Івчинський скарб 1976 р. срібних європейських монет кінця ХІV – першої третини ХVІ ст. із фондів Вінницького обласного краєзнавчого музею

Після падіння Галицько-Волинської держави, 1349 р. польський король Казимир ГІГ Великий (1333-1370 рр.) захопив Галичину й частину Волині. Більшість волинських земель перейшли під владу Литви. 1370 р. володарем цих земель став Людовік Угорський (1370-1382 рр.), дочка якого, дружина литовського князя Ягайла й королева Польщі Ядвіга, 1387 р. остаточно приєднала Галичину до земель Польщі. Литовський князь Ольгерд відвоював у Золотої Орди в 1362-1363 рр. Київщину, Чернігівщину та Поділля.

Із 1300 р. до 1419 р. на Галичині, Волині, Поділлі, Київщині в грошовому обігу перебувають срібні празькі гроші чеських королів. Вони виготовлялися зі срібла 938-ї проби, важили 3,7 г і мали діаметр близько 29-30 мм. Згодом їхня вага зменшилася до 2,6-2,7 г, а частка срібла - майже на 40%. Карбування празьких грошів після Вацлава II (1278-1305 рр.) продовжували Ян II Люксембург (1310-1346 рр.), Карл І (1346-1378 рр.) і, особливо в значних розмірах, Вацлав IV (1378-1419 рр.). Вони зустрічаються часто в подільських скарбах поряд із західноєвропейськими монетами XIV-XVI ст., переважно в обрізаному вигляді й сильно потертіБакалець О.А. Нові знахідки празьких грошів XIV-XV ст. на території Поділля // Вісник Черкаського національного університету: історичні науки та джерелознавство. - Черкаси, 2014. - Вип. 23. - С. 80-90..

Розмінними монетами празького гроша стали півгроші з гербом Галичини й написом "moneta Russie" (1337-1403 рр.), карбовані Казимиром III, Людовіком Угорським, Владиславом Опольським, Владиславом Ягайлом (вага монет складала 1,12 г, розмір - 18-19 мм, проба срібла - 875), та мідні монети - пули (1351-1388 рр.), які використовувалися як дрібні розмінні монети для міської торгівліДорофієва Н.В., Комаринська З.М. З історії грошей України. - К.-Львів, 2000. - С. 47-48.. Окрім галицького та молдавського півгрошів, у 80-90-х рр. XIV ст. у грошовому обігу Поділля з'являються "подільські пів- грошики" князя Костянтина Коріатовича (1380-1388 рр.)Саввов Р.В. Скарб монет XIV ст. з-під Смотрича // Львівські нумізматичні записки. - Львів, 2013. - Ч. 8. - С. 10-17..

Як свідчить аналіз скарбового матеріалу, виявленого на території Галичини, Волині й Поділля, у кінці ХГУ ст. у грошовому обігу перебували також литовські срібні денарії. На монеті, яку карбував у 1384-1388 рр. литовський князь Вітовт у Луцьку, було зображено спис і литовський герб "Колюмна". Спершу вони важили 0,35 г (срібла - 0,085 г), згодом їхня вага знизилася до 0,3 г (0,07 г)Скоморович І.Г., Реверчук С.К., Малик Я.Й. та ін. Історія грошей і банківництва: Підручник / Під ред. С.К. Реверчука. - К., 2004. - С. 121.. скарб монета срібний

У другій половині ХГУ - середині ХVI ст. частина українських земель, зокрема й Поділля, входила до складу Великого князівства Литовського. Але після укладення Кревської унії 1385 р. між Польським королівством та Великим князівством Литовським на грошовому ринку Поділля срібний празький гріш, подільський півгріш, руський (галицький) грошик витісняються монетами переважно польського та литовського карбування.

Із середини Х^ ст. посилюється польський вплив на соціально-економічний розвиток подільських земель. З грошового ринку витісняються угорські, молдавські, німецькі, чеські, татарські монети. Основними грошовими одиницями стають срібний гріш та півгріш краківського, литовського, гданського, прусського карбування доби польських королів династії Ягеллонів: Владислава ІІ Ягайла (1386-1434 рр.), Владислава ІІІ (1434-1444 рр.), Казимира ГУ Ягеллончика (1446-1492 рр.), Яна Ольбрахта (1492-1501 рр.), Олександра Ягеллончика (1501-1506 рр.), Сигізмунда І Старого (1506-1548 рр.).

