Законодавча комісія 1767-1768 рр. у листах Г. Закке до А.В. Флоровського (із зібрання архіву РАН)

Процес висвітлення діяльності Законодавчої комісії 1767-1768 рр., створеної для реформування Російської імперії на засадах деяких положень західноєвропейської просвітницької теорії. Зміст епістолярної спадщини Г. Закке. Збір даних для роботи над книгою.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.03.2018
Размер файла 47,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Законодавча комісія 1767-1768 рр. у листах Г. Закке до

А.В. Флоровського (із зібрання архіву РАН)

Анатолій Мирончук

Процес висвітлення діяльності Законодавчої комісії 1767-1768 рр., створеної згідно із задумом російської імператриці Катерини ІІ про реформування Російської імперії на засадах деяких положень західноєвропейської просвітницької теорії та збереження самодержавства, що мала на меті виробити проект нового "Уложення", розпочався ще у XVIII ст. і триває донині. Утім, залишається безліч дискусійних проблем, які ще чекають на своє вирішення.

Пропонована стаття має на меті з'ясувати та розв'язати певні питання, пов'язані з її скликанням, діяльністю та оцінкою роботи, а також формуванням історіографічної традиції.

Певний інтерес для дослідників Комісії 1767-1768 рр. представляє Архів Російської академії наук (далі - АРАН), де у фонді 1609 "Архив А.В. Флоровского" зберігаються 17 неопублікованих листів німецького історика-славіста Георга Фрідріха Закке до професора Карлового університету Антонія Флоровського. Вони надіслані з Лейпцига, Кишинева та Гамбурга (30 квітня 1930 р. - 18 серпня 1941 р.) та стосуються студій Г. Закке щодо Законодавчої комісії 1767-1768 рр.Архів Російської академії наук (далі - АРАН), ф. 1609, оп. 2, спр. 230, 20 арк.

Уведення до наукового обігу цього епістолярного джерела дасть змогу скоригувати та узагальнити відомості з історії дослідження зазначеної проблеми.

Починаючи з 1993 р. документи особистого фонду А.В. Флоровського не раз слугували джерелом для серії статей і публікацій російських дослідників О.П. Аксьонової, М.Ю. Досталь та Т.М. ЛаптєвоїАксенова Е.П. Институт им. Н.П. Кондакова: попытки реанимации по материалам архива А.В. Флоровского) // Славяноведение. - 1993. - № 4. - С. 63-74; Ее же. Из переписки Г.В. Вернадского и А.В. Флоровского // Славяноведение. - 1994. - № 4. - С. 92-101; Ее же. Историческая наука СССР и русского зарубежья в оценке А.В. Флоровского // Культурное наследие российской эмиграции 1917-1940. - М., 1994. - Кн. 1. - С. 95-100; Ее же. Материалы фонда А.В. Флоровского в архиве Российской академии наук о русской научной эмиграции в Чехословакии // Русская, украинская и белорусская эмиграция в Чехословакии между двумя мировыми войнами. Результат и перспективы исследований. Фонды Славянской библиотеки и пражских архивов: международная конференция (14-15 августа 1995; Прага). - Прага, 1995. - Т. 2: Сборник докладов. - С. 500-507; Досталь М.Ю. Историк-эмигрант А.В. Флоровский в Чехословакии: страницы научного творчества // Новый исторический вестник. - 2011. - № 28. - С. 80-87; Лаптева Т.Н. Флоровские-Попруженко: история семьи. 1840-1880-е гг. По "Воспоминаниям" К.В. Флоровской // Вестник архивиста. - 2013. - № 1. - С. 269--275; Ее же. Научное наследие А.В. Флоровского (1884-1968) в Архиве РАН // Вестник архивиста. - 2014. - № 1. - С. 270-287.. Однак ми чи не вперше застосуємо їх для характеристики Комісії, оскільки в такому ракурсі вони ще не були об'єктом спеціального вивчення істориків.

Зміст епістолярної спадщини Г. Закке цінний не тільки своєю фактичною стороною, що дає абсолютно нову інформацію з багатьох деталей творчості німецького історика-славіста. Листування дозволяє простежити, як протягом тривалого часу він збирав дані для роботи над книгою про Законодавчу комісію 1767-1768 рр.

Георг Фрідріх Закке - німецький історик-славіст і активний учасник антифашистського руху Опору - народився 2 січня 1902 р. у м. Кишинів у багатодітній родині професора гімназії. Його батько Карл Юліус Закке був латишем, мати Еліза Емілі - прибалтійською німкенею.

Гімназистом Г. Закке пережив російську революцію 1917 р. та громадянську війну. Після окупації 1918 р. Молдавії Румунією він емігрував до Німеччини. З 1921 р. вивчав у Лейпцизі суспільні науки, політичну економію й філософію, згодом, 1925 р., у Празькому університеті студіював східноєвропейську історію. 1926 р. Г. Закке повернувся до Лейпцига та з 1927 по 1933 рр. працював молодшим науковим співробітником східноєвропейського відділу Інституту культури і всесвітньої історії, який очолював його вчитель професор Фрідріх Браун.

1929 р. йому було присуджено науковий ступінь за роботу "Філософія історії В.С. Соловйова"Sacke G. W.S. Solowjews Geschichtsphilosophie: Ein Beitrag zur Charakteristik der russi- schen Weltanschauung. - Berlin, 1929.. 1932 р. Г. Закке захистив докторську дисертацію з історії абсолютизму в Росії й одержав дозвіл на викладання у вищій школі. У своїй докторській дисертації "Законодавча Комісія Катерини ІІ: внесок в історію абсолютизму в Росії" та статтях, присвячених цій темі, він зумів довести, що перебіг соціально-економічних процесів в абсолютистській Росії був аналогічним до західноєвропейськихId. Die Gesetzgebende Kommission Katharinas II: ein Beitrag zur Geschichte des Abso- lutismus in Russland. - Breslau, 1940..

Ще зі студентських років Г. Закке поєднував навчання з роботою на виробництві та відвідуванням марксистських гуртків. Так поступово формувалися його політичні погляди та переконання: він симпатизував Радянському Союзу й німецькому робітничому класу, однак не був членом жодної партіїHolzer V. Sacke (Zakke, Sakke) Georg Friedrich. Sachsische Biografie, hrsg. vom Institut fur Sachsische Geschichte und Volkskunde e. V., bearb. von Martina Schattkowsky [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://saebi.isgv.de/biografie/Georg_Sacke_(1902-1945).. епістолярний закке просвітницький

До 1933 р. Г. Закке також викладав у народному університеті, спеціалізувався на російській історії. У реферативному огляді "Історія Росії у російській та німецькій історичній літературі післявоєнного часу", який вийшов 1934 р., він оголосив себе прибічником марксизму без догматичної обмеженостіSacke G. Literaturbericht: Geschichte Russlands in russischer und deutscher historischer Literatur der Nachkriegszeit // Archiv fur Kulturgeschichte. - 1934. - Bd. 24. - S. 337-362..

1 квітня 1933 р. посада Г. Закке в східноєвропейському відділі Лейпцизького інституту культури і всесвітньої історії була скорочена, і він одним із перших викладачів закладу рішенням комісії з оновлення вищої школи був звільнений через "марксистське сприйняття історичних проблем" і "позитивне ставлення до Радянського Союзу" та позбавлений звання приват-доцента, що унеможливило його подальшу офіційну викладацьку та наукову діяльність.Барвінська П.І. Відношення нацистської Німеччини до східноєвропейських історичних студій у 1933-1935 рр. // Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки: Наук. вісник: зб. наук. праць. - К., 2009. - Вип. 26. - С. 110. Тільки восени 1940 р. йому вдалося знайти роботу експерта з країн Східної Європи в Гамбурзькому інституті світової економікиАРАН, ф. 1609, оп. 2, спр. 230, арк. 18..

