Аналіз поселень ґміни Чорна від другої половини XVIII століття із застосуванням GIS
Динаміка поселень у ґміні Чорна від другої половини XVIII ст. Дослідження динаміки чисельності греко-католиків, латинників, іудеїв станом на 1785 р. Опис релігійного та національного складу населення. Дослідження характеру поселень у ґміні Чорна.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.05.2018 |
| Размер файла | 240,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Аналіз поселень ґміни Чорна від другої половини XVIII століття із застосуванням GIS
Irop Козак, Ганна Козак
Анотація
Дослідження проведено в актуальних межах ґміни Чорна (Czorna), що належить до Бещадського повіту Підкарпатського воєводства (powiat Bieszczadzki, wojewodztwo Podkarpackie) (Східна Польща). Представлено динаміку поселень у ґміні Чорна від другої половини XVIII ст. Для цього застосовано карти й опубліковано історичні дані, проаналізовані в програмі ArcGIS 10.3. Показано можливості програми ArcGIS. Територію ґміни досліджено під кутом зору змін поселень. До аналізу змін структури поселень використано серію карт (у мірилі 1:100 000 із бази «WIG» із 1936 р. та із сервера «WMS» із 1965 та 2014 р.). Схарактеризовано зміни кількості сіл і чисельності господарств. Досліджено динаміку чисельності греко-католиків, латинників, іудеїв станом на 1785 р., а також українців порівняно з кількістю поляків та євреїв станом на 1939 р. Описано релігійний та національний склад від другої половини XVIII ст. На основі дослідження розміщення поселень із застосуванням просторової статистики (анадіз еліпсів стандартних відхилень, середніх географічних центрів, тесту просторової автокореляції Морана, середнього найближчого сусідства, покрокової просторової автоко- реляції) проаналізовано характер поселень у ґміні Чорна. Показано подібну конфігурацію еліпсів стандартних відхилень для греко-католиків-^фаїнців у 1785 р. й українців у 1939-му у тіні Чорна. Масштаб і результати таких змін цікаві для подальших досліджень, особливо в аспекті зміни традиційних сільських систем (ТСС), їхньої інфраструктури та культурних надбань. ґміна чорна поселення населення
Ключові слова: динаміка, поселення, ГІС, ґміна Чорна.
Annotation
Kozak Ihor, Kozak Hanna. Analysis of Settlings of Czorna Commune since 2nd Half of 18th Century Using
GIS. The study was conducted within the actual area of Czorna (pol. Czarna) commune in Bieszczady district, Podkarpackie voivodeship in Eastern Poland. The dynamics of settlements in Czorna commune from the 2nd half of the 18th century was discussed. Maps and historical data were analyzed in the ArcGIS 10.3 program. In the study there were presented possibilities of applying the ArcGIS for Desktop 10.3 program. We analyzed the Czorna commune in terms of the changes of settlements and used maps for the analysis of changes in its structure. The first of these was the historical map, namely the tactical map of “WIG” in scale 1:100 000 from 1936. Next we analyzed maps from 1965 and 2014, which were prepared applying the “WMS” server. The changes in the number of villages and households were presented. Population dynamics for Greek-catholics, “Latynnykys” and Jews for the year 1785 and Ukrainians in comparison with the number of Poles and Jews for the year 1939 were shown. Ethnic and religious composition from the 2nd half of the 18th century was evaluated. Based on the study of spatial placement of settlements with the use of Spatial Statistics (Spatial Autocorrelation Global Moran's test, Standard Deviational Ellipse, Mean Centre, Average Nearest Neighbor Distance and Incremental Spatial Autocorrelation) the character of settlements distribution in Czorna commune was presented. There was confirmed a similar configuration of Standard Deviation Ellipse for Greek- catholic-Ukrainians in 1785 and Ukrainians in 1939 in Czorna commune. The scale and results of such changes are interesting for future research, mainly in terms of the change of traditional village system infrastructure and culture.
Key words: dynamics, village, GIS, Czorna commune.
