Іван Боберський та Спортове товариство "Україна": формування української спортової традиції в Галичині

Висвітлення внеску І. Боберського у становлення спортового товариства "Україна" на основі архівних документів, тогочасної періодики, спогадів. Історія та особливості формування української спортової традиції в Галичині напередодні Першої світової війни.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.03.2018
Размер файла 27,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

85

Размещено на http://www.allbest.ru/

Іван Боберський та Спортове товариство "Україна": формування української спортової традиції в Галичині

Сова А.О., к. і. н., доц. кафедри олімпійської освіти,

Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського

Анотації

У статті на основі архівних документів, тогочасної періодики, спогадів висвітлено внесок Івана Боберського у становлення спортового товариства "Україна". Увагу зосереджено на формуванні української спортової традиції в Галичині напередодні Першої світової війни.

Ключові слова: Іван Боберський, спортове товариство "Україна", Львів, Галичина, українська стартова традиція.

The contribution of Ivan Boberskyi to the establishment of the sports society "Ukraine" on the basis of archival documents, contemporary periodicals, memoirs is highlighted in the article. Attention is focused on the formation of the ukrainian sports tradition in Galychyna on the eve of World War II.

Keywords: Ivan Boberskyi, the sports society "Ukraine", Lviv, Galychyna, the Ukrainian sports tradition.

Постановка проблеми

На початку ХХ ст. у Львові організовуються перші на українських землях у складі Австро-Угорської імперії українські спортивні товариства. Заснування стараннями Івана Боберського та його вихованців 1906 р. в стінах Академічної гімназії спортивного осередку - "Українського спортового кружка" (УСК), стало прикладом для наслідування і мало визначальний вплив для становлення і поширення спорту в освітніх установах українців Львова та серед української спільноти краю загалом1. Так, невдовзі у Львові створюють український стартовий кружок "Дніпро", який об'єднав українське юнацтво, що навчалося в польських гімназіях. Українські спортові осередки (кружки, а згодом клуби) утворюють при українських гімназіях у низці інших міст і містечок краю, зокрема: "Сянова Чайка" (гімназія в Перемишлі); "Поділя" (гімназія в Тернополі); "Січ" (гімназія у Стрию, яка невдовзі була перейменована на стартовий кружок "Скала"). Однак діяльність таких кружків при гімназіях охоплювала лише певну кількість гімназистів, і то лише на період їхнього навчання. Вчорашні гімназисти, спортовці УСК та "Дніпра", а тепер студенти Львівського університету чи політехніки, у переважній більшості таку можливість втрачали. Тому постала потреба створення громадського спортивного товариства, яке б акумулювало і задовольняло потреби українського молодіжного середовища, передусім студентської молоді.

Намагаючись вирішити цю проблему для випускників Академічної гімназії, професор Іван Боберський порадив їм заснувати окреме спортивне товариство для українських студентів вищих шкіл Львова "Україна". Товариство відіграло важливу роль у формуванні української спортової традиції у Львові та Галичині перед Першою світовою війною. Чималих зусиль до цього приклав відомий педагог, громадський та культурний діяч, голова товариства "Сокіл-Батько" у Львові професор Іван Боберський.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

За роки незалежності України про окремі аспекти діяльності спортового товариства "Україна" писали Орест Круковський2, Олександр Паук3, Степан Пахолко та Ольга Мартин4, Андрій Сова5 та ін. Однак внесок професора Івана Боберського у становлення цієї організації висвітлювався лише побіжно. З огляду на вищевикладене підготовлено дану публікацію.

Постановка завдання. У статті на основі архівних документів, тогочасної періодики, спогадів висвітлено внесок Івана Боберського у становлення спортового товариства "Україна". Увагу зосереджено на формуванні української спортової традиції в Галичині напередодні Першої світової війни.

Виклад основного матеріалу дослідження. Стараннями професора Івана Боберського (численні обговорення та консультації) та його учнів - Степана Гайдучка, Гриця Лучаківського, Василя Паліїва, Матвія Яворського та ін.22 вересня 1911 р. у залі товариства "Сокіл-Батько" (вул. Руська, 20) відбулися збори студентської молоді, на яких остаточно вирішили заснувати спортивне товариство6. Для найменування було обране особливе для кожного русина-українця поняття - "Україна"7. Вихованець Івана Боберського Степан Гайдучок згадував: "Треба було аж двох випусків абітурієнтів академічної гімназії, щоби в 1911 р. оснувати спортове товариство студентів вищих шкіл "Україна". Виключно академічним стало воно тому, що про спорт в инших верствах молоді годі було ще думати. Воно стало відразу твердо на ноги, до чого причинилося немало й це, що Товариство "Сокіл-Батько" [під головуванням Івана Боберського8. - А. С.] у Львові подбало про власну площу"9.

