У допису з Катеринодара В. Чепелянський розповідав про діяльність українського кіоскуДописи. [В. Чепелянський] Катеринодар, Рада 188 (1908, 17 серп.) 4. , який відкрився влітку 1908 р. та згодом набув популярності. Автор констатував кількість проданих книг, відзначав ті, що користувалися найбільшим попитом у читачів, висловлював побажання, щоб у кіоск надходили нові книжки та газети. Він сподівався на успіх кіоску, оскільки на Кубані не було інших книгарень з українськими книжками, висловлював побажання, щоб передавали й драматичні та прозові твори. Згодом з'явилася інформація про закриття кіоску (№ 203) та називалися його причини: обшук у Г. Доброскока, у ході якого були вилучені зброя та книги.

У 1907-1908 рр. “Рада" активно рекламувала й брошуру П. Капель - городського “Українці на Кубані” [Г. Квасницький,] Українці на Кубані. Написав П. Капельгородський. З картою Кубан - щини. Видання Товариства “Просвіта”у Київі, 1907. № 10. Стор. 35 + карта. Ціна 5 коп., Рада 228 (1907, 10 жовт.) 3. , що була видана Київською “Просвітою” у 1907 р. Про неї з'явився матеріал і в рубриці “Бібліографія”. Рецензент назвав книгу першою “спробою дати самостійну розвідку про окрему країну нашої України”. Він знайомив читачів зі змістом видання, звернув увагу на особливості у висвітленні автором окремих сюжетів.

У “Раді" друкувалися й художні твори, присвячені Кубані. Зокрема, виявлено оповідання П. Капельгородського “Милостивий маніфест”, написане автором у с. Успенське. В основі сюжету - розповідь про трагічну долю селян-переселенців з України, які довірилися царському маніфесту 1868 р. та перебралися на Кубань з надією знайти заможніше життя, але зустріли там безправ'я та наругу над людськими правами. Вустами героя автор розповідає про соціальну несправедливість, безземелля, відписки начальства, на які наштовхнулись переселенці в чужому краї. Чоловік із Полтавщини, що повернувся із царської армії калікою, повірив у царський маніфест, який поманив малоземельну родину обіцянкою безкоштовно дати землю на Кавказі. Герой назвав маніфест “милостивим”, покинув рідний край та з великою родиною помандрував у пошуках щастя, але на чужій землі так і не дочекався обіцяного, відійшовши у вічність у злиднях та зневірі. А своєму синові залишив заповіт: “Коли вийде, синку, новий милостивий маніфест, вірь йому, але не покладайся на нього, бо кожний милостивий маніфест можно виконати дуже немилостиво. Самими маніфестами не можно сліз людських висушити, не можно відразу зрушити старе життя на новий шлях. Кинь у болото каменюку, - може багно й розбризкаєш, але за кілька ступнів навкруги все лишиться так саме, як і було”.

П. Капельгородський написав у с. Успенському та надрукував у “Раді" й вірш “У досвіта" про прагнення українців до вільного життя та свободи. Ще один його ліричний вірш “Уночі” розповідав про Кубань та її багату природу.

Постійний зв'язок із “Радою” Кубань підтримувала і листами до редакції, що надсилалися від цілих груп громадян - учнів, учителів, Ка - теринодарської “Просвіти”, навчальних закладів. Так, вже у 1906 р. учні Кубанської учительської семінарії підтримали ідею національної школи для українців та ініціативу київських студентів вимагати заснування українських кафедр у Київському університеті св. Володимира. Лист з підтримкою містив 53 підписи. Ініціативу київських студентів підтримала і рада Кубанського просвітнього товариства, вона виступала за українізацію усіх ланок освіти в України, вважаючи її історичною справедливістю.64 підписи на підтримку ідеї націоналізації української школи надіслали у редакцію “Ради" й учні міського училища в Катеринодарі, 50 підписів - музично-драматична секція та хор Кубанського просвітного товариства. Останні у своєму листі патетично заявляли: “Тепер ми бачимо, що спадає темрява з очей нашого пригнобленного люду; бачимо, що займається красна зоря просвіти над рідною землею; тепер ми віримо, що “ще не вмерла Україна”Листи до редакції, Рада 91 (1906, 30 груд.) 3. - Підп.: Учні городського училища в Ка - теринодарі; Музично-драматична секція і хор Кубанського Просвітного Товариства. .

