Листи хорунжого УСС Миколи Опоки до Ростислава Заклинського як джерело до вивчення повсякдення офіцерів Галицької Армії

ЛИСТИ ХОРУНЖОГО УСС МИКОЛИ ОПОКИ ДО РОСТИСЛАВА ЗАКЛИНСЬКОГО ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ ПОВСЯКДЕННЯ ОФІЦЕРІВ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ

Роман Тютенко

Дослідженню польсько-української війни 1918-1919 рр. та Української Галицької Армії присвячено чимало напрацювань у різних аспектах цієї теми. Особливої актуальності на сучасному етапі розвитку історичної науки набула історія повсякденності. В історіографії елементи повсякденності УГА почасти висвітлено у публікаціях В. Рутара [3; 4; 5], Ю. Русина [2] про матеріально-технічне забезпечення. Однак, важливим є погляд в антропологічному контексті. У цьому напрямку історія УГА потребує подальшого дослідження.

У цій публікації подано листи, що були написані хорунжим УСС Миколою Опокою до історика, співробітника «Пресової Квартири УСС» Ростислава Заклинського від січня до травня 1919 р. Вони висвітлюють особливості, умови повсякденного життя, їх впливи на поведінку та соціально-політичні уподобання офіцерів Української Галицької Армії на фронті у 1919 р. Місцем збереження цих матеріалів є фонд 48 родини Заклинських із Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника. Досі це листування не публікувалося та не було залучене до наукового обігу.

Метою статті є введення до наукового обігу нових джерельних матеріалів, які доповнюють тематику повсякденного життя офіцерів Української Галицької Армії.

Хорунжий Микола Опока був старшиною сотні Першого Станиславівського куреня УГА і писав ці листи в умовах польсько-української війни 1918-1919 рр. У ході війни розташування фронту часто змінювалося, а тому місцями їх написання були селища, що неподалік Львова - Сихів, Цегоньки, що біля Козельник, і Пасіки- Зубрицькі.

Незважаючи на невеликий обсяг, листи М. Опоки є дуже інформативні. Насамперед, листування ілюструє ті проблеми, які найбільш непокоїли та стосувалися українських офіцерів на фронті.

Першим моментом є значне невдоволення офіцерського складу УГА вищим командуванням. Микола Опока подає відомості, які викривають командування у некомпетентності: «„.там сидять якісь дурні референти, бо до скорострілів висилають у поле такі цівки, які уриває... і які при острих набоях розтріскують цілий скоростріл...» [1, арк. 2]. А навіть більше - у зловживанні алкоголем: «„всі референти в Нач.[альній] Команді, були комплєтно пяні. Непорядки в інтендантурі кольосальні. Оден чет.[ар] Навроцький вибиває ся чистий як сльоза - про то, що в Нач.[альній] Ком.[анді] всьо пяне, розповідає ся всїм тут на фронтї - вражіння можете собі представити.» [1, арк. 2].

Другою проблемою були стосунки між самими офіцерами у Галицькій Армії. Фронтовим офіцерам не подобалося, що вони отримували менше заробітної платні, аніж тилові офіцери, і що тиловики не займалися потріб- ною справою у часі війни: «Обчислено, що старшини у полї беруть менше платнї від тих, що сидять поза фронтом. Нарікання, нарікання і нарікання» [1, арк. 2], «В Чорткові має бути 60 старшин, які нічого не роблять. Обурення величезне.» [1, арк. 3].

Стан матеріального забезпечення українського війська впливав на весь процес і перебіг польсько-української війни 1918-1919 рр. Тому важливою нагальною проблемою для офіцерів УГА була нестача харчів та обмундирування, про що М. Опока неодноразово наголошував у своїх листах: «.сотня з Коша УСС вийшла зовсїм боса і гола, без багнетів. Шкандал був вести їх на фронт, бо люди по дорозї сміялися» [1, арк. 3], «Тут на фронті трудно що не- будь дістати, люди йдуть майже босі й голі в позиції, а тут околиці є комплєтно знищені, зрабовані, не можливо нічим заполочися. Фа- сунґ тут є лише на снїдання і обід - а на вечерю треба красти і рабувати» [1, арк. 3], «.покрали вже майже всї свинї, корови, кури, збіжа, пшоно, фасолю. Цукру майже не дістаєся, крім хліба, мяса і дещо муки. Тютюну нема, дрібничок потрібних жовнірові нема» [1, арк. 3], «Наша інтендантура щораз більше недопомагає. Тютюну у нас вже нема, житя щораз поганійше, підфронтові села комплєтно вирабовані» [1, арк. 8].

Невід'ємним елементом повсякденного життя офіцера УГА було дозвілля, проведення вільного від бойових дій часу, який був потрібний для відпочинку. У спокійний час офіцери, які не полишали своїх позицій, переважно читали. Це помітно і в листуванні М. Опоки, який просив Р. Заклинського передати різні газети, спортивні часописи, книги: «Передайте для мене через х.[орунжого] Жевка всякі часописи та книжки - передаю на це 30 к....» [1, арк. 5], «передайте через цього курієра, який передасть Вам цей лист - відповідь, та спортивні часописи, укр.[аїнські] і нїм.[ецькі] спеціяльно за ілюстровані буду дуже вдячний[...]Також за белетристику, укр.[українські] або франц.[узькі] Вам відвдячуся колись! Бо ми тут сидимо досить спокійно коло Зеленої рогачки.» [1, арк. 12].

