Івонівський скарб і проблема "дністровської" міді

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІВОНІВСЬКИЙ СКАРБ І ПРОБЛЕМА «ДНІСТРОВСЬКОЇ» МІДІ

Клочко В.І.

У статті на підставі аналізів знахідок нових скарбів та окремих артефактів розглянуто проблеми вивчення давньої металургії епохи енеоліту - бронзової доби Наддністрянщини.

Ключові слова: Наддністрянщина, енеоліт, доба ранньої бронзи, Трипілля, ямна культура, катакомбна культура, скарби, мідна руда, металургія.

Давня металургія Прикарпаття, Поділля та Волині все ще є мало вивченою. Дослідження H.В. Риндіної металургії цього регіону [8-10] так і залишили відкритим питання використання місцевої міднорудної бази давніми металургами регіону.

У 2015 р. біля с. Івонівка Могилів-Подільського району Вінницької області, на річці Мурафі, був знайдений скарб мідних виробів [4, № 2.1.16] (рис. 1). До його складу входили:

I. сокира, довжина 11,2 см, ширина леза 5,4 см, ширина обуха 2,8 см, діаметри обуха 2,1 та 2,2 см; 2. свердло, довжина 10,1 см, діаметр 1,0 см; 3. тесло, довжина 7,6 см, ширина леза 3,6 см, товщина 0,6 см; 4. тесло, довжина 7,4 см, ширина леза 3,2 см, товщина 0,4 см.

Це перший знайдений в Україні та другий після скарбу Вільчеле (Vilcele) або Баньябюк, знайденого в Румунії [21; 22, s. 27, № 1-32, taf. 1, taf. 2, taf. 3. 25-32], скарб ямної культури. Скарб Вільчеле складався лише з 32 сокир, тоді як в Івонівському скарбі був цілий набір інструментів для обробки дерева: сокира, два тесла та свердло; це перший скарб майстра-столяра ямної культури.

Незважаючи на те, що сокири зі скарбу Вільчеле є досить різними за формою та технологією виготовлення (деякі з них відлито в ливарних формах з відкритим «черевцем», а деякі - у закритих двоскладових формах, тобто в рамках цього типу об'єднано сокири, досить різні за формою та технологією виготовлення) (рис. 2), усіх їх традиційно, за А. Вульпе, відносять до одного типу - типу Баньябюк, який вважається найдавнішим типом провушних сокир Карпатського басейну [12].

Мені вже доводилося писати про те, що еволюція провушних сокир у Північному Причорномор'ї починається ще в енеоліті з сокир соколовського типу, подальшим розвитком яких і були сокири типів Підлісся та Баньябюк [13, р. 54-55].

Раніше, на підставі знахідки подібної сокири, відлитої в ливарній формі з відкритим «черевцем», у похованні ямної культури ранньоямного типу (положення похованого на спині з піднятими догори колінами) біля с. Підлісся Броварського району Київської області [1] (рис. 3, 4), я запропонував називати такі сокири «варіант Підлісся» типу Баньябюк [17, р. 78-83; 5, с. 65-66], але, враховуючи значні відмінності в технологіях виготовлення, правильніше буде називати його «тип Підлісся», який відноситься до раннього етапу ямної культури. Ранній етап ямної культури на Середній Наддніпрянщині датується 2800-2350 ВС [15, р. 195].

Сокира ж з Івонівського скарбу відлита в «закритій» двоскладовій ливарній формі (рис. 1: 1), технологічно більш розвиненій, і цю сокиру слід відносити до більш пізнього часу, до «пізньоямного» періоду, який у Середній Наддніпрянщині датується 2350-2200 ВС [15, р. 195]. Я вважаю, що цій сокирі більше підходить визначення «тип Івонівка», який відноситься до пізнього періоду ямної культури. Таким чином, Івонівський скарб майстра-столяра слід відносити до пізньоямної культури. Цікаво зіставити його з возом, знайденим у кургані 6 у Писарівці під Ямполем [19, s. 142-145], розглядаючи можливе місце виготовлення сокири.

Свердло з Івонівського скарбу (рис. 1: 2) унікальне, це перша знахідка подібного інструмента з металу періоду ранньої бронзи в Північному Причорномор'ї. Тесла скарбу (рис. 1: 3, 4) близькі за формою до енеолітичних усатівських та майкопських пласких сокир-тесел анатолійської традиції, але відрізняються значно меншими розмірами.