У розділах хроніки “Ради" - “По Україні”, “Економічне життя України" подавалася й інформація про новозасновані товариства, з'їзди, врожайність тих чи інших сільськогосподарських культур, експорт певних товарів, відкриття нових родовищ корисних копалин тощо. Так, саме у зазначених рубриках знаходимо дані про відкриття у Новоросійську товариства взаємного кредиту та його перші установчі збори, заснування у Катеринодарі товариства для вивчення Кубані, яке очолив В. Скидан, зазначалися й перші реферати, прочитані в ньому.

Повідомлялися й цікаві економічні новини, наприклад, про відкриття у 1907-1908 рр. родовищ нафти у Майкопському районі, про її високу якість, яка не поступалася бакинській нафті, про закупівлю окремих родовищ іноземними інвесторами, про відкриття родовищ нафти і в станиці Калузькій та її використання у місцевому споживанні. Констатувалися і низький урожай соняшника у 1908 р., скорочення експорту кубанської макухи через махінації місцевих експортерів, які додавали до макухи домішки. Саме через це основний покупець макухи Данія відмовилася купувати її з Кубані. Стає відомо і про зародження консервної галузі на Кубані, якість її першої продукції та зростання попиту на неї. За інформацією “Ради" довідуємось і про закладення на Кубані галузі виноградарства. З цією метою були налагоджені зв'язки з Кримом та закуплені там саджанці кращих сортів винограду.

У замітках хроніки “Ради" повідомлялося і про відкриття акушерських курсів у Катеринодарі, про вихід у жовтні 1908 р. в Катеринодарі газети “Торгово-промышленный справочник”. Часто зустрічалася й інформація про інфекційні захворювання на Кубані, серед яких найпоширенішими були висипний тиф та холера. Неодноразово подавалася інформація про кількість хворих та померлих щомісячно. З окремих заміток стає відомо і про кількість арештів на Кубані. Наприклад, у замітці “Арешти в Катеринодарі” інформувалося, що за 2 місяці у Катеринодарі було арештовано 103 особи, серед яких переважали соціал-демократи та анархісти-комуністи. Також стає відомо і про арешт екс-депутата Державної Думи І. Ширського за його належність до РСДРП.

Таким чином, українська газета “Рада" протягом 1906-1908 рр. умістила чимало різноманітних матеріалів про Кубань. Вони свідчать про взаємний інтерес України та Кубані: кубанським краєм цікавилися читачі “Ради”, Кубань же підтримувала зв'язок з Україною постійними матеріалами, які друкувалися в “Раді" і розповідали про тамтешнє життя, суспільні настрої, соціальні проблеми, бажання реформувати освіту, національно просвітити українство Кубані, дати йому можливість навчатись в українській школі, читати українські книжки та газети, засновувати національні організації та товариства. Виявлені матеріали свідчать, що процес національного відродження, який помітно розгорнувся в Наддніпрянській

Україні після 1905 р., паралельно охопив і українську Кубань, адже й там на багатолюдних з'їздах педагоги заявили про бажання українізувати школи в українських селах та станицях, розширити мережу навчальних закладів, підняти загальний рівень освіти. У Катеринодарі була заснована Кубанська “Просвіта”, на різних рівнях активно обговорювалося питання надання соціальної рівноправності станові так званих “іногородніх”, серед якого переважали українці.

