Культурна біографія артефакту: скіфський казан
Комплексне дослідження поняття культурної біографії на прикладі скіфського казана та його концепту, окреслено основні події життєвого циклу артефакту. Проаналізовано ключові передумови появи казана скіфської культури в районі Північного Причорномор’я.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.04.2018 |
| Размер файла | 195,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КУЛЬТУРНА БІОГРАФІЯ АРТЕФАКТУ: СКІФСЬКИЙ КАЗАН
Бєлопольська О.А.
У статті розглянуто поняття культурної біографії на прикладі скіфського казана та його концепту, окреслено основні події життєвого циклу артефакту, проаналізовано передумови появи казана скіфської культури в Північному Причорномор'ї.
Ключові слова: культурна біографія, скіфський казан, значення артефакту.
Від часів перших знахідок скіфських металевих казанів понад сто п'ятдесят років тому майже всі їхні загальні описи охоплювали такі основні характеристики, які зазвичай наводять у каталогах: місце, умови та контекст знахідки, ступінь збереженості, морфологічні ознаки. Британський археолог М. Шенкс пов'язує таку тенденцію з теорією середнього рівня [44, с. 17], під впливом якої значна увага приділялася поєднанню археології з природничими науками, що сприяло пріоритетному вивченню технологічних аспектів артефакту.
Подібна тенденція спостерігається і у вітчизняній традиції досліджень металевих казанів, зокрема скіфських, оскільки більшість праць присвячено питанням металургійного (бронзоливарне виробництво, технологія лиття, спектральний аналіз - Р.С. Мінасян, С.В. Демиденко, О.М. Петриченко, С.Я. Ольговський та ін. [14; 15; 8; 18; 16]), просторово-часового (пошук прабатьківщини та першоаналога казана - М.О. Макаренко, О.О. Кривцова-Гракова, Н.Л. Членова, С. В. Демиденко та ін.) і статистично-математичного (розроблення типології - М. А. Боковенко, С. В. Демиденко, О. В. Ромашко [2; 8; 19]) характеру.
Ґрунтовно розроблена джерельна база з окреслених вище аспектів дає змогу розширити напрями досліджень, спонукає до систематизації отриманих результатів і звернення до актуальної нині постпроцесуальної археології, яка прагне простежити взаємозв'язок між артефактом та суспільством, сприймаючи предмет як активного діяча, що поєднує матеріальну культуру та суспільство [26, с. 169]. Саме такі стосунки, на думку Д. Фонтайна, досить важко довести за допомогою лише археологічного матеріалу [25, с. 32-33].
Ставлення до речі як до істоти з власною історією реалізується в межах біографічного підходу, запропонованого антропологом І. Копитоффим у 1986 р. [9]. Цей підхід є досить поширеним у західних гуманітарних науках: в антропології, етнографії, археології його розробляють М. A. МакКензі, Р Аппадурай, Дж. Госкінс, Л. Мескелл, Д. Фонтайн [34; 21; 32; 38; 25]. Особливість підходу полягає в окресленні типових для артефакту подій життєвого циклу, під час якого річ, функціонуючи в соціумі, набуває особливої цінності, яку й фіксує її культурна біографія. Мета створення біографії речі полягає в розумінні значення , яке предмети отримують у процесі соціальної взаємодії [26, с. 170].
Необхідність впровадження комплексного біографічного підходу до вивчення таких артефактів скіфської культури, як типовий для неї литий бронзовий казан VI-IV ст. до н. е., зріла давно. Про це свідчать численні прямі чи завуальовані питання, які цікавили скіфологів (що це? хто, як і коли виробив цю річ? як вона потрапила в цей контекст? що вона означає?), пов'язані з прагненням не інтерпретувати річ, а зрозуміти її як постійне явище [9, с. 13; 43, с. 10].
