Історія діяльності гімнастичного товариства "Сокіл" на Волині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Житомирський державний університет імені Івана Франка

В статье на основе неизвестных и малоизвестных документов рассмотрено историю создания и особенности развития и деятельности гимнастического общества «Сокол» в Волынской губернии. Раскрыто роль общества, которое содействовало развитию физической культуры и спорта в городе Житомире и на территории Волыни. Доведено, что житомирские и крошенские чехи являлись основателями гимнастического общества «Сокол». В начале 1922 года наблюдалось повышение мастерства сокольских спортсменов не только на Волыне и Украине, но и по всей России. Представлено организаторов и членов правления общества на территории Житомирской области.

Ключевые слова: гимнастическое общество «Сокол», физическая культура и спорт, Житомирщина, Волынь.

Annotation

The paper deals with the history, features and development of the physical-education society Sokil in Volhynia. The purpose of the study is to explore the historical heritage of the creation and activity of the Sokil society in Volhynia during 1910 - 1922. It expounds the role of the society which contributed to the development of physical culture and sports in Zhytomyr region and in the Volhynian Gubernia. It is proved that Czechs in Zhytomyr and Kroshnia were the founders of the physical-education society Sokil in Volynia. The society started its activity in the city of Zhytomyr on October 17, 1910 in the premises of a high school. The gymnastic society's activity was especially intensive in June, 1912, during the preparation for the First Slavic rally in Prague, devoted to the 50th anniversary of the foundation of the Sokil society. On the eve of First World War, the Volhynian society numbered 217 members (169 men and 48 women). During the war the society did not cease its activities, despite the fact that 105 of its members were recruited into the army. The founders and board members of the society in Zhytomyr region are represented.

The research was conducted by examining the materials of the State Archives of Zhytomyr region, the regional museum, historical sources of the Regional Scientific Ol'zhych Library, personal archives of descendants of Czech immigrants in Ukraine.

The role of gymnastic society Sokil, as has been established, much contributed to the development ofphysical culture and sports in Volhynian Gubernia, but it had not been studied yet by specialists in the history of physical culture and sports. Unfortunately, the heroes of those events are no longer among us, their descendants are dead, important documents are lost, and all that does not allow the researchers to completely clarify the historical facts and events of those times.

The idea of the Sokil society that originated in the Czech Republic, absorbed the best experience of all systems of body shaping that existed at that time in Europe and penetrated into many Slavic nations in the late nineteenth century. The elements of the Sokil societies ' activity were teaching physical exercises, creation of theater groups, orchestras, libraries, fire brigades and so on.

Key words: the Sokil gymnastic society, physical culture and sports, Zhytomyr region, Volhynia.

Постановка проблеми. В умовах державотворення в Україні докорінно переглядаються історичні аспекти, концептуальні та методологічні засади розвитку теорії і практики фізичного виховання. Зародження і функціонування фізичного виховання відбувалися в Україні специфічно як виразний, самостійний чинник національно-культурного життя. Фізкультурно-спортивний рух виник в Україні наприкінці ХІХ століття. В той час одні частини українських земель належали до різних держав, що зумовило й своєрідну особливість національно-культурного життя в окремих регіонах України: Наддніпрянщині, Буковині, в Галичині і Закарпатті. В кінці ХІХ та на початку ХХ століття існувало ще одне відгалудження національної фізичної культури - спортивно-гімнастичний рух на Волині, який розвивався завдяки чеським переселенцям на території України і Росії [6].

Аналіз досліджень. За останні роки велика увага українських вчених привернута до вивчення специфічних духовних та матеріальних цінностей фізичної культури, її історичного розвитку, традицій, обрядованості, які є складовою частиною національної культури. Історія спортивно-гімнастичного руху в ХІХ ст. пов'язана з виникненням у різних європейських країнах національних систем гімнастики, а саме: шведська система гімнастики, німецький і французький напрямки розвитку гімнастики та сокільський рух серед слов'янських народів. В той же час роль гімнастичного товариства «Сокіл», яке сприяло розвитку фізичної культури і спорту у Волинській губернії майже не розглядалось в історії вітчизняної фізичної культури і спорту [6].