Аннотация
Козак Игорь, Козак Анна. Анализ селений гмины Чорна со второй половины XVIII века с использованием ГИС. Исследование проведено в актуальных пределах гмины Чорна в Подкарпатском воеводстве (Восточная Польша). Представлена динамика селений гмины Чорна со второй половины XVIII века. Для этого использованы карты и опубликованы исторические данные, которые проанализировано в программе ArcGIS 10.3. Показаны возможности программы ArcGIS. Территория района исследована в аспекте изменения селений. При анализе структуры селений использована серия карт (из базы «WIG» в маштабе 1:100 000 для 1936 г. из сервера «WMS» для 1965-го и 2014 г.). Показано изменение количества сел, численности хозяйств. Проанализирована динамика численности греко-католиков, латинников, евреев в 1785 г., а также украинцев по сравнению с численностью поляков и евреев в 1939-м. Охарактеризирован национальный и религиозный состав населения со второй половины XVIII века. На основе исследования пространственного размещения поселений с применением статистического анализа (тест Морана, эллипсов o^moHemrn, средних центров тяжести, среднего близкого соседства, пошаговой пространственной автокорреляции) показан характер селений в пределах гмины Чорна в Польше. Показано подобную конфигурацию эллипсов стандартах o^rnoHeHHfi для греко-като- ликов-^фаинцев в 1785-м и украинцев в 1939 г. в границах гмины Чорна. Масштаб и результаты таких изменений являются интересными для дальнейших исследований, особенно в аспекте изменений традиционных сельских систем (ТСС), их инфраструктуры и культурных достижений.
Ключевые слова: динамика, селения, ГИС, гмина Чорна.
Постановка наукової проблеми та її значення
Статистичні дані не завжди об'єктивно показували національний та релігійний склад населення і в усій Галичині [9], і на досліджуваній території ґміни Чорна.
З огляду на це, вважаємо, що висвітлення даних щодо національного походження, а також віросповідання в межах ґміни Чорна актуальне. Важливо це також із погляду сільських культурних ландшафтів. Такі культурні ландшафти зазвичай пов'язані з ^адштійною сільською системою (ТСС), яка характеризується специфічним зонуванням від центру до периферії [6], і наслідки втрати такої системи потребують докладнішого дослідження.
Аналіз досліджень цієї проблеми
На сьогодні відерні дослідження динаміки сіл ґміни Чорна. Лише показано в загальних рисах специфіку релігійних і національних відносин на польсько-словацько-фаїнському порубіжжі [8], зміну ландшафтів у високих Бещадах [15] та способи тривимірної реконструкції втрачених церков [12].
Аналіз літератури щодо традиційних сільських систем (ТСС) показує, що вони сприяють формуванню характеру природної й культурної спадщини [2]. Культурна спадщина традиційних сільських систем визнана актуальною й розвивається на глобальному рівні в низці міжнародних угод і програм [4; 7; 13], але часто є під загрозою [2]. Роль традиційної сільської системи оцінено для Українських Карпат у контексті стабільного управління лісами [6], а аналіз соціальних і культурних аспектів ТСС є на часі й потребує розроблення нових підходів.
Мета роботи - глибше дослідити питання розміщення поселень у сучасних межах ґміни Чорна, у тому числі із залученням давніших матеріалів від 1785 р., архівних матеріалів, геостатистичних методів дослідження, наявних у сучасних пакетах ГІС, а також проаналізувати втрати традиційної сільської системи й показати зміни її національного, релігійного та культурного складників.
Матеріали й методи
Об'єктом дослідження були населені пункти в ландшафті ґміни Чорна Бещадського повіту Підкарпатського воєводства (gminy Czoma powiatu Bieszczadzkiego, wojewod- ztwa Podkarpackiego), яка межує з Україною. Дослідження динаміки населених пунктів проводили через нанесення їх розміщення у вигляді пунктів і полігонів на карти станом на 1785, 1939 і 1965 р. у формі відповідних шарів у програмі ArcGIS 10.3 із використанням даних WMS із Геопорталу. Дані для забудови та кількості господарств на час перед Другою світовою війною взято із аркушів Дзвиняч-Горішній (Dzwiniacz Gorny), Устрики-Долішні (Ustrzyki Dolne) Військового географічного інституту [11].