Більшість таких типових для культурної біографії питань було поставлено безсистемно, в рамках окреслених вище тематичних праць: ще в перших спробах систематизувати відомості про скіфські казани окремим пунктом виділяли їхнє призначення та можливе застосування [13, с. 98-99], підкреслювали сакралізованість та зв'язок з культами [2, с. 168], називали казан «частиною в структурі космосу» і позначали культове значення [1, с. 119], звертали увагу на роль казана в ритуалі [8, с. 59]. Були спроби розгледіти і соціальне значення металевого казана в культурі скіфів [11, с. 174, 181-182; 7, с. 103-105; 3, с. 315-316].
Щодо культурної біографії будь-якого окремого артефакту, зокрема металевого казана, слід виокремити такі основні події його життєвого циклу: народження, життя та смерть (виробництво, використання, кінцеве зберігання, або депонування , за Д. Фонтайном [25, с. 27]).
Кожна з цих подій триває певний час і охоплює варіативність можливих передумов як підетапів життєвого циклу.
Наприклад, народження, зумовлене розумінням необхідності подібної речі, передбачає підготовку сировини, вивчення технології і власне процес виробництва. До життя як такого слід віднести умови, за яких артефакт потрапив до певного користувача, процес користування, який охоплює побутові і сакральні практики, а також ремонт виробу. Смерть металевого казана може бути спричинена його переплавленням (майже не простежується археологічно) та власне кінцевим зберіганням, що у скіфів найчастіше пов'язане з поховальним ритуалом. Про інші можливі причини свідчать випадкові знахідки, контекст яких не завжди відомий.
Слід позначити і «життя після смерті» артефакту [44, с. 23-27; 28, с. 145], що пов'язане з археологічною знахідкою, реставрацією, дослідженнями: речезнавчим (класифікація, типологізація), контекстним та семантичним, а також експозицією чи зберіганням у фондах.
Вивчення культурної біографії окремих скіфських казанів дає змогу звернути увагу на певні закономірності. Серед них можна виокремити технологію виробництва, типологічні особливості, умови депонування. Не виключено, що при детальних дослідженнях цей перелік буде продовжено й взаєминами «людина-казан» - реалізацією практичного та сакрального значення казана в соціумі, який залежить від речі [31, с. 20] і вводить «інертний та мовчазний матеріальний предмет у дію» [21, с. 4]. Так, казан постає не як одна з металевих посудин скіфів, у якій варять м'ясо, яка має певну форму та орнамент, а як цінність, досвід якої охоплює стосунки між самим предметом та його користувачем (суспільством, окремими членами суспільства, що пов'язані трапезою; володарем або відправником ритуалу).
Простежити це значення дозволяє застосування біографічного підходу в дослідженні цілого класу металевих скіфських казанів як «концептуальної категорії» [40, с. 1; 25, с. 23]. Як і типологія артефактів, він складається з аналізу та комплексного поєднання особливостей окремих об'єктів матеріальної культури одного класу.
Створення культурної біографії класу або концепту об'єктів матеріальної культури не є новим, його започаткували та розвинули етнографи (зокрема М. Мосс, Б. Малиновський, М. А. МакКензі) для розуміння значення і цінності речі [37; 12; 34].
Окреслення життєвого циклу концепту має відмінності від біографії окремого предмета. Так, народження металевих казанів скіфської доби пов'язуємо з чотирма рівнями: функціональним (для чого використовувалися в побуті), технологічним (як були виготовлені), морфологічним (як вони виглядали) і сакральним (позапобутове значення та використання).