У матеріалах “Ради" українська Кубань початку ХХ ст. вимальовується такою, що ще добре зберегла національну самобутність: у побуті, забудові дворового господарства, вулиць, городництві та садівництві, а також у використанні мовного, пісенно-фольклорного та звичаєвого колориту. Тому автори вважали, що на Кубані на початку ХХ ст. склалися навіть сприятливіші умови для відродження національної свідомості, ніж в Україні, яка виявилася більше русифікованою. Але фактом залишався низький рівень національної свідомості серед інтелігенції краю, яка в силу об'єктивних обставин виявилася більш русифікованою, ніж селянство. Тому автори закликали до національної самоосвіти та виховання в першу чергу учителів-українців.

За матеріалами “Ради" можна зробити висновок і про суспільну активність на Кубані, прогресивні настрої населення. Їх у першу чергу продемонстрували результати кубанських виборів до ІІ Державної Думи та ті сміливі накази, які були сформульовані представниками різних соціальних груп кубанського суспільства їхнім обранцям. У них звучали вимоги добиватися для кубанців справедливого суспільного ладу, землі та волі, соціальної рівності, доступної освіти тощо. В одному зі звернень прозвучали й привітання кубанських селян депутатам І Державної Думи, які підписали революційну Виборзьку відозву. А серед послів, обраних кубанцями до Державної Думи, були лише представники лівих поглядів. Зазначені факти свідчать про високий рівень політичної думки та суспільну активність кубанців. Її демонстрували численні з'їзди та зібрання, що проходили у найбільших містах Кубані, спроби долучитися до прогресивних загальноросійських організацій, які стояли на засадах демократичних свобод, народовладдя та парламентаризму.

Про свободолюбність та незалежність кубанців свідчить і їхній спротив сваволі будь-якого начальства. Так, вони вигнали зі своїх станиць старшин, які дискредитували себе несправедливістю та хабарництвом, не виконуючи прямих обов'язків, самовільно викорінюють злочинство та конокрадство, шукають винних та жорстоко карають їх.

Отже, газета “Рада" у своїх різножанрових матеріалах відобразила різні грані Кубані початку ХХ ст.: її соціальне та економічне життя, суспільні настрої та вимоги, найгостріші краєві проблеми. Чималий пласт інформації вона дає і про українську Кубань, її найболісніші проблеми, заходи із пробудження національної свідомості, суспільні настрої українців Кубані тощо. Протягом усіх оглянутих років “Рада" подала майже однакову кількість матеріалів, але з кожним роком вони урізноманітнюються, відчувається інтерес газети до національного життя українців Кубані, яке набувало нових форм, проявів та людських облич. Жодне нове суспільне явище у краї не проходило поза увагою українських публіцистів: вони про нього інформували читачів, ділилися успіхами та невдачами, прогнозували та передбачали його перспективи. Тому що основним завданням української щоденної газети було поширювати ідеї національного руху, охопити якнайбільше його проявів та фактів, які свідчили, що процес національного відродження серед українців пішов своїми закономірними шляхами і його вже не могли зупинити ніякі перешкоди.

Бібліографія матеріалів про Кубань на сторінках газети “Рада” (1906-1908 роки) У бібліографії у квадратних дужках подаються прізвища авторів, встановлені автором статті за редакційним примірником газети “Рада”. Покажчик подано за предметно-хронологічним принципом.

Публіцистика

1. П. Капельгородський, Заходи коло шкільної справи на Кубані, 2 (1906, 16 верес.) 2-3.

2. П. Капельгородський, Моя відповідь дідові Михайлові, 37 (1906, 27 жовт.) 1.

3. П. Капельгородський, Милостивий маніфест, 45 (1906, 5 лист.) 2-3.

4. П. Капельгородський, “Союзрусскаго народа” вКубанщині, 47 (1906, 8 лист.) 3.

5. П. Капельгородський, Виборче право “іногородніх” на Кубанщині, 66 (1906,30 лист.) 1.

6. П. Капельгородський, Маленький фельєтон. Як вишукано “крамолу” над Терном, 86 (1906, 23 груд.) 2.

7. [М. Стрішінський,] Лист з Кубані, 15 (1907,19 січн.) 3. - Підп.: Н. С.

8. П. Капельгородський, Вибори по Кубанських селах, 29 (1907, 4 лют.) 3.

