З історії розвитку волонтерського руху

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 368.40

З історії розвитку волонтерського руху

Михайличенко О.В. доктор педагогічних наук, професор Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка

Анотація

У статті коротко розглядається історія виникнення волонтерства як явища благодійної допомоги. Визначаються витоки, соціальні умови, мотивація.

Ключові слова: волонтер, волонтерський рух.

Ключевые слова: волонтер, волонтерское движение.

The history of the volunteer movement in Ukraine has its own characteristics, which realize the following forms of organization.

Key words: volunteer, volunteering.

Для вивчення феномену «волонтерство», який набуває в останні роки все більшого значення, як у загальносвітовому, так і у вітчизняному соціокультурному просторі, слід почати з ретроспективного огляду цього соціокультурного явища, виявлення форм його прояву в історичній ретроспективі.

Волонтерство як соціокультурне явище нерозривно пов'язане з історією розвитку суспільства - воно має свої історичні передумови і цивілізаційний досвід розвитку. Історію волонтерського руху важко простежити, оскільки раніше точно ніхто не фіксував дії подібного роду. Але у всесвітній історії людства не було такого суспільства, якому були б далекі ідеї добровільної і безкорисливої допомоги.

«Волонтерство як ідея соціального служіння майже настільки ж давня, як і поняття «соціум». У суспільстві завжди знаходилися люди, для яких способом самореалізації, самовдосконалення, зв'язку і спілкування з іншими людьми була праця на благо того співтовариства, в якому цій людині довелося народитися і жити». История волонтёрского движения в мире // Волонтером на остров Валаам: (сайт). [Электронный ресурс]. - Режим доступа http://volonter.valaam.ru/ru/volunteering.htm

Потрібно зазначити, що релігія, церква завжди була потужним каталізатором заняття волонтерською діяльністю, виховуючи в людях альтруїстичну свідомість.

Але тільки в ХХ столітті, в соціокультурному просторі змученої війною Європи волонтерський рух став набувати рис загального соціального феномену.

«Після Першої світової війни у Франції, під Страсбургом, був реалізований перший волонтерський проект з відновлення зруйнованих у ході війни ферм у місцях найбільш запеклих боїв».¹ Волонтерами проекту стали молоді люди, громадяни Німеччини та Франції. Матеріальної винагороди за свою роботу вони не отримували, проте були забезпечені зацікавленою стороною проживанням, харчуванням і медичним страхуванням - цей принцип організації волонтерської праці зберігся і донині. «Цей волонтерський проект дав початок першому у світі волонтерську руху під назвою Service Civil International (Міжнародна Громадянська Допомога), який продовжує функціонувати і на сьогоднішній день». Потапенко О. В. Волонтёрство как активный вид деятельности по формированию гражданской ответственности и патриотизма студенческой молодежи / О. В. Потапенко, С. И. Тимошенко. - Горки : БХСА, 2011. - С. 4. Бодренкова Г. И. Добровольчество / Г. И. Бодренкова // Социальная работа. - 2006. - № 1. - С. 53.

Добровольча праця завжди була відповіддю на всі соціально значущі проблеми, вирішення соціально значущих проблем - необхідний його складник. Вищенаведений і нижченаведені приклади волонтерської діяльності дають можливість зрозуміти це.

Під час економічної кризи 1929 р. уряди багатьох держав організовували волонтерську роботу для того, щоб зайняти безробітних молодих людей чим-небудь соціально корисним, тим самим забезпечити їхню зайнятість, знизити ймовірність страйків, до того ж забезпечити молодих людей житлом і їжею.

З організації «Service Civil International» фактично утворилося ще кілька організацій, таких як «British Volunteer Programme, US Peace Corps», «Deutsche Entwiklungsdienst» та інших груп, що здійснюють тривалі волонтерські акції. Ці організації, у свою чергу, передували волонтерській програмі ООН. Наприкінці Другої світової війни молоді волонтери брали участь у відтворенні Європи: будівництві центру Варшави, відновленні зруйнованих міст Західної Європи».Там само. - С. 55. Окрім економічної користі від виконуваної діяльності, це заняття також сприяло встановленню мирних міжнародних відносин.

Під час холодної війни волонтери виконували роль мирових посередників, які за допомогою волонтерських проектів намагалися налагодити співпрацю між соціалістичним Сходом і капіталістичним Заходом. «На початку 1960-х років американці брали участь у міжнародних волонтерських робочих таборах в СРСР, НДР та Угорщини, волонтери зі Сходу також відвідували Захід».Хулин, А. А. Добровольчество как вид благотворительности / А. А. Хулин // Социальная работа. - М. : Высшая школа. - 2003. - №3. - С. 51.

Волонтерські рухи в державах Азії, Африки, Латинської Америки виникли із звільненням їх від колоніального гніту. Тут сфери застосування добровольчої праці були вельми широкі: від простої безкоштовної праці, що застосовувалась при виконанні різних будівельних робіт до «ліквідації безграмотності на Кубі».Левдер, И. А. Добровольческое движение как одна из форм социального обслуживания / И. А. Левдер // Социальная работа. - 2006. - №2. - С. 36.