Слід відзначити, що походження скіфських казанів дослідники намагалися простежити на всіх цих рівнях, окрім останнього. Якщо побутова функція використання металевого посуду у скотарських суспільствах - приготування м'ясної їжі - не викликає сумніву, то походження технології та морфології скіфських казанів є одними з найбільш дискусійних питань. Зазвичай археологи застосовують метод аналогії, шукаючи близький за формою, технологією та часом відповідник, запозичення якого було б можливе за умов давніх культурних зв'язків 3. Дослідники аналогії як «найпоширенішого інструменту археології» [22, с. 322] підкреслюють такі особливості її застосування: по-перше, необхідність створення ряду аналогів, серед яких є можливість обрати той, що найбільше відповідає предмету дослідження [22, с. 322; 23, с. 47]; по-друге, це оцінювання не лише схожих рис, а й розбіжностей [45, с. 93]. Для пошуку найімовірнішої аналогії врахуємо запропоновані особливості (див. табл.).
Умови, які передували народженню або появі скіфських казанів на території Північного Причорномор'я, в межах культурної біографії концепту можна розподілити на функціональні та технологічні.
За функціональною умовою використання казана продовжує місцеві скотарські традиції, а технологія змінюється під впливом загального розвитку металургії й переходу на лиття з бронзи.
Технологічні умови пов'язані з перериванням традиції приготування м'ясної їжі на території Північного Причорномор'я і повним запозиченням ідеї металевого казана як посуду вже в техніці лиття. Технологію бронзового лиття скіфи могли дізнатися під час походів у регіони з розвинутою металообробкою або ж розробити її самотужки, спираючись на отриманий у дар чи обміняний литий екземпляр [21, с. 6, 11-12; 32, с. 7].
Можемо окреслити два ареали можливого запозичення литого бронзового посуду. Один з них існував у Китаї протягом правління династії Шан (XVI-XI ст. до н. е.) 5. Серед усього асортименту литих посудин, кожна з яких мала певну назву, найбільш подібними до скіфських є «казани» для приготування жертовної їжі для духів предків - ding (рис.: 3). Особливий статус цих казанів, які називають «ритуальними посудинами», підкреслено для правителів і держави в цілому [23, с. 29]. Рясно й характерно орнаментовані, вони могли бути прямокутної форми на чотирьох ніжках або округлої - на трьох (тобто триподи), зазвичай мали дві вертикальні ручки на вінці. Після тривалих суперечок щодо технологій виробництва дослідники, за Р. Баґлі, погодилися з думкою про виготовлення китайського посуду ding у роз'ємній формі, а не за виплавлюваною моделлю, за якою відливали скіфські казани [23, с. 9, 13, 19].
Другий осередок бронзоливарного виробництва металевого посуду окреслюється Західним Середземномор'ям (Мікени, Італія, Анатолія) та Близьким Сходом (Туреччина, Фрігія, Урарту), де поширені знахідки литих бронзових казанів та ручок «накладок» на них у вигляді крилатих биків, сирен, грифонів, які датують приблизно серединою VIII ст. до н. е. (рис.: 2) [46; 42, с. 27] 6. Єдиної думки в наукових колах щодо батьківщини цих «накладок» і, відповідно, казанів нині не існує, їх називають загальним терміном «близькосхідні» і досліджують переважно з погляду соціо-культурних зв'язків [41, с. 726, 743].
