Єврейське купецтво Одеси у першій половині XIX ст.: походження та економічна діяльність

Дослідження походження купців-євреїв Одеси першої половини XIX ст. Аналіз динаміки зростання чисельності купців-євреїв на протязі першої половини XIX ст. Дослідження матеріального становища єврейського купецтва. Вивчення економічної діяльності купців.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.04.2018
Размер файла 145,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЄВРЕЙСЬКЕ КУПЕЦТВО ОДЕСИ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.: ПОХОДЖЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Ю.В. Прокоп

Досліджено походження купців-євреїв Одеси першої половини XIX ст. Показано, що основний притік єврейського капіталу до міста у цей час йшов із Австрійської імперії й Подільської губернії Російської імперії, а також із Волинської та Київської губерній. Проаналізовано динаміку зростання чисельності купців-євреїв на протязі першої половини XIX ст. Розкрито матеріальне становище одеського єврейського купецтва. Систематизовано відомості про економічну діяльність купців-євреїв Одеси (закордонна і внутрішня торгівля, банківництво, посередництво у хлібній торгівлі, участь у поставках, підрядах і відкупах тощо). Встановлено, що в усіх напрямках економічної діяльності одеського єврейського купецтва вагомий внесок зробили купці іноземного походження.

Ключові слова: євреї, купці, походження, купецькі капітали, економічна діяльність, Одеса.

купецтво єврейський одеса

Prokop Yu. V. Jewish merchants of Odessa in the first half of the nineteenth century: origin and economic activity

The origin of Odessa Jewish merchants of the first half of the nineteenth century was under investigation. It was shown that the main inflow of Jewish capital to Odessa at that time was from the Austrian Empire and Podol province of the Russian Empire, as well as from Volhyn and Kiev provinces. The growth of the number of Jewish merchants during the first half of the nineteenth century was analyzed. The information about activities of the merchants-Jews of Odessa (foreign and domestic trade, banking, mediation in grain trade, participation in supplies, contracts and leases, etc.) was systematized. It was established that in all areas of the Odessa Jewish merchants economic activity the significant contributions were made by the merchants of foreign origin.

Key words: Jews, merchants, origin, merchant capital, economic activity, Odessa, Ukraine.

Прокоп Ю. В. Еврейское купечество Одессы в первой половине XIX в.: происхождение и экономическая деятельность

Исследовано происхождение купцов-евреев Одессы первой половины XIX века. Показано, что основной приток еврейского капитала в Одессу в это время шел из Австрийской империи и Подольской губернии Российской империи, а также из Волынской и Киевской губерний. Проанализирована динамика роста численности купцов-евреев на протяжении первой половины XIX в. Раскрыто материальное положение одесского еврейского купечества. Систематизированы сведения об экономической деятельности купцов-евреев Одессы (зарубежная и внутренняя торговля, банковское дело, посредничество в хлебной торговле, участие в поставках, подрядах и откупах и др.). Установлено, что во всех направлениях экономической деятельности одесского еврейского купечества весомый вклад внесли купцы иностранного происхождения.

Ключевые слова: евреи, купцы, происхождение, купеческие капиталы, экономическая деятельность, Одесса.

Найголовнішим напрямком діяльності мешканців Одеси з самого моменту заснування міста була торгівля. Вона приносила казні великі прибутки, сприяла побудові й становленню міста, а також створювала багато робочих місць для різних верств населення. Купецтво було одним із найважливіших двигунів розвитку Одеси на протязі всього XIX ст. Одну із значних етнічних груп одеських купців, що залишили помітний слід в історії економіки міста, складали євреї.

Переважна більшість купців-євреїв, які у першій половині XIX ст. оголошували капітали в Одесі, належали до колишніх польських євреїв, котрі наприкінці XVIII ст. після розподілів Речі Посполитої опинилися у різних країнах: одні стали підданими Росії, інші - підданими Австрійської імперії. Кожна з цих частин набула при новій владі специфічне правове і соціально-економічне становище, що обумовило відмінності між єврейським купецтвом в обох країнах.

Надання у 1779 р. австрійському місту Броди, більшість населення якого становили євреї, статусу вільного значно сприяло розвитку міжнародної торгівлі бродських купців, вони встановили більш широкі зв'язки з купцями у різних країнах Європи, ніж їхні російські єдиновірці. В наслідок культурних перетворень, які здійснювалися у той час серед європейського єврейства, австрійські купці-євреї були освіченішими й відкритішими для контактів із християнами, ніж російські, а це значною мірою впливало на їхній торгівельний досвід і підвищувало ефективність комерційної діяльності.