Дослідження переселенських рухів населення України належить до актуальних проблем історії України ХІХ - початку ХХ ст., які потребують подальшої розробки. Саме переселення селян до східних районів Російської імперії в роки столипінської аграрної реформи були складовою частиною реформування сільського господарства країни [5]. Після Указу імператора Олександра ІІ від 1873 року, чеські переселенці з Моравії починають масово обживати великі вільні території Росії, і в першу чергу Волинської губернії [6, 6].

Розрізненість і різноплановість окремих архівних матеріалів, висвітлення деяких аспектів тих подій не дозволяють фахівцям в цілому зрозуміти історичну спадщину розвитку гімнастичного руху на Житомирщині. Наразі з'являється комплексні і системні дослідження в цьому напрямку [1, 2, 3, 6, 7], які підкреслюють, що значна роль у розвитку і започаткуванні на Житомирщині, яка в ті роки була частиною Волинській губернії, фізичної культури і спорту належить першим спортивним товариствам і серед них, насамперед, гімнастичному товариству «Сокіл».

Ідея сокільства, що виникла в Чехії, ввібрала в себе найкращий досвід усіх систем тіловиховання, що існували в той час у Європі й охопила багато слов'янських народів наприкінці ХІХ ст.

Родоначальником сокільської гімнастики був доктор філософії чех Мирослав Тирш, який у 1862 р. організував перше товариство «Сокіл» у Празі. Розвиток сокільського руху був спрямований на використання засобів фізичної культури як носіїв державницької, національно-культурної ідеї чеського народу [6, 5-6].

В газеті «Волынь» від 9 березня 1912 р. згадується: «В 60-х годах минувшего столетия два чешских патриота Фигнер и Тырш организовали в Праге первое чешское гимнастическое общество (теперь их две тысячи) с целью укрепления физических и духовных сил, столь необходимых этому авангарду славянства на западе для успешной борьбы с наседавшим на него германизмом. Чешским гимнастам, украшавшим головные уборы соколиными перьями, было присвоено название «Сокол»» [8, 3].

Елементами діяльності сокільських товариств було навчання гімнастичних вправ, відкриття театральних гуртків, оркестрів, бібліотек тощо. Товариства досить швидко почали поширюватися на чеських землях. На кінець 1872 р. в Чехії і Моравії існувало вже понад 130 сокільських організацій, у яких налічувалося близько 12 тисяч членів.

Не оминуло сокільство і Росію. Після Указу імператора Олександра ІІ від 1873 р., чеські переселенці з Моравії починають масово обживати великі вільні території Росії, і в першу чергу Волинської губернії, до якої на той час входило 12 повітів. На початку 70-х рр. ХІХ століття майже в кожному із них з'являються численні чеські колонії, в тому числі на незайманих землях нинішньої території Житомирської області.

У 1878 р. 52 чеські родини облюбували землі поблизу міста Житомира. На лівому березі невеликої річки Крошенки, обабіч старого поштового тракту Житомир - Овруч - Петербург вони засновують одну із перших чеських колоній Крошня Чеська. Працьовиті і заповзятливі чеські поселенці подбали про спортивні майданчики, спортивну залу, будинок культури, організували пожежну команду. Газета «Волынь» від 9 березня 1912 р. писала: «К числу городов, куда залетела шустрая, неутомимая славянская птица, принадлежит и наш богоспасаемый град Житомир» [8, 3]. Саме житомирські та крошенські чехи виступили засновниками гімнастичного товариства «Сокіл» на Волині.

Мета статті полягає у вивченні історичної спадщини створення та діяльності гімнастичного товариства «Сокіл» на теренах Волинської губерній в 1910 - 1922 рр. гімнастичний товариство сокіл спортсмен

Виклад основного матеріалу. Зберігся список перших членів та правління товариства «Сокіл», у якому знаходимо імена відомих на Житомирщині спортивних діячів. Безумовно, одним із ініціаторів і самим активним організатором Волинського гімнастичного товариства «Сокіл» був викладач гімнастики ІІ Житомирської чоловічої гімназії Максиміліан В'ячеславович Фреліх. Із 1904 р. по 1906 р. він викладав гімнастику в 3-й Варшавській гімназії. У 1906 році його переводять на роботу в гімназію міста Риги, а в 1909 році - у ІІ Житомирську чоловічу гімназію. На превеликий жаль, героїв тих подій вже немає серед нас, пішли із життя і їх нащадки, втрачені назавжди важливі документи, які не дозволяють повністю встановити історичні факти і події тих часів.

