"Тимчасовий реєстр" І.П. Крип'якевича "Київські Друки ХVІІ-ХVIIIст."

Вивчення нашої кириличної книжної спадщини. Праця І.П. Крип'якевича завідувачем відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Видання друкарні Києво-Печерської лаври. Ідентифікація дефектних примірників.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.04.2018
Размер файла 40,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Тимчасовий реєстр» І.П. Крип'якевича «Київські Друки ХVІІ-ХVIIIст.»

книжний спадщина крип'якевис стародрук

Галина Ковальчук

Метою цієї публікації є ознайомлення спеціалістів із знайденим нами машинописом, на саморобній обкладинці якого рукою Івана Петровича Крип'якевича було написано: “І. Крип'якевич. Київські друки XVII-XVIII ст. Тимчасовий реєстр”. Унизу сторінки - “Чорнилом дописані видання із списку “Книги печатанныя в типографии КП Лавры”. Власність І. Крип'якевича”. Машинопис знаходився серед архівних матеріалів Відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ). Сьогодні цей документ зберігається в Інституті рукопису НБУВ, фонд 260, № 1366.

Іван Петрович Крип'якевич працював завідувачем відділу стародруків цієї установи, яка тоді називалася Бібліотекою Академії наук УРСР, з березня 1947 по березень 1948, за часів директорства в Бібліотеці Ю. О. Меженка Ковальчук Г І. П. Крип'якевич - завідувач відділу стародруків БАН УРСР // Іван Крип'якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. - Львів, 2001 (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 36. наук. праць, 8 / Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України). - С. 801.. Посада завідувача відділу стародруків на початку 1947 р. була вакантною. Кириличні стародруки відділу до війни досліджував видатний вітчизняний вчений, теж колишній завідувач цього ж відділу С. І. Маслов, який змушений був звільнитися з Бібліотеки в листопаді 1937 р. Під час війни і в перші роки після неї фонди відділу знаходилися в стані консервації, запаковані. Повертати на місце, розставляти, перевіряти їх починають лише в середині 1946 року, і це роблять абсолютно нові співробітники, які не мали ні досвіду роботу в цьому відділі та в бібліотеці загалом, ні фахової підготовки для опрацювання стародруків. Кваліфікованих кадрів, як і скрізь, не вистачало.

І.П. Крип'якевич у той час очолював Львівський відділ Інституту історії АН УРСР. Саме тоді, в середині 1946 р., внаслідок розгорнутої кампанії боротьби із представниками школи М. С. Грушевського, діяльність Львівського відділу була припинена, а самого І. Крип'якевича змусили переїхати до Києва для роботи в Інституті історії Академії наук Юркова О. К. Іван Петрович Крип'якевич // Інститут історії України Національної академії наук України. 1936-2006. - К., 2006. - С. 365-369., де він з вересня 1946 р. працював на посаді керівника відділу. У “Науковому збірнику Бібліотеки АН УРСР” 1946 р. були опубліковані історико-книгознавчі розвідки вченого: “Чергові досліди над діяльністю Івана Федорова” та “Невикористане джерело до історії старої книги”, в яких він, власне, накреслює невідкладні завдання перед вітчизняними істориками книги. Робота в Києві примусила дослідника переключити свою увагу з львівських видань на київські.

У Бібліотеку, скоріш за все, на запрошення Ю. О. Меженка, він був влаштований за сумісництвом “на пів робочого дня” Архів НБУВ, оп. 2-л, Особові справи, Т. XV, арк. 182.. Але скільки ж було зроблено за цей час! Ми вже писали (див. названу публікацію), що саме тоді були перевезені з Подільської філії бібліотеки до приміщення відділу найцінніші колекції, розпочато обслуговування читачів, влаштовано 8 виставок, провадилося опрацювання, інвентаризація та упорядкування фондів, звірка з наявними каталогами. Відбувалися й наукові дослідження фондів, адже це бібліотека Академії наук. Зокрема проф. Крип'якевич здійснював наукову розробку теми “Бібліографія київських друків XVII-XVIII ст.”. За архівними джерелами НБУВ Архів НБУВ, оп. 1, од. зб. 684, арк. 60., дослідження київських стародруків було плановою роботою І. П. Крип'якевича. Він виступив з доповіддю “Початки київського друкарства”, що було в якійсь мірі дискусійним, на науковому засіданні Відділу. Власне, вказаний вище Тимчасовий реєстр І. П. Крип'якевича є певним наслідком вивчення ним цієї теми.

У реєстрі зафіксовано, без дописаних чорнилами, систематизовані по роках 202 київських видання XVII ст. і ще 16 видань у “Доповненнях”; 500 видань XVIII ст. і ще 43 видання у розділі “Доповнення”. Чорнилом дописано ЗО видань XVII ст. і 118 видань XVIII ст.