Для кожного із зазначених населених пунктів ґміни Чорна додано інформацію щодо кількості в них господарств, чисельності жителів за національним і релігійним складом, починаючи від другої половини XVIII ст., а конкретно з 1785 р. [5] та із 1939 р. [9]. До аналізу розміщення поселень у часі застосовано ArcGIS 10.3 [14].
Аналіз еліпсів стандартних відхилень, середніх географічних центрів, тестів просторової автокореляції Морана, середнього найближчого сусідства, покрокової просторової автокореляції виконано в програмі ArcMap [14]. Метод еліпсів стандартних відхилень показує напрямок і характеризує розміщення поселень на території ґміни. Метод середніх географічних центрів дає змогу виявляти центри в розміщенні населених пунктів. Тест просторової автокореляції Морана дає змогу виявляти кластери в розміщенні поселень. Тест середнього найближчого сусідства вираховує індекс сусідства на основі середньої відстані від кожного об'єкта до найближчого до нього сусіднього об'єкта. Тест покрокової просторової автокореляції вимірює автокореляцію для різних відстаней між поселеннями.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження
Як показують наші розрахунки, що їх провела на основі опублікованих даних 3. Будзинська [5], у ґміні Чорна в 1785 р. греко-католики (^раїнці) становили 5555 осіб (87,06 %). Латинники становили 593 особи (9,29 %), та 233 особи іудейського визнання (3,65 %). Варто також зауважити, що до латинників 3. Будзинський, крім поляків, також зарахував українців, які щодня розмовляли українською мовою, але ходили до костелу, тому термін латинники в нього некоректний. Коректніше було б назвати римо-католики (поляки) та латинники (^раїнці), як це вже було зроблено [9].
Викладене вище добре ілюструється на прикладі села Соколова Воля (Sokoiowa Wola). Якщо в селі в 1785 р., за даними Будзинського [5], було 150 греко-католиків, 15 латинників, 13 іудеїв. А вже в 1939 р., за даними Кубійовича [9], було 570 українців, 50 євреїв і не було жодного поляка. Тобто відсутність поляків у 1939 р. підтверджує неточність даних Будзинського щодо латинників. Однак, незважаючи на це, домінування українців цілком наочне.
Перевагу греко-католиків (1785) та українців (1939) на території ґміни Чорна підтверджують такі дані аналізу з 1939 р.: українців було 13 372 особи (89,25 %), поляків 965 осіб (6,44 %), а євреїв 645 осіб (4,31 %). Тобто українців на території ґміни Чорна було у 13,9 раза більше, ніж поляків і у 20,7 раза більше, ніж євреїв. Як бачимо, такий стан засвідчує домінування українців перед Другою світовою війною. На другому місці за чисельністю були поляки, на третьому - євреї, на четвертому - німці (їхм кількість була дуже незначна (0,03 %), і тому ми не аналізуємо їх у публікації).
Аналіз еліпсів розміщень (рис. 1) показав, що в 1785 р. еліпс розміщення для греко-католиків (чорний колір) більший і охоплює більшу площу, ніж для латинників (темно-сірий колір). Це свідчить про натуральне більш рівномірне розміщення греко-католиків у межах ґміни Чорна. Еліпс розміщення греко-католиків показує більш східне їх розміщення порівняно з еліпсом для латинників та іудеїв (євреїв - за Будзинським).
Рис. 1 Аналіз розміщення релігійного складу ґміни в 1785 р. [5]
Середній центр латинників (^ик^ник із крапкою) розміщений на рис. 1 майже на 2,1 км далі на південний захід, а іудеїв (коло з крапкою) на 1,1 км на захід від середнього центру греко-католиків (кв^фат із крапкою).
