Жіноче поховання з розкопок Київського Подолу

Результати нових археологічних досліджень на території Київського Подолу. Аналіз предметів інвентарю з жіночого поховання, найцікавішим з яких є мідний медальйон із зображенням Христа Еммануїла. Перелік знахідок давньоруських інвентарних поховань.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.05.2018
Размер файла 5,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Жіноче поховання з розкопок Київського Подолу

В.Г. Івакін

У статті подаються нові археологічні дослідження на території Київського Подолу у 2012 р. Розглядається стратиграфічна ситуація на рятівному розкопі, характеризується різноманітний археологічний матеріал. Особлива увага приділяється знайденому давньоруському похованню заможної жінки. Проаналізовані предмети інвентарю з жіночого поховання, найцікавішим з яких є мідний медальйон із зображенням Христа Еммануїла. Пряма аналогія цієї знахідки була виявлена під час археологічних досліджень минулого століття у Новгороді Великому. Стаття включає перелік знахідок давньоруських інвентарних поховань за всю історію досліджень Подільського району Києва.

Ключові слова: Київський Поділ, стратиграфія, поховання, інвентар, християнство.

Ивакин В.Г. Женское погребение из раскопок Киевского Подола

В статье подаются новые археологические исследования на территории Киевского Подола в 2012 г. Рассматривается стратиграфическая ситуация на спасательном раскопе, характеризуется разнообразный археологический материал. Особое внимание уделяется найденному древнерусскому погребению состоятельной женщины. Проанализированы предметы инвентаря из женского захоронения, самым интересным из которых является медный медальон с изображением Христа Эммануила. Прямая аналогия этой находки была обнаружена во время археологических исследований прошлого века в Новгороде Великом. Статья включает перечень находок древнерусских инвентарных захоронений за всю историю исследований Подольского района Киева.

Ключевые слова: Киевский Подол, стратиграфия, погребение, инвентарь, христианство.

Ivakin V.H. Female burial from Kiev Podil excavations

The paper submitted new archaeological research in the Podil of Kiev in 2012. Examined the stratigraphic situation at the saving excavation, characterized various archaeological material. Particular attention is paid to the burial of wealthy woman. Analyzed inventory items with female burials, the most interesting of which is a copper medallion with the image of Christ Emanuil. The direct analogy of this finding was discovered during archaeological investigations of the last century in Novgorod the Great. The article includes a list of finds ancient burial inventory studies in the history of Kyiv Podil district.

Key words: Kyiv Podil district, stratigraphy, burial, inventory, Christianity.

Взимку 2012 р. Центр археології Києва проводив археологічні роботи за адресою вул. Сагайдачного, 6Б у Подільському районі міста Києва (Рис. 1а). Вулиця Петра Сагайдачного - одна з найважливіших магістралей центральної частини Подолу - пролягає від Поштової до Контрактової площі. Метою дослідження було вивчення території у дворі будинку №6Б по вул. Сагайдачного, на якій планувалося зробити розширення стрічки фундаментів будинку, що мало супроводжуватися відповідними земляними та будівельними роботами. Основне завдання наукових співробітників Центру полягало у виявленні та дослідженні культурних шарів, фіксації археологічних об'єктів, збиранні археологічного матеріалу на об'єкті.

Археологічне дослідження місцевості. Вперше ця місцевість археологічно досліджувалася у 1972 р. під час прокладання подільсько-оболонської гілки київського метрополітену (Рис. 1б). Тоді було пробито шурф та розбито стаціонарний розкоп на проїжджій частині вул. Сагайдачного в 30 м від меж розкопу 2012 р. (Рис. 1а). Перший з культурних шарів давньоруського часу виявлений на глибині 5,85 м від рівня сучасної денної поверхні. Другий шар зафіксований на глибині 9,10 м, третій і останній - на глибині 11,59 м. Відмічено і високий рівень ґрунтових вод, які з'явилися на глибині 6 м (99,05) [1, 44-45].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