Як зазначає російська дослідниця історії волонтерського руху Г. І. Бондаренкова, світанок сучасного руху волонтерів припав на створення волонтерського Програми ООН у 70-х роках ХХ ст.Бодренкова Г. И. Добровольчество / Г. И. Бодренкова // Социальная работа. - 2006. - № 1. - С. 52.

Але ще раніше за традиціями українського і російського побуту приклад волонтерського праці можна зустріти в селянській громаді. «Для селянських общин у Росії був характерний цей вид праці при вирішенні спільних проблем. Взаємодопомога, взаємопідтримка зробили селянську громаду одним з найстійкіших інститутів, вплив якого зберігається і понині».Сикорская, Л. Е. Добровольческая деятельность как школа нравственного становления молодежи / Л. Е. Сикорская, В. А. Ситаров // Знание. Понимание. Умение. - 2009. - №4. - С. 127. А для української громади волонтерська праця була, по суті, необхідною умовою розбудови села. Толока була основною формою доброчинної безоплатної взаємодопомоги при вирішенні питань житлового будівництва на селі.Михайличенко О. В. Украинское народоведение: очерки об Украине и украинцах / О. В. Михайличенко. - LAP LAMBERT Academic Publishing, 2015. - С. 177-178.

У XIX столітті розгортається приватна світська благодійність: засновуються різні благодійні товариства, богодільні, притулки, будинки піклування, нічліжні будинки. Поява в Російській імперії XVIII-XIX століть так званих «будинків працьовитості», по суті, є однією з форм приватної світської благодійності, а також державної благодійності у вигляді системи громадського піклування. Це стало способом усунення зростаючої кількості «професійного жебрацтва» (за рахунок повсюдного поширення практики подаяння милостині) і контингенту безробітних, який сформувався в силу економічних спадів другої половини XIX століття.Храпоничева Е. П. Дома трудолюбия. История создания в XIX веке работных домов и домов призрения // Россия в красках: (сайт). [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://ricolor.org/history/rt/blg/rd/

Як зазначає російський дослідник історії виникнення доброчинності Н. Ю. Слабжанін, «... Катерина Велика, а потім імператриця Марія Федорівна також проявили себе в якості благодійників. Прикладом такої благодійності став Смольний інститут, покликаний виховувати дівчат - носительок ідей доброчинності і освіти». Слабжанин Н. Ю. Как эффективно работать с добровольцами / Н. Ю. Слабжанин. - М. : Наука, 2011 - С. 6.

Але не можна говорити про те, що благодійність, волонтерство були долею тільки людей з вищого світу. Історія донесла до нас багато прикладів самодопомоги, безкорисливої підтримки ближнього простими людьми. Це і спільне будівництво нового будинку для погорільця, і збори пожертвувань добровольцями на будівництво шкіл, лікарень і храмів.

Ініціаторами будь-яких великих, організованих добровольчих акцій, рухів були в основному представники інтелігенції. Як зазначає згадувана вище Л. Є. Сікорська, один із відомих прикладів волонтерства - безоплатна діяльність представників інтелігенції (вчителів, лікарів тощо) у сфері культури - «ходіння в народ». «Ходіння в народ» - приклад організованої волонтерської праці у сфері інтелектуального просвіти. Це була широкомасштабна акція, що ставила своєю кінцевою метою перебудову суспільства. Але організації, що підтримували цей захід, були нелегальними та опозиційними до чинної влади, що не раз ці заходи зводило нанівець.

Ще один приклад волонтерської праці можна зустріти на сторінках дореволюційної історії Росії. У Російській імперії на 1911 р. налічувалося більше 1,6 млн. офіційно зареєстрованих хворих на сухоти (туберкульоз). Було зрозуміло, що боротьба з цією проблемою повинна носити загальний характер. «У 1911 р. було створено Всеросійську лігу для боротьби з сухотами. У багатьох містах відкрилися відділення ліги, що працювали самостійно. У серпні 1911 р. у Санкт-Петербурзі пройшов день «Білої квітки», головною метою якого було поширення інформації про хворобу та збір коштів на користь хворих. Лікарі читали лекції про сухоти, добровільні помічники роздавали інформаційні листки. Члени оргбюро займалися влаштуванням усіх заходів - церемоніальної ходи містом, ярмарок, молебень на площі. За два роки здійснені лігою заходи виявилися настільки дієвими і своєчасними, що необхідність у подальшій мобілізації коштів населення відпала». Сикорская Л. Е. Добровольческая деятельность как школа нравственного становления молодежи / Л. Е. Сикорская, В. А. Ситаров // Знание. Понимание. Умение. - 2009. - №4. - С. 127. Слабжанин Н. Ю. Как эффективно работать с добровольцами / Н. Ю. Слабжанин. - М. : Наука, 2011 - С. 23.

