Універсали гетьманів України як джерело з історії Глухова й Глухівщини ХVІІ-ХVІІІ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Універсали гетьманів України як джерело з історії Глухова й Глухівщини ХVІІ-ХVІІІ ст.

Ю.А. Мицик

Для розгляду цього питання нами були залучені академічні публікації універсалів гетьманів України від Богдана Хмельницького до Івана Скоропадського, а також листи Богдана Хмельницького [1]. В універсалах останнього, а також Івана Виговського, Юрія Хмельницького і Павла Тетері майже не знаходимо згадок про Глухів, що може свідчити про відносно незначну роль міста в подіях Національно-визвольної війни українського народу 1648-1658 рр., головні події якої розгорталися західніше.

В єдиному листі гетьмана до московського царя Олексія від 27.07.1657 р. (тут і далі датування подане за старим стилем) щодо конфлікту між конотопськими козаками та боярином Путивльського повіту Никифором Яцином говориться, що цей конфлікт бере початок від обміну за с. Зноб, с. Студзень «под Глуховим», що сталося як мінімум до 1650 р. 30.01.1658 р. Виговський видав універсал глухівському Петропавлівському монастиреві на села Холопки і Баничі з млином на р. Клевень [2].

Лише гетьманат Івана Брюховецького приніс певні зрушення. Вже в Батуринських статтях 1663 р. (стаття 3 і 4) говориться про перебування Брюховецького в Глухові, де йому скаржилися місцеві жителі на безлад у встановлені податків. Говорилось також і про купівлю хліба у Глухові жителями Козельця і Остра. 20.12.1663 р. цей же гетьман видав універсал глухівському сотникові Пилипу Уманцю, яким підтверджував його права, зокрема, на млини на р. Рогізній, 19.02.1664 р. - глухівському козаку Юрію Годуну, який відзначився при обороні Глухова від військ Речі Посполитої (млин Годуна на р. Есмань звільнявся від податків) [3].

Про універсали Брюховецького глухівцю Марку Кимбаровичу нами говорилось у статті про Успенський жіночий монастир. Зазначимо, що військовий підскарбій Роман Ракушка-Романовський видав універсал (15.04.1665 р.) у Глухові Мартину Кисільченкові на збудування млина на р. Білиця. Він же 15.04.1664 р. дав дозвіл заснувати у Глухові цехи котлярів, ковалів, слюсарів та димарників згідно з рішенням глухівського уряду та клопотання глухівського сотника Пилипа Уманця, а глухівський гетьманський намісник Василь Маркович дав 03.07.1665 р. дозвіл мельнику Семену Кузьменку побудувати млин на р. Есмань під с. Землянкою [4]. Це свідчило і про зростання ролі Глухова в роки Руїни, коли чимало українців, рятуючись від війни, переселялися на Лівобережжя.

Не випадково новий договір з Московською державою гетьман Дем'ян Многогрішний складав у Глухові (Глухівські статті 1669 р.), під якими підписалися і глухівці: війт Федор «Яковлев» і бурмистр Андрій. У Глухові Многогрішний видав ряд універсалів 09.03.1669 р., причому деякі були дані глухівському Петропавлівському монастиреві на ряд маєтностей, а також згадуваному М. Кимбаровичу та його удові на Успенський монастир. 12.12.1671 р. він же видав універсал, яким стверджував волю глухівського сотника Данила Семеновича Рубана на передачу с. Зазірки ймлина нар. Ворголі своємузятю Михайлу Миклашевському [5].

Про Глухівські статті 1669 р. згадувалося і в Конотопських статтях 1672 р. гетьмана Івана Самойловича, а підписався під ними і глухівський сотник Яків Журахівський (у складі Ніжинського полку). Вже 4 липня того ж року він видав універсал, яким підтверджував вищезгаданий універсал Д. Многогрішного глухівцю Рубану і його зятю Миклашевському, а 26 вересня - два універсали, якими підтверджував права глухівського Петропавлівського монастиря на ряд маєтностей, «наклонившися ... до прозбы... Инокентия Быковского, игумена.». А під час перебування у Глухові у травні-червні 1684 р. видав універсали отаману бобровників Самсоновичу на вилов бобрів у річках Десні, Судості та ін. та універсал військовому товаришу, глухівцю Якову Дем'яновичу, на слобідку Годунівку при млині на р. Есмань [6]. Ніжинський полковник (колишній глухівський сотник) Пилип Уманець видав у Глухові 03.07.1670 р. дозвіл на продаж власного поля у Сваркові Тимошу Татарину, жителю Сваркова, а 13.11.1673 р. - на звільнення млина в с. Уску Грицька Івановича на рік від податків [7].