Більшість речей скарбу виготовлені з досить чистої міді з характерним набором мікродомішок, які можна умовно визначити як «Івонівська група» (Ан. № 1328-1331), а одне тесло виготовлене зі штучного As-сплаву (Ан. № 1329) міді цієї групи з миш'яком, якого більше ніж 1 %. (Про час появи As-бронз у регіоні дивись нижче.)

У 2015 р. біля с. Велика Косниця Ямпільського району Вінницької області, на поселенні трипільської культури періоду В був знайдений скарб мідних прикрас [4, № 1.2.48]. До складу скарбу Велика Косниця входили: 1. багатовитковий браслет (?) з прута діаметром 0,3 см, діаметр браслета 15 см, довжина 5,2 см (другий такий браслет, пошкоджений плугом, до колекції не потрапив); 2. диск, прикрашений пуансонним орнаментом, діаметр 7,8 см, висота конуса 1,3 см; 3. диск, прикрашений пуансонним орнаментом, діаметр 8,5 см, висота конуса 1,4 см; 4. диск, прикрашений пуансонним орнаментом, діаметр 7,8 см, висота конуса 1,1 см; 5. диск, прикрашений пуансонним орнаментом, діаметр 14 см, висота конуса 2,6 см; 6. підвіска завдовжки 4,8 см; 7. підвіска завдовжки 3,5 см; 8. здвоєні пронизки завдовжки від 3,7 до 4,4 см, завтовшки від 1,5 до 2,0 см; 9. намисто діаметром 0,6 см (рис. 5).

Особливу увагу у скарбі привертають диски, прикрашені пуансонним орнаментом у вигляді антропоморфних (?) фігур, подібних до виробів Дунайського регіону енеолітичного періоду (рис. 6).

На сьогодні скарб Велика Косниця є найдавнішим скарбом мідних виробів трипільської культури, знайденим в Україні. На підставі визначень кераміки з цього поселення, виконаних М. Ю. Відейком, він належить до періоду ВІ цієї культури. У цілому, речі зі скарбу аналогічні знахідкам у румунських скарбах з поселень Хабашешті та Брад культури Кукутені етапів А2-В1 [20, Pl. 83, 87] (рис. 7).

Мідь зі скарбу Велика Косниця за набором мікродомішок можна розділити на дві умовні групи: Ан. 1362-1364 та Ан. 1359-1361, остання група близька до металу Івонівського скарбу. Подібність складу мікродомішок у міді скарбів такого різного часу вказує на одне, місцеве, джерело сировини. Немає сумніву, що це Дністрянські мідисті пісковики, про використання яких металургами трипільської культури ми вже писали [14; 18] на матеріалах трипільського поселення Глибочок на верхньому Дністрі.

У 2015 р. був знайдений скарб на поселенні трипільської культури в Кельменецькому районі Чернівецької області [4, № 1.2.49].

До складу Кельменецького скарбу, який був знайдений у горщику трипільської культури етапу С1, входили: 1. горщик; 2. пронизи; 3. зубильце (довжина 10 см; товщина 1 см; ширина леза 1,6 см); 4. кільця; 5. лійчасті підвіски (рис. 8).

Це перший скарб трипільського майстра з виготовлення прикрас з міді. Метал виробів Кельменецького скарбу однорідний (Ан. 1355-1358) і досить близький за складом мікродомішок до виробів з поселення Глибочок [14; 18].

Непрямим доказом місцевого видобутку міді в енеоліті є скарб, знайдений у 2005 р. у Летичівському районі Хмельницької області [3, рис. 5] (рис. 9). Летичівський скарб складається з чотирьох предметів: унікальна масивна сокира-мотика з довгою втулкою-рурою завдовжки 15 см; мініатюрна сокира-тесло завдовжки 11 см (навершя скіпетра) та дві підвіски у вигляді моделей сокир-тесел завдовжки 5,2 і 3,4 см (деталі намиста). У цілому, ця комплексна знахідка більше схожа не на скарб, а на інвентар поховання рудокопа (моделі сокир-тесел у вигляді скіпетра та підвісок можна розглядати як приклади сакралізації знарядь праці рудокопів та їхньої діяльності).

У 2016 р. був знайдений скарб біля с. Лошнів Теребовлянського району Тернопільської області [4, № 1.3.49].

