Леонід Мацкевий як дослідник неоліту Закарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Леонід Мацкевий як дослідник неоліту Закарпаття

Анотація

Ключові слова: Леонід Мацкевий, мезоліт, Закарпаття, стоянка.

Аннотация

В статье рассматриваются результаты исследования эпохи мезолита Закарпатья известным украинским археологом Леонидом Мацкевым. Учёный пришёл к выводу, что в эпоху мезолита тут сформировались две этнокультурные общности. К одной из них относятся артефакты с индексами позднего палеолита (Камяница V). Другую образуют индексы с выраженными тенденциями мезолита (Камяница I).

Ключевые слова: Леонид Мацкевый, мезолит, Закарпатье, стоянка.

Summary

The article deals with the results of research of Mesolithic period of Transcarpathia by the well-known Ukrainian archeologist Leonid Matskevyi. After the conclusion of scientist, Mesolithic period of edge is presented by two groups of ethno-cultural unity. To the first sights belong some indexes of end of Paleolithic period, to the second are complexes with the expressed tendencies of Mesolithic period.

Keywords: Leonid Matskevyi, Mesolithic period, Transcarpathia, stand-point.

Мезоліт Закарпаття, на противагу палеоліту, почав вивчатися лише на початку 70-х рр. ХХ ст. До того в узагальнюючих працях з кам'яному віку європейського континенту, Радянського Союзу, України, археології краю він взагалі не згадувався. Це, ймовірно, було пов'язано з відсутністю спеціалізованих досліджень із середньому кам'яному віку і певною мірою з давньою теорією про так званий «хіатус», тобто прірву чи занепад у давній історії людства між палеолітом і неолітом [1, с. 90-104; 2, с. 320-334; 3, с. 64-77; 15, s. 5-211].

Систематичні спеціалізовані роботи з дослідження мезоліту краю було започатковано зі створенням комплексної мезоліто-неолітичної експедиції Інституту суспільних наук АН України (нині - Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, м. Львів) під керівництвом Л. Г. Мацкевого [9, с. 307-308]. Він закінчив історико-філософський факультет Київського університету, кафедру археології та музеєзнавства (1962), аспірантуру Інституту археології АН СРСР (1970). 1970 р. захистив кандидатську дисертацію «Мезоліт і неоліт Східного Криму», 1990 р. - докторську дисертацію «Мезоліт заходу України» [4, с. 251; 10, с. 21]. В Інституті працював з 1973 р.: старший науковий співробітник (1973-1993), завідуючий сектором (1993-1996), завідуючий відділом археології (1997-2004). Від 2004 р. Л. Мацкевий обіймав посаду провідного наукового співробітника [11, с. 148].

Вчений є автором і співавтором понад 30 монографій, понад 500 наукових і науково-популярних праць, опублікованих у 23 країнах [11, с. 148 ]. Він провів 50 польових сезонів і брав участь у роботі 120 експедицій, з яких 96-ма керував особисто. Лише на заході України Л. Мацкевий обстежив понад 500 пам'яток, відкрив близько 450, а стаціонарно досліджував або шурфував - понад 50 [11, с. 148]. Серед них, наприклад, багатошарові пам'ятки Незвисько ІХ, ХІІ, ХХІ (1973-1976), Кам'яниця І, ІІ, IV, V (1975-1985), Вороців ІІ (19741986), Старуня І (1976-1985), Прийма І-УЛ (1987- 2000), Львів VII (1994-1999) [4, с. 251]. У підсумку обґрунтовано добу мезоліту та неоліту Херсонщини, мезоліту Північного Кавказу і Закарпаття, розроблено періодизацію мезоліту й неоліту Східного Криму, періодизацію, хронологію та локальне членування доби мезоліту Західної України та суміжних територій (культури Кунин-Нобель, Незвисько-Оселівка, Вороців-Старуня, Кам'яниця- Баранне).

На території краю протягом 15 польових сезонів археологом було відкрито і частково досліджено 38 місцезнаходжень мезолітичних артефактів [7, с. 38]. Згідно з типологічним аналізом, до перших мезолітичних стоянок було віднесено Чинадійово І, Невицьке І, Хуст І, Великий Раковець І, Сімер, Свалява І. Тут було зібрано мікро- і макролітичні нуклеуси, скребки, різці, ножі, виготовлені з андезито-базальту, кварциту, пісковику, обсидіану, кременю. За сучасними даними, пам'ятки мезоліту краю розташовані доволі нерівномірно за природно-географічних районами. Найбільша їх кількість (22 пам'ятки) фіксується в передгір'ї, 7 - на Притиській рівнині, 4 - в околиці Берегова, 2-у районі Вігорлат-Гутинського вулканічного хребта, по одній пам'ятці - в Берегівському низькогір'ї, Солотвинській котловині та на околиці Рахова [12, с. 27]. мацкевий етнокультурний пам'ятка мезоліт