Як видно з прикладу, цей захід, по суті, носив характер соціального проекту, що складається з добре організованих і продуманих волонтерських акцій, де працювали волонтери різного рівня: від простих виконавців (роздача інформаційних листків) до фахівців у певній галузі. Ініціаторами виявилися представники інтелігенції.

Масовим добровольчим рухом став рух сестер милосердя, що має більш ніж столітню історію. Першими у світі жінками, які добровільно і організовано вирушили на фронт для надання допомоги пораненим воїнам, були сестри милосердя московської Микільської обителі. Ця подія відбулася під час Кримської війни 1853-1856 рр.Стародымов Н. А. Движение сестер милосердия - 150 лет / Н. А. Стародымов // Благотворительный фонд Вдохновение: (сайт). [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.vdohnovenie.org/blago/history/sestri.php Потапенко О. В. Волонтёрство как активный вид деятельности по формированию гражданской ответственности и патриотизма студенческой молодежи / О. В. Потапенко, С. И. Тимошенко. - Горки : БХСА, 2011. - С. 5.

Цей рух викликаний військовим діями, його перші учасники - сестри обителі, тобто черниці. Рух мав світовий резонанс і став попередником появи міжнародної волонтерської організації Червоного Хреста.

Після революції 1917 р. безоплатна праця громадян у СРСР була масовою, ініційованою зверху державно- партійними структурами. Фактично вона була безоплатною, але не добровільною, тому носила примусовий, ідеологічний характер (суботники, добровільні дружини, тимурівський рух).

Сучасний волонтерський рух здійснюється в некомерційних організаціях з 90-х років ХХ століття і, за висновками О. В. Потапенко, у »зв'язку зі зростаючим числом соціальних проблем, у вирішенні яких при сучасній економічній ситуації волонтери незамінні».

Таким чином, підводячи підсумок вищесказаному, можна зробити висновок, що волонтерство як соціокультурне явище має свої передумови, обумовлені самою історією життя народу.

Волонтерство як прояв індивідуальних ініціатив безкорисливої допомоги ближньому існувало протягом всієї історії людства. Багато в чому появі цих ініціатив сприяв інститут релігії.

Волонтерство як організована форма діяльності на Заході зародилося на початку XX століття. Його поява стала відповіддю на дозрілі соціально-економічні проблеми (голод, розруха після війн, економічні кризи, безробіття, поява в особі безробітних соціально небезпечних членів суспільства). Ініціатива створення волонтерських проектів виходила від урядів держав. Історія виникнення волонтерського руху в Україні має свої особливості, які реалізують у таких формах організації:

1) Індивідуальні ініціативи - простежуються з моменту утворення української держави по сьогоднішній день. Ця форма прояву волонтерської праці багато в чому характерна для общинного укладу життя, який панував до середини XX століття. Ця форма активно пропагувалася, підтримувалася православною церквою в усі часи.

2) Система громадського, державного і приватного піклування. Цю форму з деякими поправками можна назвати початком організації волонтерської діяльності, що виходила від держави і приватних осіб.

3) Організований характер діяльності. Прояв цих форм волонтерського руху належить до кінця XIX - початку XX століття Ініціаторами руху були представники інтелігенції, духовенства.

4) «Добровільно-примусова» праця. Період існування СРСР. Праця формально проголошувалася добровільною, але, по суті, носила ідеологічний, «добровільно-примусовий» характер, ініціювалася органами влади.

5) Інституційні форми. Добровольча праця, що функціонує в некомерційному секторі у вигляді некомерційних організацій. Цей етап розвитку волонтерської праці є сучасним, починаючи з 90-х років XX ст.

волонтерський рух благодійний допомога

Література

1. Бодренкова Г. И. Добровольчество / Г. И. Бодренкова // Социальная работа. - 2006. - № 1. - С. 53.

2. История волонтёрского движения в мире // Волонтером на остров Валаам: (сайт) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http: // volonter.valaam.ru/ru/volunteering. htm

3. Михайличенко О. В. Украинское народоведение: очерки об Украине и украинцах / О. В. Михайличенко. - LAP LAMBERT Academic Publishing, 2015. - С. 177-178.

4. Сикорская Л. Е. Добровольческая деятельность как школа нравственного становления молодежи / Л. Е. Сикорская, В. А. Ситаров // Знание. Понимание. Умение. - 2009. - №4. - С. 127.

5. Стародымов Н. А. Движение сестер милосердия - 150 лет / Н. А. Стародымов // Благотворительный фонд Вдохновение: (сайт). [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.vdohnovenie.org/blago/history/sestri.php

6. Храпоничева Е. П. Дома трудолюбия. История создания в XIX веке работных домов и домов призрения / Е. П. Храпоничева // Россия в красках: (сайт) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://ricolor.org/history/rt/blg/rd/

7. Хулин А. А. Добровольчество как вид благотворительности / А. А. Хулин // Социальная работа. - М. : Высшая школа. - 2003. - №3. - С. 51.

Размещено на Allbest.ru