У 1939 р. (рис. 2) еліпс розміщення для українців (чорний колір) порівняно з еліпсом розміщення греко-католиків від 1785 р. (рис. 1) майже не змінився, що підтверджує стабільність і тривалість їхнього розселення на території ґміни Чорна. А еліпс розміщення для поляків у 1939 р. (темно- сірий колір) менший порівняно з еліпсом українців (чорний колір), як це видно на рис. 2. Переміщення середнього пункту для поляків (темно-сірий трикутник) більше ніж на 3,2 км на південь порівняно з українцями (квадрат) підтверджує нерівномірний і більш динамічний характер у розселенні поляків. Еліпс для євреїв (ясно-сірий колір) перемістився у північно-східно^ напрямку, а середній їх центр (коло із плюсом у середині) змістився на 1,1 км на північний схід.
Рис. 2 Аналіз розміщення національного складу ґміни в 1939 р. [9]
Проведений аналіз отриманих результатів тесту Морана не виявив кластеризації в розміщенні досліджуваних релігійних громад і національного складу в 1785-му та 1939 рр. У той час як вирахуваний індекс найближчого сусідства показав високе значення параметра z = 5,36, який указує на існування із ймовірністю менш ніж 1 %, що розміщення поселень може бути результатом випадкової змінної. Індекс найближчого сусіда дорівнює 1,52, тобто більший за 1, що вказує на тенденцію до дисперсії в розміщенні поселень у межах ґміни Чорна. Покрокова автокореляція за відстанню показала, що пікові z-оцінки, які означають відстані, на яких простророві процеси найбільш виражені, виявилися значущими для поляків і євреїв. Для них параметр z розміщений у межах від мінус 1,65 до мінус 1,96 для відстаней 3000 м. Це свідчить про більшу скупченість поляків та євреїв і вищу автокореляцію на менших відстанях між поселеннями. При збільшенні відстані до 6000 м значення параметра z змінюються до нуля, що підтверджує відсутність кореляції.
Аналізуючи статистично кількісні дані за 1785-й та 1939 рр. можна помітити додатній коефіцієнт ексцесу. Для греко-катотаків та іудеїв із 1785 р., а також для українців та євреїв із 1939-го показники ексцесу виявилися досить взаємно близькими (різн^щ в межах 1 %). Лише для латинників із 1785 р., а також для поляків із 1939-го спостигалося значне (у 3-5 разів) збільшення показників, що слугує підтвердженням їх більш нерівномірного розподілу. Аналогічна тенденція щодо додатнього коефіцієнта асиметрії. Для латинників із 1785 р., а також для поляків із 1939-го спостерігалися значні (у 4-5 разів) вищі показники асиметрії; це свідчить про те, що більшість їх даних розміщена нижче від середнього показника для території ґміни.
Порівняння даних 1939-го з даними 1965 р. показало різке зменшення кількості господарств від 1847 до 405 (рис. 3). Збільшився коефіцієнт ексцесу й коефіцієнт асиметрії, що підтверджує посилення нерівномірності поселень на території ґміни.
Рис. 3 Чисельність господарств у поселеннях ґміни в 1939-му і 1965 рр.
Територія ґміни Чорна була густо заселена. У 1785 р. на 1 км2 припадало 34,56 особи, у 1939-му - 81,15 особи, а в 2012 р., за даними Головного статистичного управління Польщі, - лише 13,28 особи. У ґміні проживало у 2012 р. 2452 особи (м^же всі поляки). У 1939 р. було 14 982 особи, серед яких - 13 372 українці. Відразу після виселення українців не стало на досліджуваній території разом із цілими селами, у яких вони домінували. Загалом, на території ґміни руйнувань зазнало 22 поселення із 27, порахованих разом із присілками за картою [11]. Порівнюючи актуальний стан із передвоєнним, бачимо, що в ґміні Чорна втрачено традиційні сільські системи з багатими культурними та господарсько-економічний традиціями.