Важливим фактором, що стримував економічну діяльність євреїв-іноземців у причорноморських містах Росії у першій половині XIX ст., була більша обмеженість їхніх прав у порівнянні з російськопідданими євреями.

Вказані розбіжності між різними групами євреїв потребують вивчення соціально-економічного становища та діяльності купців-євреїв у Одесі в першій половині XIX ст. в розрізі їхнього походження, проте системних досліджень з цього питання раніше не проводилося.

В роботах сучасних істориків розглядаються лише окремі аспекти економічної діяльності одеського єврейського купецтва. У найбільш значному дослідженні історії одеських євреїв американського науковця С. Ципперштейна зроблено акцент на культурну трансформацію одеського єврейства і лише поверхово розглядається питання господарської діяльності євреїв як одного з двигунів перетворень [1].

У роботі американського історика П. Герлігі історія Одеси вивчається здебільшого крізь призму хлібної торгівлі. Оскільки, на думку автора, у першій половині XIX ст. євреї не відігравали у ній помітної ролі, їхній економічній діяльності Герлігі приділяє недостатню увагу [2].

Одеський історик Т. Гончарук у дослідженні, присвяченому транзитній торгівлі, підкреслює важливість участі в ній євреїв і називає імена купців, транзитна торгівля яких мала найбільші обороти. Окрім того, автор намагається персоніфікувати бродських купців, які торгували в Одесі на початку 1830-х років [3].

В дисертаційному дослідженні миколаївського історика А. Павлюка розглядається господарська діяльність євреїв Херсонської губернії, в тому числі одеського купецтва. Акцент зроблено на статистичних даних та загальних висновках, автор називає імена лише кількох купців, деякі з них взагалі не євреї [4].

Українська дослідниця В. Шевченко ґрунтовно розглядає питання участі євреїв у банківській справі в південноукраїнському регіоні у XIX ст. Авторкою проаналізовано характерні риси банкірського підприємництва в Одесі [5].

Серед дореволюційних істориків слід виділити А. Скальковського, який подає важливий статистичний матеріал щодо одеського купецтва і робить огляд основних напрямків його діяльності, а також Й. Тарнополя [6; 7].

Мета статті - виявити основні напрямки притоку єврейського капіталу до Одеси, виконати аналіз матеріального становища й економічної діяльності одеських купців-євреїв у першій половині XIX ст. крізь призму їхнього походження, визначити місце іноземного капіталу і роль єврейського купецтва іноземного походження в економічному розвитку Одеси.

Основними джерелами дослідження були численні документи фондів 4 (Одеська міська Дума) і 17 (Одеський міський магістрат) Державного архіву Одеської області та фонду 22 (Херсонська казенна палата) Державного архіву Херсонської області: ревізькі казки одеських купців-євреїв, матеріали про зарахування євреїв до одеського міщанства і купецтва, документи комісій з розбору іноземних євреїв, відомості про оголошення капіталів та перевірку торгівлі тощо.

На основі вказаних джерел у табл. 1 подано згрупований за походженням список купців-євреїв Одеси, які були записані до шостої, сьомої та восьмої ревізій В Одесі ревізькі казки купців датовані: 6-ї ревізії - 1811 р., 7-ї - 1816 р., 8-ї - 1835 р. У список також включено купців, внесених у додаткові ревізії із запізненням.

На момент приїзду купців до Одеси міста Хелм і Краків належали Австрійській імперії.. Дані за шостою ревізією неповні, оскільки багато людей, зокрема купців, під час її проведення були пропущені.

