Діаспорна історіографія політичних репресій міжвоєнного періоду в Україні (20-30-ті рр. ХХ ст.): аналіз спогадів сучасників та політв’язнів
Аналіз спогадів політв’язнів в якості історіографічних джерел з проблеми політичних репресій міжвоєнного періоду в Україні в 20-30-і рр. ХХ ст. Характеристика умов їх ув’язнення в таборах на Соловецьких островах. Розвиток репресієзнавства за кордоном.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.04.2018 |
| Размер файла | 17,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Діаспорна історіографія політичних репресій міжвоєнного періоду в Україні (20-30-ті рр. ХХ ст.): аналіз спогадів сучасників та політв'язнів
Д.В. Нефьодов
Анотація
У статті проводиться аналіз спогадів політв'язнів в якості історіографічних джерел з проблеми політичних репресій міжвоєнного періоду в Україні в 20-30-і рр. ХХ ст. Автор приходить до висновків, що саме поява спогадів учасників та жертв політичних репресій стала генератором подальшої активізації наукових досліджень проблеми, викликала інтерес до позначеної тематики з боку представників зарубіжної україністики. У той же час автор акцентує увагу на певному суб'єктивізмі та відсутності належної джерельної бази в силу об'єктивних причин. Зроблено висновок про те, що навіть на сьогоднішній день велика кількість спогадів залишається неопрацьованою і невведеною в історіографічний оборот.
Ключові слова: політичний терор, репресієзнавство, історіографія, УРСР.
Abstract
The article analyzes the political prisoners' memories as historiographical sources concerning the political repressions problem of the interwar period in Ukraine during 20-30's of the XX century. The author concludes that it is the emergence of participants' and political repression victims' memories which was a generator to further intensification of the problem's scientific investigation and aroused interest to it among representatives of foreign Ukrainian Studies. At the same time, the author draws attention to a certain subjectivity and lack of adequate source base for objective reasons. The conclusion made is that even today a large number of memories remains unprocessed and has not been adopted in historiography.
Key words: political terror, repression studies, historiography, USSR.
Аннотация
В статье проводится анализ воспоминаний политзаключённых в качестве историографических источников по проблеме политических репрессий межвоенного периода в Украине в 20-30-е гг. ХХ ст. Автор приходит к выводам, что именно появление воспоминаний участников и жертв политических репрессий стало генератором дальнейшей активизации научных исследований проблемы, вызвало интерес к обозначенной тематике со стороны представителей зарубежной украинистики. В то же время автор акцентирует внимание на определённом субъективизме и отсутствии надлежащей источниковой базы в силу объективных причини. Сделан вывод о том, что даже на сегодняшний день большое количество воспоминаний остаётся необработанным и не введённым в историографический оборот.
Ключевые слова: политический террор, репрессиеведение, историография, УССР.
політв'язень репресія табір міжвоєнний
Зарубіжна україністика ХХ ст. нараховує на сьогоднішній момент сотні позицій, серед яких переважна частка припадає на роботи представників української діаспори. Віддаючи належне увазі західних дослідників становищу України в 20-30-х рр. ХХ ст., треба сказати, що лише історики української діаспори та невелика кількість західних радянологів могли зрушити розробку проблеми з місця. Єдиним недоліком закордонних досліджень стає неможливість залучення архівного матеріалу та детального вивчення нормативної бази, діловодства органів державної безпеки та інших органів влади республіки. А тому саме спогади деяких сучасників та колишніх політв'язнів могли дати змогу розвиватись репресієзнавству за кордоном.