У Лейпцизі й Гамбурзі під час націонал-соціалістичної диктатури Г. Закке брав активну участь у русі Опору. У квітні 1934 р. його було заарештовано й відправлено до концтабору Заксенбург. Після винесення виправдувального вироку за звинуваченням у державній зраді в грудні 1935 р. він був звільнений з-під арешту та продовжив антифашистську боротьбу. 15 серпня 1944 р. його разом із дружиною Анною Розмарі було заарештовано в Гамбурзі. Спочатку він потрапив до концтабору Фульсбюттель, а пізніше - до табору Нойєн- гамме. Під час маршу смерті до Любека 26 квітня 1945 р. його було вбитоПро антифашистську діяльність Г. Закке див: Holzer V. Georg und Rosemarie Sacke: zwei Leipziger Intellektuelle und Antifaschisten - Leipzig, 2004..

Діапазон наукової спадщини Г. Закке надзвичайно широкий та різноманітнийБібліографію праць Г. Закке див.: Ibid. - S. 361-368.. Він, по суті, був одним із перших на Заході дослідників історіософської спадщини В.С. Соловйова та опублікував 1929 р. книгу "Філософія історії В.С. Соловйова: до характеристики російського світогляду"Sacke G. W.S. Solowjews Geschichtsphilosophie....

Г. Закке одним із перших у німецькій науковій літературі висловив думку про мету написання й політичний сенс "Оди на рабство" В.В. Капніста (1783). У своїй невеличкій розвідці він доводив, що твір був протестом проти скасування державної автономії України російським урядомId. V.V. Kapnist und seine Ode "Na rabstwo" // Zeitschrift fur slavische Philologie. - 1941. - Bd. XVII. - H. 2. - S. 291-301..

Німецький славіст досліджував також долю "Подорожі з Петербурга до Москви" О.М. Радищева в контексті західноєвропейської літературиId. Radiscev und seine "Reise..." in der westeuropaischen Literatur des 18 Jahrhunderts // Forschungen zur osteuropaischen Geschichte. - 1954. - Bd. 1. - S. 45-54..

Цикл робіт присвятив Г. Закке Законодавчій комісії зі створення нового "Уложення" 1767-1768 рр., які за змістом залишилися на рівні праць російських авторів передреволюційного періодуId. Zur Charakteristik der gesetzgebenden Kommission Katharinas II von Russland // Archiv fur Kulturgeschichte. - 1931. - Bd. XXI. - S. 161-191; Id. Adel und Burgertum in der gesetzgebenden Kommission Katharinas II von Russland // Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas. - 1938. - № 3. - S. 408-417; Id. Die Gesetzgebende Kommission Katharinas II.. Обмежений тільки опублікованими матеріалами, Г. Закке не зумів охарактеризувати реальне значення Комісії для законодавства другої половини XVIII ст. та розцінював її як невдале "народне представництво" й арену дискусій із політичних та правових питань, проте в дусі своїх марксистських поглядів, послідовно характеризував дискусії в Комісії як прояв соціально-класової боротьби дворянства й буржуазіїМирончук А.С. Законодательная комиссия по созданию проекта нового "Уложения" 1767-1768 гг. в зарубежной историографии // Научная дискуссия: вопросы социологии, политологии, философии, истории. - № 2 (23): Сборник статей по материалам ХХШ Международной заочной научно-практической конференции, Москва, 20 февраля 2014 г. - М., 2014. - С. 48.. В інших його роботах, дотичних до проблематики Законодавчої комісії, були й дуже перспективні спостереження, зокрема про безперечний вплив англійської політичної думки на законодавчі ідеї та правову філософію Росії другої половини XVIII ст.Sacke G. Der Einfluss Englands auf die politische Ideologie der russischen Gesellschaft in der zweite Halfte des 18. Jahrhunderts // Archiv fur Kulturgeschichte. - 1941. - Bd. 30. - S. 85-105.

Незважаючи на те, що наукові інтереси Г. Закке та А.В. Флоровського були надзвичайно різноманітними й відзначалися досить широким історичним світоглядом, їх поєднувала тема Законодавчої комісії, проблеми її вивчення. Г. Закке й А.В. Флоровський майже одночасно розпочали дослідження Законодавчої комісії 1767-1768 рр. Щоправда, останній уже був на той час визнаним авторитетом у даній сфері. Такі студії він розпочав ще в кінці ХІХ ст., будучи професором Новоросійського університету.

1915 р. в Одесі вийшла робота А.В. Флоровського "Состав законодательной комиссии 1767-74 гг.", представлена в лютому 1916 р. до захисту в Московському університеті як магістерська дисертаціяФлоровский А.В. Состав законодательной комиссии 1767-74 гг. - Одесса, 1915.. Опонентами були видатні історики М.М. Богословський та Ю.В. Готьє. Пізніше монографія була удостоєна Уваровської премії Академії наук.

Предметом свого дослідження автор обрав питання "про організацію комісії як представницької установи" та "порядок реалізації основних положень виборчого закону".

А.В. Флоровський здійснює аналіз історії виборчого закону та його основних положень, аналізує відповідність маніфесту 14 грудня 1767 р. реальному суспільному складу населення різних регіонів, ставлення до вимог виборчого закону, до ідеї скликання Комісії з боку населення та місцевої адміністрації. На думку історика, положення вищевказаного маніфесту відповідали тільки центральним губерніям Російської імперії. В інших регіонах місцева влада була змушена пристосовувати реальність до правил виборів. Урешті- решт, дослідник доходить висновку, що склад Законодавчої комісії 17671768 рр. та характер виборів на місцях був обумовлений не суворим дотриманням та правильним виконанням виборчого закону з боку місцевих органів влади, а ставленням населення до виборів та Комісії.

А.В. Флоровський чи не вперше висвітлив організацію Комісії як цілком серйозний за задумом політичний акт, який нехай і не в усьому, але все ж виправдав сподівання, які покладалися на нього владою. Це було цілком нове бачення - замість усталеного в наукових колах іронічно-критичного ставлення до цілей і методів діяльності Законодавчої комісії, запропонованого ще В.Й. Ключевським.

Як відзначають сучасні дослідники наукової спадщини А.В. Флоровського, його роботи з історії Законодавчої комісії відрізнялись вузьким об'єктом дослідження й масштабом наукового висновкуЛаптева Т.Н. Научное наследие А.В. Флоровского (1884-1968) в Архиве РАН. --

С. 270..

Перший лист Г. Закке до А.В. Флоровського, що зберігається в АРАН, датований 30 квітня 1930 р. У ньому Г. Закке пише, що "Наказ", на його думку, не передбачав Комісії як представницького органу, і звертається до А.В. Флоровського за роз'ясненнями, коли саме в Катерини ІІ виникла ідея скликати КомісіюАРАН, ф. 1609, спр. 230, арк. 1.. У наступному листі німецький учений продовжує розмірковувати над цим питанням, ділиться з колегою своїми намірами з'ясувати зв'язок Комісії 1767 р. з попередніми подібними законодавчими зібраннями, а також інформує А.В. Флоровського про німецькі славістичні кафедри та просить надіслати бібліографію своїх праць та інших дослідників КомісіїТам само, арк. 2-2 зв..