9. П. Капельгородський, Народній самосуд, 106 (1907, 9 травн.) 3.

10. П. Капельгородський, Національно-шкільна справа з погляду шкільних доглядачів, 124 (1907, 31 травн.) 1.

11. П. Капельгородський, Національний рух і початкова школа, 136 (1907, 16 черв.) 1.

12. П. Капельгородський, З записної книжки учителя початковоі школи, 135 (1907, 15 черв.) 2-3; 137 (1907, 17 черв.) 2-3.

13. Капельгородський П. Національний рух і початкова школа, 136 (1907, 16 черв.) 1.

14. “Просвіта" на Кубані, 141 (1907, 22 черв.) 3. - Підп.: Козак.

15. Капельгородський П. Самосуди на Кубані, 208 (1907, 14 верес.) 3.

16. [В. Щербаківський,] В справах народньоїосвіти на Кубані, 225 (1907, 6 жовт.) 3. - Підп.: Щ.

17. П. Капельгородський, Учительський з'їзд в с. Армавірі кубанської області, 238 (1907, 21 жовт.) 2-3.

18. М. Стрішінський, Лист з Кубанщини, 12 (1908, 15 січн.) 3.

19. Лист з Кубані, 30 (1908, 6 лют.) 3. - Підп.: Хв. П.

20. П. Капельгородський, Сільсько-господарські забавки в кубанських початкових школах, 31 (1908, 7 лют.) 3.

21. П. Капельгородський, Як у нас “кредіт ” заведено, 57 (1908, 8 бер.) 2-3.

22. П. Капельгородський, Земство й иногородні на Кубанщині, 65 (1908, 18 бер.) 1; 66 (1908,19 бер.) 1; 67 (1908,20 бер.) 1; 68 (1908, 21 бер.) 1.

23. П. Капельгородський, Секрет багацтва, або ж математичне хліборобство, 117 (1908, 21 трав.) 3.

24. П. Капельгородський, Листи з Кавказу, 159 (1908, 11 лип.) 2-3; 161 (1908, 13 лип.) 2-3; 165 (1908,19 лип.) 2.

25. П. Капельгородський, Учительські курси в Анапі, 179 (1908, 5 серп.) 3.

26. П. Капельгородський, Як я учився в початковій школі, 226 (1908, 4 жовт.) 2-3.

27. П. Капельгородський, Національне питання на з 'їздах учителів Лабінського одділу, 253 (1908, 5 лист.) 1.

Художня література

28. П. Капельгородський, Милостивий маніфест, 45 (1906, 5 лист.) 2-3.

29. П. Капельгородський, Голод, 90 (1906, 29 груд.) 2.

30. П. Капельгородський, Весняна повідь, 94 (1907, 21 квіт.) 3.

31. П. Капельгородський, Удосвіта, 180 (1907, 9 (22) серп.) 3.

32. О. Капельгородський, Вночі, 183 (1907, 12 серп.) 3.

Хроніка

33. Зукраінського життя. На Кубані, 10 (1906, 26 верес.) 2-3.

34. До виборів по Україні. [С. Ерастов], Кубанщина, 37 (1907, 14 лют.) 3. - Серед авторів Ерастов.

35. По Україні. Наказ кубанських козаків послам Державної Думи, 45 (1907, 23 лют.) 3.

36. По Украіні. Шевченковироковини на Кубанщині, 66 (1907,20 бер.) 3.

37. По Украіні. З Кубані, 143 (1907, 24 черв.) 3.

38. По Украіні. З Кубані, 157 (1907, 12 лип.) 3.

39. По Украіні. З Кубані, 198 (1907, 1 верес.) 2-3.

40. По Украіні. З Кубані, 213 (1907, 21 верес.) 3.

41. По Украіні. З Кубані, 218 (1907, 27 верес.) 2.

42. По Украіні. З Кубані, 225 (1907, 6 жовт.) 2-3.

43. По Украіні. З Кубані, 227 (1907, 9 жовт.) 2-3.