27 вересня 1911 р. обговорено статут товариства, який запропонував студент права Львівського університету Матвій Яворський10. У § 1 статуту зазначено: "Товариство носить назву "Україна спортове товариство студентів висших шкіл у Львові". Мовою урядовою є українська"11 (ці положення будуть збережені і надалі - у редакціях статуту від 1914 та 1925 рр.).8 квітня 1925 р. на Надзвичайних Загальних Зборах "України" змінено § 1 статуту на: "Товариство має назву: Спортове Товариство "Україна", в скороченню С.Т. "Україна". Урядовою мовою Т-ва є українська. Осідком Т-ва є місто Львів". Така офіційна назва збереглася до початку Другої світової війни. Цікавим є той факт, що у 1920-х рр. була спроба змінити назву на українське спортове товариство "Тризуб" з центром у Львові та поширенням діяльності на територію Львівського воєводства12. Однак польська окупаційна влада не схвалила такої ініціативи українців.

Метою товариства, зазначеною в статуті, було "плекати практично і теоретично спорт у всїх єго напрямах". Серед завдань першочерговими були такі: "а) удержуванє приладів для членів, льокалїв, площ для змагань та підручних бібліотек; б) видаванє публікаций з обсягу спортового житя, уряджуванє відчитів, збиранє статистичного материалу; в) уряджуванє публичних змагань, прогульок, руханкових вечорів, вечерниць та всяких иньших зібрань для науки і забави; г) веденє постійних вправ і науки в всіх напрямах спорту та руханки; д) творенє секций для поодиноких напрямів спорту; е) удержуванє зносин з иньшими спортовими та руханковими Товариствами"13. Для затвердження документ за підписом чотирнадцяти осіб (серед них: Матвій Яворський, Степан Гайдучок, Олекса Кривий, Василь Паліїв, Аркадій Маленький, Зенон Носковський, Микола Лучаківський, Святослав Довбенко, Володимир Бачинський та ін.) скерували в Галицьке намісництво14.

12 листопада 1911 р. відбулися перші загальні збори організації. На них вибрано керівництво товариства у такому складі: голова - Матвій Яворський, містоголова (заступник) - Василь Косаревич, писар - Антін Зелений, скарбник - Василь Паліїв, господар - Володимир Костецький, начальник змагової комісії - Степан Гайдучок, відпоручник і писар змагової комісії - Іван Гасман, заступники виділових (правління) - Гриць Лучаківський, Роман Носковський, Денис Вахнянин15.26 листопада 1911 р. Галицьке намісництво заявило, "що не заказує завязання (не забороняє заснування - А.С.) Товариства Студентів вищих шкіл "Україна" на підставі предложеного статуту"16.

Слід зазначити, що особливе значення для заснування і подальшої діяльності спортового товариства студентів вищих шкіл "Україна" мало українське гімнастичне товариство "Сокіл" під головуванням Івана Боберського17. Запропоновану ним і визрілу в середовищі його учнів ідею вдалося реалізувати не останньою мірою завдяки "Соколу-Батьку", адже українська спільнота Львова для потреб гімнастики і спорту мала в своєму розпорядженні лише його можливості - гімнастичний зал ("рухівню") на вул. Руській,20 та гімнастично-спортову площу "Український город" (знаходився в районі сучасної дитячої залізниці у Стрийському парку зі сторони вул. Стрийської). Переважно саме на цій базі надалі і відбувалися вправляння та змагання спортовців "України".

Потреба в співпраці на основі спортивної діяльності і постійна комунікація з українським "Соколом" засвідчується і тим, що 19 березня 1913 р. СТ "Україна" стає членом гімнастичного товариства "Сокіл - Батько" у Львові18. Ще одним аргументом у цьому зв'язку є і те, що в статуті СТ "Україна" 1911 р. містився § 31, у якому чітко зазначено: "На случай розв'язання Товариства переходить єго майно на українське Товариство "СОКІЛ" у Львові, хиба звичайні Збори постановлять инакше"19. Промовистим у цьому плані є й виступ професора Львівського університету Степана Рудницького на руханково-вокальному вечорі спортового товариства "Україна", який відбувся 16 грудня 1911 року у Львові. З-поміж іншого він сказав: "Під проводом "Сокола-Батька" гуртуються наші руханкові товариства, що видатно вже працюють над фізичним вихованєм. - Повстають також спортові товариства, між ними "Україна". Не берусь говорити про руханку. Для нас Важним є спорт, або сказати по українськи "змаг". Він позволяє на рух на вільному воздусі тай дає нам пізнавати природу. - Хоч проте нас тут нині мало і то майже молодіж, то відрадний се стан, бо в молодежи все. Вона піде в сліди Англії. Там відкладають батьки на бік сановиту повагу і займаються розумним плеканєм змагу, що веде до енергії духа. Бажаю тов. "Україна" найліпшого успіху, нехай хвилі фізичної тужности знова стануть сьвітлими хвилями нашого народа"20.

Створення спортивного товариства з такою промовистою і викличною назвою "Україна" ще до Першої світової війни (за 6 років (!) до проголошення Української Народної Республіки та 7 років (!) - Західноукраїнської Народної Республіки) мало надзвичайне пропагандистське значення для національного самоствердження української молоді. Ця назва несла у собі стратегічну мету більшості наявних галицьких політичних партій - ідею утворення власної української самостійної соборної держави. Назва українського спортивного товариства "Україна" непокоїла, а то й дратувала багатьох у польському політикумі Галичини. Вона була ідейною зброєю в боротьбі за національне самовизначення українців (нагадаємо, що у 1910 р. загострилася боротьба українських студентів Львівського університету за можливість навчання українською мовою, кульмінаційним моментом якої стала трагічна загибель одного з лідерів української молоді, члена "Сокола-Батька" Адама Коцка21).