Збільшення обсягів публікацій відбувалось завдяки зусиллям створеної ще на початку липня 1945 р. в Мюнхені Ліги українських політичних в'язнів (голова В. Пасічник, згодом В. Стахів, М. Марунчак, П. Олійниченко і Б. Кордюк). Видавалось два журнали під назвами “Літопис” та “Літопис політичного в'язня”. Лігою засновано в Мюнхені Науково-дослідний інститут української мартирології, який очолив видатний вчений-історик проф. О. Оглоблин. На противагу Лізі українських політичних в'язнів засноване в січні 1946 р. Товариство українських політичних в'язнів. Історія створення та його діяльність детально описано в книзі, опублікованій в 2007 р. в Києві, вітчизняного вченого та громадського діяча Є. Пронюка [1]. Наприкінці січня 1950 р. в Нью-Йорку утворено ініціативну групу з членів і прихильників Української революційно- демократичної партії. Відповідно до цього створено Демократичне об'єднання колишніх репресованих українців радянським режимом (ДОБРУС). Найактивнішими членами об'єднання стали М. Степаненко, В. Гришко, К. Дацько, І. Дубинець та багато інших. Починаючи із 50-х рр. велику справу з увічнення жертв радянського тоталітаризму зробив союз українців - жертв російського комуністичного терору (СУЖЕРО). Перший Всеканадський з'їзд СУЖЕРО ухвалив видати англомовну книгу свідчень жертв комуністичного терору “Біла книга про чорні діла Сталіна”. В 1953 р. опубліковано двотомник “Чорні справи Кремля: Біла книга” [2]. Подібна тематика представлена в науковому доробку Р. Суслика та Я. Славутича, які активно засуджують масові репресії в Україні [3; 4]. В Нью-Йорку в і9б3 р. І. Майстренко написав вступну статтю до узагальнюючої праці, присвяченої наслідкам комунізму в Україні [5]. Так розпочалось систематичне вивчення масових політичних репресій в Україні за її межами. Основний акцент в дослідженнях робився на “практичному боці” розробки проблеми - виявленні, документалізації і оприлюдненні масових розстрілів більшовиками політв'язнів та простих громадян республіки.
Хоча перші ґрунтовні публікації щодо масових політичних репресій в Україні припали ще на початок 50х рр., на жаль й досі не завжди є змога вітчизняним дослідникам особисто ознайомитись з усіма дослідженнями та, особливо, спогадами репресованих співвітчизників. Наприклад, нам лише відомо, де і коли опубліковані спогади А. Зуріченка, М. Грищенка, Я. Яковенка та багатьох ін. [6-8]. Некрологи колишніх в'язнів, не кажучи про їх світлини, життєписи, хоча б листування, здебільшого невідомі. В контексті останнього цікавою є наступна постать. Саме однією з перших повоєнних праць з історії терору стала монографія професора Київського університету К. Штепи, написана в співавторстві з професором фізики Ф. Гоутермансом. їх знайомство відбулось в і938 р. за дуже неприємних обставин - під час ув'язнення в сумнозвісній Лук'янівській буцегарні. Книга ж вийшла англійською мовою 1951 р. під псевдонімами Ф. Бек і В. Годін [9]. Ця праця нам більше відома завдяки передруку на українську мову Харківським видавництвом “Фоліо” в 2000 р. [10]. Необхідно звернути увагу на те, що автори монографії не мали інших джерел, окрім власного досвіду. Але це дало змогу особливо докладно висвітлили контингент в'язнів і процес відпрацьованої системності в арештах. Цій книзі, якщо її розглядати як монографічне дослідження, а не спогади, притаманний певний недолік - слабка фактографія та помилки в прізвищах українських істориків. Тому до неї дослідники відносяться обережно. Тим не менш, К. Штепа став за кордоном одним з провідних радянологів. Після того як переїхав за кордон в 1950 р. він став одним із засновників мюнхенського Інституту з дослідження історії та культури СРСР.