Саме завдячуючи Фреліху, в Житомирі започатковується у 1910 - 1911 рр. при І і ІІ чоловічих гімназіях футбол, боротьба та інші види спорту. В посвідченні № 236, виданому в лютому 1914 р. директором ІІ чоловічої гімназії читаємо: «Дано Максимилиану Вячеславовичу Фрелиху в том, что он за время своей службы в качестве преподавателя гимнастики Житомирской ІІ гимназии с 1909 года по настоящее время обнаруживал выдающиеся познания в своем предмете, относился к делу ревностно и с любовью и достиг значительных успехов, причем один вид исполненных учениками Житомирской ІІ гимназии при Попечителе осенью 1912 года групповых упражнений «Пирамиды» даже удостоился рекомендации Его Превосходительства другим учебным заведениям путем помещения их к циркуляру по Киевскому учебному округу за 1913 год. Наконец, заслуживает внимания и то обстоятельство, что благодаря распорядительности и неусыпному вниманию г. Фрелиха за все время преподавания гимнастики в Житомирской ІІ гимназии на уроках гимнастики не было ни одного несчастного случая» [11].

Працюючи викладачем за сумісництвом у комерційному училищі Н. Л. Ремезової, У 1913 р. М.В. Фреліх виготовляє альбом «О постановке гимнастики в коммерческом училище» [10], який був представлений на Всеросійській гігієнічній виставці в місті Києві. Саме завдяки М. В. Фреліху в Житомирі з'явилося одне із перших гімнастичних товариств «Сокіл» не тільки на теренах Волинської губернії, а й в Україні. Ідею створення гімнастичного товариства підтримали викладачі ІІ чоловічої гімназії, і в першу чергу викладач історії і географії, кавалер ордена Святого Станіслава ІІІ ступеня Павло Іванович Каділін. «Ценные услуги оказал новому обществу член-учредитель П. И. Кадилин популярными лекциями о сокольстве, которые у нас пользовались шумным успехом благодаря покровительству высших сфер» [9, 3].

Заявка на реєстрацію товариства була подана на ім'я губернатора 20 серпня 1910 р., а вже 2 вересня губернатор Волині О. П. Кутайсов дає дозвіл на відкриття товариства «Сокіл». Товариство почало працювати із 17 жовтня 1910 р. у приміщенні І гімназії (тепер один із корпусів Житомирського державного університету імені Івана Франка по вул. Великій Бердичівській, 44). Відповідно до статуту основною метою товариства було: «Содействовать физическому совершенствованию своих членов и содействовать распространению идеи физического развития в более широких слоях населения; содействовать учащимся местных учебных заведений в деле физического развития как отдельным лицам, так и целым учебным заведениям» [14, 64-65].

Очолив правління товариства директор І чоловічої гімназії Іван Онисофорович Чехлатов, заступником було обрано полковника Андроніка Андрійовича Прокоповича, секретарем Дмитра Євдокимовича Теодоровича. На день відкриття в організації налічувалося всього 34 члени (з них 6 жінок). На кінець року кількість членів досягла 50 (в т. ч. 13 жінок). Заняття проводились чотири рази на тиждень. Існувало товариство на кошти від членських внесків (6 карбованців на рік), кошти, отримані від проведення концертних вечорів та допомоги приватних осіб. Звичайно таких коштів для повноцінного функціонування товариства було замало. Значущість товариства в поширенні ідей фізичного виховання серед населення була високо оцінена міською владою Житомира у листі від 7 грудня 1910 р. [4].

У тому ж таки 1910 р. Волинське гімнастичне товариство стає членом Союзу Російського Сокільства, правління якого знаходилося в Санкт-Петербурзі. Очолював правління Союзу Микола Олександрович Султан Крим Гірей, секретарем був чех Микола Олексійович Поспішил.