Для кращого розуміння обставин, в яких створювалося та робило свої перші кроки товариство "Україна", варто навести цитату з листа-спогаду ініціатора заснування "України" - Івана Боберського. У листі, датованому 22 травня 1936 р., з югославського містечка Тржичу (тепер Словенія), де проживав Іван Боберський упродовж 1932-1947 рр., до керівництва цього товариства, він писав:

"Зі споминів про початок Товариства "Україна" 1911 р. можу подати, що звернув я увагу моїм тодішнім знайомим серед академічної молоді, що на львівськім університеті потрібний доконче репрезентаційний спортовий клюб української молоді. Він повинен зватись "Україна" і заохочувати студентів університету й політехніки до плекання рухових гор, народніх вправ (хід, біг, скок, мет, дужба), боксу й шерму. Клюб мав спонукати українську молодь, придбати собі не лише інтелігенцію духа, але також інтелігенцію тіла. Дружини копаного мяча, гаківки й ставки (безболь), мали мірятить з дружинами чужих клюбів і притягнути українську молодь до співбігу з молоддю других народів.

Пригадую собі недовірчиве лице Остапчука й задумані очі Василя Палієва, які мою замітку стрінули з якоюсь непевністю. Чи не натрапить клюб з таким іменем на університеті й політехніці на спротив. Смілість перемогла й клюб основано. Звертав я увагу на те, що товариство має мати свою таблицю на оповістки на коридорі обидвох високих шкіл у Львові, а в своїм одязі до прилюдних гор зазначувати жовто-блакитну краску.

Безпосередніх вражінь з початкових засідань основників мені брак. Не брав я участи в нарадах, але давав ради, коли вони були потрібні й нарошно не втручувався в справи клюбу, щоб члени, - а було між ними багато моїх учнів, - відчували, що рішають самі про себе. Вмію цінити здорову честилюбивість. Знаю, що влізливі поради знеохочують. Самостійне відкривання способів, як поконати труднощі, належить до приємностей енергійних людей. Правдивий мужчина хоче бути на свою власну руку відкривцем, ловцем, здобувцем, вояком, переможцем.

Колись знайду серед моїх паперів мою грамоту почесного членства і перешлю до Товариства "Україна" на спомин.

Діяльність Товариства йшла великими закрутами, як ріка, що завертає то вліво, то вправо, по широкій низині. Згубив я його з очей, бо події вид заступили. Дійшла до мене вістка, що лишило воно мури високої школи й перемінилось в загальне змагове товариство, яке мірить свої сили в стрічах з другими клюбами. В часописах читав я його назву її звіти з його виступів.

Лише боротьба вишколює засади боротьби.

Постійна вправа в шермі учить орудувати шпадою.

боберський спортове товариство галичина

Дружинна гра на зеленій мураві впоює правила громадянського співділа: "Teamwork", яке веде до повного успіху, до перемоги противника в його власних "воротах"22.

Спортивне товариство "Україна" швидко посіло вагоме місце у структурі спортового руху Галичини. Члени товариства займалися і пропагували низку різновидів спорту, зокрема шерм (фехтування), леще - тарство (лижний спорт), копаний м'яч (футбол), гаківку (хокей), ситківку (теніс), легку й важку атлетику, совгарство (ковзанярський спорт), стрільбу та ін. Антін Зелений з цього приводу писав: "Для плекання поодиноких родів спорту ділить ся Товариство на секциї, що зістають під проводом заводових провідників. Члени вибирають собі той спорт, який найліпше відповідає їх силї, вдачі і маетности: Союзняк, ситківка, гилька, кичка, гаківка, добувач, тарабанна, пястучка, мет списою, кісткою, кулею, молотом, хід, біг, скок, плаванє, літанє, їзда верхом, на совгах, лещетах, санчатах, веслованє, дужанє, стріляне"23. У перші місяці діяльності члени СТ "Україна" створили сім спортових секцій: лещетову, санчатову, совгарську, м'ячеву, ситківкову, легкої атлетики та прогульково-забавову. Наука їзди на совгах складалася з двох курсів так званого "вищого" під керівництвом Петра Франка і "нищого" - А. Барщівського та Івана Гасмана. Науку на лещатах проводили професор Львівського університету Степан Рудницький та син Івана Франка - Петро. Курси були розраховані на 15 занять. СТ "Україна" станом на січень 1912 р. налічувало 43 члени24.

Спортовці "України" спиралися у своїй діяльності на науково-методичну літературу, видану Іваном Боберським у Львові. Значною популярністю серед членів товариства користувалися книги та публікації "Забави і гри рухові" (1904) 25, "Забави і гри рухові. Часть ІІ. Вісїмнайцять гор мячевих" (1905) 26, "Забави і гри рухові. Часть ІІІ. Копаний мяч" (1906) 27, "Впоряд" (1909) 28, "Забави і гри рухові.Ч. ІУ. Ситківка" (1909) 29, "Правила до гаківки" (1910) 30, "Лавчина і щеблівка" (1910) 31, "Нові шляхи до тілесного виховання" (1911) 32, "Стріляне до влучі" (1913) 33 тощо.

