Польський чинник у міжнаціональних взаєминах на теренах Правобережної України (1793-1850 рр.): осмислення сучасної літератури
Сутність польського впливу у Правобережній Україні наприкінці XVIII - першій половині XIX ст. Відображення особливостей міжнаціональних стосунків у регіоні. Зміни в ставленні між поляками та українцями, їх позначення на культурному та освітньому розвитку.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.04.2018 |
| Размер файла | 19,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
121
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Польський чинник у міжнаціональних взаєминах на теренах Правобережної України (1793-1850 рр.): осмислення сучасної літератури
Валерій Кундельський,
аспірант кафедри історії України
Анотації
У статті простежено сутність польського впливу у Правобережній Україні наприкінці XVIII - першій половині XIX ст., а також на основі досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів проаналізовано вплив польського етносу в міжнаціональних відносинах регіону. Головний акцент зроблено на відображенні особливостей міжнаціональних стосунків у регіоні кінця ХУШ - першої половини XIX ст. Підкреслено, що деякі автори звертають увагу на зміни в ставленні між поляками та українцями і як воно позначилося на їх культурному та освітньому розвитку.
Ключові слова: Правобережна Україна, міжнаціональні відносини, поляки, російська влада.
The article traced the essence of Polish influence in the Right-Bank Ukraine during the late XVIII - first half of XIX ages; based on research of domestic and foreign authors analyzed the state of modern historical literature according to this issue.
In the context of the study of the Polish factor in international relations of Right-Bank Ukraine in a certain historical period the essence, the character of international relations defined as coexistence between Ukrainians as native residents of this region with Russians, Poles and Jews. The share of other ethnic groups was not significant, because they did not play a weighty role in international relations of Right Bank region.
The main axis of international relations in the region during the late XVIII - first half of XIX ages took place between the Polish landowners and Ukrainian peasants-serfs. Former Polish landowners received the status of Russian nobles and under the patronage of the Russian authority performed the feudal oppression of Ukrainian peasants.
Some authors draw attention to the lesser-known issue of the essence of Polish factor in the region (D. Bovua, B. Hud', A. Filinyuk, N. Scherbak et al.). In particular, D. Bovua exploring the so-called triangle: the Russian authority - the Polish gentry - Ukrainian peasants, drew attention to the lack of issue's research due to interconnection between Polish magnate tops and Russian authorities. A. Filinyuk when considering the development of traditions and social transformations in Right-Bank Ukraine focuses on the nature of the alliance amid the Russian authorities and Polish magnate tops.
Polish factor in the context of international relations in the Right Bank studied not enough. There is a need for deeper research of the cultural and educational life, language issues, confessional relations, socio-economic and political problems related to the essence of Polish influence.
Key-words: Right-Bank Ukraine, international relations, Poles, Ukrainians, Russian authority.
W artykule slady istote wplywow polskich w prawobrzeznej Ukrainy konca XVIII - poczqtku XIX wieku. Na podstawie badan autorow krajowych i zagranicznych przeanalizowal nowoczesnq literature historycznq na ten temat.
Glownq osiq stosunkow miedzynarodowych w regionie HVIII - koniec pierwszej polowy XIX wieku. Panama miala miejsce miedzy polsko-ukrainskich ziemian i chlopow.
Niektorzy autorzy zwracajq uwage na malo zbadanym pytanie o istote czynnika polskiego w regionie (D. Beauvois, B. Hud, A. Filinyuk, N. Scherbak et al.). Istnieje potrzeba glebszego poznawania zycia kulturalnego i edukacyjnego, problemy jezykowe, stosunkow panstwowych i politycznych aspektow.
Slowa kluczowe: prawobrzezna Ukraina, stosunki miedzynarodowe, polskie, rosyjskie wladze ukrainskie.
Основний зміст дослідження
Проблеми міжнаціональних відносин є актуальними в умовах сучасного державотворення в Україні. Непорозуміння етнічного характеру між народами впродовж історичного часу слугувало причиною локальних воєн і взагалі підривало мир у всьому світі. І на сьогодні міжнаціональні відносини є визначальним чинником конфліктів у світі. Саме тому є необхідність враховувати досвід міжнаціональних взаємин в різні історичні часи.