Треба особливо відмітити появу певної “спеціалізації” в розробці проблеми. Так, визначились кілька вужчих тем, які особливо розвинулись на Заході ще на початку 30-х рр., а в післявоєнні роки набули величезної ваги. Одна з них - Соловки. Цей напрямок в історіографії з'явився після появи на теренах величезної країни цілого ряду таборів для утримання (знищення) репресованих громадян. Відтоді в міжвоєнний та післявоєнний період в світ починають виходити поодинокі праці, в яких вустами колишніх в'язнів розповідається про їх поневіряння в неволі. Найбільше в цьому напрямку досягли результатів С. Підгайний, В. Юрченко, Л. Чикаленко [11-14]. Відомий український археолог Л. Чикаленко зібрав багато розповідей колишніх соловчан. Цей збірник спогадів, опублікований в Варшаві в 1931 р., є важливим джерелом. Адже в ньому зібрані листи селян-втікачів з соловецької каторги, в яких детально розповідається про їх долю після того, як вони потрапили в жорна репресій. Особливо це стосується тих, кого відправляли на Соловецьку каторгу. Листи датовані 1929-1931 рр. Необхідно зазначити - редактор зібрав листи та свідчення втікачів з табору до Фінляндії. Вказано, що оригінали документів передані в музей при бібліотеці ім. С. Петлюри в Парижі [12, с. 69]. В Новому Ульмі (Німеччина) в 1947 р. вийшли спогади колишнього соловчанина С. Підгайного, які набули особливої популярності як серед професійних істориків, так і простих читачів. Про восьмирічне перебування на Соловках з багатьма відомими письменниками і діячами України він опублікував спогади, які з'явились в діаспорі книгами: “Українська інтелігенція на Соловках” та в двох частинах “Недостріляні”. С. Підгайний визначає та характеризує в історії радянської каторги: 1922-1927 рр. - період НЕПу, 1927-1932 рр. - період першої п'ятирічки, 1932-1937 рр. - друга п'ятирічка, 1937-1938 рр. - період “єжовщини”. Автор методично доводить, що починаючи з 30-х рр., ДПУ-НКВС стає організацією не тільки політичного нагляду й терору, а й установою, до компетенції якої належать усі сторони життя Радянського Союзу. За цієї доби, крім терору, на ДПУ покладено й господарсько-організаційні завдання. Соловецька ж каторга після 1931 р., за словами С. Підгайного, лишилася місцем перебування найбільш небезпечної частини в'язнів і частини малопридатних, переважно хворих каторжан. Автор праці звертає особливу увагу на те, що саме 1 травня 1933 р., по закінченні будівництва Біломорського каналу, всіх “непевних” соловчан і несоловчан повернено на Соловки. Характерно те, що в 1933 р. і на початку 1934 р. на острів прибули нові в'язні - члени партії, радянські письменники, підрадянська інтелігенція. Підкреслюється, що після вбивства С. Кірова режим на Соловках різко погіршав. Багатьох в'язнів посаджено до ізоляторів, багатьом продовжено термін ув'язнення. Створено нові ізолятори, де посилено конвой і погіршено харчування; заведено постійні обшуки, збільшено військову охорону. В праці підсумовується: до середини 1937 р. на Соловках зібрано весь цвіт української підрадянської інтелігенції та українських комуністичних кіл. В другій частині книги автор подає портрети ув'язнених, що лише додає правдивості і яскравості наведеному в книзі матеріалу. Особливо цінним є портрети державних партійних діячів радянської України (П. Любченко, О. Шумського, П. Солодуба, М. Полоза, Ю. Самбурського), українських науковців і митців, Є. Шабльовського, академіків М. Яворського, С. Рудницького, М. Слабченко, а також Й. Гермайзе, М. Новицького, В. Левицького, М. Зерова, Л. Курбаса, М. Куліша, А. Крушельницького).
Заслуговує на загальну увагу праця колишнього українського політв'язня Г. Сови, який докладно розкрив всі етапи репресій - від арешту, слідства, спецсуду трійки НКВС до етапування на Колиму, поневіряння там та повернення з концтаборів на Батьківщину [15-17].
Осібно стоїть ще одне видання, багато скромніше, присвячене іншому радянському табору - Безимлагу [18]. Тим не менш, показано, що рівень смертності та каліцтва серед ув'язнених не набагато менший за “соловецький” чи “колимський”.
Певним підсумком цієї проблематики на певному етапі розвитку історіографії проблеми стали напрацювання колишнього політв'язня Г. Костюка, який зробив важливу справу - після особистих зустрічей зібрав воєдино спогади українських письменників і вчених, які сиділи по різних радянських таборах та в'язницях. 1960 року англійською мовою опублікована його узагальнююча праця. Дослідник історію сталінізму розпочинає ще від 1917 р. В дефініцію “сталінізм” об'єднується “комунізм”, “більшовизм”, “совєцький режим” тощо [19]. Через 23 роки в Торонто надрукують спеціальне дослідження за його авторства, присвячене самогубству П. Любченка [20, с. 81-109]. Стверджується, що ця трагедія стала прямим наслідком політичних репресій в Україні. Цікавими є й інші напрацювання автора в цьому напрямку [21].