Товариство "Україна" організовувало як внутрішні спортивні змагання з різновидів спорту, так і зустрічі з іншими українськими клубами й осередками, які діяли в Галичині. Свідченням зростання його авторитету вже у перші роки після заснування стало те, що "Україна" взяла діяльну участь у підготовці та проведенні Шевченківського здвигу у Львові 27-29 червня 1914 р.34. Під час цього заходу відбулися ІІ Запорізькі ігрища, які в тогочасній пресі отримали назву "Першої Української Спортової Олімпіади". Особливим атрибутом Шевченківського здвигу стала спеціальна відзнака, виготовлена "за помислом Івана Боберського", на якій було викарбувано назву спортового товариства "Україна"35. Відзнака мала форму трикутника, при сторонах якого містилися півкруги. В них поміщено букви: "С. Б.", "У.С. С.", "С.Т. У.", тобто абревіатури назв тих організацій, які проводили здвиг, відповідно - "Сокіл-Батько", Український січовий союз та Спортивне товариство "Україна". В середині трикутника розташовувався напис: "Шевчен - ковий здвиг 1914, 28. УІ". На вістрі нижнього кута трикутника монограма "G R" (Роман Грицай) 36. Ця відзнака була випущена у Відні коштами "Сокола-Батька" та Українського січового союзу. Тираж, як на той час, був досить великим - 10 тис. із білого металу і 100 штук із міді37. Форму трикутника, на думку Степана Гайдучка, взято для того, щоби кожен, хто чіпляв відзнаку до одягу, міг обернути її так, щоб назва його товариства була зверху38. Одна така відзнака зберігалася у міжвоєнний період у культурно-історичному музеї Наукового товариства імені Шевченка у Львові, а згодом передана до Історично-воєнного музею НТШ39. Декілька відзнак сьогодні зберігаються у Львівському історичному музеї40.

Практично відразу після заснування СТ "Україна" при ньому була утворена дружина копаного м'яча (футбольна команда) з однойменною назвою. Вона не лише брала участь в зустрічах з українськими футбольними клубами (перший матч відбувся 15 жовтня 1911 р. зі змагунами Українського Спортового Кружка Академічної гімназії у Львові на площі "Сокола-Батька", СТ "Україна" програла з рахунком 2: 141), а й гідно відстоювала честь українців у зустрічах із польськими, жидівськими та чеськими командами ("Тім", "Чарні", "Гасмонея", "Погонь" тощо42). У команді "виросли" знані українські майстри копаного м'яча: Карло Мікльош, Олександр Скоцень, Володимир Воробець, Юрій Зубач, Михайло Бутель та інші, які надалі брали учать у футбольних турнірах із європейськими клубами.

Під час заснування товариства Іван Боберський не лише опікувався його справами, а й брав активну участь у його житті. Саме він дав поштовх для проведення "Перших Запоріжських Змагань" (Запорозьких ігрищ) 15-16 жовтня 1911 р. у Львові43, які упродовж наступних двох десятиліть відбувалися у Галичині. Іван Боберський також допомагав в організації та брав участь як суддя у змаганнях з "дужання за мистецтво Галицької України" (перші змагання відбулися 23-24 березня 1912 р.44, другі - 15-16 березня 1913 р.45), які провела "Україна". Сучасники, як українці, так і поляки, відзначали те, що "осяги", які здобули тоді змагуни "України", були "дуже добрі"46, а СТ "Україна" "по війні був найсильнішим українським спортовим клюбом гри в копаного мяча"47.

Спортове товариство студентів вищих шкіл "Україна" неодноразово організовувало виступи професора Івана Боберського для популяризації різновидів спорту в краї та активізації спортового руху серед українців. Для прикладу, 10 грудня 1911 р. Іван Боберський у рухівні "Сокола-Батька" по вул. Руській,20 мав відчит "Про зимові спорти"48. На захід прибуло 178 зацікавлених осіб. Цього разу "Батько українського тіловиховання" торкнувся теми становлення і розвитку зимових видів спорту в країнах Європи та США. Степан Гайдучок, присутній на цьому заході, так описав виклад Івана Боберського: "Довідали ся ми, що Стирийцї в роцї 1904, зробили з'їзди на санчатах спорт. Американець Jackson Наупе навчив Европу штучної їзди на совгах, а під впливом Нанзена до двох лїт познакомлюєть ся середуща Европа з лещетами, яких від давна уживали Фіни і другі північні народи в щоденнім житю. Як впливає спорт на вдачу народа, сьвідчать Американці. Всюди ведуть боротьбу о першенство. Рухливі, товариські, меткі, енерґічні, охочі поборювати перепони, самостійні. Спорт і нашу сонливу вдачу перемінить на вдачу Американця. Увагою, що за кількадесять лїт готові ми доперва зрозуміти вагу спорту, закінчив прелєґент"49. Під час відчиту (виступу) професор Іван Боберський продемонстрував присутнім спортові прилади, які використовуються взимку. Частину доходу з цього та інших подібних заходів керівництво СТ "Україна" передавало на викуп землі під гімнастично-спортову площу "Сокола-Батька" - "Український Город", решту використовувало на власні потреби.