На початку 1911 р. І. О. Чехлатов залишає посаду голови правління, відмовивши товариству в приміщенні І чоловічої гімназії для проведення занять. Після довгих поневірянь і безлічі прохань товариство «приютилось при местной ІІ гимназии (вул. Пушкінська, 42, нині тут розміщений природничий факультет ЖДУ ім. І. Франка), любезно предоставившей свое помещение безоплатно» [9, 3]. Про цю подію газета «Наша Волынь» від 1 липня 1911 р. писала: «На днях состоялось заседание правления «Сокол». Правление вполне одобрило все приобретенные гимнастические машины и постановило теперь же приобрести все остальное необходимое для широкой постановки дела обучения сокольской гимнастике. Правление постановило: выразить благодарность господину директору ІІ гимназии В. Е. Ястремскому за оказанный приют обществу в помещении гимназии; просить г. Волынского губернатора утвердить рисунок Сокольского знамени; просить Городскую думу оказать помощь обществу назначением ему субсидий.

По-видимому правление решило энергично заняться своим делом. Было бы весьма желательно, чтобы лица, ясно понимающие всю важность физического развития нашей дряблой молодежи, пришли б обществу на помощь» [6, 14-15].

Однак допомоги товариство не отримало. Міська дума на своєму засіданні 6 жовтня 1911 р. прохання про надання товариству «Сокіл» фінансової допомоги відхилила. Через брак коштів не взяли участі житомирські соколи в засіданні Союзу Російського Сокільства 26-27 грудня 1911 р., яке проходило в Москві, де було затверджено гімн товариства «Сокіл».

Станом на 01.01.1912 р. кількість членів Волинської організації збільшилася до 57 (із них 21 жінка). Оновився також склад правління товариства, яке очолив Микола Карлович де Боккар. На прохання правління Волинського товариства «Сокіл» від 11 лютого 1912 р., начальник губернії О. П. Кутайсов 27 лютого того ж року надає дозвіл відкрити в містечку Квасилові Рівненського повіту відділення товариства, де проживала одна із багатьох чеських колоній. На той час відділення налічувало 42 члени, і за чисельністю майже не поступалося Волинському товариству.

Окрім гімнастичних занять, квасилівські соколи з метою отримання додаткових коштів з дозволу губернатора організовують також театральні вистави чеською мовою.

Того ж року поповнив свої ряди і Союз Російського сокільства. Кількість сокільських організацій Союзу в 1912 р. збільшилася до 30. До Союзу ввійшло 9 товариств із міст України: Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава, Житомира, Чернігова, Полтави, Кам'янець-Подільського, Богодухіва.

У 1920 р. в гімнастичному товаристві «Сокіл», яке діяло на теренах сучасної Житомирщини не вистачало спортивного інвентарю і приладдя для проведення практичних занять. Паралельні бруси, кінь, турник, драбина з двома підставками, брус, один матрац, 20 пар булав, 50 залізних палок, 15 пар гантелей - весь перелік інвентарю.

27 серпня 1920 р. Я. І. Гоушка звертається за підтримкою і допомогою: «Ввиду предстоящего устройства публичного выступления в целях агитации и пропаганды целей спорта и допризывной подготовки гимнастическое общество «Сокол» просит ассигновать ему 124 000 рублей и принадлежностей, т. к. без таковых работа и занятия абсолютно невозможны» [13, 26]. Але допомоги майже не було. Фінансові можливості губернського всеобучу на той час не дозволяли повною мірою забезпечити потреби товариства. Аналіз архівних джерел показав, що стан діяльності гімнастичного товарства «Сокіл» за правління радянської влади суттєво погіршився.

У серпні 1921 р. мала відбутися І Всеукраїнська олімпіада, а напередодні планувалося проведення І Волинської губернської Олімпіади. Житомирські соколи інтенсивно готувалися до змагань. Отримали запрошення для участі в олімпіаді спортсмени колонії Виногради. Але начальник місцевого товариства «Сокіл» А. В. Граховець у листі від 23 серпня 1921 р. тактично і чесно повідомив організаторам [14].

На початку 1922 р. Житомирське товариство «Сокіл» продовжувало організовувати показові виступи, весняні змагання з гімнастики, легкої атлетики, футболу. Спостерігалося зростання майстерності сокільських спортсменів не тільки на Волині та Україні, а й по всій Росії. Мабуть, такі обставини не дуже сподобалися вождям революції. В діяльності спортивних товариств «Сокіл», «Маккабі», «Спорт» та інших вони почали вбачати буржуазно-націоналістичні і шовіністські ознаки.