Шукаючи джерело, зазначене І. П. Крип'якевичем як “Книги печатанныя в типографии КП Лавры”, ми розуміли, що це рукопис і вчений користувався ним саме в Києві, в названій бібліотеці. Наші пошуки увінчалися успіхом, такий документ і сьогодні зберігається в Інституті рукопису в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, фонд 175, од. зб. 2389. Це зшиток із 7-ми сфальцьованих зошитів великого формату, на сторінках яких великими каліграфічними літерами записані видання друкарні Києво-Печерської лаври, але не хронологічно, як у реєстрі І. П. Крип'якевича, а в послідовності цінності основних текстів православних книг, якщо так можна висловитися, із зазначенням форматів і років видань: спочатку Біблія в лист - 1758, 1759, 1779, 1788; далі in 8° - 1788; Євангеліє - в лист, з вказівкою років; іншими форматами, з вказівкою на роки і т. п. При певних позиціях є помітки дрібними літерами, наприклад: “Это Евангеліе менш. формата”, чи “формат не известен”, “на русск. языке” і т. п. Укладач документа не зазначений, але створений він явно не раніше 1897 р., оскільки саме цим роком позначені найпізніші дати.

Порівняння машинопису І. П. Крип'якевича з найголовнішим на сьогодні джерелом відомостей щодо українських стародруків - каталогом Я. П. Запаска та Я. Д. Ісаєвича - свідчить, що в реєстрі І. П. Крип'якевича є значні пропуски київських видань, і це цілком зрозуміло, адже його список укладався вперше, впродовж одного року, однією людиною, і це був лише початок роботи, причому, як ми з'ясували вище, це далеко не основна діяльність Крип'якевича в той час. Слід підкреслити, що він свідомо розглядав тут лише кириличні стародруки, а за кінець XVII ст. ще видання гражданським шрифтом (позначки про це зроблені чорнилом у вигляді приписки “гр”), і не брав до уваги, на відміну, знов-таки, від репертуару Я. Запаска та Я. Ісаєвича, видань латинським шрифтом. Але є пропуски й серед кириличних стародруків - близько 20 за XVII ст. й більш ніж 50 за XVIII ст. Проте в реєстрі Крип'якевича є короткі описи видань XVII і особливо XVIII ст., відсутні у каталозі Запаска та Ісаєвича. Щоправда, при значній частині описів, особливо дописаних у машинописі чорнилом, є примітки типу “титул невідомий”, “титул неперевірений”, “видання непевне”, “друк невиявлений”, “титул неточний”. Певна їх частина, як ми з'ясували, неправильно описана. Одночасно не можна виключити, що якісь видання з наведених у реєстрі реально існували і, може, навіть існують, неправильно атрибутовані фондоутримувачами. Адже відомо, що практично у всіх великих сховищах є дефектні кириличні стародруки, без вихідних даних, які не відповідають жодному опису в бібліографії кириличних видань. На жаль, в реєстрі Крип'якевича (оскільки це реєстр, тобто список, а не каталог), не наведено даних про обсяг видання, його склад, про кількість рядків на сторінці чи якісь інші відомості, що могли б допомогти в ідентифікації дефектних примірників.

Певні неточності могли бути викликані неправильно визначеним форматом видань. Наприклад, за 1643 р. він вказував 2 видання Псалтирі - форматом у 8° і 16°, і це цілком могло бути одне видання (до речі, в бібліографії українських стародруків взагалі не зареєстроване, порівняти не можна). Навряд чи було два видання “Омилії” в один рік - 4° і F°, як вказано у Крип'якевича. За каталогом Я. Запаска т Я. Ісаєвича, “Омілія” Захарія Копистенського в 4° вийшло 1625 р., а “Омілія... !оанна Златоустого” є частиною видання 1624 р. книги !оанна Златоуста “Бесіди на діяння святих апостолів” (С. 504-515). Або, скажімо, за 1667 р. вказано Часослов у 24° і чорнилом дописано “Часословець, 12°” (за каталогом Запаска та Каєвича відомо тільки видання в 24°). У дописаному виданні формат 12° міг бути неправильно визначеним у тому списку “Книги печатанный в типографи КП Лавры”, котрим користувався I. П. Крип'якевич.