Чимало членів СТ "Україна" - вихованців професора Івана Боберського, взяли участь у різних військових формаціях в роки Першої світової війни та Української національної революції 1917-1921 рр. Чимало з них, знаних у минулому спортовців і змагунів, полягли в боях за Україну, зокрема Роман Носковський, Зиновій Дума, Володимир Богонос, Кость Гусаківський, Роман Перфецький, Ананія Степанів, Федь Черник, Василь Остапчук, Роман Калецький та ін.50. Степан Гайдучок 1926 р. з нагоди 15-ліття СТ "України" писав: "Очевидно, що суть усього руху ще не в самих стрічах, осягах: важне для нас, який дух панував серед тої сотки академічної молоді, яку гуртувала до війни "Україна". Сама назва товариства найкраще свідчить про це. Свідчить і це, що "Україна" тішилася симпатіями і старих студентів, які творили у ньому т. зв. спортових теоретиків, котрі інстинктово шукали по палких, зїдливих дискусіях, які відбувалися між Українським Спортовим Союзом і Академічною Громадою, спортової радости життя, блеску, гумору, нової енергії. Про духа цеї молоді свідчить і вечір у честь Богуна, участь у пропаґанді закупна площі, поїздки на села, участь у протиросійських демонстраціях в 1911. р., участь у стрілецьких вправах з Низкоклоном у зубницькому лісі та з Ґоруком по сихівських осінних полях. Про духа свідчать могили Черника, Гусаківсь - кого, Перфецького, Думи й ин. [.] Від 1914. р. до 1920. р. годі було говорити про змагання, рекорди і т.п. Члени т-ва розгравали їх на широких просторах із крісом у руці і там ставили осяги. По таборах полонених не один із членів "України" спортом старався видобути себе й инших з байдужости і морального отупіння. В італійських, чеських і польських таборах дали члени "України" товчок до орґанізування спортових гуртків, щоби набрати духа й віри в себе"51.

У 1936 р. член товариства Євстахій Нагірний у статті, опублікованій з нагоди 25-ліття від заснування СТ "Україна", підсумував: "Ідучи слідами західно-європейських держав, піонери української тіловиховної ідеї, що мали на увазі не тільки саме здоровля мас, але також виплекання дисципліни, зрозуміння послуху та гасла "В єдності сила", повели більш як 40 літ тому перші спроби для зорганізуваня тіловиховних товариств, засяг праці яких, замикався тоді в тісних мурах руханкової салі. Виведення молоді за місто на сонце і воздух - це були перші початки властивого спорту, з початку мандрівного, а дальше всіх інших родів спорту, що їх тоді плекали інші народи. Сміло можна твердити, що першим товариством у повнім того слова значінні, на західних українських землях, яке розпочало працю в тому напрямку, було Спортове Товариство "УКРАЇНА""52.

СТ "Україна" користувалося великою популярністю серед свідомої української інтелігенції. Активними його членами були проф. Степан Рудницький, Осип Навроцький, син Івана Франка - Тарас, Степан Гайдучок, Г риць Лучаківський, Роман Носковський, Матвій Яворський та ін.

Висновки і перспективи подальших досліджень у даному напрямі. Таким чином, професор Іван Боберський діяльно вплинув на формування перших українських спортивних організацій: від осередку Українського спортового кружка при Академічній гімназії у Львові - до одного з ключових спортивних товариств - спортового товариства студентів вищих шкіл "Україна". Його внесок було належно оцінено: Івана Боберського іменовано першим почесним членом "України". Спортове товариство "Україна" найбільшою мірою спричинилося як для становлення українського спортивного руху, так і для піднесення національного духу, самосвідомості та плекання державницьких устремлінь кількох поколінь української молоді першої половини XX ст. У міжвоєнний період СТ "Україна" стало одним із основних, базових спортивних товариств українців на західноукраїнських землях, а змагання, які воно організовувало - "Запорозькі ігрища", - головними комплексними національними чемпіонатами серед українців Галичини. Перспективи подальших досліджень полягають у з'ясуванні взаємин СТ "Україна" з польськими, єврейськими та німецькими спортовими товариствами Львова та Галичини першої половини ХХ ст., а також зі "Змаговим Союзом" у Львові, засновником якого був Іван Боберський.

Список використаних джерел

1. Сова А. Іван Боберський - засновник та ідейний натхненник Українського спортового кружка в Академічній гімназії у Львові / А. Сова // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету: збірник наукових праць. - Львів, 2016. - Вип.17 (подано до друку).

2. Круковський О. Якою була насправді емблема спортивного товариства "Україна"? / О. Круковський // Знак. Вісник Українського геральдичного товариства. - Львів, 1994. - Лютий. - Ч.5. - С.15.

3. Pauk O. Ukraina Lwow // Lwow i Wilno w ekstraklasie. Dzieje polskiego futbolu kresowego / O. Pauk. - Katowice, 1997. - Tom 4. S.114-116.

4. Пахолко С. Легенда львівського боксу - Антон Білий у фалеристичних пам'ятках 40-х років ХХ ст. / С. Пахолко, О. Мартин // Нумізматика і фалеристика. Довідково-інформаційний журнал. - Київ, 2009. - жовтень-грудень. - № 4 (52). - С.16-18; Пахолко С. Історія, закарбована в металі. Українська фалеристична спадщина (ХІХ - перша пол. ХХ ст.) / С. Пахолко, М. Дмитрів Львів: Край, 2011. - С.39-42.