44. По Украіні. З Кубані, 235 (1907, 18 жовт.) 3.

45. По Украіні. З Кубані, 254 (1907, 11 лист.) 3-4.

46. По Украіні. З Кубані, 269 (1907, 30 лист.) 3.

47. По Украіні. З Кубані, 276 (1907, 9 груд.) 2-3.

48. По Украіні. З Кубані, 281 (1907, 15 груд.) 3.

49. По Украіні. З Кубані, 283 (1907, 18 груд.) 3.

50. З Кубані. Заборона, 15 (1908, 18 січ.) 3.

51. З Кубані. З'їзд учителів середніх шкіл,20 (1908, 24 січ.) 3.

52. З Кубані. Справа про залізничну забастовку, 28 (1908, 2 лют.) 4-5.

53. З Кубані. Пограбування залізничного зборщика, 36 (1908, 13 лют.) 3.

54. По Украіні. З Кубані, 41 (1908,19 лют.) 2.

55. По Украіні. З Кубані, 54 (1908, 5 бер.) 2.

56. По Украіні. З Кубані. Арешти в Катеринодарі, 66 (1908,19 бер.) 3.

57. По Украіні. З Кубані, 79 (1908, 4 квіт.) 3.

58. По Украіні. З Кубані, 80 (1908, 5 квіт.) 3.

59. По Украіні. З Кубані, 91 (1908,20 квіт.) 3.

60. По Украіні. З Кубані, 104 (1908, 6 трав.) 2-3.

61. По Украіні. З Кубані, 113 (1908, 16 трав.) 2-3.

62. По Украіні. З Кубані, 143 (1908, 22 черв.) 2.

63. По Украіні. З Кубані, 157 (1908, 9 лип.) 2-3.

64. По Украіні. З Кубані, 177 (1908, 2 серп.) 2-3.

65. По Украіні. З Кубані, 214 (1908,19 верес.) 2-3.

66. По Украіні. З Кубані, 231 (1908, 10 жовт.) 2-3.

67. По Украіні. З Кубані, 235 (1908, 15 жовт.) 2-3.

68. По Украіні. З Кубані, 240 (1908, 21 жовт.) 2-3.

69. По Украіні. З Кубані, 243 (1908, 24 жовт.) 3.

70. По Украіні. З Кубані, 248 (1908, 30 жовт.) 3.

71. З Кубані. Гроші в могилі, 252 (1908, 4 лист.) 3.

72. По Украіні. З Кубані, 253 (1908, 5 лист.) 3.

73. По Украіні. З Кубанщини. Душогубство, 254 (1908, 6 лист.) 3.

74. По Украіні. З Кубані. Добра справа, 257 (1908, 9 лист.) 3.

75. По Украіні. З Кубані, 269 (1908, 25 лист.) 2-3.

76. По Украіні. З Кубані, 281 (1908, 10 груд.) 3.

77. З Кубані. Продаж українських газет, 285 (1908, 14 груд.) 4.

78. З Кубані. Зарізано поїздом. Занепад віри, 288 (1908, 18 груд.) 3.

79. З Кубані. Горе письменникові, 290 (1908,20 груд.) 3.

Економічне життя України

80. Економичне життя України. [М. Гехтер], Нова залізниця на Кубані, 68 (1908, 21 бер.) 3.

81. Економичне життя України. [М. Гехтер], Кубанська нафта, 86 (1908, 12 квіт.) 2-3.

82. Економичне життя України. [М. Гехтер], Урожай соняшника на Кубані, 189 (1908,19 серп.) 3.

83. Економичне життя України. [М. Гехтер], Вивоз кубанської макухи, 229 (1908, 8 жовт.) 3.

84. Економичне життя України. [Г. Квасницький], Консервна продукція на Кубані, 240 (1908, 21 жовт.) 3.

85. Економичне життя України. [Г. Гехтер], Нафта на Кубані, 260 (1908, 13 лист.) 3.

86. Економичне життя України. [Г. Квасницький], Виноградарство на Кубані, 282 (1908, 11 груд.) 3.