Постійним лейтмотивом листів є обговорення досліджень, пов'язаних з історією Комісії та опублікованих у російських емігрантських і іноземних виданнях. Зокрема, уже в першому листі Г. Закке демонструє свою готовність надсилати А.В. Флоровському недоступні для нього книги з німецьких бібліотек, а також докладніше викласти свою точку зору щодо часу появи ідеї скликання Комісії.

Характерною рисою листів обох учених є переважання в них наукових питань. Деякі нечисленні деталі побутового характеру відступали на другий план, займаючи останнє місце в кореспонденції та поступаючись більш важливим для дослідників проблемам. Обмін науковою літературою, у першу чергу своїми роботами, - одна з основних тем їхнього листування. Відсутність необхідної для наукової роботи літератури була відчутною для Г. Закке. Тому вони обмінювались відомостями про нові видання, надсилали один одному книги та відбитки статей, різні виписки. Г. Закке усвідомлював, що в роботі історика, позбавленого можливості звертатися до матеріалів архівів, важливу роль відіграють бібліотеки. Знаючи про попередні роботи А.В. Флоровського, він живо цікавився його новими розвідками, неодноразово звертався до колеги з проханням надіслати ту чи іншу книгу й згодом щиро дякував.

Зворушлива увага та щире ставлення до чужих проблем було характерним для А.В. Флоровського. Листи ж Г. Закке цих років незмінно сповнені вдячністю за допомогу. І це була не просто данина ввічливості - А.В. Флоровський виказував своє ставлення до робіт колеги, інколи доволі критичне.

В інших листах Г. Закке надавав у відповідь на прохання А.В. Флоровського детальні бібліографічні довідки про літературу з проблем, що становили його інтерес.

У листі від 9 липня 1930 р. Г. Закке дякує А.В. Флоровському за передачу його статей і, у свою чергу, надсилає йому свою роботу про В.С. Соловйова та просить оцінити розвідку про КомісіюТам само, арк. 3-4..

Тривалий час А.В. Флоровський працював над дослідженням російсько-чеських історичних та культурних зв'язків, присвятивши цій проблематиці ряд статей та кілька книг. Результатом його багаторічної роботи стала двотомна монографія "Чехи и восточные славяне. Очерки по истории чешско-русских отношений (X-XVIII вв.)", перший том якої вийшов 1935 р. у ПразіФлоровский А.В. Чехи и восточные славяне. Очерки по истории чешско-русских отношений (X-XVIII вв.). - Прага, 1935. - Т. 1; Прага, 1947. - Т. 2.. Із листування видно, що Г. Закке активно допомагав А.В. Флоровському в процесі його роботи й надсилав витяги з недоступної для нього літературиАРАН, ф. 1609, спр. 230, арк. 5..

У листі від 23 вересня 1930 р. Г. Закке дякує А.В. Флоровському за рецензування своєї статті про Комісію. Імовірно, відгук був критичним, оскільки Г. Закке заявляє про намір переробити ту частину, де йдеться про розподіл законодавчих і політичних функцій, та виявляє бажання опублікувати її в російському виданні, а також наполягає на політичній функції як основному мотивові скликання КомісіїТам само, арк. 7..

17 травня 1933 р. Г. Закке інформує адресата, що робота про Комісію прийнята як магістерська дисертація й дала йому право читати лекції, а також ділиться з колегою своїми міркуваннями про пошукову роботу, пов'язану з Комісією, в балтійських архівахТам само, арк. 12..

У листі від 9 березня 1941 р. чітко йдеться про те, що у своїй розвідці, присвяченій Комісії, Г. Закке піддав перегляду деякі висновки А.В. ФлоровськогоТам само, арк. 19.. Він зробив низку авторитетних та доречних виправлень у твердженнях свого одеського колеги.

На думку Г. Заке, на початку 60-х рр. XVIII ст. Катерина ІІ, прагнучи надійно утвердитися на престолі, вирішила подолати свою неприязнь до представницьких органів і скликати депутатів від різних станів і соціальних груп, сподіваючись досягти двох цілей: нейтралізувати аристократичну опозицію абсолютизму й зміцнити своє становище, оточивши себе ореолом законності й національної згодиSacke G. Die Gesetzgebende Kommission Katharinas II... - S. 76.. Далі вчений підкріплює свою теорію твердженням про те, що російська імператриця зуміла сформувати Законодавчу комісію таким чином, щоб забезпечити більшість представникам міст, і підкреслює, що політичний сенс створеного нею "Наказу" полягав у захисті самодержавства як системи правління в Росії.

Як би там не було, але багата документальна основа праць двох істориків з історії Законодавчого зібрання 1767-1768 рр. зберігає свою цінність і донині.

Незважаючи на неповноту листування вчених, що репрезентоване лише листами Г. Закке, цей епістолярний матеріал є важливим джерелом для аналізу наукової діяльності дослідників. Брак інформації почасти може бути компенсований зверненням до інших джерел.

Деякі сюжети, порушені в листах і зрозумілі кореспондентам, сучасним дослідникам нелегко прокоментувати. Сподіваємося, вони допоможуть розширити уявлення про вченого, дати додаткові штрихи до його наукової біографії. Листування Г. Закке з А.В. Флоровським показує широту їхніх наукових інтересів, вносить чимало важливих подробиць в історію вивчення Законодавчої комісії.

Поданий нижче комплекс листів Г. Закке до А.В. Флоровського публікується вперше, популярним методом у строгій відповідності до оригіналу, зі збереженням мовних, граматичних і стилістичних особливостей. Текст публікується мовою оригіналу - російською, без будь-яких скорочень і перекладу. Цитати звірені з оригіналом. Незначні різночитання вказані в квадратних дужках. Слова, написані в тексті скорочено, подаються цілком, а додана частина - у квадратних дужках. Пояснення та коментарі наведені після кожного листа у квадратних дужках.

Листи Г. Закке до А.В. Флоровського (1930-1941)

№ 1

Лейпциг. 30. 4. 30.

Глубокоуважаемый профессор!

Работая над небольшим исследованием об Екатерининской законодательной комиссии, я наткнулся на один вопрос, который невозможно разрешить на основании опубликованных материалов. Обращаюсь поэтому к Вам, как специалисту по этому вопросу, с просьбой сообщить мне Ваши соображения относительно следующего вопроса:

Мне кажется, что Наказ Екатерины не имел сначала в виду Комиссию 1767 г., как представительное учреждение. Мысль созвать подобную комиссию возникла по моему в течение работы Екатерины над Наказом. Существование или необходимость подобного представительского учреждения не Sacke G. Zur Charakteristik der Gesetzgebenden Kommission Katharinas II von Russland... предусматривается Наказом ни в связи с вопросом о государственном порядке, ни с вопросом о технике законодания.

Это соображение поддерживается до некоторой степени пятичленной комиссией, о которой упоминается в Вашем "Составе" (ІІ)29. Более определенное указание на такую комиссию находим в письме Ек[атерины] к Вольтеру от 29 июня и 9 июля 1766 года (Сборник Х, 94)30, где она говорит о comite qui refondra nos loix31. Нельзя ли признать вышеуказанную дату как terminus post quem возникла у Екатерины мысль создать ее комиссию? Конечно, если согласиться с этим, то нужно признать, что выборный закон от 14 декабря 1766 года со всеми его многочисленными проектами должен был бы быть выработанным в течение 3-4 месяцев. Мне было бы чрезвычайно интересно ознакомиться с Вашим мнением относительно этого вопроса, который за неимением рукописного материала почти невозможно разрешить.