Варто відзначити, що в реєстрі київських друків укладач розрізняє вже певні варіанти видань, наприклад, за тією ознакою, кому присвячено видання. Зокрема Бесіди Ioanna Златоуста 1623 р.: а) без присвят; б) з присвятою Ст. Святополкові Четвертинському; в) з присвятою Фед. Копистенському і Єл. Плетенецькому; г) з присвятою Ст. Святополкові Четвертинському і Ф. Копистенському, з додатковими статтями і присвятою Єл. Плетенецькому. Євангеліє учительне 1637 р.: а) без присвяти; б) з присвятою Федору Проскурі Сущанському; в) з присвятою Богданові Стеткевичу. Можна навести й інші подібні приклади.

Відмічає Крип'якевич і інші відмінності. Наприклад, у виданні “Лимонар” за 1628 рік дослідник зазначає наявність варіантів у титульному аркуші, ініціалах і нумерації. В пізніших публікаціях це питання знаходить, детальніше розкриття. Зокрема в каталозі українських стародруків вказано, що крім київського видання 1628 р., є аналогічне видання, що вийшло в середині 30-х рр. у Буйничах або Кутеїні, на титульному аркуші якого вказано “Київ, 1628”. Відомості про інші відмінності містяться також у дослідженнях А. С. Зьорнової, В. I. Лук'яненко,

ГЯ. Голенченка та ін. Але це вже пізніші публікації, яких на час складання реєстру Крип'якевича ще не було.

Ще приклад. У списку Крип'якевича за той самий 1628 рік при описі “Поученій” авви Дорофея укладач вказує два варіанти обсягу видання - 450 і 419 сторінок. Знов-таки, в каталозі Запаска та Ісаєвича зазначено, що в деяких примірниках із видання було вилучено повчання Ніла.

Вказує І. П. Крип'якевич також на наявність чи відмінності в гербах. Зокрема в Тріоді 1631 р. він зазначає варіанти: з гербом Могилів; з гербом Могилів і присвятою Мойсеєві Могилі; з гербом і присвятою Т. Замойському.

Для бібліографів та дослідників нашої кириличної книжної спадщини безумовно дуже цінною є інформація саме про ті видання, що відсутні в загальній бібліографії українських стародруків. Тому, незважаючи на можливі огріхи та помилки в Реєстрі І. П. Крип'якевича, вважаємо за потрібне навести їх перелік. Літера “ять” замінена в описі на і або е; ъ в кінці слів опущений, скорочення слів залишено за оригіналом Крип'якевича. Позиції, дописані в Реєстрі чорнилом, представлено курсивним шрифтом. Відомості з “Каталогу українських стародруків” Я. Запаска та Я. Ісаєвича, в необхідних випадках, для порівняння, подано в дужках, з позначкою ЗІ, а посилання на каталог Відділу стародруків (який тоді очолював І. Крип'якевич), укладений пізніше С. Петровим, Я. Бірюком і Т. Золотар - з позначкою ПБЗ. У квадратних дужках, за необхідності, примітки автора публікації - Г. Ковальчук. Відмінності у форматах, якщо саме видання співпадає, позначені не завжди, особливо для видань XVIII ст. малих форматів. Назви з Доповнень внесені, для зручності, в послідовності років видання.

Отже, наводимо тільки розбіжності, йдучи за реєстром І. Крип'якевича.

Галина Ковальчук (упорядник)

1620

Божествіньїя литургія, 4 ° (ЗІ, № 134 - Служебник).

1623

Тріодіон (титул не перевірений), F°.

От отечьника скитскаго повість о діаволі [з Доповнення до Реєстру]. (За ЗІ - 1626 р., № 150).

1625

Неопалимая купина, 4° (ЗІ - [аркуші з ксилографічними зображеннями], з таким текстом - 1626 р., № 152).

Омілія и наука ... Іоанна Златоустаго ... на ... пятидесятницу, F°. [Можливо, частина видання “Бесіди на діяння святих апостолів”, 1624 (ЗІ, № 139)].

1626

Мца іоуліа 18 преподобный Памво миром скончался, 4° [аркуші з ксилографічними зображеннями з таким текстом на звороті наведені в ЗІ, № 152, ПБЗ - № 89].

О еже хранится осуждати, 4° [аркуші з ксилографічними зображеннями з таким текстом на лицевій стороні наведені в ЗІ, № 152, ПБЗ № 89].

1627

О преподобном Памві нітрійском, 4° [аркуші з ксилографічними зображеннями зі схожим текстом наведені в ЗІ, № 152; ПБЗ № 89].

Преподобная девица Акилина Федоровна, 4° [аркуші з ксилографічними зображеннями зі схожим текстом наведені в ЗІ, № 152; ПБЗ № 89]. 10.Часослов (видання непевне), 12° [олівцем дописано: (є в отнеі Печ. Л.)].

Чистота аки девица украшена, 4° [аркуші з ксилографічними зображеннями зі схожим текстом наведені в ЗІ, № 152; ПБЗ № 89].

