відділення інших слов'янських народів. У 1958 р. Слов'янська бібліотека стала частиною Національної бібліотеки Чеської Республіки. Її фонд нараховує на сьогодні понад 800 000 одиниць книг і періодичних видань, що робить з неї одну з найбільших бібліотек, що спеціалізується на тематиці славістики. Докладніше за посиланням: http://www.nkp. cz/slk Підкарпатська Русь - чеська історична назва сьогоднішньої Закарпатської області, яка використовувалась, зокрема у часи, коли Закарпаття було частиною Чехосло- ваччини колекція була впродовж останніх років каталогізована і зараз є доступна для дослідників. Окрім того, регіон Підкарпатської Русі був представлений в ілюстрованій чесько-англійській публікації «Zmize- ly svet Podkarpatske Rusi ve fotografiich Rudolfa Hul- ky» [Зниклий світ Підкарпатської Русі у фотографіях Рудольфа Гульки]. Частиною книги є також детальне дослідження життя і творчості Гульки [10] Рукописом цієї книги користувалась Магда Мушин- ка під час підготовки реферату для Міжнародної науко-во-практичної конференції «Ерделівські читання», що відбулась у 2013 році [4]..

Рудольф Гулька є не дуже відомою особистістю чеської науки і культури. На відміну від чеського середовища, де Гулька був практично забутий, в українському друці вийшло декілька менших текстів, присвячених його відношенню до укра-їнської культури, а також перекладацькій діяльності. Од-нак жодний з текстів не згадує фотографії Гульки [1; 2]. Але при цьому він належить до визначних перекладачів української літератури на чеську мову. Своєю працею він сприяв розвитку чесько-українських культурних відносин.

Виклад основного матеріалу дослідження

Рудольф Гулька народився 15 листопада 1887 р. у південночеському селі Ласеніце, що поблизу м. Їнд- ржіхув Градець. Після закінчення місцевої школи він продовжив навчання у гімназії: спочатку в м. Їндржіхув Градець, потім - у м. Чеське Будєйовіце. У 1909 р. успішно закінчив гімназію ім. Й. В. Їрсіка у м. Чеське Будєйовіце. У 1911 р. Рудольф Гулька переїхав до Праги, де почав працювати у Центрі господарських товариств (Ustredi hospodarskych spole- censtev), який потім було перейменовано на Центральне товариство господарських кооперативів (Ustredni jednota hospodarskych druzstev). В цій установі, що займалась координацією, підтримкою та контролем діяльності господарських кооперативів, Гулька пропрацював все своє професійне життя. На пенсію він вийшов у середині 1940-х рр. Рудольф Гулька помер 18 вересня 1961 р. у Празі. Оскільки подружжя не мало дітей, він не залишив після себе жодного прямого наслідника, що, очевидно, стало однією з причин, чому збірка світлин опинилась у власності Слов'янської бібліотеки.

На терени Підкарпатської Русі Гульку привела його робота в Центральному товаристві господарських кооперативів. У 1921-1922, а потім у 19241925 рр. він обіймав посаду головного контролера Центрального товариства у найсхіднішій частині тодішньої Чехословаччини. Пізніше він ще декілька разів повертався туди як турист.

Окрім своєї професії і фотографування у вільний час, він займався перекладацькою діяльністю, якій залишився вірним до кінця свого життя. Важко точно встановити обсяг його перекладацької діяльності. У фондах Слов'янської бібліотеки зберігся власноручний список книжкових перекладів українських авторів, виданих після 1945 р., який включає 33 найменування. Огляд перекладацької діяльності Рудольфа Гульки. Narodni knihovna CR - Slovanska knihovna, T-A 2376. Загальна кількість є, напевно, набагато більшою, оскільки перші переклади

Гулька почав публікувати ще у 1922 р. Гулька ознайомив чеських читачів з творами таких західноукраїнських авторів, як Гнат Хоткевич, Лесь Марович, Василь Стефаник чи Марко Черемшина. З інших варто згадати, наприклад, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Ольгу Кобилянську та ін. Свої переклади Гулька публікував окремими книгами, а також у періодичних виданнях. До того ж, з середини 1920-х рр. регулярно публікувався у тижневику «Prastky» [Вечорниці], додатку газети «Zemedelske druzstevni' listy» [газета сільськогосподарських кооперативів], яку видавало Центральне товариство господарських кооперативів. В редакції газети він пропрацював низку років. На сторінках зазначених періодичних видань Гулька публікував і свої фотографії. Варто наголосити, що не вдалось знайти достовірну інформацію про те, чи отримав Гулька систематичну освіту в області перекладів або україністики. Українську мову він, очевидно, вивчив самостійно. Якість його перекладів оцінив син українського пись-менника Василя Стефаника Семен Стефаник: «Я знаю на-стільки чеську мову, що повністю можу зрозуміти цю ве-лику роботу, що її вимагав переклад з різних діялектів української мови. [...] Це, що Вам вдалося в перекладі зберегти надзвичайне багатство гуцульського діялекту Черемшини вважаю дуже великим досягненням». (Лист С. Стефаника до Р. Гульки від 25.06.1948 р. Narodni kni- hovna CR - Slovanska knihovna, T-A 77/401.)