скіфський казан культура
Таблиця. Порівняння аналогів скіфських литих казанів VI-IV ст. до н. е. за технологічними та морфологічними ознаками
|
Дата |
Подібність |
Відмінність |
|
|
XVI-XI ст. до н. е. |
Китай |
||
|
Сировина - метал (бронза) Спосіб виробництва (лиття) Розташування ручок на вінці Наявність орнаментації тулуба |
Технологія (роз'ємна форма і виплавлювана модель) Часто квадратна форма тулуба Три або чотири ніжки |
||
|
XIV-XIII ст. до н. е. 4 |
Клепані казани Північного Причорномор'я |
||
|
Сировина - метал (бронза) Форма тулуба з піддоном на деяких екземплярах Ареал Скотарське населення |
Спосіб виробництва (клепання) |
||
|
VIII ст. до н. е. |
Мала Азія і Близький Схід |
||
|
Сировина - метал (бронза) Спосіб виробництва (лиття) Округла форма тулуба Зооморфні прикраси ручок |
Відсутність ніжки чи піддона |
||
|
сер. IX - VIII ст. до н. е. |
Греція |
||
|
Форма тулуба на ніжці |
Сировина - глина Семантика застосування (надгробки чи посуд для змішування вина) |
Пошуки потенційних «пращурів» скіфських казанів за морфологічними ознаками цікавили багатьох дослідників. Подібні до скіфських форми тулуба та піддона вбачаються в деяких клепаних казанах доби пізньої бронзи, зокрема в екземплярах з ур. Дикий Сад, Лапас та Ягорлик (рис.: 4) [10, с. 135; 6, с. 149]. Простежується ця форма і в глиняному посуді так званого геометричного періоду в Греції (середина IX - VIII ст. до н. е.) [11, с. 190]. Т. М. Кузнецова наводить як приклад три екземпляри не типової для грецьких кратерів форми. Їхня особливість полягає в тому, що зазвичай кратери використовували для змішування вина з водою на святах та бенкетах, а принаймні два з цих кратерів виступали в ролі надгробків на кладовищі (рис.: 5) [33, с. 108; 39, с. 14].
Рисунок. Аналоги скіфського казана за морфологією:
1 - скіфський казан з кургану № 4, пох. 2, гр. Страшної Могили, IV ст. до н. е. (музей ІА НАНУ, фото автора)
2 - казан з царського поховання в Гордіоні (Туреччина), VIII ст. до н. е., знайдений на підставці
3 - казан, або ритуальна посудина ding, XV ст. до н. е., Китай
4 - казан з поселення Дикий Сад, XTT-X ст. до н. е. [5]
5 - грецький кратер середнього геометричного періоду, 760 р. до н.е.
Етапи життя концепту скіфських казанів за характеристиками не відрізняються від біографічних особливостей окремого казана і враховують функціонування артефакту в побутовій і сакральній сферах. Для розуміння сакрального значення артефакту, яке становить одне з ключових понять у створенні культурної біографії, обов'язковим та основоположним є дослідження контексту, важливість якого неодноразово наголошували [27, с. 8; 25, с. 26, 185; 29, с. 5, 12; 24; 21, с. 5; 34, с. 27; 36, с. 2]. Відзначають і важливість етноархеологічних відомостей [32, с. 74; 26, с. 174]. Сакралізація окремих предметів у певному контексті, його поєднання з особистістю користувача чи власника, взаємодія традиції - речі - відправника ритуалу - ці фактори впливають на вектор соціальних відносин артефакту в конкретній ситуації або протягом часу функціонування предмета [25, с. 25].
Останньою подією в життєвому циклі концепту скіфських казанів, як будь-якого артефакту, так і живої істоти, є смерть, або припинення традиції їхнього виготовлення та використання, що була спричинена соціокультурними умовами. Серед них слід зазначити і поступове згасання скіфської культури на теренах Північного Причорномор'я, і зміну населення - появу кочовиків-сарматів.
Таким чином, спроба створити культурну біографію окремого скіфського казана та його концепту показала, що цей підхід сприяє структурній систематизації проведених раніше теоретичних досліджень, окреслює основні «віхи» існування казана (народження - життя - смерть), допомагає провести порівняльний аналіз передумов його появи в Північному Причорномор'ї.
Комплексне поєднання біографії казана і його концепту відкриває нові перспективи для оцінки значення речі під час її використання, сприяє розумінню контекстуальної знахідки предмета, окреслює не лише технологічну, а й соціальну та сакральну важливість речі, аргументує особливе ставлення до казана в суспільстві скіфів.
Список літератури
1. Алексеев А.Ю. Чертомлык. Царский скифский курган IV ст. до н. э. / А.Ю. Алексеев, В.Ю. Мурзин, Р. Ролле. - К. : Наук. думка, 1991. - 416 с.