1628

Акафісти, бр. [за ПБЗ - є видання Акафістів за цей рік з Вільно, 4° і київське видання за 1629, 4°].

... Іов Борецкій ... митрополит кіевскій (послання).

[Можливо, мається на увазі видання “Аполлеіа апологіи книжки...”, де надруковані грамоти І. Борецького, хоча видання “Аполлеіа” Крип'якевич вказує окремо (ЗІ, № 169, ПБЗ № 98), або “Грамота київського митрополита Йова Борецького...” 1629 р. (ЗІ, № 187)].

Я, Мелетій Смотрискій, мстію бжією архієпсп полоцкій (друк не виявлений).

[Можливо, мається на увазі видання “Аполлеіа апологіи книжки...”, де надруковані грамоти І. Борецького та єпископів, у т. ч. М. Смотрицького (ЗІ, № 169, ПБЗ № 98)].

1634

Бесідьі св. Макарія Египетскаго, 4°.

1636

Тріодь цвітная, 16°.

[Можливо, неправильно визначена назва і йдеться про Анфологію (ЗІ № 252), хоча це видання зазначено в реєстрі Крип'якевича окремо за № 51].

1637

Акафіст св. Варварі, 4°.

Книга о Варлааме и о Асафе (титул неточний). Друк не виявлений. [Можливо, видання з Кутеїно, ПБЗ, № 123].

1638

Акафіст, житіє и служба святителю христову Николаю, 4°.

Служебник,

1639

Акафіст св. Варварі [з Доповнення].

1640

Часослов, 1640, 8°.

Прибавленіе на похвалу божію к Уставу церковному, предложенное чину духовному совітовательно: пред святою неделею пятьдесятною (П. Могила), F° [у Доповненні].

1642

Псалтир (Заголовок невідомий), 12°.

Тріодь цвітная, F°.

1643

Псалтир, 8°.

Псалтирь блаженнаго пророка и царя Давіда, 16°.

1644

Євангеліє.

1646

Служебник (титул невідомий). [Можливо, мається на увазі Требник, 2° (ЗІ № 354)].

Тріодь постная, F°.

1647

Акафісти, 4°.

1649

Собраніе короткои науки о артикулах вірьі православно-кафолическои, 8°. [Можливо, неправильно вказана дата - за ЗІ, № 333 - 1645 р.].

1650

Псалтир, 4 °.

Требник, 4 °.

1653

[Розрішні грамоти антіохійского патріархаМакарія], друк не виявлений: а) F°, б) середнього розміру, в) малого розміру.

1654

Октоїх, 4°.

1655

Сказаніе о церкви печерской (титул неповний), 4°.

1656

Псалтир [з Доповнень].

1657

Акафісти св. Николаю, (чорнилом).

1658

Псалтир з возслід. [з Доповнень].

Псалтир і Апостол (ЗІ подає Псалтир і Новий Завіт (№ 3920) і Крип'якевич це видання зазначає окремо).

Псалтир, 8°.

1659

Требник (титул не перевірений), F°.

Новий Завіт, 8 °. (За ЗІ - видання 1658 р., № 393).

1660

Акафісти, 4°.

Часослов и молитвы повседневный (титул неповний), 32°.

1666

Акафіст св. Варварі, 4.

1667

Акафісти и каноны (титул не перевірений), 4°.

Часословець, 12 °.

Служебник, 12 °.

1668

Псалтир, 8 °.

1670

Акафісти и каноны (титул не перевірений), 16 °.

Молитвослов (видання не перевірене).

Шестоднев (титул не перевірений). (За ЗІ - Октоїх, № 472).

1671

Псалтир с возслідованіем (титул не перевірений), 8°.

Перед 1672

Листкові видання (заголовки невідомі).

1672

Молитвослов (титул не перевірений), 12 °.

Синопсис (непевне). [З Доповнень].

1673

Толкованіе на божественныя литургіи (титул не перевірений).

1674

Часослов (видання не перевірене/ 1675

Номоканон (титул не перевірений), 4°.

1679

Трубы словес проповідньїх Л. Барановича (титул не перевірений), F°.

Молитвослов (титул не перевірений), 8 °. [ЗІ подає таким форматом за цей рік Часослов, а Часослов і молитвослов - форматом 24 °].

1680

Новий завіт, 8 °.

1685

Часословець (титул не перевірений), 12°.

1686

Меч духовний (видання непевне), 4 °.

1689

Служба святому апостолу Андрею Первозванному, 4° [3 Доповнень].

Требник (титул не перевірений), F°.

Місяцослов, F°. [Можливо, мається на увазі видання Димитрія Туптала “Книга житій святих, вересень-листопад”, ЗІ № 555, ПБЗ № 307, хоча Книгу житій Крип'якевич теж зазначає].