5. Сова А. Символіка українського пожежно-спортивного товариства "Січ": генеза та історія / А. Сова // Український визвольний рух. - Львів: Видавництво "Мс", 2005. - Збірник 5. - С.215-230; Сова А. Актуальні питання вивчення символіки українських молодіжних організацій Галичини кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. / А. Сова // Український визвольний рух.

6. Львів, 2007. - Збірник 9. - С.157-180; Сова А. Атрибутика спортивного товариства "Україна" / А. Сова // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету: збірник наукових праць. - Львів, 2012-2013. - Вип.13-14: Ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича. - С.279-287.

7. Зелений А. "Україна" / А. Зелений // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. - Львів, 1912. - 30 сїчня. - Чис.65. - С.4; Бутель М.С.Т. "Україна" - 1911-1936 рр. /М. Бутель // СТ Україна Львів.25 ліття 1911-1936. - Львів: Накладом С.Т. "Україна", 1936. - С. 20.

8. Боберський І. Рухливі "Українці" / І. Боберський // СТ Україна Львів.25 ліття 1911-1936. - Львів: Накладом С.Т. "Україна", 1936. - С.47-48; Бутель М.С.Т. "Україна" - 1911-1936 рр. / М. Бутель // СТ Україна Львів.25 ліття 1911-1936. - Львів: Накладом С.Т. “Україна”, 1936. - С.21.

9. Іван Боберський був головою товариства "Сокіл-Батько" з 26.08.1908 р. по 21.11.1918 р. Див.: Центральний державний історичний архів України у Львові (далі - ЦДІА України у Львові), 366, оп.1, спр.12, арк.81.

10. Гайдучок С. Спортовий ювилей.15-ліття Спорт. Т-ва “Україна” / Гайдучок С. // Діло. - Львів, 1926. - 16 вересня. - Чис. 205 (10882). - С.4.

11. Зелений А. "Україна" / А. Зелений // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. - Львів, 1912. - 30 сїчня. - Чис.65. - С.4.

12. Державний архів Львівської області (далі - ДАЛО), ф.1, оп.51, спр.1557, арк.77, 100.

13. ДАЛО, ф.1, оп.51, спр.1557, арк.63.

14. ДАЛО, ф.1, оп.51, спр.1557, арк.77.

15. ДАЛО, ф.1, оп.51, спр.1557, арк.86.

16. Зелений А. "Україна" / Зелений А. // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. - Львів, 1912. - 30 сїчня. - Чис.65. - С.4.

17. Бутель М.С.Т. "Україна" - 1911-1936 рр. / М. Бутель // СТ Україна Львів.25 ліття 1911-1936. - Львів: Накладом С.Т. “Україна”, 1936. - С.21.

18. Франко Т. Початки українського спорту у Львові / Т. Франко // СТ Україна Львів.25 ліття 1911-1936. - Львів: Накладом С.Т. "Україна", 1936. - С.30-33.

19. ЦДІА України у Львові, ф.312, оп.1, спр.154, арк.46; Члени приняті в р. 1913 // Вісти з Запорожа. Руханка-Змаг - Пожарництво-Мандрівництво-Пласт-Стрілецтво. - Львів, 1914. - 14 марта. - Чис.91. - С.5.

20. ДАЛО, ф.1, оп.51, спр.1557, арк.81.

21. Промова проф. університету Др. Ст. Рудницького, виголошена на руханковім вечері тов. “Україна” 16. грудня 1911 // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. - Львів, 1912. - 30 сїчня. - Чис.65. - С.2.

22. Адам Коцко [Некролог] // Вісти з Запорожа. - Львів, 1910. - 30 червня. - Чис.25 // Народне Слово. Ілюстрована, популярно - просьвітна, полїтична й літературна часопись. - Львів, 1910. - 7 липня. - Чис.385. - С.12; Над могилою бл. п. Адама Коцка // Народне Слово. Ілюстрована, популярно-просьвітна, полїтична й літературна часопись. - Львів, 1910. - 12 липня. - Чис.387.

23. С.1; Похорони бл. п. Адама Коцка // Народне Слово. Ілюстрована, популярно-просьвітна, полїтична й літературна часопись.

24. Львів, 1910. - 17 липня. - Чис.389. - С.1 та ін.

25. Боберський І. Рухливі "Українці" / І. Боберський // СТ Україна Львів.25 ліття 1911-1936. - Львів: Накладом С.Т. "Україна", 1936. - С.47-48.

26. Зелений А. "Україна" / А. Зелений // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. - Львів, 1912. - 30 сїчня. - Чис.65. - С.4.

27. Зелений А. "Україна" / А. Зелений // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. - Львів, 1912. - 30 сїчня. - Чис.65. - С.4.

28. Боберський І. Забави і гри рухові / І. Боберський. - Львів, 1904. - 31 с.

29. Боберський І. Забави і гри рухові. Часть ІІ. Вісїмнайцять гор мячевих / І. Боберський. - Львів: Накладом товариства "Сокіл", 1905. - 29 с.