Таблиця 1

Список купців-євреїв Одеси, записаних до 6-ої, 7-ої та 8-ої ревізій

Прізвище, ім'я, по батькові

Походження

Гільдія за ревізіями

6

7

8

Іноземні вихідці

Абрамов Гершко Іцьков

Австрія

3

3

Акін Якоб Вольков

Австрія

2

3

Акурт Мошко Іосіов

Австрія

3

Аптекар Сруль Гершков

Австрія

3

Атлас Еліас Лейбов

Броди, Австрія

3

Ашкіназі Мозес Нафтулов

Броди, Австрія

3

Балл Мойсей Іцьков

Австрія

3

Беренштейн Лейб Берков

Австрія

1

Бернштейн Бер Воліов

Австрія

2

Бернштейн Маркус Вульфов

Броди, Австрія

3

Білет Соломон Нухімов

Австрія

3

Білик Нафтул Хаймов

Золочів-Броди,

Австрія

3

Блік Йосип Мордков

Австрія

3

Бродський Герш Шліомов

Австрія

3

Бронштейн Берко Лейзеров

Австрія

3

3

3

Брун ЯнкельІцьков

Австрія

3

Вайнберг Вольф Іцьков

Австрія

3

3

Вейнберг Шмуль Абрамов

Австрія

3

Віленц Єцехіель Абрамов, дружина Сура Вольфова

Броди, Австрія

3

Гальберштам Вольф Гершков

Броди, Австрія

1

Гальперін Лейба-Арон Гершков

Австрія

3

Гебенштрейт Мойсей Маркусов

Австрія

2

Геллер Мозес Аронов

Австрія

3

Гехт Тевель Шахнов

Австрія

2

Гогиш Ілля Іцьков

Австрія

3

Голденберг Гершко Абрамов

Австрія

3

Голденберг Пінкус Абрамов

Австрія

3

Гольд Абрам Мойсійов

Австрія

3

Гольденштейн Ейзик Тевелєв

Молдавія

3

1

Гольдштейн Нотка Перцов

Броди, Австрія

3

Граник Волько Іцьков

Австрія

3

Граник Іцька Дувидов

Австрія

3

Граник Лейба Іцьков

Австрія

3

3

Граник Липка Іцьков

Австрія

3

Грінберг Самойло Шимонов

Австрія

3

3

Грубер Абрам Менделєв

Австрія

3

3

Гурович Іось Айзиков

Австрія

3

2

Гурович Мішулим Йосипов

Австрія

3

Гурович Мозес Іосев

Броди, Австрія

3

Гурович Самуїл Йосипов

Австрія

3

Дербліх Самсон Гершков

Броди, Австрія

3

Дракохруст Лейба Перецов

Австрія

3

Едельштейн Арон Янкелєв

Хелм1, Австрія

3

Елман Шмуль Лейзеров

Австрія

3

Ельцес Лейба Іцьков

Австрія

3

Ехтенштейн Дон Нойхов

Австрія

3

Кофман Зейлик Шліомов

Австрія

3

Кофман Лейб Хаймов

Австрія

3

Краковський Лейба Воліов

Краков, Австрія

1

1

Крамер Хаїм Менделев

Австрія

3

Крантвейс Абрам Пінкусов

Австрія

3

Кульберг Лейба Мошков

Австрія

3

Леві Майорко Нотков

Туреччина

3

Левігурович Маркус Мошков

Австрія

3

3

Ліхтенштат Мойсей Соломонов

Броди, Австрія

3

Маркович Дувид Айзиков

Австрія

3

Маркус Йосип Давидов

Австрія

2

2

Моргуліс Янкель Лейзеров (з 1827 р. - вдова Ривка Моргуліс)

Броди, Австрія

3

3

3

Надель Юдка Шимонов

Австрія

3

Пібергал Лейба Іцьков

Австрія

3

Полнер Арон Соломонов

Австрія

1

1

Постернак Рувін Замов

Австрія

3

Рейзман Майорко Вольфов

Австрія

3

Розенблат Янкель Іосіов

Австрія

3

2

Розенталь Шмуль Лейбов

Австрія

3

Рубльов Янкель Мортков (з 1827 р. - вдова Бася Рубльова)