Контакти Гульки з українською (зокрема. західноукраїнською та русинською) інтелігенцією можна відтворити на підставі збереженої кореспонденції. У Слов'янській бібліотеці знаходиться більше 380 листів, якими він обмінявся протягом кількох десятиліть із сорок одним дописувачем. Опис кореспонденції Гульки з представниками ук-раїнського культурного життя, що знаходиться у фондах Слов'янської бібліотеки, був опублікований у 1968 р. [11]. Найбільше листів (загалом 142) йому надіслав український графік і художник, випускник Української студії пластичного мистецтва у Празі Василь Касіян. Про приятельські стосунки Касіяна і Гульки свід-чить той факт, що після смерті Гульки Касіян опубліку-вав єдиний відомий некролог Гульці [3]. історична фотографія рудольф гулька

Неможливо точно визначити, коли Гулька почав займатися фотографією, але якість збережених матеріалів з першої половини 1920-х рр. свідчить, що автор вже не був любителем-початківцем. Те, що фотографування було для Гульки буквально пристрастю, свідчить неймовірне багатство збереженої колекції. Можна припустити, що йдеться лише про частину архіву Гульки, оскільки збірка включає, за винятками, роботи з першої половини 1920-х рр. Про фотографії, зроблені у попередні та наступні роки, не збереглось ні однієї згадки, жодного документа. Що стосується географії знімків, з колекції 4400 світлин У цю кількість не включені знімки 128 плівок, які зараз досліджують працівники Слов'янської бібліотеки. - 1451 мають відношення до регіону Підкарпатської Русі. Далі слідує Словаччина (особливо східна) - 1349 знімків. Моравію (передусім т. зв. Моравську Словаччину) ілюструє 627 фотографій, Чехію - 559. У меншій мірі задокументована Хорватія (162 світлини), Північна Африка (133 фотографії), Італія (62) та Німеччина (8). У папці «Різне», де знаходяться репродукції творів мистецтва, архітектури і сімейних фотографій, знаходиться 41 документ.

Збірка включає в себе колоризовані, кольорові і чорно-білі скляні діапозитиви, чорно-білі скляні і плівкові негативи, плівки і надруковані листівки. Звісно, частина світлин не найкращої якості, деякі знімки нечіткі, інші невиразні або з невдалою композицією. Багато інших фотографій з погляду композиції та технічного виконання можна порівняти з роботами професійних фотографів. З мистецької точки зору найцікавішими є, безперечно, вручну розмальовані скляні діапозитиви. Їхня надзвичайно ретельна колоризація є доказом майстерності і ремісничого та мистецького таланту автора і його уваги до деталей.Проте вже відомо, що регіону Підкарпатської Русі стосу- Барви, які використовував Гулька (подібні на сучасні анілінові барви), дотепер зберегли прозорість, чіткість і плавність кольорових відтінків. Гулька також організовував публічні покази своїх фотографій, про що свідчить знімок недатованого плакату, який запрошує на показ «250 світлових картин» з Підкарпатської Русі.ється лише невелика частина кадрів.

На ринку полотна в Ужгороді, 1921 р.Графічні здатності Гулька використовував також виробляючи для Центрального товариства господарських кооперативів мапи. На жаль, жодну карту Гульки досі не вдалось знайти, єдиним доказом про його картографічні роботи є його власна згадка у листі, який у 1911 році надіслав своєму приятелю, чеському художнику і графіку Їржі Галові: «Від управління я окрім тих речей, що знаєш, отримав доручення намалювати ще 4 мапи і знак кооперативу. Роботи вдосталь. Вже готові 16 малих, 3 великі і 2 мапи..» (Лист Рудольфа Гульки Яну Галові від 15.7.1911 р. Приватний архів д-ра Єлени Галової.) Переклад з чеської мови.