2. Боковенко Н.А. Этюд о скифских бронзовых котлах Северного Причерноморья / Н.А. Боковенко // Археологическая типология / [под ред. Л.С. Клейна]. - Л. : ЛФ ЦЭНДИСИ. ЛНИАО, 1991. - С. 256-263.
3. Болтрик Ю. В. Посуда из скифских погребальных комплексов Рогачикского курганного поля / Ю. В. Болтрик, Е. Е. Фиалко // Stratum plus. - 2010. - № 3. - С. 289-323.
4. Бочкарьов В. С. Кіммерійські казани / В.С. Бочкарьов // Археологія. - 1972. - № 5. - С. 63-68.
5. Ващиленко А.Н. Дикий Сад, град бронзового века / A.Н. Ващиленко, И.А. Бондаренко. - Николаев : Издатель Шамрай П. Н., 2010. - 28 с.
6. Граков Б.Н. Ранний Железный век (Культуры Западной и Юго-Восточной Европы) / Б.Н. Граков. - М. : Изд-во Московского ун-та, 1977. - 232 с.
7. Грицюк В.М. Військо скіфів (озброєння, організація, війни та воєнне мистецтво) / В.М. Грицюк. - Чернівці : Місто, 2009. - 296 с.
8. Демиденко С.В. Бронзовые котлы древних племен Нижнего Поволжья и Южного Приуралья (V в. до н. э. - III в. н. э.) / Сергей Викторович Демиденко. - М. : Изд-во ЛКИ, 2008. - 328 с.
9. Копытофф И. Культурная биография вещей: товаризация как процесс / Игорь Копытофф // Социология вещей : сб. статей / под ред. В. Вахтайна. - М. : Изд. Дом «Территория будущего», 2006. - С. 134--169. - (Серия «Университетская библиотека Александра Погорельского»).
10. Кривцова-Гракова О. А. Степное Поволжье и Причерно-морье в эпоху поздней бронзы / О. А. Кривцова-Гракова ; под ред. К. Ф. Смирнова. - М. : АН СССР, 1955. - 167 с. - (МИА. - № 46).
11. Кузнецова Т. М. Социальные индикаторы в погребальном обряде скифов (бронзовые котлы) / Т. М. Кузнецова // Проблемы современной археологии : сборник памяти В. А. Башилова. - М. : Таус, 2008. - С. 173-198.
12. Малиновский Б. Избранное : Аргонавты западной части Тихого океана / Бронислав Малиновский ; пер. с англ.
B. Н. Порус. - М. : РОССПЭН, 2004. - 552 с. - (Серия «Книга света»).
13. Манцевич А. П. Курган Солоха. Публикация одной коллек-ции / А. П. Манцевич. - Л. : Искусство, 1987. - 143 с.
14. Минасян Р. С. Литье бронзовых котлов у народов степей Евразии (VII ст. до н. э. - V ст. н. э.) / Р. С. Минасян // Археологический сборник Государственного Эрмитажа. - Л. : Искусство, 1986. - № 27. - С. 61-78.
15. Минасян Р. С. Трасологический метод исследования археологических металлических предметов / Р. С. Минасян // Современные экспериментально-трасологические и технико-технологические разработки в археологии. Первые Семеновские чтения. - СПб. : РАН, 1999. - С. 62-63.
16. Ольговський С. Я. Метал скіфських казанів / С. Я. Ольговський // Vita Antiqua. - 2003. - № 5-6. - С. 113-120.
17. Отрощенко В. В. Проблема бронзових клепаних казанів і Донецький гірничо-металургійний центр / В. В. Отрощенко, М. П. Тупчієнко // Проблеми гірничої археології (доповіді II міжнародного Картамиського польового археологіч-ного семінару). - Алчевськ : ДГМІ, 2003. - С. 116-123.