На думку українського нумізмата Р. Шуста, польські гроші вперше почали карбувати 1367 р. за правління Казимира ІІІ Великого (1333-1370 рр.), але найбільші їхні емісії з'явилися за часу правління Сигізмунда І Старого (1506-1548 рр.)Шуст Р.М. Гріш // Енциклопедія історії України / Під ред. В.А. Смолія. - К., 2004. - Т. 2: Г-Д. - С. 208..

Польща, ведучи активну боротьбу з Литвою, Московським князівством, Кримським ханством, 1569 р. укладає політичну унію з Великим князівством Литовським. Сигізмунд ІІ Август фактично стає володарем Речі Посполитої, його влада поширюється на Польщу, Литву, Україну, Білорусь, частину Прибалтики, Пруссію.

Яскравим зрізом економічного життя, грошового обігу на Поділлі кінця ХГУ - першої третини ХУ 1 ст. є Івчинський скарб, який зберігається у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею (далі - ВОКМ)Фонди Вінницького обласного краєзнавчого музею, КВ 20237, Н 7802-10249 (Акт передачі № 398 за 1976 р.)..

Скарбовий комплекс був виявлений 1976 р. у с. Івча Літинського району Вінницької області під час земляних робіт на глибині 2,7 м. Він нараховує 2447 срібних грошів та півгрошів Польщі, Пруссії (лен Польщі), Великого князівства Литовського, Священної Римської імперії.

За нашими підрахунками, вага знахідки становить близько 3 кг 966 г. Якщо польський коронний талер Сигізмунда І 1533 р. важив близько 30 г срібла 875 проби та дорівнював 30 грошам (золотий дукат - 42 грошам), то можна підрахувати, що в досліджуваному скарбі міститься грошів та півгрошів на суму 44 талери (210 грошів - 7 талерів, 2237 півгрошів (1118 грошів) - 37 талерів). Того часу це була досить значна сума.

У скарбі домінують срібні гроші (155 екз., 6,33%) та півгроші (1119 екз., 45,72%) польського короля Сигізмунда І Старого - разом 1264 одиниці (51,65%), переважно 10-30-х рр. ХУІ ст. Вага гроша польського карбування коливається між 1,93-2,06 г, діаметр становить 2-2,1 см, гданського карбування - 1,76-2,25 г, діаметр - 2 см, проба срібла - 375. Загальна вага монет цього правителя - 2238 г (56,42%).

У Івчинському скарбі присутні 145 грошів Сигізмунда І Старого 15061539 рр. та 65 грошів Альбрехта ІІ Бранденбурзького 1532-1539 рр. карбування. Загальна вага 210 грошів (середня вага 1 гроша становить 2,05 г) складає близько 430 г.

Згідно з проведеною грошовою реформою 1526-1528 рр. Сигізмундом І (автор реформи - Йост Людовік Децій), передбачалося уніфікувати польську, литовську та прусську монетні системи. Скориставшись своїми привілеями, король позбавив права монетної регалії міста Гданськ, Ельблонг, Торунь і прусського герцога Альбрехта Бранденбурзького.

У досліджуваному скарбі наявні переважно гроші та півгроші Сигізмунда І, які після відкриття 1529 р. у Торуні єдиного коронного монетного двору та закриття краківського були відкарбовані в новій монетарні. Окрім цього, тут протягом 1529-1535 рр. король випускав значну кількість срібних денаріїв, шелягів, трояків, шостаків, талерів (1533 та 1540 рр.) та 1643 золоті дукати, але вони в даному скарбі відсутніШуст Р.М. Нумізматика. Історія грошового обігу та монетної справи в Україні. Навчальний посібник. - К., 2007. - С. 104-105..

У Польщі один гріш складався з 2 півгрошів, 6 третяків, 18 денаріїв, а 30 грошів дорівнювали одному польському злотому чи талерові. У Великому князівстві Литовському один гріш прирівнювався до 10 денаріїв (пенязів). Пізніше, після грошової реформи Стефана Баторія в 1578-1580 рр., було проведено уніфікацію польської та литовської монетних систем за розмірами, пробою срібла та вагоюТам само. - С. 208..