31 травня 1922 р. виходить наказ начальника Центрального управління всеобучу УкрКриму за № 55/у, яким було заборонено не тільки діяльність вищеназваних товариств, а й самі назви, про що свідчить надіслана телеграма Губвсеобучу від 19.06.1922 року у всі повіти Волинської губернії: «Название спорткружков «Сокол» - отменить» [15, 171].

22 червня 1922 р. начальник всеобучу Волині В. О. Валицький видає наказ такого змісту: «Существующее в г. Житомире спортивное общество «Сокол» приказываю расформировать. Запретить членам названного общества пользоваться помещением и спортивными приборами райспортцентра, а также площадкой ИНО (інститут народної освіти). Исполнение настоящего приказа обязательно закончить к 23 июня и доложить. В случае сопротивления общества при расформировании донести о таковом в Госполитуправление» [15, 182].

Висновки

Діяльність гімнастичного товариства «Сокіл» на території Волинської губернії на прикінці ХІХ та на початку ХХ століття призвела до економічного зростання регіону, сприяла ознайомленню місцевого населення з сокольською гімнастикою, розбудила прагнення людей до об'єднання, породила безпосередні контакти української молоді з чехами. Створення гімнастичного товариства «Сокіл» на Крошні Чеській в місті Житомирі в 1910 р. було закономірним процесом в тогочасній історичній та культурно-соціальній ситуації. В 20-ті роки милого століття з приходом радянської влади діяльність гімнастичного товариства «Сокіл» на території Житомирської області (Волинська губернія) суттєво погіршилася в матеріальному і моральному станах. Виникло багато суперечливих питань, з'явилися приписки щодо кількості членів товариства. В кінцевому рахунку радянська влада заборонила гімнастичне товариство «Сокіл».

Список використаних джерел і літератури

1. Грибан Г. П. Діяльность гімнастичного товариства «Сокіл» на Волині в 20-ті роки ХХ століття / Г. П. Грибан // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. - Серія № 15. - Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць / За ред. О. В. Тимошенка. - К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2017. - Вип. 3К (84) 17. - С. 139-143.

2. Грибан Г П. Діяльность гімнастичного товариства «Сокіл» в Житомирській області на початку ХХ століття / Г. П. Грибан // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. - Серія № 15. - Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць / За ред. Г М. Арзютова. - К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2016. - Вип. 3К2 (71) 16. - С. 104-108.

3. Грибан Г П. Історія створення та діяльності гімнастичного товариства «Сокіл» на Волині / Г П. Грибан // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. - Серія № 15. - Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт: зб. наукових праць / За ред. Г М. Арзютова. - К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2015. - Вип. 3К2 (57) 15. - С. 92-95.

4. Житомирський обласний краєзнавчий музей: КП - 36963 - Комплекс матеріалів гімнастичного товариства «Сокіл».

5. Священко З. Переселення селян Київської губернії до Сибіру в роки столипінської аграрної реформи / З.Священко // Східноєвропейський історичний вісник, 2017. - Вип. 3. - С. 53-59.

6. Кухарський О. С. Історія гімнастичного товариства «Сокіл» на Волині: монографія / О. С. Кухарський, Г П. Грибан. - Житомир: «Рута», 2015. - 128 с.

7. Кухарський О. С. Спортивні товариства і організації Житомирщини 1893 - 1922 рр.: монографія / О.С. Кухарський, Г П. Грибан. - Житомир: Вид-во «Рута», 2015. - 184 с.

8. Газета «Волынь» № 67 от 9 марта 1912 г - С. 3.

9. Газета «Жизнь Волыни» № 164 от 1 июля 1911 г. - С. 3.

10. Державний архів Житомирської області (далі - ДАЖО). - Ф. 73. - Оп. 2. - Спр. 415.

11. ДАЖО. - Ф. 73. - Оп. 2. - Спр. 453.

12. ДАЖО. - Ф.329. - Оп. 1. - Спр. 3.

13. ДАЖО. - Ф.Р1487.- Оп. 1 дод. -Спр.1018.

14. ДАЖО. - Ф.Р1487.- Оп. 1 дод. -Спр.1032.

15. ДАЖО. - Ф.Р1487.- Оп. 1 дод. -Спр.1063.

Размещено на Allbest.ru