18. Походження і техніка лиття бронзових казанів раннього залізного віку / О. М. Петриченко, Б. А. Шрамко, Л. О. Солнцев, Л. Д. Фомін // Нариси з історії природознавства і техніки. - К., 1970. - Вип. 12. - С. 67-78.
19. Ромашко О. В. Типологія бронзових казанів скіфської культури / О. В. Ромашко // Археологія. - 2013. - № 3. - С. 32-43.
20. Членова Н. Л. Происхождение и ранняя история племен тагарской культуры / Наталья Львовна Членова. - М. : Наука, 1967. - 299 с.
21. Appadurai A. Introduction: commodities and the politics of value / Arjun Appadurai // The Social Life of Things: Commodities in Cultural Perspective / Ed. by Arjun Appadurai. - Cambridge University Press, 1986. - P 3-63.
22. Ascher R. Analogy in Archaeological Interpretation / Robert Ascher // Southwestern Journal of Anthropology. - 1961. - Vol. 17, no. 4. - P 317-325.
23. Bagley R. W. Shang Ritual Bronzes: Casting Technique and Vessel Design / Robert W. Bagley // Archives of Asian Art. - University of Hawai'i Press for the Asia Society, 1990. - Vol. 43. - P. 6-20.
24. Bradley R. The Passage of Arms. An Archaeological Analysis of Prehistoric Hoards and Votive Deposits / Richard Bradley. - Cambridge University Press, 1990. - 274 p.
25. Fontijn D. R. Sacrificial Landscapes. Cultural Biographies of Persons, Objects and “Natural” Places in the Bronze Age of the Southern Netherlands, C.2300-600 BC / David R. Fontijn. - Leiden : University of Leiden, 2002. - 392 p.
26. Gosden C. The Cultural Biography of Objects / Chris Gosden, Yvonne Marshall // World Archaeology. - 1999. - Vol. 31, no. 2. - P 169-178.
27. Gould R. Ethnoarchaeology and the Past: our research for the “real thing” / Richard A. Gould // Fennoscandia archaeologica. - 1989. - Vol. VI. - P 3-22.
28. Hingley R. Esoteric Knowledge? Ancient Bronze Artefacts from Iron Age contexts / Richard Hingley // Prehistoric Society. - 2009. - Vol. 75. - P. 143-165.
29. Hodder I. Reading the Past: Current approaches to interpretation in archaeology / Ian Hodder and Scott Hutson. - Cambridge University Press, 2003. - 293 p.
30. Hodder I. The contextual analysis of symbolic meanings / Ian Hodder // Interpreting objects and collections / Ed. by Susan M. Pearce. - London and New York : Routledge, 1994. - P 12-13. - (Leicester Readers in Museum Studies).
31. Hodder I. The Entanglement of human and things / Ian Hodder // New Literary History. - 2014. - Vol. 45. - P 19-36.
32. Hoskins B. J. The Play of Time: Kodi Perspectives on Calendars, History, and Exchange / Berkeley Janet Hoskins. - University of California Press, 1993. - 414 p.
33. Kleiner F. S. Gardner's Art through the Ages: The Western Perspective, Fourteenth Edition / Fred S. Kleiner. - Wadsworth Cengage Learning, 2014. - 941 p.
34. MacKenzie M. A. Androgynous Objects: String Bags and Gender in Central New Guinea / Maureen Anne MacKenzie. - Taylor & Francis, 1991. - 256 p.
35. Makarenko N. La civilisation des Scythes et Hallstatt / N. Makarenko // ESA. - 1930. - V. - P. 23-48.
36. Malone C. Introduction: Cult in context / Caroline Malone, David A. Barrowclough and Simon Stoddart // Cult in context. Reconsidering ritual in archaeology. - Oxbow Books, 2007. - P 1-8.