До складу скарбу входили: кинджал серед-земноморського (усатівського) типу, довжина 20,4 см, товщина 0,5 см, ширина ручки 5,2 см (ан. № 1332) та тесло (пласка сокира) малоазійського (усатівського, майкопського) типу, довжина 13,6 см, товщина 0,5 см, ширина леза 5,6 см (ан. № 1327) (рис. 10). Обидва предмети виготовлені з As-бронзи. Такий набір предметів (кинджал та сокира) характерний для «князівських» поховань усатівської культури (групи) пізнього Трипілля (рис. 11) [17, р. 43-49, Fig. 11,13; 5, с. 34-37, рис. 9, 11]. Усатівські вироби виготовлені з As-бронз анатолійського типу та є найдавнішими бронзовими виробами (виробами зі штучного сплаву) Північного Причорномор'я [11]. Лошнівський скарб, який, найвірогідніше, належить до групи Гординешті пізнього Трипілля, показує, що As-бронзи анатолійського типу розповсюджуються з другої половини IVтис. до н. е. по всій Наддністрянщині аж до верхнього Дністра.

Традиція виготовлення As-бронз з часів пізнього Трипілля зберігається в Наддністрянщині і за доби ранньої бронзи. Про це свідчить тесло з Івонівського скарбу та платівки, що розклинювали дерев'яну ручку кам'яної булави з поховання катакомбної культури Придністрянське 1.4 під Ямполем (рис. 12) [16, р. 188-189, Fig. 10], також виготовлені з As-бронзи. Метал цих платівок близький за складом мікродомішок до металу тесла з Івонівського скарбу (ан. № 1145), що вказує на одне джерело сировини.?

До раннього періоду бронзової доби належить і зливок «сирої» міді з с. Гуменці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (рис. 13). Його розміри (12 х 13 х 3 см) відповідають середнім розмірам так званих «ливарних чаш» доби ранньої бронзи Європи. Метал зливка - мідь з досить характерним «дністровським» набором мікродомішок (ан. № 1042).

Про місцеве металургійне виробництво за доби пізньої бронзи писали Ю. М. Малєєв [7] та Т. Ю. Гошко [2]. Нові знахідки бронзових ливарних форм втульчастих сокир-кельтів лужицького типу, пов'язаних з раннім етапом чорноліської культури [6] з с. Жерденівка Гайсинського району Вінницької області (рис. 14) та с. Писарівка Старокостянтинівського району Хмельницької області (рис. 15) [4, № 4.2.4.2; 4.2.4.3], доповнюють базу даних давньої металургії Дністровського регіону. Металургія періоду пізньої бронзи регіону потребує спеціального дослідження, зараз же лише зазначимо, що наведені матеріали свідчать про продовження експлуатації місцевих мідних руд у цей період.

Дністрянські мідисті пісковики починають використовуватися трипільськими металургами принаймні з етапу ВІ, на їхній базі та на волинській міді розвивалася місцева металургія середнього та пізнього Трипілля, металургія східної частини культури лійчастого посуду та волинсько-любельської культури мальованого посуду.

Наведені нові матеріали показують, що виділений нами раніше Карпато-Волинський центр металургії доби ранньої бронзи культур шнурової кераміки [13] формувався в Дністровському регіоні на базі металургії трипільської культури, а за доби ранньої бронзи його південно-східна частина (передусім у регіоні Ямпільського культового центру) використовувалась носіями ямної та катакомбної культур.

Місцеву металургію розвивали і за доби середньої та пізньої бронзи носії культур Бабино, комарівської, Ноуа, Гава-Голігради та чорноліської. Очевидно, що дністровські мідні поклади експлуатувались і за доби раннього заліза та середньовіччя.

івонівський скарб дністровський бронза

Список літератури

1. Братченко С. Н. Металеві сокири ямної культури Середньої Наддніпрянщини / С.Н. Братченко, В.І. Клочко, О. Б. Солтис // Археологічний літопис Лівобережної України. - Полтава, 2000. - № 1-2. - С. 8-14.

2. Гошко Т. Ю. Металеві вироби з Гордіївки / Т Ю. Гошко // Гордіївський могильник / за ред. В. І. Клочка. - Вінниця : [б. в.], 2011. - С. 151-236.

3. Клочко В. И. Древнейшие этапы развития металлургии на Украине (Типохронология древних металлических изделий Украины) / В. И. Клочко // Клочко В. И. Древний металл Украины / В. И. Клочко, А. В. Козыменко. - К. : Вид. дім «САМ», 2017. - 368 с.

4. Клочко В. И. Древний металл Украины / В. И. Клочко, А. В. Козыменко. - К. : Вид. дім «САМ», 2017. - 368 с.

5. Клочко В. І. Озброєння та військова справа давнього населення України / В. І. Клочко. - К. : АртЕк, 2006. - 335 с.

6. Клочко В. І. Про втульчасті сокири-кельти чорноліської культури / В. І. Клочко // Археологія і давня історія України. - К., 2016. - Вип. 2 (19). - С. 100-102.

