Відновлення діяльності податкових органів УРСР у 1943-1945 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК336.225.2(477)(091)

Відновлення діяльності податкових органів УРСР у 1943-1945 рр.

Котик Ю. В.,

кандидат історичних наук, старший викладач, Вінницький національний аграрний університет (Україна, Вінниця),

Мета статті полягає у проведенні історичного аналізу процесу відновлення діяльності податкового апарату УРСР у 1943--1945 рр., як вагомого чинникауспішної фінансовоїполітики радянської влади.

В процесі дослідження були використані загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукція та дедукція та спеціальний метод історичного дослідження -- аналіз архівних документів.

У роботі проаналізовані заходи радянської влади щодо налагодження діяльності та відновлення структури податкових органів після звільнення території УРСР від німецької окупації, труднощі та недоліки у функціонуванні фінансових органів УРСР та шляхи їх подолання.

Ключові слова: оподаткування, УРСР, державні доходи, податкова політика, платники податків, податкові органи, обласний фінансовий відділ, управління податків, бюджет.

Спроби історичного аналізу проблеми відновлення діяльності податкових органів УРСР у 1943-1945 рр. були зроблені українськими дослідниками О. Перехрестом, П. Кучерявенком, П. Григорчуком. Однак спеціальні дослідження не проводилися.

Зростання воєнних витрат у боротьбі з гітлерівською Німеччиною та її союзниками спричинило максимальне напруження всіх ланок народного господарства СРСР, вимагало радикальних та ефективних кроків для оптимізації бюджетного дефіциту, пошуку нових джерел фінансування, збільшення податкового навантаження на державні та кооперативні підприємства та громадян. Для вирішення цих завдань радянська влада на звільненій від німецької окупації територіях, зокрема УРСР, заходилась швидко відновлювати промисловість та сільське господарство, функціонування державних та господарських органів з метою отримання необхідних ресурсів.

Однак ситуація з кадровим та матеріально-технічним забезпеченням фінансових органів УРСР у 1943-1944 рр. була складною. На нараді наркомату фінансів УРСР 8 грудня 1943 року зазначалось, що Харківський міський фінвідділ укомплектований лише трьома працівниками відділу державних доходів, у міських фінансових відділах Запоріжжя, Ворошиловграду, Чернігова та Києва відділи державних доходів взагалі не сформовані [1, арк. 19]. Організовані у Харкові двомісячні фінансові курси для 28 абітурієнтів не вирішили кадрових проблем у місцевих податкових органах. Стягнення податків з державних підприємств та громадян у Харківській області не проводилась. Фінансові працівники були зосереджені на інвентаризації фондів державного майна. В Сумах податковий облік не розпочинався, звітність підприємств не перевірялась [1, арк. 20]. За інформацією очільника Наркомату фінансів (надалі НКФ) СРСР Г. Марьяхіна оподаткування у першій половині 1943 року в УРСР було відновлено лише у 35 районах, у другому півріччі працівники районних фінвідділів виконували роботу не передбачену посадовими інструкціями, низовий податковий апарат залишався несформованим [1, арк. 22]. Податкова звітність була громіздкою. Наприклад, в Сумах інспектори на підставі складених актів обстеження господарської діяльності суб'єктів не могли зробити самостійно аналітичної звітності [1, арк. 22]. НКФ УРСР в 1943 році констатував, у 1943 році в двадцяти трьох звільнених від окупації районах Дніпропетровської області поновили роботу 20 з 23 за штатом старших податкових інспектора. У звільненій Ворошиловградській області працювало лише 11 старших інспекторів державних доходів, 5 старших податкових інспекторів, 10 головних бухгалтерів. З 33 посад податкових інспекторів вакантними залишались 16. Серед податкових агентів (представники податкових органів у селі - від авт.) спостерігалась плинність кадрів. В цілому, у Ворошиловградській області не вистачало 277 фінансових працівників. За відсутності теплих приміщень та освітлення курси з підготовки податкових працівників не організовувались, лише було проведено чотири семінари з службовцями податкових відділів та два з працівниками відділів державних доходів [1, арк. 48].