У листах М. Опоки чітко простежено суспільно-політичні настрої офіцерів щодо влади та самої війни з Польщею: «Що до політики то тут такий настрій, що всьо страшно невдово- лене теперішним відношенням, нарікають на непорядки, хабарництво.» [1, арк. 8], «Борби з Поляками не можна злагоджувати, бо це була би для нас політична катастрофа.» [1, арк. 8], «Майже всі старшини домагаються диктатури і може здає ся, що це було би ще одним виходом з дурної ситуації. Диктатор проголосив би Святу Війну з Польщею, всякі непорядки і саботаж каралися би смертю, а тоді здає ся пол.[ьська] армія розлетілася би.» [1, арк. 8].

Не менш важливим, стосовно настроїв, було питання більшовизму, який поширювався на фронтах і подекуди військо втрачало стійкість під впливом агітації та названих проблем: «Люди нарікають, отверто грозять большевизмом» [1, арк. 3], «Мужва привитала би досить прихильно большевизм у нас, а і старшини вже так його дуже не бояться» [1, арк. 8]. На фронті також поширювались всілякі чутки про перемир'я з більшовиками: «Тут у нас зараз по великодній невдачі ходили чутки що з большевиками ми стали заходитися, навіть по Ходо- рові мали такі чутки ходити» [1, арк. 10], «[Г]енерал Павленко має сказати, що ми з укр.[аїнськими] большевиками не будемо воювати» [1, арк. 9].

Офіцери Галицької Армії хоч і були на фронті «майже відтяті від світа», та все ж цікавилися політичним життям в ЗУНР, в міжнародній політиці: «Що є помітного. Як з переговорами, бо тут ми справді близько, але нічого не знаємо» [1, арк. 13], «Що там наша опозиція?» [1, арк. 13].

Отже, у пропонованих матеріалах подано досить розлогі листи, які містять цінні свідчення про обставини життя офіцерів УГА, розкрито проблеми офіцерського забезпечення, перебування на фронті, проведення дозвілля. Ці листи мають виняткову джерельну цінність, особливо для дослідників Української Галицької Армії, офіцерів, та їх побуту.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Львівська національна наукова бібліотека імені Василя Стефаника. Відділ рукописів, ф.48, оп.1, спр.147, 13 арк.

2. Русин Ю.М. Тилове забезпечення армії УНР та Галицької армії: спроба порівняльного аналізу / Ю.М. Русин // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2014. № 809: Держава та армія. С. 80-83.

3. Рутар В. Діяльність керівництва ЗУНР по організації закордонних поставок військового майна для Галицької армії / В. Рутар // Гуманітарний журнал. Дніпропетровськ, 2011. Вип. № 3-4. С. 216-225.

4. Рутар В. Інтендатура Галицької Армія (1918-1919 рр.) / Рутар // Військово-науковий вісник. Львів, 2011. Вип. 15. 179-197.

5. Рутар В. Мобілізаційне і матеріально-технічне забезпечення Галицької армії в період українсько-польської війни 19181919 рр. (за матеріалами повітової преси ЗУНР) / В. Рутар // Військово-науковий вісник. Львів, 2010. Вип. 14. С. 79-92.

АНОТАЦІЯ

опока заклинський листування армія

Тютенко Роман Листи хорунжого УСС Миколи Опоки до Ростислава Заклинського як джерело до вивчення повсякдення офіцерів Галицької Армії

У статті опубліковано та проаналізовано листи хорунжого УСС Миколи Опоки до історика Ростислава Заклинського. Листування ілюструє особливості повсякденного життя офіцерів Української Галицької Армії під час польсько- української війни 1918-1919 рр. На основі листів хорунжого М. Опоки простежено основні елементи офіцерського повсякдення, серед яких стосунки з вищим командуванням, іншими офіцерами, матеріально-технічне забезпечення, суспільно-політичні настрої та поведінка в умовах війни з Польщею.

Тютенко Роман Письма хорунжего УСС Николая Опоки к Ростиславу Заклинскому как источник к изучению повседневности офицеров Галицкой Армии

В статье опубликованы и проанализированы письма хорунжего УСС Николая Опоки к историку Ростиславу Закли- нскому. Переписка иллюстрирует особенности повседневной жизни офицеров Украинской Галицкой Армии во время польско-украинской войны 1918-1919 гг. На основании писем хорунжего Н. Опоки прослежено основные элементы офицерской повседневности, среди которых отношения с высшим командованием, другими офицерами, материальнотехническое обеспечение, общественно-политические настроения и поведение в условиях войны с Польшей.

Tiutenko Roman The USS Ensign Mykola Opoka's letters to Rostyslav Zakiynskyi as a source for the studying of the Galician Army officer's daily life

The article deals with the issues of the Ukrainian Galician Army's daily life based on the officer's letters. These letters were written by the Ukrainian Sich Riflemen (USS) Ensign Mykola Opoka to historian Rostyslav Zaklynskyi within the Polish-Ukrainian war 1918-1919 period. The storage location of the materials is the Lviv National Vasyl Stefanyk Scientific Library of Ukraine, Manuscripts department. And the letters for the first time are published.

The main elements of the Galician officer's daily life have been analyzed. Such as relationship with both the high command of the Ukrainian Galician Army and other officers, logistics, leisure, social and political moods and behavior of the Ukrainian officers based on Mykola Opoka's letters have been highlighted.

In these materials are presented quite valuable evidence about the circumstances of the Galician officer's daily life. These letters contain exceptional value, especially as a source for the history of the Ukrainian Galician Army in 1918-1919.

Keywords: Mykola Opoka, Rostyslav Zaklynskyi, letters, Galician Army, officers, daily life

ДОДАТОК

Сихів. 7.1. [1]919.