1690

Псалтир, 16° та Псалтир 8°. [ЗІ подає одне видання - 12°].

1691

Молитвослов (титул не перевірений), 8° та 32°. [ЗІ подає за цей рік видання в 24 °].

1692

Октоїх, F°, 1, 2, 369 л. [З Доповнень].

Служебник, 16° та 8°. [ЗІ подає одне видання в 12°].

1693

Акафісти пр. тройці, гробу господню и воскрес. спас. и богоматери, 4°.

Акафіст Ніколаю. [З Доповнень].

Псалтир, (титул не перевірений), 12 °.

1694

Апостол (титул не перевірений), F°.

Служба иже в стых оцу ншму Николаю (титул не перевірений), 4°.

1695

Псалтир, F°.

Місяцеслов, F°.

1696

Должную славу и честь .. .бгу ... юже похвалу.. .стлю хву Ніколаю мир- кликійскому, 4°.

Вінец молитв седмичных [3 Доповнень].

Псалтырь ... с кратким толкованіем и пісньми и псалмы избранными, F°.

1697

Акафісти всеседмичные (титул не перевірений), 4°.

Требник (титул не перевірений) 8°.

1698

Акафіст, служба и житіє св. Николая (титул не перевірений), 4°.

Собор флорентійскій (титул не перевірений).

1700

Молитвослов (видання не перевірене), 8° [Молитвословец повседневный в 24° І. Крип'якевич подає окремо].

Місяцеслов, F°. [Книга житій святих вказана окремо].

Коло 1700

Святой и богоугодной княжне Юліане Олшанской тропар, кондак и сказаніе о обретеніи честных мощей сей святця. [Можливо, йдеться про видання 1705 р., хоча це видання І. Крип'якевич теж вказує].

1701

Сказаніе о св. Іуліоаніи Муромской (рік непевний), 4°, 10 ст.

1703

Требник, 8° [Требник у 12° подано окремо].

1705

Толкованіє псалма пятдесятого, 8°.

Требник сиречь Молитвеник, 4°.

1708

Божією помощію ... Страстей Христових Євангеліє, F°, 36 нен.

1710

Часослов, F °, 3 нен. і 332.

1713

Молитвослов, 8°.

Полуустав, F °.

1714

Календар или місяцеслов христіанскій... на ... 1715. Не виявлений.

1715

Календар или місяцеслов ... на ... 1716. Не виявлений.

1717

Календар или місяцеслов христіанскій ... на ... 1718 (не виявлений).

Молитвослов.

1718

Календар или місяцеслов ... на ... 1719 (не виявлений).

1719

Календар или місяцеслов ... на ... 1720 (не виявлений).

1720

Тріодь цвітна.

1722

Календар или місяцеслов ... на ... 1723 (не виявлений).

1723

Календар или місяцеслов ... на ... 1724 (не виявлений).

Часослов, F °, більше 384 л.

1724

Календар или місяцеслов ... на ... 1725 (не виявлений).

1725

Календар или місяцеслов христіанскій ... на ... 1726.

Псалтир,

Псалтир, 12°

Псалтир, 16°

Тріодіон, F °, 1 і 510.

1726

Акафісти

Тріодь постная

Часослов,

Псалтир,

Псалтир,

Служебник,

1727

Акафісти, 8°.

Євангеліє з Апокаліпсисом, 4°? [Новий завіт вказано окремо].

1728

Акафісти

Книга житій святих, F°.

1729

Молитвослов, 12°, 1 і 612 [Відповідає позиції 1117 за ЗІ, але формат не 24°].

1730

(Картинки із Патерика), 4°, 40 ст. нум. [можливо, № 1741 за ЗІ].

1731

Акафісти, 4° [Акафісти и канони и прочая душеполезния моленія вказано окремо].

1732

Акафісти, 4°.

Євангеліє, 4°.

1734

Октоїх, 4°.

1737

Каноник, 8°.

Новий завіт (титул невідомий), 16°, 1 нен., 12, 244, 329.

1738

Требник,

Часослов, F°.

1740

Осмогласник.

1742

Молитвослов, 8°, 1 нен., 6, 154, 2 і 478 л.

Псалтир, 8°.

1743

Псалтир, 8°.

1744

Октоїх, 4°.

1745

Філософія Аристотелева (генеалогія Розумовських, слов., лат. і польск. мовами, Мих. Козачинського і Гр. Щербацького), F°, 58 л. [за ЗІ - львівське видання].

Служебник, F°.

1746

Служба преп. печерским, 4°.

1747

Псалтир, 8°.