Другу велику групу в скарбі складають 866 (35,39%) півгрошів польського короля Олександра Ягеллончика початку ХУІ ст. Їхня загальна вага становить 1056 г (26,62%). Вага однієї монети коливається від 0,9 до 1,24 г, діаметр - від 17,5 до 19 мм, проба срібла - 375.

Третє місце в скарбі за кількістю монет займають 189 (4,42%) срібних коронних півгрошів короля Яна Ольбрахта (1492-1501 рр.), відкарбованих без датування (фонди ВОКМ, СФ 6337-6525). Їхній діаметр складає 1,7-1,8 см, вага - 0,89-1,2 г, загальна маса - 177,6 г.

На четвертому місці у скарбі знаходяться 65 грошів (2,7%), відкарбованих 1532-1539 рр. за часів правління герцога Пруссії (лен Польщі) Альбрехта Бранденбурзького (1525-1568 рр.). Загальна маса цих тезаврацій складає 130 г. На аверсі гроша в центрі зображений орел - герб Пруссії, по середині якого - корона й літера S, по колу - кругова легенда "ALBREXT* MAR* BRANDVX* PRVSS" ("Альбрехт - маркграф Бранденбурга і Пруссії"). На реверсі зображено портрет Альбрехта з бородою, голову повернуто вправо, навколо - кругова легенда "IVSTVS* EX* FIDE*VIVIT* 1538" (назва монетного двору й дата карбування).

Монети часу правління Казимира IV Ягеллончика представлені в скарбі 55 півгрошами (2,24%) другої половини ХV ст. (фонди ВОКМ, СФ 62826337). Вага однієї монети коливається від 0,97 до 1 г (загальна вага становить 54 г), діаметр - 19-20 мм, проба срібла - 375. На аверсі монети в центрі зображена корона, зверху над нею - хрест, дві зірки, по колу - кругова легенда "REGIS POLONIA" ("Королівство Польща"). На реверсі півгроша в центрі - орел, герб Польщі, навколо - кругова легенда "MONETA KAZIMIRI" ("Монета Казимира").

На шостому місці за кількістю монет у знахідці стоять 6 півгрошів (0,24%) Владислава ІІ Ягайла. Вони всі різні за зображеннями та вагою: 1) 1,25 г; 2) 1,32 г; 3) 1,37 г; 4) 1,38 г; 5) 1,65 г; 6) 1,53 г. Їхня загальна вага складає 8,5 г. Діаметр монет становить 20-22,5 мм, проба срібла - 375. На аверсі монети в центрі зображена корона, зверху над нею - хрест, по колу - кругова легенда "MONETA WLADUSLAI" ("Монета Владислава"). На реверсі півгроша в центрі - орел із розпростертими крилами, герб Польщі, навколо - кругова легенда "REGIS POLONIA" ("Королівство Польща").

По одній монеті (0,04%) у скарбовому комплексі представлені сілезький (свідницький) срібний півгріш імператора Священної Римської імперії Людовіка П (вага монети 0,9 г, діаметр - 17,5 мм (фонди ВОКМ, СФ № 55611) та солід Сигізмунда І, прусського карбування, вагою 0,35 г. Свідницькі пів- гроші, які з'явилися на землях Польської держави 1517 р. в умовах проведення грошової реформи 1526-1528 рр., викликали протест Сигізмунда І. 1526 р. він звернувся до сілезьких князів із вимогою припинити карбування легких монет і не поширювати їх на польських землях.

Коронний сейм заборонив обіг півгрошів на своїх землях, розпочав вилучення їх із території Великопольщі та Мазовецького князівства, а також для перекарбування наказав відкрити 1529 р. у м. Торуні монетний двір. Тому в скарбах Поділля свідницькі півгроші зустрічаються досить рідкоТам само. - С. 102-103..

Проаналізуємо за державами-емітентами та роками карбування монети Івчинського скарбу.