археологічний жіноче поховання

Влітку-восени 2007 р. загін Подільської археологічної постійно діючої експедиції Інституту Археології НАНУ проводив рятівні розкопки за адресою вул. Набережно-Хрещатицька, 1а (Рис. 1в). Ділянка знаходилася на відстані 80 м на схід від розкопу 2012 р. В ході досліджень було відкрито давньоруський могильник та дерев'яну споруду (ймовірно, культового призначення), а також низку дерев'яних конструкцій у вигляді зрубів та парканів, які могли виконувати роль укріплень-ряжів портової частини міста [2, 229-233]. Кладовище (зафіксовано 25 поховань) функціонувало протягом тривалого періоду - поховання здійснювалися в кілька ярусів. Зафіксовані горизонти датувалися ХІ-ХІІ ст. [4, 3-32].

У 2008 р. археологічні дослідження на вул. Набережно-Хрещатицькій, 9 виявили рештки припортових складів першої половини ХІХ ст., а також залишки давньоруського могильника другої половини ХІ ст. (Рис. 1г) [8, 1-133]. Ділянка знаходилася на відстані 200 м на схід від розкопу 2012 р.

Таким чином, аналіз результатів археологічних досліджень південної околиці давньоруського Києво- Подолу вказував на активне використання прибережної зони як місця для поховання міських жителів.

Ділянка 2012 р. знаходилася у внутрішньо- квартальному просторі, в північній частині подвір'я будівлі за адресою вул. Сагайдачного, 6Б. Рельєф ділянки плаский, з перепадом абсолютних відміток в межах 102,3-103,1 м. За межами ділянки спостерігалася терасованість рельєфу. Перед початком археологічних досліджень ділянка була вільна від забудови, асфальтного покриття та зелених насаджень.

Будівельники розпочали земляні роботи, не узгодивши їх з пам'яткоохоронною службою, тому на момент приходу археологів котлован було відрито на глибину до 2,70 м. Нижче цієї відмітки починався шар темного, коричневато-сірого супіску зі світло-сірою піщаною лінзою.

На відмітках 2,8 до 3,9 м від сучасної денної поверхні роботи проводились вручну. Послідовно вибиралися шари ІІІ, IV, V, культурні нашарування І та ІІ були знесені і фіксувалися тільки у стратиграфічній стінці. Для дослідження культурних нашарувань в плані обрали ділянку, яка безпосередньо примикала до південно-східної стратиграфічної стінки. Розміри розкопу складали 7,5 х 3,0 м, він був орієнтований за віссю північний схід - південний захід.

Стратиграфія. Задля визначення стратиграфічної ситуації на ділянці було проведено вертикальну зачистку південно-східної стінки котловану на глибину чотири метри від сучасної денної поверхні (Рис. 2). Від відмітки сучасної денної поверхні (102, 20) на глибину 1,2-2,0 м зафіксовані цегляна кладка, шар будівельного сміття та перевідкладені нашарування ХХ ст. Нижче зафіксовано шість культурних шарів ХІІ-ХХ ст.:

Культурний шар І. (1,08-2,18) - пізній перекоп, шари другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Культурний шар ІІ. (2,18-2,7) - темний, коричневато-сірий, гумусований супісок з битою цеглою, вуглинками, щепою, уламками дерева, фрагментами кісток, риб'ячої луски та кераміки. Умовно датується ХІХ ст.

Культурний шар ІІІ. (2,61-3,04) - світлий, коричневато-сірий, щільний, слабо гумусований супісок з фрагментами кераміки та кісток. З нього походить наступнийматеріал: фрагментикерамічного посуду, керамічна люлька. За керамічним матеріалом шар датується ХУІІ-ХУІІІ ст.