1748

Алфавіт духовний, 8°, 4 і 220 л.

Новий Завіт, 4°.

1750

Псалтир, 8°.

Служебник, F°.

1751

Апостол, 8°.

Служебник, 4°.

1752

Іоанна Златоустаго ... поучительния два слова, F°, 34 л.

Часослов, F°.

1753

Часослов, 8°.

1754

Благодареніє о полученіи прошенія и всяком благодіяніи божіи, 4°, 10 л.

Канон молебний к пресвятій Богородиці, творєніє Феостирікта монаха, 4°. 10 л.

Юктоих, 4°.

Псалтир, 16°.

Служба святому пророку Захарію і святій прдвній Елисавети, 4°, 24 л.

Требник, 8°.

Після 1754 [3 Доповнень].

Житія святых.

Патерик.

1755

Православноє исповіданіє віри, 8°.

1756

Канон пасхи, 8°.

Полуустав, 12°.

1757

Акафіст успенію богородиці, 4°.

Євангеліє страстноє, F°.

Молитвослов, 8°.

1758

Акафіст св. Варварі, 4°.

Полуустав, 8°.

Псалтир, 4°.

Новий Завіт, 8°.

Реестр о бываемых повсягодно в разных месяцех и числах поминовеніях по государях царях и великих князях, с показанім, в которых по ком имянно числах поминовеніе и панихідьі отправлять надлежит, 4° [3 Доповнень; за ЗІ - 1756 р., № 1968].

1759

Біблія.

Новий завіт, 4°.

1760

Каноник, 12°.

Акафіст пр. богородице [3 доповнень].

Акафіст св. Варварі [3 доповнень].

Служба Антонію і Феодосію печ. [З доповнень].

Часословець (титул невідомий) [3 доповнень].

Після 1760 [3 доповнень]

(Катехизис для козацьких дітей) [3 доповнень].

1763

Псалтир, 4°.

1764

Акафістник, 4°.

Акафіст успенію богородиці, 4°.

Сборник молитв, 12°.

1765

Молитва разрешительна и прощальная по отпетію над усопшим чиновного погребенія, чтится от архієрея или ієрея, F°.

1766

Акафіст св. Димитрію, 4°.

Акафісти, 4°.

Акафісти св. великомучениці Варварі, успенію пресв. Богородиці, святому Ніколаю..., 4°, 5 і 284.

Псалтир, 4°.

Часослов, 8°.

1767

Апостол, 8°.

Октоїх, ф°.

Поученіє святительскоє новопоставленному ієрею, 8°.

Псалтир, 4°.

Служебник, 12°, 1 і 141 л.

1768

Канонник, 12°.

Псалтир, 4°.

Служба в неділю св. пасхи, 8°, 116 л.

Служебник, 8°.

Требник, F°.

Поученія на всі воскресные и праздничные дни, в трех частях, F° [3 доповнень].

1769

Октоих, 4°.

Псалтир, 4°.

Требник, 4°.

Часослов, 8°.

1770

Псалтир, 4°.

Розыск, 8°.

Полуустав, 8°.

Часослов, 8°.

Біблія (видання непевне) [3 доповнень].

1771

Іоанна Рыльскаго житіє со службою, 4°.

Бесіди Іоанна Златоустаго [3 доповнень].

1772

Служебник, 8°.

Часослов, 8°.

Псалтир, 4°.

Псалтир, 8°.

Бесіди Іоанна Златоустаго [3 доповнень].

Молитвослов и сборник “для удовольствия народного” [3 доповнень].

1773

Часослов, 8°.

1774

Часослов, 8°.

Поучения на воскресныя и праздн. дни.

1775

Псалтир, 8°.

Служебник, 4° [Служебник 2 ° вказаний окремо].

Шестоднев [3 доповнень].

1776

Поученія.

Акафіст св. Варварі, 4°.

Розиск о раскольнической бринской вірі, 8°, 1, 463 і 100 л.

Сборник молитв, 16°.

Алфавіт духовний [3 доповнень].

1777

Молитвослов, 12°.

Часослов учений.

1778

Бібліи сиречь книг священного писанія, т. У: 8°, 1 нен., 336 л.

Біблія, F°.

О должностях пресвитеров.

Псалтир, 4°

1779

Новий Завіт, 4°.

Псалтир, 4°.

Поученіе о обрядах хритіанских, 4°, 1 і 60 л.

(Оповіщення Румянцева про повернення запорожців зза кордону) [З доповнень].

1780

Псалтир, 4° [Псалтир 24° вказаний окремо].

Часослов, 8°.

(Руководство для чтения книг старого і нового завіту) [3 доповнень].

1781

Азбука, 12°.