Надеюсь, что просьба моя не особенно затруднит Вас и что Вы не откажете вывести меня из тупика. С своей стороны я был бы очень рад помочь Вам в смысле доставки Вам книг из немецких библиотек. Здесь условия таковы, что при некотором терпении можно получить почти все необходимое. Я ассистент восточно-европейского семинара при Лейпцигском университете и нахожусь благодаря этому в более или менее тесной связи со всеми другими институтами Германии.

Заранее благодарю Вас за Ваши сообщения.

Уважающий Вас Георгий Закке.

Osteuropa-Abt.

Universitatstr. 13 I Dr. G. Sacke.

№ 2

Лейпциг. 27. 5. 30.

Глубокоуважаемый профессор!

Очень Вам благодарен за Ваше любезное письмо. Отвечаю Вам лишь теперь, так как хотел разобраться в затронутых Вами вопросах. Мне теперь ясно, что упомянутый в письме Екатерины к Вольтеру термин comite еще не дает оснований принять дату 9. VII, 1766 как terminus post quem Екатерина решилась созвать коммиссию, как представительное учреждение. Это тем Флоровский А.В. Состав законодательной комиссии 1767-74 гг. Собственноручное черновое письмо Екатерины II к Вольтеру о Каласе и Сирене и с выпискою из законодательного проекта ее терпимости в делах веры. С.-Петербург, 29 июня и 9 июля 1766 г. // Сборник Императорского русского исторического общества (далі - СИРИО). - СПб., 1872. - Т. 10: Бумаги императрицы Екатерины II, хранящиеся в Государственном архиве Министерства иностранных дел. Собраны и изданы с высочайшего соизволения академиком П.П. Пекарским. - Часть 2: (Годы с 1765 по 1771). - С. 93-95. Яка буде переробляти наші закони (пер. з фр.). более не верно что de BaussetМаркіз де-Боссе - французький посол у Росії з квітня 1765 р. по квітень 1767 р. пишет уже 27 мая 1766 о созыве "des deputes de toutes ses provinces"Депутатів всіх її провінцій (пер. з фр.).. (Сборник CXLI, 84)Le Marquis de Bausset au Duc de Choiseul. Petersbourg, 27 mai 1766 // СИРИО. - Гельсингфорс, 1913. - Т. 141: Дипломатическая переписка французских представителей при дворе императрицы Екатерины II. - Часть 2: (Годы с 1766 по 1769). - С. 84.. Еще раньше упоминаются депутаты в черновике письма Екатерины относящемуся к середине 1765 года. (Сборник Х, 36)Собственноручное черновое письмо Екатерины II к Вольтеру с шутками на счет племянника аббата Базена (псевдоним Вольтера); об инквизиторах и о законодательном труде для русских (1765) // СИРИО. - СПб., 1872. - Т. 10: Бумаги императрицы Екатерины II, хранящиеся в Государственном архиве Министерства иностранных дел. Собраны и изданы с высочайшего соизволения академиком П.П. Пекарским. - Часть 2: (Годы с 1765 по 1771). - С. 36.. Более точной датировки нет к сожалению и в последнем издании сочинений Вольтера. Мне кажется, что это первое упоминание народных представителей, которое не дает, конечно, еще никаких данных к моей постановке вопроса - время возникновения идеи созыва коммиссии как представительного учреждения.

Мне удастся может быть еще в течение этого года закончить мою работу о коммиссии, в которой этот вопрос играет более или менее эпизодическую роль. Надеюсь, что мне все таки удастся выяснить более точно вопрос взаимоотношения между наказом и коммиссией. Возможно, конечно, что без архивных работ ничего не выйдет. Придется может быть, ограничится постановкой вопроса.

Названных Вами Ваших новейших трудов о Дидро и об обрядеФлоровский А.В. Две политические доктрины ("Наказ" и Дидро) // Труды IV съезда русских академических организаций за границей. - Белград, 1929. - Ч. 1. - С. 113-129. я к сожалению не знаю. Был бы поэтому Вам очень благодарен за более точные библиографические данные. Это тем более, что я собираюсь напечатать небольшую заметку о Ваших трудах о комиссииSacke G. A.V. Florovskij. Sostav zakonodatel'noj kommissii 1767-74 // Jahrbucher fur Kultur und Geschichte der Slaven. - 1930. - Bd. 6. - H. 2/3. - S. 356-359.. За сообщение новых трудов о коммиссии и, вообще, о времени Екатерины был бы Вам также очень благодарен. Мне знакомы следующие. Тарановский. Монтескье о РоссииТарановский Ф.В. Монтескьё о России: (К истории "Наказа" императрицы Екатерины II.) // Труды русских учёных заграницей. - Берлин, 1922. - Т. 1. - С. 178-223.. Кнор- ринг и Киззеветер в сборнике в честь МилюковаКнорринг Н.Н. Екатерининская Законодательная Комиссия 1767 г. в освещении иностранных резидентов при русском дворе // Сборник статей, посвященных Павлу Николаевичу Милюкову (1859-1929). - Прага, 1929. - С. 327-350; Кизеветтер А.А. Первое пятилетие правления Екатерины ІІ // Там же. - С. 309-325., Ваша статья об АкадемииФлоровский А.В. Академия наук и законодательная комиссия 1767-1774 г. // Ученые записки Русской учебной коллегии в Праге. - Прага, 1924. - Т. 1. - Вип. 2. - С. 103-164..

Круг лиц занимающихся русской историей в Германии постепенно растет. Кроме Берлина и Лейпцига есть еще кафедры в Г амбурге, БреславлеВроцлав. и КенигсбергеКалінінград.. В ближайшем будущем начнет выходить Zeitschrift fur Osteuropaische geschichteПерший німецький спеціалізований журнал східноєвропейської історії, створений 1910 р. за участі Т. Шиманна, O. Хетча, Л. Гетца та K. Юберсберга, діяльність якого була спрямована на об'єднання зусиль істориків різних країн у процесі вивчення східноєвропейської історії. Періодичність виходу була перервана Першою світовою війною., в которой Вы в свое время тоже сотрудничали. У нас в Лейпциге занимает кафедру русской истории Федор Александрович Браун, бывший профессор западно-европейской литературы петербургского университета. Работа SchaderМожливо, мова йде про Ганса Генріха Шедера (Hans Heinrich Schader; 1896-1957) - німецького сходознавця й іраніста, професора Берлінського університету (з 1931) та університету Геттінгена (1946-1957). действительно одна из лучших студенческих работ, вышедших в течение последних лет. В ближайшем будущем выйдет в той же серии оригинальный текст записок ШтаденаШтаден, фон Генріх (Heinrich von Staden; 1542 - після 1579) - німецький авантюрист, опричник царя Івана Грозного. Склав опис Московії (кінець 1577-1578 рр.) під назвою "Країна і правління московитів, описані Генріхом фон Штаденом" (Moskowiter Land und Regierung Beschrieben durch Henrichen von Staden). Твори Штадена були вперше опубліковані 1917 р. під загальною назвою "Записки про Московію" (Heinrich von Staden. Aufzeichnungen uber den Moskauer Staat), 1925 р. перекладені російською мовою. Їхня достовірність не сприймається беззастережно й досі є предметом наукових дискусій. Німецький оригінал рукопису зберігається в Державному архіві в Ганновері. Г. Закке має на увазі видання 1930 р. (Heinrich von Staden. Aufzeichnungen uber den Moskauer Staat, herausgegeben von Fritz Epstein. - Hamburg, 1930)., с очень подробным комментарием. Года два тому назад вышла моя работа о В. Соловьеве, которую я Вам на днях вышлюSacke G. W.S. Solowjews Geschichtsphilosophie....