Польща: Владислав ІІ Ягайло (1386-1434 рр.), півгроші - 6, недато- вані; Казимир IV Ягеллончик (1447-1492 рр.), півгроші - 55, недатовані; Ян Ольбрахт (1492-1501 рр.), півгроші - 189, недатовані; Олександр Ягеллончик (1501-1506 рр.), півгроші - 143, стерті; Сигізмунд І Старий (15061548 рр.), гроші: 1527 - 7, 1528 - 5, 1529 - 7, гроші князівства Глигов- ське - 2, недатовані, 1506 - 2, 1535 - 4, 1536 - 2; півгроші: 1507 - 25, 1508 - 32, 1509 - 141, 1510 - 136, 1511 - 92, 1512 - 106, 1513 - 94, 1514 - 70, 1515 - 28, 1516-1528 - 252; соліди: 1529 - 1.

Велике князівство Литовське: Сигізмунд І Старий (1506-1548 рр.), гроші: 1535 - 4, 1536 - 2.

Пруссія (лен Польщі): Сигізмунд І Старий (1506-1548 рр.), гроші: 1528-1530 - 27, 1533 - 14, 1534 - 19, 1535 - 3; гроші, карбовані в Данцигу: 1530 - 1, 1531 - 19, 1532 - 18, 1533 - 7, 1534-1535 - 7, 1535 - 6; 1538 - 1, 1539 - 1, гроші стерті - 3; солід - 1529 - 1.

Пруссія (лен Польщі): Альбрехт ІІ (1525-1568 рр.), гроші: 1532 - 12, 1533 - 10, 1534 - 13, 1535 - 4, 1537 - 4, 1538 - 2, 1539 - 10.

Священна Римська імперія: Людовік ІІ, півгроші: 1526 - 1.

Отже, найдавнішими монетами Івчинського скарбу є півгроші Владислава ІІ Ягеллончика кінця Х^ ст., наймолодшими - гріш Гданська 1539 р. (доба Сигізмунда І Старого) та гріш Пруссії 1539 р. (доба Альбрехта ІІ).

Справді, наукова вартість Івчинського скарбу надзвичайно велика, бо:

- це один із найбільших за кількістю срібних монет (2447 екз.) та загальною масою (близько 4 кг) скарб європейських монет кінця Х^ - першої третини ХVІ ст., знайдений на території Вінницької області;

- скарбовий комплекс, термін накопичення якого складає 153 роки, яскраво ілюструє основні номінали та країни-емітенти грошового ринку Польщі, Великого князівства Литовського й, зокрема, Поділля;

- вивчення ваги, діаметра, проби металу, збереження кожної монети демонструє стан розвитку економіки, ринкових відносин, техніки карбування монет, дотримання метричних норм у Великому князівстві Литовському та Польському королівстві;

- скарб складається на 97,3% зі срібних грошів та півгрошів 5 польських королів і литовських князів династії Ягеллонів: Владислава ІІ Ягайла, Казимира IV Ягеллончика, Яна Ольбрахта, Олександра Ягеллончика, Сигіз- мунда І Старого. Лише 65 грошів (2,7%) відкарбовані за часу правління герцога Пруссії (лен Польщі) Альбрехта Бранденбурзького, свідницький півгріш Людовіка ІІ та солід (1/3 гроша) Пруссії (лен Польщі);

- у комплексі чітко прослідковуються зміни в оформленні аверсу та реверсу, легенд монет, удосконалення техніки карбування за досить значний відрізок часу, вплив монетних реформ на якість і пробу срібних грошей;

- у скарбі домінують срібні гроші та півгроші польських королів Сигізмунда І Старого 10-30-х рр. ХУІ ст. та Олександра Ягеллончика початку ХУІ ст.;

- у скарбовому комплексі не виявлено традиційних для досліджуваного періоду празьких грошів Вацлава ІУ і галицьких (руських) півгрошиків Владислава ІІ Ягайла кінця ХІУ - початку ХУІ ст. карбування Львівського монетного двору.

Таким чином, Івчинський скарб срібних європейських монет 1976 р. був захований у землю в кінці 30-х рр. ХУІ ст. місцевим шинкарем, купцем чи шляхтичем. Знахідка яскраво ілюструє всю гамму грошового обігу на Поділлі в кінці ХІУ - першій третині ХУІ ст. і ще раз переконує в тому, що в досліджуваний період панівними на грошовому ринку українських земель і Поділля залишалися монети, відкарбовані на монетних дворах Польського королівства, Великого князівства Литовського та Пруссії.

Додатки