Найбільш цінні матеріали було отримано під час стаціонарних розкопок на стоянках Кам'яниця І, ІІ, V. Це дозволило Л. Мацкевому провести етнокультурний поділ мезолітичних артефактів краю: старожитності без геометричних мікролітів (типу Кам'яниця ІІ) та з геометричними мікролітами (Кам'яниця V) [8, с. 27]. Найбільш ранні риси єдності простежені на пунктах з палеолітичними традиціями: Кам'яниця V, Мукачево VI, IX, Свалява І. На стоянці Кам'яниця V протягом 19791985 рр. було зафіксовано понад 1700 артефактів, а на всіх пам'ятках групи - понад 2 тис. виробів [7, с. 38]. Переважають призматично-пропорційні та аморфні нуклеуси, зокрема зі скошеною ударною площею. Серед кам'яних знарядь представлені скребки, скобелі, ножі, різці. Переважна більшість індексів Кам'яниці V зближує їх зі стоянкою Сексард-Паланк в Угорщині, а також певною мірою з молодовською фазою мезоліту Подністров'я [16, s. 159-202]. Це дозволило вченому датувати стоянку в межах 11-10 тис. років тому [5, с. 1].

До описаної культурної єдності Л. Мацкевий відніс дещо пізніші комплекси, такі як Глибоке І, Коноплівці І-ІІІ, Чинадійово І, Лавки І, Ворочево І- ІІІ, Кам'яниця ІІІ, Невицьке І, Гута І, Великий Раковець І-ІІІ, Хуст І, Перечин І та інші. Тут знайдено близько 1 тис. кам'яних артефактів. Помітним є переважання відщепів над пластинчастими сколами та високий відсоток знарядь (1520% усіх артефактів) [7, с. 39]. На цих пам'ятках домінують призматично-пропорційні, аморфні та усічно-пірамідальні нуклеуси, засвідчено перевагу відщепів над пластинчастими сколами та великий відсоток знарядь, більше половини з яких становлять скребки та ножі.

До завершального періоду мезолітичної спільноти типу Кам'яниця V Л. Мацкевий відніс стоянки Кам'яниця ІІ, Середнє II, IV, Кваси І, Угля І, а також місцезнаходження з поодинокими знахідками (Середнє І, Барвінок ІІ, Малий Раковець ІІ, Черна V). Всього зібрано близько 1300 кам'яних артефактів. Нуклеуси з цієї групи не перевищують 2-4% всіх артефактів, відщепів (12-30%), як правило, більше, ніж пластинчастих сколів (6-12%). Скребки становлять 45-60%, ножі і скребелі - по 10-20%, різці - понад 10% [7, с. 39]. З аналізу кам'яної індустрії випливає, що на цьому етапі, поряд із деякими палеолітичними рисами обробки каменю, виступає нова технологія - техніка віджимної ретуші, що свідчить про перехід до доби неоліту. Ці пам'ятки, як вважає Л. Мацкевий, близькі до стоянок Гонт в Угорщині, а також Лука ІІ в Подністров'ї. Вони датуються в межах атлантичного часу (УПІ-УІ тис. років до н. е.) [7, с. 39].

На думку вченого, до другої групи мезолітичної єдності краю належать стоянки Кам'яниця І, Дубрівка І, Гута ІІ, Середнє ІІІ, Ужгород І (Радванська гора), а також пункти з поодинокими знахідками, такі як Нижнє Солотвино І, Барвінок І. Тут зафіксовано близько 5 тис. кам'яних артефактів [6, с. 40-42]. На стоянці Кам'яниця І відкрито сліди двокамерного житла і залишки споруди, в якій відбувалася обробка каменю, знайдено черепашки молюсків, що може свідчити про вживання їх в їжу як харчового продукту. Серед кам'яних артефактів виявлено значний відсоток сировини (32%), а також нуклеусів (42%), пластинчастих сколів менше, ніж відщепів [7, с. 41]. Найбільшу серію із знарядь становлять скребки - 40,1%, ножі - 18,6%, скобелі - 17,5%, різці - 4,2%, виразні екземпляри рубаючих виробів - 2,3% [7, с. 41]. Найближчі аналогії Кам'яниці І Л. Мацкевий вбачає в таких мезолітичних стоянках Словаччини як Долна Стреда, Барца І, Моства [13, s. 57-76; 14, s. 295-300].

До пізнього етапу групи Кам'яниця І дослідником віднесено місцезнаходження Дубрівка І, Гута ІІ, Середнє ІІІ, Ужгород І, Нижнє Солотвино І, Барвінок І. Серед кам'яних виробів нуклеуси становлять від 1% до 4%, відщепи - 22-26%, пластинчасті сколи - 24-40%, знаряддя - 18-27% [7, с. 42]. В етнокультурному відношенні друга мезолітична спільність краю входить у виділену вченим культуру Кам'яниця-Бараня, що поширена на заході України і датується ^11-^1 тис. до н. е. [6, с. 42].