В українській і зарубіжній історіографії поки що недостатньо вивчене питання польського чинника у міжнаціональних взаєминах Правобережної України наприкінці XVIII - першій половині XIX ст.В. Антонович, М. Костомаров, М. Грушевський, Д. Дорошенко, Н. Полонська-Василенко, І. Крип'якевич, Л. Баженов, М. Бармак, Б. Гудь, Ю. Поліщук, O. Реєнт, А. Філінюк, Н. Щербак, В. Верига, О. Субтельний, П.P. Магочій, С. Камінський, Д. Бовуа, Н. Дейвіс та інші звертали увагу на складні українсько-польські, російсько-польські, українсько-російські, польсько-єврейські взаємини з моменту включення регіону до складу Російської імперії та в наступні історичні періоди.
В контексті вивчення польського чинника у міжнаціональних взаєминах Правобережної України даного історичного часу потрібно враховувати те, що характер, сутність, спрямування міжнаціональних відносин в регіоні визначався співіснуванням корінних жителів регіону - українців із представниками таких етносів, як росіяни, поляки, євреї та інші. Адже українці та представники трьох зазначених етносів кількісно складали абсолютну більшість мешканців Правобережної України і відігравали визначальну роль у політичному, економічному, соціальному та духовнокультурному житті. Питома вага представників інших народів та етнічних груп, які проживали у Правобережжі була незначною і не справляла помітного впливу на характер, суть міжнаціональних взаємин.
В даній статті ставиться завдання розкрити сутність польського чинника у міжнаціональних відносинах регіону і дати характеристику сучасної історичної літератури з даного питання, розкрити невивчені раніше проблеми.
Якщо говорити про основну вісь міжнаціональних взаємин у Правобережній Україні від анексії Російською імперією і до середини ХІХ ст., то вона, як зазначає французький дослідник Д. Бовуа, проходила між польськими панами-землевласниками та українськими селянами-кріпаками [3, с.71]. Адже на території регіону серед дворян Російської імперії переважну більшість становили польські поміщики. Російській владі не вистачало чиновницького апарату. Саме тому колишні польські поміщики прийняли статус російських дворян і під протекцією царизму здійснювали феодально - кріпосницьке гноблення корінних жителів регіону - українських селян. Численні архівні джерела та інші історичні матеріали підтверджують вищесказане.
У реалізації національної політики царизм враховував власні імперські інтереси, а також роль поляків у суспільно - політичному житті регіону. Якщо раніше російська влада з терпінням і навіть симпатією ставилась до українських намагань як противагу до польського руху, то з початку XIX ст. ситуація діаметрально змінилась. Союзниками росіян проти українців виступили поляки, до яких російська влада ставилась із прихильністю та симпатією і на яких вона спиралась, здійснюючи політичний курс. Цей альянс був нетривкий, але важливий та необхідний для обох сторін. Кооптувавши польських магнатів і шляхту в російське дворянство, царизм заручився не стільки союзом з ними, скільки домігся їх нейтралізації і цим самим унеможливив об'єднання поляків та українців. Відтак у російсько-польсько-українському трикутнику росіяни і поляки (головним чином магнати і шляхта) виступали більше союзниками, ніж суперниками. У спольщеному регіоні надовго запанували польські порядки та культура, а царизм отримав можливість спертися на польське дворянство, зберігаючи більшість його традиційних привілеїв [16, с.163].
Ставлення російського самодержавства до поляків у Правобережній Україні (1793-1850 рр.) можна поділити на два етапи:
1) 1793-1825 рр., етап підтримки польської шляхти російською владою, надання різноманітних пільг, особливо в період Павла І та Олександра І.2) 1825-1855 рр., етап переслідування, репресій російською владою польського етносу за Миколи І., спроба викорінити польські впливи в регіоні, особливо після придушення Польського повстання 1830-1831 рр. і русифікувати Правобережжя.
Слід зазначити, що за Миколи І викорінити польський вплив в суспільно-політичному житті регіону царизму не вдалося. Так, у 1850 р. близько 5 тис. польських землевласників володіли 90 % землі і 1,2 млн. кріпосних селян у Правобережній Україні [14, с.244]. Не випадково Д. Бовуа стверджує, що “поляки аж до Жовтневої революції, попри їх неприязнь до росіян, порозумівались з ними коштом українців" [3, с.46, 364].