Podkarpatska Rus, jeji krasy prirodni, zivot lidu a nejdfl- lezitdjsi otazky s doprovodem 250 svdtelnych obrazfl - pred- nese Rudolf Hfilka. [Підкарпатська Русь, краса її природи, життя людей і найголовніші питання у супроводженні 250 світлових картин - виступить Рудольф Гулька.] Не- датований плакат. Narodni knihovna CR - Slovanska knihovna, T-H-1-866. Опубліковано [10:29].

Протягом останніх років вся колекція фотографій Гульки була відсортована, каталогізована і розміщена у спеціальні архівні упаковки. Головним критерієм при сортуванні став регіон походження даної світлини. Інвентарні списки всіх каталогізованих частин колекції будуть впродовж 2015 р. доступні у базі даних спеціальних колекцій Слов'янської бібліотеки за посиланням: http://sbirkysknkp.cz.

Якщо характеризувати збірку фотографій з Підкарпатської Русі, можна окреслити три тематичні мотиви, які знімав Гулька:

1) природа і архітектура - природні краєвиди, краєвиди з людськими осадами, міста, села, церковна архітектура;

2) людина і її місце у суспільстві - сцени зі щоденного життя, робота, торгівля, мандрування, свята і церемонії, родинне життя, портрети і постаті у народному вбранні;

3) народне мистецтво - хрести, вишивки, писанки.

Про те, що Рудольф Гулька досконало вивчив терени Підкарпатської Русі під час своїх мандрів, свідчить різноманітність місць, які йому вдалось задокументувати - на фотографіях зображені практично всі області тодішньої Підкарпатської Русі. Здається, що набагато більше ніж центральні райони, його цікавили віддалені місця, які зберегли свою самобутність. Імовірно, Рудольф Гулька передчував майбутні незворотні зміни і необхідність задокументувати традиційний уклад та звичаї. Лише деколи він фотографував блага цивілізації на зразок сучасних будівель. Останні зустрічаються на знімках переважно як частина панорам міст. Гулька шукав краєвиди без людей, смерекові і букові ліси, ріки, гірські перевали, високі гори. Найближчою для нього була природа, де колись мешкали люди і намагались її змінити, надати їй, так би мовити, людський відбиток. Декілька фотографій Рудольфа Гульки показують природу, на якій позначилась Перша світова війна (траншеї, військовий цвинтар). Фотографував також найстаріші пам'ятки архітектури - замки та їхні руїни. Часто на фотографіях Гульки зустрічаються народні гуцульські будови, екстер'єри та інтер'єри дерев'яних зрубних церков.¹

Цікавило його і життя людей, передусім у селах. Рудольф Гулька робив портрети селян у їхньому родинному середовищі - діти, які граються на дворі, бабуся, що піклується про онука, мати з дитиною чи прядильниця. Він знімав як окремих людей, так і цілі родини, завдяки чому виникали виняткові портретні світлини. Фотографував людей під час відпочинку і під час щоденних робіт, не забував і про хвилини забав і релігійних свят. Гулька вибирав найрізноманітніші типи людей: з місцевих най-

Дерев'яні карпатські церкви стали темою для серії шістнадцяти листівок, які Гулька зробив у вигляді малюнків і видав власним коштом [6]. Всю серію можна знайти у бібліотеці празького Музею декоративно-прикладного мистецтва. Негативи всіх листівок знаходяться у колекції Слов'янської бібліотеки.

більше вподобав словаків і бойків на заході країни, на сході, у марамороській жупі, - гуцулів, яких знімав у групах і окремо, а також робив портрети. Часто йдеться про постановочні кадри осіб у народному вбранні, у родинному середовищі. Завдяки тому, що фотографії були підписані автором, стали відомі імена низки «моделей», наприклад із с. Ясіня - Олекса Басюк, родина Бондаруків, Василина Чу- фищук, Василь Фукалюк, Анна Карабинюк Федорова, родина Клемпушів, Струтинських, Іван Туращук, Анна Колбаснюк, Юра Струтинський, Міхал Стру- ківський, Марика Манілець Онофрова, Марика Тулуйден Іванова, Микола Васильчук; Іван Вінтоник із с. Ділове; із с. Кваси - Семен Дем'ян; з Рахова - Анна Писарь, Юра Гребірчек та ін. У своїх подорожах фотограф зустрічався також з циганськими родинами, що мешкали у напівзруйнованих оселях на околицях міст або сіл. Циганська (ромська) тематика у творчості Рудоль-фа Гульки, не дуже обширна за кількістю світлин, була повністю представлена у невеликій публікації Александ-ра Мушинки і авторів цього тексту [5]. На декількох знімках зображені представники чисельної на той час на теренах Підкарпатської Русі єврейської общини.