Австрія

3

3

3

Самульзон Маркус

Австрія

3

Співак Матус Вольков

Броди, Австрія

3

Спіро Беньямін Іцьков

Австрія

3

3

Трахтенберг Абрам Фаликов

Броди, Австрія

2

Трахтенберг Берман Фаликов

Броди, Австрія

2

Трахтенберг Мозес Фаликов

Броди, Австрія

2

Трахтенберг Хаскель Фаликов

Броди, Австрія

2

Фейдершер Герш-Іось Кельманов

Броди, Австрія

3

Фінкельштейн Янкель Іоськов

Австрія

3

Френкель Фабіат Єфимович

Броди, Австрія

3

Фриденберг Мошко-Фішель Янкелєв

Австрія

3

2

Фридман Давид Шмулєв

Австрія

3

3

Цвердлінг Самуїл Гершов

Броди, Австрія

3

Цвібак Мендель Мортков

Австрія

3

2

3

Цейнер Мозес Юдков

Австрія

3

Цейнер Якуб Мозесов

Австрія

3

Цитрун Копель Марков

Австрія

3

3

Шестопал Вигдор Меєров

Австрія

3

Шехтер Хаїм Літманов

Броди, Австрія

3

Шинштрайхер Янкель Шліомов

Австрія

3

Штейн Дувид Меєров

Австрія

3

Царство Польське

Варшавський Дувид Аронов

3

3

Варшавський Лейба Соломонов

3

Розенберг Маркус Борисов

Варшава

1

Волинська губернія

Бриль Маркус Шаєв

Бердичів

3

Манзон Давид Гершков

Житомир

1

Перельман Іцько Лейбов

Луцьк

3

Кофман Зельман-Фішель Іцьков

Рівно

3

Кофман Іцько Хаймов

Рівно

3

3

2

Кутер Урій Герш Лейбов

Рівно

3

Київська губернія

Гофман Мордко-Вольф Шмулев

Животов

3

Етингер Герш-Бер (Григорій) Мойсійов

Умань

1

1

3

Шмулевич Меєр Шмулєв

3

Сахновський Мордко Айзиков

3

Співаков Гамшей Еля-Бенєв

Торговиця

3

Кур'єль Гершко Іосіов

Умань

3

Ліхтенберг Янкель Мордков

Умань

3

Мінська губернія

Богданов Берко Іцьков

Речиця

3

Могилевська губернія

Аглицький Шліома Ушеров

3

Іллін Марко Гилімов

Чауси

2

Іллін Гилім Іллєвич

Чауси

3

3

Ноткін Нотанзон Нотанзонов

Шклов

1

Подільська губернія

Аксенфельд Израїль Янкелєв

Немирів

3

Бланк Файбиш Абрамов

Могилів

1

Брейдбурд Абрам Хаймов

Зіньківці

3

Брейдбурд Шліома Абрамов

Зіньківці

3

Вейцман Пінкус Берков

1

Герценштейн Герман Давидов

Шаргород

1

Герценштейн Давид Нафтулєв

Шаргород

1

Герценштейн Йохим Давидов

Шаргород

1

Герценштейн Меєр-Шоіль Давидов

Шаргород

3

Гессен Муніш Іцьков

Балта

2

3

Гессен Юдко Мунішов

Балта

3

Гредінгер Леон Іось-Кельманов

Тульчин

3

Данцкель Хаскель Нусінов

Вінниця

3

Каган Абрам Пейсахов

Балта

3

3

Карасик Герш Нухімов

Могилів

1

Карасик Зельман Нухімов

Могилів

3

Левензон Сруль Герш Лейбов

Брацлав

1

Могилевський Авель Гершков

Могилів

3

Немеровський Гейних Івіліов (у 1835 р. - вдова Ейдля Немеровська)

Брацлав

3

3

3

Немінський Берко Срулев

Могилів

1

Неренберг Берко Лейзеров

Летичів

2

Нестеров Перец Іцьков

Могилів

1

Нізгурицер Рувін Лейбов

Брацлав

1

Орбант Борох Берков

2

Парнес Фроїм Ушеров

Меджибіж

1

1

2

Рабінович Берко Янкелєв

Тульчин

3

Рабінович Янкель Берков

Тульчин

1

1

3

Рафалович Абрам Зейліков

Могилів

1

Рашкович Мошко Шліомов

Рашков

3

3

Рашкович Шліома Мошков

Рашков

3

Серебреник Мошко-Герш Абрамов

3

Тетельбойм Мошко Аронов

Тульчин

3

Шпігель Іцько Мордков

Дунаївці

2

Ямполь Бендик Іцьков

Балта

2

Ярошевський Іось Іцьков

Могилів

3

Полтавська губернія

Гольбарг Мендель Абрамов

Кременчук

1

Ямпольський Гершко Янкелєв

Кременчук

1

Таврійська

Варшер Копель Марков

Феодосія

1

Херсонська губернія

Барський Пейсих Іцьков

Вознесенськ

3

Бригер Гершко Якубов

Очаків

1

Віолин Фроїм Давидов

Миколаїв

2

3

Гольдфельд Іцька Ушеров

Новомиргород

1

Гольдфельд Мендель Іцьков

Новомиргород

3

Лемберк Гершко Копелєв

Миколаїв

3

3

Майданік Абрам Рувінов

Дубоссари

3

Моргулєв Міхель Гершков

Дубоссари

3

Серебряний Міхель Шліомов

Миколаїв

1

Фельзер Лібер Захар'єв

Миколаїв

3

Походження не встановлено

Айзінберг Гамшей Вольков

3

Акурт Мошко Шмулєв (у 1835 р. - вдова Рухля Акурт)