В моей работе о коммиссии я касался главным образом политической стороны этого учреждения Екатерины. В связи с этим я стараюсь выяснить связь этой коммиссии с другими учреждениями екатерининского времени. До сих пор Коммиссия рассматривалась по моему слишком изолированно от всех других предприятий Екатерины, вследствие чего не выяснено в ней целый ряд чрезвычайно интересных моментов. Помешало в этом отношении и исследование коммиссии 1767 года в связи с другими коммиссиями 18 века. Благодаря этому стушевались некоторые черты чрезвычайно характерные для всего екатерининского времени. В этом отношении мне очень понравилась статья Кизеветтера. Я очень рад стал совершенно независимо от него на ту же точку зрения. Статья Кнорринга мне не особенно понравилась. Он пропустил несколько по моему чрезвычайно важных указаний французских посланников. Я собираюсь между прочим просмотреть еще не опубликованные сообщения саксонского посла. Возможно, что удастся найти новые материалы.

Уважающий Вас

Георгий Закке.

№ 3

Leipzig. 9. 7. 30.

Глубокоуважаемый профессор!

Чрезвычайно благодарен Вам за присылку Ваших статей. На днях получил из гамбургского "Osteuropaischen seminar"Східноєвропейський семінар - кафедра східноєвропейської історії Гамбурзького університету. вашу статью из Русского АрхиваФлоровский А.В. Два произведения императрицы Екатерины ІІ для Законодательной комиссии 1767 г. // Русский архив. - 1917. - Кн. 3-4. - С. 1-44., так что надеюсь что, по крайней мере, в этом отношении у меня не будет пробелов. Я прислал Вам мою работу о СоловьевеSacke G. W.S. Solowjews Geschichtsphilosophie..., о которой прошу не особенно строго судить. Я сам ясно вижу все недостатки этого еще ученического труда.

Боюсь затруднить Вас еще одной просьбой. Надеюсь, что моя безцере- монность побудит и Вас когда нибудь использовать мое время и силы. Меня интересует в настоящее время вопрос влияния трудов комиссии на последующее законодательство Екатерины. Мною собран в этом отношении кое-какой материал, но есть, конечно, еще масса пробелов. Интересные данные нашел я в этом отношении в статье Кизеветтера в сборнике в честь Милюкова. Он ссылается там на какое то исследование ГотьеГотье Ю В. История областного управления в России от Петра I до Екатерины II. - М.-Л, 1941. - Т. II: Органы надзора. Чрезвычайные и временные областные учреждения. Развитие мысли о преобразовании областного управления. Упразднение учреждений 1727 года.. Оно мне совершенно не знакомо. Предполагаю, что это не вышедший в печати второй том об областном управлении. Я был бы Вам очень благодарен, если Вы могли бы сообщить мне, верна ли моя догадка, и есть ли возможность получить хотя бы на некоторое время эту рукопись. Я гдето читал, что она имеется в нескольких русских библиотеках.

Заканчиваю теперь небольшую статью о комиссииSacke G. Zur Charakteristik der gesetzgebenden Kommission Katharinas II von Russland.... Был бы очень [слово пропушене], если Вы разрешили бы мне прислать ее до напечатания Вам для отзыва. Здесь в Германии страшно трудно работать, так как совершенно нет людей, с которыми можно было бы побеседовать по специальным вопросам русской истории. В таком положении я был и раньше, когда работал над Соловьевым.

Еще раз прошу извинить за мою назойливость.

С сердечным приветом Ваш Георгий Закке.

№ 4

Leipzig. 15. 8. 30.

Глубокоуважаемый профессор!

Очень рад исполнить вашу просьбу! Прилагаю при сем копию единственного места, где упоминается Россия и Чехия. Не знаю насколько знакома Вам личность автора, пишу поэтом[у] несколько слов о том, что я вычитал в предисловии.

Benjamin von Tudda - настоящий еврей посланный в Палестину и Аравия для рекогносцировки относительно возможности переселиться туда. Через Чехию и Россию он не ехал. В указанном Вами издании имеется древнееврейский оригинал и немецкий перевод. Не всегда вразумительный, как Вы увидите. Укажу еще на всякий случай другое издание: Asher. The Itinerary of Rabbi Benjamin of Tudda. London. 1840.

Присылаю при сем мою русскую статьюНа жаль, не вдалося з'ясувати, про яку статтю йдеться.. Буду вам очень благодарен за отзыв и за совет. К сожалению не оставил достаточно широких полей. Другую мою статью, на немецком языке пришлось сдать в печать так как иначе нужно было бы очень долго ждать очередиТеж само.. Надеюсь, что Вы не очень раскритикуете. В ближайшем будущем постараюсь прислать Вам и ее.

Цитируемый мною отрывок из протокола комиссии конечно, не точен. Кто его знает, что сделал ПоленовПолєнов Дмитро Васильович (1806-1878) - російський історик, бібліограф. Займався дослідженням та публікацією матеріалів з історії Законодавчої комісії 1767-1768 рр.: Исторические сведения о Екатерининской комиссии для сочинения проекта нового уложения // Сборник Императорского русского исторического общества. - СПб., 1869. - Т. 4; СПб., 1871. - Т. 8; СПб., 1875. - Т. 14. с оригиналом. Я заказал поэтому, в Центрархиве точную копию протокола, которой потом и воспользуюсь. Меня интересует вопрос, как Вы отнесетесь к моей общей концепции комиссии. Она несомненно очень смела, но, как мне кажется, не совсем необоснованна. Она представляется мне развитием трудов ТарановскогоТарановский Ф.В. Заметки о Монтескьё // Юридические записки. - Ярославль, 1913. - № 1. - С. 1-36; Его же. Ф.В. Монтескьё о России (К истории "Наказа" императрицы Екатерины II); Его же. Политическая доктрина в Наказе императрицы Екатерины II // Сборник статей по истории права, посвященный М.Ф. Владимирскому-Буданову. - К., 1904. - С. 44-86; Его же. Судьба Наказа Императрицы Екатерины ІІ во Франции // Журнал Министерства юстиции. - 1912. - № 1. - С. 100-127. о Наказе.

В Вашей статье об Академии и КомиссииФлоровский А. Академия наук и Законодательная комиссия 1767-1774 гг. // Ученые записки Русской учебной коллегии в Праге. - Прага, 1924. - Т. 1. - Вып. 2. - С. 103-176., которой у меня к сожалению нет под рукой, Вы указываете, между прочим, на тот факт, что Миллер заговорил вдруг в 1775 году о комиссии. Это находится по-моему в связи с проектом Волконского, о котором говорит Ек[атерина] в одном из своих писем. (Бартенев. Осьмнадцатый век. І, 182). Каких-нибудь других данных об этом эпизоде по-моему нет. Мне кажется, что Ек[атерина] думает здесь не о комиссии, как представительном учреждении, а о комиссии чисто бюрократической, которые у нее совершенно не различаются.

Надеюсь что моя справка удовлетворила Вас.

Жду с нетерпением Вашего отзыва.

С сердечным приветом уважающий Вас Георгий Юльевич Закке.

Кишинев. 23. 9. 30.

Глубокоуважаемый Антоний Васильевич,

простите пожалуйста, что я так долго не отвечал на Ваше письмо, за которое я Вам очень благодарен. Благодаря счастливому стечению обстоятельств, мне удалось приехать на мою родину, в Кишинев. Ваше письмо было мне переслано с некоторым запозданием из Лейпцига. Пробуду я здесь до 1012 октября, так что не смогу сделать необходимые Вам справки раньше 20 числа октября. Надеюсь, что это не так спешно. Если нужно, пришлите мне еще один список необходимых Вам справок, за которые я возьмусь, как только вернусь в Германию.