На міжобласній нараді завідуючих обласними фінансовими відділами УРСР (далі облфінвідділами - від авт.) та керівників секторів податків 27-29 грудня 1943 року зазначалось, що у відновленні фінансово- бюджетної роботи кадрове питання головне. До роботи у фінансових установах було повернуто 2000 працівників, ще 5000 службовців відряджались з інших регіонів СРСР. Враховуючи, що значна частина чоловічого населення перебувала на фронті, радянська влада активно залучала до праці у фінансових органах жінок, відновила підготовку нових кадрів за рахунок інституту практикантства, започаткованого ще у роки непу. Для цього з фонду заробітної плати для практикантів 25% отримував наставник за допомогу у навчальному процесі. Підготовка тривала від чотирьох до шести місяців. Для підвищення кваліфікації податкового апарату Сталінської області уже в 1943 році були організовані фінансові курси. Окрім того, Постановою ЦК ВКП(б) та РНК СРСР від 2 липня 1943 року заборонялось переміщення податківців у інші установи без згоди керівництва фінансових органів [1, арк. 42-43]. податковий окупація радянський

Цілком логічно, що у планах НКФ УРСР на 1944 рік окреслювались невідкладні заходи: скликати республіканські та обласні наради податкових працівників, переглянути штатні розписи податкового апарату залежно від навантаження, відновити роботу курсів з підвищення кваліфікації фінансових службовців, провести заходи з метою поліпшення фінансової дисципліни платників податків [1, арк. 25]. В листі НКФ УРСР до завідуючого Ворошиловградським облфінвідділом від 7 квітня 1944 року вимагалось: «в регіонах, що звільняються від ворога провести заходи, щодо забезпечення відновлення в повному обсязі роботи фінансових відділів, встановити місце проживання евакуйованих працівників обласного та районних фінорганів та вжити заходів для їх повернення на роботу [2, арк. 8].

Оскільки основні доходи до бюджету УРСР надходили від державних підприємств, відновлення діяльності органів, що їх оподатковували (надалі держдоходів) було пріоритетним завданням. Так лист НКФ СРСР від 4 лютого

1944 року до НКФ УРСР та облфінуправлінь республіки містив перелік заходів щодо швидкого та ефективного стягнення прибутків з державних підприємств у першому кварталі 1944 року. Планувалось за короткий термін облікувати у кожному районі службовців органів державних доходів (інспекторів, бухгалтерів), які мешкали на звільненій території України, провести податкову реєстрацію (перереєстрацію) господарств платників держдоходів та скласти плани надходжень доходів від них, забезпечити всі заново організовані фіноргани інструктивними, законодавчими матеріалами та банківськими реквізитами [2, арк. 5].

Слід зазначити, що нормативно-правова база для функціонування податкових органів УРСР була започаткована податковою реформою 1930 року. В залежності від джерел оподаткування: державного або приватного сектору економіки, у структурі фіскальних органів виокремлювався апарат держдоходів, що контролював надходження від державних підприємств та апарат, що оподатковував доходи населення.

Вертикаль органів держдоходів УРСР, що відновлювалась у 1943-1944 рр., мала наступний вигляд: управління держдоходів у складі НКФ УРСР, відділи держдоходів при облфінвідділах, штат старших інспекторів та інспекторів у складі райфінвідділів. Відповідно до штатного розпису НКФ УРСР від 24 листопада 1943 року до складу управління державних доходів у складі НКФ УРСР входив відділ податкових та неподаткових доходів, відділ відрахувань від прибутків, планово-обліковий та ревізійний відділ. Стягнення податку з обороту в Україні контролював відділ податкових та неподаткових доходів, який налічував два старших інспектора та два інспектора. Відділ відрахувань від прибутку стежив за грошовими надходженнями з прибутку державних підприємств та мав у своєму складі одного старшого інспектора та інспектора. Безпосередній нагляд за діяльністю працівників низових органів держдоходів здійснював ревізійний відділ, що мав за штатом дві посади старшого ревізора та одну ревізора. Всього в управлінні держдоходів у складі НКФ УРСР працювало 26 службовців [3, арк. 12].