3

Балабанов Лейба Янкелєв

3

Бромберг Гершко Хаймов

3

3

Бурштейн Лазарь Борисов

3

Вайнштейн Лейба Гершков

3

Вейсберг Лейба Гершков

(у 1816 р. - вдова Генерата Вейсберг)

3

3

Вейнштейн Хаїм Янкелєв

3

Гершкович Берко Янкелєв

3

Горн Данил Борохов

3

Гофман Іона Мошков

3

3

Єланський Іось Гершков

3

3

Коган Юкель Шаєв

3

Колерський Арон Бенціонов

3

Кремінський Янкель Давидов

1

Ланда Самуель Йосипов

3

3

3

Левітон Йосип Ізрайлєв

3

Левітон Янкель Срулєв

1

Лемберк Янкель Мордухов

3

Линєвський Янкель Гершков

3

Плецер Ілля Гершков

3

3

Пузіс Лейб Беркович

3

Рабинович Берко Янкелєв

3

Рабинович Ісак Янкелєв

2

Розенталь Шліома Юдков

3

Тончук Абрам Мошев

3

Філіпов Абрам Беньямінов

3

Фінкельштейн Лейб Іоселєв

3

Фріденталь Гецель Гершков

3

Фріденталь Марко Григоров

3

Харитон Сруль Давидов

3

3

Шалер Абрам-Шліома Іцьков

3

Підрахунки за даними табл. 1 показують, що за походженням найчисельнішою групою одеського купецтва у першій третині XIX ст. були іноземні вихідці (переважно з Австрії). Вони становили 45,8 % усіх купців-євреїв, записаних до ревізій. Серед вихідців із Російської імперії найбільша кількість купців були уродженцями Подільської губернії (20 %). Дещо менше купців прибули до Одеси з інших українських губерній: Херсонської (5,8 %), Київської (3,7 %), Волинської (3,2 %), Полтавської (1,1 %) і Таврійської (0,5 %). Невелика кількість купців приїхали з Мінської та Могилевської губерній (разом 2,6 %). Три купця приїхали з губерній Царства Польського (1,6 %).

Походження 32 купців (16,8 %) встановити не вдалося. Серед них, можливо, були як колишні іноземці, так і вихідці із губерній Російської імперії. Аналізуючи прізвища цих євреїв за словниками О. Бейдера, можна припустити, що Акурт, Фріденталь і Плецер приїхали з австрійської Галичини, Харитон і Шалер - із Подільської, Волинської або Київської губерній, а Пузіс, Філіпов, Тончук і Лемберк - із південноукраїнського регіону [8].

Слід зазначити, що при складанні таблиці ми намагалися, якщо це було можливо, не стільки вказати місто, з якого купці безпосередньо переселилися до Одеси, скільки віднайти саме походження їхніх родин. Так, встановлено, що купець Фроїм Парнес, який прибув до Одеси з Кременчука Полтавської губернії, народився у Меджибожі Подільської губернії [9, арк. 94]. Купець Зельман Карасик народився у подільському Могилеві, а до Одеси приїхав із м. Дубоссари, де його батьки були записані до сьомої ревізії [10]. Австрійський виходець Янкель Фінкельштейн у 1824 р. був зарахований у миколаївське міщанство, але згодом був виселений з міста разом із усіма євреями й опинився в Одесі [11]. Турецький єврей Майорко Леві прибув до Одеси з міста Дубоссари, а варшавський уродженець Маркус Розенберг - із Миколаєва [9; 12].

Оскільки Херсонська губернія не належала до території традиційного оселення євреїв, усі купці, які приїхали з міст цієї губернії, насправді мали інше походження, проте встановити його вдалося не для всіх. Нами виявлено, що серед перших євреїв Миколаєва та Херсона були вихідці як із Австрії, так і з російських територій, зокрема із Кременчука й Могилевської губернії. За нашими підрахунками, 43,7 % євреїв, що мешкали в Тирасполі в 1796 році, народилися на території колишньої Польщі Йдеться про територію Польщі між першим і другим розподілами. 146, 33,1 % - в Австрійській імперії, 9,3 % - в князівстві Молдавії, 8,6 % - у турецьких володіннях, а решта - в майбутньому Тираспольському повіті [13]. За нашими неповними даними, більше третини херсонських євреїв у 1803 р. були вихідцями з Австрії. Ймовірно, подібне співвідношення було справедливим наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст. також і для інших міст Херсонської губернії, з яких купці-євреї приїжджали до Одеси.