Використовувана перед Другою світовою війною традиційна практика землекористування (двопільна ротаційна система, поєднання обробітку ґрунту й продукції тваринництва в одному господарстві, застосування сівозмін; застосування механічних пристроїв до обробітку землі та для боротьби з бур'янами, захист ґрунту від ерозії за допомогою спеціальних методів оранки) залежала повністю від наявності місцевих природних джерел і утримувалася на екологічно збалансованих відносинах із навколишнім середовищем та з мінімальним використанням ресурсів і енергії із-за меж регіону [1]. Сшьська поселенська життєдіяльність відображала просторово-часову форму організації життя людей. їй була притаманна традиційність у забудові сіл, особливостях дерев'яної архітектури, розташуванні та структурі сільськогосподарських угідь. Сільський спосіб життя лежав в основі етнографічної самобутності.
Після Другої світової війни територію ґміни було обезлюднено, площа забудови, ріллі, пасовищ і сінокосів зменшилася. Структура земельних і лісових угідь різко змінилася. Уже від 1951 р. здійснюються спроби заселення цих територій сезонними працівниками [10]. Господарська діяльність не завжди відповідала традиційним системам господарювання [10]. Усі ці зміни призвели до зниження різноманітності структурних елементів, таких як живоплоти й сади, окремі дерева в різних зонах традиційної сільської системи. На сьогодні слабким є локальне використання природних ресурсів, традиційних практик землекористування. Як показав аналіз SWOT (стьнж і слабких сторін, шансів і загроз), для ґміни на сьогодні несприятливими факторами для розвитку є незначний доступ до історичних документів, відсутність традицій і глибокого коріння, приїждже населення, відсутність доступу до активних релігійних об'єктів, окрім римо-католицьких, непристосованість архітектурних форм до ландшафтних умов і ін.
Дивним виявилося перекручування назв сіл, у яких етимологія була українською. Швидкими темпами полонізація українських назв поселень відбувалася після війни. Навіть був оголошений конкурс на нові назви [10]. Незрозуміла, наприклад, заміна назви із Жолобок (назва походила від укр. жолоб) на Жлобек, чи Рябе на Раб'є і т. д. Майже всі назви в ґміні - це назви українські, часто діалектні, не літературні [10].
На сьогодні на території ґміни розірвано зв'язок між поколіннями. Утрачено цілі села, що були ядром традиційних сільських систем (ТСС) разом із церквами та каплицями в центрі, придорожними й міжпольними хрестами, традиційними господарствами, будинками «Просвіти» і т. д. Бойківські українські церкви - унікальні пам'^^ народної дерев'жої архітектури, що зберегли в основі давньоруські традиції й давно ввійшли в український та загальноєвропейський культурно-мистецький фонд. Для українців вони завжди є охоронцями їхніх культурних цінностей. Церкви просторово вписані в ландшафт і гармонійно доповнюють його. А самі типи поселення - ланцюговий і одно- вуличний, у яких житлові та господарські приміщення будувалися під одним дахом, відображають етнографічні особливості розселення бойків та їхній спосіб життя [1].
Навіть ті села, що в останні десятиліття в ґміні частково відбудовані, не до кінця виконують на сьогодні традиційну роль сільських систем. А тим більше, не можуть її виконати згадані на інтернетній сторінці ґміни села, що мали у 2012 р. по 1 будинку - Хревт, Панищів, Середнє Мале (Chrewt, Paniszczow, Srednie Male), які в 1939 р. мали, відповідно, 92, 153, 47 будинків; 2 будинки - Вільхо- вець (Olchowiec), який у 1939 р. мав 62 будинки; 3 будинки - Видрне (Wydrne), яке в 1939 р. мало 41 будинок. Адже знищені ТСС мали традиційну просторову структуру з відповідними зонами землекористування. Вони задовольняли різні потреби людей. Дослідження показує, що відсутність такої системи негативно впливає на соціально-культурні аспекти сталого господарювання досліджуваного регіону. Після Другої світової війни цей регіон набрав переважно лісового характеру. Землю майже не використовували під ріллю чи сінокоси, а повертали до лісових угідь унаслідок природної сукцесії [3]. Для повноцінного розвитку туризму, крім дидактичних, природничих стежок, велосипедних доріжок, готелів чи паркінгів сучасні туристи потребують також об'єктивної історичної інформації про втрачені традиційні сільські системи (ТСС).