1782

Акафісти, 4°.

Часослов, 8°.

Псалтир, 4°.

1784

Новий Завіт, 8°, еванг. 1+4+308 л., Апостол 1+12+327+33 [Окремі видання Нового Завіту та Апостола теж вказані].

Служба Печерским отцам [3 доповнень].

1785

Апостол, 4°.

Служебник, F°.

1786

Послідованіє Молебних пеній, 4°.

Служби преподоб. печерским, F°.

Катехізис и священная история [3 доповнень].

1787

Євангеліє страстноє, 4°.

Псалтир, 4°.

1789

Часослов учений, 4°.

1790

Канонник, 12°, 2 нен., 241 л.

1791

Анфологіон сиесть Цвітословіє или Трефологіон сиесить Словописаніе, F°.

Достопамятнійшія древності в Кіеві, 4°, 16 ст. гр.

Краткое историческое известіе о Кіеве, 4°, 10 ст.

Слово в день височайшого коронованая ... государині императрици Екатерини II ... проповеданное в кіево-софійском соборі 1789 г. сентября 22 дня Іоанном Леванодою, 4°, гр. [за ЗІ -1792, № 3632].

Часослов учений.

1792

Тріодь постная, F°.

1792-1795

Акафіст успенія бог., 4°.

1793

Тріодь постная [з Доповнень].

Тріодь цвітная [з Доповнень].

1794

Грамматика польская для пользи и употребленія россійскаго юношества, изданная Кіевской Академій учителем М. Семигиновским, 8° гр.

Псалтир учеб., 4°.

Часослов, 8°.

1795

Псалтир учеб., 4°.

1796

Октоїх.

Радостныя чувствованія муз при поздравленіи с прибьітіем митрополита Кіевскаго Ієрофея (А. Логинова), 4°. гр.

Речь высокопреосвященнейшему Ієрофею ... на прибьпіє его из Чернигова в паству кіевсія епархіи 29 мая 1796 года, говоренная ... протоієреєм Іоанном Левандою, 4° гр.

Часослов учений.

1797

Книга покаянных канонов, 8°, 214 л.

Псалтир, F°.

Псалтир, 4°.

1798

Достопамятнійшия древності в Кіеві (митр. С. Мисливського), 8°, 12 ст.

Известіе о погребенних і кіеві князях и княгинях роду Рюрикова (митр. С. Мисливського), 8°, 6 ст. Не виявлено. гр.

Кіевскій місяцеслов на літо от Рождества христова 1799, 4°, 44 ст. гр.

Псалтир, 4°.

Псалтир, 12°.

Часослов, 8°.

Часослов учений.

1799

Акафіст св. Николаю, 4°.

Псалтир, 4°.

Часослов, 8°.

1800

Кіевскій місяцеслов на літо от роздества христова 1801 (не вияв.) гр.

Псалтир, 16°.

Требник, 12°.

Размещено на Allbest.ur

...

Подобные документы

  • Довідка з біографії Інокентія Гізеля. Діяльність у Києво-Могилянському колегіумі, участь у створенні "Києво-Печерського патерика". З 1656 р. Гізель - архімандрит Києво-Печерської Лаври. Значення філософської і педагогічної діяльності просвітителя.

    контрольная работа [21,9 K], добавлен 07.10.2012

  • Аналіз створення Києво-Братської колегії у процесі об’єднання Київської братської школи з Лаврською школою. Внесок академії у формування української мови, поезії, літератури, культури, національної свідомості. Заснування окремої бурсацької бібліотеки.

    презентация [10,6 M], добавлен 01.04.2019

  • Історія створення бібліотеки Києво-Могилянської академії. Київська братська школа як основа академії. Петро Могила - засновник київської Академії і його внесок в розвиток бібліотеки. Основні напрямки діяльності бібліотеки на сучасному етапі розвитку.

    реферат [42,7 K], добавлен 29.09.2009

  • Історія виникнення Почаївської Лаври: перша фундаторка монастиря - Анна Гойська, магнат Андрій Ферлей. Почаївський монастир у ХVІІ столітті: ініціатор будівництва Успенського собору – Потоцький. Святиня на порозі ХХІ століття: ігумен Амфілохій.

    курсовая работа [49,0 K], добавлен 06.08.2008

  • Причини, характер й рушійні сили національної революції 1648-1676 рр.. Розвиток боротьби за визволення України. Формування козацької держави. Переяславська Рада. Політичне становище України після смерті Б. Хмельницького. Гетьманування І. Виговського.

    реферат [25,0 K], добавлен 27.02.2009

  • Діяльність братств - релігійно-національних товариств, їх роль в організації національної самооборони і культурного піднесення всього українського населення. Національне та культурно-релігійне життя на початку ХVІІ ст. Реформи П. Могили та їх наслідки.