Розглянемо, як сучасні дослідники висвітлюють у своїх працях сутність польського чинника у Правобережній Україні в означений історичний час. Дослідник зі Львова Б. Гудь простежує довготривалий (більше 600 років) українсько - польський конфлікт, звертає увагу на міжнаціональні протиріччя в регіоні, зокрема в таких працях, як “Українці - поляки: хто винен? У пошуку першопричин українсько-польських конфліктів в першій половині ХХ ст." [6], а також у книзі “Українсько-польські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект” [7].
Гостре російсько-польське та полько-українське протистояння у Правобережній Україні наприкінці XVIII - до початку ХХ ст. стали предметом системного дослідження у монографії Н. Щербак “Національне питання в політиці царизму у Правобережній Україні (кінець XVIII - початок XX ст.) ” [18].
міжнаціональний польський правобережна україна
Відомий фахівець з історії ХІХ ст. професор О. Реєнт у праці “Україна в імперську добу (ХІХ - початок ХХ ст.) ” висвітлює окремі аспекти міжнаціональних взаємин у контексті загального становища українських земель у складі Російської та Австрійської (пізніше Австро-Угорської) імперій, простежує зміни в національному складі населення у різних регіонах України [13].
Окремі штрихи міжнаціональних відносин у Правобережній Україні, а також роль і місце польської національної меншини розкрито в монографії Ю. Поліщука “Національні меншини Правобережної України у контексті етнічної політики Російської імперії (кінець ХVIII - початок ХХ століть) ” [12].
У працях А. Філінюка досліджена специфіка інкорпорації Правобережної України до складу Російської імперії, характер, сутність, спрямування міжнаціональних взаємин. Особливої уваги заслуговує монографія “Правобережна Україна наприкінці ХVIII - на початку ХІХ століть: тенденції розвитку і соціальні трансформації" [17]. Автор у контексті осмислення інкорпорації регіону російським царизмом розкриває сутність альянсу російської влади та польської магнатської верхівки, дає характеристику міжнаціональних взаємин у Правобережній Україні.
Історик М. Бармак з Тернополя при дослідженні національних меншин Правобережної України (німці, чехи, євреї) торкається і польського чинника в регіоні, зокрема показує, що польські магнати Чарторийські та Яблоновські сприяли німецькій колонізації Волині у першій половині ХІХ ст. [1].
Українсько-канадський історик П. - Р. Магочій звертає особливу увагу на багатоетнічну історію України, показує роль і місце польського етносу в історії Правобережної України [10]. Однак викликають сумніви певні тлумачення автора, зокрема “шляхта використовувала польських та українських кріпаків на своїх підприємствах, особливо на виробництві цукру" [9, с.28]. Відомо, що поляки, як етнос, у регіоні не були в кріпацькій залежності, основний тягар феодально-кріпосницької системи несли українські селяни-кріпаки, яких нараховувалося в регіоні близько 90 % усього населення.
Дослідник з Канади В. Верига вказував на безправне становище українців і загострення соціальної боротьби, що виникала часто на міжнаціональному ґрунті серед польських панів-землевласників й українських селян-кріпаків [4].
Вивченням польського чинника в контексті міжнаціональних відносин займаються і зарубіжні дослідники. Д. Бовуа, вчений із Франції, вивчає так званий трикутник: російська влада - польська шляхта - українські селяни. Особливий інтерес становлять праці: “Російська влада і польська шляхта в Україні. 1793-1830 рр." [2], і “Шляхтич, кріпак, ревізор. Польська шляхта між царизмом та управлінням масами (1831-1863) ” [3]. Дослідник звертає увагу на поліетнічну історію Правобережної України. Зокрема, автор наголошує, що на сьогодні маловивченим питанням є проблема взаємовідносин польської магнатської верхівки та російської влади. Незважаючи на втрату польської державності наприкінці XVIII ст., у Санкт-Петербурзі в першій чверті ХІХ ст. проживала значна частина поляків, які займали високі державні посади в Російській імперії і справляли помітний вплив на суспільно-політичне життя Росії. Автор підкреслює про те, що досі так і не написано ґрунтовного монографічного дослідження про взаємовідносини польських магнатів та російської влади [2, с.16-17, 23].Д. Бовуа також порушує питання про поступову асиміляцію дрібної польської шляхти в українських селян, що на сьогоднішній день також дуже слабо вивчене в історичній літературі [3, с.170-173]. Відносини дрібної польської шляхти та українських селян-кріпаків аж ніяк не можна назвати соціально загостреними, на відміну від відносин польських магнатів та українських селян-кріпаків.