Розподіл одеського єврейського купецтва за гільдіями і походженням показано у табл. 2. Згідно з наведеними даними, найбільша кількість заможних купців 1 -ої гільдії приїхали до Одеси з російських губерній (у першу чергу - з Подільської), а колишні іноземці були лідерами за чисельністю серед купців 2-ої та 3-ої гільдій. Підрахунки за даними таблиці показують, що питома вага іноземців серед загальної кількості купців-євреїв міста є майже однаковою у всіх ревізіях. Це означає, що кількість купців-іноземців із самого початку ХіХ ст. збільшувалася пропорційно зростанню загальної кількості одеського єврейського купецтва.

Таблиця 2

Розподіл купців-євреїв Одеси за гільдіями й походженням по ревізіях

Гільдії

Походження -___

6-а ревізія

7-а ревізія

8-а ревізія

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Іноземні вихідці

2

2

16

2

4

25

2

8

50

Волинська губернія

1

1

1

1

4

Київська губернія

1

1

7

Мінська губернія

1

Могилевська губернія

1

1

1

2

Подільська губернія

3

2

5

3

6

7

3

16

Полтавська губернія

1

1

Таврійська губернія

1

Херсонська губернія

1

2

1

2

1

6

Царство Польське

1

1

1

1

Походження не встановлено

1

10

1

12

1

15

Цікаво простежити зміни, що відбувалися у складі одеського купецтва між ревізіями у 1820-х роках. Із 69 купців, які були записані до 7-ої ревізії, у 1827 році в купецтві залишилося лише 23, решта через неоголошення капіталів перейшли до міщанства. Частина з них за віком вже не могли займатися купецтвом із достатніми оборотами. Інші були не в змозі конкурувати з молодими освіченими бродськими купцями, які тоді вже розгорнули свою діяльність в Одесі. Можливо, саме останнім пояснюється те, що навіть сини купців, записаних до ревізій 1811 і 1816 рр., нерідко не продовжували купецькі справи батьків.

16 євреїв, записаних у 1816 р. до ревізії міщан, розбагатіли й до 1827 року стали купцями 3-ої гільдії (серед них 5 з Австрії, 2 з Подільської і по 1 з Київської і Могилевської губерній). 24 купця з тих, хто вперше були записані в Одесі до 8-ої ревізії, вже у 1827 році чи навіть раніше оголошували в Одесі купецькі капітали.

Наведені дані про розподіл одеських купців-євреїв за походженням мають суттєвий недолік. В них зазначено лише тих купців, які були записані до одеського купецтва під час шостої, сьомої та восьмої ревізій. Ці відомості не враховують ані купців, що були зараховані пізніше, ні іногородніх та іноземних купців, що протягом тривалого часу у першій половині ХІХ ст. мешкали в Одесі, оголошували капітали, проте не приписувалися до одеської купецької громади. Зокрема, до ревізій не потрапили іноземні купці Ізраїль Перл та Якуб Роткуп, які оголосили капітали 1-ої гільдії у 1809 р. [14], а також велика кількість австрійських купців- євреїв, що прийняли російське підданство лише наприкінці 1830-х - у середині 1840-х років. Крім того, до ревізії купців не були записані євреї, які в окремі роки або на протязі певного часу оголошували купецькі капітали, а потім переїхали до інших міст або збідніли й потрапили до міщанства.