Новий гетьман Іван Мазепа під час свого перебування в Глухові видав чи не перший свій «глухівський» універсал (від 01.12.1687 р.) священику Свято-Микільського храму в Глухові Максиму Федоровичу на хутір Хотминівку і млин на р. Есмань. Потім (8 грудня) Мазепа дав дозвіл стародубцю Михайлу Леонтієву на зайняття греблі до «сіл уезду Глуховского»; 25.10.1688 р. (з Глухова) - на звільнення млина в с. Журавка глухівських козаків Юхима Недбая та Леська Федоренка; 04.03.1689 р. (Глухів) - глухівському сотникові Кіндратові Грудяці дозвіл на збудування млина на р. Свесі під с. Гирине; 26.08.1689 р. - Олексію Туранському на маєтності. Йому, вже глухівському сотнику, стверджувалися права на два збудованих ним млина на р. Шостці та Есмані, козаку Глухівської сотні Івану Скирмонту - дозвіл на заснування слобідки на р. Уску (Глухів, 03-05.07.1699; Мазепа був у Глухові також 2327.07.1689, 23.05. і 09.09.1691, 26.11.1700 рр.). О. Туранському (11.07.1703 р.) надавався універсал на нові маєтності. Це явно пов'язано із вдалим посольством останнього до царя Петра І у червні 1703 р.

Слід згадати і його універсал Успенському монастиреві, про який йшлося в іншій нашій статті [8]. У цей же період Мазепа видав універсал Глухову про підтвердження прав на млини, а також Федору Отрощенку та Василю Федоровичу на це ж (05 і 07.09. і 03.12.1687 р.). Глухівський сотник Василь Федорович видав згадуваному Кіндрату Грудяці оборонний універсал на озеро біля с. Полошки [10].

За короткого гетьманства Павла Полуботка (17221723 р.) Глухів перетворюється у справжню столицю Гетьманщини. Досить сказати, що переважна більшість універсалів талистів (з понад340 опублікованих) цього гетьмана були написані саме в Глухові. Тому зупинимося лише на тих, які мають відношення до Глухівщини, і то на основних, на наш погляд, і будемо посилатися на номери документів з публікації його універсалів [10].

Так, 04.10.1722 р. Полуботок доручає розібрати конфлікт за землю в Зазірках та Чорториї між місцевими козаками та сином покійного Михайла Миклашевського - Стефаном (105, 113); 1 листопада задовольняє скаргу глухівського козака Хоми Кузьминича та суходільського війта А. Риленка, який захопив частину його земель (130); 06.03.1723 р. підтверджує права Петропавлівського монастиря на Мутинський перевіз (241). 24.10.1722 р. він зміцнює глухівську пошту для поліпшення зв'язку з полтавським комендантом Чичеріним, поліпшує і постачання фуражу кавалерії, яка стояла в Глухівській сотні (118, 119). 30.10.1722 р. у полкових і сотенних містах і, в першу чергу, в Глухові мали відбутися молебні на честь перемог царських військ на Кавказі (126). Ряд універсалів Полуботка спрямований на поліпшення транспортного сполучення Глухова, через який мав проїжджати турецький посол Капучі-баша (151, 156).

Є й кримінальні справи. 15.10.1722 р. Полуботок дав наказ розшукати втікача з глухівської тюрми київського монаха чи псевдоченця Йосифа (Рувима) (115), кріпака-втікача з Рильського повіту, який разом із сім'єю втік до Гетьманщини (202), а 28.02.1723 р. доручає розглянути скаргу на глухівського козака Мартина Демиденка, який, гуляючи на весіллі, зайшов у двір Терешка Грушенка, жорстоко побив його з матір'ю (233). 19.02.1723 р. він наказує розглянути скаргу священика храму св. Анастасії в Глухові Мойсея, на якого 2 лютого напали під час нічлігу в с. Локотки, побили його батька (Г аврила Бучка) (233). В журналі гетьманської канцелярії 1722-1723 рр. відзначаються прибуття до Глухова різних значних осіб, ревізії державного скарбу, видання указів, написання листів до полковників, конфліктні справи, як от тулиголовського козака Петра Івановича з глухівським сотником Іваном Мануйловичем за млин тощо. Тут же містяться згадки про відомого мемуариста Якова Марковича, літописця Г. Грабянку (343).

Таким чином, гетьманські універсали є цінним джерелом з історії Глухова й Глухівщини гетьманських часів, особливо з кінця XVII ст. Подальші їх публікації, насамперед гетьманів Івана Скоропадського та Данила Апостола, дозволять ліквідувати ряд «білих плям» в історії краю.

Посилання

гетьманський універсал глухівщина

1. Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687). - К.-Львів, 2004. - Д. І № 55; Універсали Івана Мазепи. - К.-Львів, 2006. - Д. І № 55; К.-Львів, 2002. - № 67.

2. Документи Богдана Хмельницького 1648-1657 рр. - К., 1961. - № 474; Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича... - № 22.

3. Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687). - № 179, 209, 211.

4. Там же. - Додатки. - № 6; Універсали Івана Мазепи. - К.-Львів, 2006. - № 1; Додатки. - № 50.

5. Там же. - № 326-331, 389, 406. Див. також № 199, 234, 232 (останній універсал був виданий Брюховецьким під час його перебування у Глухові).

6. Там же. - № 413, 426, 452, 454, 613, 614.

7. Там же. - Додатки № 75-76.

8. Універсали Івана Мазепи. - К.-Львів, 2002. - № 47-49, 91, 128, 289, 290, 372, 67.

9. Там же. - К.-Львів, 2006. - Додатки. - № 58.

10. Універсали Павла Полуботка (1722-1723). - К., 2008. - 719 с.

Размещено на Allbest.ru