Більшість стоянок були короткочасними і розташовувалися на невисоких берегах річок та озер (стоянки в околиці Кам'яниці на березі р. Ужа), зручних для рибальства. Основним типом жител були легкі споруди у вигляді куренів, збудованих із дерева і гілок. За висновком Л. Мацкевого, добу мезоліту представляють дві етнокультурні єдності. До першої належать пам'ятки з деякими індексами кінця палеоліту (Кам'яниця V), до другої - комплекси з вираженими тенденціями мезоліту (Кам'яниця І). Територіальне розмежування цих спільнот поки що не вдалося провести, однак помітно, що перша група розташована в північно-західній, інша - в південно-східній частині краю. Заслуговує на увагу спостереження вченого про співіснування мезолітичних і неолітичних спільнот протягом ІХ- VI тис. до н. е. Перші займали передгірську зону, де формою господарської діяльності було мисливство, рибальство, збиральництво, другі - низинну зону, придатну для землеробства і скотарства [6, с. 42].

Мезолітичні артефакти краю мають найближчі аналогії в Тисо-Дунайському басейні, Прикарпатті, Подністров'ї. Розташовані в географічному центрі Європи, вони увібрали різноманітні риси етнокультурних спільнот цих регіонів. Комплексний аналіз наявних фактів дозволив ученому віднести час їх існування в краї до ІХ-IV тис. до н. е. [5, с. 5]. Загалом, вивчення епохи мезоліту поки що перебуває на початковій стадії. Не викликає сумніву висновок Л. Мацкевого про необхідність подальших польових досліджень, які доповнять, підтвердять або заперечать висновки нинішнього етапу досліджень.

У жовтні минулого року Л. Мацкевому виповнилося красних 80 літ. Шановний ювіляре! Вінчуємо Вам міцного карпатського здоров'я, добра, миру, благополуччя, оптимізму, Божого благословіння на многая і благая літ!

Література

1. Бадер О. Н. Мезолит / О. Н. Бадер // Каменный век на территории СССР. - М., 1970. - С. 90-104.

2. Балагури Э. А. К вопросу о заселении южной части Украинских Карпат в древности / Э. А. Балагури, И. М. Гранчак // Культура і побут населення Українських Карпат. - Ужгород, 1973. - С. 320-334.

3. Колосов Ю. Г. Мезоліт / Ю. Г. Колосов // Археологія Української РСР. - К., 1971. - Т. І. - С. 64-77.

4. Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України: Наукова діяльність, структура, працівники. - Львів, 2001. - 336 с.

5. Мацкевой Л. Г. Мезолит запада Украины: Автор. дис... д-ра ист. наук / Л. Г. Мацкевой. - М., 1990. - 32 с.

6. Мацькевий Л. Г. Мезоліт Закарпаття / Л. Г. Мацькевий // Тези народознавчої науково-практичної конференції. - Мукачево, 1990. - С. 40-42.

7. Мацькевий Л. Г. Мезоліт Закарпатської області / Л. Г. Мацькевий // Проблеми археології Східних Карпат. - Ужгород, 1995. - С. 37-50.

8. Мацкевой Л. Г. Природная среда и мезолит запада Украины / Л. Г. Мацкевой, О. М. Адаменко, Г. А. Пашкевич, К. А. Татаринов // Советская археология. - 1983. - № 1. - С. 5-29.

9. Мацкевой Л. Г. О работах Прикарпатской мезолито-неолитической экспедиции / Л. Г. Мацкевой, В. С. Артюх // Археологические открытия 1973 года. - М., 1974. - С. 307-308.

10. Мезенцева Г. Дослідники археології України / Г. Мезенцева. - Чернігів, 1997.

11. Панахид Г. І. Леоніду Георгійовичу Мацкевому - 75! / Г. І. Панахид, Д. Я. Романова // Археологія. - 2010. - № 4. - С. 146-148.

12. Пеняк С. І. Археологія Закарпаття: історія дослідження / С. І. Пеняк, П. С. Пеняк. - Ужгород, 2013. - 256 с.

13. Barta J. Die mittlere Steinzeit in der Slovakei / J. Barta // Acta praehistorica et archaeologica. - 1972. - № 3. - S.57-76.

14. Barta J. Das mesolithikum im nordwestlichen Teil des Karpatenbeckens / J. Barta // Mesolithikum in Europa. - Berlin, 1981. - S. 295-300.

15. Kozlowski S. K. Atlas of the Mesolithic in Europe / S. K. Kozlowski. - Warsaw, 1980. - S. 5-211.

16. Vйrtes L. Die Ausgrabungen in Szekszard-Palank und die Archдologishen Funde / L. Vйrtes // Swiatowit. - Warszawa, 1962. - T. XXIV. - S. 159-202.

Размещено на Allbest.ru