37. Mauss M. The gift / Marcel Mauss. - London and New York : Routledge Classics, 2002. - 199 p.
38. Meskell L. Introduction: Object Orientations / Lynn Meskell. - Blackwell Publishing, 2005. - P. 1-18.
39. Moore M. B. Ships on a “Wine-Dark Sea” in the Age of Homer / Mary B. Moore // Metropolitan Museum Journal. - 2000. - Vol. 35. - P 13-38.
40. Moser J. Why cauldrons come first: taxonomic transparency in the earliest Chinese antiquarian catalogues / Jeffrey Moser // Journal of Art Historiography. - 2014. - № 11. - P. 1-23.
41. Muscarella O. W. Archaeology, Artifacts and Antiquities of the Ancient Near East. Sites, Cultures and Provinces / Oscar White Muscarella // Culture and History of the Near East. - Leiden Boston, 2013. - Vol. 62. - 1095 p.
42. Muscarella O. W. Bronze and Iron Ancient Near Eastern Artifacts in The Metropolitan Museum of Art / Oscar White Muscarella. - New York, 1988. - 502 p.
43. Pauketat T. R. A New Tradition in Archaeology / Timothy R. Pauketat // The Archaeology of Traditions. Agency and History Before and After Columbus / Ed. by Timothy R. Pauketat. - University Press of Florida, 2011. - P. 1-17.
44. Shanks M. The Life of an Artifact in an Interpretive Archaeology / Michael Shanks // Fennoscandia archaeologica. - 1998. - Vol. XV. - P 15-30.
45. Wylie A. The Reaction against analogy / Alison Wylie // Advances in Archaeological Method and Theory / Ed. by Michael B. Schiffer. - Academic Press, 1985. - Vol. 8. - P 63-111.
46. Young R. S. The Gordion Tomb / Rodney S. Young // Expedition. - University of Pennsylvania Museum of Archaeology and Anthropology, 1958. - Vol. 1, Issue 1. - P. 3-13.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Ознайомлення із основними відмінностями між лісостеповими та степовими групами скіфської людності згідно краніологічних та одонтологічних даних. Дослідження історії формування культури кочового за землеробського населення Північного Причорномор'я.
реферат [130,0 K], добавлен 16.05.2012Загальна характеристика скіфської культури та військової справи. Похід Дарія на скіфів. Основні риси скіфського мистецтва в Північному Причорномор'ї. Озброєння армії Дарія та армії скіфів. Господарство пізніх скіфів та торгівля з античними полісами.
реферат [48,8 K], добавлен 30.10.2013Міграційні процеси в Північному Причорномор’ї у VII-VI ст. до н.е. Рух скіфських племен в українські степи. Грецька колонізація в Північному Причорномор’ї, перші земельні наділи громадян Ольвії. Знахідки скіфської зброї у Ольвійському некрополі.
реферат [79,7 K], добавлен 16.05.2012Питання про можливість заселення північного Причорномор'я з боку Кавказу. Балканська теорія заселення, її сутність. Особливості і природні умови розвитку людини на території Північного Причорномор'я. Розвиток культури епоху палеоліту на території України.
реферат [33,1 K], добавлен 06.05.2013Особливості архаїчного, класичного та римського етапів освоєння грецькими переселенцями узбережжя Північного Причорномор'я. Ознайомлення із державно-політичним устроєм держав Північного Причорномор'я. Характеристика правової системи афінських міст-держав.
реферат [25,4 K], добавлен 28.10.2010Вивчення античних пам'яток півдня України. Колонізація Північного Причорномор'я. Античні держави Північного Причорномор'я: історія, устрій. Населення і торгівля античних міст-держав. Вплив північно-причорноморської цивілізації на довколишні племена.
реферат [28,9 K], добавлен 19.01.2008Історичні межі географічного ареалу Північного Причорномор'я. Теорія кавказького шляху, особливості Балканської теорії заселення цього регіону. Природні умови розвитку і культурні спільноти людини на території Північного Причорномор'я в епоху палеоліту.