З погляду Європейської ландшафтної конвенції [7] - це втрата соціально-культурних цінностей на місцевому й регіональному рівнях. Адже саме Конвенція визначає ландшафт як зону чи територію сприйняття місцевими жителями або відвідувачами, де візуальні ознаки й символи ландшафту - результат дії природних, культурних факторів, історичних нашарувань упродовж довгого часу. Найважливіші в ній - це ідентичність та традиція і матеріальна культура людини в ландшафті [7]. А їх утрата на території ґміни Чорна не могла не призвести до деградації ландшафту, який, у нашому розумінні, утворює єдине ціле, де природні й культурні компоненти тісно взаємопов'язані.
Висновки й перспективи подальших досліджень
Аналіз змін у характері розселення у ґміні Чорна підтверджує домінування греко-католиків (87,06 % у 1785 р.) та українців (89,25 % у 1939-му). Аналіз еліпсів розміщень і середніх центрів для греко-католиків-фаїнців у 1785 р. і для українців у 1939-^ поклав стале й рівномірне їх розміщення в межах ґміни Чорна.
Підсумовуючи, варто зазначити, що після 1947 р. зменшилася кількість господарств, змінилися структура ландшафту, характер традиційного ведення господарства, традиційна сільська система, яка формувалася тут століттями.
Проаналізовані зміни типові для польсько-^раїнського прикордоння. Масштаб і наслідки таких змін цікаві для подальших досліджень, особливо з погляду традиційної сільської системи та її культурних надбань.
...Подобные документы
Суперечності розвитку української культури у другій половині XVIІ і на початку XVIII століття. Культурний підйом України на межі XVIІ-XVIII століть. Національна своєріднсть і специфіка українського мистецтва у другій половині XVIІ-XVIII століття.
реферат [27,8 K], добавлен 05.10.2008Аналіз особливостей соціальної й етнічної структури поселень частини українських земель, які перебували в складі Польщі до Люблінської унії 1569 р. Характеристика українського населення з незначною частиною іноетнічних мешканців в таких поселеннях.
статья [21,7 K], добавлен 17.08.2017Історія становлення та розвитку Варшави як столиці Польщі, вивчення перших поселень на даній території. Місцеві легенди та їх вплив на формування менталітету населення. Історичні та адміністративні центри міста, руйнування під час Другої світової війни.
презентация [18,9 M], добавлен 10.11.2010Головні етапи становлення та еволюція мережі установ поштового зв’язку Наддніпрянської України. Діяльність поштово-телеграфних контор Черкаського, Канівського та Золотоніського повітів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Охорона праці для листонош.
дипломная работа [142,8 K], добавлен 07.06.2013Характеристика повсякденного життя студентства Київської духовної академії другої половини ХІХ ст.: житлові умови, побут, медичне обслуговування молоді, розпорядок дня, академічні традиції. Взаємовідносини між студентами та ставлення до своїх викладачів.
статья [30,6 K], добавлен 20.08.2013Цінність літописі Самовидця - одного з фундаментальних джерел з історії Східної Європи XVII - початку XVIII ст., зокрема періоду Хмельниччини і Руїни в Україні, написаної очевидцем подій, вихідцем з старшини Війська Запорозького. Стиль і мова оповідача.
эссе [18,0 K], добавлен 22.05.2014Передумови, причини та здійснення першого поділу Речі Посполитої. Політична ситуація в 1770-х – 1780-х роках та другий поділ Польщі. Реформи сеймів та стан земель, окупованих Австрією, Росією та Пруссією. Третій поділ Польщі та ліквідація Речі Посполитої.