30. Боберський І. Забави і гри рухові. Часть ІІІ. Копаний мяч / І. Боберський. - Львів: Накладом товариства "Сокіл", 1906. - 36 с.

31. Боберський І. Впоряд / І. Боберський. - Львів, 1909. - 58 с.

32. Боберський І. Забави і гри рухові.Ч. IV. Ситківка / І. Боберський. - Львів, 1909. - 47 с.

33. Боберський І. Правила до Таківки" (Hockey) // Вісти з Запорожа. - Львів, 1910. - 7 мая. - Чис.15 // Народне Слово. Ілюстрована, популярно-просьвітна, політична й літературна часопись. - Львів, 1910. - 7 мая. - Чис.358-359. - С.23-25. Боберський І. Лавчина і щеблівка / І. Боберський. - Львів, 1910. - 16 с. Боберський І. Нові шляхи до тілесного вихованя / І. Боберський. - Львів, 1911. - 8 с. Боберський І. Стрілянє до влучі // Калєндар "Вістий з Запорожа" на 1914 рік. - Львів: Наклад редакциї "Вістий з Запорожа", 1913. - С.59-63.

34. Сова А. Шевченківський Здвиг 28 червня 1914 року у Львові / А. Сова, Я. Тимчак // Пластовий шлях. Журнал пластової думки та інформації. - Львів, 2014. - Чис.3 (179). - С.52-55.

35. Роман Грицай, крім цієї відзнаки, на замовлення Івана Боберського розробив чимало афіш та відзнак, зокрема афішу для показових виступів товариства "Сокіл-Батько", відзнаку для учасників Шевченківського здвигу, що відбувся 27-29 червня 1914 р. у Львові та ін. Докладніше див.: ГайдучокС. Пів століття сокільських видань / С. Гайдучок // Сокільські Вісти. Орган Українського Сокільства. - Львів, 1937. - Грудень. - Чис.12. - С.10; Гайдучок С. Пів століття сокільських видань / С. Гайдучок.

36. Львів, 1937. - С.42, 43, 50; Сова А. Актуальні питання вивчення символіки українських молодіжних організацій Галичини кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. / А. Сова // Український визвольний рух. - Львів, 2007. - Зб.9. - С.169-170.

37. Круковський О. Українська фалеристика (із фондів Львівського історичного музею) / О. Круковський, С. Пахолко. - Львів: Апріорі, 2011. - С.18.

38. Гайдучок С. Пів століття сокільських видань / С. Гайдучок. - Львів, 1937. - С.50; Гайдучок С. Спомини // Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).

39. Гайдучок С. Пів століття сокільських видань / С. Гайдучок - Львів, 1937. - С.50.

40. ЦДІА України у Львові, ф.309, оп.1, спр.788, арк.23.

41. Круковський О., Пахолко C. Українська фалеристика (із фондів Львівського історичного музею). - С.18.

42. Плян науки // Звіт дирекції ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1909/1910. - Львів: Накладом наукового фонду, 1910. - С.18; Зелений А. "Україна" / А. Зелений // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. - Львів, 1912. - 30 січня. - Чис.65. - С.4; Дружина "України" (15.Х. 1911) на площі "Сокола-Батька" // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. - Львів, 1912. - 30 січня. - Чис.65. - С.4; Клюб "Україна" - І. дружина // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. - Львів, 1912. - 30 цьвітня. - Чис.68. Число "Сокола-Батька". - С.4; Бутель М. Мячеві змагання І. дружини С.Т. "Україна" / БутельМ. // СТ Україна Львів. 25 ліття 1911-1936. - Львів: Накладом С.Т. "Україна", 1936. - С.119; БутельМ.С.Т. Копаний мяч (1911-1936 р.) /М. Бутель // СТ Україна Львів. 25 ліття 1911-1936. - Львів: Накладом С.Т. "Україна", 1936. - С.50.

43. Бутель М.С.Т. Копаний мяч (1911-1936 р.) / Бутель М. // СТ Україна Львів. 25 ліття 1911-1936. - Львів: Накладом С.Т. "Україна", 1936. - С.49-63; Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).

44. Зелений А. "Україна" / А. Зелений // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. - Львів, 1912. - 30 сїчня. - Чис.65. - С.4.

45. Змагання в дужаню і двиганю тягарів // Дїло. - Львів, 1912. - 25 березня; Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).

46. Франко Т. З нашого спорту / Т. Франко // Ілюстрована Україна. - Львів, 1913. - 12 цьвітня. - Чис.7. - С.13-14; Дужцї на змаганях "України" // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. - Львів, 1913. - 30 цьвітня. - Чис.80. - С.5; Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).

47. Гайдучок С. Спомини / С. Гайдучок // Архів Степана Гайдучка; Субтельний М. Копаний м'яч у Філії Академічної гімназії у Львові (Спомин) / М. Субтельний // Ювілейна книга Української Академічної гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости 1878-1978/гол. ред. Н. Пазуняк. - Мюнхен-Філядельфія, 1982. - С. 193-194; Цимбала С. Визначні люди у спорті / С. Цимбала // Ювілейна книга Української Академічної гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости 1878-1978/[гол. ред.Н. Пазуняк]. - Мюнхен-Філядельфія, 1982. - С.185-190; Цимбала С. Спорт в УАГ в 1902-1910 рр. / С. Цимбала // Ювілейна книга Української Академічної гімназії у Львові. На 100-річчя першого українського іспиту зрілости 1878-1978/[Упор., літ. та техн. ред.Б. Романенчука]. - Філядельфія-Мюнхен, 1978. - С.339-346.