Культурний шарІУ (3,04-3,62) - сірий, мішаний, гумусований супісок з грудками піску, глини та суглинку, з вуглинками та фрагментами кераміки і кісток. З нього походить наступний матеріал: фрагменти керамічного посуду, амфор, плінфа. За керамічним матеріалом шар датується ХІІІ - першою половиною ХІУ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гумусований супісок, мішаний з грудками піску та глини, вуглинками, з фрагментами кераміки та кістки. З нього походить наступний матеріал: фрагменти керамічного посуду, амфор, пірофілітове пряслице, оселок з пісковику, кістяний гребінь та проколка. За керамічним матеріалом шар датується ХІІ - першою половиною ХІІІ ст.

Алювіальний шар ІІ (3,84-3,91) - світлий пісок. Культурний шар VI (3,91-4,04) - світло-сірий, слабо гумусований супісок, мішаний з грудками піску та глини, вуглинками, з фрагментами кераміки та кістки. З нього походить наступний матеріал: фрагменти керамічного посуду, амфор, плінфи, фрагмент залізного ключа та інших предметів з заліза. За керамічним матеріалом шар датується ХІІ - першою половиною ХІІІ ст.

Поховання. На глибині 3,73 м виявлено поховання, запущене з культурного шару V (Рис. 3). В південно-східній бровці розкопу зафіксовано залишки запуску могильної ями, глибиною 0,3-0,35 м.

Палеоантропологія. За визначенням палеоантрополога П. Вікторової поховання належало жінці 35-40 років. Аналіз кісткових решток вказував на те, що основним заняттям жінки могла бути робота на ткацькому верстаті. Судячи з раціону харчування, вона мала досить задовільний стан здоров'я та належала до заможної верстви населення. Це підтверджує і наявність непересічного для Києво-Подільських поховань інвентаря.

Обряд. Кістяк лежав випростано на спині, орієнтований головою на захід. Голова повернута в лівий бік, руки складено в районі живота. Нижче тазу кістяк не зберігся. Залишків дерев'яної труни зафіксувати не вдалося, скоріше за все, поховання здійснювалося у могильній ямі.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інвентар. Під час вибрання поховання виявлений наступний супроводжуючий інвентар: на лівій руці - мідний перстень зі вставкою (вставка не збереглась); під правою ключицею - медальйон із зображенням Христа Еммануїла зі слідами емалі; біля правої скроні - три скроневих кільця з латуні, п'ять таких же кілець - під лівою скронею (два з них - з'єднані між собою) (Рис. 4). В могильній ямі, поблизу кістяка та під ним, виявлено фрагменти кераміки, зокрема - амфори.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перстень (№ 84) виявлений на фаланзі вказівного пальцю правої руки похованої. Виготовлений з міді (Си - 88). Дужка розімкнута, ширина дужки - 0,150,20 см. Навпроти роз'єму дужки - овальна печатка розмірами 0,65-0,75 см. Вкладиш, ймовірно скляний, не зберігся. З кожної сторони від печатки «відходять» по два загострених промені довжиною 0,2-0,3 см.

Медальйон (№ 85) виявлений в районі правої ключиці похованої. Виготовлений з міді (Си - 78). Овальної форми, розміри - 2,5»2,3 см. Вушко - округле, діаметром 0,6 см. На лицевій стороні медальйону - рельєфне зображення Христа Еммануїла. По краям

- обрамлення у вигляді вдавленого орнаменту. Зображення на тильній стороні медальйону збереглось погано, тому ідентифікувати малюнок неможливо. Аналогічна іконка знайдена під час досліджень давньоруського Новгорода та датується російським дослідником О.Є. Мусіним першою половиною ХІІ ст. (Рис. 5) [6, 100-101, рис. 50:7].

Скроневе кільце (№ 81) виявлене біля правої скроні похованої. Дротяне, виготовлене з латуні (Си

- 74, 2п - 17). Вусики дещо загнуті у вигляді спіралі. Діаметр - 1,9-2,0 см. Товщина дроту - 0,15-0,20 см.