Колишній в'язень Соловецького табору М. Розанов (Романенко), окрім висвітлення основної теми, зіставив присвячену табору літературу, а відтак виклав її період за періодом в досить цікавій формі [22]. Про свої поневіряння в концтаборі в 1930-х рр. веде мову на понад 200 сторінках книги, яка вийшла в світ в Нью- Йорку в 1988 р., О. Канюка з Чернігівщини [23]. В СРСР, наприклад, ця тема тільки починала привертати до себе увагу. Так, Н. Кузякіна, яка не пов'язана з історією як професією, спромоглася виявить досить цікаві факти, документи та матеріали. Це дозволило їй висвітлити на сторінках літературно-художнього і громадсько-політичного журналу письменників України, який видається з 1983 р., питання перебування творчої української інтелігенції в сумнозвісному таборі [24]. Все це говорить про неабиякий інтерес до цієї тематики, а особливо - про величезну потребу сказати правду про сталінські часи. Праця К. Каздоби ілюструє нищення хліборобів в 1929-1931 рр. [25]. За висловом автора, вона має велику цінність для майбутніх істориків, адже повинна дати їм можливість розглянути ці події первісного джерела - свідків того часу. Спогади автора надруковані в журналі “Український самостійник” окремими частинами ще в 1958-1960, 1962-1963, 1965-1966 рр. До речі, журнал вважався на той час досить прогресивним. В 1971 р. на його сторінках вийшла стаття під назвою “Кінець реабілітації в СРСР” [26].
Цікавим історіографічним фактом стали спогади В. Боровського, опубліковані в Нью-Йорку на початку 80-х рр. [27]. Автор праці свого часу постраждав за те, що студентом в період “застою” активно цікавився трагічними подіями 20-30-х рр. ХХ ст. [27, с. 12]. Із-за простого реферату, присвяченого “особливостям” міжвоєнного періоду, його виключили із інституту і тривалий час тримали в психіатричній лікарні, а потім депортували за кордон. Це свідчить про продовження репресій навіть в “мирний час” та небажання влади розкривати жахливі таємниці минулого.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що спогади сучасників політичних репресій в Україні в міжвоєнний період 20-30-х рр. ХХ ст. та колишніх політв'язнів заклали основи діаспорної історіографії проблеми та наповнили фактичним матеріалом досліджувану тему. В той же час навіть на сьогоднішній день велика кількість спогадів залишається неопрацьованою.
Джерела та література
1. Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і репресованих: історія створення та діяльність / упоряд. та наук. ред. Є.В. Пронюк. - К.: Український Центр духовної культури, 2007. - 680 с.
2. The Black Deeds of the Kremlin: A White Book. - Vol. 1. - Toronto, 1953; Vol. 2. - Detroit, 1953.
3. Славутич Я. Розстріляна муза / Ярослав Славутич. - Сильвети [Detroit:] Прометей, 1955. - 96 с.
4. Суслик Р.Л. Криваві сторінки з неписаних літописів / Р.Л. Суслик. - Англія, 1956. - 337 c.
5. Документи українського комунізму / Вступне стаття Івана Майстренка [New York]: Пролог, 1963. - 232 с.
6. Grishchenko M. One of millions / М. Grishchenko // The Challenge. - 1951. - October. - Vol. 1. - № 6.
7. Yakovenko Y. Among top criminals / Y. Yakovenko // The Challenge. - 1951. - April. - Vol. 4. - № 4.
8. Zurichenko A. How a camp was built? / А. Zurichenko // The Challenge. - 1950. - October. - Vol. 1. - № 2.
9. Beck F. Russian purge and the extraction of confessions / F. Beck, W. Godin / Transl. from German E. Mosbacher & D. Porter. - New York: Viking Press, 1951. - 277 p.
10. Штепа К. Чистка в Росії / Костянтин Штепа, Фрідріх Гоутерманс; В перекл. з англ. Ю. Ранюка. - Х.: Фоліо, 2000. - 176 с.
11. Підгайний С.О. Українська інтелігенція на Соловках: Спогади 1939-4І / Семен Олександрович Підгайний. - Новий Ульм: Прометей, 1947. - 93 с.
12. Соловецька каторга: Документи / Ред. Левко Чиколенко. - Варшава, 1931. - 72 с.
13. Юрченко В. [Справж. Карась-Глинський Юрій]. Шляхами на Соловки / Віталій Юрченко. - Львів, 1931. - 231 с.