Органи УРСР, що стягували податки з населення мали наступну структуру: управління податків у складі НКФ УРСР, податкові відділи при облфінвідділах, районна інспектура та фінансові агенти у селах та базарах. У складі Вінницького райфінвідділу станом на 20 червня 1945 року передбачались: посада старшого податкового інспектора, старшого податкового інспектора по районам міста, п'ять податкових інспекторів та стільки ж їх помічників та 23 податкових агенти. Окрім того, у райфінвідділах передбачалось 10 посад бухгалтерів та-рахівників для обліку податкових надходжень [4, арк. 3]. У 1943-1945 рр. населення УРСР сплачувало загальнодержавні та місцеві податки. До перших належали військовий, із холостяків, одиноких та бездітних громадян СРСР, прибутковий, сільськогосподарський, державне мито. До місцевих - податок із будівель, земельна рента та разовий збір на колгоспнихринках [5, с. 518-523].

Не зважаючи на прийняті рішення та заходи, радянську владу не задовольняли темпи відновлення та якість роботи податкових органів УРСР, рівень компетентності їх працівників у 1944 році. Особливе занепокоєння викликав стан справ у фінансових органах щойно звільнених областей Західної України. Так, станом на 3 серпня 1944 року у податковому відділі Ровенського облфінвідділу працювало лише 7 службовців з 13 передбачених за штатом. У районних податкових відділах з 31 посади старших інспекторів 8 залишались вакантними, в місті Рівно з 17 посад інспекторів зайнятими виявились лише три. Ще гірше був укомплектований низовий податковий апарат. З 163 посад дільничних інспекторів податкового апарату Ровенської області заміщеними виявились 99, а з 863 податкових агентів, необхідних для стягнення податків із селян, працювало лише 572. В цілому податковий апарат Ровенської області за штатом у 1120 працівників налічував лише 729. Не доукомплектування сягнуло 35%. Значна кількість службовців були вихідці з східної України або з інших регіонів СРСР, оскільки місцеве населення не охоче співпрацювало з радянською владою. Так, четверо з семи працівників податкового відділу Ровенського губфінвідділу приїхали із сходу, з 23 старших податкових інспекторів області троє були іногородні [6, арк. 173]. Також у областях Західної України спостерігався високий рівень плинності кадрів. Чехів та поляків, що працювали у фіскальних органах, за наказом Наркомату оборони СРСР, мобілізували до лав збройних сил у інтернаціональні загони. Кадрів з місцевого населення не вистачало. Наприклад, у Рівненській області 12 податківців, після перевірки органами НКВС, були визнані «бувшими ворогами народу» та заарештовані, частину службовців звільнили за співпрацю з ОУН, 12 службовців були вбиті воїнами УПА [6, арк. 174].

Такі ж проблеми у радянської влади щодо відновлення фінансових органів УРСР виникли у Чернівецькій та Львівській областях. На засіданні колегії НКФ УРСР З серпня 1944 року зазначалось, що працівники податкових органів Чернівецької областей деморалізовані та вагаються, чи потрібно розпочинати оподаткування населення взагалі. Підсумовуючи нараду, Нарком фінансів УРСР Г. Сахновський підкреслив, що у Західній Україні стягнення податків це питання політичне, а успіх у податковій роботі визначатиме роз'яснювальна робота з населенням щодо розуміння ним своїх обов'язків перед радянською державою [6, арк. 176].

Станом на 1 жовтня 1944 року у податкові органах УРСР були укомплектовані лише на 61%. Кадрове забезпечення Кам'янець-Подільського відділу держдоходів становило 23%, у Волинському - 15%, Дрогобицькому 7%, Ізмаїльському -23%, Харківському - 80%, у Миколаївській області та Київського міськфінвідділі - 82% [7, арк. 2,20].

Водночас прийняті радянською владою заходи у 1943-1944 рр. вплинули на позитивну динаміку розбудови податкових органів УРСР. Так, у Миколаївському облфінвідділі в третьому кварталі 1944 року завершили роботу з підготовки кадрів та укомплектування апарату державних доходів [8, арк. 46]. У четвертому кварталі 1944 року була налагоджена підготовка податкових кадрів та фінансова дисципліна у Ворошиловградській, Київській, Ровенській, Чернігівській та Житомирській області [7, арк. 21]. Влада дбала про матеріальне забезпечення службовців податкового апарату. Наприклад, старший інспектор податкового управління НКФ УРСР у 1944 році отримував місячну заробітну плату у розмірі 950 крб., інспектор - 900 крб. Аналогічні оклади мали податківці відділу сільських платежів та міських податків [3, арк. 19].