За Ваши замечания относительно моей статьи сердечное спасибо. В Германии мне приходиться работать почти в совершенном одиночестве, так что я здесь совершенно лишен плодотворного обмена мнениями. Как начинающий, я склонен может быть кроме того к слишком сложным умозаключениям которые в письменной форме вышли еще более заостренными, чем они возникли у меня в результате работы над Комиссией. Я далек от того, чтобы совершенно отрицать законодательную ее функцию. Нужно же считаться с ее обширными законодательными работами. У меня нет рукописи при себе, но мне кажется, что я определенно указывал на двойственный характер комиссии, на тот факт, что ей пришлось выполнить законодательную и политическую функцию. Вопрос сводится по-моему к тому, что необходимо выяснить, какую из этих функций [закреслено] нужно признать первичной. Я склонен считать политическую функцию основным мотивом созыва комиссии. Законодательная работа была по-моему только гораздо позже пристегнута [закреслено] к, первоначально, чисто политическому [закреслено] учреждению. В ближайшем будущем я пришлю Вам мою немецкую статью, где я делаю попытку выяснить время возникновения плана созвать народных представителей. Заостренность моих положений можно кроме того объяснить и может быть извинить еще тем фактом, что на политический характер комиссии, как я его понимаю, в исторической литературе еще никто не указывал. Мне по крайней мере не известны ни одна работа, касающаяся этого важного элемента предприятия Екатерины. Слегка касается этого вопроса Сергеевич и отчасти Милюков (упоминает и Лаппо-Данилевский), но они, за исключением последнего, говорят только об оппозиционных настроениях в комиссии и о политической борьбе среди ее депутатов. Но комиссия никогда не рассматривалась как политическое орудие Екатерины. Ее тесная связь с Панинским проектом кажется мне несомненной. Вы этого вопроса не коснулись, но он кажется мне вопросом первой важности. Если мы согласимся с тем, что Панинский проект есть выражение аристократических претензий, то необходимо по моему признать, что комиссия является ответом Екатерины на эти претензии Панина. Екатерине было бы, конечно, чрезвычайно важно, если она могла бы созвать свою комиссию раньше, скажем в 1763-64 годах. Но ее положение было по моему слишком шатким для подобного рода предприятий.

Она ведь и в 1767 году считалась с возможностью оппозиционных движений в комиссии и предприняла ряд мер для борьбы с ними. Достаточно указать на тот факт, что она сконцентрировала ко дню открытия комиссии 40 000 тысячную армию, на что указывает RossignolРоссіньоль - з 1765 р. французький консул у Росії, з 1767 по 1769 рр. - уповноважений у справах. [1]. Можно, кроме того указать на ряд организационных деталей, которые прямо указывают на то, с каким страхом Екатерина относится к созванной ею комиссии. Этого вопроса я касаюсь в моей большой работе. Наконец Ек[атерина] была в 1763 еще слишком малоопытным политиком, чтобы браться за такие грандиозные предприятия, как комиссия.

Как бы то ни было, мне придется после Ваших замечаний еще раз переработать мою статью. Мне бы хотелось тогда опубликовать ее тогда в каком либо русском журнале или сборнике. Я был бы Вам очень благодарен, если бы Вы указали мне, к кому лучше всего обратиться по этому поводу. Из Вашего письма я не вынес того впечатления, что Вы отнеслись бы совершенно отрицательно к подобной попытке. Опубликовать ее на немецком языке нет по моему большого смысла, так как в Германии нет достаточно компетентных историков, могущих критически отнестись к отрицательным и положительным сторонам моей работы.

В Кишиневе я остаюсь до 10 октября. Мой адрес Chisinau. Str. General Berthelot 88. Norumanie.

К интересующим Вас вопросам относительно русских студентов позвольте вернуться через 3 недели.

С сердечным приветом Ваш Георгий Закке.

№ 6

Лейпциг 17. 5. 33.

Многоуважаемый Антоний Васильевич, большое спасибо за Вашу открытку от І. І. сего года. В течение последних месяцев было столько перетасовок, что совершенно не был в состоянии ответить Вам. Мою работу о комиссии я в общих чертах закончил. Она уже принята в качестве магистерской диссертации и дала мне право читать лекции. Этим правом мне правда, не удалось воспользоваться, так как в виду происходящих здесь событий мне пришлось отказаться не только от моего ассистентства, но и от приватдоцентуры. Научные работники поставлены здесь в условия при которых едва ли возможно заниматься научным трудом.

В настоящее время я более детально разрабатываю отдельные главы моей работы, не будучи, конечно, уверенным, что она будет когда либо напечатана. Материальное положение у меня теперь тоже настолько ухудшилось, что я [закреслено] не знаю, смогу ли я продолжить свою работу. Спешу поэтому использовать время, чтобы сделать все, что еще можно разработать. Пользуюсь случаем, чтобы обратиться к Вам за некоторыми справками. Д. КобекоКобеко Дмитро Хомич (1837-1918) - російський державний діяч, історик, бібліограф, член-кореспондент Російської академії наук (з 1891 р.), директор Імператорської публічної бібліотеки (1902-1918, нині - Російська національна бібліотека в Санкт-Петербурзі). пишет в своей статье о А. Шувалове (Русский Архив. 1881. Ш, 253) (директоре дневных записок)Кобеко Д.Ф. Ученик Вольтера. Граф А.П. Шувалов (1744-1789). Биографическая статья // Русский архив. - 1881. - ІІІ (2). - С. 241-290., что им составлен "план заседаний комиссии". Экземпляр этого плана, им написанный и местами собственноручно исправленный Екатериной, хранится должен в зале общего собрания Сената". Меня интересует вопрос, что подразумевает Кобеко под "планом заседаний". Не есть ли это рукопись "Обряда", о которой вы пишете в Вашем "Составе" на стр. 97. Может быть здесь предполагается программа открытия комиссии или же просто "Начертание", о котором Вы пишете в "Два произведения имп[е- ратрицы] Ек[атерины] ІІ"Флоровский А.В. Два произведения императрицы Екатерины ІІ .... Эту работу я читал несколько лет тому назад и не помню поэтому ссылаетесь ли Вы на приведенные мною слова Кобеко.

Очень интересует меня кроме того упоминаемые Вами рукописи "Обряда". Не сохранились ли у Вас случайно копии этих рукописей. Для меня чрезвычайно важно выяснить вопрос, как развивались у Екатерины принципы организации "Большого собрания".

В настоящее время я занят кроме того собиранием материалов о коми- сии, сохранившихся в балтийских архивах. Мне удалось между прочим разыскать оригинал дневника рижского депутата Шварца, и ряд писем [нерозбірливо] Штернберга, Левенвальда и ВильбоиБарон Йоганн Адольф Унгерн-Штернберг, барон Герхард Фрідріх Левенвольде, Олександр Микитович Вільбоа - депутати Ліфляндського дворянства., а также короткий дневник последнего. Я поставил себе задачей собрать весь материал и может быть издать его. У меня есть знакомые в разных городах, которые мне много помогают. Может быть удастся разыскать письма УрсинусаЯків Урсинус - депутат м. Дерпта. и других. Это, конечно, дело случая.

С сердечным приветом Ваш Г еоргий Закке

№ 7

Многоуважаемый Антоний Васильевич, очень благодарен за [закреслено] сообщенные мне сведения об обряде и Шувалове. Статья Ваша у меня есть. Я совершенно упустил ее из вида. Мне только неясно, выбирается ли упомянутый в первой редакции секретарь общим собранием или же он тоже назначается Екатериной. По всей вероятности вопрос этот нельзя с достаточной уверенностью разрешить.