87. Економичне життя України. [Г. Квасницький]. Нафта на Кубані, 290 (1908,20 груд.) 3.

З життя “Просвіт ”

88. [С. Ерастов], З життя “Просвіт ”, 144 (1907, 26 черв.) 3. - Підп.: Кубанець.

89. [C. Ерастов], З життя “Просвіт”. Кубанська “Просвіта”, 168 (1907, 25 лип.) 3. - Підп.: Кубанський.

90. З життя `“Просвіт ”. Закриття Кубанської “Просвіти ”, 222 (1907, 3 жовт.) 3.

Дописи, кореспонденції

91. Дописи. [C. Ерастов], Катеринодар, 23 (1906, 11 жовт.) 4.

92. Дописи. [П. Капельгородський], с. Успенка, 44 (1907, 22 лют.) 4.

93. Дописи. [Ткачов], г. Єйськ, 24 (1908, 29 січ.) 4.

94. Дописи. [П. Капельгородський], г. Армавир, 29 (1908, 5 лют.) 4.

95. Дописи. Катеринівська станиця, 116 (1908,20 трав.) 4.

96. Дописи. [П. Капельгородський], с. Успенка, 118 (1908, 22 трав.) 4. - Підп.: Успенець.

97. Дописи.С. Ерастов, Катеринодар, 162 (1908, 15 лип.) 4.

98. Дописи. [С. Ерастов], г. Новоросійськ, 163 (1908, 17 лип.) 4.

99. Дописи. [В. Чепелянський], Катеринодар, 188 (1908, 17 серп.) 4.

100. Дописи. [В. Чепелянський], Катеринодар, 191 (1908, 21 серп.) 4.

101. Дописи. [Є. Квасницький], Катеринодар, 201 (1908, 3 верес.) 4.

102. Дописи. [В. Чепелянський], Катеринодар, 203 (1908, 5 верес.) 4.

103. Дописи. [Є. Квасницький], Новоросійськ, 235 (1908, 15 жовт.) 4.

104. Дописи. [Є. Квасницький], Новоросійськ, 236 (1908, 16 жовт.) 4.

105. Дописи. [Є. Квасницький], Катеринодар, 271 (1908, 27 лист.) 4.

106. Дописи. [Є. Квасницький], Катеринодар, 271 (1908, 27 лист.) 4.

107. Дописи. [Є. Квасницький], Новотитарівська станиця, 280 (1908, 9 груд.) 4.

108. Листи до редакції, 87 (1906, 24 груд.) 3. - Підп.: Учні Кубанської учительської семінарії.

109. Листи до редакції, 87 (1906, 24 груд.) 3. - Підп.: Рада Кубанського Просвіт - ного Товариства.

110. Листи до редакції, 91 (1906, 30 груд.) 3. - Підп.: Учні городського училища в Катеринодарі; Музично-драматична секція і хор Кубанського Просвітного Товариства.

111. Листи до редакції, 28 (1908, 2 лют.) 5-6. - Підп.: Фундатори новочеркаської “Просвіти" З. Ткаченко, З. Барабаш, Н. Циномонов - подяка О. Лотоцькому та О. Перехрестову за надіслані книжки для “Просвіти”.

112. Лист до редакції, 116 (1908,20 трав.) 4. - Підп.: З. Барабаш, З. Ткаченко.

Бібліографія

113. Библіографія. [Г. Квасницький], Українці на Кубані. Написав П. Капельго - родський. З картою Кубанщини. Видання Товариства “Просвіта ” у Київі, 1907. №10. Стор.35 + карта. Ціна 5 коп., 228 (1907, 10 жовт.) 3. - Підп.: Гак.

114. Библіографія. [Є. Квасницький], Рец. на: Півень О. “Козачарада”. Поема на українській мові із побиту козаків кубанського війська - Ст. Уманська, 1907. - 42 с., 30 (1908, 6 лют.) 4. - Підп.: Є. Віченко.

Размещено на Allbest.ru