Між сьомою і восьмою ревізіями продовжувалося активне переселення євреїв до Одеси. У той час до одеського купецтва (окрім зазначених у табл. 1) були зараховані вихідці з російських губерній: Абрам Хавкін із Дубно, Шмуль Ісерович, Рувін Немеровський і Абрам Розенблюм із Житомира, Айзик Бродський і Лейба Гольденберг із Кременця, Мошко Майзлиш і Меєр Юкельзон із Луцька, Зейлік Барац, Меєр Закс і Вольф Мінкус із Радзивилова Волинської губернії, Хаїм Розенфельд із Балти, Янкель-Мойше Блох із Проскурова, Гдаль Бронштейн із Брацлава, Перец Вільштейн і Мендель Левінсон із Могилева та Кельман Ліненберг із Подільської губернії, Іось Рувін Дорфман, Шевель Рабинович, Іось Рапопорт і Шулім-Янкель Хащеватський з Умані та Абрам Станіславський з Богуслава Київської губернії, Мошка-Янкель Ройзман з Овідіополя і Мошко Фукс із Тирасполя Херсонської губернії, Мовша Шифрін із Климова Чернігівської губернії, Іовель Виноградов із Бреста Гродненської губернії та Соломон Лазарєв із Белиці Могилевської губернії [15]. Привертає увагу збільшення кількості купців із Волинської губернії, яке було пов'язане з розвитком транзитної торгівлі за маршрутом Одеса-Броди через Радзивилів.

У 1830 р. у зв'язку з виселенням євреїв із Миколаєва звідти до Одеси переїхали купці Мойсей Дубенський (народився у селі Знаменка Дніпровського повіту Таврійської губернії), Шліома Рафалович (виходець із Могилева Подільської губернії) і Лазар Стам (народився в австрійському місті Броди) [16].

До одеського купецтва між ревізіями 1816 і 1835 рр. були також записані іноземні вихідці: Міхель Альперин, Борох Арій, Олександр-Зусь Боген, Вольф Вахтель, Маня Герберг, Лейба Гершкович, Айзик Гетшер, Дувид Гольденберг, Іось Горник, Мендель Інбер, Абрам Кітовер, Лейба Лемперт, Йозеф Насс (Герц), Яков Натанзон, Шмуль Топельберг і Зіндель Шифман.

Кількість та імена іноземних купців у місті того часу можна відслідкувати, наприклад, за складеними у 1831 р. списками євреїв-іноземців, які займалися торгівлею та банківництвом. За нашими підрахунками, до них потрапили купці за гостинною статтею: два - 1-ої гільдії, 14 - 2-ої і 80 - 3-ої, а також 25 купців 3-ї гільдії, які зараховувалися до одеського купецтва [17].

В останні 15 років першої половини XIX ст. процес збільшення чисельності одеського єврейського купецтва тривав. Так звані бродські купці-євреї, які до того часу жили в Одесі на правах іноземців, через жорсткі обмеження, встановлені владою для іноземнопідданих євреїв, почали приймати російське підданство і вступати до одеської купецької громади. Продовжувала зростати кількість купців-євреїв, що приїжджали з інших міст Російської імперії. До купецтва у той час перейшло також багато одеських міщан- євреїв.

Загалом у другій половині 1830-х - у 1840-х роках до одеського купецтва було зараховано 256 євреїв. Із них 118 були іноземними вихідцями (46,1 %) переважно з Галичини, а також із Туреччини та Царства Польського (польські євреї з 1828 р. за правовим становищем прирівнювалися до іноземців). По 18 євреїв приїхали з Подільської та Волинської губерній (7 %), серед них бердичівські купці першої гільдії Йоахім Ефруссі, Вольф Городецький та Маркус Френкель із сином Леоном. 7 євреїв приїхали до Одеси із Бессарабії (2,9 %), по 6 - із Київської та Херсонської губерній (2,3 %), по 2 - із Катеринославської та Полтавської губерній (0,8 %), а також по одному із Вітебської, Ковенської, Мінської та Чернігівської губерній. Походження решти 74 купців-євреїв виявити не вдалося (28,9 %), частину з них становили розбагатілі одеські міщани.

Дозвіл на тимчасову торгівлю в Одесі без зарахування до місцевої купецької громади у 1840-х роках отримували бродські євреї Генох Браун і Мозес Розентовер, бердичівський банкір купець 1-ої гільдії Ізраїль Гальперін та 6 інших купців із Волинської губернії, 14 купців із Подільської губернії, по 6 - із Київської та Херсонської, а також по одному з Полтавської, Білостокської та Курляндської губерній.

Разом із переселенням євреїв до Одеси, мав місце і зворотній процес: деякі одеські купці-євреї переїжджали до інших міст, де їм вдавалося у той час отримати з комерції більші прибутки. Наприклад, у 1830-х - 1840-х рр. з Одеси поїхали купці: Ейзик Гольденштейн - до Дубоссар (згодом він оселився у Кишиневі), Герш Карасик і Берка Бронштейн - до Кишинева, Абрам Хавкін - до міста Дубно, Янкель Лемберк - до Ананьєва, Абрам Філіпов - до Сімферополя (згодом повернувся до Одеси), Лібер Фельдзер - до Херсону тощо.