С. Камінський (Люблін, Польща) показує історію Речі Посполитої як історію поляків, білорусів, українців та інших народів. В його праці говориться про втручання російської влади у внутрішнє життя Речі Посполитої, про колабораціоністську політику останнього польського короля С. Понятовського [8].
О. Тихонов (Росія) досліджує національну політику Російської імперії стосовно католиків, мусульман та іудеїв наприкінці XVIII - на початку ХХ ст. Вчений торкається і польського впливу, зазначаючи, що російська влада проводила політику ізоляції католиків від поляків, прагнучи створити власну римо-католицьку церкву, вільну від Папи Римського [15].
Інші російські історики досліджують російську політику інтеграції „інородців” в державне тіло імперії, не забуваючи при цьому про постійну присутність польського впливу (Л. Горизонтов “Парадоксы имперской политики” [5], (А. Миллер “Украинский вопрос в политике властей" [11].
Таким чином, вивченням історії польського чинника у Правобережній Україні, зокрема в період кінця XVIII - першої половини ХІХ ст., дослідники займалися тривалий час. Зусиллями вчених і краєзнавців накопичено чималий фактичний матеріал. Однак, незважаючи на істотні зміни в розкритті теми польського чинника в контексті міжнаціональних взаємин на території регіону, потреба в подальшому її дослідженні залишається і сьогодні актуальною. На основі загальнотеоретичних праць (О. Реєнт, Н. Щербак, О. Тихонов та ін.) праць даного періоду (М. Бармак, Б. Гудь, А. Філінюк, Д. Бовуа та ін.), історико-краєзнавчих розвідок, досліджень зарубіжних авторів можна зробити певні висновки.
У контексті вивчення польського чинника є потреба в глибокому вивченні культурно-освітнього життя, мовних проблем, конфесійних відносин, соціально-економічних, політичних проблем на теренах Правобережної України. На їх розвиток впливали українсько-польські, польсько-російські, польсько-єврейські та інші взаємини, співвідношення політичних сил, економічний та військовий потенціал, ступінь національної свідомості різних етносів регіону, діяльність окремих історичних діячів тощо.
Останнім часом навіть на міждержавному рівні загострилися українсько-польські міжнаціональні відносини, особливо у зв'язку з переоцінкою подій Другої світової війни. Щоб уникнути ксенофобій, антиукраїнських чи антипольських комплексів, потрібен виважений науковий підхід до історичного минулого. Адже навіть у складні часи інкорпорації Правобережжя до складу Російської імперії взаємини поляків і українців не були ворожими та непримиренними.
Список використаних джерел та літератури
1. Бармак М.В. Міграційні процеси серед німецького, чеського та єврейського населення Волинської губернії (1796 - 1914): дис. канд. іст. наук: спец.07.00.01 “Історія України" / Бармак Микола Валентинович. - Львів, 1999. - 228 арк.
2. Бовуа Д. Російська влада і польська шляхта в Україні.1793-1830 рр. / Даніель Бовуа; перекл. Зої Борисюк. - Львів: Кальварія, 2007. - 296 с.
3. Бовуа Даніель. Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та управління масами (1831-1883) / Даніель Бовуа - К.: Інтел, 1996. - 415 с.
4. Верига В. Нариси з історії України (кінець ХУЛІ - початок ХХ ст.) / Василь Верига. - Львів: Світ, 1996. - 447 с.
5. Горизонтов Л.Е. Парадоксы имперской политики: поляки в России и русские в Польше (XIX - начало XX века) / Л.Е. Горизонтов. - Москва: Индига, 1999. - 272 с.
6. Гудь Б. Українці - поляки: хто винен? У пошуках першопричин українсько-польських конфліктів першої пол. XX ст. / Богдан Гудь. - Львів: Кальварія, 2000. - 192 с.
7. Гудь Б. Українсько-польські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект / Богдан Гудь. - Харків: Акта, 2001. - 478 с.
8. Камінський Сулима, Анджей. Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505-1795. Громадяни, їхня держава, суспільство, культура / Анджей Сулима Камінський; пер. з пол.Я. Стріхи. - К.: Наш час, 2011. - 263 с.