Заглавие интересующей Вас книги следующее: Adrian. I. V. Mitteilun- gen der Handschriften und satteren Durchdenken. Frankfurt. 1846. Она имеется в Лейпцигской университетской библиотеке.

Fr. Rus и Skorina у I. Matthias'a не упоминаются. Я вообще не нашел там ни одного врача из Праги, вообще чеха.

Положение Федора АлександровичаБраун Федір Олександрович. нисколько не изменилось. Он уже давно достиг предельного возраста (68 лет) и продолжает читать лекции только для того, чтобы начатое им дело не заглохло. Осенью он уходит окончательно в отставку. Кафедра же его по всей вероятности никем замещена не будет (из экономических соображений).

С сердечным приветом Ваш Георгий Закке.

Если книга Adnan^ Вам нужна, я могу прислать ее Вам или же, по крайней мере, просмотреть ее.

27. 5. 33 Лейпциг W 31 Stieglitstr. 58 I

P.S. Не сможете ли Вы мне указать, какие иностранные послы были при дворе Екатерины во время заседаний Коммиссии. Я просмотрел сообщения английск[ого], французск[ого], австрийского, шведского, голландского и данского и саксонского послов.

Знаю, что были еще польский, испанский и магдебургский.

№ 8

Лейпциг 12. 6. 33.

Многоуважаемый Антоний Васильевич, большое спасибо за присланные Вами сведения о "секретаре". Надеюсь, что Вы разрешите и в будущем обращаться к Вам за подобными справками.

Искренне преданный Вам Георгий Закке. P.S.

Прилагаю при сем копию "der wahrhaftigen waren Zeitung".

№ 9

Многоуважаемый Антоний Васильевич, очень Вам благодарен за присланный Вами некрологФлоровский А.В. Памяти А.А. Кизеветтера // Записки Русского научного института в Белграде. - 1934. - Вып. 2. - С. 1-15. Фрагмент цієї статті зберігається в АРАН, ф. 1609, оп. 1, спр. 44.. Я все надеялся, что Кизеветтер отозвется на мою последнюю статью, но судьба решила иначе.

Я пишу теперь рецензию на книгу Reddaway, Documents of Catherine the Great, Cambridge, 1931Reddaway W.F. Documents of Catherine the Great. The Correspondence with Voltaire and the Instruction of 1767 in the English Text of 1768. - Cambridge, 1931.. Здесь опубликована переписка Ек[атерины] с Вольтером и английский текст наказа. В связи с этим я был бы Вам очень благодарен, если Вы сообщили мне точное заглавие книги Шмурло о [Екатерине и] Вольтере, как авторе истории Петра І. Еще более признателен был бы я Вам, если бы Вы помогли бы мне получить экземпляр этой книги для рецензии также как и другие пражские издания: Кизеветтер. На рубеже 2 столетий. Сборник русского института, Сборник в честь Милюкова и т. д. Дело в том, что я кроме рецензии пишу отчет о русской исторической литературе для Archiv fur Kulturgeschichte"Архів з історії культури" - назва німецького історичного наукового журналу.. Хотел бы поэтому обратить внимание немецких историков и на труды пражской академической секции.

С сердечным приветом Ваш Георгий Закке.

P.S. Есть ли у Вас какие либо архивные данные об английском переводе Наказа?

№ 10

Гамбург, 7. 1. 41. Erlenkamp 3 II e

Многоуважаемый Антоний Васильевич, пишу Вам открытку так как не знаю, живете ли Вы на Вашей старой квартире. Весной прошлого года была

напечатана моя работа о Комиссии 1767 г. Надеюсь, что Вы получили экземпляр для отзыва. Я, во всяком случае, написал издателю, чтобы он послал Вам эту книгу. Живу теперь в Гамбурге, где работаю в институте мирового хозяйства. Надеюсь, что события последних лет не отразились на Вашем положении.

С сердечным приветом Георгий Закке.

№ 11

Гамбург 9. 3. 41.

Многоуважаемый Антоний Васильевич, очень Вам благодарен за Ваше любезное письмо. Оно доказало мне, что Ваше доброжелательное отношение к моим работам не изменилось, несмотря на то, что я, изучив Ваши исследования, сделал попытку характеризовать Комиссию 1767 г. с другой точки зрения. Моя жена советовала мне не посылать Вам моей работы. Я же был уверен, что найду в Вас объективного критика и я очень рад, что я оказался прав.

Без Ваших исследований мне никогда не удалось бы написать своей работы. Я очень рад, что при Вашем содействии мне удалось использовать не только Ваши общеизвестные работы, но и статьи, опубликованные в различных зарубежных изданиях. Именно поэтому меня очень интересует Ваша оценка моей книги. Как лучший знаток исследуемого мною вопроса Вы не ограничитесь общей характеристикой моих взглядов, но и подвергнете детальной критике мою аргументацию.

Я собираю теперь материалы для большой работы по истории русского дворянства. Частичные результаты этой работы мною уже опубликованы (мои статьи о Сперанском, Щербатове, Радищеве, о восточной полемике Екатерины и т. д.)Sacke G. Die sozialen und wirtschaftlichen Voraussetzungen der Orientpolitik Katharinas II // Vierteljahrschrift fur Sozial- und Wirtschaftsgeschichte. - 1939. - Bd. 32. - H. 1. - S. 26-36; Id. M.M. Speranskij. Politische Ideologie und reformatorische Tatigkeit. (Zu seinem 100. Todestag am 23. 2. 1939) // Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas. - 1939. - Bd. 4. - H. 3/4. - S. 331350; Id. Graf A. Voroncov, A.N. Radiscev und der "Gnadenbrief fur das russische Volk". - Emsdetten, 1937.. В ближайшем будущем будут напечатаны статьи о Комиссии, о варягах и колбягах по Русской правде, о прибалтийском дворянстве и т. д. Интересующие Вас статьи я могу Вам прислать.

Я, конечно, уже писал Вам, что работаю теперь в восточно-европейском отделе гамбургского института мирового хозяйства. Работа эта отнимает много времени и энергии. На научную работу остается поэтому очень мало времени. Я надеюсь все таки, что мне удастся рано или поздно осуществить свой план. Теперь же мне приходится заниматься, главным образом, вопросами экономики Сов[етской] России и балканских стран. Работа по существу интересная, но касается больше области журналистики, чем науки.

Ваше положение при университете, повидимому, не изменилось, чему я очень рад. Обращаю Ваше внимание на рецензию Сыромятникова в последнем номере журнала Советское государство и правоСиромятников Борис Іванович (1874-1947) - історик, правознавець і громадський діяч. Сыромятников Б.И. [Рец.]. Правда Русская. Т. 1. Тексты / Под ред. акад. Б.Д. Грекова. М.-Л., 1939 // Советское государство и право. - 1940. - № 7. - С. 144-149. Вернадский Г.В. Государственная уставная грамота Российской империи 1820 г. Историко-юридический очерк. - Прага, 1925. У виправленому та доповненому варіанті книга перевидана французькою мовою: La сИаПе constitutionnelle de HEmpire russe de lian 1820 / Traduite du russe par Serge Oldenbourg. - Paris, 1933. 1925 р. А. Флоровський, до речі, написав рецензію на цю роботу: АРАН, ф. 1609, оп. 1, спр. 142.. С[ыромятников] пишет о новой работе об актах Петровской эпохи, которая по своему содержанию напоминает Ваш "Состав". Повидимому, дело идет об очень ценном труде, который к сожалению еще не напечатан. С первым томом книги Богословского Вы наверное уже познакомились.