Увага приділялась також життю пастухів на карпатських полонинах - Гулька фотографував отари вівців на схилах і пастухів біля колиб. На півдні знімав роботу водяних млинів, переправу стад худоби через Тису, плотарів, що сплавляли деревину по ріці. У містах ним фотографувались не тільки церкви та монастирі й ужгородська синагога, але і людні площі, ярмарки, крамнички, прості міщани. Не залишились повз увагою ані технічні пам'ятки, як- от промислові підприємства, шахти, залізничні споруди, вузькоколійна лісова залізниця.

На багатьох фотографіях бачимо вироби народної творчості: гуцульські декоративні узори, вишивки, пасхальні крашанки, вироби з кераміки, дерев'яні декоративні тарілки і келихи, хрести, скриньки тощо.

Цигани-ковалі, 1921 р.

гуміл Вавроушек (1875-1939) [12], етнограф Амалія Кожмінова (1876-1951) [8] тощо. Сучасні дослідники знайомі, зокрема, з творчістю Флоріана Заплетала (1884-1969), архів світлин якого знаходиться у професора Мікулаша Мушинки з м. Пряшів [7; 9].

Ясіня-Могелка, церковна процесія, 1921 р.

Незважаючи на це, колекція Гульки виділяється. Вражає кількість розмальованих вручну світлин, такої кількості не було в жодній іншій збірці. Важливим є також те, що Гулька, як і Заплетал, працював у Підкарпатській Русі на самому початку існування спільної чехословацької держави, коли тільки формувались державні органи управління, і їхній вплив на життя простих людей був мінімальним. Завдяки тому, що на своїх світлинах Рудольф Гулька відобразив практично всю територію Підкарпатської Русі, він залишив нащадкам надзвичайно багату колекцію, на підставі якої можна скласти більш-менш повне уявлення про тодішнє життя місцевих жителів і стан країни. Світлини з Підкарпатської Русі і східної Словаччини є для дослідників унікальними етнографічними матеріалами, що відкривають красу краєвидів, показують зміни місцевості внаслідок людської діяльності, різноманіття людських занять та традицій, мальовничість і суворість життя в карпатських містах, селах і хуторах.

І хоча не йдеться про унікальну світову колекцію, її каталогізація і публікація значною мірою позначиться на підвищенні якості досліджень, пов'язаних з тематикою Підкарпатської Русі (та інших областей тодішньої Чехословаччини) у міжвоєнний період. Зрештою, подібних багатих, якісних і доступних інформаційних джерел про Підкарпатську Русь є небагато.

ЛІТЕРАТУРА

1. Веркалець М. Рудольф Гулька і Україна // Дружно вперед. - 1988 - № 4. - C. 15-17.

2. Веркалець М. Рудольф Гулька: «Я син села...» // Всесвіт: журнал іноземної літератури. - 1989. - № 8. - C. 128-129.

3. Касіян В., Семанюк Н. Пам'яті великого друга України // Жовтень. - 1962. - №. 4. - C. 157-158.

4. Мушинка М. Невідома колекція художніх фотографій Рудольфа Гульки із Підкарпатської Русі 1920-1928 років // Науковий вісник Закарпатського інституту. - № 4.

- Ужгород, 2013. - C. 33-42.

5. Hfilka R. Fotografie Romov zo zaciatku 20. storocia. - Presov-Praha, 2015.

6. Hfilka R. Podkarpatska Rus, dfevёnё kosteliky a zvo- nice. - Praha, b.d.

7. Hybl F. - Musinka M. Florian Zapletal: zivot a dflo. - Prerov, 2005.

8. Kozminova A. Podkarpatska Rus: prace a zivot lidu po strance kulturni, hospodafskё a narodopisM. - Praha, [1922].

9. Musinka A. Fotografie Floriana Zapletala zo zbierky Mikulasa Musinku. - Presov, 2012.

10. Oplestilova H., Babka L. Zmizely svёt Podkarpatskё Rusi ve fotografiich Rudolfa Hfilky (1887-1961) = The Lost World of Subcarpathian Rus' in the Photographs of Rudolf Hfilka (1887-1961). - Praha, 2014.

11. Vacek J. Slovanska knihovna // Zilynskyj, O. (red.). Sto padesat let cesko-ukrajinskych literarnich stykfl: 1814-1964.

- Praha, 1968. - S. 383.

12. Vavrousek B. Cirkevni pamatky na Podkarpatskё Ru- si. - Praha, 1929.

Размещено на Allbest.ru