Скроневе кільце (№ 82) виявлене біля правої скроні похованої. Дротяне, виготовлене з латуні (Си - 74, 2п - 17). Один з вусиків загнутий в середину кільця. Діаметр - 1,9-2,1 см. Товщина дроту - 0,15 см.

Скроневе кільце (№ 83) виявлене біля правої скроні похованої. Дротяне, виготовлене з латуні (Си - 74, 2п - 17). Вусики дещо загнуті у вигляді спіралі. Діаметр кільця - 1,8-1,9 см. Товщина дроту 0,15-0,20 см.

Скроневе кільце (№ 86) виявлене під лівою скронею похованої. Дротяне, виготовлене з латуні (Си - 74, 2п - 17). Кільце збереглось лише Скроневі кільця (№ 87) виявлені під лівою скронею похованої. Дротяні, виготовлені з латуні (Си - 74, 2п - 17). Два скроневих кільця були з'єднані між собою у вигляді ланцюжка. Одне з кілець мало діаметр 1,8 см. Вусики дещо загнуті у вигляді спіралі. Товщина дроту - 0,12 см. Друге кільце - діаметром 0,16 см. Один з вусиків на 0,2 см заходить за інший. Товщина дроту - 0,8 см.

Скроневі кільця (№ 88) виявлені під лівою скронею похованої. Дротяні, виготовлені з латуні (Си - 74, 2п - 17). Перше кільце мало діаметр 2,0 см. Вусики дещо загнуті у вигляді спіралі. Товщина дроту - 0,1 см. Друге кільце - діаметром 0,18 см. Вусики розімкнуті. Товщина дроту - 1,0 см.

Скроневе кільце (№ 89) виявлене під лівою скронею похованої. Дротяне, виготовлене з латуні (Си - 74, 2п - 17). Кільце збереглось наполовину.

Діаметр кільця - 2,0 см. Товщина дроту - 1,0 см.

В культурному шарі VI виявлені залишки давньоруської споруди та низка господарських ям, які за керамічним матеріалом та стратиграфією датувалися другою половиною ХІІ - початком ХІІІ ст.

Таким чином, за стратиграфією, характерним особливостям обряду та предметам інвентаря (іконка з зображенням Ісуса Христа-Еммануїла) поховання можна датувати кінцем ХІІ - першою половиною ХІІІ ст. Воно належало літній жінці, яку, за складом поховального інвентаря, слід віднести до заможної верстви давньоруського суспільства.

Інвентарні поховання досить рідко фіксуються на території давньоруського Подолу. У 1971 р. під час прокладання Оболонської гілки метрополітену в районі Контрактової площі було виявлено дитяче поховання в труні-колоді. Біля шиї було знайдено намисто, яке складалося з бурштинової підвіски трапецієподібної форми (молот Тора?) і восьми намистин, виготовлених з кольорового скла та пасти (Рис. 6). Автори розкопок пов'язують знахідку з дружинною епохою [1, 46; рис. 26].

Інвентарні поховання також виявлені під час археологічних досліджень 1983-1984 рр. на вул. Хорива. Під час рятівних робіт відкрито міський могильник ХІ ст. (Рис. 7) [7, 47, 100, рис. 56].

Більшість подільських поховань позбавлені будь- якого інвентарю, палеоантропологічні дослідження кісткових решток вказують на низький соціальний статус похованих, вочевидь, на могильниках Подолу Києва ховали представників нижчих соціальних верств давньоруської столиці - портових робітників та особисто залежних людей [5, 465-466]. Заможних киян, скоріше за все, ховали при подільських церквах та на кладовищах Верхнього Києва [3, 192]. Поховання заможної жінки, не пов'язане з храмовою спорудою, не узгоджується з традиційними рамками поховальної обрядовості населення Києва. Знахідка його у портовій частині Подолу може вказувати на некиївське походження померлої жінки.

Посилання

1. Гупало К.М., Толочко П.П. Давньокиївський Поділ у світлі нових археологічних досліджень // Стародавній Київ. - К., «Наукова думка», 1975. - С. 40-79.