дипломная работа [80,0 K], добавлен 06.07.2012Промисловий переворот другої половини XVIII ст. закріпив провідні позиції Англії у світовій економіці і в першій половині XIX ст. Німеччина XIX ст. й створення Німецького союзу. Франція та її економіка. США в процесі бурхливого розвитку капіталізму.
реферат [24,7 K], добавлен 27.07.2008Особливе місце, яке посідала архітектура в українському мистецькому процесі. Еволюція архітектурної думки в руслі власної національної традиції. Цивільне та оборонне будівництво, рідкісні зразки церковної та світської архітектури, тенденції європеїзації.
контрольная работа [30,6 K], добавлен 24.09.2010Біографія. Смерть Хмельницького. Прихід до влади І. Виговського. Гадяцький договір і початок збройного конфлікту. Кінець гетьманування Виговського і його смерть. Виговський започаткував трагічну галерею гетьманів другої половини XVII – XVIII ст.
реферат [25,2 K], добавлен 28.02.2007Проблеми, що гальмували розвиток Бердянського порту, основні заходи з їх ліквідації. Аналіз динаміки змін в етносоціальній структурі міста другої половини ХІХ ст. Розширення зовнішньо-економічних зв’язків та підвищення потужностей вантажообігу порту.
статья [24,5 K], добавлен 17.08.2017Повсякденні практики міського самоврядування на території України у XIV–XVIII cт. Досвід діяльності міського самоврядування міста Києва. Міська реформа 1870 р. та її вплив на життя мешканців українських міст, а також механізм реалізації та особливості.
дипломная работа [100,7 K], добавлен 22.12.2012Передумови та причини Великих географічних відкриттів. Морські експедиції кінця XV- поч XVI ст. Навколосвітня подорож Магеллана. Географічні відкриття другої половини XVI і першої половини XVII ст. Значення Великих географічних відкриттів в історії.
курсовая работа [54,0 K], добавлен 09.07.2008Заселення і господарське освоєння краю, запорізька спадщина, доба Просвітництва другої половини ХУІІІ століття. Перші забудови та нове місце для забудови Катеринослава. Проблеми розвитку Дніпропетровська в наші дні, шляхи їх подолання та перспективи.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 07.10.2010Український національний рух у першій половині XІX ст. Початок духовного відродження. Розвиток Українського національного руху на західноукраїнських землях. Громадівський рух другої половини XІX ст. Початок створення перших українських партій в Україні.
реферат [28,5 K], добавлен 08.12.2013Дослідження міжнародних проблем існування Республіки Техас (1836-1845 рр.), процесу її міжнародного визнання та інкорпорації в систему міжнародних відносин першої половини ХІХ століття. Встановлення легітимності Техасу в правових умовах тієї доби.
статья [25,7 K], добавлен 11.09.2017Дослідження становища болгарських земель наприкінці XVIII та в першій половині XIX ст. Причини розкладу турецької феодально-ленної системи. Вплив російсько-турецьких воєн на розвиток національного відродження. Боротьба за незалежність болгарської церкви.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 21.09.2010Становлення історичної науки у Польщі в період національного відродження. Просвітницька і романтична історіографія. Наукові школи позитивістської історіографії, інші напрямки польської історіографії другої половини XIX-початку XX ст. та їх представники.
реферат [46,0 K], добавлен 24.05.2010Наступ гітлерівців та окупація українських земель. Рух опору в Україні, її визволення від загарбників. Післявоєнна відбудова і розвиток держави. Радянізація західних областей. Десталінізація та реформи М. Хрущова. Течії та представники дисидентства.
презентация [7,6 M], добавлен 06.01.2014Особливості адміністративно-територіального поділу польських земель. Політичні та соціально-економічні аспекти ставлення російського уряду до польської шляхти. Основні риси фільваркового господарства. Досягнення польської інтелігенції в наукових галузях.
реферат [87,7 K], добавлен 28.10.2010