14. Юрченко В. Зі соловецького пекла на волю / Віталій Юрченко. - Львів: Червона калина, 1931. - 287 с.
15. Сова Г. До історії більшовицької дійсності: 25 років життя українського громадянина в СССР / Г. Сова. - Мюнхен, 1955. - VIII, 107 с.
16. Сова Г. Мій арешт, слідство, спецсуд трійки НКВД, етап на чужину / Г. Сова // Літопис українського політв'язня. - 1947. - Ч. 1-2. - С. 15-22.
17. Сова Г. Повернення з концтаборів Колими на Батьківщину: Окремий розділ з “Голос правди - совєтська дійсність в цифрах, фактах та особах / Г. Сова // Літопис українського політв'язня. - 1947. - Ч. 3-4 (10-11). - С. 15-18.
18. Савченко В. Безимлаг: Нарис із життя в совєтському концтаборі / Василь Савченко. - Авґсбурґ, 1948. - 57 с.
19. Костюк Г. Сталінізм в Україні (Ґенеза і наслідки): Дослідження і спостереження сучасника: [монографія] / Григорій Костюк. - К.: Смолоскип. - 1995. - 508 с.
20. Костюк Г. Гроза над Києвом: Від “Нової конституції” до самогубства П. Любченка / Григорій Костюк // На магістралях доби. - Торонто; Балтімор, 1983. - С. 81-109.
21. Спогади і зустрічі [Гр. Костюка] з українськими письменниками і вченими по совєтських таборах і тюрмах // Наші дні. - 1943. - Ч. 11. - С. 14.
22. Розанов [Романенко] М. Соловецкий концлагерь в монастыре / 1922-1939 годы. Кн. 1-3 / Михайло Розанов. - Frankfurt am Main: Possev-Verlag. - 1979. - 87 с.
23. Канюка О.К. Від Гужівки до Біломор-Каналу: Свідчення концтабірника 1930-х рр. / Олександер Кузьмович Канюка. - Нью-Йорк, 1988. - 205 с.
24. Кузякіна Н.Б. За соловецькою межею / Наталя Борисівна Кузякіна // Київ. - 1988. - № 7. - С. 111-134.
25. Каздоба К. Заметений шлях. Спогади про хресну дорогу розкуркулених / Кузьма Каздоба / Інститут літератури ім. Михайла Ореста. - Мюнхен. - Аделаїда, 1974. - 367 с.
26. Кінець реабілітації в СРСР // Укр. самостійник. - Кн. 171. - 1971. - Листопад. - С. 41.
27. Боровський В. Поцілунок сатани. Спогади / Віктор Боровський. - Нью-Йорк, 1981. - 192 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз становлення та функціонування білоруської політичної еміграції в Чехословаччині міжвоєнного періоду. Загальна характеристика цього осередку, що був переважно студентським та розподілявся на два політичних табори - радянського і незалежницького.
статья [20,6 K], добавлен 14.08.2017Передумови утворення перших політичних партій на Україні. Ґенеза багатопартійності на початку ХХ ст. Соціальна база політичних утворень. Аналіз програмних документів даного періоду та вирішення в них національних, економічних та державотворчих питань.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 15.01.2011Комплексний аналіз масових репресій проти населення України, в ході якого визначаються роль і місце терористичної політики тоталітарної держави у досягненні цілковитого контролю над суспільством. Різновиди сталінських репресій в Україні у 1930–і роки.
реферат [142,4 K], добавлен 08.01.2016Спроба загального аналізу наукового доробку сучасних українських та білоруських істориків з проблеми становища Православної церкви у Західній Україні та Західній Білорусі в складі ІІ Речі Посполитої, а також конфесійної політики польської влади.
статья [21,1 K], добавлен 11.08.2017Діяльність політичних партій в перші роки відродження незалежності Польщі. Криза парламентаризму та державний переворот у травні 1926 р. Перший етап політики "санації". Внутрішньополітична ситуація в першій половині 30-х років і Конституція 1935 р.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 06.07.2012Встановлення більшовицької влади в Україні. Характерні риси та напрями соціальної політики держави у 1920-х рр. Головні проблеми та наслідки соціальних перетворень у суспільстві в Україні періоду НЕПу. Форми роботи системи соціального забезпечення.