9. Магочій П. - Р. Ілюстрована історія України / Павло-Роберт Магочій; пер. з англ.С. Біленького, карти П. - Р. Магочій, науковий консультант Н. Кушко, дизайн М. Притикіна та Я. Гаврилюк, ред.В. Пономарьов, Т. Кучер-Томченко. - К.: Критика, 2012. - 447 с.
10. Магочій П. - Р. Україна: історія її земель та народів / Павло-Роберт Магочій; пер. з англ.: Е. Гийдель, С. Грачова, Н. Кушко, О. Сидорчук; карти П. - Р. Магочій; покажчики Л. Ільченко; наук. ред С. Біленький; ред. Укр. Вид.
11. Л. Ільченко; відп. Ред.В. Падяк. - Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2012. - 794 с. +ХХІІ с. +карти+табл.
12. Миллер А.И. “Украинский вопрос” в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина ХІХ в.) / А.И. Миллер. - Санкт - Петербург: Алетейя, 2000. - 260 с.
13. Поліщук Ю.М. Національні меншини Правобережної України у контексті етнічної політики Російської імперії (кінець XVIII - початок ХХ століття) / Ю.М. Поліщук. - К.: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2012. - 432 с.
14. Реєнт О.П. Україна в імперську добу (ХІХ - початок ХХ ст.) / О.П. Реєнт - К.: Ін-т історії України НАН України, 2003. - 340 с.
15. Субтельний О. Україна: історія / Пер. з англ. Ю.І. Шевчука; вст. ст. С.В. Кульчицького / Орест Субтельний. - К.: Либідь, 1991. - 512 с.: іл.
16. Тихонов А.К. Политика Российской империи по отношению к
17. католикам, мусульманам, иудеям в последней четверти ХУШ - начале ХХ в.: дис. док. ист. наук: спец.07.00.02 - Отечественная история / Тихонов Андрей Константинович. - СПб., 2008. - 496 с. // URL
18. // www.dissercat.com/content/politika-rossiiskoi-imperii-po-otnosheniyu-k - katolikam-musulmanam-iudeyam-v-poslednei-chetve.
19. Філінюк А.Г. Міжнаціональні відносини в Правобережній Україні на межі ХУШ - XK ст. у контексті політичних і соціально-станових чинників / А.Г. Філінюк // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2010. - Т. 20. - С.158-171.
20. Філінюк А.Г. Правобережна Україна наприкінці XVIII - на початку XIX століття: тенденції розвитку і соціальні трансформації: монографія / А.Г. Філінюк. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2010. - 728 с.
21. Щербак Н.О. Національне питання в політиці царизму у Правобережній Україні (кінець XVIII - початок ХХ століть): монографія / Н.О. Щербак. - К.: ПЦ “Ризографіка”, 2005. - 616 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розгляд етапів польського соціалістичного руху ІІ половини ХІХ-початку ХХ ст. на території Правобережної України, напротязі яких було утворено революційні гуртки та розділено політичні сили на націонал-демократичний та соціал-демократичний напрямки.
реферат [31,2 K], добавлен 12.06.2010Дослідження особливостей соціальних трансформацій у середовищі селян Правобережної України наприкінці XVIII - середині XIX століть. Нещадна експлуатація та закріпачення українського селянства після входження Правобережжя до складу Російської імперії.
статья [25,2 K], добавлен 14.08.2017Дослідження становища болгарських земель наприкінці XVIII та в першій половині XIX ст. Причини розкладу турецької феодально-ленної системи. Вплив російсько-турецьких воєн на розвиток національного відродження. Боротьба за незалежність болгарської церкви.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 21.09.2010Новий етап розвитку української культури. Національно-культурне відродження в Україні. Ідея громадське - політичної значимості освіти. Розвиток шкільної освіти наприкінці XVI - першій половині XVII ст. Єзуїтські колегіуми. Острозька школа-академія.
творческая работа [25,5 K], добавлен 29.07.2008Політичні та соціальні перетворення в Україні у кінці XVIII – на початку XIX ст. внаслідок геополітичної ситуації у Центральній та Східній Європі. Зміни у правовому статусі Гетьманщини. Витіснення з домінантних позицій українських ремісників і купців.
реферат [21,5 K], добавлен 15.11.2009Південно-західні руські землі, захоплені Литовською державою у другій половині XIV ст. Сутичка між Польсько-Литовською державою і Тевтонським орденом. Турецько-татарські напади XV ст. Утворення Російської держави та її роль в історії українського народу.