48. Шах С. Львів - місто моєї молодости. ("Цісарсько-Королівська Академічна Гімназія") / С. Шах - Мюнхен: В-во "Християнський Голос", 1956. - Част. ІІІ. - С.84, 85; Шах С. Львів - місто моєї молодости. Цісарсько-Королівська Академічна Гімназія / С. Шах. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010. - С.58.

49. Виклад "Про зимові спорти" // Дїло. - Львів, 1911. - 7 грудня; Гайдучок С. Інтересний відчит професора Боберського // Дїло.

50. Львів, 1911. - 12 грудня; Зелений А. "Україна" // Вісти з Запорожа. Часопись руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств. - Львів, 1912. - 30 сїчня. - Чис.65. - С.4.

51. Гайдучок С. Інтересний відчит професора Боберського / С. Гайдучок // Дїло. - Львів, 1911. - 12 грудня. Виказ членів виділу С.Т. “Україна” (1911-1936 р.) // Україна Львів. 25 ліття 1911-1936. - Львів: Накладом С.Т. "Україна", 1936. - С.113-114; Виказ змагунів секції копаного мяча С.Т. "Україна" (1911-1936 р.) // Україна Львів.25 ліття 1911-1936. Львів: Накладом С.Т. "Україна", 1936. - С.115-116; Чучман Е. Тим, що відійшли / Е. Чучман // СТ Україна Львів. 25 ліття 1911-1936. - Львів: Накладом С.Т. "Україна", 1936. - С.42-43. Гайдучок С. Спортовий ювилей. 15-ліття Спорт. Т-ва "Україна" / С. Гайдучок // Діло. - Львів, 1926. - 16 вересня. - Чис. 205 (10882). - С.4.

52. Нагірний Е. [Вступне слово] / Е. Нагірний // Україна Львів. 25 ліття 1911-1936. - Львів: Накладом С.Т. "Україна", 1936. - С.7.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Національний рух у Галичині та наддніпрянській Україні. Пробудження соціальної активності українського селянства як одне з найхарактерніших проявів національного життя в країні. Досвід українського національного відродження кінця XVIII - початку XX ст.

    статья [11,9 K], добавлен 20.05.2009

  • Проблеми військової історії в першій половині ХХ ст. та стан російської історіографії щодо вивчення українського питання у Першій світовій війні. Суспільно-політичні процеси у Галичині в період війни. Місце українських земель у міжнародних відносинах.

    статья [19,4 K], добавлен 27.08.2017

  • Бойові дії на території України в роки Першої та Другої світової війни. Утворення Української Народної Республіки. Причини і суть гетьманського перевороту П. Скоропадського. Національно-визвольний рух у Галичині. Політика сталінської індустріалізації.

    шпаргалка [65,7 K], добавлен 19.03.2015

  • Дослідження з історії Першої світової війни. Передумови виникнення війни. Боротьба за новий переділ світу. Англо-німецький конфлікт. Розробка планів війни, створення протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни.

    реферат [33,4 K], добавлен 10.04.2009

  • Передумови виникнення першої світової війни і криза липня 1914. Боротьба за новий переділ світу. Плани війни та створення двох протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни. Протиріччя між Англією й Німеччиною.

    реферат [33,4 K], добавлен 04.04.2009

  • Перша світова війна - глобальний збройний конфлікт, який відбувався перш за все в Європі від 1 серпня 1914 р. по 11 листопада 1918 р. Формування військових блоків. Історія Брусилівського прориву. Становище України під час війни. Плани сторін щодо України.

    презентация [1,7 M], добавлен 12.10.2014

  • Завоювання Росією Середньої Азії в 60-70-ті роки ХIX ст. Протиріччя між Росією і Англією. Персія напередодні Першої світової війни. Військові-політичні події на території Персії в ході Першої світової війни. Наслідки Першої світової війни для Персії.

    реферат [43,9 K], добавлен 25.10.2013

  • Політичне становище у Європі у зв'язку с балканськими подіямі 1912-1913 рр., що привело до Першої світової війни. Переслідування українців на окупованих австрійським та російським урадями землях України. Наслідки війни для подальшого стану України.

    доклад [25,6 K], добавлен 19.03.2008

  • Особливості перебігу бойових дій на території України в роки Першої світової війни. Плани ворогуючих сторін щодо України, бойові дії на її території. Галицька битва, Карпатська та Горлицька операції, Брусилівський прорив. Втрати в Першій світовій війні.

    курсовая работа [101,6 K], добавлен 12.09.2014

  • Дія української просвітницької самоорганізації, що діяла в другій половині XIX – першій половині XX ст. у Східній Галичині під назвою "Просвіта". Перший вияв діяльності "Просвіти". Тематика книжок про потреби галицьких русинів, про шляхи їх розвитку.

    реферат [35,3 K], добавлен 03.11.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.