С сердечным приветом Ваш Георгий Закке.

№ 12

Гамбург 18. 8. 41.

Многоуважаемый Антоний Васильевич, меня очень интересует книга Вернадского о Государственной уставной грамоте Российской империи 1820 г., вышедшая в издании пражского комитета в 1925 г. Я был бы Вам очень благодарен, если Вы могли бы указать мне, где можно ее приобрести. Французское издание этой же книги известно мне только понаслышке.

Я все еще работаю в Гамбурге. К сожалению нет времени заниматься историческими исследованиями. Мою статью об английском влиянииSacke G. Der EinfluB Englands auf die politische Ideologie der russischen Gesellschaft in der 2. Halfte des XVIII Jahrhunderts // Archiv fur Kulturgeschichte. - 1941. - Bd. 30. - S. 85-105. Вы наверное получили. В ближайшем будущем выйдут еще 2 статьи в Zeitschrift fur slavische PhilologieЖурнал слов'янської філології.. Это все еще плоды 1937-39 годов. Если комитет еще существует, я мог бы прислать ему свою работу о комиссии, в порядке обмена.

Заранее очень Вам благодарен.

С сердечным приветом Георгий Закке.

АРАН, ф. 1609. Архив А.В. Флоровского, оп. 2, ед. хр. 230. Закке Георг (Georg Sacke), доктор, сотрудник Института культуры и всеобщей истории Лейпцигского университа. Письма, автограф, 20 листов.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Приход к власти Екатерины II. "Наказ" и Комиссия 1767-1768 гг. Губернская реформа. Судебная реформа. "Жалованная грамота дворянству". Отношение к крепостному праву. Другие труды по законодательству и праву. Расширение народного образования.

    реферат [32,4 K], добавлен 10.04.2007

  • Положение русского крестьянства в XVIII веке. Крестьянские волнения как форма выражения социально-экономических требований. Особенности и обсуждение крестьянских наказов в Уложенную комиссию. Место крестьянского вопроса в ходе работы Уложенной комиссии.

    контрольная работа [36,8 K], добавлен 27.07.2013

  • Характеристика личности и начало правления императрицы Екатерины II. Просвещенный абсолютизм как политика правления великой императрицы. "Наказ" и Комиссия 1767-1768 гг. Жалованная грамота городам и дворянству. Сущность судебной реформы Екатерины II.

    презентация [1,3 M], добавлен 29.04.2013

  • Воцарение Екатерины II на престол. Реформы императрицы, направленные на создание правового государства, опирающегося на выборное сословное самоуправление. "Наказ" и Комиссия 1767-1768 гг. Жалованная грамота дворянству, городам, государственным крестьянам.

    презентация [1,4 M], добавлен 17.04.2015

  • Політична ситуація в Європі в ХVIII-ХІХ століттях. Французький історик Ж. Жорес про страту Людовика XVI. Антинаполеонівські (антифранцузькі) коаліції та їх наслідки для країн Європи і Російської імперії. Характеристика головних умов Тільзітського миру.

    контрольная работа [29,7 K], добавлен 13.05.2010

  • Дослідження діяльності учасників конституційного процесу в Україні. Передумови та закономірності прийняття нового Основного Закону. Здійснення періодизації конституційного процесу. Протиріччя між представниками законодавчої та виконавчої гілок влади.

    автореферат [75,3 K], добавлен 13.04.2009

  • Буржуазні реформи, земська реформа, судова та фінансова реформи, реформи в галузі народної освіти та друку, військова реформа 1861-1874 рр. Російської армії. Зміни в системі управління містами, соціально - економічний розвиток Російської імперії.

    курсовая работа [43,1 K], добавлен 20.09.2010

  • Передумови та причини появи декабризму як революційного явища. Європейський вплив на формування ідеологічних основ декабристського руху. Повстання декабристів та його результати. Наслідки руху декабристів для подальшого розвитку російської імперії.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 05.07.2012

  • Особливості правового і соціального статусу земського вчителя Російської імперії наприкінці ХІХ ст. Умови прийняття на службу, соціально-матеріальні права та переваги, інституційні взаємовідносини із державними органами влади та земським керівництвом.

    статья [50,2 K], добавлен 07.08.2017

  • Підняття питання про створення археографічної комісії під час Собору Руських Вчених 1848 р., результати. Документальні матеріали, що видавала Комісія у "Жерелах до історії України-Руси". Особливості редакторського опрацювання та видавничого втілення.

    реферат [36,6 K], добавлен 19.03.2012

  • Криза середньовічних і розвиток нових соціально-економічних відносин у першій половині XIX ст. Наслідки політико-адміністративних нововведень для українських земель у складі Російської імперії, суперечливий характер розвитку сільського господарства.

    реферат [28,2 K], добавлен 21.11.2011

  • Аналіз особливостей призначення кадрів на державні посади в Україні як складової інкорпораційної політики Російської імперії 1730-1750-х рр. Історія політичних та економічних відносин України з Російською імперією. Обмеження прав українського народу.

    статья [19,2 K], добавлен 14.08.2017

  • Поняття "герб" в інтерпретації російських істориків. Проблеми формальної геральдики в роботах істориків XIX – початку XX ст. Теорії походження гербів у Росії у викладенні вітчизняних істориків. Генези особистих гербів дворянських родів Російської імперії.

    реферат [37,0 K], добавлен 03.01.2011

  • Відмінні риси української історіографії 1920-1980-х pp. Особливості оцінок дореволюційними дослідниками митних тарифів Російської імперії першої половини XIX ст. Причини негативних оцінок представниками української історіографії митного протекціонізму.

    реферат [31,7 K], добавлен 26.09.2010

  • Политическая и правовая деятельность Екатерины II. "Наказ императрицы Екатерины II, данный Комиссии о сочинении проекта нового Уложения 1767 г." как пособие для важных реформ административного и судебного устройства в России, его содержание и источники.

    реферат [33,5 K], добавлен 23.11.2009

  • 1768 рік був часом загальної смути. Для православних Речі Посполитої настали тривожні часи. Ватага гайдамаків під проводом Максима Залізняка. Здобутки повстанців: Фастів, Черкаси, Корсунь, Богуслав, Лисянка, Умань. Підступні дії Катерини ІІ.

    доклад [6,9 K], добавлен 19.01.2005

  • Розгляд та характеристика етнополітичної доктрини сучасного російського руху неоєвразійства, як моделі перетворення Росії на нову імперію в майбутньому. Ознайомлення з поглядами географа Савіцкого, філософа Флоровського та історика Г. Вернадського.

    статья [34,0 K], добавлен 18.08.2017

  • Дослідження проблеми реформування духовної освіти в православних єпархіях після інкорпорації українських земель до Російської імперії наприкінці XVIII – поч. ХІХ ст. Перетворення Києво-Могилянської академії на два заклади – духовну семінарію та академію.

    статья [26,6 K], добавлен 19.09.2017

  • Общая характеристика сословных реформ Петра I. Процесс формирования российского дворянства и законодательного обеспечения его деятельности. Петр I и духовенство. Дворянское, среднее и низшее сословие. Правление Екатерины Второй. Уложенная комиссия 1767 г.

    реферат [35,6 K], добавлен 15.02.2015

  • Розвиток Криму як особливої торговельної і військової бази, розташованої в стратегічному пункті Чорного моря. Зміни етнонаціонального комплексу півострова. Наслідки включення Криму до складу російської імперії. Демографічна політика імперії в Криму.

    реферат [75,0 K], добавлен 07.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.