Таким чином, основний вектор міграції євреїв у першій половині XIX ст. був переважно з північного заходу на південний схід, з менших населених пунктів до більших і економічно розвинених: з австрійської Галичини та традиційно єврейських західних губерній Російської імперії з їхньою великою щільністю євреїв, де було важко знайти гідний заробіток, а тому рівень життя євреїв був доволі низьким, - до портових міст Херсонської губернії, насамперед Одеси, де постійно відчувалася нестача робочих рук, ремісників, постачальників, торговців тощо. Привертає увагу доволі мала кількість купців-євреїв, які прибули з білоруських або прибалтійських губерній. Можливо, це було наслідком великої відстані від них до Одеси і відсутності зручного маршруту для переселення.

Розглянемо матеріальне становище одеських купців-євреїв та динаміку зростання їхньої чисельності у першій половині XIX ст. Табл. 3 містить відомості про кількість купців й суми капіталів, які вони оголошували в Одесі в різні роки. Враховано як тих, що офіційно значилися в одеському купецтві, так і тих, хто отримували тимчасові права на торгівлю, оскільки саме в числі останніх були іноземні й іногородні купці. Окремо виділено іноземних вихідців, серед яких особливу категорію складають євреї, котрі на момент оголошення капіталу були іноземнопідданими. Слід підкреслити, що, незважаючи на неповну збереженість архівних документів, нам вдалося майже повністю встановити імена усіх євреїв іноземного походження, які оголошували купецькі капітали у першій половині XIX ст. і не потрапили до ревізій. Тому можна вважати, що решта одеських купців-євреїв походили з російських губерній.

Таблиця 3

Чисельність і розміри капіталів одеських євреїв-купців у окремі роки першої половини XIX ст.1

Роки

Показники

Групи

купців-євреїв

Чисельність купців, осіб

Оголо

шений

капітал,

руб.

1 гільдія

2

гільдія

3 гільдія

Всього

1809

Всі євреї

7

4

29

40

713050

Іноземні вихідці

2

2

10

14

220180

Питома вага іноземних вихідців, %

29

50

34

35

31

1822

Всі євреї

17

4

38

59

1234000

Іноземні вихідці

4

19

23

352000

в т.ч. іноземнопіддані

3

7

10

206000

в т.ч. ті, хто прийняв російське підданство

1

12

13

146000

Питома вага іноземних вихідців, %

24

0

50

39

29

1832

Всі євреї

15

5

70

90

1410000

Іноземні вихідці

8

2

43

53

784000

в т. ч. іноземнопіддані

7

23

30

534000

в т. ч. ті, хто прийняв російське підданство

1

2

20

23

250000

Питома вага іноземних вихідців, %

53

40

61

59

56

1834

Всі євреї

22

11

98

131

2104000

Іноземні вихідці

9

5

57

71

1006000

в т.ч. іноземнопіддані

9

1

18

28

614000

в т.ч. ті, хто прийняв російське підданство

4

39

43

392000

Питома вага іноземних вихідців, %

41

45

58

54

48

1838

Всі євреї

12

6

154

172

1964000

Іноземні вихідці

2

1

92

93

798000

в т.ч. іноземнопіддані

1

38

39

346000

в т.ч. ті, хто прийняв російське підданство

1

1

54

55

452000

Питома вага іноземних вихідців, %

17

17

60

55

34

1841

Всі євреї

7

9

203

219

646200

Іноземні вихідці

3

102

105

262800

в т.ч. іноземнопіддані

10

10

24000

в т.ч. ті, хто прийняв російське підданство

3

92

95

238800

Питома вага іноземних вихідців, %

0

33

45

43

41

1845

Всі євреї

7

16

245

270

789000

Іноземні вихідці

1

8

125

180

363000

С. Ципперштейн вважає, що саме галиційці становили у першій половині XIX ст. найбільш забезпечений прошарок одеських євреїв [1]. Ймовірно, він перебільшує, оскільки, як видно з табл. 3, питома вага капіталу, оголошеного в Одесі купцями іноземного походження, серед єврейського купецтва протягом першої половини XIX ст. була нижче питомої ваги їхньої чисельності в єв...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.