    контрольная работа [39,6 K], добавлен 30.04.2009

  • Письменники і поети-вихованці Києво-Могилянської академії. Навчання і життя студентів Києво-Могилянської академії. Бібліотека Києво-Могилянської академії. Козацькі літописці-вихованці Києво-Могилянської академії. Випускник КМА Петро Прокопович.

    контрольная работа [45,0 K], добавлен 20.11.2008

  • Скасування гетьманства царським урядом Катерини ІІ. Видання указу цариці про насильницьку русифікацію. Введення змін до управління козацьким військом. Ставлення українського населення до зміни державного статусу. Приєднання Росією Криму та його наслідки.

    реферат [18,6 K], добавлен 10.03.2010

  • Формування й розвиток Давньоруської держави. Галицько-Волинська держава як новий етап у процесі державотворення на українських землях. Створення Української національної держави Гетьманщини. Відродження національної державності України (1917-1921 рр.).

    реферат [24,5 K], добавлен 28.10.2010

  • Реформа друку Петра I. Виникнення нового друкарського шрифту. Основні друкарні і видавництва. Діяльність Московського друкарського двору. Роль указу про вольні друкарні (1783 р.) у прогресі російського книгодрукування. Тематика друкарської книги XVIII ст.

    реферат [27,1 K], добавлен 30.07.2009

  • Визначення етнічної структури в Київській Русі для визначення спадкоємця києво-руської культурно-історичної спадщини. Запровадження християнства - Хрещення Русі - епохальний поворот в історії Давньоруської держави. Вплив християнізації на її розвиток.

    реферат [24,4 K], добавлен 05.09.2008

  • Вплив визвольної війни 1648—1654 pp. на економічний і культурний розвиток України. Роль Київської (Києво-Могилянської) колегії. Загальні тенденції у формуванні образотворчого мистецтва, архітектурі й будівництві. Піднесення усної народної творчості.

    презентация [8,4 M], добавлен 07.04.2011

  • Життєвий шлях Сергія Радонежського. Походження Преподобного Сергія. Шлях до чернецтва. Лавра в перші роки свого існування. Чудесне зцілення у стінах Лаври. Паломництво до Лаври. Благословіння Сергія Радонежського. Троїце-Сергієва лавра.

    курсовая работа [45,2 K], добавлен 07.06.2006

  • Дослідження історії заснування науково-технічної бібліотеки на базі книжкового фонду Дніпропетровського Гірничого інституту. Опис організації філії бібліотеки, де повноцінно функціонує абонемент та читальна зала. Профіль комплектування книжкового фонду.

    презентация [808,9 K], добавлен 02.12.2014

  • Скасування полково-сотенного устрою Слобідської України та ліквідація Запорізької Січі. Знищення залишків національної державності на Лівобережній Україні. Приєднання Росією Криму, Північного Причорномор'я, Правобережної України й Західної Волині.

    реферат [31,0 K], добавлен 15.04.2010

  • Передумови та причини кризи російської державності на рубежі ХVІ - ХVІІ століть. Наслідки першої та другої польсько-литовської та шляхетської інтервенції для російського народу. Визначення ролі Мініна та Пожарського в організації всенародного ополчення.

    дипломная работа [123,8 K], добавлен 13.06.2010

  • Дослідження регіональних особливостей "української" коренізації. Національна політика коренізації радянського уряду (1923 р.) як загальносоюзна політика. Особливості радянської національної реформи 20-30-х рр. у Волинсько-Києво-Подільському регіоні.

    курсовая работа [39,5 K], добавлен 12.06.2010

  • Життєвий шлях Бориса Мозолевського, українського археолога, керівника експедиції, яка дослідила скіфський курган Товсту Могилу та відкрила славнозвісну пектораль. Його діяльність в Інституті археології АН УРСР. Видання поетичної спадщини Мозолевського.

    реферат [158,3 K], добавлен 12.04.2019

  • Основные черты традиционного быта, обычаев и нравов крестьян в ХVІІ веке. Коллективизм и взаимопомощь, круговая порука, уравнительный принцип. Патриархальность крестьянского быта. Особо чтимые дни церковного календаря. Виды творчества в крестьянском быте.

    учебное пособие [82,1 K], добавлен 15.04.2009

  • Створивши такі музеї, стане можливим прямо в них проводити уроки "Історії України", де педагогам зможуть допомагати, за бажанням, і самі колекціонери. І тоді діти зрозуміють "Чиїх батьків ми діти", і не продадуть за кордон ікону своєї бабусі.

    реферат [8,9 K], добавлен 07.06.2006

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.