ОднакудіяльностіподатковогоапаратуУРСРу 1945році залишались недоліки та виникали труднощі. Наприклад, ревізійна перевірка Ворошиловградського облфінвідділу 21 листопада 1945 року виявила не оподаткованими 28 підприємств обласного підпорядкування, 25% податкової звітності наданої з порушеннями та 20% поданої не своєчасно. У апараті держдоходів залишались вакантними 21 посада. План податку з обороту було виконано лише на 65% [9, арк. 2, 6]. Перевірка діяльності Харківського облфінвідділу15 грудня 1945 року виявила незавершеним облік суб'єктів оподаткування: з 35 районних фінансових відділів податковий реєстр надійшов дише по 7. Станом на 1 листопада 1945 року залишались неперевіреними 267 місячних звітів з податку з обороту [10, арк. 3]. Нормалізації функціонування фінансових органів заважав брак належного забезпечення нормативними документами. У звіті обласного відділу державних прибутків Київської області зазначалось, що інструктивних матеріалів у кількості 30 примірників, які надходили з НКФ УРСР та НКФ СРСР, недостатньо, оскільки фінансовий апарат області налічує 31 райфінвідділ і розгалужений апарат оперативних працівників та ревізорську групу [11, арк. 60].

Однак, податкові надходження від державних підприємстві та населення УРСР у 1945 році невпинно зростали а процес оподаткування став ефективнішим. Це свідчить про успіхи у діяльності податкових органів УРСР. Якщо у 1 кварталі 1945 року надходження до державного бюджету від податку з обороту становили 95,7% від запланованого, то у другому та третьому кварталівідповідно 116%та 101,5% [12, арк. 67, 113].

Отже, становлення податкових органів УРСР у 1943-1945 рр. відбувалось швидкими темпами, мало свої особливості у різних регіонах, труднощі та недоліки об'єктивного та суб'єктивного характеру. Радянська влада, завдяки вдалим крокам, відновила ефективність функціонування податкового апарату УРСР, що забезпечило виконання планів податкових надходжень вже у 1945 році.

Список використаних джерел

1. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВОВУ). - Ф.Р-30. - Оп.17. - Спр.6. - 78 арк.

2. Там само. - Оп.19. - Спр.7. - 38 арк.

3. Там само. - Оп.17. - Спр.8. - 43 арк.

4. Державний архів Вінницької області. - Ф.Р-3666. - Оп.2 - Спр.241. - 55 арк.

5. Кучерявенко М. П. Курс податкового права. У 6 т. Т.1. Генезис податкового регулювання. У 2 ч. 4.2 / М. П. Кучерявенко. - X.: Легас, 2002. - 665 с.

6. ЦДАВОВУ - Ф.Р-30. - Оп.17. - Спр.16. - 392 арк.

7. Там само. - Оп.19. - Спр.18. - 40 арк.

8. Там само. - Спр.41. - 137 арк.

9. Там само. - Спр.51. - 256 арк.

10. Там само. - Спр.55. - 345 арк.

11. Там само. - Спр.44. - 287 арк.

12. Там само. - Спр.38. - 180 арк.

References

1. Central'nyj derzhavnyj arhivvyshhyh organivvlady taupravlinnja Ukrai'ny (dali - CDAVOVU). - F.R-30. - Op.17. - Spr.6. - 78 ark.

2. Tam samo. - Op.19. - Spr.7. - 38 ark.

3. Tam samo. - Op.17. - Spr.8. - 43 ark.

4. Derzhavnyj arhiv Vinnyc'koi' oblasti. - F.R-3666. - Op.2 - Spr.241. -55 ark.

5. Kucherjavenko M. P. Kurs podatkovogo prava. U 61. T.l. Genezys podatkovogo reguljuvannja. U 2 ch. Ch.2 / M. P. Kucherjavenko. - H.: Legas, 2002. - 665 s.

6. CDAVOVU. - F.R-30. - Op.17. - Spr.16. - 392 ark.

7. Tam samo. - Op.19. - Spr.18. - 40 ark.

8. Tam samo. - Spr.41. - 137 ark.

9. Tam samo. - Spr.51. - 256 ark.

10. Tam samo. - Spr.55. - 345 ark.

11. Tam samo. - Spr.44. - 287 ark.

12. Tam samo. - Spr.38. - 180 ark.

Размещено на Allbest.ru