2. Івакін В.Г. Дерев'яна культова споруда та могильник давньоруського часу на київському Подолі // Чернігівські старожитності. - Вип. 1. - Чернігів, 2008. - С. 229-233.

3. Івакін В.Г. Археологічна карта поховальних пам'яток давньоруського Подолу Києва // Древности 2012. Харьковский историко-археологический ежегодник. - Вып. 11. - Харьков: ООО «НТМТ», 2012. - С. 188-197.

4. Зоценко В.М., Сагайдак М.А., Івакін В.Г., Тараненко С.П., Каравайко Д.В. Звіт про археологічні дослідження Подільської постійно-діючої експедиції влітку - восени 2007 р. за адресою вул. Набережно-Хрещатицька, 1а // НА ІА НАНУ - С. 3-32.

5. Козак О., Івакін В. Могильники Київського Подолу ХІ - ХІІІ ст. за даними палеоантропологічних досліджень // Funera- lia Lednickie. Spotkanie 14. - Poznan, 2012. - S. 457-469.

6. Колчин Б.А., Хорошев А.С., Янин В.Л. Усадьба

новгородского художника XII в. Москва: «Наука», 1981. - 168 с.

7. Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ. - К.: «Наукова думка», 1991. - 168 с.

8. Сергєєва М.С., Сагайдак М.А., Пефтіць Д.М., Гречко Д.В. Звіт центру археології Києва ІА НАНУ про археологічні дослідження у Києві по вул. Набережно-Хрещатицька, 9 у 2008 р. // НА ІА НАНУ - С. 1-133.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Мікростратиграфічні підходи у знятті та фіксації культурних нашарувань під час вивчення слов'янських могильників. Дослідження еволюції слов'янських поховань та переходу до християнських обрядів на прикладі матеріалів Пліснеського археологічного комплексу.

    реферат [5,6 M], добавлен 15.08.2013

  • Інформаційний потенціал раннього християнства черняхівського віросповідування; джерелознавче дослідження для палеосоціальних реконструкцій. Характеристики поховань і предметiв, пов’язаних iз поширенням християнства в середовищi черняхiвських племен.

    научная работа [3,5 M], добавлен 26.05.2013

  • Характерні ознаки половецького поховального ритуалу. Коротка характеристика найяскравіших поховань половецького часу. Особливості огляду поховання половця, здійсненого в Чингульському кургані, як одного з визначних поховальних комплексів половців.

    реферат [18,0 K], добавлен 18.05.2012

  • Політичні репресії комуністичного режиму проти української інтелігенції сталінського періоду. Життєвий шлях і діяльність репресованих ректорів Київського державного університету. Дослідження подробиць арешту і знищення ректорів, обставин їх реабілітації.

    статья [24,6 K], добавлен 31.08.2017

  • Характеристика археологічних знахідок сокир-молотів катакомбної культури, їх підрозділ на групи: шнурова, ямна, інгульська. Проведення паралелі цих наявних знахідок з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток культури.

    реферат [361,4 K], добавлен 16.05.2012

  • Мідний, або мідно-кам'яний, вік (IV—IIIтис. до н. є.) Трипільська культура. Бронзовий вік (II—I тис. до н. є.). Підвищення продуктивності знарядь праці та боєздатності зброї. Активізація міграційних процесів. Союзи племен. Виокремлення скотарських племен.

    реферат [13,9 K], добавлен 05.09.2008

  • Передумови і причини виникнення Великоморавської держави, її історія та розвиток. Найвизначніші пам’ятки Великоморавської культури: Микульчицьке городище, Старе Місто, Нітра і Девіна. Аналіз археологічних знахідок та письмових джерел про Велику Моравію.

    курсовая работа [244,1 K], добавлен 30.05.2010

  • Автохтонна теорія походження катакомбної культури з ямної та її критика. Синтез двох культур. Міграційна теорія походження катакомбної спільноти. Західні і близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення. Результати археологічних досліджень.