реферат [33,1 K], добавлен 07.04.2013Особливості процесу заснування колоній та їх типи. Причини та основні напрямки великої грецької античної колонізації Північного Причорномор’я. Характеристика етапів розвитку античних міст території. Встановлення історичного значення даного процесу.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 01.03.2014Дослідження історії виникнення античного міста Ольвія, як адміністративного, економічного та культурного центру Північного Причорномор’я. Особливості розвитку іншого не менш важливого центру античної культури в Північному Причорномор’ї міста – Херсонес.
реферат [56,2 K], добавлен 09.12.2014Візуальні обстеження і збір знахідок, складання планів, опис монет античного міста Ольвії. Планомірні і цілеспрямовані дослідження Ольвії і її некрополя Б.В. Фармаковським. Значення Ольвії, як культурного та політичного центру Північного Причорномор'я.
реферат [16,5 K], добавлен 29.05.2016Географічні кордони, кочовий спосіб життя та військова організація суспільства Скіфії. Характеристика побуту та основних звичаїв скіфського народу. Найголовніші події в історії Скіфії, вторгнення царя Дарія. Соціальний лад та родовід племен Скіфії.
контрольная работа [31,5 K], добавлен 30.01.2011Міфи про маловідомий Північнопричорноморський край, аналіз свідчень давніх авторів та аналіз праць сучасних науковців. Причини грецької колонізації. Перші грецькі поселення на території України. Значення колонізації греками Північного Причорномор’я.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 07.01.2014Основні події та етапи життєвого шляху М. Костомарова. Науково-громадська діяльність історика. Дослідження М. Костомарова, присвячені українському козацтву. Вклад вченого в історичну науку. Дослідження найважливіших проблем української історії.
курсовая работа [33,0 K], добавлен 03.06.2009Вивчення формування людської цивілізації на території України. Особливості розселення давніх кочових племен – кіммерійців, таврів, скіфів, сарматів. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Етногенез східних слов’ян – грецький і римський період.
реферат [26,4 K], добавлен 18.05.2010Історія заснування Кирило-Мефодіївського товариства. Його основні задачі: знищення царизму, рівність у правах на розвиток мови. Передумови створення Західноукраїнської Народної Республіки. Ключові положення її внутрішньої та зовнішньої політики.
контрольная работа [30,4 K], добавлен 31.10.2010Проблема взаємовідносин еллінів і варварів в історіографії. Тіра та фракійське населення в римську добу. Аналіз та основні аспекти контактів жителів античної Тіри з місцевим населенням Північно-Західного Причорномор’я - із сарматами, скіфами, гетами.
научная работа [5,5 M], добавлен 13.01.2016Аналіз питання про сухопутні та морські походи козаків Українського гетьманату у Північне Причорномор’я та Крим у 1684-1699 рр., роль в організації та здійснені цих походів гетьмана І. Мазепи. Роль козаків в російсько-турецькій війні 1686-1700 рр.
статья [39,9 K], добавлен 07.08.2017Короткий огляд основних показників характеристики стародавніх шляхів. Роль Сіверського Дінця, як торгового шляху. Аналіз річкових та сухопутних шляхів сполучення. Встановлення закономірностей пролягання шляхів між Лісостепом та узбережжям Чорного Моря.
реферат [672,7 K], добавлен 02.02.2011Роль античних міст-держав, які з'явилися у VII столітті до н. е. на північних берегах Чорного моря, в історії України. Чотири осередки, утворені в процесі античної колонізації у Північному Причорномор'ї. Вплив та значення античної духовної культури.
курсовая работа [39,2 K], добавлен 18.01.2014Давньогрецькі автори, які залишили відомості про українські землі та про народи, котрі їх заселяли. Джерела до історії, історичної географії та етнографії Північного Причорномор'я. Основні народи України в "Історії" Геродота. Головні ріки Скитії.
реферат [26,6 K], добавлен 16.06.2014