реферат [23,6 K], добавлен 30.10.2010Українська держава за гетьмана І. Мазепи. Підписання з російським урядом Коломацьких статтей. Обмеження прав гетьмана та гетьманського уряду, як слухняного знаряддя для здійснення в Україні царської політики. Зовнішня політика Мазепи: спілка з Москвою.
реферат [25,0 K], добавлен 29.04.2009Суперечності розвитку української культури у другій половині XVIІ і на початку XVIII століття. Культурний підйом України на межі XVIІ-XVIII століть. Національна своєріднсть і специфіка українського мистецтва у другій половині XVIІ-XVIII століття.
реферат [27,8 K], добавлен 05.10.2008Відносини Речі Посполитої та Московської держави в другій половині XVI – першій половині XVI ст. Особливості політичних відносин Польщі з країнами Південної і Східної Європи в другій половині XVI – першій половині XVI ст. Відносини з імперією Габсбургів.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 24.09.2010Масонство XVIII ст. як релігійно-філософська течія та чинник політичного життя. Історія появи першої масонської ложі на території України. Розвиток масонського руху Галичини, вплив польського масонства. Майстри полтавської та харківської лож масонства.
реферат [30,4 K], добавлен 30.03.2011Державні кордони володінь монархії Габсбургів, обставини, основні етапи та фактори їх формування. Співвідношення політичних сил, яке склалося у Європі в останній третині ХVІІІ ст., розширення австрійських володінь. Реорганізація апарату управління.
реферат [18,4 K], добавлен 10.05.2011Наукова реконструкція, осмислення й комплексний аналіз процесу становлення й особливостей розвитку архівної науки в Україні. Розгляд і вивчення різних технологій збереження документів. Характеристика основних методів зберігання документів і їх опис.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 03.05.2019Роки діяльності C. Палія. Допомога C. Палія польському королю Яну III Собеському. Повертаючись із закордонного походу, Палій залишився на Правобережній Україні. Мета C. Палія-відродження зруйнованого краю і захист його від турецько-татарських нападів.
реферат [26,4 K], добавлен 03.09.2008Історичне дослідження міжнаціональних інтересів та дружніх стосунків різних народів у селі Шаланки, розповіді і легенди. Географічні показники та природні умови Угочівського району. Угорське повстання та визвольна війна проти австрійського королівства.
курсовая работа [50,0 K], добавлен 28.04.2015Спалах збройного протистояння між Росію і Україною на сході Донбасу. Маловідомі факти підтримки видань і вшанування Кобзаря у Донецькому краї. Оцінка міжнаціональних стосунків в Донбасі. Втрата Донбасом статусу провідного радянського індустріального краю.
доклад [33,9 K], добавлен 27.07.2017Розвиток землеробства, ремесла і торгівлі на Україні протягом XIV—XVI ст. Серебщина як головний загальнодержавний податок. Зміцнення феодально-кріпосницьких відносин. Суспільний поділ праці та розвиток міських ремесел. Перші масові селянські виступи.
реферат [22,7 K], добавлен 30.10.2010Становище українських земель у складі Великого Князівства Литовського. Політичний устрій Гетьманщини наприкінці ХVІІ - першій половині ХVІІІ ст. Голод 1932-1933 рр.: причини і наслідки. Соціально-політичне та культурне життя на Україні в 1945-1953 рр.
реферат [43,9 K], добавлен 28.10.2010Особливості розвитку українсько-турецьких відносин в період гетьманування Б. Хмельницького. Аналіз впливу турецького чинника на зміни військово-політичної ситуації в Україні в 1940-1960 роках. Передумови укладення українсько-турецького союзу 1669 р.
курсовая работа [128,8 K], добавлен 11.12.2013Євреї – народ семітського походження, висхідний до населення стародавнього Ізраїльського та Юдейського царств. Вивчення знань про історію єврейського народу на теренах Волині та Полісся, їх відносини з українцями та зміни залежно від історичних подій.
курсовая работа [65,4 K], добавлен 23.05.2019Внутрішнє становище у Радянському Союзі на початку 50-х років. Початок десталінізації суспільства. Реабілітація загиблих у концтаборах. Стан промисловості і сільського господарства. Адміністративно-територіальні зміни. Входження Криму до складу України.
реферат [17,2 K], добавлен 18.08.2009