    реферат [22,9 K], добавлен 18.05.2012

  • Перспективи використання підводного простору в археологічних дослідженнях на теренах України. Підводні археологічні експедиції на початку XX ст. Діяльність Р.А. Орбелі в галузі підводної археології. Відкриття затоплених портових кварталів Херсонеса.

    реферат [38,9 K], добавлен 18.05.2012

  • Вивчення й аналіз особливостей публікацій Віднянського, які є сучасним історіографічним нарисом, де піднімаються питання вивчення історії українсько-сербської співпраці. Дослідження аспектів діяльності Київського Слов’янського благодійного комітету.

    статья [26,5 K], добавлен 17.08.2017

  • Розгляд та аналіз питання історії взаємин Русі з візантійським Херсоном-Корсунем. Виявлення символотворчої ролі цього міста у справі навернення на християнство київського князя Володимира й організації церковно-культурного життя в тогочасному Києві.

    статья [43,6 K], добавлен 18.08.2017

  • Дослідження умов життя населення під час Великої Вітчизняної війни та окупаційного режиму в селі Липляни. Подвиг Героя Радянського Союзу О.П. Єгорова під час визволення села Йосипівка. З’ясування невідомих імен загиблих воїнів та місця їх поховання.

    реферат [2,1 M], добавлен 05.03.2015

  • Історія походження колісного транспорту. Використання найпростішого колеса на поворотній осі трипільським населенням. Поширення в епоху бронзи колісниць - двоколісного засобу пересування. Дослідження ролі колісного транспорту в похованнях та мистецтві.

    реферат [31,7 K], добавлен 16.05.2012

  • Біографічні відомості про народження та дитинство, сім'ю руського державного і політичного діяча з варязької династії Рюриковичів, князя новгородського. Завоювання Володимиром київського престолу, його походи. Увічнення пам'яті князя Володимира.

    презентация [1,2 M], добавлен 12.11.2013

  • Юрій Довгорукий в історії України, його формування як особистості. Узагальнення життя Юрія в період від приблизно 90 р. XI ст. до 1157 р. Моральні якості характеру. Політика захоплення Київського князівства. Початок боротьби між росіянами й українцями.

    реферат [25,0 K], добавлен 03.01.2016

  • Життєдіяльність Луки (Войно-Ясенецького Валентина Феліксовича) архієпископа Сімферопольського і Кримського. По закінченні медичного факультету Київського університету працював хірургом, вніс багато нового в техніку операцій. У 1923 р. прийняв постриг.

    реферат [23,9 K], добавлен 02.03.2009

  • Етап історичного розвитку української державності, пов'язаний із формуванням у Середньому Подніпров'ї Київського князівства, формування права Київської Русі. Адміністративна, військова, релігійна, судова реформи Володимира. Джерела права Київської Русі.

    реферат [43,1 K], добавлен 16.04.2010

  • Короткий нарис життєвого шляху великого князя київського Володимира Мономаха, його місце в історії українського народу. Основні характерні риси Мономаха, що визначили напрямки його внутрішньої та зовнішньої політики. Війни з половецькими ханами.

    реферат [17,8 K], добавлен 10.10.2010

  • Формування давньої системи вірувань східних слов’ян від І тис. до н.е. до запровадження християнства на Русі. Іранські божества київського пантеону. Поняття "генотеїзму" у віруваннях східних слов’ян. Демонологія та жертвопринесення у язичницьких культах.

    реферат [32,6 K], добавлен 18.05.2012

  • Чорноклобуцьке об'єднання у складі київського князівства. Характеристика військових підрозділів чорних клобуків Середньої Наддніпрянщини у ХІІ ст. Історіографія питання половецько-руських відносин. Військово-політична значимість загонів чорних клобуків.

    курсовая работа [72,2 K], добавлен 08.06.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.