7. Малеев Ю. Н. Литейные формы с поселения Мышковичи в Поднестровье / Ю. Н. Малеев // Энеолит и бронзовый век Украины. - К. : Наук. думка, 1976. - C. 232-239.

8. Рындина Н. В. Древнейшее металлообрабатывающее производство Восточной Европы / Н. В. Рындина. - М. : Изд-во МГУ 1971. - 142 с.

9. Рындина Н. В. Древнейшее металлообрабатывающее производство Юго-Восточной Европы / Н. В. Рындина. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1998. - 234 с.

10. Рындина Н. В. Металл в культурах шнуровой керамики Украинского Предкарпатья, Подолии и Волыни / Н. В. Рындина // СА. - 1980. - № 3. - С. 24^1.

11. Рындина Н. В. О происхождении больших усатовских кинжалов / Н. В. Рындина, Л. В. Конькова // СА. - 1982. - № 2. - С. 30-42.

12. Dani J. The Significance of Metallurgy at the Beginning of the Third Millennium BC in the Carpathian Basin / J. Dani // Transitions to the Bronze Age. Interregional Interaction and SocioCultural Change in the Third Millennium BC Carpathian Basin and Neighbouring Regions / Ed. V. Heyd, G. Kulcsar and V. Szeverenyi. - Budapest, 2013. - P. 203-232.

13. Klochko V. I. Complex of Metal Goods between the Vistula and Dnieper rivers at the turn of the 4th/3rd to the 3rd millennium BC. Concept of the Carpathian - Volhynia “Willow Leaf” metallurgy centre / V. I. Klochko, L. Klochko // The Ingul-Donets Early Bronze Civilization as springboard for transmission of Pontic Cultural Patterns to the Baltic Drainage Basin 3200-1750 BC. - Poznan, 2013. - P 39-71. - (Baltic-Pontic Studies, vol. 18).

14. Klochko V. I. Issues concerning Tripolye metallurgy and the Virgin copper of Volhynia / V. I. Klochko, V. I. Manichev, V. N. Kvasnitsa [et al.] // The Western border of the Tripolye culture. - Poznan, 2000. - P. 168-186. - (Baltic-Pontic Studies, vol. 9).

15. Klochko V. I. Radiocarbon chronology of the Early and Middle Bronze Age in the Middle Dnieper region. The Mironivka barrows / V. I. Klochko // The foundation of radiocarbon chronology of cultures between the Vistula and Dnieper: 3150-1850 BC. - Poznan, 1999. - P 163-195. - (Baltic-Pontic Studies, vol. 7).

16. Klochko V. I. Tripolye (Gordine§ti group), Yamnaya and Catacomb culture cemeteries, Prydnistryanske, site 1, Yampil region, Vinnitsa oblast: an archaeometric and chronometric description and a taxonomic and topogenetic discussion / V. I. Klochko, A. Kosko, M. V. Potupchyk [et al.] // Baltic-Pontic Studies. - Poznan, 2015. - Vol. 20. - P. 177-249.

17. Klochko V. I. Weaponry of Societies of the Northern Pontic Culture Circle: 5000-700 BC / V. I. Klochko. - Poznan, 2001. - (Baltic-Pontic Studies, vol. 10).

18. Kloczko W. I. Wychodnie rud miedzi na terenie Ukrainy zachodniej jako baza surowcowa metalurgii kolorowej w okresie funkcjonowania kultury trypolskiej / W. I. Kloczko, V. I. Manichev, G. S. Kompanec, M. S. Kovalchuk // Folia Praehistorica Posnaniensia. - Poznan, 2003. - Т. X/XI. - S. 47-78.

19. Kosko A. Naddniestrzanskie kompleksy cmentarzysk kurha- nowych spotecznosci z III i z pierwszej potowy II tys^clecia przed Chr. W okolicach Jampola, obwod winnicki / A. Kosko, M. Potupczyk, S. Razumow. - Poznan, 2014. - 426 s.

20. Mare§ I. Metalurgia aramei in civiliza^iile Precucuteni §i Cucuteni / Ion Mare§. - Suceava : Editura Universita^ii ,,§tefan cel Mare”, 2012. - 612 s.

21. Roska M. Le depot de haches en cuivre de Baniabic, departement de Turda-Arie§ / M. Roska // Dacia (1927-1932 [1933]). - 1933. - № 3^. - S. 352-355.

22. Vulpe A. Axte und Beile in Rumanien I / A. Vulpe. - Munchen, 1970. - 188 S. - (Prahistorische Bronzefunde, IX/2).

Размещено на Allbest.ru