статья [21,2 K], добавлен 14.08.2017Причина дерусифікація в УСРР більшовиками. Особливості її реалізації. Національний розвиток культури в Україні в 30-х рр. ХХ віку. Поняття "розстрiляне вiдродження". Історичний опис репресій інтелігенції. Аналіз творів та журналів, що виходили в цей час.
реферат [23,4 K], добавлен 26.12.2015Місце і роль політичних партій у політичній системі суспільства України на початку 90-х років ХХ сторіччя. Характеристика напрямів та ліній розміжування суспільно-політичних рухів. Особливості та шляхи формування багатопартійної системи в Україні.
реферат [26,8 K], добавлен 08.03.2015Основні публікації, що висвітлюють розвиток історично-географічних студій та викладання історичної географії у Наддніпрянській Україні у 1840-х рр. – на початку ХХ ст. Аналіз їх змісту. Напрацювання українських істориків у висвітленні даної проблеми.
статья [26,6 K], добавлен 17.08.2017Дослідження соціально-економічного становища м. Острог після першої світової війни, яка принесла не лише численні людські жертви, але й занепад економіки. Промисловий та торговельний розвиток Острога. Методи оздоровлення фінансово господарських стосунків.
реферат [25,0 K], добавлен 15.05.2011Аналіз навчально-виховного процесу у Полтавському кадетському корпусі на матеріалах спогадів М. Домонтовича. Нормативно-правова база функціонування кадетських корпусів у Російській імперії. Устрій кадетських корпусів як військово-навчальних закладів.
статья [20,3 K], добавлен 14.08.2017Ідеологічна основа репресій. Політика "Червоного терору". Жертви "антикапиталистической революції" на початку 30-х років. Протести селян проти колективізації та примусового вилучення "надлишків" зерна. Смерть Йосипа Сталіна та ослаблення репресій.
реферат [562,1 K], добавлен 25.11.2014Історіографія діяльності партизанських загонів часів Великої Вітчизняної війни. Аналіз та систематизація історіографічних джерел: наукових та мемуаристичних, що стосуються діяльності партизанського з’єднання "За Батьківщину" під командуванням І. Бовкуна.
реферат [24,2 K], добавлен 06.03.2012Аналіз дипломатичної роботи одного із провідних громадсько-політичних діячів Галичини. Державотворчі заходи періоду революції - у складі Української Національної Ради, у відомствах закордонних справ Західноукраїнської й Української Народних Республік.
статья [41,9 K], добавлен 18.08.2017Виявлення особливостей польської освіти, культури та літератури у міжвоєнний період, висвітлення суспільних, національних причин формування світогляду письменників цієї доби. Видатні представники польської інтелігенції цього часу та їх діяльність.
контрольная работа [45,3 K], добавлен 07.10.2012Причини і сутність сталінського тоталітаризму. Основні етапи сталінських репресій в Україні, їх зміст та наслідки. Кривава доба сталінщини. Глобальний наступ на інтелігенцію в межах країни. Курс на колективізацію і ліквідацію куркульства як класу. Перша п
контрольная работа [28,9 K], добавлен 27.06.2005Аналіз основних причин зростання національного руху в Наддніпрянській Україні в кінці ХІХ – початку ХХ століття. Конфлікт всередині Революційної української партії та його наслідки. Національно-революційна течія під керівництвом М. Міхновського.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 19.09.2010Причини і організація Голодомору на території України в 30 роках. Початок репресій. "Закон про п'ять колосків". Запровадження натуральних штрафів, блокада УРСР. Кількість загиблих, сучасне визнання репресій. Український голодомор на тлі загальносоюзного.
контрольная работа [58,6 K], добавлен 05.01.2011Діяльність української скаутської організації Пласту на Галичині протягом міжвоєнного періоду 1920-1939 р. в умовах перебування території під владою Другої Речі Посполитої. Його відносини з польською владою, роль у молодіжному русі й суспільному житті.
курсовая работа [89,6 K], добавлен 25.06.2015Аналіз спогадів жінок - учасниць подій осені-зими 2013-2014 рр. у Києві. Сторони життєдіяльності Євромайдану: труднощі медичного забезпечення учасників протесту, проблеми харчування, відпочинку та особистої гігієни. Діяльність волонтерських організацій.
статья [447,4 K], добавлен 05.10.2017
